|
ЦІНА:
56 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (ID роботи: 1173) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Цивільне право |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 44 |
| Рік захисту: | 2011 |
| Мова: | Українськa |
План
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ЦИВІЛЬНІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ЦИВІЛЬНИХ
1.1. Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов’язку
1.2. Здійснення цивільних прав
1.3. Межі здійснення цивільних прав
1.4. Виконання цивільних обов’язків
1.5. Способи захисту цивільних прав та інтересів
РОЗДІЛ 2 ВИНИКНЕННЯ, ПРИПИНЕННЯ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНСИН
2.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
2.2. Класифікація юридичних фактів
2.3. Договори та інші правочини як підстави виникнення цивільних прав та обов’язків
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ 1 ЦИВІЛЬНІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ЦИВІЛЬНИХ
1.1. Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов’язку
1.2. Здійснення цивільних прав
1.3. Межі здійснення цивільних прав
1.4. Виконання цивільних обов’язків
1.5. Способи захисту цивільних прав та інтересів
РОЗДІЛ 2 ВИНИКНЕННЯ, ПРИПИНЕННЯ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНСИН
2.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
2.2. Класифікація юридичних фактів
2.3. Договори та інші правочини як підстави виникнення цивільних прав та обов’язків
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Обираючи тему курсової роботи «Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків», я виходила з того, що цей інститут цивільного права в умовах реформування економіки, переходу нашої країни до ринкових відносин, а також з урахуванням положень, закріплених у новій Конституції України 1996 року, набуває великої значимості і, разом з тим, потребує подальшого дослідження питань, пов’язаних з реалізацією громадянами своїх конституційних прав і свобод та гарантії їх здійснення і захисту з боку держави.
На сучасному етапі розвитку в Україні відбувається вдосконалення правової бази, якою закріплене правове становище громадян та організацій, встановлені гарантії реалізації і захисту їх прав і свобод, визначених Конституцією і іншими законами України.
Однак, навіть закріплені в Конституції та законодавчих актах права і свободи громадян не можуть бути реалізовані доти, доки не буде розроблено відповідного механізму, який би забезпечив можливість їх реалізації.
Важливе значення Цивільного кодексу України полягає і в тому, що правове регулювання зазначених відносин спирається на принципи свободи особи, свободи власності, свободи договору та підприємницької діяльності (підприємництва), що забезпечені у своїй реалізації механізмами судового захисту.
Невизначеність, а часом, наявність колізій в прийнятих Верховною Радою нормативних актах, звичайно, не сприяє стабільності цивільно-правових відносин, а навпаки створює певну збентеженість на шляху реалізації цивільних прав громадянами.
Бажано, щоб люди, як громадяни правової демократичної держави, здійснюючи свої цивільні права, вступаючи в цивільно-правові відносини як між собою, так і з різними юридичними особами і державою, почували себе рівноправними партнерами цих відносин і були впевнені в абсолютній гарантії захисту своїх прав і законних інтересів.
Мета доної курсової роботи - прагнення більш детально висвітлити питання виникнення цивільних прав та обов’язків, їх здійснення та забезпеченням виконання, розглянути питання спроби захисту цивільних інтересів. А також визначити підстави їх виникнення. Оволодіти вміннями самостійно вивчати та примінити наукову та законодавчу літературу та джерела.
Актуальність вибраної теми полягає в тому, щоб ще більше поглиблено вивчити підстави виникнення і припинення цивільних прав та обов’язків, та проаналізувати існуючі точки зору на проблему вивчення критерію встановлення меж здіцсненнясубєктивних цивільних прав та обов’язків.
Попередньо ознайомившись з роботами таких відомих правників як Чорнооченко С.І., Харитонов Є.О., Підопригори О.А., та інших, переді мною постали наступні завдання:
- визначити поняття цивільних прав та обовязків;
- визначити межі їх здійснення;
- розглянути пістави виникнення, зміни та припинення договорів та інших правочинів.
На сучасному етапі розвитку в Україні відбувається вдосконалення правової бази, якою закріплене правове становище громадян та організацій, встановлені гарантії реалізації і захисту їх прав і свобод, визначених Конституцією і іншими законами України.
