Амністія   (ID работы: 1892)

Вступ
Розділ 1. Теоретико-історичні аспекти дослідження амністії
1.1 Сутність та характеристика амністії
1.2 Історія виникнення, розвитку та становлення інституту амністії
1.3 Проблеми класифікації амністії
Розділ 2. Амністія в системі національного права
2.1 Амністія в системі сучасного українського права
2.2 Звільнення від кримінальної відповідальності в Україні
Розділ 3. Формування ефективного підходу до вивчення проблем застосування амністії
Висновки
Список використаної літератури

Актуальність теми дослідження. Одним із напрямків кримінальної політики, в якому знаходять своє відображення принципи гуманізму та економії заходів кримінальної репресії, є звільнення осіб від кримінальної відповідальності і покарання внаслідок акта про амністію.
До проблем застосування амністії зверталися у своїх наукових працях В.В. Голіна, М.Д. Дурманов, С.Г. Келіна, В.В. Комаров, П.І. Люблінський, К.М. Мірзажанов, П.С. Ромашкін, М.С. Таганцев та інші вчені. Однак в Україні до кримінально-правових проблем застосування амністії вчені виявляли недостатній інтерес (виключення складає докторська дисертація С.М. Школи).
Науковцями замало уваги приділяється дослідженню кримінологічної характеристики амністії, з’ясування якої має важливе теоретичне та прикладне значення для розкриття її сутності. Чимало суперечливих моментів трапляється при вирішенні питань про можливість застосування амністії щодо неосудних осіб, а також засуджених за сукупністю злочинів, один з яких виключає поширення дії амністії на таких осіб. Потребують наукового осмислення і правові наслідки застосування цих інститутів. Існує також необхідність вивчення громадської думки щодо застосування амністії.
До актуальних проблем дослідження належить пошук шляхів підвищення ефективності адміністрування, що неможливе без вивчення правозастосовної практики. Однак дієвість законодавства у сфері амністування послаблюється, зокрема, тим, що органи на які покладено обов’язок з виконання закону про амністію, не мають узагальнених аналітичних даних про практику їх застосування.
Амністія являє собою повне або часткове (заміна м'якшим) звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів. Здійснюється за рішенням глави держави або вищого представницького органу влади.
Головна мета дослідження – здійснення кримінологічного дослідження амністії, розробка рекомендацій щодо правильного застосування чинних нормативно-правових актів із цих питань.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
- навести теоретико-історичні аспекти дослідження амністії;
- надати кримінологічну характеристику амністії;
- дослідити історію виникнення, розвитку та становлення інституту амністії;
- визначити проблеми класифікації амністії;
- дослідити місце амністії в системі сучасного українського права;
- визначити проблеми підвищення ефективності інституту амністії в Україні;
- обґрунтувати напрямки формування ефективного підходу до вивчення проблем застосування амністії в Україні;
Об’єктом дослідження є кримінологічні та кримінально-правові проблеми, які виникають у процесі застосування актів про амністію.
Предметом дослідження роботи є норми про звільнення осіб, винних у вчиненні злочинів, від кримінальної відповідальності та покарання на підставі законі України про амністію і звільнення засуджених від покарання на підставі актів про помилування.
Методи дослідження – історико-правовий, системно-структурний, порівняльно-правовий, статистичний.

В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.
Історія виникнення і становлення інститутів амністії свідчить про те, що її правова природа має складний, комплексний характер. На сучасному етапі розвитку української науки кримінального права не існує єдиного визначення інститутів амністії. Формуючи її поняття, слід враховувати те, що ці інститути займають своєрідне, особливе місце серед інших видів звільення від кримінальної відповідальності та покарання.
Закон України «Про амністію» – це позбавлений персоніфікованого характеру акт вищого органу державної влади, який відіграє роль юридичної передумови ухвалення правозастосовчим органом процесуального рішення про звільнення конкретної особи від кримінальної відповідальності або покарання, про заміну покарання або невідбутої його частини більш м’яким покаранням.
Дія Закону «Про амністію» обмежена незначними часовими рамками і спрямована на звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання або на заміну покарання чи його невідбутої частини більш м’яким покаранням тільки певної категорії осіб, визначених у цьому законі.
Законом України «Про застосування амністії» визначено коло осіб, щодо яких не допускається застосування амністії. Конкретним законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на яких амністія не поширюється.
У Законі «Про амністію» визначаються критерії її застосування. Як правило, при цьому не враховується поведінка засудженого в’ період відбування покарання (за винятком злісного порушення режиму), і під амністію можуть потрапляти особи, які не стали на шлях виправлення.
Особи, на яких поширюється амністія, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання. Проте амністія не звільняє від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, покладеного на особу вироком чи рішенням суду.
На підставі закону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або невідбуту його частину більш м’яким покаранням.
Відповідно до чинного українського законодавства поняття амністії складається з таких основних елементів: оголошення амністії є виключною прерогативою законодавчого органу держави; амністія оголошується шляхом прийняття відповідного закону; вона застосовується щодо індивідуально невизначених категорій осіб; як правило, дія амністії поширюється лише на осіб, які винили злочини до моменту набрання чинності закону про амністію; звільнення у зв’язку з актом амністії здійснюється лише судом.
Таким чином, амністія – це спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності та/чи покарання (повне або часткове) індивідуально невизначених категорій осіб, винуватих у вчиненні злочинів, що здійснюється судом на підставі відповідного акту (Закону «Про амністію»), прийнятого Верховною Радою України.
З метою запобігання порушенням законодаства при здійсненні амністування осіб, винних у вчиненні злочинів, можна запропонувати узагальнити судову практику застосуванням актів амністії з подальшим прийняттям відповідної постанови Пленуму Верховного Суду України.

