Дослідження особливостей інтерпретації соціальних ролей батька та матері у повних і неповних сім'ях.   (ID роботи: 2886)

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СІМ’Я – ОСНОВА СУСПІЛЬСТВА. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ СІМ’Ї
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ БАТЬКІВ У СІМ’Ї
2.1. Соціальна роль батька
2.2. Повні та неповні сім'ї
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ БАТЬКА ТА МАТЕРІ В ПОВНИХ І НЕПОВНИХ СІМ’ЯХ
3.1. Методи та засоби дослідження
3.2. Хід дослідження
3.3. Інтерпретація результатів
РОЗДІЛ 4. МИНУЛЕ ТА СУЧАСНЕ БАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ БАТЬКА ТА МАТЕРІ В ПОВНИХ І НЕПОВНИХ СІМ’ЯХ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Актуальність досліджень в царині сімейної проблематики зумовлена загальною кризою сім’ї, яку відзначають педагоги, психологи, соціологи, демографи. Ця криза є доволі поширеною, виявляється у кількісних (зменшення показників народжуваності дітей, значна кількість розлучень, проблемних сімей) та якісних показниках (трансформація суспільних та сімейних цінностей, ослаблення виховної функції сім’ї, психологічні проблеми членів сім’ї тощо). Очевидно, що за таких умов необхідними є ґрунтовні дослідження сучасної сім’ї та пошук ресурсів для подолання негативних явищ.
Водночас, як вказують деякі дослідники, сім’я як система, суспільний інститут переживає сьогодні своєрідну “вікову кризу”: відбувається перехід сім’ї як системи, що функціонує, на якісно інший рівень. Оскільки в сучасних умовах матеріальний фактор перестає бути відповідальністю виключно чоловіка за виживання сім’ї, відбувається закономірний перехід з одного етапу розвитку (патріархату) на інший (біархат). При цьому домінуючими стають функції задоволення більш високого рівня потреб емоційно-інтелектуальної, духовної сфери.
Фахівці, які займаються науковою розробкою проблем сім'ї та шлюбу, експериментальним шляхом доводять, що діти, які виховуються в неповних сім'ях, зазнають різних психологічних труднощів. Сімейні сварки, різні психотравмуючі чинники, на думку дитячого психіатра М.І. Буянова, можуть приводити до важких психічних розладів у дітей, які майже завжди носять хронічний характер. Дослідженням проблем, які виникають у дітей, що виховуються в неповній сім'ї, займаються такі фахівці, як: Пухова Т.І., Кочубей Б.І., Григор’єва О.В. та ін. Всі вони, розходившись в якихось аспектах, приходять до єдиної думки, що не будь-яка повна сім'я є нормальним середовищем для повноцінного розвитку і виховання дитини, але все таки наявність в сім'ї обох батьків допомагає успішніше вирішувати багато задач, пов'язаних із збереженням її психічного здоров'я.
Мета роботи – вивчення проблеми дослідження особливостей інтерпретації соціальних ролей батька та матері у повних і неповних сім'ях.
Об'єктом роботи є діти з неповних і повних сімей і їх батьки.
Предметом даної роботи є особливості інтерпретації соціальних ролей батька та матері у повних і неповних сім'ях.
Головні завдання дослідження зумовлені його метою і полягають у наступному:
1. Визначити поняття сім'ї як основи суспільства.
2. Здійснити теоретичний аналіз соціальних ролей батьків у сім'ї.
3. Дослідити особливості інтерпретації соціальних ролей батька та матерів повних неповних сім'ях.
4. Окреслити минуле та сучасне бачення соціальних ролей батька та матерів повних неповних сім'ях.
Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури з досліджуваної проблеми, систематизація та узагальнення отриманої інформації, спостереження, бесіди, констатуючий експеримент.

Узагальнюючи вище сказане, можна стверджувати, що ситуація неповної сім'ї часто здійснює негативний вплив на розвиток дитини. Причому це вплив багатосторонній. У соціально-економічному плані такі діти менш економічно захищені і частіше надані самі собі через надмірну зайнятість і трудову перевантаженість матері. У медичному плані такі діти більш схильні до різних захворювань, що протікають у важкій формі і гущавині страждають на різні соматичні захворювання в дорослому віці. При розгляді психолого-педагогічний аспектів цього впливу можна зробити висновок, що у дітей з неповних сімей частіше виникають нервові і психічні розлади, порушення поведінки, формується дефектний тип особистості і спостерігається безліч труднощів психологічного характеру (від невпевненості і тривожності до порушення статево рольової самоідентифікації і зниження самооцінки).
В сім'ї потрібні обов'язково і батько, і мати. Адже від матері діти отримують ласку, ніжність, доброту і чуйність до людей, а від батька мужність, силу волі, уміння боротися і перемагати. Тільки поєднання цих якостей формує повноцінну особистість.
Таким чином, неповна сім'я, хоча і стикається з рядом об'єктивних труднощів, але проте володіє достатнім потенціалом для повноцінного виховання дітей. Батькові чи матері, що через обставини виявився головою неповної сім'ї, необхідно тверезо усвідомлювати психологічні особливості ситуації, які склалися, і не допускати, щоб вони призводили до негативних наслідків. Досвід безлічі благополучних неповних сімей свідчить, що це можливо.
Таким чином, діти, що виховуються в монобатьківських сім'ях, в більшості випадках, мають суперечливе відношення до навколишнього світу і значні відхилення в особистості. Такі відхилення формуються під впливом життєвих умов, а також через помилки в сімейному вихованні. Педагогіка оцінює показник ідентифікації дітей з своїми батьками одним з основних критеріїв ефективності сімейного виховання. При цьому дитина висловлює прийняття етичних і ідеологічних норм своїх батьків. Здійснення цієї складової виховного процесу в неповній сім'ї деформується у зв'язку з відсутністю одного батька.
Ефективному вихованню заважає ряд об'єктивних причин: руйнується звична тріада в сім'ї: «батько+мати+діти»; основна причина – надмірна зайнятість на роботі, що не дозволяє приділяти дітям достатньої уваги.
Наступна соціальна характеристика, яка вимагає уваги суспільства до неповної сім'ї з неповнолітніми дітьми, пов'язана з якістю здоров'я останніх. Учені-педіатри, що досліджують рівень здоров'я дітей, приходять до невтішного висновку: діти з неповних сімей значно частіше схильні до гострих і хронічних захворювань. Жінка вимушена, перш за все, виконувати функції матеріального забезпечення сім'ї в збиток традиційно материнським обов'язкам виховання і зміцнення здоров'я дітей. Статистично значуща частота наявності в неповній сім'ї шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю), соціально-побутова і житлова невлаштованість, недотримання гігієнічних норм життя, не звертання до лікарів у разі хвороби дітей, самолікування і т.п.