Однак, навіть закріплені в Конституції та законодавчих актах права і свободи громадян не можуть бути реалізовані доти, доки не буде розроблено відповідного механізму, який би забезпечив можливість їх реалізації.
Важливе значення Цивільного кодексу України полягає і в тому, що правове регулювання зазначених відносин спирається на принципи свободи особи, свободи власності, свободи договору та підприємницької діяльності (підприємництва), що забезпечені у своїй реалізації механізмами судового захисту.
Невизначеність, а часом, наявність колізій в прийнятих Верховною Радою нормативних актах, звичайно, не сприяє стабільності цивільно-правових відносин, а навпаки створює певну збентеженість на шляху реалізації цивільних прав громадянами.
Бажано, щоб люди, як громадяни правової демократичної держави, здійснюючи свої цивільні права, вступаючи в цивільно-правові відносини як між собою, так і з різними юридичними особами і державою, почували себе рівноправними партнерами цих відносин і були впевнені в абсолютній гарантії захисту своїх прав і законних інтересів.
Мета доної курсової роботи - прагнення більш детально висвітлити питання виникнення цивільних прав та обов’язків, їх здійснення та забезпеченням виконання, розглянути питання спроби захисту цивільних інтересів. А також визначити підстави їх виникнення. Оволодіти вміннями самостійно вивчати та примінити наукову та законодавчу літературу та джерела.
Актуальність вибраної теми полягає в тому, щоб ще більше поглиблено вивчити підстави виникнення і припинення цивільних прав та обов’язків, та проаналізувати існуючі точки зору на проблему вивчення критерію встановлення меж здіцсненнясубєктивних цивільних прав та обов’язків.
Попередньо ознайомившись з роботами таких відомих правників як Чорнооченко С.І., Харитонов Є.О., Підопригори О.А., та інших, переді мною постали наступні завдання:
- визначити поняття цивільних прав та обовязків;
- визначити межі їх здійснення;
- розглянути пістави виникнення, зміни та припинення договорів та інших правочинів.
Висновок
На сьогодні в Україні склалася система законодавчих актів, що створюють правову основу для здійснення і захисту суб’єктивних цивільних прав громадян.
Однак, існують ще певні недоліки, які ускладнюють оптимальне виконання визначених суб’єктивних прав і свобод громадян. Зараз, в умовах низького рівня договірної дисципліни, подальший розвиток повинні отримати способи забезпечення виконання зобов’язань
Що є підставою виникнення цивільних прав і юридичних обов'язків?
Цивільно-правові відносини виникають, змінюються або припиняються на підставі юридичних фактів, тобто обставин, які мають юридичне значення і породжують певні правові наслідки. Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства пов'язують правові наслідки, і передусім виникнення, зміну або припинення правовідносин. Отже, юридичні факти — посередня ланка між нормою цивільного законодавства і правовідносинами.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо також з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених цивільним законодавством, цивільні права та обов'язки можуть виникати з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, з рішення суду.
У низці випадків підставою для виникнення таких прав і обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Так, внаслідок смерті у спадкоємців виникає право на майно померлого. При настанні передбаченої договором страхування певної події страхова організація зобов'язана здійснити виплату страхової суми чи страхового відшкодування страхувальникові або іншій третій особі. Зупинення перебігу строку позовної давності настає за наявності комплексу юридичних фактів: перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України, переведення їх на воєнний стан.
Цивільний кодекс України встановлює, що цивільні права та обов'язки можуть також виникати і з тих дій осіб, які не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правовою наукою розроблено класифікацію юридичних фактів на підставі певних критеріїв. Залежно від зв'язку з волею суб'єкта їх поділяють на дії та події.
Юридичні дії — це юридичні факти, спричинення яких залежить від волі людей та породжує певні правові наслідки (наприклад, у кладення у часниками правовідносин певного договору).
Дії, що вчиняються відповідно до закону, визнаються правомірними (наприклад, правочини, адміністративні акти та ін.), а дії, що вчиняються всупереч законові, — неправомірними (укладення фіктивних правочинів та ін.).
