|
ЦЕНА:
100 грн.
|
||
|
ЦЕНА:
229 руб.
|
||
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Особливості організації правової роботи в органах державної виконавчої влади (ID работы: 2798) |
| Направление: | Право |
| Предмет: | Гражданское право |
| Тип работы: | Магистерская работа |
| Число страниц: | 108 |
| Год защиты: | 2010 |
| ВУЗ: | Киевский Международный Университет (КИМУ) |
| Язык: | Украинский |
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАВОВОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
1.1. Поняття та значення діяльності виконавчої
влади у функціонуванні демократичного суспільства
1.2. Історія розвитку юридичної служби
як структурного підрозділу
1.3. Зарубіжний досвід організації правової
роботи в органах влади
Висновки до Розділу I
РОЗДІЛ II. ФОРМИ ТА МЕТОДИ ПРАВОВОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
2.1. Поняття, принципи, мета, цілі, завдання
та значення правової роботи
2.2. Правовий статус юридичної служби
2.3. Практична сторона правової роботи органів виконавчої влади
Висновки до Розділу II
Розділ III. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ПРАВОВОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
3.1. Проблеми організації правової роботи
в органах державної виконавчої влади
3.2.Перспективи розвитку юридичної
служби в органах державної влади
3.3. Шляхи вдосконалення правової роботи
в органах державної виконавчої влади
Висновки до Розділу III
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАВОВОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
1.1. Поняття та значення діяльності виконавчої
влади у функціонуванні демократичного суспільства
1.2. Історія розвитку юридичної служби
як структурного підрозділу
1.3. Зарубіжний досвід організації правової
роботи в органах влади
Висновки до Розділу I
РОЗДІЛ II. ФОРМИ ТА МЕТОДИ ПРАВОВОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
2.1. Поняття, принципи, мета, цілі, завдання
та значення правової роботи
2.2. Правовий статус юридичної служби
2.3. Практична сторона правової роботи органів виконавчої влади
Висновки до Розділу II
Розділ III. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ПРАВОВОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
3.1. Проблеми організації правової роботи
в органах державної виконавчої влади
3.2.Перспективи розвитку юридичної
служби в органах державної влади
3.3. Шляхи вдосконалення правової роботи
в органах державної виконавчої влади
Висновки до Розділу III
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Введение
Актуальність теми. Становлення та розвиток державності в умовах незалежної держави України супроводжується активними процесами вдосконалення системи управління, а отже і правової роботи в органах виконавчої влади. З трансформацією політичних і державних структур, перебудовою сфери соціального забезпечення і переходом економіки від командно-адміністративної системи до ринкових відносин в Україні фактично розпочався процес оновлення всієї сфери управління, теоретичне обґрунтування та моделювання якого стало одним з найважливіших завдань, що має розв’язати юридична наука. Таким чином, цілком логічним є те, що однією з найбільш важливих організаційно-правових проблем, що постали сьогодні перед Україною, як суверенною державою, є правове забезпечення покращення якості правової роботи. Без сумніву, що правова робота органів виконавчої влади є практичним втіленням державного управління. Отже, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю змістовного теоретичного аналізу проблем, що виникають у процесі здійснення правової роботи в органах виконавчої влади.
Зокрема нагальної розробки потребують складні завдання відтворення системи демократичного політико-економічного та соціально-правового управління, формування механізмів узгодження державних інтересів та окремих складних адміністративних систем, що спроможні гарантувати ефективний еволюційний розвиток держави, запобігати. Українська держава конституційному рівні (статті 1 та 3 Конституції України), декларує своєю найвищою цінністю безпеку і гідність життя кожного конкретного громадянина, а змістом спрямованості діяльності держави проголошувала забезпечення реалізації інтересів та прав усіх членів суспільства.
Беручи до уваги специфіку сучасного стану українського суспільства і перспективи подальшого розвитку та правотворчих процесів розбудови в Україні ефективної системи державної влади та управління як такого, ступінь дослідження аналізованої в магістерський роботі, можна визначити як недостатній, оскільки ще й досі багато проблемних питань правової роботи органів державного управління не стали предметом ґрунтовного дослідження вітчизняних та зарубіжних учених.
Але всі ці проблеми, крім своєї теоретичної актуальності, мають ще й практичне значення, оскільки фактично йдеться не про абстрактні конструкції, цікаві лише для вузького кола спеціалістів та науковців у галузі юридичної науки, а про справжню реалізацію принципів ефективного управління державотворчими процесами. Більше того, беручи до уваги сучасні правові та політичні реалії українського сьогодення, процеси забезпечення розпочатої в Україні широкомасштабної державно-правової та адміністративної реформи, можна стверджувати, що здобуті в ході проведеного дослідження практичні й теоретичні висновки можуть використані на практиці.
