|
ЦЕНА:
50 грн.
|
||
|
ЦЕНА:
114 руб.
|
||
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Банкрутство комерційного банку та його реорганізація (ID работы: 3752) |
| Направление: | Фінанси |
| Предмет: | Финансы |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 87 |
| Год защиты: | 2012 |
| ВУЗ: | Университет Экономики и Права «КРОК» (КРОК) |
| Курс: | 4 |
| Язык: | Украинский |
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАНКРУТСТВА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
1.1. Сутність та види банкрутства підприємств
1.2. Економіко-правове забезпечення інституту банкрутства комерційних банків
1.3. Стратегії запобігання банкрутству суб’єктів господарювання
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАПОБІГАННЯ БАНКРУТСТВУ БАНКІВ В УКРАЇНІ
2.1. Аналіз процесів банкрутства комерційних банків України
2.2. Прогнозування банкрутства ПАТ КБ "Приватбанк"
2.3. Ефективність реорганізації комерційних банків в Україні
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУТУ БАНКРУТСТВА КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
3.1. Шляхи подолання кризових явищ банківської системи України
3.2. Заходи оптимізації кредитної політики ПАТ КБ "Приватбанк"
3.3. Напрями реорганізації комерційних банків
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАНКРУТСТВА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
1.1. Сутність та види банкрутства підприємств
1.2. Економіко-правове забезпечення інституту банкрутства комерційних банків
1.3. Стратегії запобігання банкрутству суб’єктів господарювання
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАПОБІГАННЯ БАНКРУТСТВУ БАНКІВ В УКРАЇНІ
2.1. Аналіз процесів банкрутства комерційних банків України
2.2. Прогнозування банкрутства ПАТ КБ "Приватбанк"
2.3. Ефективність реорганізації комерційних банків в Україні
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУТУ БАНКРУТСТВА КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
3.1. Шляхи подолання кризових явищ банківської системи України
3.2. Заходи оптимізації кредитної політики ПАТ КБ "Приватбанк"
3.3. Напрями реорганізації комерційних банків
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Введение
Трансформаційний період вітчизняної економіки характеризується виникненням кризових явищ, що обумовлюються спадом виробництва, недосконалістю законодавчої бази і відсутністю у вітчизняних менеджерів досвіду управління економічними об'єктами в ринковій економіці. В умовах загального економічного спаду, у кризовому стані опинилися більшість господарчих суб'єктів, а саме підприємства і організації окремих галузей і секторів економіки, особливо, матеріального виробництва, найбільш чутливого до зміни фаз економічного циклу.
У процесі трансформації економіки в будь-якій державі відбуваються докорінні зміни як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі функціонування господарюючих суб’єктів. Для цього періоду характерні спад обсягів виробництва, зниження фінансової стійкості більшості підприємств, зростання кількості банкрутств.
Становлення ринкової системи активізувало дослідження проблемних питань подолання неплатоспроможності, оздоровлення (санації) та банкрутства підприємств. Не зважаючи на значний обсяг накопичених у даній сфері знань, бракує системного теоретико-методологічного підґрунтя для ідентифікації загроз неплатоспроможності, своєчасної розробки та впровадження ефективних заходів щодо запобігання банкрутству суб’єктів господарювання. Найактуальнішими питаннями, які потребують узагальнення та систематизації теоретико-методологічних і прикладних аспектів, є типологізація та розкриття змісту окремих видів банкрутства, розробка методики визначення його ймовірності та раннього виявлення кризових проявів, ідентифікація ознак неправомірного використання інституту банкрутства, узагальнення та раціоналізація технології розробки, впровадження та оцінки результативності антикризових програм.
Актуальність вказаної проблематики, необхідність подальшої розробки інструментарію антикризової діяльності вітчизняних банків визначили вибір теми, мети та завдань дослідження.
Об’єктом дослідження обрано ПАТ КБ «Приватбанк».
Предмет дослідження – стратегія запобігання банкрутству на підприємстві.
Метою роботи є ґрунтовне дослідження теоретичних та практичних аспектів управління стратегією запобігання банкрутству.
