ЦЕНА:
250 грн.
|
||
ЦЕНА:
575 руб.
|
||
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
Тема работы: | Виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю (ID работы: 7148) |
Направление: | Право |
Предмет: | Хозяйственное право |
Тип работы: | Курсовая работа |
Число страниц: | 40 |
Год защиты: | 2016 |
ВУЗ: | Киевский Национальный Университет им. Шевченко (КНУ им. Шевченко) |
Курс: | 3 |
Язык: | Украинский |
Содержание
ВСТУП
1. ПІДСТАВИ ВИКЛЮЧЕННЯ УЧАСНИКІВ З ТОВ
2. ПРОЦЕДУРА ВИКЛЮЧЕННЯ УЧАСНИКІВ З ТОВ
3. ПЕРСПЕКТИВИ СУДОВОГО ВИКЛЮЧЕННЯ УЧАСНИКІВ З ТОВ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ПІДСТАВИ ВИКЛЮЧЕННЯ УЧАСНИКІВ З ТОВ
2. ПРОЦЕДУРА ВИКЛЮЧЕННЯ УЧАСНИКІВ З ТОВ
3. ПЕРСПЕКТИВИ СУДОВОГО ВИКЛЮЧЕННЯ УЧАСНИКІВ З ТОВ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Введение
Актуальність теми дослідження. В умовах гострої необхідності у залученні інвестицій в економіку України та суспільного запиту ефективне врегулювання корпоративних відносин особливо помітним стають проблеми правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю. Чинні положення ЦК України, ГК України та Закону України «Про господарські товариства» давно не відображають потреби взаємодії учасників товариств з обмеженою відповідальністю при набутті, відчуженні корпоративних прав, зміни складу учасників товариства.
Враховуючи велику поширеність підприємств цієї організаційно-правової форми як партнерства, численні спори учасників товариства завдяки недолікам законодавства утворюють підстави для неоднакового правозастосування, що підриває довіру до судових рішень, зменшує інвестиційну привабливість України.
У зв'язку з цим потрібно привітати намагання Вищого господарського суду України рекомендації для суб'єктів правовідносин у цій сфері у формі тлумачень найбільш спірних питань правового статусу господарських товариств. Зокрема, можна відмітити громадське обговорення відповідних питань, що відбулося на круглому столі «Питання судової практики у спорах щодо виникнення корпоративних правовідносин та реалізації корпоративних прав», організованому ВГСУ 15 жовтня 2015 р.
Цей захід виступив практичним кроком на шляху подолання прогалин, внесення ясності та усунення суперечностей у законодавчому регулюванні корпоративних відносин, позаяк обговорювався проект відповідної постанови Пленуму ВГСУ. Одними з найбільш складних питань, які стали предметом обговорення та потребують подальшого переосмислення, стали проблеми вирішення спорів про виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю та розрахунки з даними учасникама.
Кількість учасників господарського товариства може змінюватися шляхом вступу нових членів та виходу або виключення учасників з товариства. При цьому, у науковій доктрині часто ототожнюються вихід та виключення учасника з товариства. Однак, на відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника.
Невиконання одним з учасників своїх обов’язків перед товариством може порушувати інтереси інших учасників, оскільки створюються перешкоди в реалізації їх корпоративних прав.
Виключення учасника товариства є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обов’язків, передбачених установчими документами та законом.
Виключення учасника з господарського товариства можливе лише за наявності певних підстав, чітко визначених законом та (або) установчими документами товариства.
Окремі питання досліджували авторитетні вчені І. Спасибо-Фатєєва, І. Кучеренко, О. Кібенко, В. Борисова, В. Кравчук.
Метою дослідження роботи є аналіз проблеми виключення учасників з товариства зобмеженою відповідальністю.
Відповідно до мети завданням дослідження при написанні роботи є:
1) дослідження підстав виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю;
2) проаналізувати процедуру виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю;
3) розкрити перспективи судового виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю.
Об’єктом дослідження є комплекс відносин, що виникають у процесі виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю.
Предметом дослідження дослідження є механізм виключення учасникв з товориства з обмеженою відповідальністю.
Методи дослідження. В процесі роботи використовувались такі методи наукового дослідження: 1) історичний; 2) порівняльно-правовий; 3) формально-догматичний; 4) системно-структурний та інші.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох питань, висновків, списку використаних джерел.