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Закон України «Про амністію» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, № 15, ст. 189
3. Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 48, ст. 263
4. Закон України «Про амністію з нагоди першої річниці Конституції України» // Урядовий кур’єр. – 1997. – 15 липня
5. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст. 131
6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року
7. Александров Ю. В. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Aлекcандpов, В. A. Климен¬ко. – К.: MAУП, 2004. – 328 с.
8. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова , В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 480 с.
9. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 592 с.
10. Кримінальне право України: Навч. посіб. / С. Г. Волкотруб, О М. Омельчук, В. М. Ярін та ін. // За ред О. М. Омельчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. – 297 с.
11. Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. проф. А.Х. Степанюка. – Х.: Право, 2006. – 256 с.
12. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Істина, 2005. – 456 с.
13. Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів і фак. – К.: А.С.К., 2001. – 352 с.
14. Савченко А.В., Кузнецов В.В., Штанько О.С. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій. – К.: Паливода А.В., 2005. – 640 с.
15. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Атіка, 2004. – 488 с.

Кваліфікація ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

Контрольна кримінальне право

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ОСУДНОСТІ ЗЛОЧИНЦЯ

Правове регулювання заходів стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі

ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ВИКОНАННЯ НАКАЗУ; КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОЦІНКА ДІЯННЯ ОСОБИ, ЩО ВІДДАЛА ЧИ ВИКОНАЛА ПРОТИПРАВНИЙ НАКАЗ

Кримінально-правова охорона органів державної влади та місцевого самоврядування

КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОГО ВТРУЧАННЯ В РОБОТУ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ

Підстави кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за Кримінальним кодексом України

ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ НЕПОВНОЛІТНІХ КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі

Геокриминогенная обстановка в особо крупном промышленном городе (на основе статистических данных по городу Донецку)

Стадії вчинення навмисного злочину

Принцип недоторканності особи в кримінальному процесі

ДОБРОВОЛЬНЫЙ ОТКАЗ ПРИ СОУЧАСТИИ

УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ, НОРМ И СТАНДАРТОВ, КАСАЮЩИХСЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ДОРОЖНОГО ДВИЖЕНИЯ

ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК ЯК ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

Державна зарада і її відмінність від шпигунства

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗБИРАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗГОЛОШЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ (аналіз складів злочинів)

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ

СПРАВА ЖУРНАЛІСТІВ RUSSIA TODAY

КРИМІНОЛОГІЧНІ ТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою cлужбового або громадського обов'язку

ДИСПОЗИТИВНІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПРИНЦИПУ ЗМАГАЛЬНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Пенітенціарна функція демократичної правової держави та роль громадянського суспільства в механізмі її реалізації

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВБИВСТВО ЧЕРЕЗ НЕОБЕРЕЖНІСТЬ

Поняття необхідної оборони та умови її правомірності

Порушення правил екологічної безпеки

Важке тілесне ушкодження

Неповнолітні особи як суб"єкти кримінальної відповідальності

Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків

ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

СТРОКИ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ

Крайня необхідність. умови її правомірності

ПОКАРАННЯ В СИСТЕМІ ЗАСОБІВ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ВТРУЧАННЯ В РОБОТУ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ (аналіз складу злочину)

ЗАСТАВА ЯК ЗАПОБІЖНИЙ ЗАХІД ЗА КРИМІНАЛЬНИМ СУДОЧИНСТВОМ УКРАЇНИ

Боротьба зі злочинністю

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИНІВ, ЩО ВЧИНЮЮТЬСЯ У СФЕРІ СІМЕЙНО-ПОБУТОВИХ ВІДНОСИН

ЕКОНОМІКО-КРИМІНОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОСЯГАННЯ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ, ВЧИНЕНІ В СТАНІ СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ

СУДИ І КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО УКРАЇНИ В ДОБУ ГЕТЬМАНЩИНИ

НЕПОВНОЛІТНІЙ ЯК СУБ’ЄКТ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОДАТКОВІ ЗЛОЧИНИ В УКРАЇНІ

Добровільна відмова співучасників кримінального правопорушення

КВАЛІФІКАЦІЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ УМИСНИХ ВБИВСТВ ПРИ ОБТЯЖУЮЧИХ ОБСТАВИНАХ

ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ ВИХОВНОГО ХАРАКТЕРУ: ПРАВОВА ПРИРОДА І ВИДИ

Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

Правові аспекти дії кримінального закону в просторі і часі

Вимагання ст. 189 КК

БОРОТЬБА З ПОЖЕЖАМИ В ЖИТЛОВОМУ СЕКТОРІ (КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ТА КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ)