Судово-медична експертиза невідомої особи   (ID роботи: 1072)

ЗМІСТ
Вступ
1. Загальні правила судово-медичної експертизи невідомої особи
2. Основні питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні розчленованих і скелетованих трупів
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
До судової медицини як складова частина входить і судово-медична експертиза живих осіб. У цьому розділі вивчаються підстави експертиз, прийоми й методики медичного обстеження, основи оцінки отриманих результатів та принципи побудови висновків.
За статистикою, експертизи живих осіб посідають перше місце у судово-медичній практиці; кількість їх майже втричі перевищує кількість експертиз трупів.
Судово-медична експертиза живих осіб проводиться згідно з вимогами Кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України і відповідними "Правилами...", затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року.
Виконуються судово-медичні експертизи живих осіб за постановами прокуратури, органів Міністерства внурішніх справ, Служби безпеки або за рішенням судів у випадках, коли вчинено злочин проти здоров'я чи гідності людини. У разі побутових конфліктів, що супроводжуються спричиненням легких тілесних ушкоджень, обстеження потерпілих, як правило, проводиться не за постановою (бо кримінальна справа не порушується), а за направленням міліції або суду.
Експертиза живих осіб оформляється документом, що носить назву "Висновок експерта". На основі направлення проводиться обстеження живої особи, що документується "Актом судово-медичного обстеження". Судово-медичні експерти можуть проводити обстеження громадян за їх власним бажанням, і така експертиза оформляється документом "Думка спеціаліста". Як доказ у суді може враховуватися лише "Висновок експерта". Експерти-за (обстеження) особи проводиться за наявністю особистого посвідчення (паспорта), або якщо тотожність її підтверджується працівником правоохоронних органів, який супроводжує цю особу на експертизу.

Висновки
Якісно проведений огляд місця є запорукою успіху. Саме тому необхідно зробити все, щоб побувати на місці пригоди, детально вивчити його, спробувати відтворити обставини та події, які там відбулися. Звичайно, все це робиться з дотриманням вимог процесуального законодавства й детально документується.
Корисними є й повторні огляди після судово-медичного дослідження трупа, бо інколи його результати визначають напрямок подальшого розслідування.
Треба зупинитися ще на одному різновиді огляду місця виявлення трупа — ексгумації (виймання трупа із землі). Ця слідча дія проводиться з різною метою — для встановлення причини смерті особи, тіло якої поховали без розтину, виявлення патологічних змін, зокрема різноманітних ушкоджень, які не були встановлені при первинному дослідженні тощо.
Ексгумація може бути проведена як на кладовищі, так і в інших місцях. Коли ексгумація здійснюється на кладовищі, то після огляду могилу розкривають, визначають глибину поховання та стан домовини. Останню виймають і відправляють до моргу. Крім того, беруть зразки грунту з-під домовини та зі стінок могили для подальшого судово-токсикологічного дослідження.
У процесі огляду місця події можна за окремими ознаками скласти уявлення про учасників того, що сталося, особливо — при обстеженні закритих приміщень (квартир або хат, гаражів, сараїв тощо).
Коли йдеться про статеві злочини, то при огляді помешкання можуть бути виявлені речі, які висвітлюють сексуальні сторони буття жильців: у осіб, схильних до садизму, — відповідного змісту малюнки, зокрема, виконані самими господарями, інколи вдається знайти предмети, за допомогою яких наносять побої (батоги, ланцюги, мотузки, загострені предмети тощо). Подібні речі зустрічаються і у квартирах мазохістів. Там же, де мешкають фетишисти, знаходять у великій кількості предмети білизни, туалету, взуття, головні убори осіб протилежної статі, найчастіше — вкрадені.
Значною своєрідністю відрізняються й травми потерпілих, заподіяні душевнохворими, або ушкодження на тілах душевнохворих самовбивць.
Велика кількість і масивність ушкоджень спостерігається, коли їх спричиняють комусь чи собі меланхоліки.
Якщо злочинцем-вбивцею є жінка, то дуже часто труп жертви прикритий простирадлом, ковдрою, одежиною. Водночас треба мати на увазі, що жінки наносять значно більше ушкоджень, чимало з них — після смерті жертви.
Інколи велике значення у встановленні картини події можуть мати навіть незначні деталі, виявлені при огляді, — вузли на мотузках, якими зв'язували жертву, спосіб знищення або приховування слідів злочину.

Список використаної літератури
1. Наказ МОЗ “Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” №6, 17 січня 1995 р.
2. Науково-практичний коментер Кримінального кодексу України. – К.: Юрінком, 1997. – 960 с.
3. Даньковский А.Р., Матышев А.А. Судебная медицина. – Л.: Медицина, 1985. – 488с.
4. Крюков В.Н. Судебная медицина. – М.: Медицина, 1990. – 448 с.
5. Муханов А.И. Атлас-руководство по судебной медицине. – К.: Вища школа, 1988 – 232 с.
6. Сапожников Ю.С., Гамбург А.М. Судебная медицина – К.: Вища школа, 1980. – 160 с.

Виявлення слідів крові на місці події та їх значення у встановленні обставин справи. Питання, які вирішуються при експертизі крові.

Механічна асфікція

Сучасні судово-медичні можливості експертизи сперми

Морально-етичні і правові аспекти лікарської діяльності