|
ЦІНА:
500 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Розвиток аудиторії інтернет-ЗМІ (ID роботи: 2899) |
| Напрям: | Гуманітарні предмети |
| Предмет: | Журналістика |
| Тип роботи: | Магістерська робота |
| Кількість сторінок: | 86 |
| Рік захисту: | 2011 |
| ВУЗ: | Київський Національний Університет ім. Шевченка (КНУ ім. Шевченка) |
| Спеціальність (факультет): | Інститут журналістики |
| Мова: | Українськa |
План
ВСТУП
РОЗДІЛ І Роль аудиторії у розвитку інтернет-журналістики
1.1. Вивчення аудиторії. Її місце в сучасній журналістиці
1.2. Інтернет-журналістика: етапи розвитку, специфіка,
особливості функціонування
1.2.2 Вплив сучасних технологій на розвиток інтернет-журналістики
1.3. Особливості аудиторії електронних видань
Висновки до розділу
РОЗДІЛ IІ Особливості сприйняття журналістських матеріалів
в Інтернет-ЗМІ
2.1.Опитування читацької аудиторії електронних видань:
„Особливості сприйняття журналістських матеріалів в Інтернет ЗМІ
2.2. Результати опитування громадської думки:
„Особливості сприйняття журналістських матеріалів в Інтернет ЗМІ”
Висновки до розділу
РОЗДІЛ ІІІ. Штучні засоби підвищення інтересу аудиторії
до електронних видань
3.1. Вплив дизайну на читача
3.2. Особливості використання заголовків в інтернет-ЗМІ
3.3. Специфіка творення інформації для мережевих
видань на основі інтересів споживача
3.4. Пошукові сайти, гіперпосилання і їх вклад у
розвиток інтернет-журналістики
Висновки до розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ І Роль аудиторії у розвитку інтернет-журналістики
1.1. Вивчення аудиторії. Її місце в сучасній журналістиці
1.2. Інтернет-журналістика: етапи розвитку, специфіка,
особливості функціонування
1.2.2 Вплив сучасних технологій на розвиток інтернет-журналістики
1.3. Особливості аудиторії електронних видань
Висновки до розділу
РОЗДІЛ IІ Особливості сприйняття журналістських матеріалів
в Інтернет-ЗМІ
2.1.Опитування читацької аудиторії електронних видань:
„Особливості сприйняття журналістських матеріалів в Інтернет ЗМІ
2.2. Результати опитування громадської думки:
„Особливості сприйняття журналістських матеріалів в Інтернет ЗМІ”
Висновки до розділу
РОЗДІЛ ІІІ. Штучні засоби підвищення інтересу аудиторії
до електронних видань
3.1. Вплив дизайну на читача
3.2. Особливості використання заголовків в інтернет-ЗМІ
3.3. Специфіка творення інформації для мережевих
видань на основі інтересів споживача
3.4. Пошукові сайти, гіперпосилання і їх вклад у
розвиток інтернет-журналістики
Висновки до розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Журналістика в Україні сьогодні переживає перехідний період не лише тому, що країна прямує до демократії та ринкової економіки, але й у зв’язку з глобальними змінами в мас-медіа. Виникнення Інтернету стало чи не найважливішою подією у світі за останні 20 років. Оскільки Інтернет має низку специфічних комунікаційних та інформаційних особливостей, поступово, але при цьому дуже швидко, спираючись на Інтернет, народився новий вид засобів масової інформації – мережеві ЗМІ: інтернет-преса, інтернет-телебачення, інтернет-радіо.
Сьогодні дослідники уважно спостерігають за розвитком онлайнових ЗМІ і небезпідставно високо оцінюють їхнє значення і роль. Хоча мережеві ЗМІ залишаються ще досить молодими медіа, але, як зазначають дослідники, швидкість, з якою Інтернет завойовує масову аудиторію, в історії засобів комунікації та інформації безпрецедентна. Проте попри значну вагу до самих засобів масової інформації малодослідженою залишається тема аудиторії інтернет-ЗМІ і її впливу на тенденції розвитку мережених мас-медіа, що і зумовлює актуальність дослідження.
Завдяки перебуванню в інформаційно-комунікаційному середовищі, яке сьогодні динамічно розвивається, онлайнові ЗМІ отримали потужний імпульс до розвитку в кількісному та якісному відношеннях, і з плином часу відіграють все помітнішу роль в інформаційних процесах суспільства. Як наслідок удосконалення технологій інформаційного обміну, нові інтернет-ЗМІ самі стають провідниками сучасних знань і виступають випробувальною сферою для найбільш передових технологій.
Стан дослідження проблеми. Теоретичні засади роботи ґрунтуються насамперед на працях вітчизняних дослідників журналістики В.Рябічева, В. Буряка, В. Владимирова, В. Здоровеги, В. Іванова, С. Квіта, О. Мелещенка, А. Москаленка, Б. Потятиника, Г. Почепцова, В. Різуна, Б. Чернякова.
Вітчизняна наукова думка звернулася до проблем впливу нових технологій на суспільний розвиток нещодавно, проте українські дослідники не стали лише ретрансляторами західних ідей і змогли запропонувати ряд цікавих підходів до аналізу особливостей функціонування Інтернет журналістики, проте питання особливості аудиторії Інтернет ЗМІ є малодослідженим.
В. Іванов, О. Мелещенко, В. Різун у 1990-х роках розпочали дослідження комп’ютеризації журналістської роботи, ввели у науковий обіг поняття „комп’ютерна журналістика”. О. Мелещенко опублікував працю, в якій дослідив значення журналістської майстерності в мережі, питання правового регулювання, свободи та інформаційної безпеки мас-медіа в Інтернеті. Більшість праць присвячена історії і становленню комп’ютерних мереж, гіпертекстовій природі мережі Інтернет, комунікаційним, мультимедійним та інтерактивним її функціям, Інтернету як мегабібліотеці, функціонуванню інформаційних мережевих видань, менеджменту та ринковому позиціонуванню інтернет-видань; при цьому більшість праць має професійно-практичний характер.
