|
ЦЕНА:
130 грн.
|
|
|
|
ЦЕНА:
299 руб.
|
|
|
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Криміналістичні особливості розкриття та розслідування тероризму (ID работы: 1363) |
| Направление: | Право |
| Предмет: | Криминалистика |
| Тип работы: | Дипломная работа |
| Число страниц: | 109 |
| Год защиты: | 2010 |
| ВУЗ: | Одесская Национальная Юридическая Академия (ОНЮА) |
| Курс: | 5 |
| Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
Розділ І.Теоретичні засади розкриття та розслідування тероризму з позицій криміналістики
1.1. Криміналістична класифікація терористичних актів
1.2. «Розкриття» та «розслідування» терористичних актів: співвідношення понять з позицій криміналістики
1.3. Розкриття та розслідування тероризму: криміналістичне забезпечення з точки зору науки
1.4. Особливості розкриття та розслідування злочинів терористичного характеру
Висновок до розділу І
Розділ ІІ. Організаційне забезпечення розкриття та розслідування тероризму
2.1. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності по боротьбі з тероризмом
2.2. Взаємодія суб’єктів оперативно-пошукової і кримінально-процесуальної діяльності при огляді місця злочину у справах про тероризм
2.3. Використання анонімних матеріалів, що містять погрози терористичного характеру
2.4. Види версій, що висуваються по факту вчинення акцій з ознаками тероризму
Висновок до розділу ІІ
Розділ ІІІ. Криміналістичні аспекти розкриття та розслідування тероризму
3.1. Терористична профілізація на початковому етапі розкриття та розслідування терористичних актів
3.2. Допит при розслідуванні терористичних актів: психологічні особливості та тактичні прийоми
3.3 Дослідження документів для інтересів розслідування та розкриття тероризму
3.4 Застосування криміналістичної вибухотехнічної діагностики при розкритті та розслідуванні тероризму
Висновок до розділу ІІІ
Висновки
Список використаних джерел
Розділ І.Теоретичні засади розкриття та розслідування тероризму з позицій криміналістики
1.1. Криміналістична класифікація терористичних актів
1.2. «Розкриття» та «розслідування» терористичних актів: співвідношення понять з позицій криміналістики
1.3. Розкриття та розслідування тероризму: криміналістичне забезпечення з точки зору науки
1.4. Особливості розкриття та розслідування злочинів терористичного характеру
Висновок до розділу І
Розділ ІІ. Організаційне забезпечення розкриття та розслідування тероризму
2.1. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності по боротьбі з тероризмом
2.2. Взаємодія суб’єктів оперативно-пошукової і кримінально-процесуальної діяльності при огляді місця злочину у справах про тероризм
2.3. Використання анонімних матеріалів, що містять погрози терористичного характеру
2.4. Види версій, що висуваються по факту вчинення акцій з ознаками тероризму
Висновок до розділу ІІ
Розділ ІІІ. Криміналістичні аспекти розкриття та розслідування тероризму
3.1. Терористична профілізація на початковому етапі розкриття та розслідування терористичних актів
3.2. Допит при розслідуванні терористичних актів: психологічні особливості та тактичні прийоми
3.3 Дослідження документів для інтересів розслідування та розкриття тероризму
3.4 Застосування криміналістичної вибухотехнічної діагностики при розкритті та розслідуванні тероризму
Висновок до розділу ІІІ
Висновки
Список використаних джерел
Введение
Тероризм здавна супроводжує розвиток цивілізації, однак за останні кілька десятиліть у світі кількість злочинів терористичного характеру стрімко збільшилась. Тероризм — одне з найскладніших і найнебезпечніших явищ політичного життя як минулого, так і сьогодення. Нині він набирає надто загрозливого характеру і глобального масштабу. Результат жахливий — масова загибель людей, величезні матеріальні втрати, нівелювання духовних цінностей і, що найгірше, створення атмосфери жаху, взаємної недовіри, злоби і ненависті в суспільстві й державі.
Причини виникнення тероризму криються не лише в економічних негараздах країн, а й у соціальних, політичних, ідеологічних, релігійних та міжнаціональних відносинах.
В Україні з метою захисту особи, держави і суспільства від тероризму, виявлення й усунення його причин і умов, визначення правової та організаційної основи боротьби з цим небезпечним явищем, повноважень і обов’язків органів виконавчої влади, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері 20 березня 2003 р. було прийнято Закон України “Про боротьбу з тероризмом”. У цьому законі визначено поняття тероризму, терористичного акту, терористичної діяльності тощо.
В Україні відсутні терористичні організації в повному розумінні цього слова. Проблема тероризму в нашій державі перебуває в іншій площині, а саме в існуванні певних суперечностей у політичній, економічній та соціальній сферах, що може стати підґрунтям для поширення цього небезпечного явища. Про складність ситуації в Україні свідчить наявність у великій кількості зброї, незаконного придбання та виготовлення вибухових речовин, пристроїв, а також розвинена криміналізація суспільства.
Поки що в Україні не спостерігається “терористичного буму”, проте окремі злочини мають явно виражену терористичну спрямованість. На думку фахівців, це суспільно небезпечне явище має тенденцію до поширення на території України.
Власне територія України не розглядається міжнародними терористичними організаціями як об’єкт терористичних посягань. Проте за певних обставин тероризм в Україні може поширитись, а її територія стати місцем підготовки терористичних актів щодо третіх країн.
Отже, з метою запобігання розвитку подій саме в такому руслі необхідно достеменно знати що таке тероризм, його витоки і причини. Це передбачає наукове дослідження і глибоке вивчення цього явища, а також розробку методології боротьби з ним. Для успішного протистояння тероризму в Україні, як і в будь-якій державі, необхідно знати його сучасний стан, структуру, динаміку розвитку і прогнози на майбутнє.
На нашу думку, серед сучасних досліджень тероризму найперспективніші базуються на концепції причинності, що забезпечує з’ясування глибинної суті цього деструктивного соціально-правового явища як загалом, так і окремих його складових та характерних ознак. Такі засади цілком доцільні і для кримінологічного вивчення протиправних діянь, передбачених, зокрема, ст. 258 Кримінального кодексу України.
Актуальність обраної теми продиктована нашою дійсністю.
На даний час поряд з партіями і групами інтересів, тепер можливо виділити нові суб'єкти політики – терористичні організації. Зрозуміло, терористичну діяльність можна розглядати як вид політичної боротьби, однак тероризм поширився по усім світі, так що можна вже говорити про появу організацій нового типу.
Якщо раніше терористичні організації фінансувалися тими або іншими країнами і захищали їхні інтереси, то тепер вони часто діють самостійно, ставлячи під сумнів авторитет держав у внутрішній і зовнішній політиці. Це стало можливим з багатьох причин, серед яких є три головні: розвиток засобів масової інформації, що інформують громадськість про будь-який теракт; посилення міжнародної злочинності, багато в чому по своїй організаційній структурі схожої з терористичними організаціями; розвиток науки і техніки, що породив нові мобільні зразки зброї.
Терористичні організації діють як у країнах з низькою політичною культурою, так і в країнах з давніми парламентськими традиціями. Поява тероризму спричиняють масові людські жертви, руйнуються духовні, матеріальні, культурні цінності, які неможливо відтворити століттями. Він породжує ненависть і недовіру між соціальними і національними групами.
Терористичні акти привели до необхідності створення міжнародної системи боротьби з ним. Тривожним фактором сучасного міжнародного життя є зростання числа людей, груп, організацій, для яких тероризм став способом вирішення проблем: політичних, релігійних, національних.
Тероризм відноситься до тих видів злочинного насильства, жертвами якого можуть стати безвинні люди, кожний, хто не має ніякого відношення до конфлікту.
Масштабність і жорстокість прояву сучасного тероризму, необхідність безперервної боротьби з ним, насамперед правовими засобами, підтверджує актуальність обраної теми.
Тероризм є складною науковою проблемою, розв’язання якої потребує застосування системно-комплексного міжгалузевого підходу. Тероризм як соціальне явище вимагає досліджень в галузі кримінального, адміністративного, конституційного, міжнародного права, кримінології, політології, соціології, психології, економічної, військової та інших наук.
В радянський період окремі аспекти проблем тероризму виступали предметом досліджень Н.С. Бєглової, І.П. Бліщенко, Т.С. Бояр-Созонович, В.В. Вітюка, Л.Н. Галенської, Н.В. Жданова, С.А. Ефірова, І.І. Карпеця, Н.Б. Крилова, У.Р. Латипова, Є.Г. Ляхова, Л.О. Моджорян, Ю.О. Решетова, А.Н. Трайніна, але вадою цих досліджень було те, що тероризм розглядався здебільшого як спорадичні злочинні акти з боку екстремістські налаштованих елементів і груп.
