Виникнення філософії. Філософський спосіб освоєння дійсності   (ID роботи: 197)

Вступ
Виникнення філософії
Філософський спосіб освоєння дійсності
Висновок
Література

Філософія (від грец. phileo — люблю і sophia — мудрість) - це загальносвітоглядна теорія. Об'єктом її пізнання є взаємовідношення людини і світу, причому людина і світ розглядаються в своїх найзагальніших (гранично загальних) і найсуттєвіших характеристиках. Предметом філософії є відношення "мислення — буття". Філософія є одночасно і системою знань (тобто впорядкованою і цілісною їх сукупністю), і пошуком розв'язання корінних світоглядних питань, бо вони невичерпні й остаточна відповідь на них ніколи не досягається. На це вказує і саме слово "філософія" - не просто "мудрість" як завершене, "готове" знання, а "любов до мудрості", вічне прагнення до повного розуміння сутності світу і сутності самої людини.
Питання виникнення філософії пов'язане зі становленням світогляду, його розвитком та ступенями зрілості. Відомо, що ще в сиву давнину людина почала осмислювати свої дії стосовно природи та інших людей, бачила різницю між світом існуючим і бажаним. Люди не хотіли голодувати, вмирати. Тому й діяли,

Філософія ставить і намагається розв'язати найзагальніші (а тому й найглибші, найсуттєвіші) питання світорозуміння. Крім того, філософія виражає не тільки світорозуміння, а й певне світоставлення, вона спрямована не тільки на осягнення об'єктивної істини, але й на формування системи цінностей, визначення того, що має для людини життєве значення. Внаслідок цього на змісті, характері філософських поглядів, пошуків і висновків позначаються й особливості різних історичних епох, цивілізація з їх певними "ментальностями" (способами мислення), специфічними рисами світорозуміння й життєсприйняття. Оскільки філософія як духовне явище є формою суспільної свідомості, вона несе на собі відбиток історичного і життєвого досвіду, позицій різних національних та соціальних спільнот і груп. На неї впливає сила традицій, вона взаємодіє з різними формами духовного життя.
Сукупність усіх цих обставин зумовлює те, що в філософії можливі принципово різні позиції, різні, в тому числі й альтернативні відповіді на корінні

1. Бичко І.В. та ін. Філософія. Курс лекцій.- К., 1993.
2. Горак Г.І. Філософія. Курс лекцій.- К., 1998.
3. Канке. Философия. Исторический и систематический курс. - М., 1999.
4. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М., 1990.
5. Мир философии: Книга для чтения: В 2-х ч. - М., 1991 - 4.1. - Разд.1.
6. Ортега-и-Гассет X. Что такое философия. - М., 1991.
7. Орлов С.В. История философии. - СПб., 2006.
8. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. М.,1995.

Соціодинаміка культурного життя

Вчення Канта про державу і право

Цінність як об'єкт філософського розуміння

Християнство в контексті культури українського народу

ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ В. ШИНКАРУКА

Вчення І. Канта про пізнання та мораль. І. Кант “Критика чистого розуму”

Давньоіндійська філософія і сучасність

Філософське вчення Платона

Наука і глобальні проблеми сучасності

Поняття та види добродійності за етикою Арістотеля

Філософія освіти і науки

Раціоналізм

Значення філософії Л. Вітгенштайна для становлення сучасної практичної філософії

Контрольна робота з філософії

Історичні типи та структура світогляду

Натуралісти та філософи XVIII-XIX ст. про місце людини в природі

ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ СОКРАТА

Космоцентризм як світоглядний принцип античної філософії

Філософська думка стародавньої Індії

Ведення дискусу. Майєвтика

Структура свідомості, її рівні

Життя та філософська діяльність Сократа

Філософська концепція людини

Специфіка філософського знання

Філософія науки : теорія, як форма наукового пізнання Філософія освіти: криза класичної парадигми освіти

Філософські проблеми біології

Поняття та види справедливості за етикою Арістотеля

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ КОНЦЕПЦІЇ ЛЮДВІГА ФЕЙЄРБАХА

Історичні форми діалектики та метафізики як методів пізнання