|
ЦІНА:
56 грн.
|
|
|
|
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
|
||
| Тема роботи: | Види банківських операцій та їх комерційна основа (ID роботи: 1156) |
| Напрям: | Банки |
| Предмет: | Банківські операції |
| Тип роботи: | Дипломна робота |
| Кількість сторінок: | 68 |
| Рік захисту: | 2005 |
| Мова: | Українськa |
План
Вступ
Розділ 1. Ресурси комерційних банків
1.1. Функції та операції комерційних банків України
1.2. Призначення та структура банківських ресурсів
1.3. Залучення комерційними банками коштів на вклади та депозити
1.4. Недепозитне залучення коштів комерційними банками України
Розділ 2. Операції комерційних банків з обслуговування платіжного обороту
2.1. Структура платіжної системи України
2.2. Робота банків з обслуговування клієнтських розрахункових операцій
2.3. Електронні розрахунки за допомогою платіжних карт
2.4. Касові операції банківських установ
2.5. Організація міжбанківських розрахунків
Розділ 3. Кредитні операції банків
3.1. Види кредитів та етапи процесу кредитування
3.2. Кредитний ризик комерційного банку та способи його зниження
3.3. Оцінювання кредитоспроможності позичальника
3.4. Особливості довгострокового кредитування
3.5. Операції з міжнародного кредитування
Розділ 4. Операції банку з цінними паперами
4.1. Операції банків з цінними паперами за дорученням клієнтів
4.2. Власні угоди комерційних банків з цінними паперами
4.3. Формування портфеля цінних паперів та управління ними
Розділ 5. Валютні операції та зовнішньоекономічна діяльність банків
5.1. Валютний ринок. Банки як учасники валютного ринку
5.2. Сутність та види операцій комерційних банків та валютного ринку
5.3. Обслуговування банками учасників зовнішньоекономічних розрахунків
Висновок
Список використаних джерел
Розділ 1. Ресурси комерційних банків
1.1. Функції та операції комерційних банків України
1.2. Призначення та структура банківських ресурсів
1.3. Залучення комерційними банками коштів на вклади та депозити
1.4. Недепозитне залучення коштів комерційними банками України
Розділ 2. Операції комерційних банків з обслуговування платіжного обороту
2.1. Структура платіжної системи України
2.2. Робота банків з обслуговування клієнтських розрахункових операцій
2.3. Електронні розрахунки за допомогою платіжних карт
2.4. Касові операції банківських установ
2.5. Організація міжбанківських розрахунків
Розділ 3. Кредитні операції банків
3.1. Види кредитів та етапи процесу кредитування
3.2. Кредитний ризик комерційного банку та способи його зниження
3.3. Оцінювання кредитоспроможності позичальника
3.4. Особливості довгострокового кредитування
3.5. Операції з міжнародного кредитування
Розділ 4. Операції банку з цінними паперами
4.1. Операції банків з цінними паперами за дорученням клієнтів
4.2. Власні угоди комерційних банків з цінними паперами
4.3. Формування портфеля цінних паперів та управління ними
Розділ 5. Валютні операції та зовнішньоекономічна діяльність банків
5.1. Валютний ринок. Банки як учасники валютного ринку
5.2. Сутність та види операцій комерційних банків та валютного ринку
5.3. Обслуговування банками учасників зовнішньоекономічних розрахунків
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
ВСТУП
З розвитком ринкової економіки виникає потреба в створенні адекватної фінансової інфраструктури фінансові ринки та фінансово-кредитні інститути, що обслуговують їхнє функціонування. Центральною ланкою при цьому є банки, які відіграють ключову роль у стабілізації фінансової системи, обслуговуванні грошового обігу, забезпеченні суб’єктів господарювання кредитними засобами. Міжнародний і вітчизняний досвід свідчить про те, що стан банківської системи є індикатором стану всієї економіки.
В Україні прискореними темпами формується сучасна кредитно-фінансова система, банківський сектор якої представлений Національним банком й кредитними установами банківського і небанківського типів.
Основними тенденціями в розвитку банківського сектора економіки є скорочення кількості банківських організацій та зростання концентрації їхнього капіталу в незначній кількості великих банків (регіональних) центрах.
