Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   700 грн.
ЦЕНА:   1609 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Правові засади оціночної діяльності в Україні   (ID работы: 7150)

Направление: Право
Предмет: Финансовое право
Тип работы: Дипломная работа
Число страниц: 101
Год защиты: 2016
ВУЗ: Киевский Национальный Экономический Университет им. Вадима Гетьмана (КНЭУ)
Язык: Украинский
Содержание
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
1.1. Історія виникнення оціночної діяльності в Україні.
1.2. Види оціночної діяльності в Україні.
1.3. Законодавче регулювання випадків проведення оцінки.
РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ МАЙНА
2.1. Правове регулювання методики оцінки майна та їх основні засади.
2.2. Законодавче регулювання експертної оцінки нерухомого майна.
2.3. Правові вимоги до проведення оцінки та складання звіту.
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ МАЙНА
3.1. Аналіз законодавчої бази у сфері оцінки майна.
3.2. Шляхи удосконалення законодавчої бази у сфері оцінки майна.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Введение
Оцінка нерухомості – це невід’ємний інструмент здійснення операцій з капіталом, який дозволяє інвесторові мінімізувати ризики. Вона дозволяє отримати якнайповнішу інформацію про слабкі і сильні сторони об’єкта оцінювання, оцінити ефективність його функціонування, поточні, минулі і майбутні витрати і доходи, а також перспективи розвитку, що у підсумку слугує основою прийняття ефективних управлінських рішень відносно об’єкта оцінки. Треба відзначити, що питання оцінки вартості майна завжди були об'єктом пильної уваги економістів всього світу. У світовій практиці сформовані основні підходи до оцінки. Проте світовий досвід оціночної діяльності вимагає інтерпретації і правильної адаптації закордонних методик до умов України. До того ж питання оцінювання нерухомості, як і будь якого іншого майна, тісно переплітаються з питаннями управління.
Ринок нерухомості за формою належить до товарного ринку, а за економічним змістом – до фінансового. У ринковій економіці усі фактори та результати діяльності повинні мати вартісну оцінку. Необхідність оцінки безпосе¬редньо об'єктів нерухомості пов'язана із проведенням операцій інвестування, кредитування, страхування, визначення податкової бази. Оцінка об'єктів підприємницької діяльності необхідна для обґрунтування напрямків стратегічного розвитку суб'єктів господарювання, визначення фінансово-економічного ефекту та ринкової ціни підприємства.
Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначені положення, які передбачають обов'язкову процедуру проведення оцінки нерухомості та іншого майна. Проведення оціночних операцій визначає необхідність нової професії – експерта-оцінювача майна, об'єктів нерухомості, бізнесу. Масштабність і значимість фінансових характеристик об'єктів виробничої нерухомості, бізнесу дозволяють також говорити про необхідність виокремлення в структурних підрозділах фінансового менеджменту суб'єктів господарювання спеціалістів з управління нерухомістю, активами підприємства.
Оцінка майна та майнових прав є важливою передумовою функціонування та розвитку цивілізованих ринкових відносин. Вітчизняна практика показує, що з розвитком ринкової системи країни поступово почала зростати потреба в професійній оцінці, яка б забезпечувала існування різних ринкових сегментів. У всьому світі процедура оцінки передує прийняттю будь-якого рішення, пов’язаного з майном. Вітчизняні науковці стверджують, що без належної системи оцінки майна, майнових прав та бізнесу підприємств виконання функцій сучасного менеджменту в ринкових умовах господарювання неможливе.
Спонтанність ринкових перетворень в Україні породила значну низку невідповідностей та протиріч у багатьох сферах економіки, в тому числі і у системі розподілу та перерозподілу майна, його використаннi, що не дало змогу вчасно створити досконалу систему оцінки майна та майнових прав. Дослідження вітчизняних фахівців С.О.Сівець, Л.А. Баширової, Г.І. Мікеріна, О.І. Маркуса, Л.І. Воротіної, П. Баранова, Н.П. Лебідь спрямовані на подолання протиріч у сфері оцінки нерухомого майна.
