|
ЦІНА:
60 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ID роботи: 681) |
| Напрям: | Економіка |
| Предмет: | Розміщення продуктивних сил/РПС |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 39 |
| Рік захисту: | 2009 |
| Мова: | Українськa |
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Характеристика природних та інфраструктурних умов області
1.1. Фізико-географічне положення
1.2. Водні ресурси
1.3. Лісові ресурси
1.4. Кліматичні особливості
1.5. Земельні ресурси (паливні ресурси)1.6. Транспортні шляхи
Розділ ІІ. Характеристика Сумської області як рекреаційного комплексу
2.1. Рекреаційні центри
2.2. Рекреаційні вузли, регіони, райони, зони…
Розділ ІІІ. Перспективи розвитку туризму Сумської області
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Розділ І. Характеристика природних та інфраструктурних умов області
1.1. Фізико-географічне положення
1.2. Водні ресурси
1.3. Лісові ресурси
1.4. Кліматичні особливості
1.5. Земельні ресурси (паливні ресурси)1.6. Транспортні шляхи
Розділ ІІ. Характеристика Сумської області як рекреаційного комплексу
2.1. Рекреаційні центри
2.2. Рекреаційні вузли, регіони, райони, зони…
Розділ ІІІ. Перспективи розвитку туризму Сумської області
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Вступ
Формування виваженої державної регіональної політики потребує всебічного обґрунтування пріоритетних напрямів та шляхів досягнення динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку регіону, підвищення рівня життя населення, забезпечення дотримання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина. В основу розв’язання вказаних завдань повинні бути покладені конкретні заходи по радикальному підвищенню ефективності використання всього потенціалу Сумської області, удосконаленню роботи місцевих органів виконавчої влади
та органів місцевого самоврядування.
Маючи значний економічний та інтелектуальний потенціал, як Україна в цілому, так і Сумська область за інтегрованою оцінкою ефективності економіки, рівнем життя, екологічної безпеки та конкурентоспроможності суб’єктів господарювання поки що значно поступається країнам Західної і Центральної Європи.
Нерівномірність регіонального розвитку і рівня життя населення стримує динаміку соціально-економічних показників, уповільнює ринкові перетворення та знижує їх ефективність.
У зв’язку з цим, регіональна політика повинна бути спрямована на створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів як основи їх динамічного розвитку та усунення значних міжрегіональних
Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву".
До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.
Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана I. Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулася знаменита Соснiвська битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708-1709 рр. населення Сумщини опинилося в центрi боротьби гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi - царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебединi були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено манiфест із засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухiв. Пiсля скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на Сумщину було поширено адмiнiстративно-територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком стислого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилася українська державнiсть, - тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної держави.
20-40-вi роки - це перiод репресiй проти прибiчникiв iнших партiй, а потiм i проти комунiстiв, яких звинувачували в шпигунствi, саботажi, буржуазному нацiоналiзмi, участi в терористичних органiзацiях. Усi вони названi "ворогами народу", а реабiлiтацiя відбулася лише в 50-тi, для декого - в 90-тi роки. Серед репресованих - вихiдцi iз Сумщини: поети i письменники Б.Д. Антоненко-Давидович, М.К. Зеров, П.Й. Капельгородський, поет i художник Н.Х. Онацький, iсторики В.О. Пархоменко, М.П. Василенко, В.Д. Юркевич, археологи М.Я. Рудинський, М.О. Макаренко, геолог М.Г. Свiтальський, командарм I.Ф. Федько, педагог М.Л. Довгополюк.
Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших.
Найбільш цікавими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль, пам'ятка садово-паркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам'ятки архітектури XVIII - XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка.
Мета курсової роботи полягає в тому, щоб охарактеризувати рекреаційні ресурси Сумської області.
Об’єктом дослідження – є Сумська область.
Методи дослідження: описовий, порівняльний, структурний.
Структура роботи. Дана робота складається із вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.
Формування виваженої державної регіональної політики потребує всебічного обґрунтування пріоритетних напрямів та шляхів досягнення динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку регіону, підвищення рівня життя населення, забезпечення дотримання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина. В основу розв’язання вказаних завдань повинні бути покладені конкретні заходи по радикальному підвищенню ефективності використання всього потенціалу Сумської області, удосконаленню роботи місцевих органів виконавчої влади
та органів місцевого самоврядування.