Сьогодні можна констатувати, що за останні роки Україні так і не вдалось досягти ефективних зрушень щодо демократичного реформування відносин в управлінській сфері на принципах структурно-організаційної ефективності та поваги до прав людини і громадянина. Здобувши історично бажану незалежність, до якої Україна прагнула впродовж століть, вона постала перед необхідністю здійснення цілого спектру державотворчих процесів. Декларований Україною шлях розбудови дієвої системи управління, завдяки створенню ефективної структури взаємодії різнорівневих складних адміністративних систем, є непростим і тривалим, і вже сьогодні можна констатувати наявність серйозних випробувань, що повинні бути подоланими українським суспільством. Однак, окрім суто практичних труднощів, ступінь яких не слід применшувати, перед нами постають і дуже важливі науково-теоретичні проблеми, пов’язані з розробкою такої моделі діяльності державного управління, яка б дозволила синтезувати в одній площині державотворчих процесів як національні інтереси і традиції України, так і загальнолюдські цінності, на яких ґрунтується сучасна юридична наука і правова теорія. Багато в чому це пояснюється тим, що до багатогранного кола проблем, пов’язаних з організаційно-правовим забезпеченням правової роботи в органах виконавчої влади, належать усі без винятку елементи, з яких складаються загальні форми управління, у тому числі й проблеми його організації. Як така, функція управління, здійснюваного складними адміністративними системами, є комплексним явищем, дослідження якого потребує застосування багатоаспектного підходу з використанням здобутків теорії організації та управління.
Об`єктом дослідження магістерської роботи є суспільні відносини, які складаються у сфері виконавчої влади під час організації правової роботи.
Предметом особливості організації правової роботи в органах державної виконавчої влади
Ступінь дослідженості теми. Проблеми державного управління неодноразово привертала увагу науковців. Так, зокрема, питання щодо необхідності проведення політико-правових та структурно-організаційних змін в галузі державного управління визначались у працях визначних українських учених (В.Авер’янов, М.Цвік, В.Копєйчиков, О.Петришин, В.Тацій, Ю.Тодика, М.Козюбра, П.Рабінович, В.Сіренко, М.Орзіх, О.Скрипнюк, І.Пахомов та ін.). Серед російських науковців, авторів методологічних розробок у зазначеній галузі, варто відзначити прізвища В.Четверніна, О.Оболонського, В.Нерсесянца, Г.Атаманчука, В.Основина, М.Студеникиної, В.Юсупова, К.Бельського, Г.Курдюкова, Д.Лєвіна, Ю.Тихомирова, М.Краснова. На потребі розробки проблематики державного управління акцентується в дослідженнях, пов’язаних з проведенням адміністративно-правової реформи та забезпеченням виконання цілого ряду законопроектних робіт (Л.Воронова, М.Нос, М.Романів, С.Буковинський, В.Геєць, С.Кораблін, А.Соколовська, В.Лагутін, Л.Лещенко та ін.). Що стосується безпосереднього дослідження юридичної служби органів виконавчої влади, а саме організаційно-правовим питанням то дане наукове дослідження здійснив науковець Т.О. Коршун. Але рівень дослідження даної проблеми є недостатнім, саме це викликало необхідність даного дослідження.
Таким чином, необхідність загальнотеоретичного дослідження особливостей здійснення правової роботи в органах виконавчої влади спричинена як сучасним станом вітчизняної правової науки, так і програмними засадами здійснюваної в Україні адміністративної реформи. Усе вищезазначене зумовило вибір теми і мети дослідження, його наукову новизну та теоретико-практичне значення.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є опрацювання правових та організаційних основ діяльності органів державного управління та здійснення ними правової роботи, які дозволяють розглядати їх в органічному зв’язку з процесами розвитку державності, закономірностями виникнення, функціонування і розвитку державної влади та держави взагалі, через призму особистості і діяльності юриста. Метою роботи є комплексне вивчення, теоретичний аналіз, осмислення та розгляд змісту поняття правової роботи, визначення її сутності і організаційно-правових засад, впливу на функціональні та структурні трансформації, що відбуваються в політичному і правовому житті сучасної України.
Відповідно до мети дослідження були поставлені завдання:
- окреслити поняття та значення діяльності виконавчої
влади у функціонуванні демократичного суспільства
- дослідити історію розвитку юридичної служби
як структурного підрозділу
- узагальнити зарубіжний досвід організації правової
роботи в органах влади
- визначити поняття, принципи, мету, цілі, завдання та значення правової роботи
- вивчити правовий статус юридичної служби
- розглянути практичну сторону правової роботи органів виконавчої влади
- визначити проблеми організації правової роботи в органах державної виконавчої влади
- сформулювати перспективи розвитку юридичної служби в органах державної влади
- запропонувати шляхи вдосконалення правової роботи в органах державної виконавчої влади
- окреслити деякі проблеми державного управління на сучасному етапі розвитку України;
- запропонувати шляхи та перспективи розвитку державного управління в Україні.
