ЦІНА:
80 грн.
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
Тема роботи: | Право людини на життя і повау до її гідності (ID роботи: 1003) |
Напрям: | Право |
Предмет: | Конституційне право |
Тип роботи: | Курсова робота |
Кількість сторінок: | 36 |
Рік захисту: | 2008 |
Мова: | Українськa |
План
Вступ
РОЗДІЛ І. Загальні положення про права і свободи людини
1.1. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод
РОЗДІЛ ІІ. Право людини на життя і повагу до її гідності
2.1. Право людини на життя
2.2. Людська гідність та честь
2.3. Право людини на життя і повагу до її гідності
Висновок
Література
РОЗДІЛ І. Загальні положення про права і свободи людини
1.1. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод
РОЗДІЛ ІІ. Право людини на життя і повагу до її гідності
2.1. Право людини на життя
2.2. Людська гідність та честь
2.3. Право людини на життя і повагу до її гідності
Висновок
Література
Вступ
Українське суспільство, поряд з іншим цивілізованим світом, прагне до справедливості, добробуту та свободи у самому широкому розумінні цих слів. Незважаючи на великі труднощі та перешкоди, Україна рухається шляхом демократичних змін, будівництва демократичної держави, тобто до справжнього народовладдя.
Одним з важливіших принципів свободної демократичної держави і основою народовладдя є верховенство Закону та його неухильне дотримання.
Основним Законом держави була та залишається Конституція, як втілення істотних прав людини (громадянина) на справедливость, свободу та добробут.
У цьому аспекті, предметом дослідження цієї роботи є права і свободи людини, закріплені в спеціальному розділі Конституція України 1996 року, який іменується "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Цей розділ розміщений після розділу "Загальні засади" і перед розділами про органи влади, що підкреслює важливе значення інституту прав і свобод людини.
Перш за все, таке виділення в Конституції певного кола прав громадян в спеціальний розділ пояснюється не їх відмінністю від інших конституційних прав і свобод, а вимогами систематизації норм Конституції. Місце тих чи інших прав і свобод в Конституції не впливає і не може вплинути на їх природу. По-друге, права й свободи є основними не тільки фактично, а й юридично, оскільки вони закріплені в Конституції.
Конституція, як відомо, закріплює лише головні, принципові положення, які, діючи безпосередньо, у необхідних випадках розкриваються і конкретизуються в інших законодавчих актах, розвиваються в поточному законодавстві. Розвиток тут
Одним з важливіших принципів свободної демократичної держави і основою народовладдя є верховенство Закону та його неухильне дотримання.
Основним Законом держави була та залишається Конституція, як втілення істотних прав людини (громадянина) на справедливость, свободу та добробут.
У цьому аспекті, предметом дослідження цієї роботи є права і свободи людини, закріплені в спеціальному розділі Конституція України 1996 року, який іменується "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Цей розділ розміщений після розділу "Загальні засади" і перед розділами про органи влади, що підкреслює важливе значення інституту прав і свобод людини.
Перш за все, таке виділення в Конституції певного кола прав громадян в спеціальний розділ пояснюється не їх відмінністю від інших конституційних прав і свобод, а вимогами систематизації норм Конституції. Місце тих чи інших прав і свобод в Конституції не впливає і не може вплинути на їх природу. По-друге, права й свободи є основними не тільки фактично, а й юридично, оскільки вони закріплені в Конституції.
Конституція, як відомо, закріплює лише головні, принципові положення, які, діючи безпосередньо, у необхідних випадках розкриваються і конкретизуються в інших законодавчих актах, розвиваються в поточному законодавстві. Розвиток тут
Висновок
Розглянувши тему конституційних прав і свобод людини та громадянина можна зробити наступні висновки:
1. Конституційні права, свободи і обов'язки виражають насамперед і безпосередньо відносини та зв'язки громадянина й держави, згідно з принципом "Дозволяється все, що не забороняється Законом". Інші норми права регулюють відносини та зв'язки або громадян і органів держави, або громадян і державних та громадських організацій, або громадян між собою.
2. Вони виникають не на основі загальних правовідносин, а безпосередньо з Конституції. При цьому саме Конституція визначає як їх зміст, так і обсяг.
3. Конституційні права, свободи й обов'язки не припиняються і не виникають раз по раз. Вони діють постійно. Громадянин не може відмовитися не тільки від своїх конституційних обов'язків, а й від своїх конституційних прав і свобод.
4. Зміст і обсяг конституційних прав, свобод та обов'язків для всіх громадян однакові, в той часяксуб'єктивні права і юридичні обов'язки різних громадян у конкретних правовідносинах неоднакові і за своїм змістом, і за своїм обсягом.
5. Реальність конституційних прав, свобод і обов'язків забезпечується не стільки індивідуальними зусиллями (не забороненими законом засобами) окремого громадянина, скільки державним і суспільним ладом. Конституційні права, свободи, обов'язки охороняються відповідними нормами всіх галузей права. Наприклад, закріплене в Основному Законі України право на працю охороняється нормами трудового, сільськогосподарського, адміністративного, кримінального та інших галузей права.