Враховуючи велику поширеність підприємств цієї організаційно-правової форми як партнерства, численні спори учасників товариства завдяки недолікам законодавства утворюють підстави для неоднакового правозастосування, що підриває довіру до судових рішень, зменшує інвестиційну привабливість України.
У зв'язку з цим потрібно привітати намагання Вищого господарського суду України рекомендації для суб'єктів правовідносин у цій сфері у формі тлумачень найбільш спірних питань правового статусу господарських товариств. Зокрема, можна відмітити громадське обговорення відповідних питань, що відбулося на круглому столі «Питання судової практики у спорах щодо виникнення корпоративних правовідносин та реалізації корпоративних прав», організованому ВГСУ 15 жовтня 2015 р.
Цей захід виступив практичним кроком на шляху подолання прогалин, внесення ясності та усунення суперечностей у законодавчому регулюванні корпоративних відносин, позаяк обговорювався проект відповідної постанови Пленуму ВГСУ. Одними з найбільш складних питань, які стали предметом обговорення та потребують подальшого переосмислення, стали проблеми вирішення спорів про виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю та розрахунки з даними учасникама.
Кількість учасників господарського товариства може змінюватися шляхом вступу нових членів та виходу або виключення учасників з товариства. При цьому, у науковій доктрині часто ототожнюються вихід та виключення учасника з товариства. Однак, на відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника.
Невиконання одним з учасників своїх обов’язків перед товариством може порушувати інтереси інших учасників, оскільки створюються перешкоди в реалізації їх корпоративних прав.
Виключення учасника товариства є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обов’язків, передбачених установчими документами та законом.
Виключення учасника з господарського товариства можливе лише за наявності певних підстав, чітко визначених законом та (або) установчими документами товариства.
Окремі питання досліджували авторитетні вчені І. Спасибо-Фатєєва, І. Кучеренко, О. Кібенко, В. Борисова, В. Кравчук.
Метою дослідження роботи є аналіз проблеми виключення учасників з товариства зобмеженою відповідальністю.
Відповідно до мети завданням дослідження при написанні роботи є:
1) дослідження підстав виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю;
2) проаналізувати процедуру виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю;
3) розкрити перспективи судового виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю.
Об’єктом дослідження є комплекс відносин, що виникають у процесі виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю.
Предметом дослідження дослідження є механізм виключення учасникв з товориства з обмеженою відповідальністю.
Методи дослідження. В процесі роботи використовувались такі методи наукового дослідження: 1) історичний; 2) порівняльно-правовий; 3) формально-догматичний; 4) системно-структурний та інші.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох питань, висновків, списку використаних джерел.
Заключение
Розглянувши тему виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю необхідно зробити наступні висновки.
Проблеми, пов'язані із виключенням учасника з товариства, незважаючи на їх прикладний характер, у вітчизняній літературі досліджені недостатньо.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 59 та ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на підставі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш ніж 50 відсотками загаль¬ної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. У випадку неможливості прийняття такого рішення на загальних зборах виключення учасника з ТОВ можливе тільки в судовому порядку. Суб'єктний склад можливих ініціаторів виключення обмежено учасниками ТОВ, частки яких у сукупності становлять не менше 50% від статутного капіталу товариства (або одним учасником, ступінь участі якого в статутному капіталі не менше 50%). Саме товариство та учасники, частки яких менше 50 %, права на звернення до суду з подібною вимогою позбавлені.
Зі змісту ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" вбачається, що є 2 види підстав для виключення:
1) учасник систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки;
2) учасник перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.
Слід зазначити, що критерії, наведені в ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", надаються в загальному вигляді та носять оціночний характер. Це передбачає особливу значущість і важливість вітчизняної та зарубіжної судової практики в розглянутому питанні. Необхідно відзначити, що сама судова практика є суперечливою.
В Україні системного підходу до встановлення таких підстав з боку вищих судових органів немає.
