|
ЦЕНА:
50 грн.
|
||
|
ЦЕНА:
114 руб.
|
||
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Cпособи захисту цивільних прав і обов'язків (ID работы: 2763) |
| Направление: | Право |
| Предмет: | Гражданское право |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 47 |
| Год защиты: | 2010 |
| ВУЗ: | Киевский Институт Международных Отношений (КИМО) |
| Курс: | 3 |
| Язык: | Украинский |
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ
1.1 Суб’єктивне цивільне право на захист
1.2 Cпособи захисту цивільних прав та обов’язків. Їх класифікація
1.3Форми захисту цивільних прав та інтересів
РОЗДІЛ II. ПРОБЛЕМИ ЮРИСДИКЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ОБОВ’ЯЗКІВ
2.1 Органи що здійснюють захист цивільних прав та обов’язків
2.2. Захист цивільних прав та обов’язків судом
2.3. Захист цивільних прав та обов’язків органами державної влади та місцевого самоврядування
2.4. Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ
1.1 Суб’єктивне цивільне право на захист
1.2 Cпособи захисту цивільних прав та обов’язків. Їх класифікація
1.3Форми захисту цивільних прав та інтересів
РОЗДІЛ II. ПРОБЛЕМИ ЮРИСДИКЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ОБОВ’ЯЗКІВ
2.1 Органи що здійснюють захист цивільних прав та обов’язків
2.2. Захист цивільних прав та обов’язків судом
2.3. Захист цивільних прав та обов’язків органами державної влади та місцевого самоврядування
2.4. Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Введение
Актуальність теми. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, а також основоположною складовою процесу реформування правової системи України та розбудови громадянського суспільства.
Головною оцінкою діяльності держави та ефективності існуючого на її території правопорядку є забезпечення, насамперед, особистих немайнових прав. Вони становлять сутнісну основу як окремого індивіда, так і суспільства як особливого соціального утворення. Визнаючи людину головною соціальною цінністю, Конституція України обумовлює необхідність забезпечення належного стану і нормативного закріплення та гарантій своєчасного і безперешкодного здійснення нею цивільних прав, які є вирішальним чинником суспільного прогресу. З огляду на це, в сучасних умовах розбудови в Україні правової соціальної держави та здійсненням реформи цивільного законодавства, проблема захисту цивільних прав є однією з найбільш важливих та актуальних у сучасній цивілістиці.
Прийняття нового Цивільного кодексу України стало визначною подією в громадському і політичному житті суспільства, оскільки цей нормативний акт є «Конституцією громадянського суспільства». При цьому основним його покликанням є сприяння розбудові найвищої форми організації людської спільноти – громадянського суспільства, за якої людина буде центральною постаттю а її права головним пріоритетом суспільства. Одним із вирішальних кроків до досягнення цієї мети повинно стати визнання та чітке закріплення за фізичними особами низки суб’єктивних цивільних прав, а також регламентований порядок їх реалізації та захисту. Вище вказані чинники і обумовлюють актуальність теми наукового дослідження цієї проблеми.
Питання захисту цивільних прав фізичних осіб розглядались частково в наукових працях відомих українських та зарубіжних вчених-цивілістів, зокрема: Ч.Н. Азімова, Ю.Г. Басіна, М.І. Брагінського, С.М. Братуся, А.П. Вершиніна, В.В. Вітрянського, В.П. Грибанова, О.С. Іоффе, О.О. Красавчикова, М.С. Малєїна, В.Ф. Маслова, О.А. Підопригори, О.А. Пушкіна, П.М. Рабіновича, З.В. Ромовської, А.П. Сергєєва, Г.Я. Стоякіна, Ю.К. Толстого, В.І. Тертишнікова, Д.М. Чечота, Я.М. Шевченко та інших. Зазначені праці є вагомим внеском у дослідження проблем захисту цивільних прав фізичних осіб та слугують ґрунтовним науковим фундаментом для подальшого удосконалення законодавства та забезпечення здійснення вказаного захисту.
