Фактори соціального розвитку людини   (ID работы: 1063)

ЗМІСТ
ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ
1.1. ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ЙОГО ПЕРЕДУМОВИ
1.2. ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ РІЗНИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ
1.3. ВИСНОВКИ ПЕРШОГО РОЗДІЛУ
2. ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ
2.1. ОСОБА В СИСТЕМІ КУЛЬТУРНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ РОЗВИТКУ
2.2. ПРАЦЯ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА
2.3. ПРАВОСВІДОМІСТЬ У СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ
2.4. ВИСНОВКИ ДРУГОГО РОЗДІЛУ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
У курсовій розкриваються питання, пов’язані з особливостями соціального розвитку людини, як особистості. Державотворчі процеси, які відбуваються в Україні, вимагають від держави створення умов для розвитку соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, якій притаманні почуття власної гідності, повага до прав і свобод, свідоме ставлення до обов’язків громадянина своєї країни, здатність покладати на себе відповідальність за власні дії, бути само детермінованою особистістю, справжнім режисером власного життя.
Проблема виховання соціально-комунікативної культури людини набуває особливої актуальності в умовах розбудови системи національної освіти України, впровадження інноваційних технологій виховання. Провідне значення у цих процесах надається розвитку здатності школярів активно впливати на оточуючий світ і максимально широко реалізувати природний потенціал щодо власного соціально-культурного зростання, формуванню комунікативних умінь, де виховна діяльність відображає соціальну закономірність і нерозривно пов’язана з усіма сторонами життя суспільства.
Метою курсової роботи є висвітлення основних тенденцій соціального розвитку особистості як основи виховання соціально-комунікативної культури людини.
Предметом мого дослідження є процес формування людської особистості під впливом біологічних факторів.
Ціль роботи складається в аналізі впливу цих факторів на розвиток особистості. З теми, мети і змісту роботи випливають нижче-перераховані задачі:
1. визначити вплив на розвиток особистості людини таких біологічних факторів як спадковості, уроджених особливостей, стану здоров'я;
2. у ході теоретичного аналізу педагогічної, психологічної літератури по темі роботи спробувати з'ясувати, які ж фактори роблять більш вагомий вплив на формування особистості: біологічні чи особливості її соціального досвіду.
У вітчизняній та зарубіжній науковій літературі різноманітні аспекти проблеми соціально-комунікативної культури розглядаються у філософських, соціологічних, культурологічних, психолого-педагогічних
дослідженнях: І. Агієнко, О. Асмолов, Г. Андрєєва, Є. Андрущенко, І. Бех, О. Бодальов, Л. Виготський, А. Волохов, Є. Бондаревська, П. Гальперін, Н. Заверико, І. Зверєва, Н. Зовініченко, І. Іванов, Л. Лембрик, С. Рубінштейн, С. Сарновська, І. Тимченко, В. Кабрін, Я. Коломінський, А. Кребер, К. Клукхольн, О. Леонтьєв, М. Лукашевич, А. Маслоу, А. Мацумото, А. Мудрик, Ж. Піаже, А. Петровський, Д. Фельдштейн, О. Франкл та ін.
Соціальний розвиток ми розуміємо як інтегральне особистісне утворення людини, що характеризує засвоєння ним норм, цінностей, моделей поведінки, прийнятих у соціумі, та забезпечує можливість здійснення суб’єкт-суб’єктної взаємодії, адаптацію і самореалізацію його особистості в сучасному суспільстві.
Процес становлення людини в суспільстві – це формування особистості. Особистістю стає людина, що має особливу позицію в житті, основою якої є велика робота над собою. Вона характеризується здатністю до самооцінки, самоконтролю, саморегуляції, а також індивідуальність, інтелектуальність, відповідальність, активність, цілеспрямованість тощо.