Прогрес інтернет-технологій та мережі Інтернет випереджає еволюцію теоретичних уявлень про це явище. Кожен, хто користується Інтернетом або досліджує його, стикається з явищем інформаційної надпровідності, коли інформація передається за всіма напрямами з надзвичайною швидкістю шляхом багатьох миттєвих зв’язків. Саме динаміка та постійні зміни мережі роблять наукові дослідження трудомісткими і такими, що швидко втрачають свою новизну. Тому тенденції розвитку Інтернету і зокрема інтернет-журналістики можуть бути лише першими кроками.
Наукова новизна дослідження зумовлена відсутністю аналітичних і статистичних матеріалів щодо характеристики аудиторії інтернет-ЗМІ.
Мета дослідження проаналізувати тенденції розвитку аудиторії інтернет-ЗМІ.
Досягнення поставленої мети передбачає необхідність розв’язання таких завдань:
• з'ясувати роль аудиторії у розвитку інтернет-журналістики;
• визначити місце аудиторії в сучасній журналістиці;
• назвати етапи розвитку, специфіку інтернет-журналістики;
• охарактеризувати вплив сучасних технологій на розвиток інтернет-журналістики;
• проаналізувати особливості аудиторії електронних видань;
• встановити особливості сприйняття журналістських матеріалів
• в інтернет-ЗМІ;
• подати результати читацької аудиторії електронних видань: „Особливості
• встановити вплив дизайну на читача;
• назвати особливості використання заголовків в інтернет-ЗМІ;
• охарактеризувати специфіку творення інформації для мережевих видань на основі інтересів споживача.
Об’єкт дослідження магістерської роботи – аудиторія інтернет-ЗМІ.
Предмет дослідження – сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку мережевої журналістики як нового виду ЗМІ в Україні у контексті аналізу особливостей Інтернет аудиторії ЗМІ.
Методи і прийоми дослідження. Для дослідження було використано системно-структурний, функціональний, компаративний методи. Системний підхід – це одна з форм методологічного знання, безпосередньо пов’язаного з дослідженням, проектуванням та конструюванням об’єктів як систем. Різні аспекти системного підходу дозволяють вивчати ретроспективи і перспективи розвитку системи ЗМІ, розглядати її як процес, в єдності її генезису, функціонування і розвитку.
Типологічний метод дозволяє комплексно вивчити види ЗМІ: охарактеризувати їх типові риси, виявити типологозначущі ознаки, визначити функції в системі, розглянути процес розвитку в історичному контексті і взаємозв’язку з очікуваннями аудиторії.
Обсяг і структура магістерської роботи обумовлена внутрішньою логікою розкриття теми дослідження, характером предмета, а також поставленою метою та основними завданнями роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаної літератури.
Сьогодні дослідники уважно спостерігають за розвитком онлайнових ЗМІ і небезпідставно високо оцінюють їхнє значення і роль. Хоча мережеві ЗМІ залишаються ще досить молодими медіа, але, як зазначають дослідники, швидкість, з якою Інтернет завойовує масову аудиторію, в історії засобів комунікації та інформації безпрецедентна. Проте попри значну вагу до самих засобів масової інформації малодослідженою залишається тема аудиторії інтернет-ЗМІ і її впливу на тенденції розвитку мережених мас-медіа, що і зумовлює актуальність дослідження.
Завдяки перебуванню в інформаційно-комунікаційному середовищі, яке сьогодні динамічно розвивається, онлайнові ЗМІ отримали потужний імпульс до розвитку в кількісному та якісному відношеннях, і з плином часу відіграють все помітнішу роль в інформаційних процесах суспільства. Як наслідок удосконалення технологій інформаційного обміну, нові інтернет-ЗМІ самі стають провідниками сучасних знань і виступають випробувальною сферою для найбільш передових технологій.
Стан дослідження проблеми. Теоретичні засади роботи ґрунтуються насамперед на працях вітчизняних дослідників журналістики В.Рябічева, В. Буряка, В. Владимирова, В. Здоровеги, В. Іванова, С. Квіта, О. Мелещенка, А. Москаленка, Б. Потятиника, Г. Почепцова, В. Різуна, Б. Чернякова.
Вітчизняна наукова думка звернулася до проблем впливу нових технологій на суспільний розвиток нещодавно, проте українські дослідники не стали лише ретрансляторами західних ідей і змогли запропонувати ряд цікавих підходів до аналізу особливостей функціонування Інтернет журналістики, проте питання особливості аудиторії Інтернет ЗМІ є малодослідженим.
В. Іванов, О. Мелещенко, В. Різун у 1990-х роках розпочали дослідження комп’ютеризації журналістської роботи, ввели у науковий обіг поняття „комп’ютерна журналістика”. О. Мелещенко опублікував працю, в якій дослідив значення журналістської майстерності в мережі, питання правового регулювання, свободи та інформаційної безпеки мас-медіа в Інтернеті. Більшість праць присвячена історії і становленню комп’ютерних мереж, гіпертекстовій природі мережі Інтернет, комунікаційним, мультимедійним та інтерактивним її функціям, Інтернету як мегабібліотеці, функціонуванню інформаційних мережевих видань, менеджменту та ринковому позиціонуванню інтернет-видань; при цьому більшість праць має професійно-практичний характер.
Прогрес інтернет-технологій та мережі Інтернет випереджає еволюцію теоретичних уявлень про це явище. Кожен, хто користується Інтернетом або досліджує його, стикається з явищем інформаційної надпровідності, коли інформація передається за всіма напрямами з надзвичайною швидкістю шляхом багатьох миттєвих зв’язків. Саме динаміка та постійні зміни мережі роблять наукові дослідження трудомісткими і такими, що швидко втрачають свою новизну. Тому тенденції розвитку Інтернету і зокрема інтернет-журналістики можуть бути лише першими кроками.