До найсерйозніших проблем банківської системи належать дерегуляція банківської діяльності, підвищення якості розрахунково-касового обслуговування економічних суб’єктів, необхідність нарощування капіталу банків, зниження банківських ризиків, упровадження сучасних інформаційних технологій, підвищення якості банківського менеджменту і посилення кредитних організацій від злочинних дій.
Удосконалення банківської справи в країні на сучасному етапі значною мірою зв’язано з розвитком кредитних операцій. Провідна роль кредитних операцій у банківській діяльності загальновідома, однак на практиці існують численні проблеми: обмеженість кредитних ресурсів та надійних позичальників, короткостроковість наданих позичок і їхня висока ціна, ризикова кредитна політика, несприятливий інвестиційний клімат і через це незначна частка довгострокових кредитів у портфелях банків. Позитивна тенденція в кредитній діяльності банків – активне освоєння передового закордонного досвіду і впровадження сучасних технологій кредитування.
Банк з економічної точки зору – особливий кредитний інститут, що спеціалізується на акумулюванні тимчасово вільних грошових коштів і розміщенні їх від свого імені з метою одержання прибутку.
У Законі України «Про банки та банківську діяльність» банком названо будь-яку установу, яка виконує функції кредитування, касового і розрахункового обслуговування народного господарства та здійснює інші банківські операції, передбачені цим законом.
Конкретним результатом банківської діяльності є банківський продукт – особливі послуги, що надаються банком клієнтові, а також готівкові та безготівкові платіжні засоби, що емітуються ним у процесі надання вищезгаданих послуг. Специфікою банківського продукту є його обмеженість сферою грошового обігу та нематеріальний зміст.
Логічно, що вся сукупність банківських установ має бути належним чином організаційно оформлена. Під банківською системою розуміють історично складену і законодавчо закріплену систему організації банківської справи в країні. Законодавство встановлює структуру банківської системи, визначає сферу діяльності, підпорядкованість та відповідальність для різних інститутів, що входять до неї.
Необхідність формування банківської системи визначається двома групами причин:
1) пов’язаних з необхідністю здійснення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих банків із загальносуспільними інтересами – забезпечення сталості грошей та стабільної роботи банків;
2) пов’язаних з функціонуванням грошового ринку та забезпеченням збалансованості між попитом та пропозицією на грошовому ринку.
Сучасні банківські системи, як правило, складаються з двох рівнів. На верхньому рівні знаходиться Національний (центральний) країни, а на другому, нижньому, решта банків.
З розвитком ринкової економіки виникає потреба в створенні адекватної фінансової інфраструктури фінансові ринки та фінансово-кредитні інститути, що обслуговують їхнє функціонування. Центральною ланкою при цьому є банки, які відіграють ключову роль у стабілізації фінансової системи, обслуговуванні грошового обігу, забезпеченні суб’єктів господарювання кредитними засобами. Міжнародний і вітчизняний досвід свідчить про те, що стан банківської системи є індикатором стану всієї економіки.
В Україні прискореними темпами формується сучасна кредитно-фінансова система, банківський сектор якої представлений Національним банком й кредитними установами банківського і небанківського типів.
Основними тенденціями в розвитку банківського сектора економіки є скорочення кількості банківських організацій та зростання концентрації їхнього капіталу в незначній кількості великих банків (регіональних) центрах.
До найсерйозніших проблем банківської системи належать дерегуляція банківської діяльності, підвищення якості розрахунково-касового обслуговування економічних суб’єктів, необхідність нарощування капіталу банків, зниження банківських ризиків, упровадження сучасних інформаційних технологій, підвищення якості банківського менеджменту і посилення кредитних організацій від злочинних дій.
Удосконалення банківської справи в країні на сучасному етапі значною мірою зв’язано з розвитком кредитних операцій. Провідна роль кредитних операцій у банківській діяльності загальновідома, однак на практиці існують численні проблеми: обмеженість кредитних ресурсів та надійних позичальників, короткостроковість наданих позичок і їхня висока ціна, ризикова кредитна політика, несприятливий інвестиційний клімат і через це незначна частка довгострокових кредитів у портфелях банків. Позитивна тенденція в кредитній діяльності банків – активне освоєння передового закордонного досвіду і впровадження сучасних технологій кредитування.