ВИСНОВОК

У науковій літературі проблема соціального розвитку не знайшла ґрунтовного, всебічного висвітлення.
Більшість учених досліджували окремі аспекти цього питання, зокрема: дослідження соціального становлення людини як вищої форми саморозвитку матерії (Я. Коломінський, В. Мухіна, А. Петровський, О. Скляров, А. Фельдштейн); еволюційне перетворення генетично закладеної соціальної програми розвитку (М. Дубінін, Р. Нємов, Ю. Сичов); поєднання соціального і біологічного в структурі особистості (Л. Аксьонова, О. Кононко, В. Пісоцький, К. Платонов); соціальність індивіда в умовах макро- та мікросередовища (Л. Виготський, Р. Мустаєва, В. Слуцький, Н. Яценко); обґрунтування ролі соціальних позицій особи в системі сучасного суспільства (Л. Буєва, О. Леонтьєв, П. Лямцев, І. Фадєєва).
Також вивчення та аналіз літературних джерел виявив недостатнє відображення питання соціального розвитку та відсутність наукового обґрунтування тенденцій і напрямів проходження цього процесу.
Таким чином, для створення умов щодо розвитку та соціалізації особистості необхідна цілеспрямована організована діяльність, яка має включати суб'єкти соціального виховання у взаємодію з соціальним середовищем і яка формує в них систему ціннісного ставлення до цього середовища.
Першою умовою соціалізації особистості є створення системи взаємодії всіх соціально-педагогічних інфраструктур – державних, громадських, а також окремих осіб, волонтерських груп, міністерств і відомств, зокрема шкіл, позашкільних установ, клубів і об'єднань, дитячих та молодіжних організацій, закладів культури і спорту, різноманітних фондів.
Другою умовою соціалізації особистості є створення своєрідної соціально-педагогічної системи відкритого типу. Ця форма інтеграційного впливу може бути використана для зміни ціннісних орієнтацій суб’єктів, статусу мікрогруп і окремої особистості, для корекції процесів входження в соціум, переорієнтації поведінки підлітків тощо.
Третьою умовою соціалізації особистості є розробка структури соціально-педагогічної діяльності соціальних служб молоді (ССМ), визначення основних її напрямків (6 напрямків); створення програм організації реальної життєдіяльності тих суб'єктів, котрі потребують допомоги, підтримки та захисту; розвитку нових програм та наповнення їх змістом, адекватним поставленим цілям стосовно конкретної особистості, мікрогрупи, мікросередовища.
Ефективність діяльності певних соціально-педагогічних інститутів оцінюється не лише за оптимальністю технологій. Вона є узагальнюючим проявом і ряду інших характеристик, зокрема таких, як: універсальність (спроможність технології до ефективної дії у різних соціальних групах); оперативність (оптимальний термін застосування потрібних технологій); доступність (відносна сприятливість і застосовність у роботі різних категорій фахівців); надійність (обов'язковий вияв впливу більшою чи меншою мірою); гнучкість (можливість оперативної варіативності впливу на суб'єкт і пристосованість до змінюваних обставин); інтеграційність (оптимальне включення у вирішення поставленої цілі різних виховних інститутів); фахове забезпечення кадрами, здатними реалізувати розроблені проекти соціалізуючого впливу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Папуча М.В., Кричковський Т.Д. Особистість: розвиток, соціалізація, виховання. – Ніжин: Ред..-видавн. Відділ НДПУ ім..Гоголя, 2001. – 147с.
2. Рубинштейн С.Л. Человек и мир. – В кн..: Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М.: Педагогіка, 2003. – 473с.
3. Андрущенко Е.Р. Соціальна психологія. Посібник для студентів вищих педагогічних учбових закладів / Під ред. В.І. Сластеніна. – К. Видавничий цент «Академія», 2000. 264с.
4. Дубовина І.В. Практична психологія освіти: Посібник для студентів вищих та середніх спеціальностей учбових закладів / Під ред. І.В.Дубовиной 2-е видавництво. – К.: ТЦ «Сфера», 2005. – 528с.
5. Скрипченко О.В., Волинська Л.В., Огороднійчук З.В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / - К.: Просвіта, 2001. – 416с.
6. Кон І.С. Психологія ранньої юності. Кн.. для вчителя. – К.: Просвіта, 2006. – 255 с.
7. Головатий Н.Ф. Соціологія молоді. Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 233с.
8. Балакірєва О.М., Вакуленко О.В., Денисюк О.М. Громадська думка: дослідження, аналіз, висновки: Збірка. – К.: ДЦССМ, 2003. – 163с.
9. Пащенко Д.І. Зарубіжний досвід гуманізації соціального середовища та виховання / Національний педагогічний ун-т ім. Драгоманова; Уманський держ. Педагогічний ун-т ім. Павла Тичини. – К.: Знання, 2002. – 208с.
10. Литвинович В.Г. Социум и дети – Минск: БФ, 2006. – 25с.
11. Дорошенко А.Б. Соціальне середовище як фактор формування особистості: (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.11 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. – 18 с.
12. Афонін Е.А., Очеретяний В.В. Управління соціальною поведінкою дюдини (соціо-психологічний та аксіологічний аспекти). – Херсон : Взаємодія, 2005. – 20 с.
13. Божович Л. І. Особистість і її формування в дитячому віці.– Х., 2006р.
14. Денисюк Н.Г. Традиції і формування особистості.– Мн., 2007 р.
15. Ільенков Э.В. Що таке особистість? – Х; 2004 р.
16. Ковальов А.Г. Психологія особистості, изд. 3, переработ. і доп. – К.,«Освіта», 2008 р.
17. Крутецкий В.А. Психологія: Підручник для учнів пед. училищ.–К.: Освіта, 2000 р.
18. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Соціальна психологія .- К.: МАУП, 2000
19. Скрипченко О., Роменська Л., Огоднійчук З., Зелінська Т., Загальна психологія .- К.: АПН, 2001
20. Немов Р.С. Психологія. Учеб. для студентів вищих пед. учеб. закладів К., Освіта, 2005 р.
21. Губарь О. М. Тенденции развития правосознания молодежи в современной Украине // Молодежь и государство: Материалы Второй международной научно-практической конференции, г. Святогорск, 24 – 26 октября 2003 года. – Донецк, 2003. – С. 69.
22. Новогородцев Л. И. Кризис современного правосознания. – М., 1999. – 269 с.
23. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. – М., 2000.
24. Бородінов В. Д., Бородінова В. В. Молодь і духовність // Молодежь и государство: Материалы Второй международной научно-практической конференции, г. Святогорск, 24 – 26 октября 2003 года. – Донецк, 2003. – С. 65.

Сім'я, що перебуває в складних життєвих обставинах

СОЦІАЛЬНО - ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА У СФЕРІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Презентація соціальна педагогіка і соціальна психологія

Практика застосування відеозасобів у соціальній роботі з представниками покоління Y

Особливості трансформації соціального виховання, соціальної педагогіки в Україні в соціокультурних умовах інформаційного суспільства

Індивідуальне завдання соціальна педагогіка

Вплив соціальних процесів на зміст наукового апарату соціальної роботи і соціальної педагогіки як науки

Проект Соціальної педагогіки

Морально-психологічний клімат сім’ї і його значення у вихованні дітей