Наукова новизна дослідження зумовлена відсутністю аналітичних і статистичних матеріалів щодо характеристики аудиторії інтернет-ЗМІ.
Мета дослідження проаналізувати тенденції розвитку аудиторії інтернет-ЗМІ.
Досягнення поставленої мети передбачає необхідність розв’язання таких завдань:
• з'ясувати роль аудиторії у розвитку інтернет-журналістики;
• визначити місце аудиторії в сучасній журналістиці;
• назвати етапи розвитку, специфіку інтернет-журналістики;
• охарактеризувати вплив сучасних технологій на розвиток інтернет-журналістики;
• проаналізувати особливості аудиторії електронних видань;
• встановити особливості сприйняття журналістських матеріалів
• в інтернет-ЗМІ;
• подати результати читацької аудиторії електронних видань: „Особливості
• встановити вплив дизайну на читача;
• назвати особливості використання заголовків в інтернет-ЗМІ;
• охарактеризувати специфіку творення інформації для мережевих видань на основі інтересів споживача.
Об’єкт дослідження магістерської роботи – аудиторія інтернет-ЗМІ.
Предмет дослідження – сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку мережевої журналістики як нового виду ЗМІ в Україні у контексті аналізу особливостей Інтернет аудиторії ЗМІ.
Методи і прийоми дослідження. Для дослідження було використано системно-структурний, функціональний, компаративний методи. Системний підхід – це одна з форм методологічного знання, безпосередньо пов’язаного з дослідженням, проектуванням та конструюванням об’єктів як систем. Різні аспекти системного підходу дозволяють вивчати ретроспективи і перспективи розвитку системи ЗМІ, розглядати її як процес, в єдності її генезису, функціонування і розвитку.
Типологічний метод дозволяє комплексно вивчити види ЗМІ: охарактеризувати їх типові риси, виявити типологозначущі ознаки, визначити функції в системі, розглянути процес розвитку в історичному контексті і взаємозв’язку з очікуваннями аудиторії.
Обсяг і структура магістерської роботи обумовлена внутрішньою логікою розкриття теми дослідження, характером предмета, а також поставленою метою та основними завданнями роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаної літератури.
Висновок
Інтернет – складний простір існування безлічі інформації, попри спробу його осягнути і впорядкувати необхідно засвідчити, що він залишається неосяжним. Сьогодні український сегмент мережі інтернет проходить період структурного росту, який чітко визначить роль і нішу ЗМІ країни в електронному мережевому просторі. Для передачі інформації в Інтернеті використовуються різні ресурси, контролювати якість яких дуже важко. Проте для розвитку будь-яких ЗМІ, в тому числі і Інтернет-ЗМІ необхідно визначити роль аудиторії в цьому процесі, бо саме вона сприяє прогресивному або регресивному руху. З упевненістю можна передбачити, що у найближчі роки слідом за розвитком можливостей інтернет-мереж зросте й рівень ЗМІ.
Загалом журналістикохнавство почало ставити питання про роль аудиторії у розвитку ЗМІ ще у ХІХ ст., проте перші спроби були пов’язані з анкетуванням, яке відбувалось з метою виявлення думок аудиторії з приводу певного питання. Водночас вони відзначались безліччю не доопрацювань, а також відсутністю систематизації отриманої інформації. Процес формування онлайнових видань ще не можна вважати завершеним. Вони виконують одночасно декілька функцій, переважно це універсальні функції (комунікативна, інформаційна, соціальна, економічна тощо), але у зв’язку з новими можливостями інтернет-середовища вони набувають специфіки, характерної для логіки даного медійного середовища.
Загалом Інтернет-журналістика як явище зявилась в Україні з початку 90-х рр. В Україні, як і в інших країнах, першими стали виходити зі своєю продукцією в інтернет друковані ЗМІ. У 1994 р. сайт „Дзеркала тижня” вже був доступним у світовій мережі. Тоді ще електронні версії не вносили нічого нового у зміст видань: вони лише слово в слово повторювали друковані їхні версії. Кількісний склад аудиторії на початку був недостатнім, щоб зробити ці видання насправді масовими. На сучасному етапі Інтернет-ЗМІ активно розвивається і завойовує прихильність аудиторії, яка поступово зміщує свої уподобання з офлайнових засобів масової інформації.
Проте останнього часу ситуація змінилася. Сайти деяких газет подають інформацію в реальному часі, з’явилися свої чати, дискусійні клуби, які до тематики газети можуть не мати відношення, свої інтерактивні рубрики, які в газеті також не з’являються. Сайти таких газет редагуються окремо від паперової версії. Окрім інформації зміст електронних версій ЗМІ в інтернеті набув нового аспекту – інтерактивності. Видання почали розміщувати на сайтах додаткові посилання – розгорнуті досьє, ілюстрації, відео- та аудіофрагменти. За цим же принципом почали розвиватися також сайти радіостанцій та телеканалів.
Переваги Інтернет-журналістики є очевидними, бо саме швидке оновлення інформації, можливість відстежувати послідовність оновлення даних, а також висловлювати власні коментарі, реагувати на події. До того ж основним завданням кожного Інтернет медіа є залучення відвідувачів на сайти і створення у них звички до відвідування, ця звичка прищеплюється через розміщення додаткової, що немає відношення до паперових версій, інформації.
На відміну від друкованих видань мережеві публікації мають переваги інтерактивності та гіперлінкових послуг у пошуку необхідної інформації високоефективними методами комп’ютерної техніки, що надають пошуку також варіативного характеру.
