|
ЦІНА:
500 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Мовно-стилістичні особливості контенту медіа та їхня роль у розвитку конфлікту ( на прикладі конфліктів у Лівії та Сирії ) (ID роботи: 3430) |
| Напрям: | Гуманітарні предмети |
| Предмет: | Журналістика |
| Тип роботи: | Магістерська робота |
| Кількість сторінок: | 96 |
| Рік захисту: | 2013 |
| ВУЗ: | Київський Національний Університет ім. Шевченка (КНУ ім. Шевченка) |
| Курс: | 6 |
| Мова: | Українськa |
План
Вступ
Розділ І. Теоретичний вимір інформаційного маніпулювання
1.1. Концепція інформаційного впливу при висвітленні
конфліктів за допомогою ЗМІ
1.2. Використання інформаційних технологій
для ескалації конфліктів
1.3. Лінгвістичні стратегії маніпулювання
Розділ ІІ. Концепція інформаційного висвітлення конфлікту у Лівії
2.1. Комплементація контенту мас-медіа щодо висвітлення конфлікту
2.2. Мовне відтворення подієвих конфліктів про
Лівію у засобах масової інформації
Розділ ІІІ. Роль медіа у висвітленні сирійського конфлікту
3.1. Контент аналіз медіа текстів про Сирію
3.2. Мова як засіб ескалації конфлікту при висвітленні подій у Сирії
Висновки
Список використаної літератури
Розділ І. Теоретичний вимір інформаційного маніпулювання
1.1. Концепція інформаційного впливу при висвітленні
конфліктів за допомогою ЗМІ
1.2. Використання інформаційних технологій
для ескалації конфліктів
1.3. Лінгвістичні стратегії маніпулювання
Розділ ІІ. Концепція інформаційного висвітлення конфлікту у Лівії
2.1. Комплементація контенту мас-медіа щодо висвітлення конфлікту
2.2. Мовне відтворення подієвих конфліктів про
Лівію у засобах масової інформації
Розділ ІІІ. Роль медіа у висвітленні сирійського конфлікту
3.1. Контент аналіз медіа текстів про Сирію
3.2. Мова як засіб ескалації конфлікту при висвітленні подій у Сирії
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми. Вплив ЗМІ на суспільну свідомість значно посилився, тому особливу увагу необхідно звернути на проблему лінгвістичного маніпулювання свідомістю людей. Важливо спрогнозувати ефект від використання певних мовних ресурсів у мас-медіа, бо слово не тільки описує ситуацію, слово може формувати саму ситуацію. Кожен читач помічав, що, обговорюючи певну подію, різні джерела інформації часто наводять відмінні факти, це відбувається не через різний ступінь обізнаності у подіях, а у зв’язку з намаганням вигідно подати інформацію. Не стало винятком і висвітлення у мас-медіа збройного конфлікту в Лівії та Сирії.
Значущим це питання є і тому, що засоби масової інформації є важливим каналом засвоєння індивідом соціального досвіду (знань, навичок, форм поведінки) в різних сферах життя. «Враховуючи функціональні можливості ЗМІ у формуванні правосвідомості та світоглядних цінностей особи, вони повинні керуватися у процесі розповсюдження соціальної інформації передусім інтересами суспільства і держави» [20, с.54]. Виходячи з усіх можливостей вони можуть ставати причиною ескалації конфлікту, який дослідники розуміють як «розвиток конфлікту, що прогресує в часі, з загостренням протиборства, за якого наступні руйнівні впливи опонентів один на одного інтенсивніші, ніж попередні. Ескалація конфлікту представляє ту його частину, що починається з інциденту й закінчується послабленням боротьби, переходом до завершення конфлікту» [11, с.89].
Отже, актуальність проведеного аналізу інформаційної ескалації конфлікту на тлі конфліктів у Лівії та Сирії, які розгортались у різні часові проміжки, але мали надзвичайний резонанс та вплинули на світову економіку та політику обґрунтовується низкою обставин: по-перше – збільшенням ролі інформації у розв’язанні чи нагнітанні конфліктів, особливо інформаційного протистояння у війнах чи збройних конфліктах; по-друге – надзвичайною важливістю дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду з використання засобів масової інформації як для подолання, так і для роздмухування інформаційних а збройних конфліктів через вдало підібрані інформаційні приводи; по-третє – беззаперечною необхідністю розроблення теорії та дослідження специфіки їх практичної реалізації з метою вдосконалення засобів подолання, запобігання, локалізації та припинення конфліктів.
ЗМІ, без перебільшення, мають владу роздути конфлікт своїми матеріалами, так і загасити його полум'я. Проблема цензури та самоцензури завжди стає перед журналістами під час висвітлення бойових чи політичних конфліктів. Прихильники цензури знаходять багато прикладів, коли репортажі в засобах масової інформації, особливо наживо, призвели до ескалації насильства [39].
Яскравим прикладом втручання ЗМІ у роздмухування конфлікту всередині держави та між державами можна назвати події, що відбуваються у 2011 р. на Півночі Африки та Близькому Сході.