Інформаційною основою роботи стали теоретичні, наукові матеріали й законодавчі та інші нормативні акти України, узагальнення практики застосування законодавства, яке регламентує діяльність у сфері виконавчої влади.
Структура роботи визначена її метою і завданнями. Вона складається із вступу, трьох розділів, що містять в собі дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел (51 найменування). Загальний обсяг становить 108 cторінок.
Зокрема нагальної розробки потребують складні завдання відтворення системи демократичного політико-економічного та соціально-правового управління, формування механізмів узгодження державних інтересів та окремих складних адміністративних систем, що спроможні гарантувати ефективний еволюційний розвиток держави, запобігати. Українська держава конституційному рівні (статті 1 та 3 Конституції України), декларує своєю найвищою цінністю безпеку і гідність життя кожного конкретного громадянина, а змістом спрямованості діяльності держави проголошувала забезпечення реалізації інтересів та прав усіх членів суспільства.
Беручи до уваги специфіку сучасного стану українського суспільства і перспективи подальшого розвитку та правотворчих процесів розбудови в Україні ефективної системи державної влади та управління як такого, ступінь дослідження аналізованої в магістерський роботі, можна визначити як недостатній, оскільки ще й досі багато проблемних питань правової роботи органів державного управління не стали предметом ґрунтовного дослідження вітчизняних та зарубіжних учених.
Але всі ці проблеми, крім своєї теоретичної актуальності, мають ще й практичне значення, оскільки фактично йдеться не про абстрактні конструкції, цікаві лише для вузького кола спеціалістів та науковців у галузі юридичної науки, а про справжню реалізацію принципів ефективного управління державотворчими процесами. Більше того, беручи до уваги сучасні правові та політичні реалії українського сьогодення, процеси забезпечення розпочатої в Україні широкомасштабної державно-правової та адміністративної реформи, можна стверджувати, що здобуті в ході проведеного дослідження практичні й теоретичні висновки можуть використані на практиці.
Сьогодні можна констатувати, що за останні роки Україні так і не вдалось досягти ефективних зрушень щодо демократичного реформування відносин в управлінській сфері на принципах структурно-організаційної ефективності та поваги до прав людини і громадянина. Здобувши історично бажану незалежність, до якої Україна прагнула впродовж століть, вона постала перед необхідністю здійснення цілого спектру державотворчих процесів. Декларований Україною шлях розбудови дієвої системи управління, завдяки створенню ефективної структури взаємодії різнорівневих складних адміністративних систем, є непростим і тривалим, і вже сьогодні можна констатувати наявність серйозних випробувань, що повинні бути подоланими українським суспільством. Однак, окрім суто практичних труднощів, ступінь яких не слід применшувати, перед нами постають і дуже важливі науково-теоретичні проблеми, пов’язані з розробкою такої моделі діяльності державного управління, яка б дозволила синтезувати в одній площині державотворчих процесів як національні інтереси і традиції України, так і загальнолюдські цінності, на яких ґрунтується сучасна юридична наука і правова теорія. Багато в чому це пояснюється тим, що до багатогранного кола проблем, пов’язаних з організаційно-правовим забезпеченням правової роботи в органах виконавчої влади, належать усі без винятку елементи, з яких складаються загальні форми управління, у тому числі й проблеми його організації. Як така, функція управління, здійснюваного складними адміністративними системами, є комплексним явищем, дослідження якого потребує застосування багатоаспектного підходу з використанням здобутків теорії організації та управління.
Об`єктом дослідження магістерської роботи є суспільні відносини, які складаються у сфері виконавчої влади під час організації правової роботи.
Предметом особливості організації правової роботи в органах державної виконавчої влади
Ступінь дослідженості теми. Проблеми державного управління неодноразово привертала увагу науковців. Так, зокрема, питання щодо необхідності проведення політико-правових та структурно-організаційних змін в галузі державного управління визначались у працях визначних українських учених (В.Авер’янов, М.Цвік, В.Копєйчиков, О.Петришин, В.Тацій, Ю.Тодика, М.Козюбра, П.Рабінович, В.Сіренко, М.Орзіх, О.Скрипнюк, І.Пахомов та ін.). Серед російських науковців, авторів методологічних розробок у зазначеній галузі, варто відзначити прізвища В.Четверніна, О.Оболонського, В.Нерсесянца, Г.Атаманчука, В.Основина, М.Студеникиної, В.Юсупова, К.Бельського, Г.Курдюкова, Д.Лєвіна, Ю.Тихомирова, М.Краснова. На потребі розробки проблематики державного управління акцентується в дослідженнях, пов’язаних з проведенням адміністративно-правової реформи та забезпеченням виконання цілого ряду законопроектних робіт (Л.Воронова, М.Нос, М.Романів, С.Буковинський, В.Геєць, С.Кораблін, А.Соколовська, В.Лагутін, Л.Лещенко та ін.). Що стосується безпосереднього дослідження юридичної служби органів виконавчої влади, а саме організаційно-правовим питанням то дане наукове дослідження здійснив науковець Т.О. Коршун. Але рівень дослідження даної проблеми є недостатнім, саме це викликало необхідність даного дослідження.