Для досягнення поставленої мети передбачається виконання наступних завдань:
- дослідження теоретичних аспектів управління стратегією запобігання банкрутству;
- аналіз системи управління стратегією запобігання банкрутству на досліджуваному підприємстві;
- визначення напрямків удосконалення стратегії запобігання банкрутству на підприємстві.
У дослідженнях банкрутства вітчизняними та зарубіжними вченими й фахівцями чітко виділялося два напрямки аналізу функціонування організаційно-економічного механізму: вивчення його як економічного явища для підприємств і як правового інституту. Тому значна кількість робіт економістів присвячена організації антикризового управління та фінансового менеджменту на підприємстві, прогнозуванню кризового стану й банкрутства. Серед них роботи: В.Астахова, Е.Альтмана, В.Білопольської, І.Бланка, С.Голова, Т.Грамотенко, Д.Гуца, А.Кутиркіна, Н.Скворцова, А.Терещенка, Ю.Чеботар, та інших.
У процесі трансформації економіки в будь-якій державі відбуваються докорінні зміни як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі функціонування господарюючих суб’єктів. Для цього періоду характерні спад обсягів виробництва, зниження фінансової стійкості більшості підприємств, зростання кількості банкрутств.
Становлення ринкової системи активізувало дослідження проблемних питань подолання неплатоспроможності, оздоровлення (санації) та банкрутства підприємств. Не зважаючи на значний обсяг накопичених у даній сфері знань, бракує системного теоретико-методологічного підґрунтя для ідентифікації загроз неплатоспроможності, своєчасної розробки та впровадження ефективних заходів щодо запобігання банкрутству суб’єктів господарювання. Найактуальнішими питаннями, які потребують узагальнення та систематизації теоретико-методологічних і прикладних аспектів, є типологізація та розкриття змісту окремих видів банкрутства, розробка методики визначення його ймовірності та раннього виявлення кризових проявів, ідентифікація ознак неправомірного використання інституту банкрутства, узагальнення та раціоналізація технології розробки, впровадження та оцінки результативності антикризових програм.
Актуальність вказаної проблематики, необхідність подальшої розробки інструментарію антикризової діяльності вітчизняних банків визначили вибір теми, мети та завдань дослідження.
Об’єктом дослідження обрано ПАТ КБ «Приватбанк».
Предмет дослідження – стратегія запобігання банкрутству на підприємстві.
Метою роботи є ґрунтовне дослідження теоретичних та практичних аспектів управління стратегією запобігання банкрутству.
Для досягнення поставленої мети передбачається виконання наступних завдань:
- дослідження теоретичних аспектів управління стратегією запобігання банкрутству;
- аналіз системи управління стратегією запобігання банкрутству на досліджуваному підприємстві;
- визначення напрямків удосконалення стратегії запобігання банкрутству на підприємстві.
У дослідженнях банкрутства вітчизняними та зарубіжними вченими й фахівцями чітко виділялося два напрямки аналізу функціонування організаційно-економічного механізму: вивчення його як економічного явища для підприємств і як правового інституту. Тому значна кількість робіт економістів присвячена організації антикризового управління та фінансового менеджменту на підприємстві, прогнозуванню кризового стану й банкрутства. Серед них роботи: В.Астахова, Е.Альтмана, В.Білопольської, І.Бланка, С.Голова, Т.Грамотенко, Д.Гуца, А.Кутиркіна, Н.Скворцова, А.Терещенка, Ю.Чеботар, та інших.
Заключение
Банкрутство формується в умовах кризової ситуації та є завершальною стадією низки економічних явищ. Аналіз різних точок зору вчених і економістів, дозволяє визначити банкрутство, як припинення судовим рішенням господарської діяльності суб’єкта підприємництва в результаті нездатності задовольнити в установлений строк визнані ним (або визнані судом правомірними) вимоги кредиторів і виконати обов’язки перед бюджетом у зв’язку з перевищенням обов’язків боржника над вартістю його майна, якщо застосування санації, проведення якої ухвалено арбітражним судом, не дало позитивних результатів.
Закон України від 14 травня 1992 р. “Про банкрутство” визначив спеціальний порядок розгляду справ фінансово неспроможних підприємств арбітражними (нині – господарськими) судами. Закон був простий, і суть його полягала у ліквідації підприємств. Принципово іншим є Закон України від 30 червня 1999 р. Відповідно до преамбули чинний Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Формування стратегії запобігання банкрутства розглядається як складний багатоетапний процес, який потребує інтеграції формальних та неформальних оцінок якості (корисності) і результативності окремих антикризових альтернатив, виходячи із заданих цільових параметрів антикризового процесу.