Протягом існування України як незалежної держави окремі кримінально-правові проблеми розкриття та розслідування тероризму в Україні були предметом дисертаційних досліджень В.Ф. Антипенка, О.С. Допілки, В.П. Ємельянова, Ю.А. Іванова, В.В. Крутова, В.А. Ліпкана, С.М. Мохончука, Л.В. Новікової, М.В. Семикіна. Праці цих авторів мають велике наукове та практичне значення, але набуває актуальності проблема правового упередження системного тероризму в Україні за умов, коли поєднання внутрішніх та зовнішніх чинників може утворити сприятливе “терористичне” середовище. Крім того, антитерористичне законодавство України потребує суттєвого вдосконалення, оскільки воно не повністю відповідає міжнародно-правовим стандартам у цій сфері. Тому перед вченими-юристами постають нагальні завдання щодо переосмислення та відпрацювання принципово нових підходів до розуміння тероризму, побудови відповідної системи антитерористичних норм, спрямованих передусім на упередження тероризму.
Серед вітчизняних науковців помітний внесок у вирішення зазначених питань, крім згаданих вище вчених, зробили П.П. Андрушко, В.О. Глушков, В.К. Грищук, В.М. Дрьомін, В.П. Журавльов, Н.А. Зелінська, В.В. Коваленко, О.М. Костенко, С.В. Лазебник, С.Я. Лихова, М.І. Хавронюк, С.С. Яценко.
З огляду на міжнародний характер проблем розкриття та розслідування тероризму дослідження грунтується також на працях зарубіжних вчених, зокрема, Р.А. Адельханяна,Ю.М. Антоняна, І.І. Артамонова, В.А. Васильєва, П. Вілкінсона, Б.Я. Гаврилова, Х.-П. Гассера, С.У. Дікаєва, А.І. Долгової, В.П. Кашепова, О.Г. Кібальника, М. Креншоу, В. Лакера, В.В. Лунєєва, Є.Г. Ляхова, Г.М. Міньковського, М.Ф. Мусаеляна, Г.В. Овчіннікової, А.В. Павлінова, В.Є. Петрищева, В.П. Рєвіна, І.Л. Трунова, В.В. Устінова, Т.Д. Устінової, О.М. Хлобоустова, Б. Хофмана та інших.
Мета і завдання дослідження. Метою дипломного дослідження буде розробка концептуально-теоретичних кримінально-правових засад розкриття та розслідування тероризму в Україні і формулювання на цій основі науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо подальшого вдосконалення антитерористичного законодавства України.
Для досягнення поставленої мети були висунуті наступні завдання:
− розкрити теоретичні засади розкриття та розслідування тероризму з позицій криміналістики;
 проаналізувати організаційне забезпечення розкриття та розслідування тероризму;
− дослідити криміналістичні аспекти розкриття та розслідування тероризму.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при розкритті та розслідуванні тероризму.
Предметом дослідження − законодавство України про кримінальну відповідальність, Закон України “Про боротьбу з тероризмом”, міжнародні антитерористичні правові акти, законодавство зарубіжних держав у сфері протидії тероризму, система наукових поглядів і розробок стосовно цієї проблеми.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених мети і завдань, з урахуванням об’єкта і предмета дослідження.
Практичне значення одержаних результатів полягатиме в тому, що висновки і пропозиції, викладені в дослідженні, мають прикладне значення і можуть бути використані при подальшому вдосконаленні антитерористичного законодавства України; при викладанні та вивченні курсів кримінального права, при проведенні науково-дослідної роботи серед студентів, підготовці спецкурсів, підручників, навчальних посібників і відповідних розділів науково-практичних коментарів законодавства про кримінальну відповідальність; при проведенні антитерористичної освіти населення у навчальних закладах, підприємствах, інших установах та через ЗМІ шляхом розвінчання справжньої суті цього явища.
Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Причини виникнення тероризму криються не лише в економічних негараздах країн, а й у соціальних, політичних, ідеологічних, релігійних та міжнаціональних відносинах.
В Україні з метою захисту особи, держави і суспільства від тероризму, виявлення й усунення його причин і умов, визначення правової та організаційної основи боротьби з цим небезпечним явищем, повноважень і обов’язків органів виконавчої влади, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері 20 березня 2003 р. було прийнято Закон України “Про боротьбу з тероризмом”. У цьому законі визначено поняття тероризму, терористичного акту, терористичної діяльності тощо.
В Україні відсутні терористичні організації в повному розумінні цього слова. Проблема тероризму в нашій державі перебуває в іншій площині, а саме в існуванні певних суперечностей у політичній, економічній та соціальній сферах, що може стати підґрунтям для поширення цього небезпечного явища. Про складність ситуації в Україні свідчить наявність у великій кількості зброї, незаконного придбання та виготовлення вибухових речовин, пристроїв, а також розвинена криміналізація суспільства.
Поки що в Україні не спостерігається “терористичного буму”, проте окремі злочини мають явно виражену терористичну спрямованість. На думку фахівців, це суспільно небезпечне явище має тенденцію до поширення на території України.
Власне територія України не розглядається міжнародними терористичними організаціями як об’єкт терористичних посягань. Проте за певних обставин тероризм в Україні може поширитись, а її територія стати місцем підготовки терористичних актів щодо третіх країн.
Отже, з метою запобігання розвитку подій саме в такому руслі необхідно достеменно знати що таке тероризм, його витоки і причини. Це передбачає наукове дослідження і глибоке вивчення цього явища, а також розробку методології боротьби з ним. Для успішного протистояння тероризму в Україні, як і в будь-якій державі, необхідно знати його сучасний стан, структуру, динаміку розвитку і прогнози на майбутнє.
На нашу думку, серед сучасних досліджень тероризму найперспективніші базуються на концепції причинності, що забезпечує з’ясування глибинної суті цього деструктивного соціально-правового явища як загалом, так і окремих його складових та характерних ознак. Такі засади цілком доцільні і для кримінологічного вивчення протиправних діянь, передбачених, зокрема, ст. 258 Кримінального кодексу України.
Актуальність обраної теми продиктована нашою дійсністю.
На даний час поряд з партіями і групами інтересів, тепер можливо виділити нові суб'єкти політики – терористичні організації. Зрозуміло, терористичну діяльність можна розглядати як вид політичної боротьби, однак тероризм поширився по усім світі, так що можна вже говорити про появу організацій нового типу.
Якщо раніше терористичні організації фінансувалися тими або іншими країнами і захищали їхні інтереси, то тепер вони часто діють самостійно, ставлячи під сумнів авторитет держав у внутрішній і зовнішній політиці. Це стало можливим з багатьох причин, серед яких є три головні: розвиток засобів масової інформації, що інформують громадськість про будь-який теракт; посилення міжнародної злочинності, багато в чому по своїй організаційній структурі схожої з терористичними організаціями; розвиток науки і техніки, що породив нові мобільні зразки зброї.
Терористичні організації діють як у країнах з низькою політичною культурою, так і в країнах з давніми парламентськими традиціями. Поява тероризму спричиняють масові людські жертви, руйнуються духовні, матеріальні, культурні цінності, які неможливо відтворити століттями. Він породжує ненависть і недовіру між соціальними і національними групами.
Терористичні акти привели до необхідності створення міжнародної системи боротьби з ним. Тривожним фактором сучасного міжнародного життя є зростання числа людей, груп, організацій, для яких тероризм став способом вирішення проблем: політичних, релігійних, національних.
Тероризм відноситься до тих видів злочинного насильства, жертвами якого можуть стати безвинні люди, кожний, хто не має ніякого відношення до конфлікту.
Масштабність і жорстокість прояву сучасного тероризму, необхідність безперервної боротьби з ним, насамперед правовими засобами, підтверджує актуальність обраної теми.
Тероризм є складною науковою проблемою, розв’язання якої потребує застосування системно-комплексного міжгалузевого підходу. Тероризм як соціальне явище вимагає досліджень в галузі кримінального, адміністративного, конституційного, міжнародного права, кримінології, політології, соціології, психології, економічної, військової та інших наук.
В радянський період окремі аспекти проблем тероризму виступали предметом досліджень Н.С. Бєглової, І.П. Бліщенко, Т.С. Бояр-Созонович, В.В. Вітюка, Л.Н. Галенської, Н.В. Жданова, С.А. Ефірова, І.І. Карпеця, Н.Б. Крилова, У.Р. Латипова, Є.Г. Ляхова, Л.О. Моджорян, Ю.О. Решетова, А.Н. Трайніна, але вадою цих досліджень було те, що тероризм розглядався здебільшого як спорадичні злочинні акти з боку екстремістські налаштованих елементів і груп.
