Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   100 грн.
ЦЕНА:   229 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Оптимальний вік дітей для початку занять біговими видами легкої атлетики   (ID работы: 2769)

Направление: Гуманитарные предметы
Предмет: Физкультура
Тип работы: Дипломная работа
Число страниц: 101
Год защиты: 2010
ВУЗ: Национальный Педагогический Университет им. Драгоманова (НПУ им. Драгоманова)
Курс: 5
Язык: Украинский
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його виховання (аналіз літератури)
1.1. Вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його
виховання
1.2. Розвиток і удосконалення фізичних здібностей дітей підліткового
віку
1.3. Вікова періодизація обсягу тренувальних навантажень
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ШВИДКІСНО-СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ У БІГУНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ НА КОРОТКІ ДИСТАНЦІЇ
2.1. Основні засоби й методи розвитку швидкісно-силових якостей
2.2. Відбір, прогнозування та оцінка якостей дітей для початку занять спортивним бігом
2.3. Методика навчання техніці бігу на короткі дистанції школярів середнього віку (14-15 років
РОЗДІЛ 3. ШВИДКІСНІ ЗДІБНОСТІ: ОСНОВИ ТЕСТУВАННЯ І МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ
3.1. Критерії і методи оцінки швидкісних здібностей
3.1.1 Фактори, що визначають розвиток швидкісних здібностей
3.1.2 Завдання розвитку швидкісних здібностей
3.1.3 Засоби і методики розвитку швидкісних здібностей
3.1.4 Особливості розвитку швидкості простої рухової реакції
3.2. Методика удосконалювання техніки бігу учнів VІIІ класу ЗОШ №1 м. Сарни Рівненсткої області
3.3. Обговорення результатів дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Введение
Актуальність теми дослідження. У наш час рухова активність молодого покоління знизилася. Чим старша дитина, тим довше вона сидить у школі, вдома за виконанням уроків, перед телевізором, комп’ютером.
Нестаток активності призводить до надлишку ваги, кволості, зниження потреби у русі. Це можна виправити тільки фізичним навантаженням. Адже оптимальна рухова активність виконує роль своєрідного регулятора росту та розвитку молодого організму, є необхідною умовою для становлення та удосконалення дитини як біологічної істоти та соціального суб’єкта.
Біг є одним з популярних занять в світі. Заняття цим видом спорту є важливим засобом фізичного виховання, вони займають одне з перших місць по своєму характеру рухових дій.
Біг включає декілька самостійних видів спорту: спринт, стайєр, легка атлетика, п'ятиборство, а також і інші. По цих видах спорту є правила проведення змагань і передбачено привласнення розрядів і звань відповідно до вимог Єдиної спортивної класифікації. Це стимулює систематичні заняття і зростання спортивних досягнень бігунів. Названі види бігу включені в програми чемпіонатів і Кубків світу, Олімпійських ігор.
В Україні легкою атлетикою займаються мільйони людей. Різноманітність фізичних вправ,точність регулювання навантажень відносна простота одладнання міcць заннять роблять її масовим видом спорту, доступним людям будь-якого віку. Легка атлетика широко представлена у програмах фізичного виховання учнів і молоді, в планах тренування з різних видів спорту, на заняттях фізичною культурою осіб середнього та похилого віку. Секції легкої атлетики займають провідне місце у колективах фізичної культури, добровільних спортивних товариствах, у вищих та середніх навчальних закладах і т. д. До спеціальної спринтерської підготовки доцільно приступати з 14-15 років. Спеціальна підготовка в бігу на короткі дистанції повинна проводитися поступово. Робота ведеться над удосконалюванням техніки спринтерського бігу, збільшенням обсягу й інтенсивності тренувальних навантажень. У цьому віці бігунові потрібно частіше виступати в контрольних прикидках і змаганнях. Причому ці виступи повинні проводитися в багатобор’ях, естафетах і бігу на короткі дистанції.
Легка атлетика має важливе оздоровче значення, адже заняття в основному проводяться на свіжому повітрі, а в виконанні вправ бере участь більшість м’язів тіла. Легкоатлетичні вправи поліпшують діяльність опорно-рухового апарату і систем організму в цілому.