На основі проведеного аналізу було зроблено висновок, що підприємство знаходиться в гострокризовому стані, який характеризується наступними складовими:
- криза ліквідності (підприємство не можна назвати платоспроможним);
- криза рентабельності (прогноз показує ймовірність негативної рентабельності діяльності підприємства у 2009 році);
- висока фінансова залежність підприємства.
Фінансовий стан банку як кризовий та близький до банкрутства був визнаний на підприємстві лише у в 2009 року. Складність ситуації підсилюється кризою рентабельності та прогнозом негативної рентабельності у 2009 році. Постала необхідність розробки стратегії виходу з кризового стану. Керівництвом було визначено наступні напрямки розробки стратегії запобігання банкрутству: підвищення платоспроможності підприємства (за рахунок внутрішніх резервів) та підвищення прибутковості діяльності підприємства як джерела власних фінансових ресурсів для підвищення платоспроможності.
В основі обох цих напрямків керівництвом закладено необхідність пошуку внутрішніх резервів.
Станом на 01.01.2011 ПАТ КБ «Приватбанк» знаходиться лише у процесі формування стратегії запобігання банкрутству. Однак кризовий стану уже позначився на управлінських процесах: посилився фінансовий контроль; економічні відділи знаходяться у постійному пошуку можливих резервів зниження витрат, підвищення платоспроможності підприємства; відчутні трансформації у кадровій політиці, організаційній культурі; скорочуються адміністративні витрати; реалізовуються неперспективні недобудови.
На сучасному етапі розвитку економіки процеси реорганізації є дуже актуальними. Різні форми реорганізації дають змогу не тільки укрупнити бізнес, але і укріпити свої позиції на українському банківському ринку.
У зв'язку з тим, що на здійснення реорганізації витрачаються менші грошові кошти, ніж на створення нових фінансових установ, у них з'являється більше можливостей для використання цих засобів в інвестування.
Враховуючи вищенаведене, стратегічною метою реорганізації комерційних банків є підвищення надійності і стійкості банківської системи України й окремих комерційних банків, забезпечення капіталізації банківської системи та стабільної роботи платіжної системи, захист інтересів кредиторів і вкладників, покращання фінансового стану комерційних банків.
Аналіз сучасного стану реорганізації банків свідчить, що вітчизняна практика в умовах глобалізації міжнародних фінансових ринків та інтернаціоналізації фінансів потребує чіткішого законодавчого та нормативно-інструктивного забезпечення, оскільки ці процеси мають багато нюансів, а законодавство є змінним і суперечливим.
У широкому сенсі злиття і поглинання (M&A) – це створення стратегічних союзів з іншими компаніями й відділення активів. Як правило, такі стратегічні союзи створюються на основі взаємної участі в капіталі або шляхом створення спільних підприємств за рахунок внесків у спільне дочірнє підприємство. Найпоширеніша форма відділення активів – продаж існуючого дочірнього підприємства іншій компанії. Купівля підприємства, як правило, здійснюється шляхом придбання акцій.
Значна кількість великих угод зі злиття і поглинання має транснаціональний характер і у зв’язку з цим часто здійснюється відповідно до міжнародно-правових норм і звичаїв.
Закон України від 14 травня 1992 р. “Про банкрутство” визначив спеціальний порядок розгляду справ фінансово неспроможних підприємств арбітражними (нині – господарськими) судами. Закон був простий, і суть його полягала у ліквідації підприємств. Принципово іншим є Закон України від 30 червня 1999 р. Відповідно до преамбули чинний Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Формування стратегії запобігання банкрутства розглядається як складний багатоетапний процес, який потребує інтеграції формальних та неформальних оцінок якості (корисності) і результативності окремих антикризових альтернатив, виходячи із заданих цільових параметрів антикризового процесу.
На основі проведеного аналізу було зроблено висновок, що підприємство знаходиться в гострокризовому стані, який характеризується наступними складовими:
- криза ліквідності (підприємство не можна назвати платоспроможним);
- криза рентабельності (прогноз показує ймовірність негативної рентабельності діяльності підприємства у 2009 році);
- висока фінансова залежність підприємства.