Маючи значний економічний та інтелектуальний потенціал, як Україна в цілому, так і Сумська область за інтегрованою оцінкою ефективності економіки, рівнем життя, екологічної безпеки та конкурентоспроможності суб’єктів господарювання поки що значно поступається країнам Західної і Центральної Європи.
Нерівномірність регіонального розвитку і рівня життя населення стримує динаміку соціально-економічних показників, уповільнює ринкові перетворення та знижує їх ефективність.
У зв’язку з цим, регіональна політика повинна бути спрямована на створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів як основи їх динамічного розвитку та усунення значних міжрегіональних
Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву".
До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.
Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана I. Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулася знаменита Соснiвська битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708-1709 рр. населення Сумщини опинилося в центрi боротьби гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi - царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебединi були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено манiфест із засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухiв. Пiсля скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на Сумщину було поширено адмiнiстративно-територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком стислого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилася українська державнiсть, - тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної держави.
20-40-вi роки - це перiод репресiй проти прибiчникiв iнших партiй, а потiм i проти комунiстiв, яких звинувачували в шпигунствi, саботажi, буржуазному нацiоналiзмi, участi в терористичних органiзацiях. Усi вони названi "ворогами народу", а реабiлiтацiя відбулася лише в 50-тi, для декого - в 90-тi роки. Серед репресованих - вихiдцi iз Сумщини: поети i письменники Б.Д. Антоненко-Давидович, М.К. Зеров, П.Й. Капельгородський, поет i художник Н.Х. Онацький, iсторики В.О. Пархоменко, М.П. Василенко, В.Д. Юркевич, археологи М.Я. Рудинський, М.О. Макаренко, геолог М.Г. Свiтальський, командарм I.Ф. Федько, педагог М.Л. Довгополюк.
Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших.
Найбільш цікавими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль, пам'ятка садово-паркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам'ятки архітектури XVIII - XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка.
Мета курсової роботи полягає в тому, щоб охарактеризувати рекреаційні ресурси Сумської області.
Об’єктом дослідження – є Сумська область.
Методи дослідження: описовий, порівняльний, структурний.
Структура роботи. Дана робота складається із вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.
Висновок
Висновок
Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввiйшли 12 районiв Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складi 18 районiв, 15 мiст, із них 7 - обласного підпорядкування, 20 селищ мiського типу, 384 сiльради, 1500 сiльських населених пунктiв. Найбільші міста - Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка.
Сумська область розташована в пiвнiчно-схiднiй частинi України. На пiвночi та сходi вона межує з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Росiї, на пiвднi та пiвденному сходi - з Полтавською i Харкiвською, на заходi - з Чернiгiвською областями України.
Населення - 1 млн. 369 тис. 800 осіб станом на червень 2001 р., з них мiського - 886100 осіб, сiльського - 483700 осіб.
Основними напрямами діяльності промислових підприємств області є хімічне машинобудування, насосне та енергетичне машинобудування, сільськогосподарське машинобудування, приладобудування та радіоелектроніка, виробництво технологічного устаткування для переробних галузей агропромислового комплексу, для гірничо-рудної промисловості, для поліграфічної промисловості та медицини, для нафтогазобудiвної i переробної галузей, хiмiкатiв, кiнофотоматерiалiв, мінеральних добрив.
Суми сьогодні - це красиве сучасне місто, в якому історичні пам'ятки і неторкані куточки природи органічно поєднуються, створюючи неповторні ансамблі. У центрі міста стоїть Воскресенська церква - унікальний пам'ятник архітектури кінця XVII століття, який увібрав кращі риси давньоруського та українського дерев'яного зодчества.
Сумчани пишаються своїм художнім музеєм, одним із найдавніших і найцікавіших в Україні. Твори живопису, графіки і скульптури розмістилися в будинку колишнього казначейства, пам'ятнику архітектури XIX ст.
У збірках західноєвропейського мистецтва - роботи італійських, фламандських, голландських, французьких майстрів кінця XVI - початку XX століть.
Колекція українського дореволюційного мистецтва містить ряд ікон XVIII в., чудові парсуни, офорти Т. Шевченка тощо.