Протягом існування України як незалежної держави окремі кримінально-правові проблеми розкриття та розслідування тероризму в Україні були предметом дисертаційних досліджень В.Ф. Антипенка, О.С. Допілки, В.П. Ємельянова, Ю.А. Іванова, В.В. Крутова, В.А. Ліпкана, С.М. Мохончука, Л.В. Новікової, М.В. Семикіна. Праці цих авторів мають велике наукове та практичне значення, але набуває актуальності проблема правового упередження системного тероризму в Україні за умов, коли поєднання внутрішніх та зовнішніх чинників може утворити сприятливе “терористичне” середовище. Крім того, антитерористичне законодавство України потребує суттєвого вдосконалення, оскільки воно не повністю відповідає міжнародно-правовим стандартам у цій сфері. Тому перед вченими-юристами постають нагальні завдання щодо переосмислення та відпрацювання принципово нових підходів до розуміння тероризму, побудови відповідної системи антитерористичних норм, спрямованих передусім на упередження тероризму.
Серед вітчизняних науковців помітний внесок у вирішення зазначених питань, крім згаданих вище вчених, зробили П.П. Андрушко, В.О. Глушков, В.К. Грищук, В.М. Дрьомін, В.П. Журавльов, Н.А. Зелінська, В.В. Коваленко, О.М. Костенко, С.В. Лазебник, С.Я. Лихова, М.І. Хавронюк, С.С. Яценко.
З огляду на міжнародний характер проблем розкриття та розслідування тероризму дослідження грунтується також на працях зарубіжних вчених, зокрема, Р.А. Адельханяна,Ю.М. Антоняна, І.І. Артамонова, В.А. Васильєва, П. Вілкінсона, Б.Я. Гаврилова, Х.-П. Гассера, С.У. Дікаєва, А.І. Долгової, В.П. Кашепова, О.Г. Кібальника, М. Креншоу, В. Лакера, В.В. Лунєєва, Є.Г. Ляхова, Г.М. Міньковського, М.Ф. Мусаеляна, Г.В. Овчіннікової, А.В. Павлінова, В.Є. Петрищева, В.П. Рєвіна, І.Л. Трунова, В.В. Устінова, Т.Д. Устінової, О.М. Хлобоустова, Б. Хофмана та інших.
Мета і завдання дослідження. Метою дипломного дослідження буде розробка концептуально-теоретичних кримінально-правових засад розкриття та розслідування тероризму в Україні і формулювання на цій основі науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо подальшого вдосконалення антитерористичного законодавства України.
Для досягнення поставленої мети були висунуті наступні завдання:
− розкрити теоретичні засади розкриття та розслідування тероризму з позицій криміналістики;
 проаналізувати організаційне забезпечення розкриття та розслідування тероризму;
− дослідити криміналістичні аспекти розкриття та розслідування тероризму.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при розкритті та розслідуванні тероризму.
Предметом дослідження − законодавство України про кримінальну відповідальність, Закон України “Про боротьбу з тероризмом”, міжнародні антитерористичні правові акти, законодавство зарубіжних держав у сфері протидії тероризму, система наукових поглядів і розробок стосовно цієї проблеми.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених мети і завдань, з урахуванням об’єкта і предмета дослідження.
Практичне значення одержаних результатів полягатиме в тому, що висновки і пропозиції, викладені в дослідженні, мають прикладне значення і можуть бути використані при подальшому вдосконаленні антитерористичного законодавства України; при викладанні та вивченні курсів кримінального права, при проведенні науково-дослідної роботи серед студентів, підготовці спецкурсів, підручників, навчальних посібників і відповідних розділів науково-практичних коментарів законодавства про кримінальну відповідальність; при проведенні антитерористичної освіти населення у навчальних закладах, підприємствах, інших установах та через ЗМІ шляхом розвінчання справжньої суті цього явища.
Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Заключение
Метою дипломного дослідження була розробка концептуально-теоретичних кримінально-правових засад розкриття та розслідування тероризму в Україні і формулювання на цій основі науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо подальшого вдосконалення антитерористичного законодавства України.
Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання: висвітлені теоретичні засади розкриття та розслідування тероризму з позицій криміналістики; проаналізовано організаційне забезпечення розкриття та розслідування тероризму; досліджено криміналістичні аспекти розкриття та розслідування тероризму.
Внаслідок системного аналізу проблем розкриття та розслідування тероризму, ми можемо зробити наступні висновки, а саме такі:
1. Злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, насамперед поширення міжнародного тероризму, загроза використання з терористичною метою ядерних та інших об’єктів на території України, небезпека техногенного, у тому числі ядерного та біологічного тероризму, комп’ютерний тероризм віднесені згідно ст. 7 Закону України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 року до основних реальних та потенційних загроз національній безпеці України. Події, що відбуваються останнім часом у світі, свідчать про загрозливу, швидко прогресуючу модифікацію цього небезпечного явища. Проблема набула особливої актуальності нині, коли відбувається ескалація тероризму у світі. Політичні, етнічні, екстремістські угруповання майже щоденно здійснюють акти тероризму, про які постійно повідомляють засоби масової інформації.
2. Тероризм є складною науковою проблемою, розв’язання якої потребує застосування системно-комплексного міжгалузевого підходу. Тероризм як соціальне явище вимагає досліджень в галузі кримінального, адміністративного, конституційного, міжнародного права, кримінології, політології, соціології, психології, економічної, військової та інших наук. Отже, перед правоохоронцями на сучасному етапі стає складне завдання з запобігання і розкриття терористичних актів, а також питання більш тісної координації співробітництва між державами в боротьбі зі злочинами, тісно пов'язаними з тероризмом, включаю¬чи обіг наркотиків, незаконну торгівлю зброєю, «відмивання гро¬шей» і контрабанду ядерних та інших смертоносних матеріалів. Враховуючи тісні зв'язки, активні міграційні процеси між держа¬вами СНД та іншими державами світу, є можливості в'їзду в Ук¬раїну чи транзит через державу членів міжнародних терористич¬них організацій, незаконних воєнізованих формувань країн СНД, які в'їжджають у нашу країну з місць локальних збройних конфліктів.
3. Отже, під поняттям «розслідування» терористичних актів ми розуміємо – здійснювану відповідно до українського законодавства і норм міжнародного права діяльність суб’єктів боротьби з тероризмом, спрямовану на швидке та повне розкриття злочину, викриття винних та забезпечення правильного застосування законодавства, припинення та попередження вчинення терористичних актів, з метою захисту прав і свобод людини і громадянина та держави, а «розкриття» терористичного акту – це одне з найважливіших завдань розслідування, діяльність по реалізації однієї із поставлених задач розслідування, яка включає в себе встановлення всіх необхідних обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі.
4. Процес розкриття та розслідування терористичних актів як специфічний вид практичної діяльності характеризується рядом особливостей: наявністю загальної мети і призначення слідчих, розшукових дій, оперативних заходів і тактичних операцій, що потребує чіткої взаємодії суб’єктів розкриття злочину; значними масштабами виконуваних цими спеціалістами функцій в умовах дефіциту корисної інформації; жорстким лімітом часу і протидією зацікавлених у результатах розслідування осіб.
5. Потрібно відзначити, що Україна поступово виступає за усу¬нення будь-яких перешкод на шляху об'єднання зусиль для про¬тидії тероризму. Бере участь у підготовці та ратифікує цільові кон¬венції з провідними закордонними країнами про інформаційну взаємодію і проведення спільних операцій з боротьби з тероризмом. Бере активну участь у багатосторонніх і двосторонніх актах про правову допомогу між країнами СНД.
6. Одне з основних завдань міжнародного співробітництва має полягати в забезпеченні більшого узгодження систем кримінально¬го правосуддя шляхом підвищення стандартів країн з більш слаб¬кими системами кримінального правосуддя в цілому, або розробці національних нормативних актів, спрямованих безпосередньо на боротьбу з тероризмом. Дуже важко ліквідувати «держави-схован¬ки» і забезпечити максимально можливу узгодженість національного законодавства у боротьбі з транснаціональним тероризмом різних країн.
Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання: висвітлені теоретичні засади розкриття та розслідування тероризму з позицій криміналістики; проаналізовано організаційне забезпечення розкриття та розслідування тероризму; досліджено криміналістичні аспекти розкриття та розслідування тероризму.
Внаслідок системного аналізу проблем розкриття та розслідування тероризму, ми можемо зробити наступні висновки, а саме такі:
1. Злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, насамперед поширення міжнародного тероризму, загроза використання з терористичною метою ядерних та інших об’єктів на території України, небезпека техногенного, у тому числі ядерного та біологічного тероризму, комп’ютерний тероризм віднесені згідно ст. 7 Закону України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 року до основних реальних та потенційних загроз національній безпеці України. Події, що відбуваються останнім часом у світі, свідчать про загрозливу, швидко прогресуючу модифікацію цього небезпечного явища. Проблема набула особливої актуальності нині, коли відбувається ескалація тероризму у світі. Політичні, етнічні, екстремістські угруповання майже щоденно здійснюють акти тероризму, про які постійно повідомляють засоби масової інформації.