Разом з тим сьогодні в Україні відсутні наукові дослідження, які б були присвячені комплексному дослідженню захисту цивільних прав та інтересів фізичних осіб, після набрання чинності ЦК України. У зв’язку з цим актуалізується необхідність його комплексного наукового дослідження, спрямованого, насамперед, на вдосконалення чинного законодавства.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є аналіз проблем захисту цивільних прав та інтересів осіб в законодавстві України та іноземних країнах, а також практиці його застосування, обґрунтування пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання інституту захисту цивільних прав.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні задачі:
 дослідити правову природу інституту захисту цивільних прав та інтересів;
 встановити місце інституту захисту цивільних прав та інтересів в системі захисту основних прав і свобод людини і громадянина;
 обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення цивільного законодавства щодо правового регулювання захисту цивільних прав та інтересів осіб в цивільних правовідносинах.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі здійснення захисту цивільних прав та інтересів фізичних осіб.
Предметом дослідження є нормативно-правові акти, які закріплюють можливість захисту цивільних прав та інтересів та практика його здійснення, а також наукова література з досліджуваного питання.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі було використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ.
Діалектичний метод дозволив розглянути поставлені проблеми захисту цивільних прав та інтересів в їх розвитку та взаємозв’язку. Аналіз наукових позицій, поглядів, різних підходів вітчизняних та зарубіжних вчених учених щодо правового регулювання захисту цивільних прав та інтересів здійснено за допомогою порівняльно-правового методу. У дослідженні судової практики використані методи аналізу та узагальнень.
Головною оцінкою діяльності держави та ефективності існуючого на її території правопорядку є забезпечення, насамперед, особистих немайнових прав. Вони становлять сутнісну основу як окремого індивіда, так і суспільства як особливого соціального утворення. Визнаючи людину головною соціальною цінністю, Конституція України обумовлює необхідність забезпечення належного стану і нормативного закріплення та гарантій своєчасного і безперешкодного здійснення нею цивільних прав, які є вирішальним чинником суспільного прогресу. З огляду на це, в сучасних умовах розбудови в Україні правової соціальної держави та здійсненням реформи цивільного законодавства, проблема захисту цивільних прав є однією з найбільш важливих та актуальних у сучасній цивілістиці.
Прийняття нового Цивільного кодексу України стало визначною подією в громадському і політичному житті суспільства, оскільки цей нормативний акт є «Конституцією громадянського суспільства». При цьому основним його покликанням є сприяння розбудові найвищої форми організації людської спільноти – громадянського суспільства, за якої людина буде центральною постаттю а її права головним пріоритетом суспільства. Одним із вирішальних кроків до досягнення цієї мети повинно стати визнання та чітке закріплення за фізичними особами низки суб’єктивних цивільних прав, а також регламентований порядок їх реалізації та захисту. Вище вказані чинники і обумовлюють актуальність теми наукового дослідження цієї проблеми.
Питання захисту цивільних прав фізичних осіб розглядались частково в наукових працях відомих українських та зарубіжних вчених-цивілістів, зокрема: Ч.Н. Азімова, Ю.Г. Басіна, М.І. Брагінського, С.М. Братуся, А.П. Вершиніна, В.В. Вітрянського, В.П. Грибанова, О.С. Іоффе, О.О. Красавчикова, М.С. Малєїна, В.Ф. Маслова, О.А. Підопригори, О.А. Пушкіна, П.М. Рабіновича, З.В. Ромовської, А.П. Сергєєва, Г.Я. Стоякіна, Ю.К. Толстого, В.І. Тертишнікова, Д.М. Чечота, Я.М. Шевченко та інших. Зазначені праці є вагомим внеском у дослідження проблем захисту цивільних прав фізичних осіб та слугують ґрунтовним науковим фундаментом для подальшого удосконалення законодавства та забезпечення здійснення вказаного захисту.