Завдяки заняттям легкою атлетикою можна набути спеціальних знань, поліпшити вміння керувати власними рухами, зробити їх швидкими і економічними, удосконалити навички в подоланні перешкод і т.д.
Крім навчального, легка атлетика має також виховне значення, бо правильна організація і методика проведення занять і змагань сприяє формуванню особистості, розвитку її моральних якостей, розумових здібностей та естетичного смаку.
Для оцінки підготовленості легкоатлетів, стимулювання занять а також більш раціональної організації і проведення змагань введено поділ на розряди, норми яких періодично змінюються.
Спринт – це «динамічне» слово яке втілює драматичну зміну ситуації спортивної боротьби, гострі психологічні поєдинки, силу, молодість, мужність.
Із спринтерським бігом знайомі всі спортсмени без виключення. Можна ні разу в житті не стріляти з лука, не грати в хокей, але бігати швидко доводилось всім. Спринт широко використовується в тренуваннях представників самих різних видів спорту, як гарний засіб розвитку швидкісних здібностей людини. Спринт представляє надмірно високі вимоги до фізичних і психологічних якостей людини. Бігуни на короткі дистанції повинні володіти прекрасною реакцією, показувати високий рівень потужності, володіти самою досконалою технікою бігу і стартового розбігу.
Прагнення учнів постійно і наполегливо тренуватися, щоб успішно виступати на змаганнях, показувати рекордні результати, не прийде само собою, його необхідно виховати. І перша роль в цьому відводиться тренеру, який встановлює ціль перед спортсменом.
Середній шкільний вік характеризується інтенсивним зростанням і збільшенням розмірів тіла. В цьому віці швидкими темпами розвивається м’язова сила. Підлітковий вік – це період тривалого рухового вдосконалення моторних здібностей, великих можливостей у розвитку рухових якостей. Достатньо високими темпами покращуються окремі координаційні здібності, силові і швидкісно-силові здібності, помірно збільшується швидкісні здібності.
Швидкість в онтогенезі збільшується. Найбільшою вона стає у дітей 11-13 років. Швидкість проявляється у 3 формах: швидкість як тривалість руху, швидкість як прихований період реакції на подразнення і швидкість як темп м’язових скорочень і переміщення тіла або окремих його частин у просторі.
Аналіз світового досвіду показує, що в останні роки значно розширилася матеріально-технічна база бігових дисциплін. Побудовано закриті стадіони в більшості країн зі сніжні й холодної взимку, створені спеціально-тренувальні бази в регіонах з теплим кліматом і. гірських районах миру, де є всі умови для якісного виконання змагальних і тренувальних вимог у будь-який час року [58].
Ведеться безперервний пошук по вдосконалюванню спортивного взуття, покриттів бігових доріжок, створені тренажери, що дозволяють удосконалювати техніку перегони, розвивати фізичні якості й тестувати спортсменів. Однак, для досягнення результатів міжнародного класу необхідне завзята й правильно організоване тренування протягом багатьох років [30].
У нашій країні після досягнень В.Борзова не спостерігається більше високих результатів. Спринт практично перетворився в змагання між темношкірими спортсменами, які вже давно займають лідируючі місця в бігу на короткі дистанції.
Результативність виступів спортсмена в бігу на короткі дистанції багато в чому визначається швидкісно-силовим потенціалом м'язових груп, що здійснюють рух ніг [12]. Спостереження за швидкісно-силовою підготовкою спринтерів показали, що в бігунів є істотні розходження силових характеристик відштовхувальної і махової ноги.
Проблема організації тренувального процесу в бігу на короткі дистанції, незважаючи на зовнішню простоту самої змагальної вправи, представляється досить складною й, мабуть, менш розробленою, чим інші види легкої атлетики [33].