Планування та управління економічною системою, на різних рівнях, нерозривно пов’язано з оцінкою нерухомого майна, яке є основою життєдіяльності всього суспільства. Нерухомість, як і будь-який товар на ринку, має свою ціну, яка безпосередньо пов’язана з процесом оцінки її вартості. Вітчизняні спеціалісти в галузі професійної оціночної діяльності стверджують, що стан оціночної діяльності може слугувати своєрідним індикатором того, наскільки економіка є ринковою, а держава – правовою.
Актуальність теми зумовлена економічними перетвореннями, що відбуваються в Україні, і, як наслідок, трансформацією системи господарських відносин у цілому та об’єктів господарських прав зокрема, що посилює ринкове значення професійної оцінки вартості останніх. У соціалістичній системі господарювання поняття «ринкова вартість» пов’язували лише з вартістю товарів народного споживання, а не з вартістю будівель, споруд і тим більше цілих підприємств. Власність у країні була монопольно-державною, зміни її форми не передбачалося, а якщо й спостерігалися окремі акти купівлі-продажу, то майно оцінювалося за книжно-бухгалтерською (балансовою або залишковою) вартістю, зовсім не тотожною ринковій вартості.
Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є встановлення особливостей правового регулювання оціночної діяльності та підготовка пропозицій щодо подальшої модернізації законодавства у сфері оцінки майна та професійної оціночної діяльності.
Відповідно до зазначеної мети були поставлені та вирішені основні завдання дослідження: визначити основні етапи еволюції оціночної діяльності як суспільного явища; з’ясувати види оціночної діяльності в Україні; установити випадки оціночної діяльності; з’ясувати зміст правовідносин, що виникають у сфері оцінки майна; розглянути методичні підходи до оцінки майна та їх основні засади; з’ясувати особливі риси механізму саморегулювання правовідносин у галузі оцінки майна і запропонувати шляхи його вдосконалення; визначити вимоги проведення оцінки майна та оформлення звіту; здійснити аналіз законодавчої бази у сфері оцінки майна; запропонувати конкретні рекомендації змін та доповнень до чинного законодавства України щодо оптимізації регулювання відносин, які виникають у сфері оцінки майна.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері оцінки майна. Предметом дослідження є правове регулювання господарської діяльності у сфері оцінки майна.
Методи дослідження. У процесі дослідження використаний комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Так, діалектичний метод використовувався для аналізу причин виникнення інституту оцінки; історичний метод – під час аналізу розвитку інституту оцінки в різні періоди; формально-логічний – для визначення понять «оціночна діяльність», «об’єкт оцінки» та ін.; порівняльно-правовий – для порівняння понять у сфері оціночної діяльності; системно-функціональний – при дослідженні процесу здійснення оціночної діяльності; формально-юридичний – при аналізі чинного законодавства; логічний – при розробці рекомендацій щодо вдосконалення механізму правового регулювання оціночної діяльності в Україні.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів та 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел
Заключение
Розглянувши тему правові засади оціночної діяльності в Україні необхідно зробити наступні висновки.
Загалом оцінка нерухомості існує більш як півстоліття. Історія говорить про те, що на землях Російської імперії існувала практика оцінки нерухомого майна в середині 18 століття.
Сучасний період існування оцінки нерухомості в Україні можна поділити на три умовні етапи:
1) початковий етап відродження оцінки (1992-2000 рр.);
2) етап становлення в умовах законодавчого визнання (2001-2006 рр.);
3) етап розвитку на основі реформування та вдосконалення оцінки (2007 р).
В Україні розрізняють три вида оціночної діяльності: бухгалтерська, незалежна, експертна.
Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, бухгалтерська оцінка – це оцінка вартості активів і пасивів підприємства для цілей бухгалтерського обліку.
Незалежна оцінка – це оцінка, яка проводиться у відповідності з Законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності – суб'єктом господарювання.