Становлено, що читачами електронної і паперової версії є різні категорії читачів. Окрім географічної різниці, існує ще й вікова: читачі електронної версії молодше за читачів паперової. З урахуванням стрімкого розвитку сфери нових медіа все більше пересічних громадян долучаються до процесу підготовки , опублікування та аналізу інформації, що, безперечно, впливає на їхню свідомість та поведінку. Аудиторія перестає бути пасивною і мовчазною масою. Навпаки, маючи великий вибір джерел медіаконтенту, використовуючи інтерактивні технології, аудиторія все більше перетворюється на учасника процесу створення медіаконтенту та формує інформаційний порядок денний. Нова комунікаційна поведінка користувачів подає надії на покращення та стимулювання розвитку громадянського суспільства в Україні.
Онлайнові новини від друкованих відрізняються лаконічністю, зосереджуються в основному на злободенних і глобальних подіях, а локальні та фонові сюжети залишаються частіше всього для місцевих – традиційно паперових видань. На фронтальних сторінках друкованих газет досить часто розміщуються розлогі повідомлення, онлайнові ж формати надають перевагу коротким заміткам.
Проаналізувавши етапи розвитку Інтернету дійшли висновку, що вагоме значення для його трансформації відіграли зміни у технологіях. Нові цифрові технології змінюють характер і природу медіа, економіку медіавиробництва, доступ до аудиторії і саму аудиторію. Необхідно зазначити оперативність і динамізм онлайнових засобів масової інформації у порівнянні з офлайновими ЗМІ, що у першу чергу виявляється у частішому оновленні контенту.
Мережеві ЗМІ, як і їх аудиторія на сьогодні є сферою, де, з одного боку, відбувається найбільш динамічний розвиток, а з іншого – найменш дослідженою сферою медіа. Для заповнення прогалин в інформації про особливості Інтернет-аудиторії було проведене опитування читацької аудиторії електронних видань «Особливості сприйняття журналістських матеріалів в Інтернет ЗМІ», що дозволило оцінити склад аудиторії, її вікові, статеві особливості, а також визначити уподобання, вимоги до матеріалів мережі. З’ясовано, що аудиторія онлайнових медіа якісно відрізняється від аудиторії традиційних ЗМІ – це активна аудиторія, яка отримує інформацію з метою її подальшої інтерпретації.
В інтернет-ЗМІ відбувається сегментація аудиторії, збільшення малих груп споживачів зі своїми інтересами та уподобаннями, що у свою чергу приводить до збільшення різноманітності видань, програм та каналів.
До того ж вагомого значення в нашому дослідженні набула спроба оцінити штучні засоби підвищення інтересу аудиторії до електронних видань, а саме визначали вплив дизайну на читача, характеризували особливості використання заголовків в інтернет-ЗМІ та аналізували специфіку творення інформації для мережевих видань на основі інтересів споживача.
Загалом журналістикохнавство почало ставити питання про роль аудиторії у розвитку ЗМІ ще у ХІХ ст., проте перші спроби були пов’язані з анкетуванням, яке відбувалось з метою виявлення думок аудиторії з приводу певного питання. Водночас вони відзначались безліччю не доопрацювань, а також відсутністю систематизації отриманої інформації. Процес формування онлайнових видань ще не можна вважати завершеним. Вони виконують одночасно декілька функцій, переважно це універсальні функції (комунікативна, інформаційна, соціальна, економічна тощо), але у зв’язку з новими можливостями інтернет-середовища вони набувають специфіки, характерної для логіки даного медійного середовища.
Загалом Інтернет-журналістика як явище зявилась в Україні з початку 90-х рр. В Україні, як і в інших країнах, першими стали виходити зі своєю продукцією в інтернет друковані ЗМІ. У 1994 р. сайт „Дзеркала тижня” вже був доступним у світовій мережі. Тоді ще електронні версії не вносили нічого нового у зміст видань: вони лише слово в слово повторювали друковані їхні версії. Кількісний склад аудиторії на початку був недостатнім, щоб зробити ці видання насправді масовими. На сучасному етапі Інтернет-ЗМІ активно розвивається і завойовує прихильність аудиторії, яка поступово зміщує свої уподобання з офлайнових засобів масової інформації.
Проте останнього часу ситуація змінилася. Сайти деяких газет подають інформацію в реальному часі, з’явилися свої чати, дискусійні клуби, які до тематики газети можуть не мати відношення, свої інтерактивні рубрики, які в газеті також не з’являються. Сайти таких газет редагуються окремо від паперової версії. Окрім інформації зміст електронних версій ЗМІ в інтернеті набув нового аспекту – інтерактивності. Видання почали розміщувати на сайтах додаткові посилання – розгорнуті досьє, ілюстрації, відео- та аудіофрагменти. За цим же принципом почали розвиватися також сайти радіостанцій та телеканалів.
Переваги Інтернет-журналістики є очевидними, бо саме швидке оновлення інформації, можливість відстежувати послідовність оновлення даних, а також висловлювати власні коментарі, реагувати на події. До того ж основним завданням кожного Інтернет медіа є залучення відвідувачів на сайти і створення у них звички до відвідування, ця звичка прищеплюється через розміщення додаткової, що немає відношення до паперових версій, інформації.
На відміну від друкованих видань мережеві публікації мають переваги інтерактивності та гіперлінкових послуг у пошуку необхідної інформації високоефективними методами комп’ютерної техніки, що надають пошуку також варіативного характеру.
Становлено, що читачами електронної і паперової версії є різні категорії читачів. Окрім географічної різниці, існує ще й вікова: читачі електронної версії молодше за читачів паперової. З урахуванням стрімкого розвитку сфери нових медіа все більше пересічних громадян долучаються до процесу підготовки , опублікування та аналізу інформації, що, безперечно, впливає на їхню свідомість та поведінку. Аудиторія перестає бути пасивною і мовчазною масою. Навпаки, маючи великий вибір джерел медіаконтенту, використовуючи інтерактивні технології, аудиторія все більше перетворюється на учасника процесу створення медіаконтенту та формує інформаційний порядок денний. Нова комунікаційна поведінка користувачів подає надії на покращення та стимулювання розвитку громадянського суспільства в Україні.
