|
ЦІНА:
200 грн.
|
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Стан шкільної та вищої освіти на території Райхскомісаріату “Україна” (1941 – 1944 рр.) (ID роботи: 2086) |
| Напрям: | Гуманітарні предмети |
| Предмет: | Історія України |
| Тип роботи: | Бакалаврська робота |
| Кількість сторінок: | 71 |
| Рік захисту: | 2010 |
| Мова: | Українськa |
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Стан наукової розробки проблеми та джерельна база дослідження
1.1. Стан наукової розробки теми
1.2. Джерельна база дослідження
Розділ 2. Умови функціонування закладів освіти на теренах Райхскомісаріату “Україна”
2.1. Проблеми реалізації “освіти для українців” в гітлерівській окупаційній пропаганді
2.2. Сільська школа періоду нацистської окупації: до питання про основні проблеми функціонування початкової освіти в Райхскомісаріаті “Україна” (1941-1944 рр.)
Розділ 3. Доля професійної (фахової освіти) на теренах Райхскомісаріату “Україна”
3.1. Спроби підготовки спеціалістів з вищою освітою
3.2. Сільськогосподарська освіта на теренах Райхскомісаріату “Україна”
Висновки
Джерела та література
Вступ
Розділ 1. Стан наукової розробки проблеми та джерельна база дослідження
1.1. Стан наукової розробки теми
1.2. Джерельна база дослідження
Розділ 2. Умови функціонування закладів освіти на теренах Райхскомісаріату “Україна”
2.1. Проблеми реалізації “освіти для українців” в гітлерівській окупаційній пропаганді
2.2. Сільська школа періоду нацистської окупації: до питання про основні проблеми функціонування початкової освіти в Райхскомісаріаті “Україна” (1941-1944 рр.)
Розділ 3. Доля професійної (фахової освіти) на теренах Райхскомісаріату “Україна”
3.1. Спроби підготовки спеціалістів з вищою освітою
3.2. Сільськогосподарська освіта на теренах Райхскомісаріату “Україна”
Висновки
Джерела та література
Вступ
Вступ
Актуальність теми. В руслі соціальної історії активізується науковий пошук у соціокультурних тематичних нішах. У цьому сенсі одним із перспективних напрямів дослідницьких зусиль є питання суспільної самодіяльності різних верств суспільства. Слід визнати, що форми самоорганізації цивільного населення в екстремальних умовах війни, засоби його пристосування до жорсткого окупаційного режиму і досі залишаються недостатньо вивченими. Серед кола питань, які потребують спеціального опрацювання науковців, перебуває також політика окупантів у сфері освіти.
Інтеграція української освіти у світову освітню систему, її демократизація і гуманізація вимагають критичного аналізу її розвитку у різні історичні періоди. Саме з огляду на це автором роботи розглядаються соціальний та ідеологічний зміст освітньої політики на території Райхскомісаріату “Україна” у роки німецької окупації. Об’єктивне вивчення цієї проблеми сприятиме відновленню повноти історичної пам’яті, яка десятиліттями фальсифікувалася через ідеологічні причини.
Поглиблене опрацювання цих питань має важливе значення для осмислення шляхів формування української нації. Якщо політико-ідеологічні, релігійні чинники цього процесу вивчаються досить інтенсивно, то роль освіти як націотворчого та етнозберігаючого чинника досліджена значно менше. Крім того, відсутні узагальнюючі чи спеціальні праці, в яких вивчалися освітні процеси в цей період.
Наведені міркування визначають наукову й суспільну актуальність теми, що й зумовило її вибір для дослідження.
Об’єктом дослідження є суспільно-політичне та соціокультурне становище в Україні за умов гітлерівського окупаційного режиму 1941-1944 рр.
Предметом дослідження є заходи гітлерівців в освітній сфері, зусилля українських націоналістичних сил та радянського підпілля у цій галузі, процеси, пов’язані зі становленнями і функціонуваннями початкових народних, неповно-середніх, середніх (гімназій), сільськогосподарських та ремісничих шкіл, а також середньо-технічних, вищих навчальних закладів на теренах Райхскомісаріату “Україна”.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1941-1944 рр. Вибір нижньої хронологічної межі (кінець червня 1941 р.) обумовлений початком окупації України, верхньої (березень 1944 р.) – звільненням цих територій від окупантів.
Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі виявленого та опрацьованого комплексу джерел, сучасних методологічних підходів, досягнень сучасної історіографії об’єктивно вивчити функціонування різнопрофільних навчальних закладів та заходи нацистів в освітній галузі в окреслений період.
Для досягнення означеної мети необхідно вирішити наступні дослідницькі завдання:
– з’ясувати стан наукового вивчення теми, ступінь репрезентативності та інформативності її джерельної бази;
– розкрити сутність і характер встановленого на території Райхскомісаріату “Україна” гітлерівського „нового порядку” та його вплив на освітнє середовище країни;
– дослідити роль українських національних чинників у національно-культурному та освітньому просторах регіону окресленого періоду;
– визначити форми і засоби суспільної самоорганізації цивільного населення в умовах нацистського режиму;
– простежити розвиток шкільної та фахової освіти на території Райхскомісаріату “Україна”;
– вивчити вплив культурно-освітніх організацій на навчання і виховання дітей та молоді краю у 1941-1944 рр.;
– проаналізувати зміст навчально-виховної діяльності української школи в роки окупації;
– висвітлити „вузькі місця” і проблеми, які виникали в процесі освітянської роботи, а також її реальні наслідки.
Обсяг і структура бакалаврської роботи зумовлені метою, конкретними завданнями дослідження і логікою викладу. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.
Актуальність теми. В руслі соціальної історії активізується науковий пошук у соціокультурних тематичних нішах. У цьому сенсі одним із перспективних напрямів дослідницьких зусиль є питання суспільної самодіяльності різних верств суспільства. Слід визнати, що форми самоорганізації цивільного населення в екстремальних умовах війни, засоби його пристосування до жорсткого окупаційного режиму і досі залишаються недостатньо вивченими. Серед кола питань, які потребують спеціального опрацювання науковців, перебуває також політика окупантів у сфері освіти.
Інтеграція української освіти у світову освітню систему, її демократизація і гуманізація вимагають критичного аналізу її розвитку у різні історичні періоди. Саме з огляду на це автором роботи розглядаються соціальний та ідеологічний зміст освітньої політики на території Райхскомісаріату “Україна” у роки німецької окупації. Об’єктивне вивчення цієї проблеми сприятиме відновленню повноти історичної пам’яті, яка десятиліттями фальсифікувалася через ідеологічні причини.
Поглиблене опрацювання цих питань має важливе значення для осмислення шляхів формування української нації. Якщо політико-ідеологічні, релігійні чинники цього процесу вивчаються досить інтенсивно, то роль освіти як націотворчого та етнозберігаючого чинника досліджена значно менше. Крім того, відсутні узагальнюючі чи спеціальні праці, в яких вивчалися освітні процеси в цей період.
Наведені міркування визначають наукову й суспільну актуальність теми, що й зумовило її вибір для дослідження.
Об’єктом дослідження є суспільно-політичне та соціокультурне становище в Україні за умов гітлерівського окупаційного режиму 1941-1944 рр.
Предметом дослідження є заходи гітлерівців в освітній сфері, зусилля українських націоналістичних сил та радянського підпілля у цій галузі, процеси, пов’язані зі становленнями і функціонуваннями початкових народних, неповно-середніх, середніх (гімназій), сільськогосподарських та ремісничих шкіл, а також середньо-технічних, вищих навчальних закладів на теренах Райхскомісаріату “Україна”.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1941-1944 рр. Вибір нижньої хронологічної межі (кінець червня 1941 р.) обумовлений початком окупації України, верхньої (березень 1944 р.) – звільненням цих територій від окупантів.
Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі виявленого та опрацьованого комплексу джерел, сучасних методологічних підходів, досягнень сучасної історіографії об’єктивно вивчити функціонування різнопрофільних навчальних закладів та заходи нацистів в освітній галузі в окреслений період.
Для досягнення означеної мети необхідно вирішити наступні дослідницькі завдання:
– з’ясувати стан наукового вивчення теми, ступінь репрезентативності та інформативності її джерельної бази;
– розкрити сутність і характер встановленого на території Райхскомісаріату “Україна” гітлерівського „нового порядку” та його вплив на освітнє середовище країни;
– дослідити роль українських національних чинників у національно-культурному та освітньому просторах регіону окресленого періоду;
– визначити форми і засоби суспільної самоорганізації цивільного населення в умовах нацистського режиму;
– простежити розвиток шкільної та фахової освіти на території Райхскомісаріату “Україна”;
– вивчити вплив культурно-освітніх організацій на навчання і виховання дітей та молоді краю у 1941-1944 рр.;
– проаналізувати зміст навчально-виховної діяльності української школи в роки окупації;
– висвітлити „вузькі місця” і проблеми, які виникали в процесі освітянської роботи, а також її реальні наслідки.
