Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   160 грн.
ЦЕНА:   366 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Історія створення та діяльності ООН   (ID работы: 7321)

Направление: Право
Предмет: Международное право
Тип работы: Курсовая работа
Число страниц: 57
Год защиты: 2016
ВУЗ: Киевский Институт Международных Отношений (КИМО)
Язык: Украинский
Содержание
ЗМІСТ


ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ВИТОКИ ТА ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ
1.1. Витоки створення ООН
1.2. Московська та Тегеранська конференції – важливі етапи формування
ООН
1.3. Конференція в Думбартон-Оксі та її рішення
РОЗДІЛ 2. ПОДАЛЬШИЙ ХІД ПОДІЙ НА ШЛЯХУ ФОРМУВАННЯ
ООН
2.1. Кримська конференція
2.2. Конференція в Сан-Франциско. Прийняття Статуту ООН
2.3. Статутна мета та принципи діяльності ООН
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ОРГАНІВ ТА ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
ООН
3.1. Роль та функції системи органів ООН
3.2. Загальні питання діяльності ООН
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Введение
ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи доцільно відзначити з огляду на важливість вивчення порядку утворення Організації Об’єднаних Націй (далі – ООН), зважаючи на роль цього міжнародного утворення у вирішенні питань миру та безпеки у світовому масштабі.
ООН – це універсальна міжнародна організація, створена для підтримання міжнародного миру, загальної безпеки та для сприяння розвитку всебічного співробітництва між державами.
У сучасних міжнародних відносинах міжнародним організаціям приділяється значна роль. Починаючи з ХІХ століття, прагнення до інтернаціоналізації багатьох сторін життя суспільства викликало необхідність створення нової форми міжнародного співробітництва. Новим етапом у розвитку світового співтовариства стало утворення перших міжнародних універсальних організацій - Всесвітнього телеграфного союзу в 1865 р. і Всесвітнього поштового союзу в 1874 р. У даний час нараховується більш 4 тисяч міжнародних організацій, що мають різний правовий статус.
Розпад біполярного світу привів до створення нових держав, з\'явилися нові види погроз міжнародному миру і безпеці, що визначило необхідність активізації діяльності універсальної міжнародної організації - ООН. Створення Організації Об\'єднаних Націй стало можливим у результаті об\'єднання зусиль держав у боротьбі з фашизмом у період Другої світової війни.
Попередником ООН була створена після Першої світової війни Ліга Націй, що хоча й проголосила своїми цілями відповідно до Версальського договору розвиток співробітництва між народами й забезпечення миру й безпеки, але так і не стала ефективним інструментом у їхньому здійсненні й не змогла перешкодити розв\'язанню Другої світової війни.
Назву \"Об\'єднані Нації\" було запропоновано президентом США Франкліним Д. Рузвельтом і вперше використано в Декларації Об\'єднаних Націй, підписаній 1 січня 1942 року, відповідно до якої представники 26 держав зобов\'язалися від імені своїх урядів продовжувати спільну боротьбу проти країн Осі.
Остаточний текст Статуту ООН був прийнятий на конференції в Сан-Франциско, що проходили із квітня по червень 1945 року, і підписаний 26 червня 1945 року представниками 50 держав, набув чинності 24 жовтня 1945 р. Дата набрання Статутом чинності відзначається як День Організації Об\'єднаних Націй.
Об’єктом дослідження у курсовій роботі став процес утворення ООН.
Предмет дослідження становить сукупність теоретичних положень щодо порядку створення ООН.
Метою курсової роботи є комплексне дослідження особливостей утворення ООН.
Завданнями курсової роботи стали такі:
1) вивчити витоки та передумови утворення Організації Об’єднаних Націй;
2) дослідити подальший хід подій на ляху формування ООН;
3) проаналізувати особливості системи органів та загальні питання діяльності ООН.
Методологічною основою дослідження є принципи історизму та об\'єктивності.
Методами дослідження є історичний та логічний, класифікаційний, історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний.
