|
ЦІНА:
60 грн.
|
||
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Проблеми організації управління державною службою (ID роботи: 613) |
| Напрям: | Право |
| Предмет: | Європейське приватне право |
| Тип роботи: | Курсова робота |
| Кількість сторінок: | 30 |
| Рік захисту: | 2008 |
| Мова: | Українськa |
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Конституційні засади становлення та розвитку управління державною службою в Україні
Розділ 2. Проблеми організації управління державною службою в ракурсі стандартів Європейського союзу
2.1. Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу
2.2. Проблеми організації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу
Розділ 3. Шляхи реформування управління державною службою України
3.1. Удосконалення класифікації посад державних службовців
3.2. Оптимізація управління державною службою
3.3. Наукове забезпечення реформування державної служби
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Розділ 1. Конституційні засади становлення та розвитку управління державною службою в Україні
Розділ 2. Проблеми організації управління державною службою в ракурсі стандартів Європейського союзу
2.1. Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу
2.2. Проблеми організації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу
Розділ 3. Шляхи реформування управління державною службою України
3.1. Удосконалення класифікації посад державних службовців
3.2. Оптимізація управління державною службою
3.3. Наукове забезпечення реформування державної служби
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Вступ
Актуальність теми дослідження. Важливим чинником виходу із трансформаційної кризи українського суспільства є створення сучасної, ефективної системи державного управління. Необхідність формування нової системи як інструменту подолання кризи в Україні продиктована радикальними соціально-економічними перетвореннями, що відбулися за останнє десятиліття і спричинили ряд, як позитивних, так і негативних змін у сучасному українському суспільстві. Нова система державного управління в Україні має бути створена шляхом здійснення адміністративної реформи.
Її зміст полягає у перебудові існуючої системи державного управління в усіх сферах суспільного життя. Згідно з вимогами адміністративної реформи на Кабінет Міністрів України покладений обов’язок спрямування й координації діяльності органів виконавчої влади та їх орієнтація переважно на забезпечення прав і свобод громадян та надання їм державних (управлінських) послуг.
Державна служба в системі сучасного державного управління – це складний, багатофакторний та динамічний системний об'єкт, на існування якого впливають чинники як зовнішнього так і внутрішнього середовища.
В межах системного підходу стає можливим виявлення того, яким чином зовнішнє середовище, тобто суспільство, впливає на систему державної служби і навпаки. Cаме у перехідний період розвитку суспільства якість функціонування державної служби суттєво впливає на процеси становлення демократії, розвитку ринкової економіки, інтеграції, незалежності, глобалізації тощо. Тому проблема функціонування та розвитку державної служби викликає науковий інтерес багатьох вчених, зокрема В.Авер'янова, Г.Атаманчука, Л.Білої, Ю.Битяка, С.Дубенко, Ю. Козлова, Г.Лелікова, В.Лугового, В.Мальцева, В.Манохіна, Т.Мокренко, П.Надолішнього, Н.Нижник, О.Оболенського, В.Олуйка, І.Пахомова, С.Серьогіна, Ю.Старілова, В.Цвєткова, О.Якубовського та інших.
Метою даної роботи було розглянути проблеми організації управління державною службою.
Для виконання вищевказаної мети нами було поставлено наступні завдання:
- розглянути конституційні засади становлення та розвитку управління державною службою в Україні;
- проаналізувати проблеми організації управління державною службою в ракурсі стандартів Європейського союзу;
- розглянути шляхи реформування управління державною службою України.
Об’єктом дослідження виступає система правовідносин у сфері діяльності державної служби.
