Ризик у комерційній діяльності суб’єктів господарювання (за матеріалами супермаркету «Фуршет»)   (ID работы: 2872)

Вступ
1. Cутнiсть,значення i види ризику в комерцiйнiй дiяльностi пiдприємств
2. Коротка органiзацiйно-економiчна характеристика дiяльностi пiдприємства
3. Сучаснi пiдходи до вимiру ризику в комерцiйнiй дiяльностi
4. Методи та технологiя запобiгання ризику
5. Шляхи зниження ризику в комерцiйнiй дiяльностi
Висновки та пропозицiї
Список використаних джерел
Додатки

Перехід до ринкових відносин в Україні принципово змінив ситуацію: численні суб’єкти господарювання діють у конкурентному середовищі на свій страх і ризик, і незалежно від форми власності змушені самостійно відповідати за результати своєї діяльності та фінансові втрати при цьому. Проблема сутності підприємницького ризику й управління ним сьогодні - одна з найактуальніших. Адже відомо, що невизначеність й ризики, які супроводжують бізнес, є однієї з рис, що його характеризують.
Функціонування підприємств, особливо в ситуації непередбаченості, характерної для нестабільної національної економіки, пов’язане з величезною кількістю ринкових ризиків: інфляційного, процентного, податкового, валютного, депозитного і частково інвестиційного. Проте недооцінка конкурентів і контрагентів, некваліфікований фінансовий менеджмент, неефективна структура активів і капіталу, прихильність до надзвичайно ризикових операцій з високою нормою прибутку обумовлюють виникнення у підприємств таких специфічних ризиків, як зниження цін на реалізовану продукцію, зменшення обсягів виробництва і реалізації продукції в результаті втрати робочого часу, зниження продуктивності праці, попиту, фінансової стійкості, виникнення неплатоспроможності тощо.
В Україні усвідомлення підприємствами важливості виявлення, вимірювання, прогнозування та аналізу ризиків суб’єктів господарювання тільки розпочалося. Уявлення про методи управління ризиками базуються переважно на зарубіжному досвіді, який, в свою чергу, потребує критичного вивчення та прийняття через призму специфіки умов реформування економіки України.
Незважаючи на те, що роки ринкових перетворень стали періодом стрімкого перегляду ставлення до проблеми на макро- та мікроекономічному рівнях, методи і способи управління ризиками поки що недостатньо вивчаються і використовуються у вітчизняній практиці. Подальше удосконалення методів управління ризиками підприємства потребує подолання їх обмеженого характеру: наявні методи вимірювання поки що не охоплюють всі види ризиків, відсутня єдина методологія прогнозування ризикового випадку, оцінку комплексного впливу на зниження його ступеня. Актуальним є також завдання розробки концепції, управління ризиками, пристосованої до умов ринкової трансформації економіки. Зазначені вище проблемні питання та необхідність їх вирішення і зумовлюють актуальність написання магістерської роботи.
Метою курсової роботи є поглиблення теоретико-методологічних і розробка практичних засад з ризик-менеджменту, спрямованих на зниження впливу комерційних ризиків суб’єкта господарювання.
Для досягнення поставленої мети потрібне виконання певних завдань:
 розкриття сутності підприємницьких ризиків, узагальнення існуючих методологічних підходів до оцінки рівня ризику та ймовірності його виникнення;
 висвітлення теоретичних аспектів зниження впливу підприємницьких ризиків на основі вітчизняного та світового досвіду;
 проведення діагностики господарської діяльності підприємства та галузевих ризиків, що її супроводжують;
 аналіз ризиків та оцінка діючої політики регулювання їх впливу на діяльність підприємства;
Об’єктом дослідження виступає процес управління ризиками як засіб підвищення ефективності діяльності підприємства.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних питань управління ризиками, спрямованих на зниження ступеню їх негативного впливу на діяльність підприємства і, як наслідок, підвищення ефективності функціонування суб’єкта господарювання.
Курсову роботу виконано за матеріалами супермаркету «Фуршет» - підприємства, основною діяльністю якого виступає торгівля продуктами харчування, а також промисловими товарами у межах єдиного формату – супермаркету.
З метою вирішення поставлених завдань, у роботі використано нормативні акти, монографії вітчизняних і закордонних дослідників, дані статистичної та бухгалтерської звітності підприємства, інформація зі світової комп’ютерної мережі Internet, результати маркетингових та соціологічних досліджень, висновки аудиторських компаній.
Важливість результатів даного дослідження полягає в тому, що визначення ризиків, розробка методики їх оцінки та управління ними дозволяє раціонально планувати майбутню діяльність підприємства, сприяє покращенню розуміння необхідності впровадження ризик-менеджменту до складу управлінських інструментів підприємства.

Відповідно до ризикології існують два взаємодоповнюючі один одного види аналізу: якісний та кількісний. Основною задачею першого є визначення факторів ризику та потенційних областей їх виникнення. Завдяки ж кількісному можна отримати чисельне значення розмірів окремих ризиків та ризику проекту в цілому. При цьому використовуються як об’єктивні (зовнішнє середовище), так і суб’єктивні (внутрішні) фактори. Кожен з цих методів в своїх розрахунках більше уваги приділяє тій чи іншій групі показників, тому для отримання повної картини бажано користуватися декількома способами аналізу.
На основі даних аналізу необхідно розробляти заходи щодо управління ризиками, яких в стандартному варіанті існує п’ять. Можна або уникати ризику, відмовляючись від ризикованої для підприємства діяльності, або приймати на себе, якщо втрати незначні, або створювати резервний фонд для покриття більш значних збитків, хоча управляти такими ризиками все ж таки необхідно. Також один зі способів зниження ризиків – це скорочення можливих втрат, що передбачає сегрегацію або комбінацію активів. Для більшості ж організацій найбільш актуальними методами є страхування як гарантія від ринкових несподіванок, диверсифікація за рахунок зниження ризику завдяки збільшенню асортименту та видів діяльності, а також лімітування шляхом обмеження граничних сум по фінансових операціях, які постійно виходять з меж. Окрім цього широко використовуються інші методі штучного зниження ризиків, як бізнесу-планування, перевірка партнерів тощо.
Ризик-менеджмент є особливо актуальним для підприємств галузі ритейлу, оскільки вона ще доволі молода, а державне регулювання є в своїй більшості перепоною в розвитку, ніж його важелем. Серед основних проблем галузі є відсутність досвіду як управлінського складу, так і працівників інших ланок, труднощі роботи на периферії, що пов’язані зі зв’язком, контролем тощо, недосконалістю технологій та устаткування.
Курсову роботу написано за матеріалами супермаркету ДП „Продмережа” магазин „Фуршет”, що спеціалізується на торгівлі продуктами харчування та промисловості у форматі супермаркету.
В результаті проведеного в ДП „Продмережа” магазин „Фуршет” аналізу фінансово-економічної діяльності за 2008 – 2010 рр. можна зробити наступні висновки:
 розвиток компанії характеризується швидкими темпами росту виручки від реалізації та прибутку (15-18% за рік), а також розширенням діяльності за рахунок відкриття торговельної точки;
 перевагами підприємства є широкий асортимент продукції (12 тис. найменувань), який поновлюється за рахунок власного виробництва продукцією м’ясного та ковбасного цехів, пекарні, кухні тощо;
 показники рентабельності високі, хоча аналіз ліквідності на кінець 2010 року демонструє зниження спроможності підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання, що пов’язано з накопиченням товарних запасів на кінець року на період новорічних свят;
 негативним моментом розвитку є відмова керівництва від інвестування та/або кредитування розширення діяльності.
Проведення аналізу ризиків за методом експертних оцінок та побудова на основі його результатів карти ризиків дозволили встановити, що найбільшу загрозу ДП „Продмережа” магазин „Фуршет” становить діяльність керівників, їх недостатній рівень кваліфікації. Також негативний вплив здійснюють техніко-технологічні, виробничі та маркетингові ризики, які в результаті недостатнього рівня аналізу факторів середовища функціонування призводять до додаткових втрат. І саме вони потребують постійної уваги та контролю з боку управлінців, в той час як останні намагаються уникнути ризику чи прийняти його на себе, ігноруючи управління ним. Активно використовується метод зниження ризику шляхом диверсифікації діяльності за рахунок розширення асортименту та торговельної мережі, недостатньо – передачі ризику (страхування).
Аналіз доцільності затрат показав, що ДП „Продмережа” магазин „Фуршет” знаходиться в критичному стані з неприпустимо високим рівнем ризику фінансової стабільності, який протягом 2010 р. суттєво зріс, хоча все ще зберігається можливість відновлення рівноваги підприємства шляхом поповнення джерел власних коштів завдяки кредитам, інвестиціям, іншим позиковим джерелам, а також зменшенням загальної величини запасів та витрат.
На основі SWOT-аналізу можна зробити наступні висновки. Серед зовнішніх загроз найбільш небезпечними джерелами виникнення ризику є державне регулювання та можливість погіршення становища завдяки появі сильних конкурентів в галузі. До внутрішніх загроз можна віднести відсутність коштів на розвиток в результаті непрофесійності управління. Виходячи з цього найбільшу увагу слід приділити сильним сторонам підприємства, як вигідність розташування, високий технологічний рівень, рівень асортиментної політики, обслуговування та якості продукції, особливо власного виробництва.
В результаті проведеного аналізу необхідними заходами ТОВ ДП „Продмережа” магазин „Фуршет” будуть стабілізація становища та розвиток власної мережі супермаркетів.
Для цього в роботі запропонована програма управління ризиками, в основу якої покладено управління втратами, контролюючи найнебезпечніші з них та удосконалюючи системи охорони та перевірки роботи відділів, обладнання та персоналу. Також необхідним методом управління є запобігання, тобто обмеження втрат, що виходять з границь страхових лімітів. Окрім цього доцільним є страхування працівників, устаткування та відповідальності по першому та другому пріоритетах, що детально представлено вище. Такі ж методи як уникання ризику та комбінація ДП „Продмережа” магазин „Фуршет” не варто використовувати, адже ж стан підприємства є відносно стабільним, а втрата частини запланованого доходу може тільки зашкоджувати майбутньому розвиткові підприємства.
Для мінімізації ризиків слід проводити регулярний моніторинг зовнішнього середовища та діяльності конкурентів, більш детально розраховувати обсяги виробництва продукції та реалізації, використовувати методи нецінової конкуренції та шукати нові ринкові ніші, розширювати цільові ринки збуту, проводити активну маркетингову політику, і, головне, підвищувати кваліфікацію управлінського персоналу.

1. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 192 с.
2. Буянов В.П., Кирсанов К.А., Михайлов Л.М. Рискология (управление рисками). – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во «Экзамен». – 2003. – 384 с.
3. Верба В.О., Загородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 322 с.
4. Вітлинський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. – К.: ТОВ «Бори сфен» – М. – 1996. – 336 с. 11
5. Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – 480 с.
6. Воронцовский А.В. Управление рисками: Учеб. Пособие. – 2-е изд., искр. и доп. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. Ун-та; ОЦЭМ, 2004. – 458 с.
7. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2002. – 160 с.
8. Гранатуров В.М., Литовченко І.В., Харічков С.К. Аналіз підприємницьких ризиків: проблеми визначення, класифікації та кількісної оцінки: Монографія / За наук. Ред.. В.М. Грана турова. – Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2003. – 164 с.
9. Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми аналізу. – К.: Зв’язок. – 2000 – 152 с.
10. Кочетков В.Н., Шипова Н.А. Экономический риск и методы его измерения. Учеб. пособие. – К.: Европ. Ун-т финансов, информ. систем. Менеджмента и бизнеса, 2000. – 60 с.
11. Підприємницька діяльність: стратегія економічного розвитку. Науково-метод. Видання / За ред. д.е.н. проф. Чупіса А.И. – Суми: Видавництво «Довкілля», 2001. – 336 с.
12. Плосконос Г.М. Економічні ризик-фактори діяльності підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 9. – с. 166-171.
13. Рогальский Ф.Б., Кирилович Я.Е., Цокуренко А.А. Математические методы анализа экономических систем. Книга 1. Теоретические основы. – К.: Наукова думка, 2001. – 230 с.
14. Романов В., Бутуханов А. Рискообразующие факторы: характеристика и влияние на риски // Управление риском. – 2001. – № 3. – с. 10-12.
15. Романов В., Бутуханов А. Рискообразующие факторы: характеристика и влияние на риски // Управление риском. – 2001. – № 3. – с. 10-12.
16. Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования: Справ. пособие. – Мн.: Выш. Шк.., 1997. – 309 с.
17. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. – Минск: ООО «Новое знание», 2000. – 688 с.
18. Савчук С. Система управління кредитними ризиками у багатофілійному банку. – Вісник НБУ. – лютий 2001.
19. Сандугей А. Тенденции и форматы. // Бизнес. – 2002. – №46 (513).
20. Скамай Л. Рискообразующие факторы // РИСК. – 2002. –№ 4. – с. 32-36.
21. Станиславчик Е.Н. Риск-менеджмент на предприятии. Теория и практика. – М.: «Ось-89», 2002. – 80 с.
22. Сухова Л.Ф., Чернова Н.А. Практикум по разработке бизнес-плана и финансовому анализу предприятия: Учеб. пособие. – М: Финансы и статистика, 2001. – 160с.: ил.
23. Управление риском (практические методы минимизации случаев риска потенциальных убытков). – СПб., 1993. – 54 с.
24. Управління підприємницьким ризиком / За заг. ред. д.е.н. Д.А. Штефанича. – Тернопіль: «Економічна думка», 1999. – 224 с.
25. Управління підприємницькою діяльністю: оцінка, організація, прогнозування / за ред. д.е.н., проф. А.В. Чупіса. – Суми: Університетська книга, 1999. – 333 с.
26. Устенко О.Л. Предпринимательские риски: основы теории, методология оценки и управление: – К.: Издательство “Всеувито”, 1996. – 160 с.
27. Филиппов Л.А., Филиппов М.Л. Оценка риска по методу Вексицкого. Алтайский государственный университет, 2000.
28. Фомина Е. Управление рисками: современные тенденции и практика // Рынок ценных бумаг. – 2000. – № 18. – с. 65-70.
29. Хохлов Н.В. Управление риском: Учеб. пособие для студ Вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 239 с.
30. Христиановский В.В. Экономический риск и методы его измерения. – Донецк: ДонГУ, 1999. – 250 с.
31. Черкасова В. Идентификация рисков // РИСК. – 2004. – № 2. – с. 31-34.
32. Чернова Г.В. Практика управления рисками на уровне предприятия: Учеб. пособие. – СПб: Питер, 2000. – 176 с.

Організація комерційної діяльності із закупівлі матеріальних ресурсів на промисловому підприємстві

Оптимізаційні методи та моделі

Оптимізаційні методи

Оптимизація моделювання контрольна

Формування та використання прибутку акціонерних товариств

Комерційна робота з продажу безалкогольних напоїв в роздрібному торговому підприємстві, шляхи підвищення її ефективності