Фінансовий стан банку як кризовий та близький до банкрутства був визнаний на підприємстві лише у в 2009 року. Складність ситуації підсилюється кризою рентабельності та прогнозом негативної рентабельності у 2009 році. Постала необхідність розробки стратегії виходу з кризового стану. Керівництвом було визначено наступні напрямки розробки стратегії запобігання банкрутству: підвищення платоспроможності підприємства (за рахунок внутрішніх резервів) та підвищення прибутковості діяльності підприємства як джерела власних фінансових ресурсів для підвищення платоспроможності.
В основі обох цих напрямків керівництвом закладено необхідність пошуку внутрішніх резервів.
Станом на 01.01.2011 ПАТ КБ «Приватбанк» знаходиться лише у процесі формування стратегії запобігання банкрутству. Однак кризовий стану уже позначився на управлінських процесах: посилився фінансовий контроль; економічні відділи знаходяться у постійному пошуку можливих резервів зниження витрат, підвищення платоспроможності підприємства; відчутні трансформації у кадровій політиці, організаційній культурі; скорочуються адміністративні витрати; реалізовуються неперспективні недобудови.
На сучасному етапі розвитку економіки процеси реорганізації є дуже актуальними. Різні форми реорганізації дають змогу не тільки укрупнити бізнес, але і укріпити свої позиції на українському банківському ринку.
У зв'язку з тим, що на здійснення реорганізації витрачаються менші грошові кошти, ніж на створення нових фінансових установ, у них з'являється більше можливостей для використання цих засобів в інвестування.
Враховуючи вищенаведене, стратегічною метою реорганізації комерційних банків є підвищення надійності і стійкості банківської системи України й окремих комерційних банків, забезпечення капіталізації банківської системи та стабільної роботи платіжної системи, захист інтересів кредиторів і вкладників, покращання фінансового стану комерційних банків.
Аналіз сучасного стану реорганізації банків свідчить, що вітчизняна практика в умовах глобалізації міжнародних фінансових ринків та інтернаціоналізації фінансів потребує чіткішого законодавчого та нормативно-інструктивного забезпечення, оскільки ці процеси мають багато нюансів, а законодавство є змінним і суперечливим.
У широкому сенсі злиття і поглинання (M&A) – це створення стратегічних союзів з іншими компаніями й відділення активів. Як правило, такі стратегічні союзи створюються на основі взаємної участі в капіталі або шляхом створення спільних підприємств за рахунок внесків у спільне дочірнє підприємство. Найпоширеніша форма відділення активів – продаж існуючого дочірнього підприємства іншій компанії. Купівля підприємства, як правило, здійснюється шляхом придбання акцій.
Значна кількість великих угод зі злиття і поглинання має транснаціональний характер і у зв’язку з цим часто здійснюється відповідно до міжнародно-правових норм і звичаїв.
Литература
1. Господарський кодекс України №465-15 від 16.01.2004
2. Закон України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вiд 14.05.1992 № 2343-XII (із змінами та доповненнями)
3. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вiд 18.01.2005 № 2354-IV
4. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вiд вiд 17.02.2004 № 1499-IV
5. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вiд вiд вiд 03.04.2003 № 672-IV
6. Албул А.А. Антикризисная реакция предприятия как способ предотвращения банкротства// Труды Одесского политехнического университета. – Одесса: Одесский государственный политехнический университет. – 2000. – Вып.1 (10). – С. 274-277.
7. Антикризисное управление: от банкротства – к финансовому оздоровлению / Под редакцией Г.П.Иванова. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 2003. - с.214.
8. Бицька Н. Банківський капітал в економіці України / Н. Бицька // Вісник НБУ. –2006. – №1. – С. 48.
9. Благун І., Копчак Ю. Проблеми неплатоспроможності та банкрутства підприємств в економіці України // Економіст. - 2004.-№9 .-С.46-48
10. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента; В 2 т. - К.: Ника-Центр, 1999-с.314.
11. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством:Навч.посібник для студ.вищ.навч.закл. - К.:ЦУЛ,2003 .-504 с.
