Економічні важелі, поліпшення стану навколишнього середовища   (ID работы: 949)

Вступ
1. Економічні важелі управління природокористуванням
2. Екологічна оцінка природно-ресурсного потенціалу. Основні шляхи та резерви підвищення ефективності його використання
3. Чинники, що регулюють вплив на стан довкілля (еколого-економічні основи формування еколого-безпечних територій України)
Висновок
Список використаних джерел

Для національного відродження України, розбудови основ демократичної правової державності, утвердження як повноправного суб'єкта світової спільноти всезростаючого значення набуває проблема оптимізації взаємовідносин суспільства і природи. Проводити ефективну екологічну політику досить важко навіть за умов розвинутої економіки. Екологічної проблеми ізольовано не існує, вона тісно переплетена з політичними та правовими питаннями, які необхідно розв'язувати тільки у комплексі. Але якщо й надалі будуть ігноруватися екологічні чинники, то це призведе до таких витрат на забезпечення придатних для людей умов їх життя, які зведуть нанівець всі попередні здобутки. На думку експертів ООН, екологічні втрати від забруднення перевищують оціночну вартість заходів по боротьбі з ними. Щорічно через забруднення втрачається від 0,5 до 2,5 % світового ВНП, а оціночна вартість заходів, які б дали змогу радикально зменшити об'єми забруднення для індустріальних країн, становить 1-2 % [1]. Втрати тільки внаслідок забруднення довкілля в Україні складають більше 10 % ВВП через зменшення продуктивності виробництва та передчасну втрату основних фондів природних і людських ресурсів

Отже, існуючий нині в Україні економічний механізм екологічної політики оперує системою регуляторів, що загалом спонукає товаровиробників до обмеження природо-руйнівної діяльності, діяти відповідно до вимог чинних у країні законів, постанов, нормативних актів. Цю групу методів природоохоронної діяльності можна охарактеризувати як головну в усій системі законодавчо-адміністративних чинників національної екологічної політики.
Однак, екологічна політика за методом "батога" у нинішніх непростих економічних і соціальних умовах стосовно вітчизняних природокористувачів-забруднювачів, на наш погляд, ще вкрай недостатньо стимулює реальне зниження техногенних навантажень на природу, дотримання всіма суб'єктами господарської діяльності екологічних нормативів.
Причиною економічної недієвості даної, по суті, примусової групи стимуляторів охорони природи і раціонального природокористування в Україні є такі обставини:
● через побоювання держави покласти непосильний фінансовий тягар на підприємства, що перебувають у скрутному економічному становищі, розмір

1. Богдан Данилишин. Перспективи розвитку судноплавства в українському Придунав'ї// Дзеркало тижня. – 11-17 січня 2003, № 1. http://www.zn.kiev.ua/.
2. Гирусов Э.В., Бобылев С.Н., Новоселов А.Л., Чепурных Н.В. Экология и экономика природопользования. – М.: ЮНИТИ, 1998. – С. 129-130.
3. Глобальные трансформации и стратегии развития: Монография. – К.: Орияне, 2000. – С. 399-400.
4. Глобальные трансформации и стратегии развития: Монография. – К.: Орияне, 2000. – С. 400-401.
5. Гуцул. Екологічний от кутюр: Україно, посунься?// Дзеркало тижня. – 24-30 серпня 2002. – розмові кореспондента "ДТ" з офіційним радником делегації України на конференції Генеральної Асамблеї (ГА) ООН у Нью-Йорку, директором Міжнародного інституту асоціації регіональних екологічних проблем, ректором Українського державного лісотехнічного університету Юрієм ТУНИЦЕЮ http://www.zn.kiev.ua/nn/show/407/35826/).
6. Експрес-інформація: Стан навколишнього природного середовища в Україні в 1995 р. – К.: Міністерство статистики України, 1996. – С. 2.
7. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про систему оподаткування"// Зб. законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 5-ти тт, т.1. – Чернівці: Зелена Буковина, 1997. – С. 242-243.
8. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища// Зб. законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 5-ти тт, т.1. – Чернівці: Зелена Буковина, 1997. – С. 78-97; т.4. – Чернівці, 1998. – С. 37-38.
9. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. – С. 215.
10. Конференція ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, июнь 1992 года). – Новосибирск, 1992. – С. 22.
11. Костенко Ю. Реформи не роблять поодинці, коли в країні криза. Та ще й не одна//Голос України. – 1993. – 4 березня. – С. 3.
12. Ляшенко І. До методології еколого-економічного моделювання// Економіка України. – 1999, № 6. – С. 69.
13. Міністр закордонних справ України виступив на засіданні міністерської наради ОБСЄ http://news.ukrinform.com.ua/ukr/order/? id.
14. Мовчан Я.І. Екологічна освіта в контексті екологічної політики та практики// Соціально-гуманітарна освіта України та шляхи її розбудови. – К.: Генеза, 1997. – С. 129.
15. Огляд результативності природоохоронної діяльності в Україні. – С. 6.
16. Світова економіка: Підручник/ А.С. Філіпченко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін. – К.: Либідь, 2000. – С. 473.
17. Трегобчук В. Еколого безпечна економіка: альтернативи немає// Вісник НАН України, 1998, № 3-4. – С. 17.

Класифікація надзвичайних ситуацій

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях

Першочергові заходи при наданні допомоги потерпілому

Безпека життєдіяльності практична робота

Чинники, що впливають на стан здоров’я

Безпека життєдіяльності практична робота

Безпека життєдіяльності практична робота

БЖД

Парниковий ефект