Банк з економічної точки зору – особливий кредитний інститут, що спеціалізується на акумулюванні тимчасово вільних грошових коштів і розміщенні їх від свого імені з метою одержання прибутку.
У Законі України «Про банки та банківську діяльність» банком названо будь-яку установу, яка виконує функції кредитування, касового і розрахункового обслуговування народного господарства та здійснює інші банківські операції, передбачені цим законом.
Конкретним результатом банківської діяльності є банківський продукт – особливі послуги, що надаються банком клієнтові, а також готівкові та безготівкові платіжні засоби, що емітуються ним у процесі надання вищезгаданих послуг. Специфікою банківського продукту є його обмеженість сферою грошового обігу та нематеріальний зміст.
Логічно, що вся сукупність банківських установ має бути належним чином організаційно оформлена. Під банківською системою розуміють історично складену і законодавчо закріплену систему організації банківської справи в країні. Законодавство встановлює структуру банківської системи, визначає сферу діяльності, підпорядкованість та відповідальність для різних інститутів, що входять до неї.
Необхідність формування банківської системи визначається двома групами причин:
1) пов’язаних з необхідністю здійснення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих банків із загальносуспільними інтересами – забезпечення сталості грошей та стабільної роботи банків;
2) пов’язаних з функціонуванням грошового ринку та забезпеченням збалансованості між попитом та пропозицією на грошовому ринку.
Сучасні банківські системи, як правило, складаються з двох рівнів. На верхньому рівні знаходиться Національний (центральний) країни, а на другому, нижньому, решта банків.
Висновок
Висновок
Отже, з розвитком ринкової економіки виникає потреба створити .адекватну фінансову інфраструктуру, яка включає фінансові ринки і фінансово-кредитні інститути, що обслуговують їхнє функціонування. Їхньою центральною ланкою є банки, що відіграють ключову роль у стабілізації фінансової системи, обслуговуванні грошового обігу, забезпе6чення суб’єктів господарювання кредитними засобами. Міжнародний і вітчизняний досвід свідчить про те, що стан банківської системи є індикатором стану всієї економіки.
Виходячи з даної курсової роботи можна зробити такі висновки.
Банк з економічної точки зору – особливий кредитний інститут, що спеціалізується на акумулюванні тимчасово вільних грошових коштів і розміщенні їх від свого імені з метою одержання прибутку.
У Законі України «Про банки та банківську діяльність» банком названо будь-яку установу, яка виконує функції кредитування, касового і розрахункового обслуговування народного господарства та здійснює інші банківські операції, передбачені цим законом.
Конкретним результатом банківської діяльності є банківський продукт – особливі послуги, що надаються банком клієнтові, а також готівкові та безготівкові платіжні засоби, що імітуються ним у процесі надання вищезгаданих послуг. Специфікою банківського продукту є його обмеженість сферою грошового обігу та нематеріальний зміст.
В Україні прискореними темпами відбувається процес формування сучасної кредитно-фінансової системи, банківський сектор якої представлений Національним банком і кредитними організаціями банківського та небанківського типу.
Основними тенденціями в розвитку банківського сектора економіки є скорочення кількості банківських організацій і зростання концентрації їхнього капіталу в незначній кількості великих банків, зосереджених у столиці та обласних (регіональних ) центрах. Банківський сектор у цілому характеризується ознаками системної нестабільності, що зберігаються як внаслідок макроекономічних факторів та внутрішніх проблем.
До найсерйозніших проблем зміцнення банківської системи належать: удосконалення механізму регулювання і нагляду НБУ за діяльністю кредитних організацій, підвищення якості розрахунково-касового обслуговування економічних суб’єктів, необхідність нарощування капіталу банків, зниження банківських ризиків, упровадження сучасних інформаційних технологій, підвищення якості банківського менеджменту і посилення захисту кредитних організацій від злочинних зазіхань.
Удосконалювання банківської справи в країні на сучасному етапі значною мірою пов’язано з розвитком кредитних операцій. Провідну роль кредитних операцій у банківській діяльності загальновідома, проте на практиці існують численні проблеми: обмеженість кредитних ресурсів і надійних позичальників, короткостроковість наданих позичок і їхня висока ціна, ризикована кредитна політика, несприятливий інвестиційний клімат і через це незначна частка довгострокових кредитів у портфелях банків. Позитивна тенденція в кредитній діяльності банків – активне освоєння передового закордонного досвіду і впровадження сучасних технологій кредитування.