Разом з тим сьогодні в Україні відсутні наукові дослідження, які б були присвячені комплексному дослідженню захисту цивільних прав та інтересів фізичних осіб, після набрання чинності ЦК України. У зв’язку з цим актуалізується необхідність його комплексного наукового дослідження, спрямованого, насамперед, на вдосконалення чинного законодавства.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є аналіз проблем захисту цивільних прав та інтересів осіб в законодавстві України та іноземних країнах, а також практиці його застосування, обґрунтування пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання інституту захисту цивільних прав.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні задачі:
 дослідити правову природу інституту захисту цивільних прав та інтересів;
 встановити місце інституту захисту цивільних прав та інтересів в системі захисту основних прав і свобод людини і громадянина;
 обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення цивільного законодавства щодо правового регулювання захисту цивільних прав та інтересів осіб в цивільних правовідносинах.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі здійснення захисту цивільних прав та інтересів фізичних осіб.
Предметом дослідження є нормативно-правові акти, які закріплюють можливість захисту цивільних прав та інтересів та практика його здійснення, а також наукова література з досліджуваного питання.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі було використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ.
Діалектичний метод дозволив розглянути поставлені проблеми захисту цивільних прав та інтересів в їх розвитку та взаємозв’язку. Аналіз наукових позицій, поглядів, різних підходів вітчизняних та зарубіжних вчених учених щодо правового регулювання захисту цивільних прав та інтересів здійснено за допомогою порівняльно-правового методу. У дослідженні судової практики використані методи аналізу та узагальнень.
Заключение
Для розвитку цивільних правовідносин в суспільстві, на¬дання суб’єктам права лише можливості здійснення на¬лежних суб’єктивних цивільних прав, недостатньо. Необ¬хідно надати також можливість уповноваженій особі захистити свої права та охоронювані законом інтереси. Як показує життя, суб’єктивне право особи, не забезпечене необхідними цивілізованими засобами захисту, є занадто слабким і може бути порушене будь-ким, будь-яким способом і будь-коли. Через це цивільне законодавство не тільки надає можливість суб’єктам цивільних правові¬дносин набувати та здійснювати суб’єктивні права, а й можливість їх захищати.
Право на захист належних тій чи іншій особі цивільних прав — це можливість застосування уповноваженою осо¬бою заходів правоохоронного характеру у разі посягання на її суб‘єктивні права чи охоронювані законом інтереси або у разі їх порушення.
Підводячи підсумки висловленого, слід відмітити наступне:
– право на захист слід розглядати як складову частину будь-якого суб’єктивного права, а не як самостійне право;
– зі змісту ст. 16 ЦК України випливає, що перелік способів захисту цивільних прав, встановлених в законодавстві, не є вичерпним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом;
– способи захисту цивільних прав можна визначити як встановленні цивільним законодавством заходи, які можуть бути застосовані особою для захисту своїх цивільних прав та спрямовані на припинення та попередження правопорушень, а також на відновлення порушених прав або надання певної компенсації особі, права якої порушені, у випадку неможливості відновлення порушеного права;
– оскільки ст. 16 ЦК України містить способи захисту цивільних прав як такі, що можуть бути застосовані для захисту всіх порушених прав (наприклад, відшкодування шкоди), так і такі, що можуть бути застосовані лише для захисту окремих прав (наприклад, відшкодування моральної шкоди), ЦК України встановлює загальний перелік не універсальних способів захисту цивільних прав, а можливих;
– формою захисту цивільних прав є регламентований цивільним правом комплекс особливих процедур, здійснюваних правозастосовчими органами і/або самою уповноваженою особою в рамках правозахисного процесу і спрямованих на відновлення (підтвердження) порушеного (оскарженого) цивільного права;
– в залежності від особливостей суб’єкта застосування заходів примусового характеру до правопорушника розрізняють дві основні форми захисту цивільних прав – юрисдикційну і неюрисдикційну форми захисту;
– юрисдикційною формою захисту цивільних прав є діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування, а також громадських об'єднань по відновленню порушеного цивільного права, здійснювана в рамках встановлених законом процедур, результатом якої є рішення по суті. Юрисдикційну форму захисту цивільних прав розділяють на судову, адміністративну, нотаріальну форми захисту;
– неюрисдикційна форма захисту цивільних прав є сукупністю дій (заходів) самих уповноважених осіб по відновленню (підтвердженню) порушеного (оскарженого) цивільного права без звернення за допомогою до компетентних органів і організацій.