Таким чином, необхідність загальнотеоретичного дослідження особливостей здійснення правової роботи в органах виконавчої влади спричинена як сучасним станом вітчизняної правової науки, так і програмними засадами здійснюваної в Україні адміністративної реформи. Усе вищезазначене зумовило вибір теми і мети дослідження, його наукову новизну та теоретико-практичне значення.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є опрацювання правових та організаційних основ діяльності органів державного управління та здійснення ними правової роботи, які дозволяють розглядати їх в органічному зв’язку з процесами розвитку державності, закономірностями виникнення, функціонування і розвитку державної влади та держави взагалі, через призму особистості і діяльності юриста. Метою роботи є комплексне вивчення, теоретичний аналіз, осмислення та розгляд змісту поняття правової роботи, визначення її сутності і організаційно-правових засад, впливу на функціональні та структурні трансформації, що відбуваються в політичному і правовому житті сучасної України.
Відповідно до мети дослідження були поставлені завдання:
- окреслити поняття та значення діяльності виконавчої
влади у функціонуванні демократичного суспільства
- дослідити історію розвитку юридичної служби
як структурного підрозділу
- узагальнити зарубіжний досвід організації правової
роботи в органах влади
- визначити поняття, принципи, мету, цілі, завдання та значення правової роботи
- вивчити правовий статус юридичної служби
- розглянути практичну сторону правової роботи органів виконавчої влади
- визначити проблеми організації правової роботи в органах державної виконавчої влади
- сформулювати перспективи розвитку юридичної служби в органах державної влади
- запропонувати шляхи вдосконалення правової роботи в органах державної виконавчої влади
- окреслити деякі проблеми державного управління на сучасному етапі розвитку України;
- запропонувати шляхи та перспективи розвитку державного управління в Україні.
Інформаційною основою роботи стали теоретичні, наукові матеріали й законодавчі та інші нормативні акти України, узагальнення практики застосування законодавства, яке регламентує діяльність у сфері виконавчої влади.
Структура роботи визначена її метою і завданнями. Вона складається із вступу, трьох розділів, що містять в собі дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел (51 найменування). Загальний обсяг становить 108 cторінок.
Заключение
1. Правова робота - діяльність перш за все організаційна і полягає в організації, впорядкуванні процесу реалізації права. Докорінні зміни, які сталися в економічних реаліях нашої держави в останні десять років мали значний вплив на організацію та способи здійснення правової роботи. Приватизація, розвиток підприємницької діяльності спричинили значне зростання кількості суб’єктів господарювання, появу багатьох нових організаційно-правових форм.
2. Термін "юридична служба" охоплює усі назви структурних підрозділів (відділ, управління і, як нині престижно, - департамент), поєднує фахівців за фахом з метою виконання ними функцій щодо правової діяльності, характеризується сформованість та діяльністю як окремий підрозділ. При цьому виникає питання: як розглядати юридичну службу за ознакою окремого підрозділу у структурі різних органів виконавчої влади, враховуючі її уніфікованість та загальновизнане існування, і як пояснити та виправити недоліки у її діяльності?
3. Суб'єкти юридичної діяльності - це професійні юристи, їх об'єднання та установи, які можуть бути державного та недержавного походження. В реальному житті - це спеціалісти певного профілю, які володіють відповідними знаннями. досвідом, наділені компетенцією приймати рішення або давати поради, мають певні навички та вміння юридичної роботи.
4. Об'єкти юридичної діяльності - це явища, процеси та предмети оточуючого світу, по відношенню до яких здійснюється правовий вплив. Серед об'єктів слід виділити загальний та безпосередній. До загального відносять відповідність норм права існуючих суспільних відносин, а до безпосереднього дії суб'єктів права, їх правовий статус, правові свідомість та культуру, правові документи, процеси, стани тощо.
5. Функції правової роботи: евристична, онтологічна, прогностична, комунікативна системо утворююча.
6. Основні принципи здійснення правової роботи в органах державної виконавчої влади: служіння державної адміністрації суспільству й людині; обмеженість втручання адміністрації в громадське й особисте життя людини; повнота прав і свобод громадян у адміністративно – правовій сфері; принцип взаємної відповідальності; визначення мінімально необхідних повноважень органів державної виконавчої влади; оптимальне доповнення й зрівнювання державно – владних повноважень органів виконавчої влади з повноваженнями органів місцевого самоврядування.