2. Тероризм є складною науковою проблемою, розв’язання якої потребує застосування системно-комплексного міжгалузевого підходу. Тероризм як соціальне явище вимагає досліджень в галузі кримінального, адміністративного, конституційного, міжнародного права, кримінології, політології, соціології, психології, економічної, військової та інших наук. Отже, перед правоохоронцями на сучасному етапі стає складне завдання з запобігання і розкриття терористичних актів, а також питання більш тісної координації співробітництва між державами в боротьбі зі злочинами, тісно пов'язаними з тероризмом, включаю¬чи обіг наркотиків, незаконну торгівлю зброєю, «відмивання гро¬шей» і контрабанду ядерних та інших смертоносних матеріалів. Враховуючи тісні зв'язки, активні міграційні процеси між держа¬вами СНД та іншими державами світу, є можливості в'їзду в Ук¬раїну чи транзит через державу членів міжнародних терористич¬них організацій, незаконних воєнізованих формувань країн СНД, які в'їжджають у нашу країну з місць локальних збройних конфліктів.
3. Отже, під поняттям «розслідування» терористичних актів ми розуміємо – здійснювану відповідно до українського законодавства і норм міжнародного права діяльність суб’єктів боротьби з тероризмом, спрямовану на швидке та повне розкриття злочину, викриття винних та забезпечення правильного застосування законодавства, припинення та попередження вчинення терористичних актів, з метою захисту прав і свобод людини і громадянина та держави, а «розкриття» терористичного акту – це одне з найважливіших завдань розслідування, діяльність по реалізації однієї із поставлених задач розслідування, яка включає в себе встановлення всіх необхідних обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі.
4. Процес розкриття та розслідування терористичних актів як специфічний вид практичної діяльності характеризується рядом особливостей: наявністю загальної мети і призначення слідчих, розшукових дій, оперативних заходів і тактичних операцій, що потребує чіткої взаємодії суб’єктів розкриття злочину; значними масштабами виконуваних цими спеціалістами функцій в умовах дефіциту корисної інформації; жорстким лімітом часу і протидією зацікавлених у результатах розслідування осіб.
5. Потрібно відзначити, що Україна поступово виступає за усу¬нення будь-яких перешкод на шляху об'єднання зусиль для про¬тидії тероризму. Бере участь у підготовці та ратифікує цільові кон¬венції з провідними закордонними країнами про інформаційну взаємодію і проведення спільних операцій з боротьби з тероризмом. Бере активну участь у багатосторонніх і двосторонніх актах про правову допомогу між країнами СНД.
6. Одне з основних завдань міжнародного співробітництва має полягати в забезпеченні більшого узгодження систем кримінально¬го правосуддя шляхом підвищення стандартів країн з більш слаб¬кими системами кримінального правосуддя в цілому, або розробці національних нормативних актів, спрямованих безпосередньо на боротьбу з тероризмом. Дуже важко ліквідувати «держави-схован¬ки» і забезпечити максимально можливу узгодженість національного законодавства у боротьбі з транснаціональним тероризмом різних країн.
Литература
1. Конституція України // Урядовий кур’єр. — 1995. — 13 лип.
2. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20 березня 2003 р. // http://zakon.rada.gov.ua
3. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // ВВР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
4. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. // ВВР. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
5. Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України від 6 квітня 2000 р. // ВВР. –2000. – № 28. – Ст. 222.
6. Про утворення експертної служби Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України № 988 від 20 червня 2000 р. // Офіційний вісник. України. –2000. – № 25. – Ст. 1055.
7. Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 682 від 30 серпня 1999 р.
8. Наказ МВС України «Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загально кримінальної спрямованості» : від 30.04.2004 р., № 458 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 27. – Т. 2. – Ст. 367.
9. Про затвердження Інструкції про заходи безпеки при пошуку, розрядженні, транспортуванні, знешкодженні вибухових пристроїв та вибухових речовин або при загрозі вибуху: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 419 від 1996 р.
10. Про затвердження Інструкції про організацію робіт щодо пошуку та знешкодження вибухових пристроїв і вибухових речовин: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 493 від 1996 р.
11. Про затвердження переліку документів, які є підставою для визнання працівників вибухотехнічних підрозділів ОВС України учасниками бойових дій: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 875 від 1997 р.
12. Про затвердження Інструкції з організації приймання, обліку, використання, категорування та зберігання боєприпасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин і засобів підриву (вилучених, знайдених та добровільно зданих), а також штатних боєприпасів, вибухових речовин і засобів підриву в ОВС України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 381 від 8 травня 1999 р.2009. – № 317
13. Про затвердження Інструкції щодо організації роботи з огляду, вилучення, вибухотехнічного дослідження вибухових речовин і вибухових пристроїв та їх централізованого обліку в органах внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 764 від 6 листопада 2000 р.
14. Кримінальний Кодекс України (ст. 112, 147, 258, 259, 260, 443, 444) // http://zakon.rada.gov.ua
15. Європейська Конвенція про боротьбу з тероризмом від 27 січня 1977 р. // http://www.coe.kiev.ua/docs/cets/cets090.html
16. Конвенция о борьбе с незаконным захватом воздушных судов от 14 октября 1971 г. // Международное право: Сборник документов: Учеб. пособие / Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – М.: ИД РИОР, 2009. – С. 280–283.
17. Коммюнике Конференции министров стран «восьмерки» по борьбе с транснациональною организованною преступностью (Москва 19-20 октября 1999 г.). – М., 1999
18. Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення від 1 березня 1991 р. // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1086.614.0
19. Международная конвенция о борьбе с бомбовым терроризмом от 15 декабря 1997 г. // www.levonevski.net/pravo/razdel3/num2/3d288.html
20. Міжнародна Конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17 грудня 1979 р. // http://zakon.rada.gov.ua
21. Международная Конвенция о борьбе с финансированием терроризма от 9 декабря 1999 г. // www.un.org/russian/documen/convents/terfin.htm
22. Міжнародна Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму від 8 червня 2000 р. // www.ssmsc.gov.ua/UserFiles/File/Terrorists/docs/5.doc
23. Аксьонов Г.О., Возник М.В., Лов’як О.О., Никифорчук Д.Й., Чеботарьов Е.В. Попередження, розкриття та ліквідація наслідків терористичних актів на території підрозділу ОВС (управлінський та цивільно-правовий аспекти): Навчальний посібник. (Бібліотека оперативного працівника) – К.: КНТ, 2005. – 88 с.
24. Антонов В.П. Особенности организации производства осмотра места происшествия по делам террористической направленности: Учеб.-метод. пособ. – М., 2006.
25. Антонян Ю.М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование. — М., 1998. — С. 39—42.
26. Антонян Ю.М. Терроризм: криминологическое и уголовно-правовое исследование. — М., 2001.
27. Антипенко В.Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его упреждения. — К., 1998.
28. Антипенко В.Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика. — К., 1999.
29. Антипенко В.Ф. Борьба с современным терроризмом. Международно-правовые подходы. — М.: ЮНОНА-М, 2002. — 723 с.
30. Артамонов И.И. Терроризм: способы предотвращения, методика расследования: Монография. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 2002.
31. Бандура О.О. Єдність цінності та істинності правової норми // Філософські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників органів внутрішніх справ.: Зб. наук. пр. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – С. 67–74.
32. Балтаг Д., Балан О. Понятие, причины и классификация терроризма / Міжнарод. конф. «Тероризм і національна безпека України». — К., 2003. — С. 30—32.
33. Барышников С.Г. Методика выявления и первоначального этапа расследования террористической деятельности правоохранительными органами России: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Челябинск, 2003.
34. Батюшкин С, Харламове. Вакцина от «чумы» // Армейский сборник. — 2003. — № 2. — С. 6.
35. Белкин Р.С, Винберг А.И. Криминалистика. Общетеоретические проблемы. — М., 1973.
36. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике / Р. С. Белкин. – М.: Юрид. лит., 1988.
37. Белкин Р. С. Криминалистическая краткая энциклопедия / Р. С. Белкин. – М. : Большая Рос. Энциклопедия, 1993.
38. Белкин Р.С. Профессия – следователь. – М., 1998. – 236 с.
39. Беляков А.А., Тишин Д.В. Виртуальные взрывы: Науч.-практ. пособ. – М.: Юрлитинформ, 2004.
40. Бердичевский Ф. Ю. О предмете и понятийном аппарате криминалистики / Ф. Ю. Бердичевский // Вопросы борьбы с преступностью. – 1976. – № 24. – С. 131–149.
41. Биленчук П.Д. Еркешов С.Е., Кофанов А.В. Транснациональная преступность: состояние и трансформация: Учебное пособие. – К., 1999. – С. 133–134.
42. Богданов О. П. Щодо визначення тероризму та проблем розробки законодавства про нього як самостійного складу злочину // Вісн. Академії правових наук. — 1998. — № 5(15). — С. 217–219.