Онлайнові новини від друкованих відрізняються лаконічністю, зосереджуються в основному на злободенних і глобальних подіях, а локальні та фонові сюжети залишаються частіше всього для місцевих – традиційно паперових видань. На фронтальних сторінках друкованих газет досить часто розміщуються розлогі повідомлення, онлайнові ж формати надають перевагу коротким заміткам.
Проаналізувавши етапи розвитку Інтернету дійшли висновку, що вагоме значення для його трансформації відіграли зміни у технологіях. Нові цифрові технології змінюють характер і природу медіа, економіку медіавиробництва, доступ до аудиторії і саму аудиторію. Необхідно зазначити оперативність і динамізм онлайнових засобів масової інформації у порівнянні з офлайновими ЗМІ, що у першу чергу виявляється у частішому оновленні контенту.
Мережеві ЗМІ, як і їх аудиторія на сьогодні є сферою, де, з одного боку, відбувається найбільш динамічний розвиток, а з іншого – найменш дослідженою сферою медіа. Для заповнення прогалин в інформації про особливості Інтернет-аудиторії було проведене опитування читацької аудиторії електронних видань «Особливості сприйняття журналістських матеріалів в Інтернет ЗМІ», що дозволило оцінити склад аудиторії, її вікові, статеві особливості, а також визначити уподобання, вимоги до матеріалів мережі. З’ясовано, що аудиторія онлайнових медіа якісно відрізняється від аудиторії традиційних ЗМІ – це активна аудиторія, яка отримує інформацію з метою її подальшої інтерпретації.
В інтернет-ЗМІ відбувається сегментація аудиторії, збільшення малих груп споживачів зі своїми інтересами та уподобаннями, що у свою чергу приводить до збільшення різноманітності видань, програм та каналів.
До того ж вагомого значення в нашому дослідженні набула спроба оцінити штучні засоби підвищення інтересу аудиторії до електронних видань, а саме визначали вплив дизайну на читача, характеризували особливості використання заголовків в інтернет-ЗМІ та аналізували специфіку творення інформації для мережевих видань на основі інтересів споживача.
Література
1. Акопов А. Типологические признаки сетевых изданий / А. И. Акопов // Акценты. – 1999. –№ 1. – С.22-27.
2. Алешин С. Руководство по электронному издательству // Компьютер пресс. – 1998. - № 5. – 89-99.
3. Апджон Р. Интернет для журналиста / Р. Апджон, Х. Раффин. – М.: Интерньюс, 1995. – 224 с.
4. Артамонова І. Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-медіа в Україні / І. Артамонова. – Донецьк: “Лебедь”, 2009. – 416 с.
5. Артамонова І. М. Інтернет-ЗМІ як нова парадигма теорії української журналістики / І. М. Артамонова // Соціальні комунікації сучасного світу : матеріали першої міжнар. конф. (Запоріжжя, 19-20 лютого 2009 р.). – Запоріжжя, 2009. – С.44-47.
6. Вербицкая Т. Влияние системы Интернета на психо-семантическое пространство пользователя : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / Т. А. Вербицкая. – М., 2002. – 116 с.
7. В українських ЗМІ переважають нейтральні заголовки // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://project.ukrinform.ua/original/14769
8. Гаврилов М. Информатика и информационные потребности: учебное пособие/ М. Гаврилов. - М., 2006 - 488 с.
9. Галкин С. Художественное конструирование газеты и журнала : учеб. пособие / С. Галкин. – М. : Аспект Пресс, 2005. – 215 с.
10. Георгиев Д. Режиссура газеты. – М.: Мысль, 1979. – 259 с.
11. Герчук Ю. Художественные миры книги / Ю. Я. Герчук. – М. : Книга, 1989. – 238 с.
12. Гол Дж. Онлайнова журналістика / Пер. з анг. – К.: К.І.С., 2005. – 344 с.
13. Городенко Л. Інтернет-медіа як новий вид ЗМІ / Л. Городенко // Інформаційне суспільство. Шлях України. – К., 2004. – 290 с.
14. Желтоногова Т. Заголовок як компонент структури українського поетичного тексту: Автореф. дис.… канд. філол. наук / Т. Желтоногова. – Кіровоград, 2004. – 19 с.
15. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості. / В.Здоровега. – Львів : ПАІС, 2004. – 268 с.
16. Зростання українського Інтернету припинилося? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kiis.com.ua/ua/news/view-55.html
17. Іванов В. Комп’ютерні технології в засобах масової комунікації: сучасне та майбутнє / В. Іванов, О. Мелещенко. – К.: РВЦ “Київський університет”, 1997. – 173 с.
18. Іванов В. Соціологічні дослідження уадиторії мас-медіа [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1280
19. Іванов В., Мелещенко О. Комп’ютер для журналіста. — К.: ЦВП, 1998. — 270 с.
20. Інтернет в роботі журналіста / Упоряд. І. Шелученко. – К.: ІМІ, 2004. – 71 с.
21. Калмыков А. Интернет-журналистика: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. 021400 “Журналистика” / А. Калмыков, Л. Коханова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 383 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.evartist.narod.ru/text16/026.htm
22. Калитина Н. Графика как вид искусства / Н. Калитина // Искусство и зритель. – Л., 1961. – Вып. 1. – С.69-70.
23. Кастельс М. Галактика Интернет : размышлення об Интернете, бизнесе и обществе / М. Кастельс. – Екатеринбург : У-Фактория, 2004. – 328 с.
24. Квіт С. Масові комунікації: підручник / С. Квіт. – К: Києво-Могилянська академія, 2008. – 156 с.
25. Кихтан В. Информационные технологии в журналистике: учебное пособие/ В. Кихтан - Ростов н/Д. : Феникс, 2004 - 160 с.