Поняття обов'язків, яке застосовується у ст. 64 Закону "Про господарські товариства", слід тлумачити у вузькому значенні. До обов'язків, за невиконання яких учасника може бути виключено з товариства, слід віднести лише ті, які безпосередньо пов'язані з участю в товаристві і випливають з корпоративних правовідносин. Це – обов'язки, які передбачені законом (ст. 11 Закону України "Про господарські товариства"), установчими документами товариства або рішеннями органів управління товариства.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про господарські товариства» законодавчо закріпленими обов'язками учасників ТОВ є:
1) додержуватися установчих документів товариства й виконувати рішення зборів та інших органів управління товариства;
2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі й пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади в розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;
3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;
4) нести інші обов'язки, які передбачені законодавством України та установчими документами.
Невиконання зобов'язання може бути підставою виключення лише тоді, коло воно є систематичним. Значення цього терміна в законодавстві не розкривається, що істотно ускладнює його правильне застосування. Однак цієї проблеми оминути не можна.
Отже, систематичність – це спільна умова для всіх видів корпоративних правопорушень, які можуть бути підставою для виключення з товариства.
Триваюче порушення учасни¬ком своїх обов'язків є одним право-порушенням, а тому незалежно від часу, протягом якого воно триває, не створює систематичності.
Тягар доведення законності виключення буде нести товариство.
Отже, вважаю, що законодавець для регулювання відносин визначення кворуму загальних зборів і, відповідно, прийняття ними рішень, не випадково застосував правову конструкцію наявності саме певного відсотку голосів учасників, а не належних їм часток.
Рішення зборів учасників про виключення учасника з товариства буде законним за таких умов:
1) дотримання процедури скликання зборів;
2) внесення цього питання до порядку денного;
3) наявності кворуму;
4) фактичного розгляду цього питання на зборах,
5) внесення пропозиції щодо виключення;
6) підтримання цього рішенням учасників, які спільно володіють більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства.
Отже, виключення проводиться за рішенням вищого огану – загальних зборів учасників.
Пропозицію щодо виключення може вносити будь-який учасник незалежно від розміру його частки та тривалості участі в товаристві.
Виключити можна лише того учасника, який має частку у розмірі менше 50% статутного капіталу.
Рішення про виключення учасника з товариства набирає чинності з моменту його прийняття.
Передбачена українським законодавством процедура виключення учасника з товариства, з одного боку, дозволяє оперативно позбавитися учасника, який не виконує своїх обов'язків або перешкоджає товариству (практично для цього потрібно близько 30 днів для скликання загальних зборів учасників), а з іншого боку, не захищає прав учасника від безпідставного виключення. Такий порядок не сприяє правовій охороні інтересів учасника, якого виключають.
Справді, виключення є способом примусового припинення корпоративних прав з ініціативи товариства за вчинене правопорушення. В цій ситуації товариство і учасник є сторонами корпоративного конфлікту, а тому не можуть бути об'єктивними. Товариство, фактично, може виключити учасника без достатніх підстав, а він потім змушений витратити багато зусиль та часу для відновлення своїх прав у судовому порядку. Врешті, питання про правомірність виключення все одно остаточно вирішується судом.
Судовий порядок виключення міг би бути важливою гарантією охорони прав учасників товариств від безпідставного виключення. Так краще для учасників
Отже, лише товариство як сторона в особі своїх органів, має право вимагати виконання корпоративних обов'язків та застосовувати відповідні санкції, зокрема у вигляді виключення. Учасники не мають корпоративних обов'язків один щодо одного, а тому їм не належить право вимоги. Інші учасники, навіть узяті всі разом, не є тотожними товариству.
Товариство – це самостійний суб'єкт корпоративних правовідносин, який реалізує свою дієздатність через органи.
Отже, виключення – це санкція, яка може бути застосована товариством, а не учасниками.
Її застосування є правом товариства і тому логічно, щоб реалізація цього права залежала лише від товариства. Це означає, що ніхто не може перешкодити товариству за наявності підстав (порушення) прийняти рішення про виключення учасника. Проблема кворуму не є перешкодою, оскільки голоси учасника, якого виключають, на нашу думку, враховуватися не повинні.
Однак ніхто не може ухвалити це рішення замість товариства. Не може цього й суд. За чинним законодавством суд не може виключити учасника з товариства ні за позовом іншого учасника, ні за позовом товариства. Це може зробити лише товариство. Учасники, які зацікавлені у виключенні, скликають загальні збори, вносять це питання до порядку денного, голосують.