Юридичні події — це юридичні факти, що настають незалежно від волі людини (наприклад, природні явища стихійного характеру — повінь, землетрус). У цьому прикладі юридичним фактом є подія, настання якої не залежить від вольової поведінки осіб. У цивільному законодавстві такі явища набувають значення непереборної сили: смерть особи тощо. Непереборна сила є одним з юридичних фактів, які переривають перебіг позовної давності.
Конституція України, ч. 5 ст. 55, надала право кожному захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Виходячи із змісту даної конституційної норми, самозахист цивільних прав треба розуміти як здійснення уповноваженою особою дій фактичного порядку, спрямованих на охорону її особистих або майнових інтересів.
На мою думку, необхідно звернути увагу на слова Основного Закону про те, що кожен має право захищати свої права не забороненим законом способом. А чи можна передбачити в законі всі негативні наслідки самозахисту цивільних прав і заборонити їх? Відомі випадки, коли власники земельних ділянок створювали самосуд над особами, які посягали на їх власність. Але, крім закону, є ще моральні норми, яких теж потрібно дотримуватись при самозахисті цивільних прав.
Цивільне законодавство передбачає кілька видів самозахисту.
По-перше, це самозахист в стані необхідної оборони (ст.. 444 ЦК України).
По-друге, це захист цивільних прав у стані крайньої необхідності (ст.. 445 ЦК України).
І в тому, і в іншому випадку при захисті своїх прав громадянин не повинен перевищувати меж дозволеного.
В цілому, на мій погляд, питання здійснення і захисту цивільних прав громадянами найбільш повно врегульовані в нашому законодавстві і, безумовно, мають велике значення у житті суспільства.
Однак, існують ще певні недоліки, які ускладнюють оптимальне виконання визначених суб’єктивних прав і свобод громадян. Зараз, в умовах низького рівня договірної дисципліни, подальший розвиток повинні отримати способи забезпечення виконання зобов’язань
Що є підставою виникнення цивільних прав і юридичних обов'язків?
Цивільно-правові відносини виникають, змінюються або припиняються на підставі юридичних фактів, тобто обставин, які мають юридичне значення і породжують певні правові наслідки. Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства пов'язують правові наслідки, і передусім виникнення, зміну або припинення правовідносин. Отже, юридичні факти — посередня ланка між нормою цивільного законодавства і правовідносинами.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо також з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених цивільним законодавством, цивільні права та обов'язки можуть виникати з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, з рішення суду.
У низці випадків підставою для виникнення таких прав і обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Так, внаслідок смерті у спадкоємців виникає право на майно померлого. При настанні передбаченої договором страхування певної події страхова організація зобов'язана здійснити виплату страхової суми чи страхового відшкодування страхувальникові або іншій третій особі. Зупинення перебігу строку позовної давності настає за наявності комплексу юридичних фактів: перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України, переведення їх на воєнний стан.
Цивільний кодекс України встановлює, що цивільні права та обов'язки можуть також виникати і з тих дій осіб, які не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правовою наукою розроблено класифікацію юридичних фактів на підставі певних критеріїв. Залежно від зв'язку з волею суб'єкта їх поділяють на дії та події.
Юридичні дії — це юридичні факти, спричинення яких залежить від волі людей та породжує певні правові наслідки (наприклад, у кладення у часниками правовідносин певного договору).
Дії, що вчиняються відповідно до закону, визнаються правомірними (наприклад, правочини, адміністративні акти та ін.), а дії, що вчиняються всупереч законові, — неправомірними (укладення фіктивних правочинів та ін.).
Юридичні події — це юридичні факти, що настають незалежно від волі людини (наприклад, природні явища стихійного характеру — повінь, землетрус). У цьому прикладі юридичним фактом є подія, настання якої не залежить від вольової поведінки осіб. У цивільному законодавстві такі явища набувають значення непереборної сили: смерть особи тощо. Непереборна сила є одним з юридичних фактів, які переривають перебіг позовної давності.
