ЦІНА:
80 грн.
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
Тема роботи: | Державне управління у соціально-культурній сфері (ID роботи: 988) |
Напрям: | Право |
Предмет: | Адміністративне право |
Тип роботи: | Курсова робота |
Кількість сторінок: | 58 |
Рік захисту: | 2009 |
Мова: | Українськa |
План
Вступ
РОЗДІЛ І. Основні поняття управління в соціально-культурній сфері
1.1. Загальна характеристика управління в соціально-культурній сфері
1.2. Управління освітою
1.3. Управління культурою
РОЗДІЛ ІІ. Адміністративно-правове регулювання у
соціально-культурній сфері
2.1. Адміністративно-правове регулювання управління освітою
2.2. Адміністративно-правове регулювання в
сфері науки і науково-технічної діяльності
2.3. Адміністративно-правове регулювання у сфері культури
Висновок
Список використаних джерел
РОЗДІЛ І. Основні поняття управління в соціально-культурній сфері
1.1. Загальна характеристика управління в соціально-культурній сфері
1.2. Управління освітою
1.3. Управління культурою
РОЗДІЛ ІІ. Адміністративно-правове регулювання у
соціально-культурній сфері
2.1. Адміністративно-правове регулювання управління освітою
2.2. Адміністративно-правове регулювання в
сфері науки і науково-технічної діяльності
2.3. Адміністративно-правове регулювання у сфері культури
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
У період реформування політичної, економічної та правової систем в Україні перед наукою постають питання, які не виникали в умовах тоталітарного режиму. Тоді пріоритет загальнодержавного інтересу фактично у всіх сферах суспільного життя був незаперечним, державне ж управління взагалі займало особливе місце в політико-правових дослідженнях на засадах, зумовлених передусім ідеологічними вимогами того часу.
Ситуація значною мірою змінилась. Одним із принципів управлінської діяльності у сфері державної виконавчої влади є її ефективність – принцип, який проголошувався і раніше, проте нині набуває особливої ваги. Як зазначає Ю.А.Тихомиров, ефективне управління державними справами має очевидне загальнонаціональне значення. Разом з тим ця ефективність часто оцінюється з погляду лише економічної доцільності. Зокрема, професор Оксфордського університету Д. Гелліген пише: “Першою і найважливішою є ідея про те, що адміністративні органи повинні здійснювати активний та дієвий менеджмент. Це означає наявність ясних цілей і подальше їх досягнення економічно найефективнішим способом”.
Тобто йдеться про те, щоб у процесі управління досягти максимальних результатів за найменших затрат людських ресурсів, фінансів та майна. Такий підхід є значною мірою виправданий не лише для менеджера приватної комерційної структури, але й для публічно-правової структури, зокрема державної податкової адміністрації. Наприклад, згідно із статтею 2 Закону “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” її завданням є контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю
Ситуація значною мірою змінилась. Одним із принципів управлінської діяльності у сфері державної виконавчої влади є її ефективність – принцип, який проголошувався і раніше, проте нині набуває особливої ваги. Як зазначає Ю.А.Тихомиров, ефективне управління державними справами має очевидне загальнонаціональне значення. Разом з тим ця ефективність часто оцінюється з погляду лише економічної доцільності. Зокрема, професор Оксфордського університету Д. Гелліген пише: “Першою і найважливішою є ідея про те, що адміністративні органи повинні здійснювати активний та дієвий менеджмент. Це означає наявність ясних цілей і подальше їх досягнення економічно найефективнішим способом”.
Тобто йдеться про те, щоб у процесі управління досягти максимальних результатів за найменших затрат людських ресурсів, фінансів та майна. Такий підхід є значною мірою виправданий не лише для менеджера приватної комерційної структури, але й для публічно-правової структури, зокрема державної податкової адміністрації. Наприклад, згідно із статтею 2 Закону “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” її завданням є контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю
Висновок
Законодавство, що регулює відносини у сфері культури, встановлює, закріплює і виражає політику культури України, сформульовану законодавчою владою, Президентом і Урядом України.