Обсяг і структура бакалаврської роботи зумовлені метою, конкретними завданнями дослідження і логікою викладу. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.
Висновок
Висновки
Отже, аналіз публікацій в німецьких періодичних виданнях засвідчує той факт, що система освіти в окупованій нацистами Україні забезпечувала українському народу втрату будь-яких перспектив повноцінного розвитку.
Альтернативою радянській та нацистській системі навчання та виховання у період осені 1941 р. виступала націоналістична доктрина, відповідно до якої було відновлено роботу частини середніх шкіл, гімназій, середніх спеціальних та вищих закладів освіти. Проте, наприкінці 1941 р. керівниками Третього Райху було створено систему освіти колоніального, найпримітивнішого зразка.
В 1942 р. було припинено підготовку фахівців вищого педагогічного профілю, а підготовка спеціалістів гуманітарних спеціальностей навіть не розпочиналася. Натомість, в Україні постала низка фахових та ремісничих шкіл. Окупанти відмовились від підготовки спеціалістів з вищою сільськогосподарською освітою, перетворивши колишні вузи до рівня технікумів та вищих фахових шкіл.
Необхідність повноцінної економічної експлуатації ресурсів окупованої країни викликала потребу у підготовці фахівців із середньою спеціальною освітою. В Україні відновили свою роботу немало технікумів та закладів освіти медичного профілю, які змогли завершити навчання незначної частини студентів та учнів старших курсів ще радянських наборів.
Відсутність в Україні ланки загальної середньої освіти засвідчує тимчасовість та вимушеність цих кроків, ініційованих керівниками господарських відомств Третього Райху, які експлуатували ресурси окупованої країни.
Початкова школа в сільській місцевості Райхскомісаріату “Україна” існувала в занедбаному, жалюгідному стані. Вчительські кадри, що забезпечували навчально-виховний процес мали вкрай низький соціальний статус, і виступали як особи, що могли виконати “чотири арифметичні дії”. Школа не мала найелементарнішого обладнання та матеріалів необхідних для забезпечення навчально-виховного процесу. Примітивний рівень викладання поєднувався із постійним скороченням навчального часу, що відводився на вивчення відповідних предметів. Подібний стан початкової освіти доводить факт відсутності будь-яких перспектив і можливостей повноцінного розвитку народів окупованої нацистами України. Принцип наступності в освіті виявився перерваним, а якість знань отриманих випускниками початкової школи не дозволяла українській молоді отримати повноцінну освіту.
Гітлерівською окупаційною адміністрацією проводився комплекс заходів з реформування та пристосування до нових умов системи вищої освіти в Україні. Основною причиною, відповідно до якої окупанти займалися питаннями освіти стала необхідність проведення більш ефективної економічної експлуатації населення країни.
Досить швидко окупанти відмовились від відновлення роботи вузів сільськогосподарського профілю. На їх місці постали різноманітні вищі сільськогосподарські школи у Києві, Полтаві, Житомирі та Умані. В Україні працював лише один вуз сільськогосподарського профілю – ветеринарний інститут у Києві.
Під час окупації в Україні працювали сільськогосподарські технікуми, які готували агрономів, ветеринарних фельдшерів та спеціалістів іншого профілю. Були також відкриті заклади освіти, які здійснювали підготовку інженерів-геодезистів та інженерів-землевпорядників.
Контингент вступників здебільшого представляв випускників ще радянських шкіл та колишніх студентів, які не змогли закінчити навчання через початок війни. Знищивши шкільну освіту, окупанти навіть теоретично не могли забезпечити повноцінну роботу вузів та середніх спеціальних навчальних закладів.
Окремі факти випусків підготовлених фахівців свідчить про те, що окупаційна адміністрація намагалася використати студентів старших курсів колишніх радянських вузів. Кількість підготовлених таким чином спеціалістів мала мізерну кількість і не могла забезпечити відповідні потреби адміністрації Райхскомісаріату “Україна”.