7. Правовий статус юридичної служби визначається законодавством України, підзаконними нормативно-правовими актами, галузевими нормативно-правовими актами, положеннями про юридичну службу конкретного органу, посадовими інструкціями юрисконсультів.
8. Правова робота щодо захисту прав суб’єкта підприємництва в ході проведення перевірки фінансово-господарської діяльності складається з таких етапів, як організація першого контакту з працівниками контролюючого органу; оцінка обґрунтованості вимог працівників контролюючого органу, прийняття рішення про виконання або ігнорування їх вимог; узгодження порядку проведення перевірки; організація роботи персоналу суб’єкта господарювання при здійсненні саме перевірки; організація дій персоналу суб’єкта господарювання при завершенні перевірки і отриманні її підсумкових документів (акту, довідки тощо); оцінка результатів перевірки; реагування на результати перевірки.
9. Правова робота, як складова частина діяльності суб’єкта господарювання в сучасних умовах, має бути спрямована на досягнення поставленої перед суб’єктом господарювання мети – сприяти мінімізації втрат та збільшенню прибутків такого суб’єкта, за умови дотримання норм чинного законодавства.
10. Проведення адміністративної реформи та втілення заходів адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу потребує не тільки наявності кваліфікованих фахівців, а й чіткої організації діяльності юридичних служб, які порівняно з іншими службами більшої мірою займаються та будуть займатися цими питаннями. Для цього пропонується здійснити нормативно-правове визначення єдиних умов діяльності юридичних служб органів виконавчої влади. Враховуючи уніфіковані завдання юридичних служб органів виконавчої влади та їхній, статус, відповідно до Конституції України, законом повинні бути визначені організаційні, функціональні питання діяльності, а також умови оплати та відповідальності фахівців юридичних служб органів виконавчої влади. При визначені законодавчим актом цих умов повинно конкретизуватися місце юридичної служби в структурі органів виконавчої влади, її статус, коло функціональних обов’язків та її права, що, безумовно, позитивно позначиться на ефективності правової роботи як органів виконавчої влади, так і в цілому у державному управлінні, яке здійснює виконавча влада.
11. До числа юридичних відносять і цілий ряд посад в системі органів внутрішніх справ і міліції. Спеціальний статус встановлено, наприклад, для співробітників кримінального розшуку, відділу по захисту економіки від злочинних замахів. Зрозуміло, їх юридична підготовка дуже специфічна. Саме тому в системі МВС України організована мережа навчальних закладів для підготовки цих спеціалістів.
2. Термін "юридична служба" охоплює усі назви структурних підрозділів (відділ, управління і, як нині престижно, - департамент), поєднує фахівців за фахом з метою виконання ними функцій щодо правової діяльності, характеризується сформованість та діяльністю як окремий підрозділ. При цьому виникає питання: як розглядати юридичну службу за ознакою окремого підрозділу у структурі різних органів виконавчої влади, враховуючі її уніфікованість та загальновизнане існування, і як пояснити та виправити недоліки у її діяльності?
3. Суб'єкти юридичної діяльності - це професійні юристи, їх об'єднання та установи, які можуть бути державного та недержавного походження. В реальному житті - це спеціалісти певного профілю, які володіють відповідними знаннями. досвідом, наділені компетенцією приймати рішення або давати поради, мають певні навички та вміння юридичної роботи.
4. Об'єкти юридичної діяльності - це явища, процеси та предмети оточуючого світу, по відношенню до яких здійснюється правовий вплив. Серед об'єктів слід виділити загальний та безпосередній. До загального відносять відповідність норм права існуючих суспільних відносин, а до безпосереднього дії суб'єктів права, їх правовий статус, правові свідомість та культуру, правові документи, процеси, стани тощо.
5. Функції правової роботи: евристична, онтологічна, прогностична, комунікативна системо утворююча.
6. Основні принципи здійснення правової роботи в органах державної виконавчої влади: служіння державної адміністрації суспільству й людині; обмеженість втручання адміністрації в громадське й особисте життя людини; повнота прав і свобод громадян у адміністративно – правовій сфері; принцип взаємної відповідальності; визначення мінімально необхідних повноважень органів державної виконавчої влади; оптимальне доповнення й зрівнювання державно – владних повноважень органів виконавчої влади з повноваженнями органів місцевого самоврядування.
7. Правовий статус юридичної служби визначається законодавством України, підзаконними нормативно-правовими актами, галузевими нормативно-правовими актами, положеннями про юридичну службу конкретного органу, посадовими інструкціями юрисконсультів.