Законодавство у сфері культури становлять закони і нормативно-правові акти, які направлені на правове, соціальне, економічне, організаційне забезпечення засад розвитку культури в Україні. Це так звані правові норми, які мають загальний (уніфікований) і спеціальний (диференційований) характер.
Виключною компетенцією Міністерства освіти і науки України є: - розробка програми розвитку освіти, державних стандартів освіти; - встановлення державних стандартів знань з кожного предмета; - визначення мінімальних нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти; - формування та розміщення державного замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою; - розроблення умов прийому до закладів освіти; - забезпечення випуску підручників, посібників, методичної літератури; - розроблення проектів положень про заклади освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України; - організація атестації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
- Міністерство освіти і науки України разом з іншими міністерствами і відомствами України, яким підпорядковані заклади освіти, Міністерством освіти Автономної Республіки Крим беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти, здійснюють контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв’язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції,
Законодавство у сфері культури становлять закони і нормативно-правові акти, які направлені на правове, соціальне, економічне, організаційне забезпечення засад розвитку культури в Україні. Це так звані правові норми, які мають загальний (уніфікований) і спеціальний (диференційований) характер.
Виключною компетенцією Міністерства освіти і науки України є: - розробка програми розвитку освіти, державних стандартів освіти; - встановлення державних стандартів знань з кожного предмета; - визначення мінімальних нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти; - формування та розміщення державного замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою; - розроблення умов прийому до закладів освіти; - забезпечення випуску підручників, посібників, методичної літератури; - розроблення проектів положень про заклади освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України; - організація атестації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
- Міністерство освіти і науки України разом з іншими міністерствами і відомствами України, яким підпорядковані заклади освіти, Міністерством освіти Автономної Республіки Крим беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти, здійснюють контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв’язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції,
Література
1. Абліцов В. Освіта: право і реалізація: [Підготовлено проект нового Закону України про вищу освіту] // Голос України. - 1999. - 16 листоп. - С. 11.
2. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управлення: содержание деятель-ности й организационньїе структурм. — К., 1990. — 145 с.
3. Аверьянов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. — К., 1997. — 48 с.
4. Аверьянов В.Б. Организация государственного управлення, структурно-функциональньїй аспект. — К., 1985. — 146 с.
5. Аверьянов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. — К, 1999.—48с.
6. Аверьянов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. — X., 1998. — 40 с.
7. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). — К,: Видавництво «Юридична думка», 2004.- 584 с.
8. Адміністративне право України: основні поняття. Навчальний посібник. / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. - К.: ГАН, 2005. - 232 с.
9. Адміністративне право України: Підручник/ Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 544 с.
10. Адміністративне право: Коваль Л.В. Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1998. — 208 с.
11. Адміністративне право: сучасний стан і напрями рефрмування. Матеріали Першої науково-практичної конференції. 18—21 червня 1998р. в м. Яремче Івано-Франківської області. - 82 с.
12. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління. – Київ, 1996.
13. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні-К.,1999-48 с. Аппарат
2. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управлення: содержание деятель-ности й организационньїе структурм. — К., 1990. — 145 с.
3. Аверьянов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. — К., 1997. — 48 с.
4. Аверьянов В.Б. Организация государственного управлення, структурно-функциональньїй аспект. — К., 1985. — 146 с.
5. Аверьянов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. — К, 1999.—48с.
6. Аверьянов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. — X., 1998. — 40 с.
7. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). — К,: Видавництво «Юридична думка», 2004.- 584 с.
8. Адміністративне право України: основні поняття. Навчальний посібник. / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. - К.: ГАН, 2005. - 232 с.
9. Адміністративне право України: Підручник/ Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 544 с.
10. Адміністративне право: Коваль Л.В. Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі., 1998. — 208 с.
11. Адміністративне право: сучасний стан і напрями рефрмування. Матеріали Першої науково-практичної конференції. 18—21 червня 1998р. в м. Яремче Івано-Франківської області. - 82 с.
12. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління. – Київ, 1996.
13. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні-К.,1999-48 с. Аппарат
Інші роботи цього напряму