26. Колесникова М. Периодические издания электронных сетей как вид СМИ: Типологический аспект: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.01.10 “Журналистика” / М. М. Колесникова. – Ростов н/Д., 2002. – 22 с.
27. Корконосенко С. Основы журналистики : учебник для студентов вузов по напр. и спец. «Журналистика» / С. Корконосенко – М. : Аспект-пресс, 2006. – 316 с.
28. Коробейников В. Редакция и аудитория: Социологический анализ. - М.: Мысль, 1983. - С. 188-244
29. Костыгова Ю. Сетевые СМИ: занимательная типология / Юлия Костыгова // Мир Internet. – 2002. – № 4 (67). – С. 9-13.
30. Коцарев О. Типологія інтернет-ЗМІ // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. Филоло¬гия. — Т. 19, № 5. — С. 321—324.
31. Коханова Л. Основы теории журналистики : учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. „Журналистика” / Л. Коханова, А. Калмыкова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2009. – 536 с.
32. Крейґ Р. Інтернет-журналістика – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 324 с.
33. Лазарева Е. Заголовок в газете : [учебное пособие для студентов-журналистов] / Е. Лазарева. – Свердловськ: Изд. Уральського унив-та, 1989. - 96 с.
34. Лукина М., Фомичева И. СМИ в пространстве Интернета. – М.: Факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005. — 87 с.
35. Лурье С. В новый век без бумажных книг? / С. Лурье // Привет, Интернет! – 2000. – №4.– .С.4-6.
36. Машкова С. Интернет-журналистика: учебное пособие / С. Машкова. - Тамбов : Изд-во тамб. гос. техн. ун-та, 2006. - 80 с.
37. Мелещенко О. Журналістикознавчі уявлення про світовий і національний інформаційний простір, його безпеку / О.Мелещенко; Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка; Ін-т журналістики. – К.: ПВП “Задруга”, 2006. – 64 с.
38. Мелещенко О. Комп'ютерні і телекомунікаційні технології як гарант інтеграції журналістики України в світовий інформаційний простір: дис... доктора філол. наук : 10.01.08 / О. Мелещенко. – К., 1998. – 385 с.
39. Мелещенко О. Інтернет-технології в сучасній журналістиці: моделі та практика: Навч. посіб. — К. : КиМУ, 2005. — 155 с.
40. Михайлин І. Основи журналістики : підручник / І. Михайлин. – 2-ге вид., допов. і поліпшене. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2000. – 278 с.
41. Москаленко А. Теорія журналістики : навч. посіб. / А. Москаленко. – К. : Екс-Об, 2002. – 334 с.
42. Носик А. СМИ русского Интернета: теория и практика / А. Носик // Мир Internet. – 2002. – № 67. – С 8-14.
43. Носик А. Интернет и профессиональный читатель [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://magazines.russ.ru/oz/2003/4/2003_4_15.html . - Заголовок з екрану
44. Партико З. Теорія масової інформації та комунікації : навч. посіб. / З.Партико. – Львів: Афіша, 2008. – 292 с.
45. Парыгин Б. Анатомия общения : учеб. пособие / Б. Парыгин – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 1999. – 300 с.
46. Петровский А. Психология и время / А. Петровский. – М. ; СПб. [и др.] : Питер, 2007. – 448 с
47. Поберезникова Е. Телевидение взаимодействия : интерактив. поле общения / Е. Поберезникова. – М. : Аспект пресс, 2004. – 220 с.
48. Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння. Сер. Медіакритика. —Львів: ПАІС, 2004. — 312 с.
49. Потятиник Б. Інтернет-журналістика : навч. посіб. / Б. Потятиник. – Львів : ПАІС, 2010. – 244 с.
50. Почепцов Г. Медиа : теория массовых коммуникаций / Г. Почепцов. – К. : АЛЬТПРЕС, 2008. – 403 с.
51. Різун В. Інформаційні мережі в засобах масової інформації. Канал ИНФО-ТАСС / В. Різун, О. Мелещенко ; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 1992. – 96 с.
52. Рэддик Р. Журналистика в стиле он-лайн: использование Internet и других электронных ресурсов / Р. Рэддик, Є. Кинг; пер. с англ. – М.: Вагриус, Нац. ин-т прессы, 1999. – 415 с.
53. Рябічев В., Закірова О. особливості використання заголовків у мережених ЗМІ // Наукові записки Інституту журналістики. – Т 39. – 2010. – С. 59-64.
54. Рябічев В. Тенденції розвитку аудиторії інтернет-ЗМІ (2000–2008) // Наукові записки Інституту журналістики. – Т 31. – 2010. – С. 77-80.
55. Скотт Э. Компьютерные технологи в журналистике: Введение в основные понятия и методы. Использование баз данных и приемов сетевой журналистики в службах новостей / Э. Скотт; пер. с англ. – М.: Вагриус; Нац. ин-т прессы, 1998. – 397 с.
56. Социология журналистики: Теория, методология, практика / Прохоров Е., Фомичева И., Свитич Л. и др.; Под ред. Прохорова Е. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - С. 53-105.
57. Тертычный А. Заголовок – слово главное / А. Тертычный // Журналист. – 2004. - №1. – С. 80-82.
58. Толкачев Е. Заголовок в газете. Заметки выпускающего / Е. Толкачев – М.: Искусство, 1959. – 62 с.
59. Чекмишев О. Основи професійної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики: Підручник-практикум. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2004. – 129 с.
60. Черняков Б. Поетика зображальної публіцистики як система засобів образотворення / Б.Черняков // Вісник Київського університету. Сер. Журналістика. – 1995. – Вип. 2. – С. 117-128.
61. Черняков Б. Феноменологічні властивості зображення як категорії культури та журналістикознавства / Б. Черняков // Наукові записки Інституту журналістики, 2005. – К. : Інститут журналістики, 2005. – Т. 20. – С.132-153.