43. Боротьба з тероризмом: Монограф. / В.А. Ліпкан, Д.Й. Никифорчук, М.М Руденко. – К., 2002.
44. Видении В.И. Некоторые черты понятия классификации как средства познания в советской криминалистике / Сб. статей адъюнктов и соискателей. — М., 1973. — Вып. 1. — С. 67.
45. Власенко В.Г. Значение криминалистической классификации в предупреждении и расследовании преступлений / Проблемы социальной справедливости в отраслевых юридических науках: Сб. статей. — Саратов, 1988. — С. 112.
46. Гаврилов А. К. Раскрытие преступлений на предварительном следствии / А. К. Гаврилов. – Волгоград : Изд-во Волгоградск. ун-та, 1975. – С. 54.
47. Глушков В.А., Долженков А.Ф. Организационно-правовые основы борьбы с терроризмом // Актуальные проблемы государства и права. Социальные и правовые проблемы борьбы с терроризмом. – Вып., 8. – 2000. – С. 47–52.
48. Галахов С.С. Криминальные взрывы. Основы оперативно-розыскной деятельности по борьбе с преступлениями террористического характера: Монограф. – М., 2002.
49. Гаврилин Ю.В., Смирнов Л.В. Современный терроризм: сущность, типология, проблемы противодействия: Учеб. пособ. – М.: Книжный мир, ЮИ МВД России, 2003.
50. Гончарова Т.А. Первоначальный этап расследования терроризма: Дис.… канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 2006.
51. Горский Г.Д., Кокорев Л.Д., Котов Л.П. Судебная этика. – Воронеж, 1973.
52. Гузиков В.Г. Особенности технико-криминалистического обеспечения пресечения, раскрытия и расследования преступлений, связанных с терроризмом. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Волгоград, 2003
53. Давыдов Е.В. Технико-криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования актов терроризма, совершенных с применением взрывных устройств. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Волгоград, 2004.
54. Давыдов Е.В., Колотушкин С.М. Технико-криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования актов терроризма, совершенных с применением взрывных устройств: Учеб. пособ. – Волгоград: ВА МВД России, 2007.
55. Дремина Н.А. “Интернациональный терроризм” и “террористический интернационал” // Актуальные проблемы государства и права. Социальные и правовые проблемы борьбы с терроризмом. – Вып. 8. – 2000. – С. 98–104
56. Жаринов К. В. Терроризм и террористы: Справочник / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Минск: Харвест, 1999. — 606 с.
57. Замковой ВИ., Ильчиков М.З. Терроризм — глобальная проблема современности. — М., 1996. — С. 8—51.
58. Зелинский С.А. Политический терроризм как социально-правовое явление //Зб. "Актуальні проблеми держави та права. – Вип.. 6. част. ІІ. – Одеса, 1999. – С. 40
59. Зенкевич Н. А. Вожди на мушке. Теракты и инсценировки. — Минск, 1996.— 318 с.
60. Зенкевич Н. А. Покушения и инсценировки. От Ленина до Ельцина. — М.: ОЛМА-Пресс, 1998. — 650 с.
61. Золотарев Р.Г. Особенности доказывания по уголовным делам о заведомо ложном сообщении об акте терроризма: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 2004.
62. Емельянов В.П. Терроризм и преступления террористической направленности. — Харьков, 1997.— С. 20—21.
63. Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования. Уголовно-правовое исследование. — М.: NOTA BENE, 2000. — 320 с.
64. Эфиров С.А. Покушение на будущее. — М., 1984. — С. 35—39.
65. Ємельянов В. П. Злочини терористичної спрямованості. — Харків: Рубікон, 1997.
66. Исаков А.В. Расследование преступлений террористического характера, совершаемых путем взрывов: криминалистические и уголовно-процессуальные аспекты: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 2006.
67. Кириченко І.О., Богданович В.Ю., Крутов В.В., та ін. Шляхи вдосконалення наукового супроводу службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку // Честь і закон. – 2009. – № 1. – С. 3–23.
68. Клягин В.С. Некоторые вопросы теории и практики борьбы с особо опасными государственными преступлениями. – Минск: Вышэйш. шк., 1976. – 208с.
69. Компьютерные террористы: Новейшие технологии на службе преступного мира // Ревяко Т. И. (авт. сост.). — Минск: Литература, 1997. — 639 с.
70. Комп'ютерна злочинність: Навч. посіб. / Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк B.C. та ін. — К., 2002. — С. 158—166.
71. Коновалова В.Е., Сербулов А.М. Тактика допроса при расследовании преступ¬лений. – К., 1978.
72. Коршунова О.Н. Преступления экстремистского характера: теория и практика противодействия: Монография. – С.-Пб.: Юрид. центр Пресс, 2006.
73. Криміналістика: Підруч. / За ред. П.Д. Біленчука. — К., 2001. — С.518 —521.
74. Криміналістика (криміналістична техніка). П.Д. Біленчук, А. П. Гель, М. В. Салтевський, Г. С. Семаков. — К.: МАУП, 2001 // Електронна версія: http://in1.com.ua/book/10776/
75. Криминалистическое обеспечение борьбы с тероризмом: Сб. науч. тр. / Редкол.: Еремин С.Г., Колосов Н.Ф., Колотушкин С.М., Носов А.В., Песоцкий А.В., Смагоринский Б.П. (отв.ред.), Шувалов Н.В. – Волгоград: ВА МВД России, 2006.
76. Крутов В.В. Теоретико-правовые и тактико-специальные проблемы борьбы с терроризмом (опыт системного исследования): Монография. — К.: Изд-во НА СБ Украины, 1998.
77. Крутов В.В. Протидія міжнародному тероризму як системно-соціальна складова національної безпеки України // Стратегічна панорама. — 2003. — № 2. — С 110—111.
78. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України. — К.: Знання, 2000.
79. Літвін В.В. Методика розслідування терористичного акту: Дис.… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Київський нац. ун-т внутр. справ. – К., 2007.
80. Литвин Т.В. Неидентификационные исследования в судебно-лингвистической экспертизе письменной речи. – К., 1995. – 395 с.
81. Лукашук И.И. Нумов А.В. Выдача обвиняемых и осужденных в международном уголовном праве: Учебно-практическое пособие. — М.: Российский Юридический Издательский Дом, 1998.
82. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. — М., 1999.
83. Луценко В. В., Моторный И. Д. Антибомбинг — гражданские технологи противодействия бомбовому тероризму: Практ. руководство. — М., 2000.
84. Ляхов Е.Г. Терроризм и межгосударственные отношения. — М. Междунар.отношения, 1999. — 212 с.
85. Ляхов Е.Г., Попов А.В. Терроризм: национальный, региональный и международный контроль. — Ростов-на-Дону, 1999. — С.71.
86. Мелентьева Н. Размышления о терроре // Европейское обозрение. — 1995. — № 7. — С. 17—19.
87. Миньковский Г.М., Ревин В.П. Характеристика терроризма и некоторые направления повышения эффективности борьбы с ним // Гос. и право. — 1997. — № 8. — С. 85.
88. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах. — К.: Юрінком, 1996. — 256 с.
89. Моторный И. Д. Теоретико-прикладные основы применения средств и методов криминалистической взрывотехники в борьбе с терроризмом: Монография. — М.: Изд-во И. И. Шумилова, 1999.
90. Моторный И.Д. Современный терроризм и оценка диверсионно-террористической уязвимости гражданских объектов: Монография. – М.: Изд. Шумилова И.И., 2004.
91. Назаркин M.B. Криминологическая характеристика и предупреждение терроризма: Дис. канд. юрид. наук. — М., 1998.
92. Новицкий В.Д. Из воспоминаний жандарма. – М.: МГУ, 1991. – С. 91, 96-97.
93. Образцов В. А. О криминалистической классификации преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. — Вып. 33. — М., 1980. — С.90.
94. Овчинникова Г.В. Терроризм: Серия «Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе» / Науч. ред. проф. Б.В. Волженкин. — СПб., 1998.
95. Пащенко В.И. Физико-химические характеристики взрывчатых веществ и безопасность при проведении взрывотехнических экспертиз, выполнении специальных взрывотехнических работ. – К., 2009.
96. Погорецкий Н.А., Сошенко Ю.А. Борьба с терроризмом – одно из приоритетных направлений защиты прав граждан // Проблеми законності. Респ. міжвідомч. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 46. – С. 174–179.
97. Погорецкий Н.А. Международные правовые акты и национальное законодательство о предупреждении терроризма на водном транспорте и предприятиях морехозяйственного комплекса // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. Спец. випуск. – Одеса: ОЮІ НУВС, 2002. – С. 28–30.