12. Васильченко З.М. Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація: Монографія. – К.: Кондор, 2004. – 528 с.
13. Гайда Н. Капіталізація українських банків як показник інвестиційного клімату вУкраїні / Н. Гайда // Банківська справа. –2005. – №5. – С. 62.
14. Грамотенко Т. А., Мясоедова Л. В., Любанова Т. П. Банкротство предприятий: Экономические аспекти - М.: «Издательство ПРИОР»,1998. - с.112.
15. Гура О.Л. Капіталізація банківської системи України / О.Л. Гура, О.В. Покуль. – Режим доступу : http://www.confcontact.com/2009_03_18/ek2_gura.htm
16. Диба М.І. Капіталізація банківської системи як чинник підвищення надійності економіки України / М.І. Диба,Є.С. Осадчий // Фінанси України. – 2008.– №6. – С. 77.
17. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление?/ С.И. Долгов— М.: Экономика, 1998. — 208 с.
18. Дугін І.М. Проблема капіталізації українських банків: причини виникнення і шляхи здолання / І.М. Дугін // Зб. наук.пр. УАБС. – 2006. – №3. – С. 307.
19. Злиття та поглинання банків в Україні // Цінні папери України. – 2008. –№42(534).
20. Клебанова Т.С.,Бондар О.М.,Мозенков О.В. Банкрутство і санація підприємства:Теорія і практика кризового управління: Монографія / За ред. О.В.Мозенкова. - Х.: Інжек, 2003. - 272с.
21. Копилюк О.І., Штангрет А.М. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів.- К.: ЦНЛ, 2005. - 166с.
22. Кошкин В.И. й др. Антикризисное управление. 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль 11. - М.: Инфра-М, 1999. - с.421.
23. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. — 580 с.
24. Луцишин З.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації/ З.О. Луцишин— К.: ДрУк, 2001. — 320 с.
25. Мартыненко В.П. Банкротство - инструмент рыночной экономики Украины. // Актуальні науково-методичні проблеми в підготовці спеціалістів вищої кваліфікації для торгівлі і харчування: Збірник наукових праць. Частина 2. - Харків, ХДАТОХ, 2000. - с.76 - 78.
26. Матвієнко П. Капіталізація як дійовий інструмент підвищення надійності банківської системи України / П. Матвієнко // Економіка України. – 2008. – №1. –С. 45.
27. Матвійчук В.К. Закон України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” потребує нової редакції // Актуальні проблеми економіки. — 2003. — №4 (22). — с. 79-81.
28. Медуниця Ю. Уряд протистоїть кризі і ...політичним інтригам / Ю. Медуниця //Урядовий кур'єр. – 2009. – №30. –19 лютого. – С. 2.
29. Опорний конспект лекцій з курсу "Антикризове управління підприємством"/ Уклад.: Л.О.Лігоненко. - К.: КНТЕУ, 2003.-270с
30. Папуша А. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України //Вісник НБУ. – 2006. - № 1. – С. 45.
31. Поляков Б. Новое законодательство о банкротстве и новые проблемы // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 8. - С.29-31.
32. Поляков Б. Про концепцію реформування законодавства про неспроможність (банкрутство) // Право України. - 2002. - № 7. - С.59-63.
33. Прозоров Ю. Концентрація банківської системи України: подальші перспективи / Ю. Прозоров // Вісник НБУ. – 2003. – № 1, 5, 7.
34. Ревуцька Н. Механізм злиття та поглинання як спосіб розвитку компаній / Н.Ревуцька // Цінні папери України. – 2004. – № 48.
35. Реорганізація та реструктуризація комерційних банків : навч. посіб. / [В.І. Міщенко, А.В. Шаповалов, В.В. Салтинський, І.М. Вядрова]. – К. : Знання ; КОО,2002. – 216 с.
36. Ситник Л.С. Організаційно-економічний механізм антикризового управління підприємством / НАН України; Інститут економіки промисловості. — Донецьк : ІЕП НАН України, 2000. — 503с.
37. Сорос Дж. Новая глобальная финансовая архитектура // Вопросы экономики. — 2000. — №12. — С. 56-84.
