|
ЦЕНА:
60 грн.
|
||
|
ЦЕНА:
138 руб.
|
||
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Умисне вбивство при пом'якшувальних обставинах: поняття, види, характеристика (ID работы: 1041) |
| Направление: | Право |
| Предмет: | Криминальное право |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 24 |
| Год защиты: | 2009 |
| ВУЗ: | Национальный Педагогический Университет им. Драгоманова (НПУ им. Драгоманова) |
| Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика пом'якшувальних обставин
1.1. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння
1.2. Необхідна, уявна і крайня необхідність
Розділ 2. Особливості кримінально-правової кваліфікації умисного вбивства при пом'якшувальних обставинах
2.1. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
2.2. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
Висновки
Література
Розділ 1. Загальна характеристика пом'якшувальних обставин
1.1. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння
1.2. Необхідна, уявна і крайня необхідність
Розділ 2. Особливості кримінально-правової кваліфікації умисного вбивства при пом'якшувальних обставинах
2.1. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
2.2. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
Висновки
Література
Введение
ВСТУП
Концепція правової держави завжди пов’язується, перш за все, з ідеями природних невідчужуваних прав людини, з їх визнанням, повагою та охороною з боку держави.
Конституція України (ст. 27) закріпила головне природне право кожної людини – право на життя: „Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.” Життя є найбільш цінним із благ не лише для людини, а й для українського суспільства в цілому, тому захист життя людини гарантується Конституцією України, а за посягання на життя встановлена найбільш сувора – кримінальна відповідальність.
Поряд із відповідальністю за умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК) та при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК), вбивство через необережність (ст. 119 КК), чинне кримінальне законодавство передбачає відповідальність за умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК).
Питанням кримінально-правової характеристики умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах як інституту кримінального права приділяється значна увага в теорії кримінального права. Водночас окремі питання залишаються недостатньо дослідженими або є дискусійними, внаслідок чого спостерігається неоднозначне тлумачення тих чи інших правових норм, і тому постає необхідність поглибленого дослідження відповідного проблемного питання.
На сучасному етапі значний внесок у вирішення проблем кримінально-правової характеристики умисних вбивств, в тому числі при пом’якшуючих обставинах, зробили у своїх працях вітчизняні вчені М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, М.Й.Коржанський, М.І.Мельник, В.О.Навроцький, В.В.Сташис, В.Я.Тацій, Є.В.Фесенко, С.Д.Шапченко, С.С.Яценко. Лупіносова О.М., Самойленко О.М.
Значна увага до проблем кримінально-правової характеристики умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах ще не означає їх остаточного вирішення. У теорії кримінального права, зокрема, неоднозначно визначається зміст таких понять, як “початок кримінально-правової охорони життя людини”, “афект” та “стан сильного душевного хвилювання”, “протиправне насильство”, “систематичне знущання”, “тяжка образа”, “суспільно небезпечне посягання”, “посягання” (у розумінні ст. 118 КК). Потребують свого вирішення й окремі питання, які стосуються кримінально-правової характеристики умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Актуальність теми дослідження обумовлюється складнощами, які виникають на практиці при кваліфікації умисних вбивств при конкуренції норм.
Викладене вище й обумовило вибір теми теми дослідження.
Метою дослідження є кримінально-правова характеристика складів злочинів, передбачених статтями 116, 118 КК, та формулювання на їх основі науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення кримінального законодавства України і правозастосовчої діяльності.
Поставлена мета зумовила необхідність розв’язання таких головних завдань:
- дослідити ознаки умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання та умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони;
- проаналізувати особливості кримінально-правової кваліфікації умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах;
- провести узагальнення судової практики з питань застосування законодавства про кримінальну відповідальність за умисні вбивства, вчинені при пом’якшуючих обставинах;
- на підставі проведеного аналізу сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства, яке передбачає відповідальність за умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах.
Об’єктом дослідження є умисні вбивства, вчинені при пом’якшуючих обставинах, а саме: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, як самостійні кримінально-правові інститути.
Предметом дослідження є кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за види умисних вбивств, вчинених при пом’якшуючих обставинах та практика застосування норм КК, що передбачають відповідальність за них. При цьому основна увага приділяється дослідженню відповідних ознак юридичних складів злочинів, передбачених статтями 116, 118 КК.
Концепція правової держави завжди пов’язується, перш за все, з ідеями природних невідчужуваних прав людини, з їх визнанням, повагою та охороною з боку держави.