Наукова новизна дослідження. Вперше в українському журналістикознавстві здійснена спроба наукового обгрунтування мовно-стилістичних особливостей контенту медіа в розрізі їх ролі в розвитку конфлікту в Сирії та Лівії.
Стан дослідження проблеми. Дослідження явища маніпуляції та мовленнєвого впливу на свідомість реципієнта привертає увагу багатьох спеціалістів різних галузей знань: психологів (С.Бернштейн, Д.Брайант, С.Томпсон, О.Л.Доценко, Т.Дридзе, О.Леонтьєв, Б.Шердон), політологів (С.Кара-Мурза, Г.Лассуелл, Г.Почепцов, Г.Шиллер), соціологів (Б.Мотузенко. В сучасному мовознавстві вивчення мовленнєвої маніпуляції – один із актуальних та перспективних напрямків дослідження. В останні роки з'явилися роботи А.Дмитрук, К.Нікітіної, В.Зірки, Н.Остроушко, в яких аналізуються технології та стратегії маніпулятивного впливу на матеріалі політичного дискурсу, розглядається проблема мовленнєвого впливу і маніпуляції на матеріалі російськомовного рекламного дискурсу. Проте специфіка мовно-стилістичного впливу на відображення конфліктів у ЗМІ українськими науковцями не вивчається. До того ж, попри те, що з часу подій у Лівії та Сирії пройшло 2 роки, в українській історіографії відсутні дослідження цих подій. Поодинокі інформативні статті лише починають з’являтись, але вони більше присвячені геополітичним наслідкам конфлікту.
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей мовно-стилістичного контенту медіа, як засобу експлікації конфлікту у Лівії та Сирії. Поставлена мета передбачає розв’язання низки завдань:
• визначити специфіку інформаційного маніпулювання;
• охарактеризувати характерні риси мовного маніпулювання при висвітленні конфліктів за допомогою ЗМІ;
• з’ясувати типи комунікативних та інформаційних технологій, що використовуються ЗМІ для ескалації конфліктів;
• розкрити типи лінгвістичних стратегій впливу на людину;
• проаналізувати контент мас-медіа щодо висвітлення конфлікту в Лівії;
• окреслити специфіку мовного відтворення подій революції у Лівії;
• встановити роль медіа у висвітленні сірійського конфлікту;
• дослідити мову як ескалації конфлікту при висвітленні подій у Сирії.
Предмет дослідження – мовно-стилістичні особливості контенту медіа, що сприяють формування позитивного або негативного розуміння подій у інформаційному протистоянні під час збройного конфлікту в Лівії та Сирії.
Об’єкт дослідження – повідомлення про воєнний конфлікт у Лівії та Сирії в газеті "Українська правда", інтернет-версії тижневика "Кореспондент", інтернет версіях телевізійних новин "Подробиці", "Євроньюз", "Бі-Бі-Сі" та програмах "ТВІ" ("Сьогодні", "Знак оклику"), Інтеру ("Подробиці тижня").
Хронологічні рамки дослідження. Для дослідження обрано події, що відбувались у Лівії та Сирії протягом 2011 р.
Просторові рамки дослідження. Для дослідження обрано дві країни з Близького Сходу, де у 2011 р. відбувся збройний конфлікт, який був по-різному сприйнятий і висвітлений ЗМІ – Лівія та Сирія.
Методи дослідження. За допомогою описового методу здійснюється аналіз лексичних та фразеологічних одиниць і пояснення особливостей їх будови та функціонування. До того ж використовується метод контекстуального аналізу, матеріали для аналізу підібрані за допомогою вибірки. Допомагає у глибокому осмисленні явищ і процесів застосований системний і проблемно-хронологічний підходи, а також методи систематизації та узагальнення.
Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаної літератури, який становить 44 найменування. Загальний обсяг магістерської роботи – 96 сторінок, із них 93 сторінки основного тексту.
Значущим це питання є і тому, що засоби масової інформації є важливим каналом засвоєння індивідом соціального досвіду (знань, навичок, форм поведінки) в різних сферах життя. «Враховуючи функціональні можливості ЗМІ у формуванні правосвідомості та світоглядних цінностей особи, вони повинні керуватися у процесі розповсюдження соціальної інформації передусім інтересами суспільства і держави» [20, с.54]. Виходячи з усіх можливостей вони можуть ставати причиною ескалації конфлікту, який дослідники розуміють як «розвиток конфлікту, що прогресує в часі, з загостренням протиборства, за якого наступні руйнівні впливи опонентів один на одного інтенсивніші, ніж попередні. Ескалація конфлікту представляє ту його частину, що починається з інциденту й закінчується послабленням боротьби, переходом до завершення конфлікту» [11, с.89].