38. Сугоняко О. Щодо питання вдосконалення антикризового законодавства//Підприємництво, господарство і право. - 2002.-№2 .-С.12-15
39. Сухоруков А. Антикризова політика розвинутих країн // Економіка України. - 2004. - №8. - С.16-27.
40. Терещенко О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві / Київський національний економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2004. — 268с.
41. Терзиев А.В. Албул А.А., Формирование стратегии предотвращения банкротства промышленного предприятия// Труды Одесского политехнического университета. – Одесса: Одесский государственный политехнический университет. – 2004. – Вып.2 (14). – С.226-230.
42. Фокіна Н.П. Прогнозування криз та банкрутств промислових підприємств // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №2(20). - С.76-78
43. Холод З.М., Штангрет А.М. Антикризове управління - система завчасної діагностики і захисту від кризових ситуацій // Наукові записки. Вип. 5. – Львів: УАД. – 2002. – С. 124–127.
44. Холод З.М., Штангрет А.М. Методологічні аспекти антикризового управління // Економіка промисловості. – Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України. – 2002. – №2. – С.23–27.
45. Чеботарь Ю.М. Антикризисная программа предприятия: Как из¬бежать банкротства и стать прибыльным. - М.: Мир деловой книги, 1997. – с.44.
46. Штангрет А.М. Антикризове управління як засіб попередження банкрутства // Регіональна економіка. – 2002. – №2. – С. 151–153.
47. Штангрет А.М. Реструктуризація як засіб виходу з кризового становища // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації. Вип. 12. Ч.2. – Львів: ІРД НАН України. – 2000. – С. 28–31.
2. Закон України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вiд 14.05.1992 № 2343-XII (із змінами та доповненнями)
3. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вiд 18.01.2005 № 2354-IV
4. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вiд вiд 17.02.2004 № 1499-IV
5. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вiд вiд вiд 03.04.2003 № 672-IV
6. Албул А.А. Антикризисная реакция предприятия как способ предотвращения банкротства// Труды Одесского политехнического университета. – Одесса: Одесский государственный политехнический университет. – 2000. – Вып.1 (10). – С. 274-277.
7. Антикризисное управление: от банкротства – к финансовому оздоровлению / Под редакцией Г.П.Иванова. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 2003. - с.214.
8. Бицька Н. Банківський капітал в економіці України / Н. Бицька // Вісник НБУ. –2006. – №1. – С. 48.
9. Благун І., Копчак Ю. Проблеми неплатоспроможності та банкрутства підприємств в економіці України // Економіст. - 2004.-№9 .-С.46-48
10. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента; В 2 т. - К.: Ника-Центр, 1999-с.314.
11. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством:Навч.посібник для студ.вищ.навч.закл. - К.:ЦУЛ,2003 .-504 с.
12. Васильченко З.М. Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація: Монографія. – К.: Кондор, 2004. – 528 с.
13. Гайда Н. Капіталізація українських банків як показник інвестиційного клімату вУкраїні / Н. Гайда // Банківська справа. –2005. – №5. – С. 62.
14. Грамотенко Т. А., Мясоедова Л. В., Любанова Т. П. Банкротство предприятий: Экономические аспекти - М.: «Издательство ПРИОР»,1998. - с.112.
15. Гура О.Л. Капіталізація банківської системи України / О.Л. Гура, О.В. Покуль. – Режим доступу : http://www.confcontact.com/2009_03_18/ek2_gura.htm
16. Диба М.І. Капіталізація банківської системи як чинник підвищення надійності економіки України / М.І. Диба,Є.С. Осадчий // Фінанси України. – 2008.– №6. – С. 77.
17. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление?/ С.И. Долгов— М.: Экономика, 1998. — 208 с.
18. Дугін І.М. Проблема капіталізації українських банків: причини виникнення і шляхи здолання / І.М. Дугін // Зб. наук.пр. УАБС. – 2006. – №3. – С. 307.
19. Злиття та поглинання банків в Україні // Цінні папери України. – 2008. –№42(534).
20. Клебанова Т.С.,Бондар О.М.,Мозенков О.В. Банкрутство і санація підприємства:Теорія і практика кризового управління: Монографія / За ред. О.В.Мозенкова. - Х.: Інжек, 2003. - 272с.
