Уніфікація норм про міжнародний договір купівлі-продажу   (ID работы: 936)

Вступ
1. Загальна характеристика уніфікованих норм про міжнародний договір купівлі-продажу
2. Віденська конвенція про міжнародний договір купівлі-продажу 1980 року
3. Відповідальність сторін по міжнародному договору купівлі-продажу
Висновок
Список використаних джерел

Економічний обмін між виробником товару та його споживачем здійснюється здебільшого у формі купівлі-продажу. У міру розвитку світогосподарських зв'язків купівля-продаж дедалі більше стає формою реалізації міжнародного обміну, а його полем - вся планета. Міжнародна торгівля не визначає меж і переборює різні обмеження. У торгівельний обіг залучається дедалі більше об'єктів матеріального світу й коло послуг, що розширюються.
Розвиток міжнародних зв'язків, їх постійне розширення покликало до життя зовсім нові форми торгівлі, ускладнило взаємовідносини між покупцем і продавцем. Міжнародний характер торгівельних операцій не рідко виражається в тому, що покупець перебуває в одному кінці земної кулі, а продавець - у іншому. Але вони безпомилково знаходять один одного, чому сприяє розвиток різних посередницьких зв'язків і послуг, що також є новим, але здебільшого невід'ємним елементом купівлі-продажу.
Розвиток і різноманітність, привнесені в комерційні організації, позначились на правових формах купівлі-продажу. При цьому якщо раніше значна частина операцій регламентувалась звичаєм, то право стало дедалі більше витісняти звичай, але справедливо зазначиш, що право часто у відповідній йому формі лише закріплює звичай, перетворює звичаєву норму на норму права.
Дослідженню процесів, що відбуваються у міжнародній купівлі-продажу, присвячена дана робота.
При цьому об'єктом роботи є суспільні відносини, які складаються у процесі реалізації зобов'язальних правовідносин у галузі внутрішньодержавної та міжнародної торгівлі, незалежно від суб'єкта правовідносин, тобто незалежно від того, чи є учасники договору фізичними або юридичними особами. Об'єктом

У світі існує кілька основних центрів уніфікації міжнародного приватного права. Це передусім Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Гаазька конференція з міжнародного приватного права, Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА), а також така міжнародна неурядова організація, як Міжнародна торговельна палата (МТП). Крім того, міжнародні конвенції з окремих питань у цій сфері розробляються в рамках Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародної організації праці (МОП), Світової організації торгівлі (СОТ), Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) тощо. При цьому уніфікація відбувається в двох напрямах: уніфікація матеріальних норм міжнародного приватного права та уніфікація колізійних норм.
На жаль, Україна є членом не всіх згаданих організацій, тому її участь в процесі уніфікації міжнародного приватного права є дещо обмеженою.
Необхідність уніфікації продиктована тим, що в міжнародній торгівлі істотну участь беруть юридичні особи. Юридичною базою діяльності цих осіб є різні національні правові системи. Ці системи далеко неоднозначні в регулюванні однотипних питань міжнародної торгівлі, і до того ж, вони нерідко дуже істотно розходяться з положеннями міжнародного торговельного права в таких питаннях.
У зв'язку з цим, із метою усунення складностей, пов'язаних із розбіжністю в регламентації аналогічних ситуацій, і спрощення міжнародно-правових відносин у торгівлі, прийнято, в міру можливості, усувати суперечності в різних правових положеннях шляхом їхньої уніфікації. Під такою уніфікацією розуміється "створення за допомогою міжнародних договорів однакових норм, що підлягають

1. Бєляєв В.І. Структура і змістом міжнародного торгового контракту: Навчальний посібник. - Барнаул, 1993.
2. Богуславський М.М. Міжнародне приватне право. М., 1994.
3. Віденська конвенція про міжнародної купівлі-продажу товарів: Коментар. - М., 1994.
4. Зыкин И. С. Договор во внешнеэкономической деятельности. — М.: Междунар. отношения, 1990.
5. Как заключать международные торговые контракты. — К, 1992.
6. Контракт с инофирмой / Под общ. ред. М. Б. Биржакова. — СПб., 1995.
7. Коссак В. М. Застосування Віденської конвенції про міжнародний договір кугавлі-продажу в національному законодавстві України // Український часопис міжнародного права. — 1994. — № 1 - С 131-139.
8. Кравцов А .Ко Практикум за курсом " Громадянське, торгове і міжнародний приватне право " . - СПб., 1994.
9. Мартинов І.С. Сфера застосування, вибір права за Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу. // Держава право. 1993. № 9.
10. Мусин В. А. Международные торговые контракты. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986.
11. Пахомов В. Необхідно вдосконалити правове регулювання порядку ввезення в Україну давальницької сировини іноземного замовника // Право України. - 1996. -Ms 10. - С. 17-18.
12. Постанова Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік я стосовно приєднання Союзу CGP до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів - від 23 травня 1990 Р. // Відомості СНР СРСР і ВР СРСР. 1990. № 23. У розділі ст. 428.
13. Фолсом Р. X., Гордон М. У., СпанголДж. А. Международные сделки. — М.: Логос, 1996. - С. 41-245.

Поняття міжнародного приватного права

Контрольна міжнародне приватне право

ДОГОВОР ФАКТОРИНГА

Юридична особа як суб’єкт міжнародних приватноправових відносин

ЗАСТОСУВАННЯ КОЛІЗІЙНИХ НОРМ ЩОДО СПАДКУВАННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Держава, як суб'єкт міжнародного приватного права

ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНИХ КОМЕРЦІЙНИХ ДОГОВОРІВ УНІДРУА ТА LEX MERCATORIA В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА

Виконання іноземних арбітражних рішень

ДОГОВІР ПОВІТРЯНОГО ЧАРТЕРУ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Джерела міжнародного приватного трудового права

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ТУРИСТИЧНИХ ВІДНОСИН

ПРОБЛЕМЫ ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ РЫНКА ЦЕННЫХ БУМАГ В УКРАИНЕ

Виконання судових доручень у міжнародному приватному праві

Правове регулювання статусу фізичних осіб в міжнародному приватному праві

Предмет і система міжнародного приватного права