Проблеми, пов'язані із виключенням учасника з товариства, незважаючи на їх прикладний характер, у вітчизняній літературі досліджені недостатньо.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 59 та ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на підставі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш ніж 50 відсотками загаль¬ної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. У випадку неможливості прийняття такого рішення на загальних зборах виключення учасника з ТОВ можливе тільки в судовому порядку. Суб'єктний склад можливих ініціаторів виключення обмежено учасниками ТОВ, частки яких у сукупності становлять не менше 50% від статутного капіталу товариства (або одним учасником, ступінь участі якого в статутному капіталі не менше 50%). Саме товариство та учасники, частки яких менше 50 %, права на звернення до суду з подібною вимогою позбавлені.
Зі змісту ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" вбачається, що є 2 види підстав для виключення:
1) учасник систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки;
2) учасник перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.
Слід зазначити, що критерії, наведені в ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", надаються в загальному вигляді та носять оціночний характер. Це передбачає особливу значущість і важливість вітчизняної та зарубіжної судової практики в розглянутому питанні. Необхідно відзначити, що сама судова практика є суперечливою.
В Україні системного підходу до встановлення таких підстав з боку вищих судових органів немає.
Поняття обов'язків, яке застосовується у ст. 64 Закону "Про господарські товариства", слід тлумачити у вузькому значенні. До обов'язків, за невиконання яких учасника може бути виключено з товариства, слід віднести лише ті, які безпосередньо пов'язані з участю в товаристві і випливають з корпоративних правовідносин. Це – обов'язки, які передбачені законом (ст. 11 Закону України "Про господарські товариства"), установчими документами товариства або рішеннями органів управління товариства.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про господарські товариства» законодавчо закріпленими обов'язками учасників ТОВ є:
1) додержуватися установчих документів товариства й виконувати рішення зборів та інших органів управління товариства;
2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі й пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади в розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;
3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;
4) нести інші обов'язки, які передбачені законодавством України та установчими документами.
Невиконання зобов'язання може бути підставою виключення лише тоді, коло воно є систематичним. Значення цього терміна в законодавстві не розкривається, що істотно ускладнює його правильне застосування. Однак цієї проблеми оминути не можна.
Отже, систематичність – це спільна умова для всіх видів корпоративних правопорушень, які можуть бути підставою для виключення з товариства.
Триваюче порушення учасни¬ком своїх обов'язків є одним право-порушенням, а тому незалежно від часу, протягом якого воно триває, не створює систематичності.
Тягар доведення законності виключення буде нести товариство.
Отже, вважаю, що законодавець для регулювання відносин визначення кворуму загальних зборів і, відповідно, прийняття ними рішень, не випадково застосував правову конструкцію наявності саме певного відсотку голосів учасників, а не належних їм часток.
Рішення зборів учасників про виключення учасника з товариства буде законним за таких умов:
1) дотримання процедури скликання зборів;
2) внесення цього питання до порядку денного;
3) наявності кворуму;
4) фактичного розгляду цього питання на зборах,
5) внесення пропозиції щодо виключення;
6) підтримання цього рішенням учасників, які спільно володіють більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства.
Отже, виключення проводиться за рішенням вищого огану – загальних зборів учасників.
Пропозицію щодо виключення може вносити будь-який учасник незалежно від розміру його частки та тривалості участі в товаристві.
Виключити можна лише того учасника, який має частку у розмірі менше 50% статутного капіталу.
Рішення про виключення учасника з товариства набирає чинності з моменту його прийняття.
Передбачена українським законодавством процедура виключення учасника з товариства, з одного боку, дозволяє оперативно позбавитися учасника, який не виконує своїх обов'язків або перешкоджає товариству (практично для цього потрібно близько 30 днів для скликання загальних зборів учасників), а з іншого боку, не захищає прав учасника від безпідставного виключення. Такий порядок не сприяє правовій охороні інтересів учасника, якого виключають.
Справді, виключення є способом примусового припинення корпоративних прав з ініціативи товариства за вчинене правопорушення. В цій ситуації товариство і учасник є сторонами корпоративного конфлікту, а тому не можуть бути об'єктивними. Товариство, фактично, може виключити учасника без достатніх підстав, а він потім змушений витратити багато зусиль та часу для відновлення своїх прав у судовому порядку. Врешті, питання про правомірність виключення все одно остаточно вирішується судом.