Сумська область розташована в північно-східній частині України. З півночі на південь область простягнулась на 200 км, із заходу на схід – на 170 км. Сусідами її на півдні і південному сході є Полтавська і Харківська, на заході – Чернігівська області. На півночі і сході протягом 498 км її межі збігаються з українсько-російським кордоном, де область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Росії. Область розташована в межах двох фізико-географічних зон – Полісся та Лісостепу.
У гідрологічному відношенні Сумська область розташована в басейні р. Дніпра, її площа розподіляється між басейнами річок Десни (45,5%), Сули (18,6%), Псла (23,4%) і Ворскли (12,5%). Площі, зайняті водними об’єктами, складають 92,8 тис. га (3,9% території області) в т.ч. під річками та струмками 7,8 тис. га, штучними водоймами – 17,1 тис. га, болотами - 61,2 тис. га. На території області 2231 водоймище та 537 озер. Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,2-0,3 км/км2. Десна, Сейм, Псел, Ворскла – транзитні ріки, вони беруть початок у прикордонних районах Росії і до нас приходять уже досить потужними потоками.
В області зареєстровано 294 родовища по 21 виду корисних копалин. Мінерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), з мінеральної будівельної сировини, сапропелю, прісних підземних вод та інш. Крім того, надра області вміщують такі корисні копалини, як фосфорити, керамзитову сировину, опоки, скляні піски, мінеральні води. Підприємствами різних форм власності розробляється 82 родовища, в тому числі: нафти, газу, конденсату - 39; цегельної сировини - 22; піску – 9; крейди – 4; води – 7; кварцитів – 1.
Ліси займають 444,9 тис. га, або 19% загальної площі області (середня по Україні – 15,6%), переважно хвойні та твердолистяні насадження. Щорічно в області створюється близько 1700 га лісових культур, приріст деревини складає близько 4 м3/га в рік. Щорічно постійними лісокористувачами заготовляється близько 900 тис. м3 деревини (59,4% від її приросту).
Площа наданих в користування мисливських угідь становить 2052,3 тис. га. З них 83% (1704,8 тис. га) знаходиться в користуванні обласного Українського товариства мисливців та рибалок, 0,9% (197,3 тис. га) - підприємств обласного управління лісового господарства, 0,8% (150,2 тис. га) - інших користувачів. Тваринний світ Сумщини досить різноманітний. Науковцями визначено понад 370 видів хребетних, 60 з яких - ссавці, 260 видів птахів, 7 видів плазунів, 11 видів земноводних, 38 видів риб. Представники мисливської фауни налічують 23 види.
Станом на 01.01.2007 р. в області створено 223 заповідні території і об'єкти загальною площею 158627,08 га, що становить 6,6% від території області. На них охороняються популяції понад 60 видів рослин і 90 видів тварин, занесених до Червоної Книги України, а також, велика кількість видів, занесених до Списку рідкісних видів тварин і рослин області, й численні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України.
Природно-заповідний фонд Сумщини налічує 9 категорій територій і об’єктів з одинадцяти, прийнятих на Україні. Серед заповідних об’єктів є: один національний природний парк “Деснянсько-Старогутський”, філія Українського степового природного заповідника “Михайлівська цілина”, 10 заказників загальнодержавного значення та 6 об’єктів загальнодержавного значення інших категорій. Серед об’єктів місцевого значення: 1 регіональний ландшафтний парк, 72 заказники, 82 пам’ятки природи, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 2 ботанічні сади, 2 дендропарки, 27 заповідних урочищ.
Найпоширеніший на Сумщині рекреаційний туризм при добрій організації справи може трансформуватись у такий популярний в Європі зелений. Однак на шляху цієї трансформації постають уже згадувані проблеми інвестицій, необхідності пільг в оподаткуванні, культури послуг тощо. Окремі спроби, безумовно, є -- влітку до регіону прибуває досить багато громадян Росії з її північних регіонів, які полюбляють зупинятися “на селі”. Але всі домовленості є приватними, турфірми до посередництва не залучені -- жодна з них не пропонує нічого подібного своїм клієнтам.