21. Копилюк О.І., Штангрет А.М. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів.- К.: ЦНЛ, 2005. - 166с.
22. Кошкин В.И. й др. Антикризисное управление. 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль 11. - М.: Инфра-М, 1999. - с.421.
23. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. — 580 с.
24. Луцишин З.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації/ З.О. Луцишин— К.: ДрУк, 2001. — 320 с.
25. Мартыненко В.П. Банкротство - инструмент рыночной экономики Украины. // Актуальні науково-методичні проблеми в підготовці спеціалістів вищої кваліфікації для торгівлі і харчування: Збірник наукових праць. Частина 2. - Харків, ХДАТОХ, 2000. - с.76 - 78.
26. Матвієнко П. Капіталізація як дійовий інструмент підвищення надійності банківської системи України / П. Матвієнко // Економіка України. – 2008. – №1. –С. 45.
27. Матвійчук В.К. Закон України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” потребує нової редакції // Актуальні проблеми економіки. — 2003. — №4 (22). — с. 79-81.
28. Медуниця Ю. Уряд протистоїть кризі і ...політичним інтригам / Ю. Медуниця //Урядовий кур'єр. – 2009. – №30. –19 лютого. – С. 2.
29. Опорний конспект лекцій з курсу "Антикризове управління підприємством"/ Уклад.: Л.О.Лігоненко. - К.: КНТЕУ, 2003.-270с
30. Папуша А. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України //Вісник НБУ. – 2006. - № 1. – С. 45.
31. Поляков Б. Новое законодательство о банкротстве и новые проблемы // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 8. - С.29-31.
32. Поляков Б. Про концепцію реформування законодавства про неспроможність (банкрутство) // Право України. - 2002. - № 7. - С.59-63.
33. Прозоров Ю. Концентрація банківської системи України: подальші перспективи / Ю. Прозоров // Вісник НБУ. – 2003. – № 1, 5, 7.
34. Ревуцька Н. Механізм злиття та поглинання як спосіб розвитку компаній / Н.Ревуцька // Цінні папери України. – 2004. – № 48.
35. Реорганізація та реструктуризація комерційних банків : навч. посіб. / [В.І. Міщенко, А.В. Шаповалов, В.В. Салтинський, І.М. Вядрова]. – К. : Знання ; КОО,2002. – 216 с.
36. Ситник Л.С. Організаційно-економічний механізм антикризового управління підприємством / НАН України; Інститут економіки промисловості. — Донецьк : ІЕП НАН України, 2000. — 503с.
37. Сорос Дж. Новая глобальная финансовая архитектура // Вопросы экономики. — 2000. — №12. — С. 56-84.
38. Сугоняко О. Щодо питання вдосконалення антикризового законодавства//Підприємництво, господарство і право. - 2002.-№2 .-С.12-15
39. Сухоруков А. Антикризова політика розвинутих країн // Економіка України. - 2004. - №8. - С.16-27.
40. Терещенко О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві / Київський національний економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2004. — 268с.
41. Терзиев А.В. Албул А.А., Формирование стратегии предотвращения банкротства промышленного предприятия// Труды Одесского политехнического университета. – Одесса: Одесский государственный политехнический университет. – 2004. – Вып.2 (14). – С.226-230.
42. Фокіна Н.П. Прогнозування криз та банкрутств промислових підприємств // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №2(20). - С.76-78
43. Холод З.М., Штангрет А.М. Антикризове управління - система завчасної діагностики і захисту від кризових ситуацій // Наукові записки. Вип. 5. – Львів: УАД. – 2002. – С. 124–127.
44. Холод З.М., Штангрет А.М. Методологічні аспекти антикризового управління // Економіка промисловості. – Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України. – 2002. – №2. – С.23–27.
45. Чеботарь Ю.М. Антикризисная программа предприятия: Как из¬бежать банкротства и стать прибыльным. - М.: Мир деловой книги, 1997. – с.44.
46. Штангрет А.М. Антикризове управління як засіб попередження банкрутства // Регіональна економіка. – 2002. – №2. – С. 151–153.
47. Штангрет А.М. Реструктуризація як засіб виходу з кризового становища // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації. Вип. 12. Ч.2. – Львів: ІРД НАН України. – 2000. – С. 28–31.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?