Державне регулювання інвестиційно-інноваційної політики як пріоритетне завдання національної економіки України   (ID роботи: 1708)

Вступ
1. Державне регулювання інвестиційного процесу
2. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні
3. Вдосконалення державного управління інноваційною діяльністю
в Україні
Висновки
Список використаних джерел

На етапі економічного зростання України, регулювання інвестиційного і інноваційного процесів з боку держави набувають особливого значення.
Оздоровлення економіки України потребує інвестування значного капіталу у пріоритетні галузі виробництва. Фінансування інвестиційних проектів звичайно триває кілька років, а прибуток інвестиції почнуть приносити лише після введення об'єктів в дію.
На початку 90-х років інвестиції спрямовувались на підтримку ледь жевріючих виробництв, обігові кошти яких були спожиті, а витрачені інвестиційні ресурси не дали навіть припинення спаду виробництва.
Помилки у виборі напрямків інвестування у спрямуванні коштів в малоефективні, недостатньо обґрунтовані проекти призвели до припинення інвестиційних процесів і, як наслідок, до і скорочення виробництва.
В останні роки трансформаційні процеси в економіці України набули певного динамізму на макроекономічному рівні. Болісні, але необхідні реформи, що спрямовуються на монетарну стабілізацію економіки шляхом скорочення дефіциту бюджету та придушення інфляції фінансово-кредитними регулятивними методами, це тільки фундамент подальших ринкових перетворень.
Тисячі соціалістичних підприємств неспроможні працювати з ринкових умовах через невірно прийняті свого часу інвестиційні рішення. На їх підтримку відволікаються значні бюджетні кошти, які могли б бути спрямовані на фінансування соціальної сфери. Структурно-інноваційна перебудова економіки потребує створення сприятливого інвестиційного клімату, становлення фондового ринку.
Предметом дослідження в роботі є державне регулювання інвестиційно-інноваційної політики як пріоритетне завдання національної економіки України.
Створення умов для оптимального розвитку науково-технічного потенціалу національної економіки стає одним з найважливіших принципів формування системи і механізму управління інноваційної політики. При всій різноманітності національних підходів до економіки всі країни прагнуть до розробки і реалізації державної інноваційної політики.
Механізм створення і поширення нововведень, маючи суттєві національні особливості, передбачає три загальні складові:
- систему державної підтримки фундаментальних і пошукових досліджень;
- різноманітні форми та джерела фінансування і непрямого стимулювання досліджень;
- максимальне стимулювання малого інноваційного підприємства та підтримку його.
У роботі вирішуються наступні завдання:
- розглянути здійснення державного регулювання інвестиційного процесу;
- дослідити державне регулювання інноваційної діяльності в Україні;
- запропонувати вдосконалення державного управління інноваційною діяльністю в Україні.
Держава, створюючи умови для реалізації інноваційної політики, впливає на розвиток не лише державного, а й приватного сектора інноваційної діяльності.

Україна з окремих напрямків ще має якісний науковий потенціал, розвинуту освіту та потужну промисловість. Але, на жаль, ці сфери функціонують роз’єднані одна від одної, і діють без спільних цілей, спрямованих на інноваційний розвиток країни. Державна політика та державне управління поки що не задіяли цей величезний ресурс для розвитку економіки. В зв’язку з тим, що сировинно-переробний та низько-технологічний шлях розвитку України вже вичерпаний, наступною фазою для держави, безальтернативно стає перехід до інноваційної економіки, заснованої на знаннях.
Феномен України проявляється в тому, що чим більше влада і суспільство переймаються важливістю інновацій, тим менше інноваційною стає економіка нашої держави. Ключові причини цього явища зводяться не тільки до труднощів об’єктивного характеру, до відсутності консолідації політичного спектру партій та владних структур навколо ключових напрямків національного розвитку, а також до низки причин суб’єктивного плану, в тому числі до штучно створених бюрократичних перепон. Політична воля влади та якісне і послідовне державне управління мають відіграти ключову роль у позитивних перетвореннях.
В Україні доцільно здійснити наступні заходи державного сприяння розвитку малого і середнього інноваційного бізнесу:
- створити фонд сприяння формуванню малих підприємств у науково-інноваційній сфері;
- запровадити мінімальні орендні ставки для малих інноваційних фірм;
- встановити квоти для малих інноваційних підприємств при формуванні держзамовлень на інноваційну продукцію.

1.Конституція України // Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.- К.: Юрінком, 1996. - 79с.
2.Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 р. № 40-IV
3.Закон України „Про інвестиційну діяльність” від 15.06.2001р.
4.Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність” від 16.05.2000р.
5.Закон України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона", "Інститут монокристалів"” від 16.11.1999р.
6.Данілов О.Д. Інвестування: Навч. посіб. – К.: Видавничий дім „Комп’ютерпрес”, 2001. – 364 с.
7.Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навч. посіб. - Київ: ЦУЛ, 2003. – 376 с.
8.Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – 472 с.
9.Стельмащук А.М. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2001. – 362 с.
10.СтеченкоД.М. Інноваційні форми регіонального розвитку. Навч посіб - К.: Вища шк., 2002. – 254 с.
11.Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення // Економіст. - 2005. - № 6. – С. 28-32.
12.Андрощук Г. Державна інноваційна політика // Інтелектуальна власність. - 2004. - № 1. - С. 37-40
13.Жукович І А., Рижкова Ю.О. Інноваційна діяльність в українській економіці // Статистика України. - 2005. - № 1. – С. 24-28
14.Макаренко І. Проблеми інноваційної політики України в умовах реформування економіки // Економіст 2005 № 4. – С. 40-42
15.Мержа С.І. Інноваційна діяльність у промисловості: сучасний стан та напрямки активізації в Україні // Актуальні проблеми економіки № 9(51), 2005. – С. 155-159
16.Петкова Л.О. Інвестиційна привабливість регіонів // Фінанси України. - 2005. - № 9. – С. 40-46
17.Пічкур О. Особливості інноваційної діяльності на сучасному етапі // Інтелектуальна власність. – 2005. – № 1. – C. 34-39.
18.Сердюк І.Г. Стимулювання інноваційної діяльності // Фінанси України. - 2003. - № 11. – С.81-89.

Правовий статус реєстратора як учасника національної депозитарної системи