98. Погорецький М.А. Боротьба з сучасним тероризмом: міжнародні та внутрішньодержавні проблеми правового регулювання // Честь і закон: Науково-практичний журнал внутрішніх військ МВС України. – Харків, 2003. – № 1. – С. 24–27.
99. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Х.: Арсіс, ЛТД, 2007. – 576 с.
100. Погорецький М.А. Організована злочинність: тенденції розвитку та заходи протидії // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). Наук.–практ. журнал. – К., 2007. – № 16. – С. 99–110.
101. Практические рекомендации по ведению переговоров с лицами, захватившими заложников / Под ред. А. У. Войнова. — СПб., 1995.
102. Преступления террористической направленности: уголовное преследование на досудебных стадиях / Иванов В.И., Корсаков К.А., О.Н. Коршунова, Т.Г. Николаева и др.; Под ред. О.Н Коршуновой. – М.: Юрид. центр Пресс, 2003.
103. Преступность и правосудие: ответы на вызовы двадцать первого века: руководство // http://www.un.org/russian/topics/crime/10crime_congress.pdf
104. Проблемы вхождения Украины в европейское правовое пространство. Монография /Н.А. Дремина, В.Н. Дремин, А.А. Делинский, А.К. Вишняков, М.Е. Черкес. – Одесса, 1999.
105. Проблемы судебной этики / Под ред. М.С. Строговича. – М.: Юрид. лит., 1974.
106. Раззаков Ф. И. Век террора. — М.: ЭКСМО, 1997. — 432 с.
107. Разумов Э. А., Молибога Н. П. Осмотр места происшествия. Методика и тактика. — К.: РИО МВД Украины, 1994. — 672 с.
108. Ревяко Т. И. Компьютерные террористы: Новейшие технологии на службе преступного мира. — Минск: Литература, 1997. — 640 с.
109. Сав’юк О.В. Методика розслідування терористичного акту, вчиненого з використанням вибухового пристрою: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Київськ/ нац. ун-т внутр. справ. – К., 2008.
110. Салимов К.Н. Современные проблемы терроризма (криминологическое исследование): Дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08. – М., 1999.
111. Салимов К.Н. Современные проблемы терроризма. – М., 1999.
112. Сафонов И.И. Организация раскрытия и расследования терроризма. Монография / Под ред. проф. A.C. Подшибякина. — М.: Изд-ль Шумилова И.И., 2004. — 155 с.
113. Семенов В. Террор: Белый? Красный? Зеленый?.. Кровавый! // Красная звезда. — 2003. — 5 янв. (№1).
114. Современный терроризм: социально-политический облик противника: Монограф. /М.И. Дзлиев, Э.С. Иззатдуст, М.П. Киреев; Под общ. ред.: Гордиенко В.В. – М., 2007.
115. Социальные и психологические проблемы борьбы с международным терроризмом. — М.: Наука, 2002. — 170 с.
116. Степанов Е. И. Современный терроризм: состояние и перспективы. — М., 2000.
117. Терроризм: психологические корни и правовые оценки: круглый стол // Гос. и право. — 1995. — № 4. — С. 27—31.
118. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби: Посібник / За ред. Я. Ю. Кондратьєва, Б. В. Романюка. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 452 с.
119. Терроризм: борьба и проблемы противодействия: Учеб. пособ. / И.Е. Елизаров, С.Я. Казанцев, В.Я. Кикоть, Б.И. Кофман и др.; Под ред. Кикоть В.Я., Эриашвили Н.Д. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 2004.
120. Тишин Д.В. Криминалистическая характеристика и особенности расследования заведомо ложного сообщения об акте терроризма: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Екатеринбург, 2002.
121. Устинов ВВ. Международный опыт борьбы с терроризмом: стандарты и практика. — М., 2002.
122. Фисенко И.В. Система уголовного преследования за совершение международных преступлений: комиссии по расследованию и международные уголовные суды // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 1998. – № 4. http://www.un.minsk.by/publications/journal4/fisenko.htm
123. Хромых Д.Н. Методика расследования актов терроризма с использованием взрывных устройств: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – СПб., 2002.
124. Шестаков А.В. Незаконный оборот наркотических средств как источник финансирования террористической деятельности (криминологический и уголовно-правовой аспекты): Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – Краснодар, 2006.
125. Чубенко А.В. Перспективні напрями дослідження проблем методики розслідування терористичного акту // http://intkonf.org/chubenko-av-perspektivni-napryami-doslidzhennya-problem-metodiki-rozsliduvannya-teroristichnogo-aktu/
126. Чурков Б.Г. Социально-философские аспекты современного терроризма: Автореф дис. канд. философ, наук. — М., 1993.
127. Щодо утримання і застосування спеціальних собак у вибухотехнічних підрозділах: Метод. рекомендації. – К., 2000.
128. Янгол В.Н. Оперативно-розыскное противодействие политическому тероризму: Дис.… канд. юрид. наук: 12.00.09. – С.-Пб., 2006.
129. Ferracuti F. A Sociopsychiatric Interpretation of Terrorism // The Annals of the American Academy of Political and Social Science. – 1982. – № 4. – P. 41- 129
130. Laqueur W. The Age of Terrorism. – Boston: Little, Brown, 1987. – 143 p.
131. MacDonald E. Shoot the Women First. – New York: Random House, 1992. – 241 p.
132. O’Ballance E. The Language of Violence: The Blood Politics of Terrorism. – San Rafael, California: Presidio Press, 1979. – 365 p.
133. Russell Charles A., and Bowman H. Miller. Profile of a Terrorist // Terrorism: An International Journal. – 1977. – № 1. – Р. 17-34.
134. Sullwold L. Biographical Features of Terrorists. In World Congress of Psychiatry, Psychiatry: The State of the Art, 6. – New York: Plenum, 1985.
135. Wilkinson P. Terrorism: International Dimensions // Contemporary Terrorism. Facts on File. – 1986. – № 6 . – P. 29-56.
136. Galvin, Deborah M. «The Female Terrorist: A Socio-Psychological Perspective // Behavioral Science and the Law. – 1983. – № 1. – Р. 19-32.
2. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20 березня 2003 р. // http://zakon.rada.gov.ua
3. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // ВВР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
4. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. // ВВР. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
5. Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України від 6 квітня 2000 р. // ВВР. –2000. – № 28. – Ст. 222.
6. Про утворення експертної служби Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України № 988 від 20 червня 2000 р. // Офіційний вісник. України. –2000. – № 25. – Ст. 1055.
7. Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 682 від 30 серпня 1999 р.
8. Наказ МВС України «Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загально кримінальної спрямованості» : від 30.04.2004 р., № 458 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 27. – Т. 2. – Ст. 367.
9. Про затвердження Інструкції про заходи безпеки при пошуку, розрядженні, транспортуванні, знешкодженні вибухових пристроїв та вибухових речовин або при загрозі вибуху: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 419 від 1996 р.
10. Про затвердження Інструкції про організацію робіт щодо пошуку та знешкодження вибухових пристроїв і вибухових речовин: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 493 від 1996 р.
11. Про затвердження переліку документів, які є підставою для визнання працівників вибухотехнічних підрозділів ОВС України учасниками бойових дій: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 875 від 1997 р.
12. Про затвердження Інструкції з організації приймання, обліку, використання, категорування та зберігання боєприпасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин і засобів підриву (вилучених, знайдених та добровільно зданих), а також штатних боєприпасів, вибухових речовин і засобів підриву в ОВС України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 381 від 8 травня 1999 р.2009. – № 317
13. Про затвердження Інструкції щодо організації роботи з огляду, вилучення, вибухотехнічного дослідження вибухових речовин і вибухових пристроїв та їх централізованого обліку в органах внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 764 від 6 листопада 2000 р.
14. Кримінальний Кодекс України (ст. 112, 147, 258, 259, 260, 443, 444) // http://zakon.rada.gov.ua
15. Європейська Конвенція про боротьбу з тероризмом від 27 січня 1977 р. // http://www.coe.kiev.ua/docs/cets/cets090.html
16. Конвенция о борьбе с незаконным захватом воздушных судов от 14 октября 1971 г. // Международное право: Сборник документов: Учеб. пособие / Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – М.: ИД РИОР, 2009. – С. 280–283.
17. Коммюнике Конференции министров стран «восьмерки» по борьбе с транснациональною организованною преступностью (Москва 19-20 октября 1999 г.). – М., 1999
18. Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення від 1 березня 1991 р. // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1086.614.0
19. Международная конвенция о борьбе с бомбовым терроризмом от 15 декабря 1997 г. // www.levonevski.net/pravo/razdel3/num2/3d288.html
20. Міжнародна Конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17 грудня 1979 р. // http://zakon.rada.gov.ua
21. Международная Конвенция о борьбе с финансированием терроризма от 9 декабря 1999 г. // www.un.org/russian/documen/convents/terfin.htm
22. Міжнародна Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму від 8 червня 2000 р. // www.ssmsc.gov.ua/UserFiles/File/Terrorists/docs/5.doc
23. Аксьонов Г.О., Возник М.В., Лов’як О.О., Никифорчук Д.Й., Чеботарьов Е.В. Попередження, розкриття та ліквідація наслідків терористичних актів на території підрозділу ОВС (управлінський та цивільно-правовий аспекти): Навчальний посібник. (Бібліотека оперативного працівника) – К.: КНТ, 2005. – 88 с.