Отже, актуальність проведеного аналізу інформаційної ескалації конфлікту на тлі конфліктів у Лівії та Сирії, які розгортались у різні часові проміжки, але мали надзвичайний резонанс та вплинули на світову економіку та політику обґрунтовується низкою обставин: по-перше – збільшенням ролі інформації у розв’язанні чи нагнітанні конфліктів, особливо інформаційного протистояння у війнах чи збройних конфліктах; по-друге – надзвичайною важливістю дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду з використання засобів масової інформації як для подолання, так і для роздмухування інформаційних а збройних конфліктів через вдало підібрані інформаційні приводи; по-третє – беззаперечною необхідністю розроблення теорії та дослідження специфіки їх практичної реалізації з метою вдосконалення засобів подолання, запобігання, локалізації та припинення конфліктів.
ЗМІ, без перебільшення, мають владу роздути конфлікт своїми матеріалами, так і загасити його полум'я. Проблема цензури та самоцензури завжди стає перед журналістами під час висвітлення бойових чи політичних конфліктів. Прихильники цензури знаходять багато прикладів, коли репортажі в засобах масової інформації, особливо наживо, призвели до ескалації насильства [39].
Яскравим прикладом втручання ЗМІ у роздмухування конфлікту всередині держави та між державами можна назвати події, що відбуваються у 2011 р. на Півночі Африки та Близькому Сході.
Наукова новизна дослідження. Вперше в українському журналістикознавстві здійснена спроба наукового обгрунтування мовно-стилістичних особливостей контенту медіа в розрізі їх ролі в розвитку конфлікту в Сирії та Лівії.
Стан дослідження проблеми. Дослідження явища маніпуляції та мовленнєвого впливу на свідомість реципієнта привертає увагу багатьох спеціалістів різних галузей знань: психологів (С.Бернштейн, Д.Брайант, С.Томпсон, О.Л.Доценко, Т.Дридзе, О.Леонтьєв, Б.Шердон), політологів (С.Кара-Мурза, Г.Лассуелл, Г.Почепцов, Г.Шиллер), соціологів (Б.Мотузенко. В сучасному мовознавстві вивчення мовленнєвої маніпуляції – один із актуальних та перспективних напрямків дослідження. В останні роки з'явилися роботи А.Дмитрук, К.Нікітіної, В.Зірки, Н.Остроушко, в яких аналізуються технології та стратегії маніпулятивного впливу на матеріалі політичного дискурсу, розглядається проблема мовленнєвого впливу і маніпуляції на матеріалі російськомовного рекламного дискурсу. Проте специфіка мовно-стилістичного впливу на відображення конфліктів у ЗМІ українськими науковцями не вивчається. До того ж, попри те, що з часу подій у Лівії та Сирії пройшло 2 роки, в українській історіографії відсутні дослідження цих подій. Поодинокі інформативні статті лише починають з’являтись, але вони більше присвячені геополітичним наслідкам конфлікту.
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей мовно-стилістичного контенту медіа, як засобу експлікації конфлікту у Лівії та Сирії. Поставлена мета передбачає розв’язання низки завдань:
• визначити специфіку інформаційного маніпулювання;
• охарактеризувати характерні риси мовного маніпулювання при висвітленні конфліктів за допомогою ЗМІ;
• з’ясувати типи комунікативних та інформаційних технологій, що використовуються ЗМІ для ескалації конфліктів;
• розкрити типи лінгвістичних стратегій впливу на людину;
• проаналізувати контент мас-медіа щодо висвітлення конфлікту в Лівії;
• окреслити специфіку мовного відтворення подій революції у Лівії;
• встановити роль медіа у висвітленні сірійського конфлікту;
• дослідити мову як ескалації конфлікту при висвітленні подій у Сирії.
Предмет дослідження – мовно-стилістичні особливості контенту медіа, що сприяють формування позитивного або негативного розуміння подій у інформаційному протистоянні під час збройного конфлікту в Лівії та Сирії.
Об’єкт дослідження – повідомлення про воєнний конфлікт у Лівії та Сирії в газеті "Українська правда", інтернет-версії тижневика "Кореспондент", інтернет версіях телевізійних новин "Подробиці", "Євроньюз", "Бі-Бі-Сі" та програмах "ТВІ" ("Сьогодні", "Знак оклику"), Інтеру ("Подробиці тижня").
Хронологічні рамки дослідження. Для дослідження обрано події, що відбувались у Лівії та Сирії протягом 2011 р.
Просторові рамки дослідження. Для дослідження обрано дві країни з Близького Сходу, де у 2011 р. відбувся збройний конфлікт, який був по-різному сприйнятий і висвітлений ЗМІ – Лівія та Сирія.
Методи дослідження. За допомогою описового методу здійснюється аналіз лексичних та фразеологічних одиниць і пояснення особливостей їх будови та функціонування. До того ж використовується метод контекстуального аналізу, матеріали для аналізу підібрані за допомогою вибірки. Допомагає у глибокому осмисленні явищ і процесів застосований системний і проблемно-хронологічний підходи, а також методи систематизації та узагальнення.
Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаної літератури, який становить 44 найменування. Загальний обсяг магістерської роботи – 96 сторінок, із них 93 сторінки основного тексту.