Експертна оцінка – це оцінка, яка здійснюється згідно з Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року N 4038-XII.
Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Отже, експертною оцінкою слід вважати діяльність оцінювача, пов’язану з оцінкою майна та майнових прав, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
На сьогодні існує ряд конкретних господарських умов, за яких законодавством встановлений обов’язок проводити незалежну оцінку майна з залученням відповідних спеціалістів – оцінювачів.
Згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності; реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна); виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна); визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства; приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду; переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; оподаткування майна згідно з законом; визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів; у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін .
Існують випадки, коли проведення оцінки майна не є вимогою законодавства і вона здійснюється за бажанням власника майна. Така оцінка здійснюється у випадках: оцінка нерухомості; оцінка цінних паперів та бізнесу; оцінка майнового комплексу; оцінка земельної ділянки (права оренди); оцінка обладнання, виробничих ліній; оцінка автотранспорту; оцінка інвестиційних проектів.
Отже, оцінка майна – це відповідний процез визначення вартості певного майна за певною системою, встановленою нормативно-правовими актами та є результатом діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Для проведения оцінювання майна застосовують такі методичні підходи:
- видатковий;
- дохідний;
- порівняльний.
Видатковий підхід грунтується на врахуванні прини рисності и заміщення. Він передбачає визначення поточної вартості витрат на відновлення чи заміщення об'єкта оцінювання з наступним коригуванням їх на суму зносу. Основними методами тут є метод прямого відновлення (визначення вартості відновлення з наступним відрахуванням суми зносу) і метод заміщення.
Дохідний підхід базується на врахуванні принципів ефективного використання і очікувань, відповідно до яких вартість об'єкта оцінювання визначається як поточна вартість очікуваних доходів від найбільш ефективного використання об'єкта онцінювання, включаючи дохід від його можливого перепродажу.
Порівняльний підхід грунтується на врахуванні принципів заміщення, попиту та пропозиції. Він передбачає аналіз цін прдажу і пропозиції подібного майна з відповідним коригуванням відмінностейстей між об'єктами порівняння з об'єктами оцінювання.
Головним законодавчим актом, який регулює сьогодні процес оцінки майна та майнових прав у нашій державі, є Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», прийнятий у 2001 році. Але відзначимо, що і до прийняття цього Закону в країні були певні законодавчі підстави для проведення оцінки. Так, питання оцінки майна, яке приватизувалося, неодноразово згадувалися, зокрема, у наступних Законах:
- «Про приватизацію майна державних підприємств» ст. 20;
- «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» – ст. 9;
- «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва» – ст. 9.
Наведені законодавчі документи свого часу стали імпульсом становлення та розвитку професійної оціночної діяльності в Україні. Адже з часом усі питання, що стосувалися оцінки майна у зв’язку з його приватизацією, знайшли своє відображення у прийнятій «Методиці оцінки вартості майна при приватизації» (від 22.06.1998 року № 1114).
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» регламентує основні положення оціночної діяльності в Україні.
В ньому визначається:
- що таке професійна оціночна діяльність, в яких формах може здійснюватися;
- коли виникає необхідність оцінювати майно, та наводиться перелік випадків, за яких вартість того чи іншого майна повинна визначатися експертом-оцінювачем обов’язково;
- об’єкт оцінки;
- суб’єкти оціночної діяльності, їх права та обов’язки, вимоги до суб’єктів та інше.
Методичне регулювання оцінки (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні») здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки, якими є:
- положення (національні стандарти) з оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;
- методики та інші нормативно-правові акти, які розробляються з урахуванням положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
В Україні розроблення положень (національних стандартів) з оцінки здійснюється на засадах міжнародних стандартів оцінки з урахуванням національного законодавства.
На сьогоднішній день в Україні розроблені такі стандарти:
- Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2003 року № 1440. Стандарт є обов’язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб’єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Він містить такі розділи: «Загальні положення», «База оцінки та порядок її визначення», «Методичні підходи до оцінки майна та їх основні засади», «Загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна», «Загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовку висновку про вартість майна».
- Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів від 28 жовтня 2004 року № 1442. Стандарт містить такі частини: «Загальна частина», «Особливості застосування методичних підходів» та «Особливості оцінки окремих видів нерухомого майна».
- Національний стандарт № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затверджений постановою Кабінету Міністрів від 29 листопада 2006 року № 1655.
- Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений постановою Кабінету Міністрів від 3 жовтня 2007 року № 1185.
Нормативною базою оціночної діяльності є також:
- Закон України «Про оцінку земель» (від 11 грудня 2003 року), який визначає правові засади професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов’язаних з процесом оцінки (визначення вартості) земель.
- Методика оцінки об’єктів оренди затверджена постановою КМУ від 10 серпня 1995 року № 629 – визначає особливості оцінки майна, що передається в оренду з метою визначення його вартості та використання отриманих результатів для розрахунку орендної плати.
- «Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів» – встановлює порядок визначення вартості дорожніх транспортних засобів, регламентує принципи, методи оцінки, а також вимоги до оформлення результатів оцінки та оціночні процедури.
- Інші нормативно-правові акти.
Як і будь-який професійний вид діяльності, порядок здійснення оцінки майна регулюється цілим рядом законодавчих та нормативних актів. Аналіз вивчення оцінки нерухомості в Україні, орієнтація її на Міжнародні, Європейські стандарти оцінки дозволяє зробити висновок про те, що в Україні сформувалася цілісна система методичних і практичних основ оцінки майна та майнових прав як самостійної дисципліни. У розробці і поширенні нормативних документів з оцінки активну роль відіграє українське товариство оцінювачів, яке за весь час свого існування перетворилося на саморегулівну організацію.
На сьогодні серед основних нормативних документів, на які спираються оцінка та оцінювачі при визначенні вартості майна, можна виділити Національні стандарти оцінки, методики оцінки майна, міжнародні, європейські стандарти оцінки нерухомості.
В подальшому необхідним є удосконалення законодавчої бази та підвищення вимог до якості оціночної діяльності.
Крім того, необхідно зазначити, що завдяки прийняттю законів України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та «Про оцінку земель» професійна оціночна діяльність стала суспільно значущою ланкою інфраструктури ринкової економіки України.
Незважаючи на великий позитивний імпульс, який був даний професійній оціночній діяльності діючим законодавством, накопичена низка проблемних питань, які вочевидь потребують вирішення шляхом удосконалення механізмів регулювання професійної оціноної діяльності, що мають на меті забезпечити достовірність та об'єкивність незалежної оцінки. Ця теза підтверджується кількістю проаналізованих законопроектів, інтенсивністю їх розгляду.
В законодавчому регулюванні оціночної діяльності весь час відбувається протистояння двох концепцій: ліберальної і адміністративної. Ліберачьна концепція спрямована на максимальну свободу оціночної діяльності, усунення адміністративних, фінансових, податкових обмежень щодо неї. В перші роки існування професійної оціночної діяльності ліберальний підхід себе цілком виправдав. Фактично «з нуля» була створена професія оцінювача, напрацьовані основні методики і процедури оцінки, створено широке самоврядування професійних оцінювачів, закладені основи професійного навчання і перепідготовки. Але негативний досвід роботи значної частини оцінювачів, збитки, нанесені економіці країни, втрати бюджетів всіх рівнів об'єктивно вимагають більш ефективного державного контролю в цій сфері.
Суть адміністративної концепції полягає в тому, щоб максимально контролювати діяльність оцінювачів, детально регламентувати процедури і правіша оцінки, централізувати діяльність самоврядних організацій оцінювачів, запровадити фінансовий і податковий контроль за їх діяльністю.
Але доводиться визнати, що в даний час така концепція цілком відповідає реаліям економічного стану країни і, безумовно, оціночна діяльність зазнає в найближчому майбутньому певних адміністративних обмежень.