24. Антонов В.П. Особенности организации производства осмотра места происшествия по делам террористической направленности: Учеб.-метод. пособ. – М., 2006.
25. Антонян Ю.М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование. — М., 1998. — С. 39—42.
26. Антонян Ю.М. Терроризм: криминологическое и уголовно-правовое исследование. — М., 2001.
27. Антипенко В.Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его упреждения. — К., 1998.
28. Антипенко В.Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика. — К., 1999.
29. Антипенко В.Ф. Борьба с современным терроризмом. Международно-правовые подходы. — М.: ЮНОНА-М, 2002. — 723 с.
30. Артамонов И.И. Терроризм: способы предотвращения, методика расследования: Монография. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 2002.
31. Бандура О.О. Єдність цінності та істинності правової норми // Філософські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників органів внутрішніх справ.: Зб. наук. пр. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – С. 67–74.
32. Балтаг Д., Балан О. Понятие, причины и классификация терроризма / Міжнарод. конф. «Тероризм і національна безпека України». — К., 2003. — С. 30—32.
33. Барышников С.Г. Методика выявления и первоначального этапа расследования террористической деятельности правоохранительными органами России: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Челябинск, 2003.
34. Батюшкин С, Харламове. Вакцина от «чумы» // Армейский сборник. — 2003. — № 2. — С. 6.
35. Белкин Р.С, Винберг А.И. Криминалистика. Общетеоретические проблемы. — М., 1973.
36. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике / Р. С. Белкин. – М.: Юрид. лит., 1988.
37. Белкин Р. С. Криминалистическая краткая энциклопедия / Р. С. Белкин. – М. : Большая Рос. Энциклопедия, 1993.
38. Белкин Р.С. Профессия – следователь. – М., 1998. – 236 с.
39. Беляков А.А., Тишин Д.В. Виртуальные взрывы: Науч.-практ. пособ. – М.: Юрлитинформ, 2004.
40. Бердичевский Ф. Ю. О предмете и понятийном аппарате криминалистики / Ф. Ю. Бердичевский // Вопросы борьбы с преступностью. – 1976. – № 24. – С. 131–149.
41. Биленчук П.Д. Еркешов С.Е., Кофанов А.В. Транснациональная преступность: состояние и трансформация: Учебное пособие. – К., 1999. – С. 133–134.
42. Богданов О. П. Щодо визначення тероризму та проблем розробки законодавства про нього як самостійного складу злочину // Вісн. Академії правових наук. — 1998. — № 5(15). — С. 217–219.
43. Боротьба з тероризмом: Монограф. / В.А. Ліпкан, Д.Й. Никифорчук, М.М Руденко. – К., 2002.
44. Видении В.И. Некоторые черты понятия классификации как средства познания в советской криминалистике / Сб. статей адъюнктов и соискателей. — М., 1973. — Вып. 1. — С. 67.
45. Власенко В.Г. Значение криминалистической классификации в предупреждении и расследовании преступлений / Проблемы социальной справедливости в отраслевых юридических науках: Сб. статей. — Саратов, 1988. — С. 112.
46. Гаврилов А. К. Раскрытие преступлений на предварительном следствии / А. К. Гаврилов. – Волгоград : Изд-во Волгоградск. ун-та, 1975. – С. 54.
47. Глушков В.А., Долженков А.Ф. Организационно-правовые основы борьбы с терроризмом // Актуальные проблемы государства и права. Социальные и правовые проблемы борьбы с терроризмом. – Вып., 8. – 2000. – С. 47–52.
48. Галахов С.С. Криминальные взрывы. Основы оперативно-розыскной деятельности по борьбе с преступлениями террористического характера: Монограф. – М., 2002.
49. Гаврилин Ю.В., Смирнов Л.В. Современный терроризм: сущность, типология, проблемы противодействия: Учеб. пособ. – М.: Книжный мир, ЮИ МВД России, 2003.
50. Гончарова Т.А. Первоначальный этап расследования терроризма: Дис.… канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 2006.
51. Горский Г.Д., Кокорев Л.Д., Котов Л.П. Судебная этика. – Воронеж, 1973.
52. Гузиков В.Г. Особенности технико-криминалистического обеспечения пресечения, раскрытия и расследования преступлений, связанных с терроризмом. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Волгоград, 2003
53. Давыдов Е.В. Технико-криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования актов терроризма, совершенных с применением взрывных устройств. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Волгоград, 2004.
54. Давыдов Е.В., Колотушкин С.М. Технико-криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования актов терроризма, совершенных с применением взрывных устройств: Учеб. пособ. – Волгоград: ВА МВД России, 2007.
55. Дремина Н.А. “Интернациональный терроризм” и “террористический интернационал” // Актуальные проблемы государства и права. Социальные и правовые проблемы борьбы с терроризмом. – Вып. 8. – 2000. – С. 98–104
56. Жаринов К. В. Терроризм и террористы: Справочник / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Минск: Харвест, 1999. — 606 с.
57. Замковой ВИ., Ильчиков М.З. Терроризм — глобальная проблема современности. — М., 1996. — С. 8—51.
58. Зелинский С.А. Политический терроризм как социально-правовое явление //Зб. "Актуальні проблеми держави та права. – Вип.. 6. част. ІІ. – Одеса, 1999. – С. 40
59. Зенкевич Н. А. Вожди на мушке. Теракты и инсценировки. — Минск, 1996.— 318 с.
60. Зенкевич Н. А. Покушения и инсценировки. От Ленина до Ельцина. — М.: ОЛМА-Пресс, 1998. — 650 с.
61. Золотарев Р.Г. Особенности доказывания по уголовным делам о заведомо ложном сообщении об акте терроризма: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 2004.
62. Емельянов В.П. Терроризм и преступления террористической направленности. — Харьков, 1997.— С. 20—21.
63. Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования. Уголовно-правовое исследование. — М.: NOTA BENE, 2000. — 320 с.
64. Эфиров С.А. Покушение на будущее. — М., 1984. — С. 35—39.
65. Ємельянов В. П. Злочини терористичної спрямованості. — Харків: Рубікон, 1997.
66. Исаков А.В. Расследование преступлений террористического характера, совершаемых путем взрывов: криминалистические и уголовно-процессуальные аспекты: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 2006.
67. Кириченко І.О., Богданович В.Ю., Крутов В.В., та ін. Шляхи вдосконалення наукового супроводу службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку // Честь і закон. – 2009. – № 1. – С. 3–23.
68. Клягин В.С. Некоторые вопросы теории и практики борьбы с особо опасными государственными преступлениями. – Минск: Вышэйш. шк., 1976. – 208с.
69. Компьютерные террористы: Новейшие технологии на службе преступного мира // Ревяко Т. И. (авт. сост.). — Минск: Литература, 1997. — 639 с.
70. Комп'ютерна злочинність: Навч. посіб. / Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк B.C. та ін. — К., 2002. — С. 158—166.
71. Коновалова В.Е., Сербулов А.М. Тактика допроса при расследовании преступ¬лений. – К., 1978.
72. Коршунова О.Н. Преступления экстремистского характера: теория и практика противодействия: Монография. – С.-Пб.: Юрид. центр Пресс, 2006.
73. Криміналістика: Підруч. / За ред. П.Д. Біленчука. — К., 2001. — С.518 —521.
74. Криміналістика (криміналістична техніка). П.Д. Біленчук, А. П. Гель, М. В. Салтевський, Г. С. Семаков. — К.: МАУП, 2001 // Електронна версія: http://in1.com.ua/book/10776/
75. Криминалистическое обеспечение борьбы с тероризмом: Сб. науч. тр. / Редкол.: Еремин С.Г., Колосов Н.Ф., Колотушкин С.М., Носов А.В., Песоцкий А.В., Смагоринский Б.П. (отв.ред.), Шувалов Н.В. – Волгоград: ВА МВД России, 2006.
76. Крутов В.В. Теоретико-правовые и тактико-специальные проблемы борьбы с терроризмом (опыт системного исследования): Монография. — К.: Изд-во НА СБ Украины, 1998.
77. Крутов В.В. Протидія міжнародному тероризму як системно-соціальна складова національної безпеки України // Стратегічна панорама. — 2003. — № 2. — С 110—111.
78. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України. — К.: Знання, 2000.
79. Літвін В.В. Методика розслідування терористичного акту: Дис.… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Київський нац. ун-т внутр. справ. – К., 2007.