Зусилля неурядових громадських структур у туристичній галузі виявляються в діяльності Сумського обласного комітету молодіжних організацій (СОКМО). Він є організатором численних туристичних зльотів, походів, таборів, залучаючи таким чином молодь до вивчення історії рідного краю. В облдержадміністрації створено громадську раду при заступникові голови облдержадміністрації з питань туризму -- в ній беруть участь зацікавлені в розвитку туризму представники бізнесу і громадськості. Однак деякі з учасників зазначають, що працює вона ще спорадично й формально, хоча могла би стати більш дієвим органом за рахунок збільшення повноважень та надання її рішенням обов’язковості.
Організації, що представляють на Сумщині Асоціацію агентств регіонального розвитку (ААРР), тільки починають свою діяльність. Голова правління громадської організації “Центр соціально-економічного розвитку Сумщини” Олександр Колісник говорить про те, що масштабними проектами в галузі туризму ця організація ще не займалася: “Була тільки спроба оцінити туристичний потенціал регіону, почати збір інформації для створення першого проекту”. На загал же він погоджується з оцінками фахівців про перспективність розвитку туризму в Сумському регіоні.
Ситуація з туризмом на Сумщині (як і в інших галузях) відбиває загальноукраїнську -- це перехідний період. Саме той, коли вкладені зусилля дадуть плоди у майбутньому (якщо зусиль достатньо). Потенціал розвитку галузі непоганий, але для реалізації необхідна копітка і постійна робота всіх зацікавлених сторін і серйозна зміна загальнодержавної політики. В сучасній соціально-політичній ситуації це навряд чи можливо.
Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввiйшли 12 районiв Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складi 18 районiв, 15 мiст, із них 7 - обласного підпорядкування, 20 селищ мiського типу, 384 сiльради, 1500 сiльських населених пунктiв. Найбільші міста - Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка.
Сумська область розташована в пiвнiчно-схiднiй частинi України. На пiвночi та сходi вона межує з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Росiї, на пiвднi та пiвденному сходi - з Полтавською i Харкiвською, на заходi - з Чернiгiвською областями України.
Населення - 1 млн. 369 тис. 800 осіб станом на червень 2001 р., з них мiського - 886100 осіб, сiльського - 483700 осіб.
Основними напрямами діяльності промислових підприємств області є хімічне машинобудування, насосне та енергетичне машинобудування, сільськогосподарське машинобудування, приладобудування та радіоелектроніка, виробництво технологічного устаткування для переробних галузей агропромислового комплексу, для гірничо-рудної промисловості, для поліграфічної промисловості та медицини, для нафтогазобудiвної i переробної галузей, хiмiкатiв, кiнофотоматерiалiв, мінеральних добрив.
Суми сьогодні - це красиве сучасне місто, в якому історичні пам'ятки і неторкані куточки природи органічно поєднуються, створюючи неповторні ансамблі. У центрі міста стоїть Воскресенська церква - унікальний пам'ятник архітектури кінця XVII століття, який увібрав кращі риси давньоруського та українського дерев'яного зодчества.
Сумчани пишаються своїм художнім музеєм, одним із найдавніших і найцікавіших в Україні. Твори живопису, графіки і скульптури розмістилися в будинку колишнього казначейства, пам'ятнику архітектури XIX ст.
У збірках західноєвропейського мистецтва - роботи італійських, фламандських, голландських, французьких майстрів кінця XVI - початку XX століть.
Колекція українського дореволюційного мистецтва містить ряд ікон XVIII в., чудові парсуни, офорти Т. Шевченка тощо.
Сумська область розташована в північно-східній частині України. З півночі на південь область простягнулась на 200 км, із заходу на схід – на 170 км. Сусідами її на півдні і південному сході є Полтавська і Харківська, на заході – Чернігівська області. На півночі і сході протягом 498 км її межі збігаються з українсько-російським кордоном, де область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Росії. Область розташована в межах двох фізико-географічних зон – Полісся та Лісостепу.
У гідрологічному відношенні Сумська область розташована в басейні р. Дніпра, її площа розподіляється між басейнами річок Десни (45,5%), Сули (18,6%), Псла (23,4%) і Ворскли (12,5%). Площі, зайняті водними об’єктами, складають 92,8 тис. га (3,9% території області) в т.ч. під річками та струмками 7,8 тис. га, штучними водоймами – 17,1 тис. га, болотами - 61,2 тис. га. На території області 2231 водоймище та 537 озер. Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,2-0,3 км/км2. Десна, Сейм, Псел, Ворскла – транзитні ріки, вони беруть початок у прикордонних районах Росії і до нас приходять уже досить потужними потоками.