Конституція України (ст. 27) закріпила головне природне право кожної людини – право на життя: „Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.” Життя є найбільш цінним із благ не лише для людини, а й для українського суспільства в цілому, тому захист життя людини гарантується Конституцією України, а за посягання на життя встановлена найбільш сувора – кримінальна відповідальність.
Поряд із відповідальністю за умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК) та при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК), вбивство через необережність (ст. 119 КК), чинне кримінальне законодавство передбачає відповідальність за умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК).
Питанням кримінально-правової характеристики умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах як інституту кримінального права приділяється значна увага в теорії кримінального права. Водночас окремі питання залишаються недостатньо дослідженими або є дискусійними, внаслідок чого спостерігається неоднозначне тлумачення тих чи інших правових норм, і тому постає необхідність поглибленого дослідження відповідного проблемного питання.
На сучасному етапі значний внесок у вирішення проблем кримінально-правової характеристики умисних вбивств, в тому числі при пом’якшуючих обставинах, зробили у своїх працях вітчизняні вчені М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, М.Й.Коржанський, М.І.Мельник, В.О.Навроцький, В.В.Сташис, В.Я.Тацій, Є.В.Фесенко, С.Д.Шапченко, С.С.Яценко. Лупіносова О.М., Самойленко О.М.
Значна увага до проблем кримінально-правової характеристики умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах ще не означає їх остаточного вирішення. У теорії кримінального права, зокрема, неоднозначно визначається зміст таких понять, як “початок кримінально-правової охорони життя людини”, “афект” та “стан сильного душевного хвилювання”, “протиправне насильство”, “систематичне знущання”, “тяжка образа”, “суспільно небезпечне посягання”, “посягання” (у розумінні ст. 118 КК). Потребують свого вирішення й окремі питання, які стосуються кримінально-правової характеристики умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Актуальність теми дослідження обумовлюється складнощами, які виникають на практиці при кваліфікації умисних вбивств при конкуренції норм.
Викладене вище й обумовило вибір теми теми дослідження.
Метою дослідження є кримінально-правова характеристика складів злочинів, передбачених статтями 116, 118 КК, та формулювання на їх основі науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення кримінального законодавства України і правозастосовчої діяльності.
Поставлена мета зумовила необхідність розв’язання таких головних завдань:
- дослідити ознаки умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання та умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони;
- проаналізувати особливості кримінально-правової кваліфікації умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах;
- провести узагальнення судової практики з питань застосування законодавства про кримінальну відповідальність за умисні вбивства, вчинені при пом’якшуючих обставинах;
- на підставі проведеного аналізу сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства, яке передбачає відповідальність за умисні вбивства при пом’якшуючих обставинах.
Об’єктом дослідження є умисні вбивства, вчинені при пом’якшуючих обставинах, а саме: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, як самостійні кримінально-правові інститути.
Предметом дослідження є кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за види умисних вбивств, вчинених при пом’якшуючих обставинах та практика застосування норм КК, що передбачають відповідальність за них. При цьому основна увага приділяється дослідженню відповідних ознак юридичних складів злочинів, передбачених статтями 116, 118 КК.
Заключение
ВИСНОВКИ
До обставин, що виключають злочинність діяння належать: необхідна оборона (ст.36 КК), уявна оборона (ст.37), затримання особи, що вчинила злочин (ст.38), крайня необхідність (ст.39), фізичний або психічний примус внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (ст.40), виконання наказу або розпорядження (ст.41), діяння, пов'язане з ризиком для досягнення значної суспільно корисної мети (ст.42), виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст.43).
Під суспільно небезпечним посяганням, як підставою виникнення стану необхідної оборони, слід розуміти активні дії особи, які дістають вияв у насильстві до особи, яка захищається, інших осіб, протиправному посяганні на їх майно, заподіянні шкоди суспільним інтересам або інтересам держави, а також готування до таких дій чи замах на їх вчинення. Якщо ж особа в обстановці, що склалася, не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковість свого припущення щодо реальності суспільно небезпечного посягання, але перевищила межі захисту, який потрібно було застосувати, її дії мають розцінюватись як перевищення меж необхідної оборони. Пропонується нову редакцію першого речення ч. 3 ст. 36 КК такого змісту: “Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту, а так само і внаслідок несвоєчасної (передчасної чи запізнілої) оборони”.
Суспільно небезпечне посягання на законні права, інтереси, життя і здоров'я людини, суспільні інтереси чи інтереси держави може викликати в особи, яка захищається, сильне душевне хвилювання. Якщо в такому стані вона не могла оцінювати відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту, її дії слід розцінювати як необхідну оборону.