6. Соціальне призначення основних прав і свобод громадян визначається тим, що вони втілюють ідеали демократії, гуманізму й справедливості, і служать всебічному розвиткові і вихованню особи, надають громадянам широкі можливості
1. Конституційні права, свободи і обов'язки виражають насамперед і безпосередньо відносини та зв'язки громадянина й держави, згідно з принципом "Дозволяється все, що не забороняється Законом". Інші норми права регулюють відносини та зв'язки або громадян і органів держави, або громадян і державних та громадських організацій, або громадян між собою.
2. Вони виникають не на основі загальних правовідносин, а безпосередньо з Конституції. При цьому саме Конституція визначає як їх зміст, так і обсяг.
3. Конституційні права, свободи й обов'язки не припиняються і не виникають раз по раз. Вони діють постійно. Громадянин не може відмовитися не тільки від своїх конституційних обов'язків, а й від своїх конституційних прав і свобод.
4. Зміст і обсяг конституційних прав, свобод та обов'язків для всіх громадян однакові, в той часяксуб'єктивні права і юридичні обов'язки різних громадян у конкретних правовідносинах неоднакові і за своїм змістом, і за своїм обсягом.
5. Реальність конституційних прав, свобод і обов'язків забезпечується не стільки індивідуальними зусиллями (не забороненими законом засобами) окремого громадянина, скільки державним і суспільним ладом. Конституційні права, свободи, обов'язки охороняються відповідними нормами всіх галузей права. Наприклад, закріплене в Основному Законі України право на працю охороняється нормами трудового, сільськогосподарського, адміністративного, кримінального та інших галузей права.
6. Соціальне призначення основних прав і свобод громадян визначається тим, що вони втілюють ідеали демократії, гуманізму й справедливості, і служать всебічному розвиткові і вихованню особи, надають громадянам широкі можливості
Література
1. Боботов С.В., Конституційна юстиція (порівняльний аналіз), Москва, 1994р.
2. Головатий А.П. Захист прав і свобод людини в ЄС. - Львів: Просвіта-ХХ, 2005.
3. Домбровська О. Змiст конституційного права на життя людини та громадянина // Право України. - 2002. - №5. - С. 37-41.
4. Елкина С. Право на жизнь (аборт, эвтаназия, смертная казнь) // Правовий статус особи: стан, проблеми, перспективи. Зб. Наукових статей / За ред. М. Головка, Н. Морзе, П. Бiленчука. - К., 1998.
5. Європейська конвенція з прав і основних свобод людини в Українському законодавстві.- К.: Вікс, 1998.- №10
6. Загальна декларація з прав людини від 10.12.1948.
7. Закон України про охорону здоров’я.
8. Карпачова Н. Виступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на представленні у Верховній Раді України щорічної доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні (18 квітня 2003 року, м.Київ) // Голос України. - 2003. - 10 черв. - С.10-11.
9. Коментар до Конституції України, Інститут законодавства Верховної Ради України, друге видання, виправлене й доповнене, К., 1998р.
10. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
11. Конституційне право України, друге видання, виправлене й доповнене, за ред. Проф. В.Ф. Погорілка, К.:Наукова думка, 2000р.
12. Конституція України від 28.06.1996.
13. Лукьянцев Г.Е. Европейские стандарты в области прав человека: теория и
2. Головатий А.П. Захист прав і свобод людини в ЄС. - Львів: Просвіта-ХХ, 2005.
3. Домбровська О. Змiст конституційного права на життя людини та громадянина // Право України. - 2002. - №5. - С. 37-41.
4. Елкина С. Право на жизнь (аборт, эвтаназия, смертная казнь) // Правовий статус особи: стан, проблеми, перспективи. Зб. Наукових статей / За ред. М. Головка, Н. Морзе, П. Бiленчука. - К., 1998.
5. Європейська конвенція з прав і основних свобод людини в Українському законодавстві.- К.: Вікс, 1998.- №10
6. Загальна декларація з прав людини від 10.12.1948.
7. Закон України про охорону здоров’я.
8. Карпачова Н. Виступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на представленні у Верховній Раді України щорічної доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні (18 квітня 2003 року, м.Київ) // Голос України. - 2003. - 10 черв. - С.10-11.
9. Коментар до Конституції України, Інститут законодавства Верховної Ради України, друге видання, виправлене й доповнене, К., 1998р.
10. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
11. Конституційне право України, друге видання, виправлене й доповнене, за ред. Проф. В.Ф. Погорілка, К.:Наукова думка, 2000р.
12. Конституція України від 28.06.1996.
13. Лукьянцев Г.Е. Европейские стандарты в области прав человека: теория и
Інші роботи цього напряму