В області зареєстровано 294 родовища по 21 виду корисних копалин. Мінерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), з мінеральної будівельної сировини, сапропелю, прісних підземних вод та інш. Крім того, надра області вміщують такі корисні копалини, як фосфорити, керамзитову сировину, опоки, скляні піски, мінеральні води. Підприємствами різних форм власності розробляється 82 родовища, в тому числі: нафти, газу, конденсату - 39; цегельної сировини - 22; піску – 9; крейди – 4; води – 7; кварцитів – 1.
Ліси займають 444,9 тис. га, або 19% загальної площі області (середня по Україні – 15,6%), переважно хвойні та твердолистяні насадження. Щорічно в області створюється близько 1700 га лісових культур, приріст деревини складає близько 4 м3/га в рік. Щорічно постійними лісокористувачами заготовляється близько 900 тис. м3 деревини (59,4% від її приросту).
Площа наданих в користування мисливських угідь становить 2052,3 тис. га. З них 83% (1704,8 тис. га) знаходиться в користуванні обласного Українського товариства мисливців та рибалок, 0,9% (197,3 тис. га) - підприємств обласного управління лісового господарства, 0,8% (150,2 тис. га) - інших користувачів. Тваринний світ Сумщини досить різноманітний. Науковцями визначено понад 370 видів хребетних, 60 з яких - ссавці, 260 видів птахів, 7 видів плазунів, 11 видів земноводних, 38 видів риб. Представники мисливської фауни налічують 23 види.
Станом на 01.01.2007 р. в області створено 223 заповідні території і об'єкти загальною площею 158627,08 га, що становить 6,6% від території області. На них охороняються популяції понад 60 видів рослин і 90 видів тварин, занесених до Червоної Книги України, а також, велика кількість видів, занесених до Списку рідкісних видів тварин і рослин області, й численні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України.
Природно-заповідний фонд Сумщини налічує 9 категорій територій і об’єктів з одинадцяти, прийнятих на Україні. Серед заповідних об’єктів є: один національний природний парк “Деснянсько-Старогутський”, філія Українського степового природного заповідника “Михайлівська цілина”, 10 заказників загальнодержавного значення та 6 об’єктів загальнодержавного значення інших категорій. Серед об’єктів місцевого значення: 1 регіональний ландшафтний парк, 72 заказники, 82 пам’ятки природи, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 2 ботанічні сади, 2 дендропарки, 27 заповідних урочищ.
Найпоширеніший на Сумщині рекреаційний туризм при добрій організації справи може трансформуватись у такий популярний в Європі зелений. Однак на шляху цієї трансформації постають уже згадувані проблеми інвестицій, необхідності пільг в оподаткуванні, культури послуг тощо. Окремі спроби, безумовно, є -- влітку до регіону прибуває досить багато громадян Росії з її північних регіонів, які полюбляють зупинятися “на селі”. Але всі домовленості є приватними, турфірми до посередництва не залучені -- жодна з них не пропонує нічого подібного своїм клієнтам.
Зусилля неурядових громадських структур у туристичній галузі виявляються в діяльності Сумського обласного комітету молодіжних організацій (СОКМО). Він є організатором численних туристичних зльотів, походів, таборів, залучаючи таким чином молодь до вивчення історії рідного краю. В облдержадміністрації створено громадську раду при заступникові голови облдержадміністрації з питань туризму -- в ній беруть участь зацікавлені в розвитку туризму представники бізнесу і громадськості. Однак деякі з учасників зазначають, що працює вона ще спорадично й формально, хоча могла би стати більш дієвим органом за рахунок збільшення повноважень та надання її рішенням обов’язковості.
Організації, що представляють на Сумщині Асоціацію агентств регіонального розвитку (ААРР), тільки починають свою діяльність. Голова правління громадської організації “Центр соціально-економічного розвитку Сумщини” Олександр Колісник говорить про те, що масштабними проектами в галузі туризму ця організація ще не займалася: “Була тільки спроба оцінити туристичний потенціал регіону, почати збір інформації для створення першого проекту”. На загал же він погоджується з оцінками фахівців про перспективність розвитку туризму в Сумському регіоні.