Раніше вважалося, що самим надійним способом підвищення спортивного результату є просте збільшення обсягу тренувальної роботи із всіх її параметрів. Цей шлях здавався єдино вірним, оскільки в такий спосіб домагалося успіхів більшість чемпіонів. Зараз обсяги навантажень досягли значних величин, і, видимо, подальше їхнє збільшення для спортсменів високого класу далеко не єдине, а найчастіше й просто неефективний шлях до підвищення спортивного результату. Тому тренерові важливо розібратися у всьому складному механізмі тренувальної системи, щоб проводити підготовку своїх учнів на сучасному рівні [24].
Пошуки тестів швидкості тривають. Безсумнівно, що рекордні результати в спринті будуть обновлятися, оскільки в ньому таяться ще значні невикористані резерви.
Щороку тренери знаходять щось нове й збагачують загальну методологію підготовки бігунів на короткі дистанції. Однак, сучасний рівень розвитку спорту вимагає рекомендацій не про те, як готовити гарних спортсменів, а чому треба проводити підготовку саме так [5].
З огляду на вище сказане, можна говорити про те, що тема спортивного тренування в спринті є актуальною й має потребу в нових дослідженнях.
Об’єкт дослідження – тренувально-педагогічний процес в легкій атлетиці.
Предмет дослідження – техніка та методика навчання бігу на короткі дистанції дітей середнього шкільного віку (14-15 років).
Мета роботи - дослідити процес навчання техніці спринтерського бігу дітей оптимального, тобто середнього шкільного віку, розвиток витривалості в дітей середнього шкільного віку на прикладі бігу, а також аналіз видів витривалості та факторів, що впливають на її розвиток, методів і завдань виховання витривалості.
Визначена мета зумовила постановку і розв’язання таких завдань:
− розглянути вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його виховання;
− дослідити розвиток і удосконалення фізичних здібностей дітей підліткового віку;
− прослідкувати вікову періодизацію обсягу тренувальних навантажень;
− проаналізувати методику розвитку швидкісно-силових якостей у бігунів середнього шкільного віку на короткі дистанції (14-15 років);
− розробити програму для навчання техніці спринтерського бігу.
Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та документальних даних, спостереження, педагогічний експеримент, тестування.
Практична значимість роботи. Цілеспрямований розвиток фізичних якостей у середньому шкільному віці (14-15 років), найбільш сприятливі фізіологічні умови для розвитку спринтерських здібностей та формування у дітей правильної техніки спринтерського бігу.
Заключение
Початкова підготовка до поглибленої спортивної спеціалізації найчастіше припадає на підлітковий вік, коли в організмі відбуваються великі зміни внаслідок статевого дозрівання. Цей процес дуже впливає на психічний розвиток підлітка.
Основні зміни в особистості підлітка полягають у становленні його самостійності, адже він відчуває в собі сили, щоб самому вирішувати деякі практичні завдання. Звідси і випливають вимоги підлітка визнати його право бути дорослим. Однак тренер повинен знати, що більш зрілі і самостійні висновки характерні лише для старшого підліткового віку, який найчастіше починається з 13 років.
Успіхи підлітка в навчанні, спорті є засобами його самоствердження. Треба пам'ятати, що в цей час потрібні інші засоби педагогічного впливу, ніж під час роботи з юними спортсменами на етапі попередньої підготовки.
Віковий аналіз швидкісно-силових здібностей показує, що у хлопчиків 8-10 років приріст показників, які характеризують розвиток цих здібностей, становить 22%, 9-10 років – 4%, 10-11 років – 18%. У дівчаток ці дані відповідно 11%, 5 % і 18 %. Тому на початковому етапі спортивної підготовки як хлопчиків, так і дівчаток планують значний обсяг вправ швидкісно-силової спрямованості.
Інший обсяг навантаження планується при вихованні швидкісних здібностей. Приріст показників розвитку цих здібностей у хлопчиків становить 10%, а в дівчаток 15 %. Внаслідок цього фізичне навантаження у дівчаток 8-9 років значно вище, ніж у хлопчиків. У хлопчиків у цьому періоді спостерігається зменшення приросту показників швидкісних здібностей, а, отже, обсяг тренувального навантаження цієї спрямованості у них знижується. Це зменшення невелике й тимчасове, і вже з 9-10 років їхнє тренувальне навантаження може бути таким самим, як і для дівчаток.