1. Андреева А.А. Мифологическая основа семейных отношений // Семейная психология и семейная терапия. – 2003. – № 2. – С.46-54.
2. Андреева Т.В. Семейная психология. – СПб.: Речь, 2005. – 244 с.
3. Андриенко Е. Н. Социальная психология. – М: Академия, 2001. – 320 с.
4. Антонов А. М. Микросоциология семьи. – М: «NOTA BENE», 1998. – 400 с.
5. Барашкова А. С. Генезис неполных семей Республики Саха (Якутия) // Социологические исследования. – 1998. – № 2. – С. 72-76.
6. Басалаева Н.В, Сырынчева Т.А. К проблеме влияния семейного воспитания на ребенка // Журнал практического психолога. – 2005. – № 5. – С. 99-106.
7. Бурлакова Н.С. Идентификация с отцовской фигурой как механизм развития самоидентификации ребенка // Семейная психология и семейная терапия. – 2004. – № 1. – С. 54-77.
8. Буянов М.И. Ребёнок из неблагополучной семьи: Записки детского психиатра: Кн. для учителей и родителей. – М: Просвещение, 1998. – 280 с.
9. Валетас М., Прокофьева Л. Отцы и дети после развода // Демоскоп weekly. – 2001, – № 9-10. – С. 25-29.
10. Валлерштейн Дж.В., Келли Дж. Последствия развода родителей: переживания ребенка в период поздней латентности // Под ред. Покровский Н.Е. Лабиринты одиночества. М., 1989. – 234 с.
11. Гребенников И.Ф. Основы семейной жизни. – М.: Просвещение, 1991. – 280 с.
12. Дементьева И. Ф. Негативные факторы воспитания детей в неполной семье // Социологические исследования. – 2001. – № 5. – С. 108-111.
13. Детская психология / Под ред. Коломинского Я. Л, Панько Е. А. – Минск: Университетское, 1988. – 399 с.
14. Законодавство України про шлюб, сім'ю та спадкування. – К.: А.С.К., 2000. – 416 с.
15. Захаров А. И. Психологические особенности восприятия детьми родителей // Вопросы психологии. – 1982. – № 1. – С.4-9.
16. Калабихина И.Е. Российская неполная семья: перспективы и реалии // Теоретический и практический аспект экономического развития. – М.: ТЕИС, 1997. – 110 с.
17. Клюева Н.В. Психолог и семья: диагностика, консультации, тренинг. – Ярославль: «Академия развития», 2001. – 220 с.
18. Кон И.С. Ребенок и общество: Уч. пособие / И.С. Кон. – М. : Академия, 2003. – 284 с.
19. Коркина Н.А. Отцовство в современной семье / Н.А. Коркина // Семейная психология и семейная терапия. – 2003. – № 4. – С. 48-54.
20. Лидерс А.Г. Общая типология методик психологического обследования семьи // Семейная психология и семейная терапия. – 2004. – № 2. – С.17-25.
21. Логинова И.А. О специфике детско-родительских отношений // Семейная психология и семейная терапія. – 1998. – № 4. – С. 27-32.
22. Лунякова Л.Г. О современном уровне жизни одиноких матерей // Социологические исследования. – 2001. – № 4. – С. 86-95.
23. Малкина-Пых И.Г. Семейная терапия. Справочник практического психолога. – М.: ЭКСМО, 2005. – 992 с.
24. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: У 2-х кн.: Підруч. для студ. вузів. Кн. 1. Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. – 576 с.
25. Филиппова Г.Г. Психология материнства: Уч. пособие / Г.Г. Филипова – М. : Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 240 с.

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОЯВУ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Мотиви розлучень

Відповідальність за злочини проти волі, честі та гідності особи

Проблеми малої групи в соціальній психології

Мотиви соціальної поведінки

Психологічні ознаки малих гуп та організацій

Соціальна відповідальність в умовах нових трансформацій економіки (кінець ХХ – початок ХХІ століття).

Експертна діагностика взаємодії в групі

Психологічні аспекти спийняття реклами