Винесення вироку його зміст та значення у крим процесі   (ID роботи: 406)

Вступ
Винесення вироку, його зміст та значення в кримінальному процесі
Висновок
Список використаної літератури

Постановления вироку є заключною та вирішальною частиною судового розгляду. Вирок — рішення суду чи судді, яке винесене в судовому засіданні з питань винуватості чи невинуватості підсудного та щодо застосування чи незастосування до нього покарання. Вирок є втіленням авторитетної судової влади, він постановляється іменем України та ґрунтується на доказах, які досліджені під час судового розгляду та відображені в протоколі судового засідання.
Саме у вироку головуючий кваліфікує дії підсудного, призначає йому міру покарання чи виправдовує його. У вироку вирішуються й інші питання, наприклад, про цивільний позов, речові докази тощо.
Вирок має важливе значення. Згідно з конституційним принципом презумпції

Ст. 323 КПК встановлює, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Законність вироку — це його сувора відповідність приписам матеріального та процесуального права. Відповідність вироку матеріальному закону означає те, що в ньому правильно застосовані норми Загальної частини Кримінального кодексу України, кваліфікація злочинів, види та розміри покарання, відшкодування матеріальних збитків та інше. Також повинно бути правильно застосовано не лише норми кримінального закону, а й норми цивільного, трудового та інших галузей матеріального права.
Законність вироку з точки зору процесуального права означає, що повинно бути дотримано процедурних правил не лише під час постановления вироку. Вирок буде вважатись незаконним і в тих випадках, коли суттєві порушення кримінально-процесуального закону допущені судом на попередніх стадіях судового розгляду або ж на стадії досудового слідства. Суттєві порушення процедури завжди

1. КПК України. Гл. гл. 25-27 (ст. ст. 283-320).
2. Закон України від 23.12.1993 "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"//Відомості Верховної Ради України.— 1994.—№ 11.—Ст.296.
3. Закон України від 1.12.1994 "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду"//Відомості Верховної Ради України.— 1995.— № 1.— Ст.1.
4. Рішення Конституційного Суду України № іЗ-рп/2000 від 16.11.2000 "Щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України та статті 44 КПК України (справа про право вільного вибору захисника)".
5. Інструкція "Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710.
6. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз //Наказ Міністерства юстиції України 08.10.98 № 53/5.
7. Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. № 821.
8. Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, яке регламентує повернення справ на додаткове розслідування//Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.03.88 № 3, зі змінами, внесеними Постановою Пленуму № 3 від 4.06.93, № 3 від 13.01.95, № 12 від 03.12. 97.
9. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постанов-лення вироку. Постанова Пленум Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.93, № 12 від 03.12.97).
10. Про практику призначення судами кримінального покарання. Постанова Пленум Верховного Суду України № 22 від 22 грудня 1995 року (із змінами, внесеними постановою № 12 від 3 грудня 1997 року та № 7 від 26 травня 1999року).
11. Косюта М. Актуальні питання підтримання державного обвинувачення в суді //Право України.— 2001.— № 8.— С. 71-75.
12. Михайленко О.Р. Провадження кримінальних справ у суді.— К., 1992.
13. Новиков В. Гарантії права особи на компенсацію шкоди, заподіяної незаконним обвинуваченням//Право України.— 1998.— № 11.— С. 31-33.
14. Русанова І. Становлення суду присяжних в Україні: деякі міркування // Право України.— 1999.— №7.
15. Судовий розгляд кримінальної справи. Попелюшко В. О. Навчальний посібник -К.: Кондор, 2006 - 234с.
16. Тетов В. А. Определение суда первой инстанции по уголовному делу.— Саратов, 1977.

Поняття множинності злочинів. Кількісні і якісні ознаки множинності злочинів

Об'єктивна сторона складу злочину

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродними способами

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ОСУДНОСТІ ЗЛОЧИНЦЯ

Умисне вбивство при пом'якшувальних обставинах: поняття, види, характеристика

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ В УКРАЇНІ

Інститут смертної кари в історико-правовому вимірі

Злочинні наслідки та кваліфікація злочину

Суб'єкт злочину, його обов'язкові і факультативні ознаки

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ

ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Судові дебати та їх учасники

Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Зупинення та закінчення досудового (попереднього) слідства

АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Підстави кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за Кримінальним кодексом України

Набрання і втрата чинності законом про кримінальну відповідальність

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗБИРАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗГОЛОШЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ (аналіз складів злочинів)

ДОБРОВОЛЬНЫЙ ОТКАЗ ПРИ СОУЧАСТИИ

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання... ст. 307

Умышленное средней тяжести телесное повреждение (ст. 122 УК)

Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення волі за видами режиму

ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

ПОДАТКОВА І КРЕДИТНО-ФІНАНСОВА ЗЛОЧИННІСТЬ: КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Бандитизм

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ АМНІСТІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПОМИЛУВАННЯ В УКРАЇНІ

Розголошення або використання неоприлюдненої інформації про емітента або його цінні папери ст. 232-1

Умисне вбивство (особова частина)

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗАЙНЯТТЯ ГОСПОДАРСЬКОЮ ТА БАНКІВСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЗА СТ. 202 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИМУШУВАННЯ ДО ВИКОНАННЯ ЧИ НЕВИКОНАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (СТ. 355 КК УКРАЇНИ)

ЗЛОЧИНИ З ПОХІДНИМИ НАСЛІДКАМИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ

Жінка як суб’єкт кримінальної відповідальності

Організована транснаціональна злочинність

Кримінальне правопорушення проти життя та здоров’я людини в Україні

Взаємодія органів та установ виконання покарань з іншими органами держави

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ НОРМИ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КРАДІЖКУ ЯК ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕРЕАБІЛІТУЮЧИМИ ОБСТАВИНАМИ

Задача Кримінальне право

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НЕЗАКОННОГО ВИРОБНИЦТВА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН

Забрудення атмосферного повітря ст. 241 КК

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПОСЯГАНЬ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ У ЗВ’ЯЗКУ З ЇХ СЛУЖБОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Об'єктивна та суб'єктивна сторона складу злочину

УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ, НОРМ И СТАНДАРТОВ, КАСАЮЩИХСЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ДОРОЖНОГО ДВИЖЕНИЯ

УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ТЕРРОРИЗМ

СУДИ І КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО УКРАЇНИ В ДОБУ ГЕТЬМАНЩИНИ

ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК ЯК ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

ТАКТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ І ЗЛОЧИННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Институт соучастия в уголовном праве Украины

Використання даних, одержаних в результаті застосування науково технічних засобів, для доказування в кримінальному процесі