Право на захист належних тій чи іншій особі цивільних прав — це можливість застосування уповноваженою осо¬бою заходів правоохоронного характеру у разі посягання на її суб‘єктивні права чи охоронювані законом інтереси або у разі їх порушення.
Підводячи підсумки висловленого, слід відмітити наступне:
– право на захист слід розглядати як складову частину будь-якого суб’єктивного права, а не як самостійне право;
– зі змісту ст. 16 ЦК України випливає, що перелік способів захисту цивільних прав, встановлених в законодавстві, не є вичерпним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом;
– способи захисту цивільних прав можна визначити як встановленні цивільним законодавством заходи, які можуть бути застосовані особою для захисту своїх цивільних прав та спрямовані на припинення та попередження правопорушень, а також на відновлення порушених прав або надання певної компенсації особі, права якої порушені, у випадку неможливості відновлення порушеного права;
– оскільки ст. 16 ЦК України містить способи захисту цивільних прав як такі, що можуть бути застосовані для захисту всіх порушених прав (наприклад, відшкодування шкоди), так і такі, що можуть бути застосовані лише для захисту окремих прав (наприклад, відшкодування моральної шкоди), ЦК України встановлює загальний перелік не універсальних способів захисту цивільних прав, а можливих;
– формою захисту цивільних прав є регламентований цивільним правом комплекс особливих процедур, здійснюваних правозастосовчими органами і/або самою уповноваженою особою в рамках правозахисного процесу і спрямованих на відновлення (підтвердження) порушеного (оскарженого) цивільного права;
– в залежності від особливостей суб’єкта застосування заходів примусового характеру до правопорушника розрізняють дві основні форми захисту цивільних прав – юрисдикційну і неюрисдикційну форми захисту;
– юрисдикційною формою захисту цивільних прав є діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування, а також громадських об'єднань по відновленню порушеного цивільного права, здійснювана в рамках встановлених законом процедур, результатом якої є рішення по суті. Юрисдикційну форму захисту цивільних прав розділяють на судову, адміністративну, нотаріальну форми захисту;
– неюрисдикційна форма захисту цивільних прав є сукупністю дій (заходів) самих уповноважених осіб по відновленню (підтвердженню) порушеного (оскарженого) цивільного права без звернення за допомогою до компетентних органів і організацій.
Литература
1. Конституція України від 28.06.1996р. // ВВР. – 1996. – №30. – Ст.141.
2. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 р. (із змінами, внесеними згідно із Законами) // ВВР. – 2003. – №№40 44. – ст.356.
3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.07.1963р. №1500-VI (із мінами, внесеними згідно із Законами) // Комп’ютерна правова база «Нормативні акти України».
4. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. № 1000-V (із змінами, внесеними згідно із Законами) // http://www/rada.kiev.ua.
5. Арефьев Г.П. Понятия защиты субъективных прав // Процессуальньные средства реализации конституционного права на судебную и арбитражную защиту. - Калининград: Калининградский гос. ун-т, 1982.- С.13-21.
6. Басин Ю.Г., Диденко А.Г. Защита субъективных гражданских прав. // Юридические науки.- Алма-Ата: 1971.- Вып.1.- С.3-28.
7. Басин Ю.Г. Основы гражданского законодательства о защите субъективных гражданских прав // Проблемы применения Основ Гражданского законодательства и Основ гражданского судопроизводства Союза ССР и союзных республик. Сборник материалов. – Саратов: Изд-во Саратовского юрид. ин-та, 1971. – С.32-37.
