|
ЦІНА:
100 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Етапи розвитку холодної війни (ID роботи: 1047) |
| Напрям: | Гуманітарні предмети |
| Предмет: | Історія Всесвітня |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 37 |
| Рік захисту: | 2009 |
| ВУЗ: | Київський Славістичний Університет (КСУ) |
| Мова: | Українськa |
План
ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Історіографія питання та джерела
1.2 Передумови розгортання холодної війни
РОЗДІЛ ІІ. ЕТАПИ ТА ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ
2.1 Загальна характеристика зовнішня політика СРСР
2.2 Корейська війна
2.3 Встановлення берлінської стіни
2.4 Карибська криза
2.5. В'єтнамська війна
2.6. Афганська криза
РОЗДІЛ ІІІ. КІНЦЕВИЙ ЕТАП ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ. АНАЛІЗ РОЗСТАНОВКИ ПОЛІТИЧНИХ, ВІЙСЬКОВИХ СИЛ В ЄВРОПІ І СВІТІ ПІСЛЯ РОЗПАДУ СРСР
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Історіографія питання та джерела
1.2 Передумови розгортання холодної війни
РОЗДІЛ ІІ. ЕТАПИ ТА ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ
2.1 Загальна характеристика зовнішня політика СРСР
2.2 Корейська війна
2.3 Встановлення берлінської стіни
2.4 Карибська криза
2.5. В'єтнамська війна
2.6. Афганська криза
РОЗДІЛ ІІІ. КІНЦЕВИЙ ЕТАП ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ. АНАЛІЗ РОЗСТАНОВКИ ПОЛІТИЧНИХ, ВІЙСЬКОВИХ СИЛ В ЄВРОПІ І СВІТІ ПІСЛЯ РОЗПАДУ СРСР
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. “Холодна війна”, яка поряд з Першою і Другою світовими війнами, становила одну з найдраматичніших сторінок в історії ХХ століття, впродовж тривалого часу здебільшого однобоко, тенденційно досліджувалася й оцінювалася науковцями, засобами масової інформації в США, Великобританії, ФРН та інших країнах. Відповідальність за розв’язання “холодної війни”, її руйнівний, вибухонебезпечний характер покладалася виключно на СРСР, країни соціалізму, міжнародний комуністичний рух. В свою чергу потужний пропагандистський апарат СРСР, країн соцтабору звинувачував у розв’язанні “холодної війни” насамперед США та НАТО, і загалом весь міжнародний імперіалізм.
Отже, після формального закінчення “холодної війни”, розпаду СРСР, припинення діяльності Організації Варшавського Договору (ОВД), розтаємничення багатьох важливих документів з цього питання, надзвичайно актуальним постало завдання науково виважено, об’єктивно, неупереджено дослідити істинні причини виникнення, цілей, характеру, перебігу, наслідків “холодної війни”, оцінити шкоду, якої завдала ця війна провокуванням конфліктів між народами, згортанням нормальних міждержавних стосунків, надмірною гонитвою озброєнь, марнотратним виснаженням матеріальних, фінансових, людських ресурсів, так необхідних для розв’язання гострих світових економічних, соціальних, екологічних проблем. Актуальною є спроба дослідити нову розстановку політичних і військових сил в Європі і світі після розпаду СРСР, ОВД висвітлити зростаючу роль США, НАТО, Росії у забезпеченні стабільної системи міжнародної безпеки, відверненні загрози термоядерної війни, попередженні небезпечних акцій міжнародного тероризму.
Об’єктом дослідження є “холодна війна”, як феномен міжнародного життя у другій половині ХХ століття.
Предметом дослідження є витоки, політичні, військові аспекти “холодної війни”.
Методи дослідження. В основу роботи покладено комплексний підхід до вивчення проблеми, тобто поєднання кількох методів, пов’язаних з рядом напрямків дослідження. В дослідженні було використано метод порівняння, метод аналізу документів, ряд соціологічних методів – факторний, системного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні основних засад причин та етапів „холодної війни”.