Крім того, необхідно зазначити, що для вдосконалення законодавства України з оціночної діяльності необхідно врахувати зарубіжний досвід, а саме:
- необхідно створити чіткий механізм сертифікації суб’єктів оціночної діяльності, набуття ними кваліфікаційного досвіду, що позбавить можливості неякісної оціночної діяльності та відповідно призвиде до дотримання європейських стандартів оцінки;
- необхідно впровадити один державний орган щодо регулювання оціночної діяльності, що відповідно призвиде до виключення міжвідомчих суперечностей;
- необхідно створити єдині методичні рекомендації та стандарти щодо визначення вартості оцінюючого майна;
- єдиний державний орган з питань оціночної діяльності повинен бути підзвітним та координуватися Кабінетом Міністрів України;
- необхідно впровадити більш жорсткий державний контроль щодо достовірністю оцінки, що здійснюється суб’єктами оціночної діяльності;
- необхідно збільшити відповідальність суб’єктами оціночної діяльності;
- необхідно встановити в законодавстві про оцінку вимогу, що послуги з оціночної діяльності будуть надаватися виключно професіоналу-оцінювачу;
- необхідно удосконалити визначення суб’єкта оцінки;
- необхідно визначити конкретні вимоги до інформації, що надається суб’єктами даної діяльності;
- вдосконалити вимоги та контроль за якістю звітів, та актів суб’єктів оціночної діяльності;
- необхідно запровадити зарубіжний досвід професійної підготовки та підвищення кваліфікації суб’єктів оціночної діяльності.
Отже, вдосконалюючи чинне законодавство України з оціночної діяльності необхідно створити дієве та ефективне законодавство, спроможнє підтримувати порядок в даній сфері.
Значний об’єм роботи щодо впровадження європейських стандартів з оціночної діяльності не здійснено, а в діяльності парламенту домінує практика внесення змін і доповнень, що є не системними та відповідно не забезпечують необхідного результату.
Створення єдиної системи правового забезпечення оціночної діяльності є головним напрямком реалізації державної політики.
Запропоноване підвищить якість оціночної діяльності в Україні, що в свою чергу повинно позитивно позначиться на економіці нашої країни.
Литература
1. Конституція України від 26 червня 1996 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30. – 141 с.
2. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України від 12.07.2001 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. – № 47. – 251 с.
3. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 року (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. –1999 р. – № 40. – ст. 365.
4. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 року (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. –1994 р. – № 28. – ст. 232.
5. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 року (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. –1992 р. – № 31. – ст. 440.
6. Про оцінку земель: Закон України від 11.12.2003 року (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. –2004 р. – № 15. – ст. 229.
7. Про експертну грошову оцінку земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року № 1531 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002-%D0%BF.
8. Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF.
9. Про затвердження Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна»: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1442 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1442-2004-%D0%BF.
10. Про затвердження Національного стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів»: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 року № 1655 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1655-2006-%D0%BF.
11. Про затвердження Національного стандарту №4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності»: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1185 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1185-2007-%D0%BF.
12. Про затвердження методики оцінки об’єктів оренди: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629 (із змінами) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/629-95-%D0%BF.
13. Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів: Наказ МЮУ від 24.11.2003 року № 142/5/2093 (із змінами) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03.
14. Науково-практичний коментар Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» / К.І. Чижмарь, Д.В. Журавльов, С.В. Пєтков – К.: «Центр учбової літератури», 2016 р. – 350 с.
15. Воронова Л.К. Фінансове право України: навчальний посібник / Л.К. Воронова – К.: Правова єдність, 2010 р. – 395 с.
16. Гетманець О.П. Фінансове право: підручник / А.Г. Зюньків – Х.: Еспада, 2008 р. – 414 с.
17. Губерська Н.Л. Фінансове право: метод. рек., нормат.-прав. акти: особлива частина: навч.-метод. посібник / Н.Л. Губерська – К.: Знання України, 2008 р. – Кн.1. – 612 с.