Предметом дослідження є проблеми адміністративно-правового забезпечення організації та управління діяльністю державних службовців, а також шляхи удосконалення їх подальшої діяльності.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі застосований загальнонауковий діалектичний метод пізнання соціальних явищ у сферах дії держави та права. Цей метод сприяє об’єктивній оцінці рівня та ефективності організаційного забезпечення діяльності державної служби. Крім того, діалектичний метод дозволяє проаналізувати норми чинного законодавства, сприяє виявленню в ньому прогалин та недоліків і дає змогу сформулювати пропозиції з удосконалення правових норм під кутом зору їх відповідності завданням у сфері державної діяльності. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначені загальні засади правового статусу державних службовців. Історико-правовий метод застосовувався для вивчення розвитку законодавства щодо формування державної служби в Україні.
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, Кодекси України, Закони України, підзаконні нормативні акти, що регламентують адміністративно-правову діяльність Державної служби України.
Актуальність теми дослідження. Важливим чинником виходу із трансформаційної кризи українського суспільства є створення сучасної, ефективної системи державного управління. Необхідність формування нової системи як інструменту подолання кризи в Україні продиктована радикальними соціально-економічними перетвореннями, що відбулися за останнє десятиліття і спричинили ряд, як позитивних, так і негативних змін у сучасному українському суспільстві. Нова система державного управління в Україні має бути створена шляхом здійснення адміністративної реформи.
Її зміст полягає у перебудові існуючої системи державного управління в усіх сферах суспільного життя. Згідно з вимогами адміністративної реформи на Кабінет Міністрів України покладений обов’язок спрямування й координації діяльності органів виконавчої влади та їх орієнтація переважно на забезпечення прав і свобод громадян та надання їм державних (управлінських) послуг.
Державна служба в системі сучасного державного управління – це складний, багатофакторний та динамічний системний об'єкт, на існування якого впливають чинники як зовнішнього так і внутрішнього середовища.
В межах системного підходу стає можливим виявлення того, яким чином зовнішнє середовище, тобто суспільство, впливає на систему державної служби і навпаки. Cаме у перехідний період розвитку суспільства якість функціонування державної служби суттєво впливає на процеси становлення демократії, розвитку ринкової економіки, інтеграції, незалежності, глобалізації тощо. Тому проблема функціонування та розвитку державної служби викликає науковий інтерес багатьох вчених, зокрема В.Авер'янова, Г.Атаманчука, Л.Білої, Ю.Битяка, С.Дубенко, Ю. Козлова, Г.Лелікова, В.Лугового, В.Мальцева, В.Манохіна, Т.Мокренко, П.Надолішнього, Н.Нижник, О.Оболенського, В.Олуйка, І.Пахомова, С.Серьогіна, Ю.Старілова, В.Цвєткова, О.Якубовського та інших.
Метою даної роботи було розглянути проблеми організації управління державною службою.
Для виконання вищевказаної мети нами було поставлено наступні завдання:
- розглянути конституційні засади становлення та розвитку управління державною службою в Україні;
- проаналізувати проблеми організації управління державною службою в ракурсі стандартів Європейського союзу;
- розглянути шляхи реформування управління державною службою України.
Об’єктом дослідження виступає система правовідносин у сфері діяльності державної служби.
Предметом дослідження є проблеми адміністративно-правового забезпечення організації та управління діяльністю державних службовців, а також шляхи удосконалення їх подальшої діяльності.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі застосований загальнонауковий діалектичний метод пізнання соціальних явищ у сферах дії держави та права. Цей метод сприяє об’єктивній оцінці рівня та ефективності організаційного забезпечення діяльності державної служби. Крім того, діалектичний метод дозволяє проаналізувати норми чинного законодавства, сприяє виявленню в ньому прогалин та недоліків і дає змогу сформулювати пропозиції з удосконалення правових норм під кутом зору їх відповідності завданням у сфері державної діяльності. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначені загальні засади правового статусу державних службовців. Історико-правовий метод застосовувався для вивчення розвитку законодавства щодо формування державної служби в Україні.
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, Кодекси України, Закони України, підзаконні нормативні акти, що регламентують адміністративно-правову діяльність Державної служби України.