8. Правова робота щодо захисту прав суб’єкта підприємництва в ході проведення перевірки фінансово-господарської діяльності складається з таких етапів, як організація першого контакту з працівниками контролюючого органу; оцінка обґрунтованості вимог працівників контролюючого органу, прийняття рішення про виконання або ігнорування їх вимог; узгодження порядку проведення перевірки; організація роботи персоналу суб’єкта господарювання при здійсненні саме перевірки; організація дій персоналу суб’єкта господарювання при завершенні перевірки і отриманні її підсумкових документів (акту, довідки тощо); оцінка результатів перевірки; реагування на результати перевірки.
9. Правова робота, як складова частина діяльності суб’єкта господарювання в сучасних умовах, має бути спрямована на досягнення поставленої перед суб’єктом господарювання мети – сприяти мінімізації втрат та збільшенню прибутків такого суб’єкта, за умови дотримання норм чинного законодавства.
10. Проведення адміністративної реформи та втілення заходів адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу потребує не тільки наявності кваліфікованих фахівців, а й чіткої організації діяльності юридичних служб, які порівняно з іншими службами більшої мірою займаються та будуть займатися цими питаннями. Для цього пропонується здійснити нормативно-правове визначення єдиних умов діяльності юридичних служб органів виконавчої влади. Враховуючи уніфіковані завдання юридичних служб органів виконавчої влади та їхній, статус, відповідно до Конституції України, законом повинні бути визначені організаційні, функціональні питання діяльності, а також умови оплати та відповідальності фахівців юридичних служб органів виконавчої влади. При визначені законодавчим актом цих умов повинно конкретизуватися місце юридичної служби в структурі органів виконавчої влади, її статус, коло функціональних обов’язків та її права, що, безумовно, позитивно позначиться на ефективності правової роботи як органів виконавчої влади, так і в цілому у державному управлінні, яке здійснює виконавча влада.
11. До числа юридичних відносять і цілий ряд посад в системі органів внутрішніх справ і міліції. Спеціальний статус встановлено, наприклад, для співробітників кримінального розшуку, відділу по захисту економіки від злочинних замахів. Зрозуміло, їх юридична підготовка дуже специфічна. Саме тому в системі МВС України організована мережа навчальних закладів для підготовки цих спеціалістів.
Литература
1. Боднар А. Д. Основы политологии: (Наука о политике). — К.: УкрНИИНТИ, 1991. — 144 с.
2. Основы политической науки: Учеб. пособие для высш. учеб. завед. — М.: Дело ЛТД, 1995. — 436 с.
3. Easton D. Systems Analysis of Political Life. — N. Y., 1957. — P. 18—19, 153.
4. Старилов Ю. Н. Служебное право. — М.: БЕК, 1996. — 698 с.
5. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В. Б. Авер’янова — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
6. Райт Г. Державне управління / Пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленко, С. Соколик. — К.: Основи, 1994. — 191 с.
7. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Кол. авт.; Наук. кер. В. В. Цвєтков. — К: Оріяни, 1998. — 364 с.
8. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: Курс лекций. — М.: Юрид. лит., 1997. — 400 с.
9. Политологический словарь: В 2 ч. — М.: Луч, 1994. — Ч. 1. — С. 208.
10. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
11. Ведель Ж. Административное право Франции: Пер. с фр. — М.: Прогресс,1973. — 512 c.
12. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 2002-506 с.
13.Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 р. № 609
14. Про затвердження загального положення про юридичний відділ (бюро) головного (старшого) юрисконсульта, юрисконсульта міністерства, відомства, виконавчого комітету ради депутатів працівників, установ, організацій, закладів: Постанова Ради Міністрів СРСР від 22 червня 1972 № 467
15. Про організацію роботи по формуванню єдиної системи правової інформації в Україні: Постанова Президії Верховної Ради України від 26 грудня 1994 року N 308/94-ПВ.
16. Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України : Указ Президента України від 12 березня 1996 року №179/96 // Урядовий кур'єр вiд 28.03.1996.
17. Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів від 14 грудня 2001 року №1693 // Урядовий кур'єр вiд 16.01.2002 - № 9.
18. Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації: Постанова Кабінету Міністрів від 26 листопада 2008 р. № 1040 // Урядовий кур'єр вiд 18.12.2008 - № 238.
19. Бесчастний В.М. Філонов О.В. Субботін В.М. Пашков С.М. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. – К.: Знання 2008. – 467 с.
20. Бостан С.К. Тимченко С.М Державне право зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Запорізький юридичний ін-т МВС України Київський юридичний ін-т МВС України. – К. 2005. – 504 с.
21. Історія держави і права зарубіжних країн. Правові джерела: навч. посібник / Г.І.Трофанчук (упоряд.). – К. : Юрінком Інтер 2008. – 347 с.
22. .Скакун О.Ф. Юридическая деонтологія. Учебник.-Харьков. Эспадав, 2002. –504 с.
23. Сливка С.С., Юридична деонтологія: навчально-методичний посібник. Рівне, 1997, 108 с.