Аналіз джерел. Більшість учених (Х.Слім, А.Пенроуз, С.Торнберрі, М.Роуз, Л.Мінеар, Дж.Стрімлоу, А.Степанова, М.Неліп, О.Мережко) вважають, що гуманітарна діяльність є невід’ємною складовою миротворчих операцій. Інші науковці (Дж.Лоесчер, Т.Сміт) притримуються тієї позиції, що, хоча особливості сучасних криз зумовили інтегрування гуманітарних заходів у мандати миротворчих операцій ООН, такі заходи завжди залишаються виокремленими від загального політичного контексту. Прибічники обох підходів, як правило, погоджуються з тим, що ООН, попри далеко не однозначні результати військово-гуманітарного втручання, вдалося сприяти розблокуванню криз.
Американські учені Т.Сейболт, Дж.Бартон, Е.Бросет, А.Халлам вважають, що недоліки координаційної системи ООН слід шукати у структурно-функціональній будові системи гуманітарної координації, визначенні рівнів прийняття ключових рішень, розподілення відповідальності між різними рівнями координації. Інші американські учені Н.Болл і К.Кемпбелл переконані, що буксування координаційних механізмів, яке проявлялося, як правило, на початкових етапах залучення Організації, пов’язане із пристосуванням системи до специфіки окремих криз, “притиранням” координаційних елементів.
Ряд учених присвятили свої роботи проблемі переходу від надзвичайної допомоги до розвитку. Англійські науковці Р.Пачард і Ш.Форман пов’язували проблемні моменти інтегрування цілей розвитку у програми надзвичайної допомоги із специфікою і особливостями реагування співтовариства донорів на спільні заклики. Англійський учений Марк Бредбері наголошував на тому, що зв’язок між надзвичайною допомогою і розвитком реалізується Організацією із застосуванням усталених схем, хоча конфлікти істотно різняться за своїм характером і динамікою.
Заслуговує на увагу напрямок дослідження гуманітарної діяльності ООН, в рамках якого автори намагаються розкрити можливий негативний вплив гуманітарної допомоги на процес миротворчості (Д.Смок, Г.Кремер).
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Заключение
ВИСНОВКИ

Отже, слід зазначити, що Організація Об\'єднаних Націй є центром рішення проблем, з якими зіштовхується все людство. Ця діяльність здійснюється спільними зусиллями більше 30 пов\'язаних з нею організацій, які представляють систему Організації Об\'єднаних Націй.
Процес створення ООН був досить довготривалим та не відзначався значними політичними та дипломатичними колізіями. Так, восени 1943 р. у Москві відбулася конференція міністрів закордонних справ СРСР, Великої Британії й США, що прийняла 30 жовтня Декларацію чотирьох держав з питання про загальну безпеку, підписану також Китаєм. У цьому документі вказувалося на \"необхідність створення в якомога коротший строк загальної міжнародної організації для підтримки миру й безпеки\". У Декларації також проголошувалися принципи майбутньої організації, тобто мова йшла вже про рішення створити таку організацію. Це рішення отримало підтвердження з боку керівників трьох провідних держав антигітлерівської коаліції - СРСР, США й Великої Британії на їх конференції в Тегерані 1 грудня 1943 р.
Відповідно до пропозиції уряду США з 21 серпня по 7 жовтня 1944 р. у Думбартон-Оксі, передмісті столиці США Вашингтона, відбулася конференція за участю СРСР, США, Великої Британії й Китаю, на якій було погоджено текст підсумкового документа - \"Пропозиції щодо створення Загальної міжнародної організації безпеки\". Ці пропозиції лягли в основу вироблення проекту Статуту майбутньої організації. Слід зазначити, що в Думбартон-Оксі не вдалося вирішити багато важливих питань діяльності майбутньої організації: про порядок голосування в Раді Безпеки, про склад первісних членів майбутньої організації, про долю підмандатних територій, про зміст Статуту Міжнародного Суду. Принципової згоди з цих питань вдалося досягти під час Ялтинської конференції лідерів СРСР, США і Великої Британії в лютому 1945 р. Так, щодо порядку голосування в Раді Безпеки була використана пропозиція Ф.Д. Рузвельта про принцип єдності дій великих держав у вирішенні питань по суті, що згодом було закріплено в ст. 27 Статуту ООН. Було вирішено, що до складу первісних членів майбутньої організації увійдуть разом із СРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР) і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (БРСР) як найбільш постраждалі в роки Другої світової війни радянські республіки, що зробили значний внесок у справу розгрому спільного ворога. На Ялтинській конференції також було ухвалене рішення, що установча конференція Об\'єднаних Націй зі створення міжнародної організації відкриється в Сан-Франциско (США) 25 квітня 1945 р.