18. Губерська Н.Л. Фінансове право: метод. рекоменд., нормат.-прав. акти: особлива частина: навч.-метод. посібник / Н.Л. Губерська – К.: Знання України, 2008 р. – Кн.2. – 212 с.
19. Зюньків А.Г. Фінансове право: навчальний посібник / А.Г. Зюньків – К.: Персонал, 2008 р. – 562 с.
20. Калінеску Т.В. Оцінювання майна: навчальний посібник / Т.В. Калінеску, Ю.А. Романовська, О.Д. Кирилов – К.: Центр учбової літератури, 2012 р. – 312 с.
21. Касьяненко Л.М. Фінансове право України: альбом схем: навчальний посібник / Л.М. Касьяненко, А.В. Цимбалюк, Ю.О. Фоменко– К.: Алерта, 2014 р. – 270 с.
22. Костенко Ю.О. Фінансове право України: навчальний посібник / Ю.О. Костенко – К.: Центр учбової літератури, 2009 р. – 240 с.
23. Кравчук А.Т. Фінансове право: проблеми розвитку та застосування: моногрофія / А.Т. Ковальчук, А.В. Матіос – К.: Парламентське видавництво, 2010 р. – 480 с.
24. Кривов'язюк І. В. Економічна діагностика: навчальний посібник / І.В. Кривов'язюк. – К.: Центр учбової літератури, 2013 р. – 456 с.
25. Кучеренко В.Р. Оцінка бізнесу та нерухомості: навчальний посібник / В.Р. Кучеренко, Я.П. Квач, Н.В. Сментина, В.О. Улибіна – К.: Центр учбової літератури, 2013 р. – 200 с.
26. Кучеренко В.Р. Оцінка та управління нерухомістю: навчальний посібник / В.Р. Кучеренко, М.А. Заєць, О.В. Захарченко, Н.В. Сментина, В.О. Улибіна – Одеса: Видавництво ТОВ «Лерадрук», 2013 р. – 272 с.
27. Кучерявенко М.П. Фінансове право: навчальний посібник / М.П. Кучерявенко – Х.: Право, 2010 р. – 288 с.
28. Лучковська С.І. Фінансове право: навчальний посібник / С.І. Лучковська – К.: КНТ, 2010 р. – 296 с.
29. Мацелик М.О. Фінансове право: навчальний посібник / М.О. Мацелик,Т.О. Мацелик, В.А. Пригоцький – К.: Знання, 2011 р. – 815 с.
30. Орлюк О.Л. Фінансове право: підручник / О.Л. Орлюк – К.: Юрінком Інтер, 2010 р. – 808 с.
31. Павлов Д.М. Фінансове право: навчальний посібник / Д.М. Павлов – К.: КНТ, 2009 р. – 518 с.
32. Платонов Б.О. Основи оціночної діяльності: підручник / Б.О. Платонов – К.: НАКККіМ, 2013 р. – 227 с.
33. Роль В.Ф. Фінансове право: навчальний посібник / В.Ф. Роль, В.В. Сергієнко, С.М. Попова – К.: Центр учбової літератури, 2011 р. – 392 с.
34. Тетарчук І.В. Фінансове право: навчальний посібник / І.В. Тетарчук – К.: Центр учбової літератури, 2015 р. – 160 с.
35. Чубенко А.Г. Фінансове право: навчальний посібник / А.Г. Чубенко – К.: КНТ, 2014 р. – 597 с.
36. Шамрай В.О. Фінансове право України: навчальний посібник / В.О. Шамрай, О.М. Мельник – К.: НУБіП України, 2008 р. – 525 с.
37. Шевченко В.С. Конспект лекцій з курсу «Оцінка нерухомості» / В.С. Шевченко – Х.: ХНУМГ, 2014 р. – 107 с.
38. Басанцов І.В. Аудит окремих положень експертно-оціночної діяльності в Україні / І.В. Басанцов, М.Н. Рєзнік // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010 р. – № 1. – с. 76-81.