Відповідальність за одне умисне вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання передбачене статтею 116 КК, специфічними (видовими) ознаками юридичного складу якого є: перебування винного в стані сильного душевного хвилювання(фізіологічного афекту) під час вчинення посягання на життя потерпілого; раптовість виникнення такого стану; наявність причинного зв’язку між станом сильного душевного хвилювання і поведінкою потерпілого – протизаконним насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою; заподіяння смерті саме тій особі, яка вчинила протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжку образу.
Відповідальність за ст. 118 КК за вбивство в разі перевищення меж необхідної оборони або перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, настає лише за умови, що здійснений винним захист явно не відповідав небезпечності посягання чи обстановці, яка склалася.
На відміну від умисного вбивства, вчиненого у стані необхідної оборони, яка є обставиною, що виключає злочинність і караність діяння, ці ж дії, вчинені при перевищені меж необхідної оборони, є злочином.
Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони й умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання мають як подібні ознаки – це заподіяння смерті потерпілому викликано його протиправними діями; вчинення не тільки особою, проти якої було спрямовано насильство, але й іншими особами; час заподіяння смерті потерпілому; об'єкт злочину; вина у формі умислу; визнання вчиненими при пом'якшуючих обставинах; неможливість бути заздалегідь задуманими, передумисними, так і відмінності – це ступінь суспільної небезпечності; характер насильства потерпілого; мотив злочину.
До обставин, що виключають злочинність діяння належать: необхідна оборона (ст.36 КК), уявна оборона (ст.37), затримання особи, що вчинила злочин (ст.38), крайня необхідність (ст.39), фізичний або психічний примус внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (ст.40), виконання наказу або розпорядження (ст.41), діяння, пов'язане з ризиком для досягнення значної суспільно корисної мети (ст.42), виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст.43).
Під суспільно небезпечним посяганням, як підставою виникнення стану необхідної оборони, слід розуміти активні дії особи, які дістають вияв у насильстві до особи, яка захищається, інших осіб, протиправному посяганні на їх майно, заподіянні шкоди суспільним інтересам або інтересам держави, а також готування до таких дій чи замах на їх вчинення. Якщо ж особа в обстановці, що склалася, не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковість свого припущення щодо реальності суспільно небезпечного посягання, але перевищила межі захисту, який потрібно було застосувати, її дії мають розцінюватись як перевищення меж необхідної оборони. Пропонується нову редакцію першого речення ч. 3 ст. 36 КК такого змісту: “Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту, а так само і внаслідок несвоєчасної (передчасної чи запізнілої) оборони”.
Суспільно небезпечне посягання на законні права, інтереси, життя і здоров'я людини, суспільні інтереси чи інтереси держави може викликати в особи, яка захищається, сильне душевне хвилювання. Якщо в такому стані вона не могла оцінювати відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту, її дії слід розцінювати як необхідну оборону.
Відповідальність за одне умисне вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання передбачене статтею 116 КК, специфічними (видовими) ознаками юридичного складу якого є: перебування винного в стані сильного душевного хвилювання(фізіологічного афекту) під час вчинення посягання на життя потерпілого; раптовість виникнення такого стану; наявність причинного зв’язку між станом сильного душевного хвилювання і поведінкою потерпілого – протизаконним насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою; заподіяння смерті саме тій особі, яка вчинила протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжку образу.
Відповідальність за ст. 118 КК за вбивство в разі перевищення меж необхідної оборони або перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, настає лише за умови, що здійснений винним захист явно не відповідав небезпечності посягання чи обстановці, яка склалася.
На відміну від умисного вбивства, вчиненого у стані необхідної оборони, яка є обставиною, що виключає злочинність і караність діяння, ці ж дії, вчинені при перевищені меж необхідної оборони, є злочином.
Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони й умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання мають як подібні ознаки – це заподіяння смерті потерпілому викликано його протиправними діями; вчинення не тільки особою, проти якої було спрямовано насильство, але й іншими особами; час заподіяння смерті потерпілому; об'єкт злочину; вина у формі умислу; визнання вчиненими при пом'якшуючих обставинах; неможливість бути заздалегідь задуманими, передумисними, так і відмінності – це ступінь суспільної небезпечності; характер насильства потерпілого; мотив злочину.
Литература
Список використаної літератури:
1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Голос України, 1996, 07, N 128.
2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Офіційний вісник України вiд 08.06.2001 - 2001 р., № 21, стор. 1.