8. Благов Е.В. Структура субъективного права // Философские проблемы субъективного права: Тезисы доклада научно-практической конференции молодых ученых и специалистов. – Ярославль, 1990. – С.11-14.
9. Вершинин А.П. Способы защиты гражданских прав в суде: Дисс.в виде научн.доклада: 12.00.03 / С.Пб., 2000. – 80 с.
10. Воробьев М.К. О способах защиты гражданских прав // Труды по правоведению. Материалы к конференции Новосибирского университета по итогам научно-исследовательской работы 1967 г. – Новосибирск, 1968. – С.75-93.
11. Гражданский процесс. / Под ред. В.И. Тертышникова. - Х.: Консум, 2001. - 158 с.
12. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: СТАТУТ, 2001. – 411 с.
13. Климович О. Системи національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенцій про захист прав і основних свобод людини // Право України. – 2001. – № 1. – С.34-36.
14. Комаров В.В., Баранкова В.В. Нотариат и нотариальный процесс. Учебник. — Харьков: Консум, 1999. – с. 240
15. Кораблева М.С. Защита гражданских прав: новые аспекты // Актуальные проблемы гражданского права. Сборник статей под ред. проф. М.И.Брагинского. – М.: СТАТУТ, 1999. – С.76-108.
16. Крашенинников Е.А. Структура субъективного права и право на защиту. // Проблема защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. - Ярославль: ЯрГУ, 1979. - С. 78-82.
17. Менглиев Ш.М. Теоретические проблемы гражданско-правовых способов восстановления (нормализации) имущественных прав граждан: Автореф. дисс. докт. юрид. наук: 12.00.03 / Ташкент, 1991. – 38 с.
18. Проблеми державотворення і захисту прав людини. Матеріали X регіональної науково-практичної конференції. – Львів: 2004. – С. 860
19. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К. 1994 – 236 с.
20. Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 528 с.
21. Ромовская З.В. Защита в советском семейном праве. – Львов: Вища школа; Изд-во при Львов. ун-те, 1985. – 180 с.
22. Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие, виды, классификация, содержание, гражданско-правовая защита): Автореф.дис...канд. юрид. наук: 12.712 / КГУ. – К., 1968. –20с.
23. Савенко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції // Право України. – 1999. – №2. – С. 3-10.
24. Савчин М. Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України. – 1999. – №4. – С. 35-39.
25. Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України // Право України, - 1999. – №5. – С. 18-23.
26. Фурса С.Я. Функції нотаріату і суду щодо захисту прав та охоронюваних за¬коном інтересів громадян, юридичних осіб та держави // Вісник Верховного Суду України. — 2001. - № 2. - С. 49-52.
27. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Нотаріат в Україні. Теорія і практика. – К.: А.С.К., 2001. – 976 с.
28. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник. У двох томах / За заг.ред. Я.М.Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – С.520.
29. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, A.C. Довгерт та ін.; За ред. O.B. Дзери, H.С. Кузнєцової. — 2-е вид., допов. і перероб. — К.: Юрінком Інтер, 2004.— Кн. 1.
30. Цивільний процес: Підручник. / Під ред. М.Й. Штефана. - Київ: Ін Юре, 1997.- 607 с.
31. Шеметова К.Г. Защита субъективных гражданских прав товарищескими судами: Автореф. дисс… канд. юр. наук. - Иркутск: 1972. - 19 с.
2. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 р. (із змінами, внесеними згідно із Законами) // ВВР. – 2003. – №№40 44. – ст.356.
3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.07.1963р. №1500-VI (із мінами, внесеними згідно із Законами) // Комп’ютерна правова база «Нормативні акти України».
4. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. № 1000-V (із змінами, внесеними згідно із Законами) // http://www/rada.kiev.ua.
5. Арефьев Г.П. Понятия защиты субъективных прав // Процессуальньные средства реализации конституционного права на судебную и арбитражную защиту. - Калининград: Калининградский гос. ун-т, 1982.- С.13-21.