62. Чому відрізняються дані щодо користувачів Інтернет в україні? [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kiis.com.ua/ua/news/view-58.html#_ftn1. - Заголовок з екрану
63. Шевченко В. Преса i соцiологiчнi дослiдження читача. Спецкурс. - К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1972. - 93 с.
64. Шевченко В. Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість / В. Шевченко // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету : [зб. наук. праць]. – У 3-х т. – Вип. 5, Т. 1. – Серія «Філологічні науки». – Луганськ : Альма-матер, 2004. – С. 388-397.
65. Шевченко В. Система рубрикації газети – основа її архітектонічної організації / В. Шевченко // Наукові записки Інституту журналістики. – 2001. – Т. 2. – С. 53-69.
66. Шевченко Т. Правовий статус Інтернет-ЗМІ в Україні: проблеми, перспективи врегулювання // Юридична газета. – 2004. – № 20.
67. Фомичева И. Социология Интернет-СМИ Серия [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.journ.msu.ru/downloads/soc_int.pdf . - Заголовок з екрану
68. Экономика внимания. Rambler. – 2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stat.rambler.ru/library/economy_of_attenion.pdf . - Заголовок з екрану
2. Алешин С. Руководство по электронному издательству // Компьютер пресс. – 1998. - № 5. – 89-99.
3. Апджон Р. Интернет для журналиста / Р. Апджон, Х. Раффин. – М.: Интерньюс, 1995. – 224 с.
4. Артамонова І. Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-медіа в Україні / І. Артамонова. – Донецьк: “Лебедь”, 2009. – 416 с.
5. Артамонова І. М. Інтернет-ЗМІ як нова парадигма теорії української журналістики / І. М. Артамонова // Соціальні комунікації сучасного світу : матеріали першої міжнар. конф. (Запоріжжя, 19-20 лютого 2009 р.). – Запоріжжя, 2009. – С.44-47.
6. Вербицкая Т. Влияние системы Интернета на психо-семантическое пространство пользователя : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / Т. А. Вербицкая. – М., 2002. – 116 с.
7. В українських ЗМІ переважають нейтральні заголовки // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://project.ukrinform.ua/original/14769
8. Гаврилов М. Информатика и информационные потребности: учебное пособие/ М. Гаврилов. - М., 2006 - 488 с.
9. Галкин С. Художественное конструирование газеты и журнала : учеб. пособие / С. Галкин. – М. : Аспект Пресс, 2005. – 215 с.
10. Георгиев Д. Режиссура газеты. – М.: Мысль, 1979. – 259 с.
11. Герчук Ю. Художественные миры книги / Ю. Я. Герчук. – М. : Книга, 1989. – 238 с.
12. Гол Дж. Онлайнова журналістика / Пер. з анг. – К.: К.І.С., 2005. – 344 с.
13. Городенко Л. Інтернет-медіа як новий вид ЗМІ / Л. Городенко // Інформаційне суспільство. Шлях України. – К., 2004. – 290 с.
14. Желтоногова Т. Заголовок як компонент структури українського поетичного тексту: Автореф. дис.… канд. філол. наук / Т. Желтоногова. – Кіровоград, 2004. – 19 с.
15. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості. / В.Здоровега. – Львів : ПАІС, 2004. – 268 с.
16. Зростання українського Інтернету припинилося? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kiis.com.ua/ua/news/view-55.html
17. Іванов В. Комп’ютерні технології в засобах масової комунікації: сучасне та майбутнє / В. Іванов, О. Мелещенко. – К.: РВЦ “Київський університет”, 1997. – 173 с.
18. Іванов В. Соціологічні дослідження уадиторії мас-медіа [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1280
19. Іванов В., Мелещенко О. Комп’ютер для журналіста. — К.: ЦВП, 1998. — 270 с.
20. Інтернет в роботі журналіста / Упоряд. І. Шелученко. – К.: ІМІ, 2004. – 71 с.
21. Калмыков А. Интернет-журналистика: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. 021400 “Журналистика” / А. Калмыков, Л. Коханова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 383 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.evartist.narod.ru/text16/026.htm
22. Калитина Н. Графика как вид искусства / Н. Калитина // Искусство и зритель. – Л., 1961. – Вып. 1. – С.69-70.
23. Кастельс М. Галактика Интернет : размышлення об Интернете, бизнесе и обществе / М. Кастельс. – Екатеринбург : У-Фактория, 2004. – 328 с.
24. Квіт С. Масові комунікації: підручник / С. Квіт. – К: Києво-Могилянська академія, 2008. – 156 с.
25. Кихтан В. Информационные технологии в журналистике: учебное пособие/ В. Кихтан - Ростов н/Д. : Феникс, 2004 - 160 с.
26. Колесникова М. Периодические издания электронных сетей как вид СМИ: Типологический аспект: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.01.10 “Журналистика” / М. М. Колесникова. – Ростов н/Д., 2002. – 22 с.
27. Корконосенко С. Основы журналистики : учебник для студентов вузов по напр. и спец. «Журналистика» / С. Корконосенко – М. : Аспект-пресс, 2006. – 316 с.
28. Коробейников В. Редакция и аудитория: Социологический анализ. - М.: Мысль, 1983. - С. 188-244
29. Костыгова Ю. Сетевые СМИ: занимательная типология / Юлия Костыгова // Мир Internet. – 2002. – № 4 (67). – С. 9-13.
30. Коцарев О. Типологія інтернет-ЗМІ // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. Филоло¬гия. — Т. 19, № 5. — С. 321—324.
31. Коханова Л. Основы теории журналистики : учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. „Журналистика” / Л. Коханова, А. Калмыкова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2009. – 536 с.
32. Крейґ Р. Інтернет-журналістика – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 324 с.
33. Лазарева Е. Заголовок в газете : [учебное пособие для студентов-журналистов] / Е. Лазарева. – Свердловськ: Изд. Уральського унив-та, 1989. - 96 с.