Висновок
Засоби масової інформації завдяки своїм унікальним можливостям і характеристикам (масового поширення інформації, публічності, односпрямованість впливу) ідеально підходять для маніпулювання людиною і ця специфіка активно використовується під час висвітлення подій у Лівії та Сирії. Відбувається створення за допомогою ЗМІ фальшивої дійсності, в якій, акцентуючи увагу на одних деталях і залишаючи в тіні інші, задається певний тон, емоційне ставлення до фактів дійсності, впливаючи тим самим і на процес формування світогляду великої кількості людей. Роль мови в процесі маніпулюванні в публіцистичних текстах полягає у створенні неадекватної інформаційної моделі дійсності (перекручення, приховування інформації, зміщення пріоритетів), такі широкі завдання передбачають використання всього арсеналу сучасної української літературної мови.
Проаналізовані матеріали різних мас-медіа засвідчили, що висвітлення конфліктних ситуацій журналістами є неоднозначним і часто будується за допомогою застосування провокативної інформації, що емотивно підсилюється за допомогою використання певних мовних засобів. Найбільше уваги було приділено відображенню та аналізу революційних подій, що відбувались у Лівії, нами встановлено наявність в 5 джерелах отримання інформації понад 3 тис. повідомлень. Значно менше уваги було приділено розгортанню конфлікту в Сирії, де нами встановлено 750 повідомлень.
Під час висвітлення конфлікту в Лівії, який був взятий як приклад вдалого маніпулювання думкою людей засобами масової інформації, з’ясувалось, що відбувається демонізація правлячого лідера та негативізація його політики. Дії повстанців та міжнародної спільноти сприймаються як такі що апріорі вчинені на благо країни. Атмосфера нагнітається і через підвищену емоційність повідомлень та згущення можливих негативних наслідків конфлікту: громадянська війна, втручання ООН, голод. Суттєвий вплив на свідомість читача або глядача має обраний стиль викладу інформації, спосіб структурування повідомлення та обрані жанри, що дозволяє уникнути сухого і формального викладу. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про використання різних способів мовленнєвого маніпулювання свідомістю читачів сучасних ЗМІ.
Об'єктивне висвітлення конфлікту в Сирії утруднено. Режим закрив країну для репортерів, доводиться користуватися матеріалами, які надають сторони конфлікту.
Головною проблемою при висвітленні будь-якого конфлікту і конфлікти в Лівії та Сирії не є винятком, засоби масової інформації оперують не завжди перевіреними фактами та емоціями. Емоційна детермінованість повідомлень обов’язково призводить до формування суб’єктивного погляду на події, який нав’язується широкій аудиторії. Оперування вивіреними фактами при висвітленні конфліктів на Близькому Сході – не реалізоване побажання до журналістів.
Зростання емоційної напруги виникає як реакція на зростання загрози, зниження керованості протилежною стороною, неможливість реалізувати свої інтереси та опір опонента. У різних повідомленнях використовуються схожі слова-маркери, що дозволяють зрозуміти ставлення автора матеріалу до події, яку він висвітлює. Особлива специфіка мас-медіа – здійснення певного впливу на думки людей досягається за рахунок емоційності суджень, експресивності оцінок, збільшенні кількості негативної лексики, використання різних засобів мовної виразності. Потужність і масштаби застосування маніпулятивних технологій під час висвітлення конфлікту на Півночі Африки та Близькому Сході, а саме в Сирії та Лівії, змушують замислитися над забезпеченням засад реформування ЗМІ та забезпеченні інформаційно-психологічного захисту громадян.
Мова стає важливим засобом передачі основної настроєвості та сприяє розкриттю основної ідеї повідомлення, за її допомогою можна створювати різноманітні ефекти, одним з яких є ескалація конфліктної ситуації. Для цього необхідно особливий акцент зробити на спеціально підібраних мовних засобах, використовуючи лексичне багатство національної мови.
Медійно-пропагандистська робота щодо подій у Сирії та Лівії використовує посилання на авторитетну думку, часто ЗМІ посилаються на висловлювання відомих світових політиків і підганяють інформацію під їх твердження. Конструювання як зовнішнього, так і внутрішнього ворога, чому сприяє спеціально підібрана лексика та стилістичні фігури. Використання різноманітних тропів (до найбільш часто вживаних можна віднести евфемізми, метафори, епітети і порівняння), історизмів, архаїзмів, згрубілої лексики, жаргонізмів сприяє посиленню необхідного ефекту. Для розкриття поставленої мети необхідне використання певних лексико-семантичних груп. Відображення революційних подій в Сирії та Лівії також відбувається за допомогою використання тактики «навішування ярликів» чому сприяють лексеми з негативним значенням. Часто застосовується тактика повтору негативної інформації, що сприяє нагнітанню емоцій. В активному вжитку знаходиться лексика асоціативно пов’язана зі страхом війни, насилля, агресії, тиранії, що провокує у читача певну прогнозовану реакцію аудиторії.
