ЦІНА:
80 грн.
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
Тема роботи: | Референдум і його соціальна функція (ID роботи: 1001) |
Напрям: | Право |
Предмет: | Конституційне право |
Тип роботи: | Курсова робота |
Кількість сторінок: | 41 |
Рік захисту: | 2008 |
Мова: | Українськa |
План
1. Вступ
2. Поняття і види референдумів
3. Призначення і порядок проведення референдумів.
4. Предмет всеукраїнського референдуму та його особливості.
5. Правова регламентація організації референдумів і визнання їх результатів.
6. Правові наслідки референдуму.
7. Висновки.
8. Словник термінів.
9. Список використаної літератури.
10. Додатки.
2. Поняття і види референдумів
3. Призначення і порядок проведення референдумів.
4. Предмет всеукраїнського референдуму та його особливості.
5. Правова регламентація організації референдумів і визнання їх результатів.
6. Правові наслідки референдуму.
7. Висновки.
8. Словник термінів.
9. Список використаної літератури.
10. Додатки.
Вступ
Вибори та референдуми є однією з форм волевиявлення народу як єдиного джерела влади i носія суверенітету держави. В них реалізується право кожного на участь в управлiннi державою безпосередньо або через вiльнообраних представників. Гарантією цього права є забезпечення нормативного регулювання процесу виборів i референдумів. Встановлення в нормативних актах принципів, органiзацiї та порядку проведення виборів i референдумів обмежує, хоча i не виключає повністю можливості порушень виборчого права i законодавства щодо виборів i референдумів.
Нажаль, історично складалося так, що за радянських часів, у перші роки незалежності, та й зараз дотриманню конституційного права на участь в управлiннi державою в Україні не приділялося належної уваги, що призводило і призводить до порушень виборчих прав окремих громадян та законодавства про референдуми.
Прообразом майбутніх референдумів були всенародні опитування – плебісцити, які проводилися в стародавньому Римі. Сьогодні референдуми закріплені Конституціями та відповідним законодавством в багатьох країнах світу.
Право на безпосередню участь в управлінні державою народ України
Нажаль, історично складалося так, що за радянських часів, у перші роки незалежності, та й зараз дотриманню конституційного права на участь в управлiннi державою в Україні не приділялося належної уваги, що призводило і призводить до порушень виборчих прав окремих громадян та законодавства про референдуми.
Прообразом майбутніх референдумів були всенародні опитування – плебісцити, які проводилися в стародавньому Римі. Сьогодні референдуми закріплені Конституціями та відповідним законодавством в багатьох країнах світу.
Право на безпосередню участь в управлінні державою народ України
Висновок
Таким чином, в Україні, як і в інших демократичних країнах, передбачено дві форми демократії – пряма і представницька. Однією з форм прямої демократії є референдум.
Порядок проведення референдуму України визначено Конституцією України і Законом України "Про всеукраїнський і місцеві референдуми". Референдуми призначають Президент України або Верховна Рада України за власною ініціативою, або проголошує Президент за народною ініціативою. Закон визначає порядок проведення референдумів і підбиття їхніх підсумків.
Референдум дає змогу одержати об'єктивну оцінку закону, прийнятого Верховною Радою в разі кори передбачається схвалення або відхилення його.
Таким чином, і вибори і референдуми як форми безпосереднього волевиявлення народу є пріоритетними формами безпосередньої демократії, способами участі у формуванні органів влади і впливу на їх політичну діяльність.
1. Референдум як безпосереднє волевиявлення народу має перевагу перед представницькою демократією, при дотриманні певних умов:
- питання, що виноситься на референдум, повинне бути зрозумілий рядовому виборцю;
- до референдуму повинні бути роз'яснені через ЗМІ бажані або не
Порядок проведення референдуму України визначено Конституцією України і Законом України "Про всеукраїнський і місцеві референдуми". Референдуми призначають Президент України або Верховна Рада України за власною ініціативою, або проголошує Президент за народною ініціативою. Закон визначає порядок проведення референдумів і підбиття їхніх підсумків.