Аналіз діяльності закладів вищої освіти вказує на вимушеність, “хвилеподібність” та “хаотичність” дій окупантів, які і в умовах військової катастрофи не відмовлялись від расистських поглядів.
Отже, аналіз публікацій в німецьких періодичних виданнях засвідчує той факт, що система освіти в окупованій нацистами Україні забезпечувала українському народу втрату будь-яких перспектив повноцінного розвитку.
Альтернативою радянській та нацистській системі навчання та виховання у період осені 1941 р. виступала націоналістична доктрина, відповідно до якої було відновлено роботу частини середніх шкіл, гімназій, середніх спеціальних та вищих закладів освіти. Проте, наприкінці 1941 р. керівниками Третього Райху було створено систему освіти колоніального, найпримітивнішого зразка.
В 1942 р. було припинено підготовку фахівців вищого педагогічного профілю, а підготовка спеціалістів гуманітарних спеціальностей навіть не розпочиналася. Натомість, в Україні постала низка фахових та ремісничих шкіл. Окупанти відмовились від підготовки спеціалістів з вищою сільськогосподарською освітою, перетворивши колишні вузи до рівня технікумів та вищих фахових шкіл.
Необхідність повноцінної економічної експлуатації ресурсів окупованої країни викликала потребу у підготовці фахівців із середньою спеціальною освітою. В Україні відновили свою роботу немало технікумів та закладів освіти медичного профілю, які змогли завершити навчання незначної частини студентів та учнів старших курсів ще радянських наборів.
Відсутність в Україні ланки загальної середньої освіти засвідчує тимчасовість та вимушеність цих кроків, ініційованих керівниками господарських відомств Третього Райху, які експлуатували ресурси окупованої країни.
Початкова школа в сільській місцевості Райхскомісаріату “Україна” існувала в занедбаному, жалюгідному стані. Вчительські кадри, що забезпечували навчально-виховний процес мали вкрай низький соціальний статус, і виступали як особи, що могли виконати “чотири арифметичні дії”. Школа не мала найелементарнішого обладнання та матеріалів необхідних для забезпечення навчально-виховного процесу. Примітивний рівень викладання поєднувався із постійним скороченням навчального часу, що відводився на вивчення відповідних предметів. Подібний стан початкової освіти доводить факт відсутності будь-яких перспектив і можливостей повноцінного розвитку народів окупованої нацистами України. Принцип наступності в освіті виявився перерваним, а якість знань отриманих випускниками початкової школи не дозволяла українській молоді отримати повноцінну освіту.
Гітлерівською окупаційною адміністрацією проводився комплекс заходів з реформування та пристосування до нових умов системи вищої освіти в Україні. Основною причиною, відповідно до якої окупанти займалися питаннями освіти стала необхідність проведення більш ефективної економічної експлуатації населення країни.
Досить швидко окупанти відмовились від відновлення роботи вузів сільськогосподарського профілю. На їх місці постали різноманітні вищі сільськогосподарські школи у Києві, Полтаві, Житомирі та Умані. В Україні працював лише один вуз сільськогосподарського профілю – ветеринарний інститут у Києві.
Під час окупації в Україні працювали сільськогосподарські технікуми, які готували агрономів, ветеринарних фельдшерів та спеціалістів іншого профілю. Були також відкриті заклади освіти, які здійснювали підготовку інженерів-геодезистів та інженерів-землевпорядників.
Контингент вступників здебільшого представляв випускників ще радянських шкіл та колишніх студентів, які не змогли закінчити навчання через початок війни. Знищивши шкільну освіту, окупанти навіть теоретично не могли забезпечити повноцінну роботу вузів та середніх спеціальних навчальних закладів.
Окремі факти випусків підготовлених фахівців свідчить про те, що окупаційна адміністрація намагалася використати студентів старших курсів колишніх радянських вузів. Кількість підготовлених таким чином спеціалістів мала мізерну кількість і не могла забезпечити відповідні потреби адміністрації Райхскомісаріату “Україна”.
Аналіз діяльності закладів вищої освіти вказує на вимушеність, “хвилеподібність” та “хаотичність” дій окупантів, які і в умовах військової катастрофи не відмовлялись від расистських поглядів.
Література
Джерела та література
1. История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941-1945.: В 6 т. – М., 1960-1965.
2. История Второй мировой войны. 1939-1945.: В 12 т. – М., 1973-1982.
3. Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область. – К., – 1972.