Таким чином, подальше вивчення прийомів мовленнєвого впливу в ЗМІ, на телебаченні, в інтернеті, в друкованих текстах є необхідним для створення механізмів протидії мовленнєвому маніпулюванню.
Проаналізовані матеріали різних мас-медіа засвідчили, що висвітлення конфліктних ситуацій журналістами є неоднозначним і часто будується за допомогою застосування провокативної інформації, що емотивно підсилюється за допомогою використання певних мовних засобів. Найбільше уваги було приділено відображенню та аналізу революційних подій, що відбувались у Лівії, нами встановлено наявність в 5 джерелах отримання інформації понад 3 тис. повідомлень. Значно менше уваги було приділено розгортанню конфлікту в Сирії, де нами встановлено 750 повідомлень.
Під час висвітлення конфлікту в Лівії, який був взятий як приклад вдалого маніпулювання думкою людей засобами масової інформації, з’ясувалось, що відбувається демонізація правлячого лідера та негативізація його політики. Дії повстанців та міжнародної спільноти сприймаються як такі що апріорі вчинені на благо країни. Атмосфера нагнітається і через підвищену емоційність повідомлень та згущення можливих негативних наслідків конфлікту: громадянська війна, втручання ООН, голод. Суттєвий вплив на свідомість читача або глядача має обраний стиль викладу інформації, спосіб структурування повідомлення та обрані жанри, що дозволяє уникнути сухого і формального викладу. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про використання різних способів мовленнєвого маніпулювання свідомістю читачів сучасних ЗМІ.
Об'єктивне висвітлення конфлікту в Сирії утруднено. Режим закрив країну для репортерів, доводиться користуватися матеріалами, які надають сторони конфлікту.
Головною проблемою при висвітленні будь-якого конфлікту і конфлікти в Лівії та Сирії не є винятком, засоби масової інформації оперують не завжди перевіреними фактами та емоціями. Емоційна детермінованість повідомлень обов’язково призводить до формування суб’єктивного погляду на події, який нав’язується широкій аудиторії. Оперування вивіреними фактами при висвітленні конфліктів на Близькому Сході – не реалізоване побажання до журналістів.
Зростання емоційної напруги виникає як реакція на зростання загрози, зниження керованості протилежною стороною, неможливість реалізувати свої інтереси та опір опонента. У різних повідомленнях використовуються схожі слова-маркери, що дозволяють зрозуміти ставлення автора матеріалу до події, яку він висвітлює. Особлива специфіка мас-медіа – здійснення певного впливу на думки людей досягається за рахунок емоційності суджень, експресивності оцінок, збільшенні кількості негативної лексики, використання різних засобів мовної виразності. Потужність і масштаби застосування маніпулятивних технологій під час висвітлення конфлікту на Півночі Африки та Близькому Сході, а саме в Сирії та Лівії, змушують замислитися над забезпеченням засад реформування ЗМІ та забезпеченні інформаційно-психологічного захисту громадян.
Мова стає важливим засобом передачі основної настроєвості та сприяє розкриттю основної ідеї повідомлення, за її допомогою можна створювати різноманітні ефекти, одним з яких є ескалація конфліктної ситуації. Для цього необхідно особливий акцент зробити на спеціально підібраних мовних засобах, використовуючи лексичне багатство національної мови.
Медійно-пропагандистська робота щодо подій у Сирії та Лівії використовує посилання на авторитетну думку, часто ЗМІ посилаються на висловлювання відомих світових політиків і підганяють інформацію під їх твердження. Конструювання як зовнішнього, так і внутрішнього ворога, чому сприяє спеціально підібрана лексика та стилістичні фігури. Використання різноманітних тропів (до найбільш часто вживаних можна віднести евфемізми, метафори, епітети і порівняння), історизмів, архаїзмів, згрубілої лексики, жаргонізмів сприяє посиленню необхідного ефекту. Для розкриття поставленої мети необхідне використання певних лексико-семантичних груп. Відображення революційних подій в Сирії та Лівії також відбувається за допомогою використання тактики «навішування ярликів» чому сприяють лексеми з негативним значенням. Часто застосовується тактика повтору негативної інформації, що сприяє нагнітанню емоцій. В активному вжитку знаходиться лексика асоціативно пов’язана зі страхом війни, насилля, агресії, тиранії, що провокує у читача певну прогнозовану реакцію аудиторії.
Таким чином, подальше вивчення прийомів мовленнєвого впливу в ЗМІ, на телебаченні, в інтернеті, в друкованих текстах є необхідним для створення механізмів протидії мовленнєвому маніпулюванню.
Література
1. Американские СМИ предсказали вторжение в Сирию [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.km.ru/v-mire/2012/02/16/smi-v-mire/amerikanskie-smi-predskazali-vtorzhenie-v-siriyu (Дата звернення 02.04.2013). – Назва з екрану.
2. Блакар Р. Язык как инструмент социальной власти / Р. Блакар. – М. Прогресс, 1985. – 235 с.
