Законодавство зарубіжних країн про інтелектуальну власність   (ID роботи: 2854)

Вступ
1. Законодавство зарубіжних країн про інтелектуальну власність
2. Поняття та ознаки об’єктів права інтелектуальної власності
3. Суб’єкти авторського права
Висновок
Список використаної літератури

Право інтелектуальної власності — це право особи на результати інтелектуальної, творчої діяльності та інші об’єкти, визначені чинним законодавством України. Воно є недоторканним: ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановлених законом.
До об’єктів права інтелектуальної власності зокрема належать: літературні та художні твори у сфері літератури, науки та мистецтва; виконання; фонограми, відеограми і передачі (програми) організацій мовлення; комп’ютерні програми, компіляції даних (бази даних); винаходи, корисні моделі, промислові зразки; наукові відкриття; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; позначення: комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення тощо; нерозголошувана інформація (комерційна таємниця). Крім того, до об’єктів права інтелектуальної власності належить захист від недобросовісної конкуренції.
Суб’єктами права інтелектуальної власності є творець об’єкта права інтелектуальної власності (автор, винахідник тощо), тобто фізична особа, та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права на об’єкти права інтелектуальної власності відповідно до чинного законодавства або договору. Якщо

Особа може використовувати об’єкт права інтелектуальної власності, яке їй належить, на власний розсуд за умови, що його використання не повинно завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. При цьому особа, якій належать майнові права на об’єкт права інтелектуальної власності, має право розпоряджатися ними шляхом передачі (повністю або частково на підставі договору) або надання дозволу на їх використання (ліцензії на підставі ліцензійного договору) іншій особі. Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, здійснюється відповідно до угоди між ними, а за відсутності такої, — спір вирішується судом.
Право інтелектуальної власності є чинним протягом строку, встановленого чинним законодавством. При цьому особисті немайнові права на об’єкти права інтелектуальної власності охороняються безстроково.
Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, є підставою для юридичної відповідальності особи, яка його порушила. Зазначене право може захищатися у судовому порядку. Зокрема, суд може ухвалити рішення про вилучення з комерційного обігу без відшкодування вартості товарів, які були виготовлені або введені в комерційний обіг у результаті неправомірного використання права інтелектуальної власності. Такі товари передаються у розпорядження особи, права якої порушені. Крім того, суд може постановити рішення про вилучення з комерційного обігу матеріалів (обладнання), які були використані для виготовлення цих товарів. При цьому особа, право

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року.
2. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. – Відомості Верховної Ради України, 1996, №30, ст. 141.
3. Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 11 липня 2001 р. №2627-ІІІ. – Відомості Верховної Ради України, 2001, №43, ст. 214.
4. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х книгах / За ред. А. С. Довгерта. — Книга 1: Нормативні акти і документи Європейська інтеграція України / Уклад. Р. В. Дроб'язко. — К.: Ін Юре, 2001.
5. Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс Й. Право интеллектуальной собст-венности. Торговые аспекты. — К.: Ин Юре, 2000. — 162 с.
6. Бутнік-Сіверський О. Інтелектуальний капітал: теоретичний аспект // Інтелектуальний капітал. — 2002. - № 1. — С. 16—27.
7. Гераменко В. Договір у правовідносинах при використанні інтелектуальної (промислової) власності // Інтелектуальна власність. — 2000, № 4. - С. 12-17.
8. Горнісевич А. Інтелектуальна власність у колисці нового Цивільного кодексу України // Юридична практика. – 25 липня 2003 року.
9. Інтелектуальна власність: словник-довідник/ За заг. ред. О. Д. Святоцького.: У 2-х т. — К.: Ін Юре, 2000.
10. Лищишин М. Проблеми використання та захисту інтелектуальної власності в Україні // Економіка України. - №7(500). – 2003. – С. 44-47.
11. Право інтелектуальної власності / За ред. О. А. Підопригори, О. Д.

1.Договори на створення і використання об'єктів інтелектуальної власності. 2.Поняття промислової власності: її сутність та юридична природа. 3.Оформлення прав на захист для товарів та послуг.

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПЕРТИЗИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Право на науково-технічну інформацію

Проблема правової охорони комп'ютерного програмного забезпечення в Україні

Авторське право та суміжні права

Copyright on computer programs

Класифікація правовідносин, що виникають у сфері інтелектуальної власності

Варіант №8 1.оформлення прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Патент. 2. Відповідальність за незаконне використання товарних знаків. 3. Поняття порушення патенту.

Контрольна право інтелектуальної власності

Контрольна право інтелектуальної власності

Контрольна Право інтелектуальної власності

Спеціальне законодавство, що регулює окремі об‘єкти права інтелектуальної власності

Контрольна робота з дисципліни "Інтелектуальна власність" (Варіант 16)

Особливості захисту прав інтелектуальної власності на промисловий зразок в суді

Контрольна Право інтелектуальної власності

Патенти доповідь