Особистий внесок. В роботі було поетапно проаналізовано етапи та наслідки „холодної війни”.
Метою дослідження є виявлення на підставі аналізу достовірних документів, зарубіжних, вітчизняних, наукових, літературних джерел причин загострення після закінчення Другої світової війни відносин між СРСР і США – двома протилежними суспільно-політичними системами, НАТО і Організацією Варшавського Договору, ґрунтовно дослідити витоки, характер і наслідки “холодної війни”, показати труднощі переходу “пострадянських держав”, у тому числі України, до системи європейської безпеки.
Практичне значення дослідження полягає, насамперед, у спробі з’ясування витоків, дії, механізмів, які обумовили „холодну війну”.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.
Актуальність теми дослідження. “Холодна війна”, яка поряд з Першою і Другою світовими війнами, становила одну з найдраматичніших сторінок в історії ХХ століття, впродовж тривалого часу здебільшого однобоко, тенденційно досліджувалася й оцінювалася науковцями, засобами масової інформації в США, Великобританії, ФРН та інших країнах. Відповідальність за розв’язання “холодної війни”, її руйнівний, вибухонебезпечний характер покладалася виключно на СРСР, країни соціалізму, міжнародний комуністичний рух. В свою чергу потужний пропагандистський апарат СРСР, країн соцтабору звинувачував у розв’язанні “холодної війни” насамперед США та НАТО, і загалом весь міжнародний імперіалізм.
Отже, після формального закінчення “холодної війни”, розпаду СРСР, припинення діяльності Організації Варшавського Договору (ОВД), розтаємничення багатьох важливих документів з цього питання, надзвичайно актуальним постало завдання науково виважено, об’єктивно, неупереджено дослідити істинні причини виникнення, цілей, характеру, перебігу, наслідків “холодної війни”, оцінити шкоду, якої завдала ця війна провокуванням конфліктів між народами, згортанням нормальних міждержавних стосунків, надмірною гонитвою озброєнь, марнотратним виснаженням матеріальних, фінансових, людських ресурсів, так необхідних для розв’язання гострих світових економічних, соціальних, екологічних проблем. Актуальною є спроба дослідити нову розстановку політичних і військових сил в Європі і світі після розпаду СРСР, ОВД висвітлити зростаючу роль США, НАТО, Росії у забезпеченні стабільної системи міжнародної безпеки, відверненні загрози термоядерної війни, попередженні небезпечних акцій міжнародного тероризму.
Об’єктом дослідження є “холодна війна”, як феномен міжнародного життя у другій половині ХХ століття.
Предметом дослідження є витоки, політичні, військові аспекти “холодної війни”.
Методи дослідження. В основу роботи покладено комплексний підхід до вивчення проблеми, тобто поєднання кількох методів, пов’язаних з рядом напрямків дослідження. В дослідженні було використано метод порівняння, метод аналізу документів, ряд соціологічних методів – факторний, системного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні основних засад причин та етапів „холодної війни”.
Особистий внесок. В роботі було поетапно проаналізовано етапи та наслідки „холодної війни”.
Метою дослідження є виявлення на підставі аналізу достовірних документів, зарубіжних, вітчизняних, наукових, літературних джерел причин загострення після закінчення Другої світової війни відносин між СРСР і США – двома протилежними суспільно-політичними системами, НАТО і Організацією Варшавського Договору, ґрунтовно дослідити витоки, характер і наслідки “холодної війни”, показати труднощі переходу “пострадянських держав”, у тому числі України, до системи європейської безпеки.
Практичне значення дослідження полягає, насамперед, у спробі з’ясування витоків, дії, механізмів, які обумовили „холодну війну”.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.