80. Литвин Т.В. Неидентификационные исследования в судебно-лингвистической экспертизе письменной речи. – К., 1995. – 395 с.
81. Лукашук И.И. Нумов А.В. Выдача обвиняемых и осужденных в международном уголовном праве: Учебно-практическое пособие. — М.: Российский Юридический Издательский Дом, 1998.
82. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. — М., 1999.
83. Луценко В. В., Моторный И. Д. Антибомбинг — гражданские технологи противодействия бомбовому тероризму: Практ. руководство. — М., 2000.
84. Ляхов Е.Г. Терроризм и межгосударственные отношения. — М. Междунар.отношения, 1999. — 212 с.
85. Ляхов Е.Г., Попов А.В. Терроризм: национальный, региональный и международный контроль. — Ростов-на-Дону, 1999. — С.71.
86. Мелентьева Н. Размышления о терроре // Европейское обозрение. — 1995. — № 7. — С. 17—19.
87. Миньковский Г.М., Ревин В.П. Характеристика терроризма и некоторые направления повышения эффективности борьбы с ним // Гос. и право. — 1997. — № 8. — С. 85.
88. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах. — К.: Юрінком, 1996. — 256 с.
89. Моторный И. Д. Теоретико-прикладные основы применения средств и методов криминалистической взрывотехники в борьбе с терроризмом: Монография. — М.: Изд-во И. И. Шумилова, 1999.
90. Моторный И.Д. Современный терроризм и оценка диверсионно-террористической уязвимости гражданских объектов: Монография. – М.: Изд. Шумилова И.И., 2004.
91. Назаркин M.B. Криминологическая характеристика и предупреждение терроризма: Дис. канд. юрид. наук. — М., 1998.
92. Новицкий В.Д. Из воспоминаний жандарма. – М.: МГУ, 1991. – С. 91, 96-97.
93. Образцов В. А. О криминалистической классификации преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. — Вып. 33. — М., 1980. — С.90.
94. Овчинникова Г.В. Терроризм: Серия «Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе» / Науч. ред. проф. Б.В. Волженкин. — СПб., 1998.
95. Пащенко В.И. Физико-химические характеристики взрывчатых веществ и безопасность при проведении взрывотехнических экспертиз, выполнении специальных взрывотехнических работ. – К., 2009.
96. Погорецкий Н.А., Сошенко Ю.А. Борьба с терроризмом – одно из приоритетных направлений защиты прав граждан // Проблеми законності. Респ. міжвідомч. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 46. – С. 174–179.
97. Погорецкий Н.А. Международные правовые акты и национальное законодательство о предупреждении терроризма на водном транспорте и предприятиях морехозяйственного комплекса // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. Спец. випуск. – Одеса: ОЮІ НУВС, 2002. – С. 28–30.
98. Погорецький М.А. Боротьба з сучасним тероризмом: міжнародні та внутрішньодержавні проблеми правового регулювання // Честь і закон: Науково-практичний журнал внутрішніх військ МВС України. – Харків, 2003. – № 1. – С. 24–27.
99. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Х.: Арсіс, ЛТД, 2007. – 576 с.
100. Погорецький М.А. Організована злочинність: тенденції розвитку та заходи протидії // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). Наук.–практ. журнал. – К., 2007. – № 16. – С. 99–110.
101. Практические рекомендации по ведению переговоров с лицами, захватившими заложников / Под ред. А. У. Войнова. — СПб., 1995.
102. Преступления террористической направленности: уголовное преследование на досудебных стадиях / Иванов В.И., Корсаков К.А., О.Н. Коршунова, Т.Г. Николаева и др.; Под ред. О.Н Коршуновой. – М.: Юрид. центр Пресс, 2003.
103. Преступность и правосудие: ответы на вызовы двадцать первого века: руководство // http://www.un.org/russian/topics/crime/10crime_congress.pdf
104. Проблемы вхождения Украины в европейское правовое пространство. Монография /Н.А. Дремина, В.Н. Дремин, А.А. Делинский, А.К. Вишняков, М.Е. Черкес. – Одесса, 1999.
105. Проблемы судебной этики / Под ред. М.С. Строговича. – М.: Юрид. лит., 1974.
106. Раззаков Ф. И. Век террора. — М.: ЭКСМО, 1997. — 432 с.
107. Разумов Э. А., Молибога Н. П. Осмотр места происшествия. Методика и тактика. — К.: РИО МВД Украины, 1994. — 672 с.
108. Ревяко Т. И. Компьютерные террористы: Новейшие технологии на службе преступного мира. — Минск: Литература, 1997. — 640 с.
109. Сав’юк О.В. Методика розслідування терористичного акту, вчиненого з використанням вибухового пристрою: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Київськ/ нац. ун-т внутр. справ. – К., 2008.
110. Салимов К.Н. Современные проблемы терроризма (криминологическое исследование): Дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08. – М., 1999.
111. Салимов К.Н. Современные проблемы терроризма. – М., 1999.
112. Сафонов И.И. Организация раскрытия и расследования терроризма. Монография / Под ред. проф. A.C. Подшибякина. — М.: Изд-ль Шумилова И.И., 2004. — 155 с.
113. Семенов В. Террор: Белый? Красный? Зеленый?.. Кровавый! // Красная звезда. — 2003. — 5 янв. (№1).
114. Современный терроризм: социально-политический облик противника: Монограф. /М.И. Дзлиев, Э.С. Иззатдуст, М.П. Киреев; Под общ. ред.: Гордиенко В.В. – М., 2007.
115. Социальные и психологические проблемы борьбы с международным терроризмом. — М.: Наука, 2002. — 170 с.
116. Степанов Е. И. Современный терроризм: состояние и перспективы. — М., 2000.
117. Терроризм: психологические корни и правовые оценки: круглый стол // Гос. и право. — 1995. — № 4. — С. 27—31.
118. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби: Посібник / За ред. Я. Ю. Кондратьєва, Б. В. Романюка. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 452 с.
119. Терроризм: борьба и проблемы противодействия: Учеб. пособ. / И.Е. Елизаров, С.Я. Казанцев, В.Я. Кикоть, Б.И. Кофман и др.; Под ред. Кикоть В.Я., Эриашвили Н.Д. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 2004.
120. Тишин Д.В. Криминалистическая характеристика и особенности расследования заведомо ложного сообщения об акте терроризма: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Екатеринбург, 2002.
121. Устинов ВВ. Международный опыт борьбы с терроризмом: стандарты и практика. — М., 2002.
122. Фисенко И.В. Система уголовного преследования за совершение международных преступлений: комиссии по расследованию и международные уголовные суды // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 1998. – № 4. http://www.un.minsk.by/publications/journal4/fisenko.htm
123. Хромых Д.Н. Методика расследования актов терроризма с использованием взрывных устройств: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – СПб., 2002.
124. Шестаков А.В. Незаконный оборот наркотических средств как источник финансирования террористической деятельности (криминологический и уголовно-правовой аспекты): Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – Краснодар, 2006.
125. Чубенко А.В. Перспективні напрями дослідження проблем методики розслідування терористичного акту // http://intkonf.org/chubenko-av-perspektivni-napryami-doslidzhennya-problem-metodiki-rozsliduvannya-teroristichnogo-aktu/
126. Чурков Б.Г. Социально-философские аспекты современного терроризма: Автореф дис. канд. философ, наук. — М., 1993.
127. Щодо утримання і застосування спеціальних собак у вибухотехнічних підрозділах: Метод. рекомендації. – К., 2000.
128. Янгол В.Н. Оперативно-розыскное противодействие политическому тероризму: Дис.… канд. юрид. наук: 12.00.09. – С.-Пб., 2006.
129. Ferracuti F. A Sociopsychiatric Interpretation of Terrorism // The Annals of the American Academy of Political and Social Science. – 1982. – № 4. – P. 41- 129
130. Laqueur W. The Age of Terrorism. – Boston: Little, Brown, 1987. – 143 p.
131. MacDonald E. Shoot the Women First. – New York: Random House, 1992. – 241 p.
132. O’Ballance E. The Language of Violence: The Blood Politics of Terrorism. – San Rafael, California: Presidio Press, 1979. – 365 p.
133. Russell Charles A., and Bowman H. Miller. Profile of a Terrorist // Terrorism: An International Journal. – 1977. – № 1. – Р. 17-34.
134. Sullwold L. Biographical Features of Terrorists. In World Congress of Psychiatry, Psychiatry: The State of the Art, 6. – New York: Plenum, 1985.
135. Wilkinson P. Terrorism: International Dimensions // Contemporary Terrorism. Facts on File. – 1986. – № 6 . – P. 29-56.
136. Galvin, Deborah M. «The Female Terrorist: A Socio-Psychological Perspective // Behavioral Science and the Law. – 1983. – № 1. – Р. 19-32.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?