3. Быкова О. Языковое манипулирование : материалы к энциклопедическому словарю «Культура русской речи» / О.Быкова // Теоретические и прикладне аспекты речового общения: Вестн.Российской риторической ассоциации. – Красноярск, 1999. – № 1(8). – С. 97-108.
4. Бекетова О. Фігури пов тору та організаційні форми аргументації в текстах публічної мови // Мовознавство. – 1997. – № 4/5. – С. 32 - 37.
5. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
6. Волковский Н. История информационных войн : в 2 ч. / Н. Волковский. – СПб. : ООО «Издательство “Полигон”», 2003. – Ч. 2. – 735 с.
7. Дзялошинский И., Дзялошинская М. Российские СМИ: как создается образ врага. Статьи разных лет. / И. Дзялошинский, М. Дзялошинская. – М. : Московское бюро по правам человека, “Academia”, 2007. – 168 с.
8. Дмитрук О. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та інтернет-видань 2000- 2005 років): автореф. дис. ... канд.філол.наук : 10.02.04 / О.Дмитрук; КНУ ім. Т.Шевченка. – Київ, 2006 – 19 с.
9. Доценко Е. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита / Е. Доценко. – М. : Изд- во ЧеРо, Юрайт, 2000 – 344 с.
10. «Другая» Сирия: почему в Германии и России по-разному освещают конфликт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://n1.by/news/2012/02/24/256457.html (Дата звернення 02.04.2013). – Назва з екрану.
11. Ємельяненко Л., Петюх В., Торгова Л., Гриненко А. Конфліктологія: Навч. посіб. / За заг. ред. В. Петюха, Л. Торгової. – К. : КНЕУ, 2003. – 315 с.
12. Жайворонок В. Запозичена лексика в українській мовній картині світу : Мова у слов’янському культурному просторі / В. Жайворонок. – Умань, 2002. – 412 с.
13. Жовтобрюх М. Українська літературна мова / М. Жовтобрюх. – К. : Наукова думка, 1984. – 255 с.
14. Завгородня Л. Стереотип у публіцистиці // Українська мова та література в школі. – 2000. – 6 лют. – С. 7-8.
15. Завгородня Л. Мовний стереотип і словесний штамп у мові газет // Культура слова – К., 2001. – Вип. 57-58. – С. 10-15.
16. Завгородня Л. Перифрази як засіб стереотипізації соціальної інформації // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2002. – Т. 7. – С. 75-78.
17. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: [підручник] / В. Здоровега. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.
18. Зернецька О. Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів / О. Зернецька, П. Зернецький // Політичний менеджмент. – 2005. – № 3 (12). – C. 100—107.
19. Зирка В. Реклама: манипулятивная игра с потребителем / В. Зирка / Вісник Дніпропетровського університету економіки та права ім. Альфреда Нобеля. Серія “Філологічні науки”. – Дніпропетровськ, 2011. – № 1(1) – С. 158 - 163.
20. Іванов В. Контент-аналіз: Методологія і методика дослідження ЗМК: Навч. посібник / Наук. Ред. А. Москаленко. – К. : ІСДО, 1994. – 145 с.
21. Информационные войны в бизнесе и политике: Теория и методология / В. Цыганов, С. Бухарин. – М. : Академический проект, 2007. – 336 с.
22. Иссерс О. Паша-«Мерседес», или речевая стратегия дискредитации / О.Иссерс // Вестник Омского гос.ун-ва. – Омск, 1997. – № 2(4). – С. 50-62.
23. Катенева И. Наклеивание ярлыков кАк эффективный прием манипуляции в текстах оппозиционных изданий / И. Катенева // Мир науки, культуры, образования: сб. науч. ст. – Новосибирск : НГПУ, 2009. – № 1(13) – С. 83 -86.
24. Киричук Л. Прагмакогнітивні особливості стереотипів як засобів маніпуляції в публіцистичному дискурсі / Л. Киричук // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Розділ IV. Прагмалінгвістика. – Луцьк, 2009. – № 6. – С.195 - 199.
25. Клушина Н. Языковые механизмы формирования оценки в СМИ / Н. Клушина // Публицистика и информация в современном обществе / под ред. Г. Солганика. – М., 2000. – С. 36 – 42.
26. Костенко Н., Іванов В. Досвід контент – аналізу: Моделі та практики : Монографія. / Н. Костенко, В. Іванов. – К. : Центр вільної преси, – 2003. – 200 с.
27. Лавров призвал СМИ к объективности при освещении событий в Сирии [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://n1.by/news/2012/02/24/256457.html (Дата звернення 04.04.2013). – Назва з екрану.
28. Левченко Л. Психологічні особливості діяльності засобів масової інформації // Людина і політика. – К., 2001. – № 2. – 215 с.
29. Михайлин І. Основи журналістики : [ підручник ] / І. Михайлин. – К. : ЦУЛ, 2002. – 284 с.
30. Назаров М. Массовая коммуникация и общество. Введение в теорию и исследования. – М. : Либерком, 2010 – 360 с.