Висновок
ВИСНОВКИ
Важливо ще раз підкреслити, що в роки тривання “холодної війни” на всіх ділянках протиборства велася гостра і непримиренна боротьба. Навіть у час, коли під впливом досягнення певної рівноваги у балансі ракетно-ядерних озброєнь формально спостерігалася певна розрядка міжнародної напруги, і це тепер доведено, йшла прихована від світової громадськості інтенсивна робота по випередженню протилежного табору у розбудові наступального ракетно - ядерного потенціалу.
Велетенська за масштабами гонка озброєнь вщент виснажила економічні, матеріальні, фінансові ресурси СРСР і інших соціалістичних країн, зумовила відчутний дефіцит, кризу у задоволенні елементарних потреб населення, викликала глибоке розчарування комуністичними ідеалами у мільйонів людей. І це стало однією з децидуючих причин краху комуністичного ладу в країнах Східної і Центральної Європи, припинення дії Організації Варшавського Договору, як і розвалу всієї соціалістичної системи.
"Холодна війна" увійде в історію XХ століття як війна, що породила безпрецедентну за масштабами ідеологічну боротьбу. У війні, оголошеній обома ворогуючими блоками, застосовувалися потворні, аморальні засоби боротьби - шантаж, провокації, підкуп, дезінформація, обман, спотворення фактів, перекручення історії, залякування. Ці засоби в однаковій мірі застосовували пропагандистські центри і спецслужби як СРСР, так і Сполучених Штатів Америки.
Отже, першочерговий обов’язок усіх вільнолюбивих народів світу, Організації Об'єднаних Націй, інших впливових міжнародних об'єднань і союзів полягає в тому, щоб попереджати можливість виникнення рецидивів “холодної війни”, запобігати регіональних (чи тим більше) глобальних конфліктів: політичних, територіальних, міжнаціональних, з приводу релігійних проблем, посилювати довіру між народами, їх консолідацію, підвищувати роль політичних (а не воєнних чинників) у розв’язанні конфліктних ситуацій.
Загальновизнаним є те, що закінчення “холодної війни” було зумовлено розпадом СРСР, зміною суспільно-політичного ладу в усіх європейських соціалістичних країнах, припиненням дії Організації Варшавського Договору. Незаперечно визнається і те, що серед найвпливовіших причин цього чи не найбільш вражаючого явища другої половини XX століття – гігантська гонка озброєнь, яку не витримала економіка СРСР і інших соціалістичних країн, багато в чому амбіційна, гегемоністська, авантюрна військова, зовнішня політика СРСР, інших соціалістичних країн, яка з часом стала гостро суперечити національним інтересам цих країн.
В результаті розпаду СРСР, припиненні дії Організації Варшавського Договору, розвалу співдружності соціалістичних країн, у світі і зокрема в Європі склалася нова розстановка військових і політичних сил. Вона характеризується зростанням миротворчого, міжнародного впливу Організації Об’єднаних Націй, Північноатлантичного Альянсу, Ради Європи та інших демократичних організацій і союзів. Зростає вплив провідних країн Азії, Латинської Америки і Африки (Японія, Китай, Індія, Бразилія, Аргентина, Південно-Африканська Республіка, Іран – і ін.)
В той же час світова співдружність народів висловлює серйозне занепокоєння надмірним зростанням міжнародного тероризму, мусульманського фундаменталізму, штучного розпалювання протистояння, ненависті на релігійному, міжнаціональному ґрунті, швидким розповсюдженням наркотичних засобів і т. ін.
Уже в XXІ столітті світ зіткнувся з вибухонебезпечними політичними, військовими конфліктами (Ірак, Афганістан, Палестина-Ізраїль, колишня Югославія та ін.), які легко можуть набути широких міжнародних масштабів. З’явилися виразні ознаки зростаючої небезпеки глобальної енергетичної кризи, яка у найближчому майбутньому може становити смертельну небезпеку для всієї людської цивілізації.
