Сучасні судово-медичні можливості експертизи сперми   (ID роботи: 1066)

ЗМІСТ
Вступ
1. Судово-медична експертиза осіб, підозрюваних у скоєнні статевого злочину
2. Особливості проведення ексертизи сперми
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
Судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів (надалі - експертиза) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи (надалі - відділення), а також судово-медична експертиза на підприємницьких засадах проводиться згідно з Законом України "Про судову експертизу", процесуальним законодавством, іншими законодавчими актами, Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, даними Правилами та затвердженими нормативними документами Міністерства охорони здоров'я (надалі - МОЗ) України.
Експертизи у відділенні проводяться з метою встановлення наявності і групової належності об'єктів людського походження (крові, виділень, волосся, кісток тощо), встановлення батьківства, материнства та підміни дітей, з використанням спеціальних методів, методик, а також знань у галузі судової медицини.
Експертиза у відділенні проводиться на підставі постанови особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді чи за ухвалою суду, а також за направленням судово-медичних експертів інших структурних підрозділів бюро, які проводять експертизу у справі.
Проводити експертизу у відділенні можуть працівники бюро - судово-медичні експерти, які пройшли підготовку з судово-медичної імунології.
Як спеціалісти ці працівники можуть бути залучені до відбору зразків для порівняльного дослідження.
До документа про призначення експертизи повинні додаватися речові докази, протокол огляду речових доказів, зразки біоматеріалу і, при наявності, медична документація.
При проведенні додаткових і повторних експертиз до документа про призначення експертизи повинні додаватися ще й первинна судово-імунологічна та інша експертна документація, при необхідності протоколи огляду і відбору речових доказів або всі матеріали справи.
Речові докази і документи до них приймаються у відділенні завідуючим або особою, яка його заміщає, лише при наявності на цих документах резолюції начальника бюро або його заступника.
При розміщенні відділення не на базі бюро допускається приймання речових доказів і документів до них без резолюції начальника або його заступника. Такий порядок приймання встановлюється відповідним наказом по бюро.
Реєстрація речових доказів, що надійшли у відділення, і документів до них проводиться у Журналі реєстрації експертиз (досліджень) речових доказів (об'єктів дослідження) та документів у відділенні (надалі - журнал реєстрації) завідуючим відділенням чи іншим працівником відділення, якому це доручено.

Висновки
Якщо факт порушення цілості дівочої пліви встановлений, визначається давність порушень і можливий механізм його утворення.
При свіжих ушкодженнях дівочої пліви дослідження матки і придатків через піхву допускається лише після загоєння пліви, не раніше ніж через 10-12 днів після скоєння статевого акту.
Вилучення вмісту піхви для визначення наявності сперматозоїдів і статевої приналежності сперми проводиться в строки не більше як 7 діб з часу скоєння статевого акту стерильним марлевим тампоном із ділянки задніх і бічних склепінь.
Даним марлевим тампоном робляться мазки на предметних скельцях. Висушені за кімнатної температури предметні скельця, марлевий тампон, а також зразок чистої марлі від того самого клаптика упаковуються належним чином і надсилаються у встановленому порядку для дослідження у відділення судово-медичної імунології бюро.
У разі необхідності при проведенні експертизи у зв'язку із скоєнням насильницького статевого акту (згвалтування) виконується дослідження анального отвору обстежуваної. Звертається увага на форму (у вигляді невеликого заглиблення, широкої або втягнутої коронки), вираженість радіальних зморшок шкіри навколо анального отвору, колір слизової оболонки прямої кишки, наявність зяяння, тріщин, саден, ран.
При цьому, якщо обстежувана після зносин через анальний отвір не мала акту дефекації, необхідно взяти мазки з прямої кишки для встановлення наявності сперматозоїдів, яке проводиться марлевим тампоном з глибини три-п'ять сантиметрів прямої кишки шляхом обтирання її слизової оболонки. Вилученим тампоном роблять мазки на предметних скельцях. Тампон та скельця висушують за кімнатної температури і разом із зразками чистої марлі надсилають у встановленому порядку у відділення судово-медичної імунології бюро.
Якщо в процесі експертизи були знайдені будь-які тілесні ушкодження, при складанні підсумків визначають характер та механізм виникнення їх без зазначення, що вони скоєні, чи могли бути скоєні, при статевому акті.

Список використаної літератури
1. Наказ МОЗ “Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” №6, 17 січня 1995 р.
2. Науково-практичний коментер Кримінального кодексу України. – К.: Юрінком, 1997. – 960 с.
3. Даньковский А.Р., Матышев А.А. Судебная медицина. – Л.: Медицина, 1985. – 488с.
4. Крюков В.Н. Судебная медицина. – М.: Медицина, 1990. – 448 с.
5. Муханов А.И. Атлас-руководство по судебной медицине. – К.: Вища школа, 1988 – 232 с.
6. Райский М.И. Судебная медицина. – М.: Медицина, 1965. – 152 с.
7. Сапожников Ю.С., Гамбург А.М. Судебная медицина – К.: Вища школа, 1980. – 160 с.

Виявлення слідів крові на місці події та їх значення у встановленні обставин справи. Питання, які вирішуються при експертизі крові.

Механічна асфікція

Морально-етичні і правові аспекти лікарської діяльності

Судово-медична експертиза невідомої особи