ЦІНА:
35 грн.
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
Тема роботи: | Процедури імпічменту (ID роботи: 2851) |
Напрям: | Право |
Предмет: | Конституційне право |
Тип роботи: | Реферат |
Кількість сторінок: | 18 |
Рік захисту: | 2010 |
Мова: | Українськa |
План
Вступ
1. Історичний аспект імпічменту у зарубіжних країнах
2. Імпічмент у зарубіжних країнах
Висновок
Література
1. Історичний аспект імпічменту у зарубіжних країнах
2. Імпічмент у зарубіжних країнах
Висновок
Література
Вступ
Імпі́чмент (англ. impeachment) — в конституціях деяких держав процедура притягнення до суду парламенту вищих посадових осіб держави. Результатом імпічменту, як правило є дострокове припинення повноважень президента або іншого посадовця і усунення його з посади. При імпічменті голови держави таке рішення приймається конституційною більшістю парламенту. Різні країни окремо визначають процедуру імпічменту згідно власного законодавства. У демократичних державах імпічмент є одним з елементів контролю над владою країни і необхідний для збереження стабільності суспільного і конституційного ладу. Імпічмент є також засобом недопущення авторитаризму і механізмом гарантування національної безпеки.
Поняття імпічменту виникло в Англії у XIV ст. як засіб боротьби проти свавілля королівських фаворитів: тоді Палата громад надала собі право віддавати королівських міністрів під суд Палати Лордів. Раніше це право належало тільки королеві. Процедура висунення палатою громад кримінального звинувачення перед палатою лордів отримала назву «імпічмент». У британській історії востаннє імпічмент застосовувався у 1806 р. З британських законів поняття перейшло в
Поняття імпічменту виникло в Англії у XIV ст. як засіб боротьби проти свавілля королівських фаворитів: тоді Палата громад надала собі право віддавати королівських міністрів під суд Палати Лордів. Раніше це право належало тільки королеві. Процедура висунення палатою громад кримінального звинувачення перед палатою лордів отримала назву «імпічмент». У британській історії востаннє імпічмент застосовувався у 1806 р. З британських законів поняття перейшло в
Висновок
Сучасна конституційна процедура імпічменту є внутрішньо суперечливою, юридично незавершеною і нелегітимною з правової точки зору. Імпічмент в редакції статті 111 Конституції України неможливий як такий, що порушує фундаментальні природні і конституційні права людини, зокрема право на справедливий судовий розгляд і право на захист.
Вища посадова особа, проти якої ініційований процес імпічменту, як і кожна звичайна людина, повинна мати можливість захистити себе і відкинути звинувачення за допомогою і в рамках чітко регламентованої правової процедури. Така регламентована процедура, що нині є відсутньою в Конституції і законах України, повинна передбачати відповідні процесуальні інструменти (способи) захисту особою, проти якої порушено процес, своїх прав і свобод, включаючи і судові елементи.
І чому ми постійно вигадуємо велосипед? Чому не можемо вивчити мирову практику застосування процедури імпічменту і застосувати її в нашій державі?
Досить простий механізм (винайдений ще 1787 року) використовується у США. Нижня палата законодавчих зборів, по суті, наділяється правами прокурора, а верхня — повноваженнями суду. Конгрес висуває обвинувачення і порушує справу. Сенат розглядає її і виносить вердикт. Є й інший підхід. У європейських державах у ролі обвинувача, як правило, виступає парламент, а роль арбітра на себе бере суд — або Конституційний (як, наприклад, в Італії і
Вища посадова особа, проти якої ініційований процес імпічменту, як і кожна звичайна людина, повинна мати можливість захистити себе і відкинути звинувачення за допомогою і в рамках чітко регламентованої правової процедури. Така регламентована процедура, що нині є відсутньою в Конституції і законах України, повинна передбачати відповідні процесуальні інструменти (способи) захисту особою, проти якої порушено процес, своїх прав і свобод, включаючи і судові елементи.
І чому ми постійно вигадуємо велосипед? Чому не можемо вивчити мирову практику застосування процедури імпічменту і застосувати її в нашій державі?
Досить простий механізм (винайдений ще 1787 року) використовується у США. Нижня палата законодавчих зборів, по суті, наділяється правами прокурора, а верхня — повноваженнями суду. Конгрес висуває обвинувачення і порушує справу. Сенат розглядає її і виносить вердикт. Є й інший підхід. У європейських державах у ролі обвинувача, як правило, виступає парламент, а роль арбітра на себе бере суд — або Конституційний (як, наприклад, в Італії і
Література
1. Авакьян С.А. Актуальные проблемы конституционно-правовой ответственности // Конституционно-правовая ответственность: проблемы России, опыт зарубежных стран. М.: МГУ, 2001;
2. Виноградов В.А. Актуальные проблемы конституционно-правовой ответственности // Законодательство. 2002. № 10;
3. Виноградов В.А. Импичмент в системе государственной власти США: теоретические споры и практика применения // Очерки сравнительно-исторического правоведения. Выпуск 1. М.: ГУ-ВШЭ, 2003;
4. Избирательное право и избирательный процесс в решениях Конституционного Суда. Отв. редактор – А.А.Вешняков. М., 2000;
5. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник. В 4-х томах. Т. 2. Отв. ред. Б.А. Страшун. — М.: Издательство ВЕК, 1995. 404 с.
6. Краснов М.А. Публично-правовая ответственность представительных органов за нарушение закона // Государство и право. 1993. №6;
2. Виноградов В.А. Актуальные проблемы конституционно-правовой ответственности // Законодательство. 2002. № 10;
3. Виноградов В.А. Импичмент в системе государственной власти США: теоретические споры и практика применения // Очерки сравнительно-исторического правоведения. Выпуск 1. М.: ГУ-ВШЭ, 2003;
4. Избирательное право и избирательный процесс в решениях Конституционного Суда. Отв. редактор – А.А.Вешняков. М., 2000;
5. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник. В 4-х томах. Т. 2. Отв. ред. Б.А. Страшун. — М.: Издательство ВЕК, 1995. 404 с.
6. Краснов М.А. Публично-правовая ответственность представительных органов за нарушение закона // Государство и право. 1993. №6;
Інші роботи цього напряму