Ситуативна теорія   (ID роботи: 2673)

Вступ
1. Загальна характеристика ситуативної теорії
2. Моделі ситуативного лідерства
Висновок
Список використаної літератури

Ситуативна теорія лідерства (В.Ділл, Г.Хиптон, А.Голднер та ін.) стверджує, що лідер є функцією певної ситуації (місця, часу, обставин), тому його вибір має визначатися конкретними ситуаціями, що виникають у ”піраміді влади”. Ці обставини можуть бути сприятливими, нейтральними, несприятливими, такими, що збігаються з програмами лідера, або такими, що заперечують їх. Теоретики ситуативного підходу саме дією ситуативної концепції пояснюють таке явище, як культ особи.
Ситуативна теорія не заперечує знання індивідуальних рис особистості, проте відстоюють позицію відносності значення для лідера персональних характеристик. Це вельми співзвучне вислову Ліона Фейхтвангера, що влада навіть пустопорожню людину наповнює змістом. І історія знає такі приклади. Навіть знаходячись у напівсвідомому стані, деякі люди (Л.Брежнєв, К.Черненко) об’єктивно виконували роль політичного лідера, були символом держави. Для

Згідно цієї теорії, лідерство - це, в основному, продукт ситуації; тобто лідер - це той, хто в даній ситуації адекватніше проявив потрібну межу (хоча вона може бути і у інших), "опинився в потрібний момент в потрібному місці і очолив". Тут повністю знімається роль активності особи лідера, і він виступає як флюгер.
Щоб подолати очевидну суперечність такої теорії, Хартлі запропонував 4 моделі для пояснення того, чому все-таки певні люди стають лідерами і чому не тільки ситуація визначає їх висунення:
- якщо хтось став лідером в одній ситуації, не виключено, що він стане лідером і в іншій;
- унаслідок дії стереотипів лідери в даній ситуації починають розглядатися

1. Лазоренко О.В., Лазаренко О.О. Теорія політології. - К.: 1996.
2. Мальцев В.А. Основи політології. - М.: 1997.
3. Михельс Р. Рабочие вожди пролетарського происхождения. // Диалог, 1990., №8.
4. Бебик В. Еліта, елітарність, лідерство. // Віче, 1993., липень.
5. Блондель Ж. Политическое лидерство. - М.: 1992.
6. Скуратовский В. Историческая ритмика украинской элиты. // Политическая мысль, 1994., №3.
7. Федоров А. Нарциссизм посткоммунистической украинской элиты. // Политическая мысль, 1994., №3.
8. Бекешкина И. Есть ли в Украине общенациональные лидеры? // Политическая мысль, 1994. №3.

Психологія управлінської діяльності На прикладі Більшовицької гімназії Первомайської районної державної адміністрації Харківської області

Поняття групової динаміки, стратометрична концепція О. В. Петровського

Закон непевності відгуку

Порівняльна характеристика лідерства і керівництва

Спецпрактикум з психології управління

Проект по созданию велодорожек в г. Киев