Отже, з розвитком ринкової економіки виникає потреба створити .адекватну фінансову інфраструктуру, яка включає фінансові ринки і фінансово-кредитні інститути, що обслуговують їхнє функціонування. Їхньою центральною ланкою є банки, що відіграють ключову роль у стабілізації фінансової системи, обслуговуванні грошового обігу, забезпе6чення суб’єктів господарювання кредитними засобами. Міжнародний і вітчизняний досвід свідчить про те, що стан банківської системи є індикатором стану всієї економіки.
Виходячи з даної курсової роботи можна зробити такі висновки.
Банк з економічної точки зору – особливий кредитний інститут, що спеціалізується на акумулюванні тимчасово вільних грошових коштів і розміщенні їх від свого імені з метою одержання прибутку.
У Законі України «Про банки та банківську діяльність» банком названо будь-яку установу, яка виконує функції кредитування, касового і розрахункового обслуговування народного господарства та здійснює інші банківські операції, передбачені цим законом.
Конкретним результатом банківської діяльності є банківський продукт – особливі послуги, що надаються банком клієнтові, а також готівкові та безготівкові платіжні засоби, що імітуються ним у процесі надання вищезгаданих послуг. Специфікою банківського продукту є його обмеженість сферою грошового обігу та нематеріальний зміст.
В Україні прискореними темпами відбувається процес формування сучасної кредитно-фінансової системи, банківський сектор якої представлений Національним банком і кредитними організаціями банківського та небанківського типу.
Основними тенденціями в розвитку банківського сектора економіки є скорочення кількості банківських організацій і зростання концентрації їхнього капіталу в незначній кількості великих банків, зосереджених у столиці та обласних (регіональних ) центрах. Банківський сектор у цілому характеризується ознаками системної нестабільності, що зберігаються як внаслідок макроекономічних факторів та внутрішніх проблем.
До найсерйозніших проблем зміцнення банківської системи належать: удосконалення механізму регулювання і нагляду НБУ за діяльністю кредитних організацій, підвищення якості розрахунково-касового обслуговування економічних суб’єктів, необхідність нарощування капіталу банків, зниження банківських ризиків, упровадження сучасних інформаційних технологій, підвищення якості банківського менеджменту і посилення захисту кредитних організацій від злочинних зазіхань.
Удосконалювання банківської справи в країні на сучасному етапі значною мірою пов’язано з розвитком кредитних операцій. Провідну роль кредитних операцій у банківській діяльності загальновідома, проте на практиці існують численні проблеми: обмеженість кредитних ресурсів і надійних позичальників, короткостроковість наданих позичок і їхня висока ціна, ризикована кредитна політика, несприятливий інвестиційний клімат і через це незначна частка довгострокових кредитів у портфелях банків. Позитивна тенденція в кредитній діяльності банків – активне освоєння передового закордонного досвіду і впровадження сучасних технологій кредитування.
Література
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 17.01.2001р. // ВВР. – 2001. – 34.
2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» №1201-ХІІ від 18.06.91р. // ВВР. – 1991. - №38.
3. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» №2346-ІІІ від 05.04.01р. // ВВР. – 2001. – 46.
4. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.94р. // ВВР. – 1994. - №40.
5. Положення НБУ «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на використання окремих операцій» Постанова Правління НБУ №275 від 17.07.2001р.
6. Положення НБУ «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами» Постанова Правління НБУ №516 від 03.12.2003р.
7. Положення НБУ «Про ведення касових операцій у національній валюті у національній валюті України». Постанова Правління НБУ №537 від 15.12.04р.
8. Положення НБУ «Про операції банків з векселями» Постанова Правління НБУ №508 від 16.12.02р.
9. Положення НБУ «Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки» Постанова Правління НБУ №37 від 24.02.97р. (із змінами і доповненнями).
10. Указ Президента України «Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення ролі в процесах економічних перетворень» від 16.07.2000р.