Ситуація з туризмом на Сумщині (як і в інших галузях) відбиває загальноукраїнську -- це перехідний період. Саме той, коли вкладені зусилля дадуть плоди у майбутньому (якщо зусиль достатньо). Потенціал розвитку галузі непоганий, але для реалізації необхідна копітка і постійна робота всіх зацікавлених сторін і серйозна зміна загальнодержавної політики. В сучасній соціально-політичній ситуації це навряд чи можливо.
Література
Список використаної літератури
1. Водні ресурси Сумської області
// http://www.vodhoz.sumy.ua/index.php?page=vodres
2. Корнус А.О., Сюткін С.І., Чайка В.В. До кадастру туристичних ресурсів Сумської області // Туристично-краєзнавчі дослідження. - К.: ЧП Кармаліта, 1999. - Вип. 2. - С. 250-263.
3. Леонтьєва Г.Г., Сюткін С.І., Мартиненко В.О. Економіко-географічні дослідження на Сумщині // Вісник Київського ун-ту. Сер. геогр. - 1998. - Вип. 43. - С. 48-49.
4. Пошва В. Сумський алмаз без шліфування // http://urr.org.ua/data/articlesview/?id=fb5b5eb78587c67e1517a5de049c321c&pubdate=2003-01-01
5. Природно-заповідний фонд області // http://eco.sumy.ua/fond.html
6. Сумська область // http://sumy.ukrgold.net/ukr/
7. Сюткін С.І. Основні принципи і підходи суспільно-географічного дослідження еколого-географічних проблем // Географія і сучасність. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. - Вип. 3. - С. 60-68.
8. Сюткин С.И. Опыт эколого-производственного районирования Сумской области // Матер. Междунар. научн.-практ. конф. “География на рубеже веков: проблемы регионального развития”. - Курск: КГПУ, 1999. - Т. 2 - С. 289-290.
9. Сюткін С.І. Історичні типи природокористування на території Сумського Придніпров’я // Зб. статей Третьої Сумської обласної наук. історико-краєзнавчої конф. - Суми: РВВ СДПУ, 1999. - С. 154-155.
10. http://www.state-gov.sumy.ua/presentation.htm - офіційний сайт Сумської ОДА
11. http://www.oblrada.sumy.ua – офіційний сайт Сумської обласної ради
1. Водні ресурси Сумської області
// http://www.vodhoz.sumy.ua/index.php?page=vodres
2. Корнус А.О., Сюткін С.І., Чайка В.В. До кадастру туристичних ресурсів Сумської області // Туристично-краєзнавчі дослідження. - К.: ЧП Кармаліта, 1999. - Вип. 2. - С. 250-263.
3. Леонтьєва Г.Г., Сюткін С.І., Мартиненко В.О. Економіко-географічні дослідження на Сумщині // Вісник Київського ун-ту. Сер. геогр. - 1998. - Вип. 43. - С. 48-49.
4. Пошва В. Сумський алмаз без шліфування // http://urr.org.ua/data/articlesview/?id=fb5b5eb78587c67e1517a5de049c321c&pubdate=2003-01-01
5. Природно-заповідний фонд області // http://eco.sumy.ua/fond.html
6. Сумська область // http://sumy.ukrgold.net/ukr/
7. Сюткін С.І. Основні принципи і підходи суспільно-географічного дослідження еколого-географічних проблем // Географія і сучасність. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. - Вип. 3. - С. 60-68.
8. Сюткин С.И. Опыт эколого-производственного районирования Сумской области // Матер. Междунар. научн.-практ. конф. “География на рубеже веков: проблемы регионального развития”. - Курск: КГПУ, 1999. - Т. 2 - С. 289-290.
9. Сюткін С.І. Історичні типи природокористування на території Сумського Придніпров’я // Зб. статей Третьої Сумської обласної наук. історико-краєзнавчої конф. - Суми: РВВ СДПУ, 1999. - С. 154-155.
10. http://www.state-gov.sumy.ua/presentation.htm - офіційний сайт Сумської ОДА
11. http://www.oblrada.sumy.ua – офіційний сайт Сумської обласної ради
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?