39. Бусуйок Д.В. Шляхи удосконалення законодавчого регулювання грошової оцінки земельних ділянок / Д.В. Бусуйок // Право України. – 2010 р. – № 3. –с. 166-173.
40. Гой В.В. Особливості грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в Україні / В.В. Гой, В.А. Смоляк // Фінанси, грошовий обіг і кредит. – 2011 р. – № 3. – с. 100-103.
41. Гойко М.В. Деякі аспекти оцінки майнових прав в Україні / М.В. Гойко, І.М. Царенко //Управління розвитком. – 2013 р. – № 20. – с. 123-125.
42. Гордєєва Т.А. Уніфікація вимог банків з питань незалежної оцінки майна для потреб застави / Т.А. Гордєєва, О.А. Трачук // Вісник Хмельницького національного університету. – 2012 р. – № 6. – Т. 2. – с. 71-75.
43. Григоренко Є. Регулювання оціночної діяльності в Україні та перспективи його розвитку / Є. Григоренко // Фдержавний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2010 р. – № 9. – с. 4-6.
44. Дубоносова А.С. Майно як об'єкт оподаткування / А.С. Дубоносова // Форум права. – 2008 р.. – № 3. – с. 146-151.
45. Єфремова Л.В. Проблеми вдосконалення методики та організації проведення оцінки майна / Л.В. Єфремова, С.Л. Єфремов // Бухгалтерський обіг і аудит. – 2013 р. – № 1. – с. 249-251.
46. Заяць В.М. Організація підготовки фахівців у сфері оціночної діяльності / В.М. Заяць, Р.В. Заяць // Облік і фінанси. – 2014 р. – № 2 (64). – с. 155-192.
47. Камінська Т.Г. Вартісні оцінки майна підприємств України / Т.Г. Камінська // Науковий вісник НУБіП України. – 2011 р. – Випуск 168 (1). – с. 284-294.
48. Кравчук А.Т. Фінансове право: проблеми розвитку та застосування: моногрофія / А.Т. Ковальчук, А.В. Матіос – К.: Парламентське видавництво, 2010 р. – 480 с.
49. Максимов С. Глобальні зміни чи їх імітація: законопроект про оцінку майна в редакції ФДМУ – шляхи в нікуди / С. Максимов, Є. Псярнецький [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.afo.com.ua/uk/news/2-general-assessment/1058-global-changes-or-their-imitation.
50. Маланчук М.С. Вплив локальних факторів на величину нормативної грошової оцінки земельу межах населених пунктів / М.С. Маланчук, М.Г. Коломієць // Молодий вчений. – 2015 р. – № 5 (20). – с. 50-53.
51. Матвієць В.Г. Аналіз нормативно-правової бази оцінки інтелектуальної власності в Україні / В.Г. Матвієць // Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. – 2012 р. – Випуск 13. –с. 315-323.
52. Митяй С.А. Становлення та розвиток оцінки нерухомого майна в Україні / С.А. Митяй // Економіка і регіон. – 2009 р. – № 1 (20). – с. 153-158.
53. Момот Т.В. Структурно-змістовне дослідження понятійної бази оціночної діяльності: міжнародний досвід та проблеми національної адаптації / Т.В. Момот, А.І. Чудопол, А.В. Стапанова // Комунальне господарство міст. – 2014 р. – № 113. –с. 146-150.
54. Науменко А.В. Особливості державного регулювання оціночної діяльності в Україні / А.В. Науменко // Часопис Київського університету права. – 2009 р. – № 3. – с. 141-146.
55. Науменко А.В. Особливості державного та громадського регулювання відносин у сфері оцінки майна / А.В. Науменко // Порівняльно-аналітичне право. – 2013 р. – № 2. – с. 188-192.
56. Науменко А.В. Щодо переходу до саморегулювання оціночної діяльності в Україні / А.В. Науменко // Часопис Київського університету права. – 2009 р. – № 4. – с. 229-234.