Конституція України, ч. 5 ст. 55, надала право кожному захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Виходячи із змісту даної конституційної норми, самозахист цивільних прав треба розуміти як здійснення уповноваженою особою дій фактичного порядку, спрямованих на охорону її особистих або майнових інтересів.
На мою думку, необхідно звернути увагу на слова Основного Закону про те, що кожен має право захищати свої права не забороненим законом способом. А чи можна передбачити в законі всі негативні наслідки самозахисту цивільних прав і заборонити їх? Відомі випадки, коли власники земельних ділянок створювали самосуд над особами, які посягали на їх власність. Але, крім закону, є ще моральні норми, яких теж потрібно дотримуватись при самозахисті цивільних прав.
Цивільне законодавство передбачає кілька видів самозахисту.
По-перше, це самозахист в стані необхідної оборони (ст.. 444 ЦК України).
По-друге, це захист цивільних прав у стані крайньої необхідності (ст.. 445 ЦК України).
І в тому, і в іншому випадку при захисті своїх прав громадянин не повинен перевищувати меж дозволеного.
В цілому, на мій погляд, питання здійснення і захисту цивільних прав громадянами найбільш повно врегульовані в нашому законодавстві і, безумовно, мають велике значення у житті суспільства.
Література
1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — 141с.
2. Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003. - № 435-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. - №№ 40-44. - .356с.
3. Сімейний кодекс України вiд 10.01.2002. - № 2947-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2006. - N 21-22, -.135с.
4. Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991. - № 1789-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2008. - 794с.
5. Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 20. - 99с.
6. Агарков М.М. Проблема злоупотребления правом в советском гражданском праве. «Известия АН СССР», отделение экономики и права, 1946. - № 6. – 436с.
7. Багач Е. Оцінка істотності (необхідності та достатності) деяких умов цивільно-правового договору // Підприємництво, господарство і право . - 2005. - № 1. – 260с.
8. Білоусов Ю.В., Стефанчука С.В.,. Русу С.Д. та ін . // Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р.О.. - К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. - 250 с
9. Бородовський С. О. Укладення, зміна та розірвання договору в цивільному праві України: Дис. … канд. юрид. наук: 12. 00. 03. — Івано-Франківськ, № 3 (10), 2008. — 130с.
10. Годэме Е. Общая теория обязательств // Пер. с фр. Новицкого И.Б. М.: 1948. – 327с.
11. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. // Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Статут, 2001. – 149с.
12. Дзера О.В., Кузнєцова Н.С. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 178с.
13. Дзера О.В. Загальні положення про правочини в новому Цивільному кодексі України // Юридична Україна. — 2003. — № 7. — 105с.
14. Иоффе О.С., Грибанов В.П. Пределы осуществления субъективных гражданских прав // Советское государство и право. 1964, № 7. – 177с.
15. Кутателадзе О.Д. До питання про визначення підстав виникнення цивільних прав і обов'язків //Університетські наукові записки. Науковий часопис Хмельницького університету управління та права. - 2005. -№ 3 (15). – 136с.
16. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2-х ч.). М.: Статут (Классика российской цивилистики), 2003. – 177с.
17. Мирошникова Н.И. Механизм осуществления субъективных гражданских прав. Ярославль. 1989. – 124с.
18. Онищенко Г. Проблема встановлення межі здійснення суб’єктивного цивільного права. – Юридичний журнал № 52006. – Видавнича організація «Юстініан». – 136 с.
19. Покровський И.А. Основные проблемы гражданского права. М: Статут (Классика российской цивилистики), 2003. – 112с.
20. Рясенцев В.А. Условия и юридические последствия отказа в защите гражданских прав (к ст. 5 Основ гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик) // Советская юстиция. 1962, № 9. – 108с.
21. Стефанчук М.О. Зловживання правом як новела цивільного законодавства // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики. Матеріали міжн. наук.-практ. конференції, м. Харків. К.: 2004. – 101с.
22. Стефанчук М.О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Національна академія наук України, І-т держави і права ім. Корецького.. – К.: Вид-во Хмельницького у-ту управління та права, 2006. – 111с.