4. Історія Української РСР у восьми томах, десяти книгах. – К., 1977. – Т.7. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр.: В 3-х т. – К., 1967. – Т.1.; 1968. – Т. 2.; 1969. Т. 3.
5. Немецко-фашистский оккупационный режим (1941-1944гг.): Сборник статей /Под общ. Ред. Э. А. Болтина. – М., 1965.
6. Коваль М. Борьба населения Украины против фашистского рабства. – К., 1979.
7. Коваль М. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Отечественной войны. – К., 1977.
8. Ленська В. В. Фашистська шкільна політика на окупованій території України // Український історичний журнал. – 1990. – №10.
9. Коваль М.В. Доля української культури за «нового порядку» (1941-1944рр.). // Український історичний журнал. – 1993. - №11-12.
10. Коваль М.В. «Просвіта» в умовах „нового порядку” (1941-1944 рр.). // Український історичний журнал. – 1995. – №2.
11. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945рр.). – К., 1999.
12. Коваль М.В. Українська культура та її діячі в політиці нацистських колонізаторів // Український історичний журнал. – 1993. - №9.
13. Савчук Б. Волинська «Просвіта». – Рівне, 1996. – 148 с.
14. Іванова Н. В. Жіночий рух на Поділлі в 1941-1943рр. (за матеріалами окупаційної преси) // Сторінки воєнної історії України. Збірник наукових статей. – Вип. 6. К., 2002.
15. Іванова Н. В. Жіночий рух на Поділлі в 1941-1943рр. (за матеріалами окупаційної преси) // Сторінки воєнної історії України. Збірник наукових статей. – Вип. 7. (част. 1). К., 2003.
16. Марчук С. „Січі” 41-го на Волині // Визвольний шлях. – 2001. Кн. .4.
17. Мороз В. Організація Української націоналістичної молоді „Січ” (1941-1942рр.) // Визвольний шлях. – 2001. Кн. 4.
18. Антонюк Н.В. Українське культурне життя в Генеральній Губернії /1939-1944рр./. – Львів, 1997.
19. Луцький О. Культурне життя в роки війни // Історія України. – Львів, 1996.
20. Ступарик Б. Шкільництво Галичини у роки Другої світової війни // Вісник Прикарпатського університету. – Вип. VІІ. – Педагогіка. – Івано-Франківськ, 2002.
21. Стефанюк Г. В. Шкільництво в Західній Україні під час німецької окупації (1941-1944 рр.): Дисерт. на здоб. наук. ступ. к-та. історичних наук. – Івано-Франківськ, 2004.
22. Верес О. Культурна політика ОУН в програмних документах і матеріалах періоду Другої світової війни // Історія слов’янських народів: актуальні проблеми дослідження. – Вип..6.: Слов’янські народи у Другій світовій війні. – К., 2000.
23. Головко М.Л. Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни 1939-1945рр. К., 2004.
24. Олійник Ю.В. Особливості окупаційного режиму на території Волинської області: характеристика, адміністративного, соціального та економічного розвитку // Історія міст і сіл Великої Волині. Науковий збірник: “Велика Волинь”. – Т.25 (частина1.) – Житомир, 2002.
25. Шайкан В. О. Колабораціонізм на території рейхскомісаріату „Україна” і військової зони в роки Другої світової війни. – Кривий Ріг, 2005.;
26. Нестеренко В. Окупаційний режим у військовій зоні України в 1941-1943 рр. (Адміністративний, економічний та соціокультурний аспекти): Дис…. канд. іст. н. – К., 2005.
27. Кузьмінець О., Багаліка Ю., Ухач В., Культурно-освітня діяльність ОУН в умовах фашистської окупації // Історія слов’янських народів: актуальні проблеми дослідження. – Вип. 6: Слов’янські народи в Другій світовій війні. – К.: Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, 2000.
28. Косик В. Німецька шкільна політика в Райхскомісаріаті Україна (1941-1944 рр.) // Визвольний шлях. – 1994. – Кн. 3.
29. Єржабкова Б. Освіта і німецька шкільна політика в Райхскомісаріаті Україна // Визвольний шлях. – 1986. – Кн. XІ.
30. Єржабкова Б. Освіта і німецька шкільна політика в Райхскомісаріаті Україна // Визвольний шлях. – 1986. – Кн. XІІІ.
31. Єржабкова Б. Освіта і німецька шкільна політика в Райхскомісаріаті Україна // Визвольний шлях. – 1987. – Кн. І.