Висновок
Висновки
Розбудова державності України має супроводжуватися відповідним розвитком та удосконаленням державної служби. Метою реформування цього інституту є становлення високоефективної, стабільної, авторитетної державної служби, підготовка управлінської еліти.
Здійснення економічних та соціальних перетворень, досягнення економічного зростання та надання державою громадянам управлінських послуг на високому рівні, просування в напрямі європейської інтеграції можливо лише за умови створення ефективної системи державного управління, що відповідає стандартам демократичної, правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою.
З цією метою в Україні проводиться широкомасштабна адміністративна реформа, невід'ємною складовою якої є реформування системи державної служби, а саме: вдосконалення кадрового потенціалу, створення оновленого, потужного і дієздатного державного апарату, становлення професійної, політично нейтральної та авторитетної державної служби.
Основними цілями і завданнями державної служби в Україні є сприяння незмінності конституційного ладу, створення умов для розвитку відкритого громадянського суспільства, захист прав та свобод людини і громадянина, а також забезпечення результативної та стабільної діяльності органів державної влади відповідно до їх завдань, повноважень і компетенції на конституційних засадах.
11 лютого 2000 року Президент видав Указ «Про підвищення ефективності системи державної служби», в якому передбачалося прийняття Стратегії реформування системи державної служби в Україні.
Прийняття стратегії реформування системи державної служби в Україні передбачає головні напрямки удосконалення, побудови і розвитку системи сучасної державної служби. Серед них такі, як оптимізація управління державною службою, забезпечення конкурентності, об’єктивності, прозорості й гласності під час прийняття на державну службу та просування по службі, підвищення загальної культури державних службовців, суспільної довіри до них, професійне навчання державних службовців та кадрового резерву, наукове забезпечення реформування державної служби та ін. На розвиток Стратегії Кабінетом Міністрів України розроблені й 26 липня 2000 р. затвердженні Указом Президента України «Заходи на виконання Стратегії реформування системи державної служби в Україні». В Заходах на виконання Стратегії передбачені конкретні напрямки удосконалення державної служби в Україні, – від підготовки фахівців, створення кадрового резерву до вдосконалення всього кадрового потенціалу, створення дієздатного державного апарату.
Разом з тим, залишається гостро актуальним завданням створити якісно нові правові засади державної служби, з одного боку, а з іншого – забезпечити умови для недопущення руйнації системи державної служби, гарантії її розвитку та утвердження відповідно до конституційних вимог. Постійне доопрацювання, внесення змін та доповнень до чинного Закону України «Про державну службу» не може розв’язати всіх проблем, оскільки він, все ж таки, розрахований, як уже наголошувалось, тільки на службу в органах виконавчої влади та їх апараті.
Попри всі заходи з часу набуття чинності Закону України "Про державну службу" та досягнення останніх років, залишається невирішеною низка системних проблем, що перешкоджають подальшому розвиткові державної служби:
- немає розмежування політичних та адміністративних функцій в системі державного управління;
- чітко не визначено коло осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про державну службу";
- в Законі України "Про державну службу" не визначено такі найбільш загальні види функцій державних службовців:
- відсутність інституційної спроможності системи державної служби щодо забезпечення європейської інтеграції.
Розбудова державності України має супроводжуватися відповідним розвитком та удосконаленням державної служби. Метою реформування цього інституту є становлення високоефективної, стабільної, авторитетної державної служби, підготовка управлінської еліти.
Здійснення економічних та соціальних перетворень, досягнення економічного зростання та надання державою громадянам управлінських послуг на високому рівні, просування в напрямі європейської інтеграції можливо лише за умови створення ефективної системи державного управління, що відповідає стандартам демократичної, правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою.
З цією метою в Україні проводиться широкомасштабна адміністративна реформа, невід'ємною складовою якої є реформування системи державної служби, а саме: вдосконалення кадрового потенціалу, створення оновленого, потужного і дієздатного державного апарату, становлення професійної, політично нейтральної та авторитетної державної служби.