Світовому співтовариству народів, Організації Об’єднаних Націй ще належить у повній мірі оцінити загрози міжнародного тероризму, виробити ефективні засоби попередження фатальних наслідків терроризму.
Важливо ще раз підкреслити, що в роки тривання “холодної війни” на всіх ділянках протиборства велася гостра і непримиренна боротьба. Навіть у час, коли під впливом досягнення певної рівноваги у балансі ракетно-ядерних озброєнь формально спостерігалася певна розрядка міжнародної напруги, і це тепер доведено, йшла прихована від світової громадськості інтенсивна робота по випередженню протилежного табору у розбудові наступального ракетно - ядерного потенціалу.
Велетенська за масштабами гонка озброєнь вщент виснажила економічні, матеріальні, фінансові ресурси СРСР і інших соціалістичних країн, зумовила відчутний дефіцит, кризу у задоволенні елементарних потреб населення, викликала глибоке розчарування комуністичними ідеалами у мільйонів людей. І це стало однією з децидуючих причин краху комуністичного ладу в країнах Східної і Центральної Європи, припинення дії Організації Варшавського Договору, як і розвалу всієї соціалістичної системи.
"Холодна війна" увійде в історію XХ століття як війна, що породила безпрецедентну за масштабами ідеологічну боротьбу. У війні, оголошеній обома ворогуючими блоками, застосовувалися потворні, аморальні засоби боротьби - шантаж, провокації, підкуп, дезінформація, обман, спотворення фактів, перекручення історії, залякування. Ці засоби в однаковій мірі застосовували пропагандистські центри і спецслужби як СРСР, так і Сполучених Штатів Америки.
Отже, першочерговий обов’язок усіх вільнолюбивих народів світу, Організації Об'єднаних Націй, інших впливових міжнародних об'єднань і союзів полягає в тому, щоб попереджати можливість виникнення рецидивів “холодної війни”, запобігати регіональних (чи тим більше) глобальних конфліктів: політичних, територіальних, міжнаціональних, з приводу релігійних проблем, посилювати довіру між народами, їх консолідацію, підвищувати роль політичних (а не воєнних чинників) у розв’язанні конфліктних ситуацій.
Загальновизнаним є те, що закінчення “холодної війни” було зумовлено розпадом СРСР, зміною суспільно-політичного ладу в усіх європейських соціалістичних країнах, припиненням дії Організації Варшавського Договору. Незаперечно визнається і те, що серед найвпливовіших причин цього чи не найбільш вражаючого явища другої половини XX століття – гігантська гонка озброєнь, яку не витримала економіка СРСР і інших соціалістичних країн, багато в чому амбіційна, гегемоністська, авантюрна військова, зовнішня політика СРСР, інших соціалістичних країн, яка з часом стала гостро суперечити національним інтересам цих країн.
В результаті розпаду СРСР, припиненні дії Організації Варшавського Договору, розвалу співдружності соціалістичних країн, у світі і зокрема в Європі склалася нова розстановка військових і політичних сил. Вона характеризується зростанням миротворчого, міжнародного впливу Організації Об’єднаних Націй, Північноатлантичного Альянсу, Ради Європи та інших демократичних організацій і союзів. Зростає вплив провідних країн Азії, Латинської Америки і Африки (Японія, Китай, Індія, Бразилія, Аргентина, Південно-Африканська Республіка, Іран – і ін.)
В той же час світова співдружність народів висловлює серйозне занепокоєння надмірним зростанням міжнародного тероризму, мусульманського фундаменталізму, штучного розпалювання протистояння, ненависті на релігійному, міжнаціональному ґрунті, швидким розповсюдженням наркотичних засобів і т. ін.
Уже в XXІ столітті світ зіткнувся з вибухонебезпечними політичними, військовими конфліктами (Ірак, Афганістан, Палестина-Ізраїль, колишня Югославія та ін.), які легко можуть набути широких міжнародних масштабів. З’явилися виразні ознаки зростаючої небезпеки глобальної енергетичної кризи, яка у найближчому майбутньому може становити смертельну небезпеку для всієї людської цивілізації.