31. Объективность СМИ – жертва войны в Сирии («Gazeta Wyborcza», Польша від 19.07.2012) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rus.ruvr.ru/2012_07_19/82184977 (Дата звернення 04.04.2013). – Назва з екрану.
32. Оже Этьенн Почему интерес к убитым в Сирии меньше, чем к конфликту между Израилем и Палестиной? Ближневосточные баталии в исторической плоскости [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.inosmi.ru/world/20121210/203098385.html (Дата звернення 04.04.2013). – Назва з екрану.
33. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: Підручник. / О. Пономарів. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. – 248 с.
34. Попова Е. Структура манипулятивного воздействия в рекламном тексте / Е. Попова // Известия Уральского госуд.ун-та. - Екатеринбург, 2002. – № 24. – С.276-288.
35. Почепцов Г. Информационные войны. Серия: Образовательная библиотека. / Г. Почепцов. – М. : Рефл-бук, 2001. – 576 с.
36. Почепцов Г. Информация и дезинформация / Г. Почепцов. – К. : Эльга, 2001. – 256 с.
37. Почепцов Г. Від Facebook’у і ґламуру до Wikileaks: медіа комунікації. / Г. Почепцов. – К. : Спадщина, 2012. – 464 с.
38. Прикладная конфликтология для журналистов. / М. Григорян. – М. : Права человека, 2006. – 158 с.
39. Слєсарчук Я. Журналістика конфлікту: медіатор чи провокатор? // Наукові записки Інституту журналістики – 2006. – Т.24. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2103 (Дата звернення 10.04.2013). – Назва з екрану.
40. Серажим К. Текстознавство : підручник. / К. Серажим. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 527 с.
41. Шаповалова Г. Лексико-стилістичні особливості заголовків у сучасних українських друкованих ЗМІ // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия "Филология. Социальные коммуникации". – 2011. – № 4. – Том 24 (63). – Часть 1. – С. 204-210.
42. Шегенов Е. Что случилось в Африке? Просто удивительно единодушие СМИ в освещении событий в Ливии [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://military-kz.ucoz.org/news/e_shegenov_chto_sluchilos (Дата звернення 04.04.2013). – Назва з екрану.
43. Шумка А. Інформаційне протистояння в ході грузинсько-російського конфлікту // Воєнна справа. – 2009. – № 11. – С.254-260.
44. Яценко Н. Назви військового одягу в українській мові // Культура слова. – 1999. – № 52. – С. 69–72.
2. Блакар Р. Язык как инструмент социальной власти / Р. Блакар. – М. Прогресс, 1985. – 235 с.
3. Быкова О. Языковое манипулирование : материалы к энциклопедическому словарю «Культура русской речи» / О.Быкова // Теоретические и прикладне аспекты речового общения: Вестн.Российской риторической ассоциации. – Красноярск, 1999. – № 1(8). – С. 97-108.
4. Бекетова О. Фігури пов тору та організаційні форми аргументації в текстах публічної мови // Мовознавство. – 1997. – № 4/5. – С. 32 - 37.
5. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
6. Волковский Н. История информационных войн : в 2 ч. / Н. Волковский. – СПб. : ООО «Издательство “Полигон”», 2003. – Ч. 2. – 735 с.
7. Дзялошинский И., Дзялошинская М. Российские СМИ: как создается образ врага. Статьи разных лет. / И. Дзялошинский, М. Дзялошинская. – М. : Московское бюро по правам человека, “Academia”, 2007. – 168 с.
8. Дмитрук О. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та інтернет-видань 2000- 2005 років): автореф. дис. ... канд.філол.наук : 10.02.04 / О.Дмитрук; КНУ ім. Т.Шевченка. – Київ, 2006 – 19 с.
9. Доценко Е. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита / Е. Доценко. – М. : Изд- во ЧеРо, Юрайт, 2000 – 344 с.
10. «Другая» Сирия: почему в Германии и России по-разному освещают конфликт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://n1.by/news/2012/02/24/256457.html (Дата звернення 02.04.2013). – Назва з екрану.
11. Ємельяненко Л., Петюх В., Торгова Л., Гриненко А. Конфліктологія: Навч. посіб. / За заг. ред. В. Петюха, Л. Торгової. – К. : КНЕУ, 2003. – 315 с.
12. Жайворонок В. Запозичена лексика в українській мовній картині світу : Мова у слов’янському культурному просторі / В. Жайворонок. – Умань, 2002. – 412 с.
13. Жовтобрюх М. Українська літературна мова / М. Жовтобрюх. – К. : Наукова думка, 1984. – 255 с.
14. Завгородня Л. Стереотип у публіцистиці // Українська мова та література в школі. – 2000. – 6 лют. – С. 7-8.
15. Завгородня Л. Мовний стереотип і словесний штамп у мові газет // Культура слова – К., 2001. – Вип. 57-58. – С. 10-15.
16. Завгородня Л. Перифрази як засіб стереотипізації соціальної інформації // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2002. – Т. 7. – С. 75-78.
17. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: [підручник] / В. Здоровега. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.