На початковому етапі спортивної підготовки у хлопчиків 11-12 років показники приросту швидкісно-силових здібностей (10 %) майже не відрізняються від аналогічних показників у дівчаток (7 %). Надалі, під кінець періоду статевого дозрівання, темп розвитку цієї здібності знову збільшується і в дівчаток 13-14 років становить 8 %, а хлопчиків 14-15 років – 11 %.
На підставі цих даних можна збільшувати застосування засобів виховання швидкісно-силових здібностей для хлопчиків на початку та в кінці періоду статевого дозрівання, тобто у 11-12 і 14-15 років. У решті вікових періодів використовують середні навантаження.
У дівчаток великий обсяг вправ швидкісно-силового характеру планують на 11-12 і 13-14 років. В інші роки, коли формування та розвиток швидкісно-силових якостей дещо сповільнюється, рекомендується застосовувати навантаження середнього обсягу. Загальний темп приросту цієї здібності у хлопчиків за весь підлітковий період дорівнює 31 %, у дівчаток – 12 %.
Значно зростають у підлітковому віці темпи приросту швидкісних можливостей. Так, у хлопчиків цей показник сягає 26 %, у дівчаток він дорівнює 11 %. Тому для хлопчиків планують велику кількість вправ швидкісного характеру. Виняток становить період а 12 до 13 років, коли рекомендується середній обсяг навантажень, бо темп приросту силової здібності в цей час становить 2 %. У дівчаток великий обсяг фізичних вправ силової спрямованості допускається з 12 до 13 років; у інші роки — обсяг середній.
На етапі поглибленої спортивної спеціалізації тренувальне навантаження юнаків крім великого обсягу швидкісно-силових вправ охоплює такий же обсяг засобів, спрямованих на виховання швидкісних здібностей. Потім їх розвиток стабілізується, що свідчить про завершення формування нервових центрів, які забезпечують швидкість рухів. Для дівчат цей період настає у 15-16 років, після чого приріст швидкісних здібностей з кожним роком зменшується.
На підставі вивчення даних науково-методичної літератури виявлено, що в 14-літньому віці починається підготовка юних бігунів на короткі дистанції. Основним завданням тренувального процесу є досягнення різнобічної фізичної підготовленості й сприяння розвитку спеціальних фізичних якостей. На цьому етапі рівень фізичної підготовленості бігунів на короткі дистанції можна оцінювати за результатами: біг 30 м, 60 м, стрибки з місця в довжину й нагору поштовхом двох, становий динамометрії.
З вивчення в даній роботі особливостей навчання техніці бігу на короткі дистанції середніх школярів можна зробити такі висновки:
1) техніка бігу на короткі дистанції, що вивчається в середніх класах, складається з вивчення техніки низького старту, стартового розбігу, бігу по дистанції та фінішування;
2) на уроках фізичної культури застосовують спеціальні вправи та рухливі ігри, що сприяють виробленню певних рухових якостей і навички правильного бігу, на заняттях з легкоатлетами 11-15 років доцільно покращувати швидкісно-силові якості за допомогою тренувальних засобів, стимулюючих підвищення частоти і швидкості рухів;
3) під час проведення педагогічного експерименту була використана розроблена нами програма з легкої атлетики для учнів 8-их класів. На підставі отриманих результатів можна сказати, що програма є ефективною.
Враховуючи результати дослідження, можна затверджувати про ефективність запропонованої нами методики й рекомендувати її застосування при тренуванні юних спринтерів.
Литература
1. Адаптація организму учнів до учбового та фізичного навантаження/Під ред. А.Г. Хрипковой, М.В. Антроповой.— М., 1982.—240 с.
2. Алабин В.Г., Зверник В. И. Спринт - Минск: Беларусь, 1977 г.
3. Алабин В. Г., Юшкевич Г. П., Масловский Е. А. Учись бегать, прыгать, плавать – Минск : Беларусь, 1974 г.
4. Алабин В. Г., Крупенко В. П. Специальные упражнения для юных легкоатлетов – Минск, 1970 г.