Світовому співтовариству народів, Організації Об’єднаних Націй ще належить у повній мірі оцінити загрози міжнародного тероризму, виробити ефективні засоби попередження фатальних наслідків терроризму.
Література
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Введення в теорію міжнародних відносин і аналіз зовнішньої політики: Навчань. допомога / Н.А. Ломагин, В.Е. Ковалів. – Спб, - 2001. – 166 з.
2. Всесвітня історія: Посібник до держ. екзамену для студ. іст. спец. / Ніжинський держ. педагогічний ун-т ім. Миколи Гоголя / Петро Петрович... Моціяка (уклад.) — Ніжин : НДПУ ім. М.Гоголя, 2004. — 282с.
3. Газін Володимир Володимирович. Всесвітня історія ХХ ст.: Навч. посіб. для старшокл. та абітурієнтів / Кам'янець-Подільський держ. ун-т. — Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2004. — 156с.
4. Гісем О. В., Подобєд А. О. Всесвітня історія 1918-1945 рр. / Творча спілка вчителів України; Асоціація істориків "Істина". — К., 1996. — 132с.
5. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 1995.
6. Європейський вибір України // Автор.колектив: Катиренчук Б.А., Гетьманчук М.П., Тумашов А.В. і ін. / Навч.посібник. – Львів: Військовий інститут. 2000. – 216 с.
7. Зовнішня політика і безпека європейських держав: Прол.-темат. сб. / РАН ИНИОН – М.: ИНИОН, 1995 – 144с.
8. Зовнішня політика і безпека сучасної Росії. Хрестоматія в двох томах / Составитель Т.А. Шаклєїна. М., 1999. - 468 з.
9. История международных отношений и внешней политики СССР. – Т. 2. 1945-1970. – М.: Международные отношения, 1987. – 671 с..
10. Киссинджер Г. Дипломатия / Пер. з англ. В.В. Львова. – М., 1997. – 848с.
11. Международные отношения после Второй мировой войны. – Т. 2. 1950-1955. – М.: Политическая литература, 1963. – 462 с..
12. Международные отношения после Второй мировой войны. –Т. 1. 1945-1949. – М.: Политическая литература, 1962. – 501 с.;
13. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки): підручник / В.А. Манжола, М.М. Білоус, Л.Ф. Гайдуков та ін. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.
14. Незалежна Україна в системі міжнародних зв’язків // Автор.колектив: Катиренчук Б.А., Тумашов А.В. та ін./ Навч.посібник. – Львів: Військовий інститут. 1998. - 190c.
15. Пронь С.В. Зовнішня політика та дипломатія у повоєнний період (1950-1990 роки). – Миколаїв: Вид-во „Эолис”, 1997. – 452 с..
16. Советская внешняя политика. 1917-1945 гг. Поиски новых подходов. – М., 1992.
17. Тумашов А.В. “Холодна війна” і її негативний вплив на міжнародну атмосферу в 60 - 80 рр. ХХ ст. Львів. – 200. - Вісник Національного університету “Львівська політехніка” №408. – с. 116-122.
18. Тумашов А.В. До аналізу перебігу “холодної війни” та її негативних наслідків. Львів., 2001. Військово-науковий вісник. – Вип.3. ЛВІ, 2001. – С.167-175.
19. Тумашов А.В. Нові геополітичні реалії в світі після розпаду СРСР. В кн.. Ефективність директивного управління в контексті становлення громадянського суспільства: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 22 січня 2002 р. Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – с. 184-188.
20. Тумашов А.В. Політичні аспекти виникнення і наслідки “холодної війни”. Львів., 2000. Військово-науковий вісник. – Вип.1. ЛВІ, 2000. – С. 74-94.