Основними цілями і завданнями державної служби в Україні є сприяння незмінності конституційного ладу, створення умов для розвитку відкритого громадянського суспільства, захист прав та свобод людини і громадянина, а також забезпечення результативної та стабільної діяльності органів державної влади відповідно до їх завдань, повноважень і компетенції на конституційних засадах.
11 лютого 2000 року Президент видав Указ «Про підвищення ефективності системи державної служби», в якому передбачалося прийняття Стратегії реформування системи державної служби в Україні.
Прийняття стратегії реформування системи державної служби в Україні передбачає головні напрямки удосконалення, побудови і розвитку системи сучасної державної служби. Серед них такі, як оптимізація управління державною службою, забезпечення конкурентності, об’єктивності, прозорості й гласності під час прийняття на державну службу та просування по службі, підвищення загальної культури державних службовців, суспільної довіри до них, професійне навчання державних службовців та кадрового резерву, наукове забезпечення реформування державної служби та ін. На розвиток Стратегії Кабінетом Міністрів України розроблені й 26 липня 2000 р. затвердженні Указом Президента України «Заходи на виконання Стратегії реформування системи державної служби в Україні». В Заходах на виконання Стратегії передбачені конкретні напрямки удосконалення державної служби в Україні, – від підготовки фахівців, створення кадрового резерву до вдосконалення всього кадрового потенціалу, створення дієздатного державного апарату.
Разом з тим, залишається гостро актуальним завданням створити якісно нові правові засади державної служби, з одного боку, а з іншого – забезпечити умови для недопущення руйнації системи державної служби, гарантії її розвитку та утвердження відповідно до конституційних вимог. Постійне доопрацювання, внесення змін та доповнень до чинного Закону України «Про державну службу» не може розв’язати всіх проблем, оскільки він, все ж таки, розрахований, як уже наголошувалось, тільки на службу в органах виконавчої влади та їх апараті.
Попри всі заходи з часу набуття чинності Закону України "Про державну службу" та досягнення останніх років, залишається невирішеною низка системних проблем, що перешкоджають подальшому розвиткові державної служби:
- немає розмежування політичних та адміністративних функцій в системі державного управління;
- чітко не визначено коло осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про державну службу";
- в Законі України "Про державну службу" не визначено такі найбільш загальні види функцій державних службовців:
- відсутність інституційної спроможності системи державної служби щодо забезпечення європейської інтеграції.
Література
Список використаної літератури
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України - 1993. - № 52 - ст. 490.
3. Постанова Кабінету Міністрів України „Про проведення атестації державних службовців органів виконавчої влади”№950 від 14 серпня 1996 року.
4. Про затвердження Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 черв. 2004 р. № 746 // Уряд. кур’єр. - 2004. - 24 черв. - С. 12.
5. Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні: Указ Президента України від 20 лютого 2006 року N 140/2006 // Урядовий кур'єр, 3 травня 2006. – № 43.
6. Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу: Указ Президента України від 5 берез. 2004 р. № 278 // Голос України. - 2004. - 17 берез. - С. 3.
7. Про Комплексну програму підготовки державних службовців: Указ Президента України від 9 листоп. 2000 р. № 1212/2000 // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 40. - Ст. 1136.
8. Указ Президента України „Про заходи щодо реалізації стратегії реформування державної служби в Україні на 2004 рік” №4/2004 від 05 січня 2004 року.
9. Авер'янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. — К, 1999.—48с.
10. Андрійко О.Ф. Державний контроль: теорія і практика. Наукова доповідь. -К., 1999.-24с.
11. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
12. Гринівецька Н.М. Проблеми формування сучасного типу державного службовця в Україні: Автореферат кандидатської дисертації. – Київ: УАДУ, 1998.