Референдум дає змогу одержати об'єктивну оцінку закону, прийнятого Верховною Радою в разі кори передбачається схвалення або відхилення його.
Таким чином, і вибори і референдуми як форми безпосереднього волевиявлення народу є пріоритетними формами безпосередньої демократії, способами участі у формуванні органів влади і впливу на їх політичну діяльність.
1. Референдум як безпосереднє волевиявлення народу має перевагу перед представницькою демократією, при дотриманні певних умов:
- питання, що виноситься на референдум, повинне бути зрозумілий рядовому виборцю;
- до референдуму повинні бути роз'яснені через ЗМІ бажані або не
Література
1. Барабаш О. Л. Слово про процедури // Голос громадянина. - 1997. - - ст. 14-27.
2. Кушниренко А. Г. Избирательное право й избирательная система в Украине // Проблеми законности. - Харьков. - 1996. - №31. - ст. 56.
3. Крейг С. Донсанто, Ненсi С. Стюарт. Федеральне переслiдування порушень виборчого законодавства. - Вид. 6. - 1995. - ст. 5. с. 5-7, 10-11, 63.
4. Ислолнительная власть, судебная власть й учредительная власть во Франции. "Информационые й учебные материалы» №8.1993; ст. 106.
5. Конституционное (государственное) право зарубежннх стран. - М.: БЕК. - 1996. - ст. 359.
6. Бюллетень Конституционной Юрисдикции. Специальний номер 94, Венецианская Комиссия. -С. 6, 19-20.61,55.
7. Фрицкий О.Ф. Конституционное право Украины. – Учебник. Изд-во: Юринком Интер. – 2006. – 512 с.
8. Конституція України ст. 69-74.
9. Кравченко В.В., Савчук О.П. Правознавство: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 560 с. – С. 177-198.
10. Погорілко В.Ф. Конституційне право України, Київ, 2003.
11. Закон України "Про всеукраїнський і місцеві референдуми" від 3 липня 1991 р.
12. Балакірєва Р.С. Конституційне право України: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 210 с. – С. 115-118.
13. Наровлянський О.Д. Основи правознавства: підручник для 9 кл. загально освіт. шк.. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 320с. – С.155-156.
14. Основи конституційного права України. – К.: Хрінком Інтер, 2000 р.
2. Кушниренко А. Г. Избирательное право й избирательная система в Украине // Проблеми законности. - Харьков. - 1996. - №31. - ст. 56.
3. Крейг С. Донсанто, Ненсi С. Стюарт. Федеральне переслiдування порушень виборчого законодавства. - Вид. 6. - 1995. - ст. 5. с. 5-7, 10-11, 63.
4. Ислолнительная власть, судебная власть й учредительная власть во Франции. "Информационые й учебные материалы» №8.1993; ст. 106.
5. Конституционное (государственное) право зарубежннх стран. - М.: БЕК. - 1996. - ст. 359.
6. Бюллетень Конституционной Юрисдикции. Специальний номер 94, Венецианская Комиссия. -С. 6, 19-20.61,55.
7. Фрицкий О.Ф. Конституционное право Украины. – Учебник. Изд-во: Юринком Интер. – 2006. – 512 с.
8. Конституція України ст. 69-74.
9. Кравченко В.В., Савчук О.П. Правознавство: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 560 с. – С. 177-198.
10. Погорілко В.Ф. Конституційне право України, Київ, 2003.
11. Закон України "Про всеукраїнський і місцеві референдуми" від 3 липня 1991 р.
12. Балакірєва Р.С. Конституційне право України: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 210 с. – С. 115-118.
13. Наровлянський О.Д. Основи правознавства: підручник для 9 кл. загально освіт. шк.. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 320с. – С.155-156.
14. Основи конституційного права України. – К.: Хрінком Інтер, 2000 р.
Інші роботи цього напряму