24. Наказ Головного управління юстиції у Рівненській області № 90 від 21.02.2008 «Про організацію проведення огляду-конкурсу на кращу організацію правової роботи».
25.Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.1995 № 690
26. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів» від 11.12.2001 №1207/2001
27. Примірна інструкція з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, раді Міністрів автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою кабінету Міністрів України від 17.10.1997 № 1153
28. Горшенев В.М. Бенедикт Й.В. Юридическая деонтология. Учеб. пособие. К., 1988. – 80 с.
29. Кабінету Міністрів України "Про Порядок обнародування в мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" від 4 січня 2002 року № 3
30. Політологія: підручник / Ред. О. В. Бабкіна, В. П. Горбатенко. - К. : ВЦ "Академія", 2003. - 528 с. - (Альма-матер).
31. Авер`янов В.Б. Проблеми організації виконавчої влади // Правова держава. – 1996 – Вип. – 7 – с.20-29
32. Александрова Н. В. Питання законності у правотворчій діяльності органів виконавчої влади // Правова держава. – 2008 – Вип. – 19 – с.242-251
33. Алюшина Н. Професійна компетентність кадрового корпусу державної служби як необхідна умова її ефективності // Збірник наукових праць національної академії державного управління – 2008 №1 – с.23-34
34. Валевський О. Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади: актуальні питання методології та організації // Збірник наукових праць національної академії державного управління – Вип. 2 – К., 2004 – с.32-38
35. Войтович Р. Американізація та її вплив на систему державного управління // Збірник наукових праць національної академії державного управління – 2007 – Вип. 1 – с.3-17
36. Дунаєва Л.М. Виконавча влада в Україні: проблеми функціонування і перспективи вдосконалення // Держава і право. – 2005 – Вип. 30. – с. 587-592
37. Замогильний А. Сучасні концепції влади // Збірник наукових праць національної академії державного управління – Вип. 2 – К., 2004 – с.56-67
38. Коршун Т.О. Юридична служба органів виконавчої влади: організаційно-правові питання // Держава і право. Вип. 14 – К., 2001 с. 223-228
39. Соснін О.В. Про правові основи удосконалення системи державного управління інформаційними ресурсами // Держава і право Вип.15 – К., 2002- с. 192-196
40. Ославський М.І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2008. – 216 с.
41. Юридична деонтологія: Підручник. Видання друге/ Ткаченко В.Д., Погребняк С.П., Лук`янов Д.В. та ін.. / За аг. ред. В.Д. Ткаченка – Х: Одіссей. – 2009 – 256 с.
42. Правова допомога: Зарубіжний досвід та пропозиції для України / Автор- упорядник Банчук О.А., Демкова М.С. – К.: Факт, 2004. – 112 с.
43. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. — К., 1997. — 48 с.
44. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. — X., 1998. — 40 с.
45. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. — К, 1999.—48с.
46. Дьяченко В. Державне управління: Підручник/, 2005. — 544 с.
47. Розумнюк П. Державне управління: Підручник/, 2007 -455 с.
48. Оболенський О. Ю. Державна служба: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 344 с.
49. І. Пахомов. Проблема побудови сучасної теорії державної служби. «Право України», 2006, №8, с.105
50. Швидько Г., Романов В. Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис: Ч. 1. — К.: Вид-во УАДУ, 1997р.
51. Адміністративне право: сучасний стан і напрями рефрмування. Матеріали Першої науково-практичної конференції. 18—21 червня 1998р. в м. Яремче Івано-Франківської області. - 82 с.
2. Основы политической науки: Учеб. пособие для высш. учеб. завед. — М.: Дело ЛТД, 1995. — 436 с.
3. Easton D. Systems Analysis of Political Life. — N. Y., 1957. — P. 18—19, 153.
4. Старилов Ю. Н. Служебное право. — М.: БЕК, 1996. — 698 с.
5. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В. Б. Авер’янова — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
6. Райт Г. Державне управління / Пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленко, С. Соколик. — К.: Основи, 1994. — 191 с.
7. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Кол. авт.; Наук. кер. В. В. Цвєтков. — К: Оріяни, 1998. — 364 с.
8. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: Курс лекций. — М.: Юрид. лит., 1997. — 400 с.
9. Политологический словарь: В 2 ч. — М.: Луч, 1994. — Ч. 1. — С. 208.
10. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
11. Ведель Ж. Административное право Франции: Пер. с фр. — М.: Прогресс,1973. — 512 c.
12. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 2002-506 с.
13.Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 р. № 609
14. Про затвердження загального положення про юридичний відділ (бюро) головного (старшого) юрисконсульта, юрисконсульта міністерства, відомства, виконавчого комітету ради депутатів працівників, установ, організацій, закладів: Постанова Ради Міністрів СРСР від 22 червня 1972 № 467
15. Про організацію роботи по формуванню єдиної системи правової інформації в Україні: Постанова Президії Верховної Ради України від 26 грудня 1994 року N 308/94-ПВ.
16. Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України : Указ Президента України від 12 березня 1996 року №179/96 // Урядовий кур'єр вiд 28.03.1996.
17. Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів від 14 грудня 2001 року №1693 // Урядовий кур'єр вiд 16.01.2002 - № 9.
18. Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації: Постанова Кабінету Міністрів від 26 листопада 2008 р. № 1040 // Урядовий кур'єр вiд 18.12.2008 - № 238.
19. Бесчастний В.М. Філонов О.В. Субботін В.М. Пашков С.М. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. – К.: Знання 2008. – 467 с.
20. Бостан С.К. Тимченко С.М Державне право зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Запорізький юридичний ін-т МВС України Київський юридичний ін-т МВС України. – К. 2005. – 504 с.
21. Історія держави і права зарубіжних країн. Правові джерела: навч. посібник / Г.І.Трофанчук (упоряд.). – К. : Юрінком Інтер 2008. – 347 с.
22. .Скакун О.Ф. Юридическая деонтологія. Учебник.-Харьков. Эспадав, 2002. –504 с.
23. Сливка С.С., Юридична деонтологія: навчально-методичний посібник. Рівне, 1997, 108 с.
24. Наказ Головного управління юстиції у Рівненській області № 90 від 21.02.2008 «Про організацію проведення огляду-конкурсу на кращу організацію правової роботи».
25.Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.1995 № 690
26. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів» від 11.12.2001 №1207/2001
27. Примірна інструкція з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, раді Міністрів автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою кабінету Міністрів України від 17.10.1997 № 1153
28. Горшенев В.М. Бенедикт Й.В. Юридическая деонтология. Учеб. пособие. К., 1988. – 80 с.
29. Кабінету Міністрів України "Про Порядок обнародування в мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" від 4 січня 2002 року № 3
30. Політологія: підручник / Ред. О. В. Бабкіна, В. П. Горбатенко. - К. : ВЦ "Академія", 2003. - 528 с. - (Альма-матер).
31. Авер`янов В.Б. Проблеми організації виконавчої влади // Правова держава. – 1996 – Вип. – 7 – с.20-29
32. Александрова Н. В. Питання законності у правотворчій діяльності органів виконавчої влади // Правова держава. – 2008 – Вип. – 19 – с.242-251
33. Алюшина Н. Професійна компетентність кадрового корпусу державної служби як необхідна умова її ефективності // Збірник наукових праць національної академії державного управління – 2008 №1 – с.23-34
34. Валевський О. Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади: актуальні питання методології та організації // Збірник наукових праць національної академії державного управління – Вип. 2 – К., 2004 – с.32-38
35. Войтович Р. Американізація та її вплив на систему державного управління // Збірник наукових праць національної академії державного управління – 2007 – Вип. 1 – с.3-17
36. Дунаєва Л.М. Виконавча влада в Україні: проблеми функціонування і перспективи вдосконалення // Держава і право. – 2005 – Вип. 30. – с. 587-592
37. Замогильний А. Сучасні концепції влади // Збірник наукових праць національної академії державного управління – Вип. 2 – К., 2004 – с.56-67
38. Коршун Т.О. Юридична служба органів виконавчої влади: організаційно-правові питання // Держава і право. Вип. 14 – К., 2001 с. 223-228
39. Соснін О.В. Про правові основи удосконалення системи державного управління інформаційними ресурсами // Держава і право Вип.15 – К., 2002- с. 192-196
40. Ославський М.І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2008. – 216 с.
41. Юридична деонтологія: Підручник. Видання друге/ Ткаченко В.Д., Погребняк С.П., Лук`янов Д.В. та ін.. / За аг. ред. В.Д. Ткаченка – Х: Одіссей. – 2009 – 256 с.
42. Правова допомога: Зарубіжний досвід та пропозиції для України / Автор- упорядник Банчук О.А., Демкова М.С. – К.: Факт, 2004. – 112 с.
43. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. — К., 1997. — 48 с.
44. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. — X., 1998. — 40 с.
45. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. — К, 1999.—48с.
46. Дьяченко В. Державне управління: Підручник/, 2005. — 544 с.
47. Розумнюк П. Державне управління: Підручник/, 2007 -455 с.
48. Оболенський О. Ю. Державна служба: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 344 с.
49. І. Пахомов. Проблема побудови сучасної теорії державної служби. «Право України», 2006, №8, с.105
50. Швидько Г., Романов В. Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис: Ч. 1. — К.: Вид-во УАДУ, 1997р.
51. Адміністративне право: сучасний стан і напрями рефрмування. Матеріали Першої науково-практичної конференції. 18—21 червня 1998р. в м. Яремче Івано-Франківської області. - 82 с.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?