57. Німко О.Б. Правові засади державного регулювання здійснення оціночної діяльності для цілей оподаткування / О.Б. Німко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. – 2012 р. – № 4. –с. 292-295.
58. Олійник А.Р. Правове регулювання оцінки майна, що перебуває у податковій заставі / А.Р. Олійник // Вісник ХНУВС. – 2012 р. – № 4 (59). – Ч. 2. –с. 196-201.
59. Петровська Н. Оціночна діяльність при банківському іпотечному кредитуванні: (світовий досвід та особливості використання в Україні) / Н. Петровська, С. Фетісова // Банківська справа. – 2010 р. – № 4. – с. 13-21.
60. Прокопенко В.Ю. Особливості визначення вартості нерухомості для цілей оподаткування: світовий досвід та висновки для України / В.Ю. Прокопенко // Фінанси, грошовий обіг і кредит. – 2015 р. – № 3. –с. 231-236.
61. Рєзнік М. Аналіз окремих положень експертно-оціночної діяльності в Україні / М. Рєзнік // Підприємництво, господарство і право. – 2011 р. – № 7. – с. 94-96.
62. Рєзнік М.М. Актуальні проблеми державного і суспільного регулювання експертно-оціночної діяльності в Україні / М.М. Рєзнік // Вісник Запорізького національного університету. – 2010 р. – № 4. – с. 107-110.
63. Тимощик Л.П. Теоретико-правовий аналіз поняття «оцінка» в системі управління власністю / Л.П. Тимощик // Зовнішня торгівля6 економіка, фінанси, право. – 2014 р. – № 1 (72). – с. 230-235.
64. Хаустова В.Є. Методологічні засади оцінки вартості підприємства / Є.В. Хаустова, О.І. Матюшенко // Проблеми економіки. – 2009 р. – № 4. – с. 57-76.
65. Шев’яков О.П. Основні напрямки удосконалення законодавства про оціночну діяльність / О.П. Шев’яков, С.М. Пашков // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім.. Е.О. Дідоренка. – 2012 р. – № 2. – с. 148-155.
66. Шевченко Я.О. Сучасний стан правового регулювання оцінювання земель в Україні / Я.О. Шевченко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2015 р. – № 14. – Том 2. –с. 64-66.
Другие работы этого направления
Індивідуальне завдання фінансове право Дефіцит і профіцит бюджету
Правове регулювання грошового обігу. Грошові реформи в Україні
Фінансове право як галузь права
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІЛЬГ ПРИ ОПОДАТКУВАННІ
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
Правовий режим неподаткових платежів до бюджету
Фінансове право: галузь права, навчальна дисципліна і наука
Фінансове право контрольна
ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВО-КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН
Правове регулювання державних доходів
Фінансове право контрольна
Задача з дисципліни "Фінансове право"
Предмет, метод та система фінансового права
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНИ
Задачі з дисципліни "Фінансове право"
Правове регулювання контрольних функцій розрахункової палати
Суб’єкти права інтелектуальної власності
ЗМІСТ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
Задача фінансове право
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФІНАНСУВАННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Контрольна фінансове і банківське право
Бюджетні послуги як вид публічних послуг у фінансовому праві
Фінансово-правове регулювання іноземних інвестицій в Україні
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИНИКНЕННЯ, ЗМІНИ І ПРИПИНЕННЯ ПОДАТКОВОГО ОБОВ’ЯЗКУ
Значення бюджету для функціонування держави
Правові засади функціонування бюджету
Поняття, класифікація та основи правового регулювання цільових державних та місцевих фондів
Міжнародне фінансове право
ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Роль функцій Державного казначейства України у бюджетному процесі
Місцеві податки і збори
Правовий аспект державного кредиту в Україні
Правовий режим цільових державних і місцевих грошових коштів
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ВІДНОСИН У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ (УКРАЇНА, ЧЕХІЯ ТА СЛОВАЧЧИНА)