34. Лукина М., Фомичева И. СМИ в пространстве Интернета. – М.: Факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005. — 87 с.
35. Лурье С. В новый век без бумажных книг? / С. Лурье // Привет, Интернет! – 2000. – №4.– .С.4-6.
36. Машкова С. Интернет-журналистика: учебное пособие / С. Машкова. - Тамбов : Изд-во тамб. гос. техн. ун-та, 2006. - 80 с.
37. Мелещенко О. Журналістикознавчі уявлення про світовий і національний інформаційний простір, його безпеку / О.Мелещенко; Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка; Ін-т журналістики. – К.: ПВП “Задруга”, 2006. – 64 с.
38. Мелещенко О. Комп'ютерні і телекомунікаційні технології як гарант інтеграції журналістики України в світовий інформаційний простір: дис... доктора філол. наук : 10.01.08 / О. Мелещенко. – К., 1998. – 385 с.
39. Мелещенко О. Інтернет-технології в сучасній журналістиці: моделі та практика: Навч. посіб. — К. : КиМУ, 2005. — 155 с.
40. Михайлин І. Основи журналістики : підручник / І. Михайлин. – 2-ге вид., допов. і поліпшене. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2000. – 278 с.
41. Москаленко А. Теорія журналістики : навч. посіб. / А. Москаленко. – К. : Екс-Об, 2002. – 334 с.
42. Носик А. СМИ русского Интернета: теория и практика / А. Носик // Мир Internet. – 2002. – № 67. – С 8-14.
43. Носик А. Интернет и профессиональный читатель [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://magazines.russ.ru/oz/2003/4/2003_4_15.html . - Заголовок з екрану
44. Партико З. Теорія масової інформації та комунікації : навч. посіб. / З.Партико. – Львів: Афіша, 2008. – 292 с.
45. Парыгин Б. Анатомия общения : учеб. пособие / Б. Парыгин – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 1999. – 300 с.
46. Петровский А. Психология и время / А. Петровский. – М. ; СПб. [и др.] : Питер, 2007. – 448 с
47. Поберезникова Е. Телевидение взаимодействия : интерактив. поле общения / Е. Поберезникова. – М. : Аспект пресс, 2004. – 220 с.
48. Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння. Сер. Медіакритика. —Львів: ПАІС, 2004. — 312 с.
49. Потятиник Б. Інтернет-журналістика : навч. посіб. / Б. Потятиник. – Львів : ПАІС, 2010. – 244 с.
50. Почепцов Г. Медиа : теория массовых коммуникаций / Г. Почепцов. – К. : АЛЬТПРЕС, 2008. – 403 с.
51. Різун В. Інформаційні мережі в засобах масової інформації. Канал ИНФО-ТАСС / В. Різун, О. Мелещенко ; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 1992. – 96 с.
52. Рэддик Р. Журналистика в стиле он-лайн: использование Internet и других электронных ресурсов / Р. Рэддик, Є. Кинг; пер. с англ. – М.: Вагриус, Нац. ин-т прессы, 1999. – 415 с.
53. Рябічев В., Закірова О. особливості використання заголовків у мережених ЗМІ // Наукові записки Інституту журналістики. – Т 39. – 2010. – С. 59-64.
54. Рябічев В. Тенденції розвитку аудиторії інтернет-ЗМІ (2000–2008) // Наукові записки Інституту журналістики. – Т 31. – 2010. – С. 77-80.
55. Скотт Э. Компьютерные технологи в журналистике: Введение в основные понятия и методы. Использование баз данных и приемов сетевой журналистики в службах новостей / Э. Скотт; пер. с англ. – М.: Вагриус; Нац. ин-т прессы, 1998. – 397 с.
56. Социология журналистики: Теория, методология, практика / Прохоров Е., Фомичева И., Свитич Л. и др.; Под ред. Прохорова Е. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - С. 53-105.
57. Тертычный А. Заголовок – слово главное / А. Тертычный // Журналист. – 2004. - №1. – С. 80-82.
58. Толкачев Е. Заголовок в газете. Заметки выпускающего / Е. Толкачев – М.: Искусство, 1959. – 62 с.
59. Чекмишев О. Основи професійної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики: Підручник-практикум. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2004. – 129 с.
60. Черняков Б. Поетика зображальної публіцистики як система засобів образотворення / Б.Черняков // Вісник Київського університету. Сер. Журналістика. – 1995. – Вип. 2. – С. 117-128.
61. Черняков Б. Феноменологічні властивості зображення як категорії культури та журналістикознавства / Б. Черняков // Наукові записки Інституту журналістики, 2005. – К. : Інститут журналістики, 2005. – Т. 20. – С.132-153.
62. Чому відрізняються дані щодо користувачів Інтернет в україні? [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kiis.com.ua/ua/news/view-58.html#_ftn1. - Заголовок з екрану
63. Шевченко В. Преса i соцiологiчнi дослiдження читача. Спецкурс. - К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1972. - 93 с.
64. Шевченко В. Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість / В. Шевченко // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету : [зб. наук. праць]. – У 3-х т. – Вип. 5, Т. 1. – Серія «Філологічні науки». – Луганськ : Альма-матер, 2004. – С. 388-397.
65. Шевченко В. Система рубрикації газети – основа її архітектонічної організації / В. Шевченко // Наукові записки Інституту журналістики. – 2001. – Т. 2. – С. 53-69.
66. Шевченко Т. Правовий статус Інтернет-ЗМІ в Україні: проблеми, перспективи врегулювання // Юридична газета. – 2004. – № 20.
67. Фомичева И. Социология Интернет-СМИ Серия [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.journ.msu.ru/downloads/soc_int.pdf . - Заголовок з екрану
68. Экономика внимания. Rambler. – 2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stat.rambler.ru/library/economy_of_attenion.pdf . - Заголовок з екрану
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?