3. Постанова Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" від 07.02.2003 р. № 2 // Юридичний вісник України, 2003, 03, № 11.
4. Постанова Пленум Верховного Суду України "Про судову практику у справах про необхідну оборону" від 26.04.2002 р. № 1 // Вісник Верховного Суду України, 2002, 05, № 3.
5. Ухвала Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду "Про кваліфікацію дій засудженого як убивство внаслідок перевищення меж необхідної оборони" від 07.10.2008 // Рішення Верховного Суду України, 2009, № 1.
6. Ухвала Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду Військова судова колегія Верховного Суду "Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, помилково кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК" // "Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах", Київ, 2006 р.
7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України (4–е вид.). – 2006. – АСК. – Київ.
8. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України /За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К: Каннон, 2001. – 114с.
9. Є.В. Фесенка. Кримінальне право України. Загальна частина. Визначення, схеми, таблиці. – 2007. - Юрінком Інтер.
10. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студ. вищих навч. Зал. – К.: Атака, 2004. – 488 с.
11. М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін та ін. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти. – Київ: Юрінком Інтер – Право, 2002. – 416 с.
12. Богунов В. «Защита от нападения: как из жертвы не превратиться в преступника" // Издание Правовой АСПЕКТ, 2009, 10, N 191(1079).
13. Лупіносова О.М. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони : дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Одеська національна юридична академія. — О., 2007. — 191арк. — Бібліогр.: арк. 173-187.
14. Лупиносова О.Н. Умышленное убивство при превышении пределов необходимой обороны // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 16. – С. 643-650.
15. Лупіносова О.М. Відмежування умисного вбивства при перевищенні
меж необхідної оборони від деяких видів умисних вбивств // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 18. – С. 804-809.
16. Самойленко О.М. Відмежування умисного вбивства при перевищенні
меж необхідної оборони від умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2004. – Вип. 22. – С. 896-903.
17. Самойленко О.М. Умови правомірності необхідної оборони // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2006. – Вип. 29. – С. 508-519.
18. Остапенко Л. А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом'якшуючих обставинах (статті 116, 117, 118 КК України): дисертація канд. юрид. наук: 12.00.08 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003
1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Голос України, 1996, 07, N 128.
2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Офіційний вісник України вiд 08.06.2001 - 2001 р., № 21, стор. 1.
3. Постанова Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" від 07.02.2003 р. № 2 // Юридичний вісник України, 2003, 03, № 11.
4. Постанова Пленум Верховного Суду України "Про судову практику у справах про необхідну оборону" від 26.04.2002 р. № 1 // Вісник Верховного Суду України, 2002, 05, № 3.
5. Ухвала Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду "Про кваліфікацію дій засудженого як убивство внаслідок перевищення меж необхідної оборони" від 07.10.2008 // Рішення Верховного Суду України, 2009, № 1.
6. Ухвала Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду Військова судова колегія Верховного Суду "Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, помилково кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК" // "Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах", Київ, 2006 р.
7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України (4–е вид.). – 2006. – АСК. – Київ.
8. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України /За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К: Каннон, 2001. – 114с.
9. Є.В. Фесенка. Кримінальне право України. Загальна частина. Визначення, схеми, таблиці. – 2007. - Юрінком Інтер.
10. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студ. вищих навч. Зал. – К.: Атака, 2004. – 488 с.
11. М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін та ін. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти. – Київ: Юрінком Інтер – Право, 2002. – 416 с.
12. Богунов В. «Защита от нападения: как из жертвы не превратиться в преступника" // Издание Правовой АСПЕКТ, 2009, 10, N 191(1079).
13. Лупіносова О.М. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони : дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Одеська національна юридична академія. — О., 2007. — 191арк. — Бібліогр.: арк. 173-187.
14. Лупиносова О.Н. Умышленное убивство при превышении пределов необходимой обороны // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 16. – С. 643-650.
15. Лупіносова О.М. Відмежування умисного вбивства при перевищенні
меж необхідної оборони від деяких видів умисних вбивств // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 18. – С. 804-809.
16. Самойленко О.М. Відмежування умисного вбивства при перевищенні
меж необхідної оборони від умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2004. – Вип. 22. – С. 896-903.
17. Самойленко О.М. Умови правомірності необхідної оборони // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2006. – Вип. 29. – С. 508-519.
18. Остапенко Л. А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом'якшуючих обставинах (статті 116, 117, 118 КК України): дисертація канд. юрид. наук: 12.00.08 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?