32. Jerabek Blanka. Das schulwesen und die schulpolitik im reichskomissariat Ukraine 1941- 1944 / Im Lichte deutscher Dokumente. – Munchen: Ukrainische Freie Universitet, 1991.
33. Культурне будівництво в Українській РСР. Червень 1941-1950рр. / Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1989.
34. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К.: Політвидав. України, 1963.
35. ”Історія застерігає”: Трофейні документи про злочини німецько-фашистських загарбників та їх посібників на тимчасово окупованій території України в роки великої Вітчизняної війни. – К., 1986.
36. Поділля у Великій Вітчизняній війні (1941-1945 рр.) / Збірник документів і матеріалів/. – Львів, 1969.
37. Вінниччина в роки Великої вітчизняної війни (1941-1945 рр.).: Збірник документів і матеріалів. – Одеса, 1971.
38. Житомирщина у Великій Вітчизняній війні в 1941 – 1945 рр. Збірник документів та матеріалів. – К., 1969.
39. Україна в Другій світовій війні: Збірник німецьких архівних матеріалів./ упоряд. і передмова В. Косика/. – Т.1. – Львів: Інс-т українознавства, 1997.
40. Косик В. Україна в Другій світовій війні / Збірник німецьких архівних матеріалів/. – Т.2. – Львів, 1998.
41. Косик В. Україна в Другій світовій війні / Збірник німецьких архівних матеріалів/. – Т.3. – Львів, 1999.
42. Київ у дні нацистської навали: за документами радянських спецслужб. – Київ-Львів, 2003.
43. ОУН в світлі постанов Великих Зборів і Конференцій та інших документів з боротьби 1929-1955 рр. – Торонто, 1955.
44. В боротьбі за Українську державу: Есеї, спогади, свідчення, літописання, документи Другої світової війни. – Вінніпег, Лондон, Париж, Мюнхен, Нью-Йорк, Торонто, 1990.
45. Кубійович В. Українці в Генеральній Губернії ( 1939 – 1941 ). Історія Українського Центрального Комітету. Чикаго, 1975.
46. Паньківський К Роки німецької окупації. Нью – Йорк, Торонто: Життя і думки, 1965.
47. Бурченко Д. Т. Рейд к Южному Бугу. – К.,1978.
48. Ковпак С. А. Від Путивля до Карпат. – К., 1984.
49. Розпорядження Дунаєвецького Гебітскомісара від 19 червня 1943 р. // Урядові Дунаєвецькі вісті. – 1943. – 27 червня.
50. Виховання молоді // Уманський голос. – 1941. – 11 вересня.
51. Виховання молоді // Звільнена Україна. – 1941. – 10 вересня.
52. Завдання вчительства. Районова конференція вчителів // Відродження. – 1941. – 10 вересня.
53. Припинимо руйнацію // Уманський голос. – 1941. – 9 жовтня.
54. Глух М. “Спорчений” педагог // Уманський голос. – 1941. – 23 жовтня.
55. Гончаренко О. Німецька окупаційна преса як джерело з вивчення історії освіти на теренах Райхскомісаріату “Україна” та військової зони окупації (1941-1944 рр.) // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. редактор О.Я.Пилипчук. – К., 2008. – Вип. 33. – 252 с.
56. Гончаренко О. Сільська школа періоду нацистської окупації: до питання про основні проблеми функціонування початкової освіти в Райхскомісаріаті “Україна” (1941-1944 рр.) // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. редактор О.Я.Пилипчук. – К., 2007. – Вип. 32. – 250 с.
57. Гончаренко О. Соціальні аспекти вищої освіти в рейхскомісаріаті “Україна”: до питання про результати “вступних кампаній” 1941-1943 рр. та характеристики особистостей вступників // Вісник Східноукраїнського Національного Університету імені Володимира Даля. – № 11 (129). – 2008. – 262 с.
58. Гончаренко О. Сільськогосподарська освіта в Райхскомісаріаті “Україна”: до питання про відновлення діяльності навчальних закладів та спроби підготовки кваліфікованих фахівців (1941-1944 рр.) // Український селянин: Зб. наук. праць / За ред. А.Г.Морозова. – Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, 2008. – Вип. 11. – 374 с.
1. История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941-1945.: В 6 т. – М., 1960-1965.
2. История Второй мировой войны. 1939-1945.: В 12 т. – М., 1973-1982.
3. Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область. – К., – 1972.
4. Історія Української РСР у восьми томах, десяти книгах. – К., 1977. – Т.7. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр.: В 3-х т. – К., 1967. – Т.1.; 1968. – Т. 2.; 1969. Т. 3.
5. Немецко-фашистский оккупационный режим (1941-1944гг.): Сборник статей /Под общ. Ред. Э. А. Болтина. – М., 1965.
6. Коваль М. Борьба населения Украины против фашистского рабства. – К., 1979.
7. Коваль М. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Отечественной войны. – К., 1977.
8. Ленська В. В. Фашистська шкільна політика на окупованій території України // Український історичний журнал. – 1990. – №10.
9. Коваль М.В. Доля української культури за «нового порядку» (1941-1944рр.). // Український історичний журнал. – 1993. - №11-12.
10. Коваль М.В. «Просвіта» в умовах „нового порядку” (1941-1944 рр.). // Український історичний журнал. – 1995. – №2.
11. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945рр.). – К., 1999.
12. Коваль М.В. Українська культура та її діячі в політиці нацистських колонізаторів // Український історичний журнал. – 1993. - №9.
13. Савчук Б. Волинська «Просвіта». – Рівне, 1996. – 148 с.
14. Іванова Н. В. Жіночий рух на Поділлі в 1941-1943рр. (за матеріалами окупаційної преси) // Сторінки воєнної історії України. Збірник наукових статей. – Вип. 6. К., 2002.
15. Іванова Н. В. Жіночий рух на Поділлі в 1941-1943рр. (за матеріалами окупаційної преси) // Сторінки воєнної історії України. Збірник наукових статей. – Вип. 7. (част. 1). К., 2003.
16. Марчук С. „Січі” 41-го на Волині // Визвольний шлях. – 2001. Кн. .4.
17. Мороз В. Організація Української націоналістичної молоді „Січ” (1941-1942рр.) // Визвольний шлях. – 2001. Кн. 4.
18. Антонюк Н.В. Українське культурне життя в Генеральній Губернії /1939-1944рр./. – Львів, 1997.
19. Луцький О. Культурне життя в роки війни // Історія України. – Львів, 1996.
20. Ступарик Б. Шкільництво Галичини у роки Другої світової війни // Вісник Прикарпатського університету. – Вип. VІІ. – Педагогіка. – Івано-Франківськ, 2002.
21. Стефанюк Г. В. Шкільництво в Західній Україні під час німецької окупації (1941-1944 рр.): Дисерт. на здоб. наук. ступ. к-та. історичних наук. – Івано-Франківськ, 2004.
22. Верес О. Культурна політика ОУН в програмних документах і матеріалах періоду Другої світової війни // Історія слов’янських народів: актуальні проблеми дослідження. – Вип..6.: Слов’янські народи у Другій світовій війні. – К., 2000.
23. Головко М.Л. Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни 1939-1945рр. К., 2004.
24. Олійник Ю.В. Особливості окупаційного режиму на території Волинської області: характеристика, адміністративного, соціального та економічного розвитку // Історія міст і сіл Великої Волині. Науковий збірник: “Велика Волинь”. – Т.25 (частина1.) – Житомир, 2002.
25. Шайкан В. О. Колабораціонізм на території рейхскомісаріату „Україна” і військової зони в роки Другої світової війни. – Кривий Ріг, 2005.;
26. Нестеренко В. Окупаційний режим у військовій зоні України в 1941-1943 рр. (Адміністративний, економічний та соціокультурний аспекти): Дис…. канд. іст. н. – К., 2005.
27. Кузьмінець О., Багаліка Ю., Ухач В., Культурно-освітня діяльність ОУН в умовах фашистської окупації // Історія слов’янських народів: актуальні проблеми дослідження. – Вип. 6: Слов’янські народи в Другій світовій війні. – К.: Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, 2000.
28. Косик В. Німецька шкільна політика в Райхскомісаріаті Україна (1941-1944 рр.) // Визвольний шлях. – 1994. – Кн. 3.
29. Єржабкова Б. Освіта і німецька шкільна політика в Райхскомісаріаті Україна // Визвольний шлях. – 1986. – Кн. XІ.
30. Єржабкова Б. Освіта і німецька шкільна політика в Райхскомісаріаті Україна // Визвольний шлях. – 1986. – Кн. XІІІ.