6. Басин Ю.Г., Диденко А.Г. Защита субъективных гражданских прав. // Юридические науки.- Алма-Ата: 1971.- Вып.1.- С.3-28.
7. Басин Ю.Г. Основы гражданского законодательства о защите субъективных гражданских прав // Проблемы применения Основ Гражданского законодательства и Основ гражданского судопроизводства Союза ССР и союзных республик. Сборник материалов. – Саратов: Изд-во Саратовского юрид. ин-та, 1971. – С.32-37.
8. Благов Е.В. Структура субъективного права // Философские проблемы субъективного права: Тезисы доклада научно-практической конференции молодых ученых и специалистов. – Ярославль, 1990. – С.11-14.
9. Вершинин А.П. Способы защиты гражданских прав в суде: Дисс.в виде научн.доклада: 12.00.03 / С.Пб., 2000. – 80 с.
10. Воробьев М.К. О способах защиты гражданских прав // Труды по правоведению. Материалы к конференции Новосибирского университета по итогам научно-исследовательской работы 1967 г. – Новосибирск, 1968. – С.75-93.
11. Гражданский процесс. / Под ред. В.И. Тертышникова. - Х.: Консум, 2001. - 158 с.
12. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: СТАТУТ, 2001. – 411 с.
13. Климович О. Системи національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенцій про захист прав і основних свобод людини // Право України. – 2001. – № 1. – С.34-36.
14. Комаров В.В., Баранкова В.В. Нотариат и нотариальный процесс. Учебник. — Харьков: Консум, 1999. – с. 240
15. Кораблева М.С. Защита гражданских прав: новые аспекты // Актуальные проблемы гражданского права. Сборник статей под ред. проф. М.И.Брагинского. – М.: СТАТУТ, 1999. – С.76-108.
16. Крашенинников Е.А. Структура субъективного права и право на защиту. // Проблема защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. - Ярославль: ЯрГУ, 1979. - С. 78-82.
17. Менглиев Ш.М. Теоретические проблемы гражданско-правовых способов восстановления (нормализации) имущественных прав граждан: Автореф. дисс. докт. юрид. наук: 12.00.03 / Ташкент, 1991. – 38 с.
18. Проблеми державотворення і захисту прав людини. Матеріали X регіональної науково-практичної конференції. – Львів: 2004. – С. 860
19. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К. 1994 – 236 с.
20. Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 528 с.
21. Ромовская З.В. Защита в советском семейном праве. – Львов: Вища школа; Изд-во при Львов. ун-те, 1985. – 180 с.
22. Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие, виды, классификация, содержание, гражданско-правовая защита): Автореф.дис...канд. юрид. наук: 12.712 / КГУ. – К., 1968. –20с.
23. Савенко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції // Право України. – 1999. – №2. – С. 3-10.
24. Савчин М. Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України. – 1999. – №4. – С. 35-39.
25. Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України // Право України, - 1999. – №5. – С. 18-23.
26. Фурса С.Я. Функції нотаріату і суду щодо захисту прав та охоронюваних за¬коном інтересів громадян, юридичних осіб та держави // Вісник Верховного Суду України. — 2001. - № 2. - С. 49-52.
27. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Нотаріат в Україні. Теорія і практика. – К.: А.С.К., 2001. – 976 с.
28. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник. У двох томах / За заг.ред. Я.М.Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – С.520.
29. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, A.C. Довгерт та ін.; За ред. O.B. Дзери, H.С. Кузнєцової. — 2-е вид., допов. і перероб. — К.: Юрінком Інтер, 2004.— Кн. 1.
30. Цивільний процес: Підручник. / Під ред. М.Й. Штефана. - Київ: Ін Юре, 1997.- 607 с.
31. Шеметова К.Г. Защита субъективных гражданских прав товарищескими судами: Автореф. дисс… канд. юр. наук. - Иркутск: 1972. - 19 с.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?