5. Аракелян Е. Е., Левченко А. В., Вовк С. И. Физическая подготовка спринтеров. Учебное пособие для студентов ГЦОЛИФКа, 1991 г.
6. Аршавський І.А. Фізіологічні механізми та закономірності індивідуального розвитку.— М., 1981.— 282 с.
7. Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая активность человека. — К.: Здоров’я, 1987. — 224 с.
8. Бег на уроках л/а в 8-9 классах. А. А. Зданевич // ФК в школе №2, 99г.
9. Боген М.М. Навчання руховим діям.— М., 1985.— 192 с.
10. Вайцеховский С. М. Книга тренера – Минск: Физкультура и спорт, 1971 г.
11. Валик Б. В. Тренерам юных легкоатлетов – Минск: Физкультура и спорт, 1974 г.
12. Верхошанский Ю. В. Основы специальной физической подготовки спортсменов – Минск : Физкультура и спорт, 1984 г.
13. Волков Л.В. Методика виховання фізичних здібностей учнів.—К., 1980.— 104 с.
14. Волков Л.В. Навчання та виховання юного спортсмена.—К.,1984.– 144с.
15. Волков Л.В. Фізичне виховання учнів — К., 1988.— 184 с.
16. Годик М.А. Спортивная метрология. — М.: Физкультура и спорт, 1988. — 192 с.
17. Гуровіч Л.І., Люкшинов Н.М. «Спортивные и подвижные игры»
18. Гужаловський Л.А. Розвиток рухових якостей у школярів.—Мінськ, 1978.— 88 с.
19. Демчишин А., Мозола Р. «Рухливі ігри».К-рад школа 1986
20. Динамика тренировочных нагрузок и показателей специальной работоспособности юных бегунов на средние дистанции. Н. И. Волков, Г. А. Алексеев // ТиПФК №6, 80г.
21. Для юных бегунов 6-8 классов. Обучение бегу на средние дистанции в школьной секции. В. В. Валик // ФК в школе № 4, 80г.
22. Дубровский В. И. Спортивная медицина / В. И. Дубровский. – М.: Гуманист. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. – С. 238-270.
23. Залесский М. В. "Питание легкоатлетов"-Минск : Физкультура и спорт, 1978 г.
24. Зациорский В. М. "Физические качества спортсмена"-Минск : Физкультура и спорт, 1970 г.
25. Калинский М. И., Рогозкин В. А. "Биохимия мышечной деятельности"-Киев: Здоровье, 1989 г.
26. Кошелева Л.А., Голенко А.С., Екимов В.Ю., Козлова Н.И. и др. Легкая атлетика с методикой преподавания: Программа для факультета физического воспитания. – Брест: БрГУ, 1998. – 23 с.
27. Коробков В. Г.Книга легкоатлета – Минск: Физкультура и спорт, 1991 г.
28. Крюкова В.С. «Книга учителя физической культури». М- «Ф-ра и спорт», 1973 г.
29. Лузгин, В.Н. Влияние возраста и тренировки на биомеханические характеристики спринтерского бега: автореф. дис. … канд. пед. наук / В.Н. Лузгин. – Омск, 1988.
30. Лутковский Е. М., Филипов А. А. "Легкая атлетика"-Минск : Физкультура и спорт, 1970 г.
31. Максименко Г. Н., Табачник Б. И. "Тренировка бегунов на короткие дистанции"-Минск : Физкультура и спорт, 1978 г.
32. Максименко Г. Н. "Управление тренировочным процессом юных бегунов" - Киев: Здоровье, 1978 г.
33. Матвеев Л. П. Основы спортивной тренировки – Минск : Физкультура и спорт, 1977 г.
34. Матвєєва Л.П. Новікова А.Д. Методика удосконалювання техніки бігу учнів.М,:ФиС, 1976р.
35. Методика навчання техніці легкоатлетичних видів (бігу на короткі, середні, довгі дистанції та стрибків у довжину). Методичні вказівки до практичних занять (для студентів усіх спеціальностей Академії з дисциплін „Фізичне виховання” і „ Фізична культура”) / Укл.: В.М.Клочко, О.І. Четчикова, В.І. Протоковило. – Харків: ХНАМГ, 2009. – 56 с.