На конференції в Сан-Франциско були погоджені всі положення Статуту ООН, і 26 червня 1945 р. цей документ був урочисто підписали представники 50 держав. Одне місце було зарезервовано за урядом Польщі, оскільки в той час існувало два польських уряди - один у Лондоні (в еміграції), а другий - у Варшаві. 24 жовтня 1945 р. Статут ООН після передачі на зберігання останньої ратифікаційної грамоти, необхідної для набуття ним чинності, став чинним міжнародно-правовим актом. Відтоді щорічно міжнародне співтовариство відзначає 24 жовтня як День Об\'єднаних Націй. 51 держава, що підписала Статут ООН, у тому числі Україна, вважаються первісними членами Організації Об\'єднаних Націй. Сам термін \"Об\'єднані Нації\" з\'явився в період створення антигітлерівської коаліції держав і був закріплений у Декларації Об\'єднаних Націй, підписаній у Вашингтоні 1 січня 1942 р. представниками 26 держав, включаючи СРСР.
З погляду міжнародного права, Статут ООН є загальним багатостороннім міжнародним договором. Абсолютно справедливо його називають Хартією сучасного міжнародного права, оскільки він заклав фундамент сучасного міжнародного правопорядку, встановив основні міжнародно-правові принципи й визначив норми поводження держав та інших суб\'єктів міжнародного права на світовій арені.
Литература
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексєєв Ю. Всесвітня історія: Навчальний посібник/ Ю. А.лексєєв, А. Вертегел, О. Казаков,; За ред. Юрія Алексєєва. – К.: Каравела, 2006. – 239 с.
2. Баскин Ю.Я. История международного права. / Ю.Я. Баскин, Д.И. Фельдман. – М., 2010. – 350 с.
3. Белан С.Р. Черты глобального мира. Миротворческая деятельность ООН / С.Р. Белан // Экология и жизнь. – 2013. –№ 5. – С. 8–18.
4. Волкогонов Д.А. Семь вождей: Галерея лидеров СССР: в 2-х кн. / Д.А. Волкогонов. – М.: Новости, 1995. – 480 с.
5. Гельвановский М.И. ООН: концептуальная конкурентоспособность как основной инструмент решения стратегических задач / М.И. Гельвановский // Вопросы экономики переходного периода. – 2008. – №1. – С.12-46
6. Гаджиев К.С. Введение в геополитику / К.С. Гаджиев. – М., 2002. – 450 с.
7. Даниленко В. Всесвітня історія: Хронологія основних подій/ В. Даниленко, С. Кокін. – К.: Либідь, 2010. – 261 с.
8. Данцев А. Правители России ХХ век./ А. Данцев. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. – 512 с
9. Дмитриева Г.К. Становление международной нормативной системы. /Г.К.Дмитриева, И.И. Лукашук. – М., 2004. – 480 с.
10. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших часів. / Ж.-Б. Дюрозель. – К.:Наука, 2005. – 650 с.
11. Игнатенко Г.В. Международное право / Г.В.Игнатенко, О.И. Тиунов. –М., 2009. – 270 с.
12. История международных отношений: Основные этапы с древности до наших дней: Учебное пособие. – М., 2007. – 350с.
13. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2 кн. /П.Кальвокоресси Пер. с англ. Москва, 2000. – 350с.