21. Тумашов А.В. Політичні та військові аспекти оцінки “холодної війни” у радянських та зарубіжних виданнях // Військово-науковий вісник. – Вип..4. – Львів: Видавництво ЛВІ, 2002. – с.182-187.
1. Введення в теорію міжнародних відносин і аналіз зовнішньої політики: Навчань. допомога / Н.А. Ломагин, В.Е. Ковалів. – Спб, - 2001. – 166 з.
2. Всесвітня історія: Посібник до держ. екзамену для студ. іст. спец. / Ніжинський держ. педагогічний ун-т ім. Миколи Гоголя / Петро Петрович... Моціяка (уклад.) — Ніжин : НДПУ ім. М.Гоголя, 2004. — 282с.
3. Газін Володимир Володимирович. Всесвітня історія ХХ ст.: Навч. посіб. для старшокл. та абітурієнтів / Кам'янець-Подільський держ. ун-т. — Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2004. — 156с.
4. Гісем О. В., Подобєд А. О. Всесвітня історія 1918-1945 рр. / Творча спілка вчителів України; Асоціація істориків "Істина". — К., 1996. — 132с.
5. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 1995.
6. Європейський вибір України // Автор.колектив: Катиренчук Б.А., Гетьманчук М.П., Тумашов А.В. і ін. / Навч.посібник. – Львів: Військовий інститут. 2000. – 216 с.
7. Зовнішня політика і безпека європейських держав: Прол.-темат. сб. / РАН ИНИОН – М.: ИНИОН, 1995 – 144с.
8. Зовнішня політика і безпека сучасної Росії. Хрестоматія в двох томах / Составитель Т.А. Шаклєїна. М., 1999. - 468 з.
9. История международных отношений и внешней политики СССР. – Т. 2. 1945-1970. – М.: Международные отношения, 1987. – 671 с..
10. Киссинджер Г. Дипломатия / Пер. з англ. В.В. Львова. – М., 1997. – 848с.
11. Международные отношения после Второй мировой войны. – Т. 2. 1950-1955. – М.: Политическая литература, 1963. – 462 с..
12. Международные отношения после Второй мировой войны. –Т. 1. 1945-1949. – М.: Политическая литература, 1962. – 501 с.;
13. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки): підручник / В.А. Манжола, М.М. Білоус, Л.Ф. Гайдуков та ін. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.
14. Незалежна Україна в системі міжнародних зв’язків // Автор.колектив: Катиренчук Б.А., Тумашов А.В. та ін./ Навч.посібник. – Львів: Військовий інститут. 1998. - 190c.
15. Пронь С.В. Зовнішня політика та дипломатія у повоєнний період (1950-1990 роки). – Миколаїв: Вид-во „Эолис”, 1997. – 452 с..
16. Советская внешняя политика. 1917-1945 гг. Поиски новых подходов. – М., 1992.
17. Тумашов А.В. “Холодна війна” і її негативний вплив на міжнародну атмосферу в 60 - 80 рр. ХХ ст. Львів. – 200. - Вісник Національного університету “Львівська політехніка” №408. – с. 116-122.
18. Тумашов А.В. До аналізу перебігу “холодної війни” та її негативних наслідків. Львів., 2001. Військово-науковий вісник. – Вип.3. ЛВІ, 2001. – С.167-175.
19. Тумашов А.В. Нові геополітичні реалії в світі після розпаду СРСР. В кн.. Ефективність директивного управління в контексті становлення громадянського суспільства: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 22 січня 2002 р. Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – с. 184-188.
20. Тумашов А.В. Політичні аспекти виникнення і наслідки “холодної війни”. Львів., 2000. Військово-науковий вісник. – Вип.1. ЛВІ, 2000. – С. 74-94.
21. Тумашов А.В. Політичні та військові аспекти оцінки “холодної війни” у радянських та зарубіжних виданнях // Військово-науковий вісник. – Вип..4. – Львів: Видавництво ЛВІ, 2002. – с.182-187.
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?