36. Мехрикадзе В. В. Тренировка юного спринтера / В. В. Мехрикадзе. – М.: ФиС, 1999. – С. 5-17.
37. Михайлов К.В. Методи спортивної підготовки.— К., 1981.— 126 с.
38. Набатникова Н.Я. Основы управления подготовкой юних спортсменов.-М.:ФиС,1995.
39. Нагрузка юных бегунов. И. Бондарчук // л/а №6, 82г.
40. Обучая легкой атлетике. А. А. Марков, С. М. Масленников // ФК в школе №3, 2000г.
41. Озолин Н. Г., Марков Д. П. Легкая атлетика – Минск: Физкультура и спорт, 1972 г.
42. Основи управління підготовкою юних спортсменів. / Під ред. М.Я. Набатникової.— М., 1982.— 280 с.
43. Отбор в беге на средние и длинные дистанции. Ю. Травин, В. Сячин, Н. Упир // л/а №5, 80г.
44. Пермяков А.А. Внешнее школьное физическое воспитание подростков.К. рад школа, 1989р.
45. Петровский В. В. Бег на короткие дистанции – Минск : Физкультура и спорт, 1978 г.
46. Петровский В. В. "Организация спортивной тренировки" - Киев: Здоровье, 1978 г.
47. Перспективы совершенствования системы отбора юных спортсменов //ТиПФК №8, 1982г.
48. Платонов В.Н. Теорія та методика спортивного тренування.— К., 1984.— 352 с.
49. Платонов В.Н., Сахновський К.П. Підготовка юного спортсмена— К., 1988.— 288 с.
50. Попов А. Л. Спортивная психология / А. Л. Попов. – М.: Изд-во Флинта, 1999. – С. 128-131.
51. Попов В. Б. Юный легкоатлет / В. Б. Попов. – М.: ФиС, 1984. – С. 11-16.
52. Приступа Є., Левкін М., Бік О. «Українська народна фізична культура у фізичному вихованні дітей».Вінниця 1994р.
53. Рыжков Б. В. "Подготовка бегунов на 400 м"-Учебное пособие-Челябинск, 1989 г.
54. Садовский В. А. "Библиотечка легкоатлета"-Минск : Физкультура и спорт, 1973 г.
55. Синицкий 3. П., Озолин Н. Г., Юшко Б. Н. "Легкая атлетика"- Киев: Здоровье, 1978 г.
56. Спортивный отбор. В. М. Волков, В. П. Филин, ФКиС, М., 1983г.
57. Станкін М.І. Спорт та виховання підлітка.— М., 1983.— 104 с.
58. Суслов Ф. П., Максименко Г. Н., Никитушкин В. Г., Брейзер В. Г., Тихонов С. А. "Подготовка сильнейших бегунов мира"- Киев: Здоровье, 1990г.
59. Теория и методика спорта: Учебное пособие для училищ олимпийского резерва / Под общ. ред. Ф. П. Суслова. – М., 1997.– С. 284-287, 316-330.
60. Теорія спорту / Під ред. В.Н. Платонова.—К., 1987.—424 с.
61. Тер-Ованесян А.А. Педагогічні основи фізичного виховання.— М., 1978.—232 с.
62. Туманян Г.С., Мартиросов Э.Г. Телосложение и спорт. — М.: Физкультура и спорт, 1988 — 214 с.
63. Тураєв В.Т. Специальная беговая подготовка бегунов на короткие дистанции.//Автореф. Дис канд..пед наук.-РГАФК.
64. Филин В. П. "Бег на короткие дистанции"-Минск : Физкультура и спорт, 1964 г.
65. Филин В. П. "Скоростно-силовая подготовка юных спортсменов"-Минск : Физкультура и спорт, 1968 г.
66. Філін В.П. Теорія та методика юнацького спорту.—М., 1987.— 128 с.
67. Юшко Н. Г. "Легкая атлетика"-Киев : Здоровье, 1978 г.
Другие работы этого направления