31. Єржабкова Б. Освіта і німецька шкільна політика в Райхскомісаріаті Україна // Визвольний шлях. – 1987. – Кн. І.
32. Jerabek Blanka. Das schulwesen und die schulpolitik im reichskomissariat Ukraine 1941- 1944 / Im Lichte deutscher Dokumente. – Munchen: Ukrainische Freie Universitet, 1991.
33. Культурне будівництво в Українській РСР. Червень 1941-1950рр. / Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1989.
34. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К.: Політвидав. України, 1963.
35. ”Історія застерігає”: Трофейні документи про злочини німецько-фашистських загарбників та їх посібників на тимчасово окупованій території України в роки великої Вітчизняної війни. – К., 1986.
36. Поділля у Великій Вітчизняній війні (1941-1945 рр.) / Збірник документів і матеріалів/. – Львів, 1969.
37. Вінниччина в роки Великої вітчизняної війни (1941-1945 рр.).: Збірник документів і матеріалів. – Одеса, 1971.
38. Житомирщина у Великій Вітчизняній війні в 1941 – 1945 рр. Збірник документів та матеріалів. – К., 1969.
39. Україна в Другій світовій війні: Збірник німецьких архівних матеріалів./ упоряд. і передмова В. Косика/. – Т.1. – Львів: Інс-т українознавства, 1997.
40. Косик В. Україна в Другій світовій війні / Збірник німецьких архівних матеріалів/. – Т.2. – Львів, 1998.
41. Косик В. Україна в Другій світовій війні / Збірник німецьких архівних матеріалів/. – Т.3. – Львів, 1999.
42. Київ у дні нацистської навали: за документами радянських спецслужб. – Київ-Львів, 2003.
43. ОУН в світлі постанов Великих Зборів і Конференцій та інших документів з боротьби 1929-1955 рр. – Торонто, 1955.
44. В боротьбі за Українську державу: Есеї, спогади, свідчення, літописання, документи Другої світової війни. – Вінніпег, Лондон, Париж, Мюнхен, Нью-Йорк, Торонто, 1990.
45. Кубійович В. Українці в Генеральній Губернії ( 1939 – 1941 ). Історія Українського Центрального Комітету. Чикаго, 1975.
46. Паньківський К Роки німецької окупації. Нью – Йорк, Торонто: Життя і думки, 1965.
47. Бурченко Д. Т. Рейд к Южному Бугу. – К.,1978.
48. Ковпак С. А. Від Путивля до Карпат. – К., 1984.
49. Розпорядження Дунаєвецького Гебітскомісара від 19 червня 1943 р. // Урядові Дунаєвецькі вісті. – 1943. – 27 червня.
50. Виховання молоді // Уманський голос. – 1941. – 11 вересня.
51. Виховання молоді // Звільнена Україна. – 1941. – 10 вересня.
52. Завдання вчительства. Районова конференція вчителів // Відродження. – 1941. – 10 вересня.
53. Припинимо руйнацію // Уманський голос. – 1941. – 9 жовтня.
54. Глух М. “Спорчений” педагог // Уманський голос. – 1941. – 23 жовтня.
55. Гончаренко О. Німецька окупаційна преса як джерело з вивчення історії освіти на теренах Райхскомісаріату “Україна” та військової зони окупації (1941-1944 рр.) // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. редактор О.Я.Пилипчук. – К., 2008. – Вип. 33. – 252 с.
56. Гончаренко О. Сільська школа періоду нацистської окупації: до питання про основні проблеми функціонування початкової освіти в Райхскомісаріаті “Україна” (1941-1944 рр.) // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. редактор О.Я.Пилипчук. – К., 2007. – Вип. 32. – 250 с.
57. Гончаренко О. Соціальні аспекти вищої освіти в рейхскомісаріаті “Україна”: до питання про результати “вступних кампаній” 1941-1943 рр. та характеристики особистостей вступників // Вісник Східноукраїнського Національного Університету імені Володимира Даля. – № 11 (129). – 2008. – 262 с.
58. Гончаренко О. Сільськогосподарська освіта в Райхскомісаріаті “Україна”: до питання про відновлення діяльності навчальних закладів та спроби підготовки кваліфікованих фахівців (1941-1944 рр.) // Український селянин: Зб. наук. праць / За ред. А.Г.Морозова. – Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, 2008. – Вип. 11. – 374 с.
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?