14. Киссинджер Г. Дипломатия / Г. Киссинджер / Пер. с англ. – М., 1997. – 285с.
15. Колосов Ю.М. Ответственность в международном праве. / Ю.М. Колосов. – М., 2005. – 450 с.
16. Лебедева М. Новые транснациональные акторы и изменение политической системы мира / М. Лебедева // Космополис. –2012. – №1(3). – С.38
17. Лузан А.А. Политическая жизнь общества: вопросы теории. / А.А. Лузан. – К.: Вища школа, 1989. – 151 с.
18. Лукашук И.И. Международное право – Общая часть. Учебник для юридических факультетов и вузов. / И.И. Лукашук. – М., Издательство БЭК, 2009. – 280 с.
19. Международные организации системы ООН: Справочник / Сост. Титаренко А. А. – М.: Международные отношения, 1990. – 250 с.
20. Мелков Г. М. Международное право в период вооруженных конфликтов. / Г. М. Мелков. – М., 1996. – 370 с.
21. Маныкин А.С. Введение в теорию международных отношений. / А.С. Маныкин. – М.: Издательство МГУ, 2001– 480 с.
22. Медяков А.С. История международных отношений в Новое время. Уч.пособие. / А.С. Медяков. – М., 2007. – 550с.
23. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки) /Манжола В.А., Білоусов М.М., Бруз В.С. та інші. – К.: Либідь, 1999. — 450 с.
24. Петров И. Глобализация как феномен епохи постмодернизма / И. Петров // Международная жизнь. – 2011. – № 9-10. – С. 209-221.
25. Полянський П. Всесвітня історія /П. Полянський. – К.:Генеза, 2010 – 255с.
26. Протопопов А. С. История международных отношений и внешней политики (1648-2005): Учебник для вузов. /А. С. Протопопов., В.М. Кузьменко, Н. С. Елманова. – М., 2006. – 550с.
27. Радянський Союз на міжнародних конференціях періоду Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 рр. Том 3. Конференція СРСР, США, Великобританії в Думбартон-Оксі. Збірник документів. – С. 214-215.
28. Ревякин А. В. История международных отношений в новое время: Уч. пособие. / А. В. Ревякин. – М., 2004. – 475с.
29. Смирнов П. Я. США и Западная Европа. Борьба за влияние в восточноевропейском пространстве / П. Я. Смирнов // США: экономика, политика, идеология. – 2007. – № 6. – С.15-17.
30. Сокол Я. Я. Многополярный мир в зеркале теорий международных отношений / Я. Я. Сокол // США: экономика, политика, ідеологія. – 2008. – № 7. – С.22-25.
31. Устав Организации Объединенных Наций от 26 июля 1945 года //Международное право в документах. – М., 1982. – 350 с.
32. Уткин А.И. Векторы глобальных перемен: анализ и оценки основных факторов мирового политического развития. / А.И. Уткин //Полис, 2007. – №1. –С. 42-52.
33. Уткин А. Я. Антитеррористическая коалиция: опыт и уроки / А.Я. Уткин / А.И. Уткин // США, Канада: экономика, политика, культура. – 2002. – № 6. – С. 14.
34. Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини і зовнішня політика в 1917-1945 рр. Навчальний посібник / Г.М. Цвєтков. – К.:Либідь, 2009. – 320 с.
35. Цыганков П.А. Теория международных отношений. / П.А. Цыганков. – М., 2008. – 370 с.