13. Гомель В.П., Чукаєва В.О. „Державна служба” – курс лекцій; Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2002. – 318 с.
14. Данильєва І. Е. Принципи організації та функціонування державної служби в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2005. – 20 с.
15. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики/ За заг. ред. В.Б. Аверянова. – К.: Факт, 2003. – 384с.
16. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні. - К.: Ін Юре, 1999. - 244 с.
17. Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Вид. друге, перероб. і доп. – Одеса: Юридична література, 2002. – 312 с.
18. Коваленко А. Принципи організації та діяльності державної служби в Україні // Нова політика. – 2001. – № 2. – С. 34–38.
19. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. –3-е вид., стер. –К.: Юрінком Інтер, 2001. –С.752.
20. Концепція адміністративної реформи в Україні / Держ. коміс. з проведення в Україні адм. реформи. – К., 1998. – 62 с.
21. Лазор О.Д., Лазор О.Я. Державна служба в Україні: Навч. посіб. (Публічна служба). - К.: Дакор; КНТ, 2005. - 472 с.
22. Малиновський В.Я. Словник термінів і понять з державного управління. – К.: Атіка, 2005. – 240 с.
23. Оболенський О.Ю. Державна служба: Підручник. - К.: КНЕУ, 2006. - 472 с.
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України - 1993. - № 52 - ст. 490.
3. Постанова Кабінету Міністрів України „Про проведення атестації державних службовців органів виконавчої влади”№950 від 14 серпня 1996 року.
4. Про затвердження Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 черв. 2004 р. № 746 // Уряд. кур’єр. - 2004. - 24 черв. - С. 12.
5. Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні: Указ Президента України від 20 лютого 2006 року N 140/2006 // Урядовий кур'єр, 3 травня 2006. – № 43.
6. Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу: Указ Президента України від 5 берез. 2004 р. № 278 // Голос України. - 2004. - 17 берез. - С. 3.
7. Про Комплексну програму підготовки державних службовців: Указ Президента України від 9 листоп. 2000 р. № 1212/2000 // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 40. - Ст. 1136.
8. Указ Президента України „Про заходи щодо реалізації стратегії реформування державної служби в Україні на 2004 рік” №4/2004 від 05 січня 2004 року.
9. Авер'янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль. — К, 1999.—48с.
10. Андрійко О.Ф. Державний контроль: теорія і практика. Наукова доповідь. -К., 1999.-24с.
11. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
12. Гринівецька Н.М. Проблеми формування сучасного типу державного службовця в Україні: Автореферат кандидатської дисертації. – Київ: УАДУ, 1998.
13. Гомель В.П., Чукаєва В.О. „Державна служба” – курс лекцій; Дніпропетровськ: Наука і Освіта, 2002. – 318 с.
14. Данильєва І. Е. Принципи організації та функціонування державної служби в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2005. – 20 с.
15. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики/ За заг. ред. В.Б. Аверянова. – К.: Факт, 2003. – 384с.
16. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні. - К.: Ін Юре, 1999. - 244 с.
17. Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Вид. друге, перероб. і доп. – Одеса: Юридична література, 2002. – 312 с.
18. Коваленко А. Принципи організації та діяльності державної служби в Україні // Нова політика. – 2001. – № 2. – С. 34–38.
19. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. –3-е вид., стер. –К.: Юрінком Інтер, 2001. –С.752.
20. Концепція адміністративної реформи в Україні / Держ. коміс. з проведення в Україні адм. реформи. – К., 1998. – 62 с.
21. Лазор О.Д., Лазор О.Я. Державна служба в Україні: Навч. посіб. (Публічна служба). - К.: Дакор; КНТ, 2005. - 472 с.
22. Малиновський В.Я. Словник термінів і понять з державного управління. – К.: Атіка, 2005. – 240 с.
23. Оболенський О.Ю. Державна служба: Підручник. - К.: КНЕУ, 2006. - 472 с.
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?