11. Інструкція НБУ «Про затвердження інструкцій про порядок відкриття та закриття рахунків у національній та іноземній валюті» Постанова Правління НБУ № 492 від 12.11.03р.
12. Інструкція НБУ «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» Постанова Правління НБУ № 204 від 02.08.96р. (із змінами і доповненнями).
13. Інструкція НБУ «З організації емісійно-касової роботи в установах банків України» Постанова Правління НБУ № 258 від 22.07.02р.
14. Інструкція №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті». Постанова Правління НБУ №36 від 04.02.98р. (зі змінами і доповненнями).
15. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджені Постановою Правління НБУ № 127 від 18.03.99р.
16. Банківські операції: Підручник / За ред.. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476с.
17. Біланчук П.Д., Динчік О. Г. та ін. Банківське право: Українське та Європейське. – К.: Алка, 1999. – 400с.
18. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред.. А. М. Мороза та М. Ф. Пудовкіної. – К.: КНЕУ, 1999. – 368с.
19. Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. М. Вступ до банківської справи. – К.: Лібра, 1998. – 344с.
20. Усоскин В. М. Современный коммерческий банк: управление операции. – М.: ИПЦ №Вазар-Ферро», 1994. – 320с.
21. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. Посібник. – К.: Т-ВО «Знання», КОО,2000. – 243с.
22. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посібник / О. І. Береславська, О. М. Наконечний, М. Г. Пясецька та ін. / За ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 392с.
23. Руденко Л. В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник. – К.: ЦЛУ, 2003. – 616с.
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 17.01.2001р. // ВВР. – 2001. – 34.
2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» №1201-ХІІ від 18.06.91р. // ВВР. – 1991. - №38.
3. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» №2346-ІІІ від 05.04.01р. // ВВР. – 2001. – 46.
4. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.94р. // ВВР. – 1994. - №40.
5. Положення НБУ «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на використання окремих операцій» Постанова Правління НБУ №275 від 17.07.2001р.
6. Положення НБУ «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами» Постанова Правління НБУ №516 від 03.12.2003р.
7. Положення НБУ «Про ведення касових операцій у національній валюті у національній валюті України». Постанова Правління НБУ №537 від 15.12.04р.
8. Положення НБУ «Про операції банків з векселями» Постанова Правління НБУ №508 від 16.12.02р.
9. Положення НБУ «Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки» Постанова Правління НБУ №37 від 24.02.97р. (із змінами і доповненнями).
10. Указ Президента України «Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення ролі в процесах економічних перетворень» від 16.07.2000р.
11. Інструкція НБУ «Про затвердження інструкцій про порядок відкриття та закриття рахунків у національній та іноземній валюті» Постанова Правління НБУ № 492 від 12.11.03р.
12. Інструкція НБУ «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» Постанова Правління НБУ № 204 від 02.08.96р. (із змінами і доповненнями).
13. Інструкція НБУ «З організації емісійно-касової роботи в установах банків України» Постанова Правління НБУ № 258 від 22.07.02р.
14. Інструкція №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті». Постанова Правління НБУ №36 від 04.02.98р. (зі змінами і доповненнями).
15. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджені Постановою Правління НБУ № 127 від 18.03.99р.
16. Банківські операції: Підручник / За ред.. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476с.
17. Біланчук П.Д., Динчік О. Г. та ін. Банківське право: Українське та Європейське. – К.: Алка, 1999. – 400с.
18. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред.. А. М. Мороза та М. Ф. Пудовкіної. – К.: КНЕУ, 1999. – 368с.
19. Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. М. Вступ до банківської справи. – К.: Лібра, 1998. – 344с.
20. Усоскин В. М. Современный коммерческий банк: управление операции. – М.: ИПЦ №Вазар-Ферро», 1994. – 320с.
21. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. Посібник. – К.: Т-ВО «Знання», КОО,2000. – 243с.
22. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посібник / О. І. Береславська, О. М. Наконечний, М. Г. Пясецька та ін. / За ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 392с.
23. Руденко Л. В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник. – К.: ЦЛУ, 2003. – 616с.
Додаткова iнформацiя
робота має таблиці
Інші роботи цього напряму
© 2024 Diplom.kiev.ua
Наукові роботи на замовлення
Потрібна наукова робота ?