23. Цивільне право України: Навч. посіб. / М.І. Панченко. - К.: Знання, 2005. - 583 с.
24. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України // Підручник. – К.: Істина, 2003. – 776с.
25. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Т. 1. Загальна частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 520 с.
26. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Т. 2. Особлива частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 408 с.
27. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн./За ред. О.В. Дзери., Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 1. – 736 с.
28. Чорнооченко C.I. Цивільний процес: Вид. 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 472 с.
29. Юровська Г. В. Правочини як підстава виникнення цивільних прав і обов’язків //Адвокат. — 2004. — № 4. — 76 с.
2. Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003. - № 435-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. - №№ 40-44. - .356с.
3. Сімейний кодекс України вiд 10.01.2002. - № 2947-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2006. - N 21-22, -.135с.
4. Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991. - № 1789-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2008. - 794с.
5. Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 20. - 99с.
6. Агарков М.М. Проблема злоупотребления правом в советском гражданском праве. «Известия АН СССР», отделение экономики и права, 1946. - № 6. – 436с.
7. Багач Е. Оцінка істотності (необхідності та достатності) деяких умов цивільно-правового договору // Підприємництво, господарство і право . - 2005. - № 1. – 260с.
8. Білоусов Ю.В., Стефанчука С.В.,. Русу С.Д. та ін . // Цивільне право України: Навчальний посібник / За ред. Р.О.. - К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. - 250 с
9. Бородовський С. О. Укладення, зміна та розірвання договору в цивільному праві України: Дис. … канд. юрид. наук: 12. 00. 03. — Івано-Франківськ, № 3 (10), 2008. — 130с.
10. Годэме Е. Общая теория обязательств // Пер. с фр. Новицкого И.Б. М.: 1948. – 327с.
11. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. // Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Статут, 2001. – 149с.
12. Дзера О.В., Кузнєцова Н.С. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 178с.
13. Дзера О.В. Загальні положення про правочини в новому Цивільному кодексі України // Юридична Україна. — 2003. — № 7. — 105с.
14. Иоффе О.С., Грибанов В.П. Пределы осуществления субъективных гражданских прав // Советское государство и право. 1964, № 7. – 177с.
15. Кутателадзе О.Д. До питання про визначення підстав виникнення цивільних прав і обов'язків //Університетські наукові записки. Науковий часопис Хмельницького університету управління та права. - 2005. -№ 3 (15). – 136с.
16. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2-х ч.). М.: Статут (Классика российской цивилистики), 2003. – 177с.
17. Мирошникова Н.И. Механизм осуществления субъективных гражданских прав. Ярославль. 1989. – 124с.
18. Онищенко Г. Проблема встановлення межі здійснення суб’єктивного цивільного права. – Юридичний журнал № 52006. – Видавнича організація «Юстініан». – 136 с.
19. Покровський И.А. Основные проблемы гражданского права. М: Статут (Классика российской цивилистики), 2003. – 112с.
20. Рясенцев В.А. Условия и юридические последствия отказа в защите гражданских прав (к ст. 5 Основ гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик) // Советская юстиция. 1962, № 9. – 108с.
21. Стефанчук М.О. Зловживання правом як новела цивільного законодавства // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики. Матеріали міжн. наук.-практ. конференції, м. Харків. К.: 2004. – 101с.
22. Стефанчук М.О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Національна академія наук України, І-т держави і права ім. Корецького.. – К.: Вид-во Хмельницького у-ту управління та права, 2006. – 111с.
23. Цивільне право України: Навч. посіб. / М.І. Панченко. - К.: Знання, 2005. - 583 с.
24. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України // Підручник. – К.: Істина, 2003. – 776с.
25. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Т. 1. Загальна частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 520 с.
26. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Т. 2. Особлива частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 408 с.
27. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн./За ред. О.В. Дзери., Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 1. – 736 с.
28. Чорнооченко C.I. Цивільний процес: Вид. 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 472 с.
29. Юровська Г. В. Правочини як підстава виникнення цивільних прав і обов’язків //Адвокат. — 2004. — № 4. — 76 с.
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?