Другие работы этого направления
ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ НОРМ МЕЖДУНАРОДНОГО ПРАВА ВО ВНУТРЕННЕМ ПРАВЕ ИОРДАНИИ И ИЗРАИЛЯ(сравнительно-правовой анализ)
Міжнародні договори з прав людини
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ З АСОЦІЙОВАНИМИ КРАЇНАМИ
Міжнародні автомобільні перевезення
Securing the right to freedom of artistic expression in the intertional legal acts adopted in the framework of the UN (Свобода художнього вираження)
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ (НЕТАРИФНИЙ АСПЕКТ)
ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ОРГАНАМИ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ (ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД)
Законодавство про дипломатичні відносини
ЕВРОПЕЙСКАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ: МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ СТАНОВЛЕНИЯ И РАЗВИТИЯ
ПРАВОВІ ЗАСОБИ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ У РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ СПІЛЬНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОСОЮЗУ
Застереження до міжнародних договорів
Державно-службові відносини в державі та суспільстві
Сучасне міжнародне морське право: поняття і головні риси
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ АКАДЕМІКА В.Е. ГРАБАРЯ
Правова основа сучасної системи підтримання миру та безпеки
МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВАЯ ЗАЩИТА ПРАВ ЖЕНЩИН И ДЕТЕЙ В ПЕРИОД КРИЗИСНЫХ СИТУАЦИЙ
ПРАВО НАРОДА НА САМООПРЕДЕЛЕНИЕ И ПРАКТИКА ЕГО ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ В СОВРЕМЕННЫЙ ПЕРИОД
1. Сутність та функції міжнародного права 2. Способи надбання громадянства. Припинення громадянства
1. Поняття та особливості правового регулювання зовнішньоекономічних угод. Колізійні питання зовнішньоекономічних угод 2. Поняття та види джерел міжнародного приватного права
ВИДАЧА ОСІБ В АСПЕКТІ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА
Морське страхування
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї
Дипломатія в регіоні великої Східної Азії
1. Поняття та властивості суб’єкту міжнародного права. Міжнародна правосуб’єктність 2. Юридична природа та склад державної території. Поняття територіального верховенства
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В СИСТЕМІ ГАТТ/СОТ(ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ)
Вплив діяльності Європейського суду з прав людини на формування національних правозахисних систем і дотримання державами стандартів захисту прав людини
1. Суб’єкти міжнародних договорів. Об’єкти і форма міжнародних договорів 2. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл
МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ МОРЕПЛАВАНИЯ В СР ЮГОСЛАВИИ
Загальнотеоретича концепція державної служби в країнах членах ЄС з метою їх адаптації для державної служби України
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ПРАВА В СТАРОДАВНІЙ ПЕРІОД
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЖІНКАМИ ТА ДІТЬМИ
1. Структура та укладаня міжнародного договору (стадії). Порядок набрання договором чинності 2. Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами
1. Об’єкт та предмет міжнародного права 2. Правовий статус біженців та переселенців. Право притулку
Органи зовнішніх зносин держави
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В БОРОТЬБІ З РАБСТВОМ І РАБОТОРГІВЛЕЮ
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПОСТРАДЯНСЬКИХ ДЕРЖАВ (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН СНД)
1. Принцип поваги до прав людини. Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй 2. Правовий режим повітряного простору
1. Міжнародна правосуб’єктність народів (націй), що борються за національне визволення. Державо подібні утворення 2. Міжнародні та багатонаціональні річки. Правовий режим Дунаю
ТЕОРІЯ І ПРИНЦИПИ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВОГО ПРАВА (LEX MERCATORIA)
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВА ЛЮДИНИ НА ПРИВАТНІСТЬ ПЕРСОНІФІКОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
ОРЕНДА ТЕРИТОРІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ПУБЛІЧНОМУ ПРАВІ
Тлумачення міжнародних договорів: теорія і досвід європейських міжнародних судових органів
КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ КРИМІНАЛЬНИХ СУДІВ
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В БОРОТЬБІ ПРОТИ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИКІВ (МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ)
МЕЖДУНАРОДНОЕ ГУМАНИТАРНОЕ ПРАВО, ПРИМЕНЯЕМОЕ В ПЕРИОД ВООРУЖЕННЫХ КОНФЛИКТОВ, И ИМПЛЕМЕНТАЦИЯ ЕГО УКРАИНОЙ
Ефективність міжнародно-правових засобів забезпечення реалізації Конвенції про захист прав і основних свобод людини
Проблеми застосування міжнародних механізмів захисту прав дітей в Україні
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