18. Зернецька О. Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів / О. Зернецька, П. Зернецький // Політичний менеджмент. – 2005. – № 3 (12). – C. 100—107.
19. Зирка В. Реклама: манипулятивная игра с потребителем / В. Зирка / Вісник Дніпропетровського університету економіки та права ім. Альфреда Нобеля. Серія “Філологічні науки”. – Дніпропетровськ, 2011. – № 1(1) – С. 158 - 163.
20. Іванов В. Контент-аналіз: Методологія і методика дослідження ЗМК: Навч. посібник / Наук. Ред. А. Москаленко. – К. : ІСДО, 1994. – 145 с.
21. Информационные войны в бизнесе и политике: Теория и методология / В. Цыганов, С. Бухарин. – М. : Академический проект, 2007. – 336 с.
22. Иссерс О. Паша-«Мерседес», или речевая стратегия дискредитации / О.Иссерс // Вестник Омского гос.ун-ва. – Омск, 1997. – № 2(4). – С. 50-62.
23. Катенева И. Наклеивание ярлыков кАк эффективный прием манипуляции в текстах оппозиционных изданий / И. Катенева // Мир науки, культуры, образования: сб. науч. ст. – Новосибирск : НГПУ, 2009. – № 1(13) – С. 83 -86.
24. Киричук Л. Прагмакогнітивні особливості стереотипів як засобів маніпуляції в публіцистичному дискурсі / Л. Киричук // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Розділ IV. Прагмалінгвістика. – Луцьк, 2009. – № 6. – С.195 - 199.
25. Клушина Н. Языковые механизмы формирования оценки в СМИ / Н. Клушина // Публицистика и информация в современном обществе / под ред. Г. Солганика. – М., 2000. – С. 36 – 42.
26. Костенко Н., Іванов В. Досвід контент – аналізу: Моделі та практики : Монографія. / Н. Костенко, В. Іванов. – К. : Центр вільної преси, – 2003. – 200 с.
27. Лавров призвал СМИ к объективности при освещении событий в Сирии [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://n1.by/news/2012/02/24/256457.html (Дата звернення 04.04.2013). – Назва з екрану.
28. Левченко Л. Психологічні особливості діяльності засобів масової інформації // Людина і політика. – К., 2001. – № 2. – 215 с.
29. Михайлин І. Основи журналістики : [ підручник ] / І. Михайлин. – К. : ЦУЛ, 2002. – 284 с.
30. Назаров М. Массовая коммуникация и общество. Введение в теорию и исследования. – М. : Либерком, 2010 – 360 с.
31. Объективность СМИ – жертва войны в Сирии («Gazeta Wyborcza», Польша від 19.07.2012) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rus.ruvr.ru/2012_07_19/82184977 (Дата звернення 04.04.2013). – Назва з екрану.
32. Оже Этьенн Почему интерес к убитым в Сирии меньше, чем к конфликту между Израилем и Палестиной? Ближневосточные баталии в исторической плоскости [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.inosmi.ru/world/20121210/203098385.html (Дата звернення 04.04.2013). – Назва з екрану.
33. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: Підручник. / О. Пономарів. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. – 248 с.
34. Попова Е. Структура манипулятивного воздействия в рекламном тексте / Е. Попова // Известия Уральского госуд.ун-та. - Екатеринбург, 2002. – № 24. – С.276-288.
35. Почепцов Г. Информационные войны. Серия: Образовательная библиотека. / Г. Почепцов. – М. : Рефл-бук, 2001. – 576 с.
36. Почепцов Г. Информация и дезинформация / Г. Почепцов. – К. : Эльга, 2001. – 256 с.
37. Почепцов Г. Від Facebook’у і ґламуру до Wikileaks: медіа комунікації. / Г. Почепцов. – К. : Спадщина, 2012. – 464 с.
38. Прикладная конфликтология для журналистов. / М. Григорян. – М. : Права человека, 2006. – 158 с.
39. Слєсарчук Я. Журналістика конфлікту: медіатор чи провокатор? // Наукові записки Інституту журналістики – 2006. – Т.24. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2103 (Дата звернення 10.04.2013). – Назва з екрану.
40. Серажим К. Текстознавство : підручник. / К. Серажим. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 527 с.
41. Шаповалова Г. Лексико-стилістичні особливості заголовків у сучасних українських друкованих ЗМІ // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия "Филология. Социальные коммуникации". – 2011. – № 4. – Том 24 (63). – Часть 1. – С. 204-210.
42. Шегенов Е. Что случилось в Африке? Просто удивительно единодушие СМИ в освещении событий в Ливии [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://military-kz.ucoz.org/news/e_shegenov_chto_sluchilos (Дата звернення 04.04.2013). – Назва з екрану.
43. Шумка А. Інформаційне протистояння в ході грузинсько-російського конфлікту // Воєнна справа. – 2009. – № 11. – С.254-260.
44. Яценко Н. Назви військового одягу в українській мові // Культура слова. – 1999. – № 52. – С. 69–72.
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?