Судовий порядок виключення міг би бути важливою гарантією охорони прав учасників товариств від безпідставного виключення. Так краще для учасників
Отже, лише товариство як сторона в особі своїх органів, має право вимагати виконання корпоративних обов'язків та застосовувати відповідні санкції, зокрема у вигляді виключення. Учасники не мають корпоративних обов'язків один щодо одного, а тому їм не належить право вимоги. Інші учасники, навіть узяті всі разом, не є тотожними товариству.
Товариство – це самостійний суб'єкт корпоративних правовідносин, який реалізує свою дієздатність через органи.
Отже, виключення – це санкція, яка може бути застосована товариством, а не учасниками.
Її застосування є правом товариства і тому логічно, щоб реалізація цього права залежала лише від товариства. Це означає, що ніхто не може перешкодити товариству за наявності підстав (порушення) прийняти рішення про виключення учасника. Проблема кворуму не є перешкодою, оскільки голоси учасника, якого виключають, на нашу думку, враховуватися не повинні.
Однак ніхто не може ухвалити це рішення замість товариства. Не може цього й суд. За чинним законодавством суд не може виключити учасника з товариства ні за позовом іншого учасника, ні за позовом товариства. Це може зробити лише товариство. Учасники, які зацікавлені у виключенні, скликають загальні збори, вносять це питання до порядку денного, голосують.
Литература
1. Конституція України від 26 червня 1996 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30. – 141 с.
2. Господарський кодекс України. Науково-практичний коментар. / Д.М. Притика, І.В. Булгакова – К.: «Юрисконсульт», «Юстініан», 2010 р. – 1088 с.
3. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1991 р. – № 49. – 682 с.
4. Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин: Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. // Вісник господарського судочинства. – 2008 р. – № 1. – с. 22-42.
5. Про практику розгляду судами корпоративних спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. – № 13. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-08.
6. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. – № 4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16.
7. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ "Ліхтнер Бетон Львів" щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України "Про господарські товариства" (справа№ 1-3/2013) від 05.02.2013 р. // Офіційний вісник України. – 2013 р. – № 14. – 508 с.
8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ "Торговий Дім ""Кампус Коттон клаб щодо офіційного тлумачення проложення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. // Вісник Конституційного Суду України. – 2002 р. – № 4. – 17 с.
9. Андрєєв О.Б. Господарське право України: підручник / О.Б. Андрєєв, Ю.М. Жорнокуй, О.П. Гетманець – Х.: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2014 р. – Ч. 1. – 340 с.
10. Вінник О.М. Господарське право: навчальний посібник / О.М. Вінник – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2009 р. – 274 с.
11. Жук Л.А. Господарське право: навчальний посібник / Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.М. Неживець – К.: Кондор, 2007 р. – 400 с.
12. Кравчук С.Й. Господарське право України: навчальний посібник / С.Й. Кравчук – К.: Кондор, 2007 р. – 264 с.
13. Мілаш В.С. Господарське право: курс лекцій / В.С. Мілаш – Х.: Право, 2008 р. – Ч. 1. – 640 с.
14. Несинова С.В. Господарське право України: навчальний посібник / С.В. Несинова – К.: Центр учбової літератури, 2012 р. – 564 с.
15. Подцерковний О.П. Господарське право: підручник / О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька, А.В, Смітюх та ін. – Х.: Одісей, 2010 р. – 640 с.
16. Щербина В.С. Господарське право: підручник / В.С. Щербина – К.: Юрінком Інтер, 2009 р. – 640 с.
17. Щербина В.С. Господарське право: підручник / В.С. Щербина – К.: Юрінком Інтер, 2013 р. – 640 с.
18. Беляневич О. Про право учасника на участь в управліннітовариством з обмеженою відповідальністю / О. Беляневич // Юридичний журнал. – 2013 р. – № 9/10. – с. 128-135.
19. Бойчук Р.П. Окремі поблеми законодавчого визначення компетенції та правомочності загальних зборів учасників товариства з обмедженою відповідальністю / Р.П. Бойчук // Актуальні питання інноваційного розвитку. – 2012 р. – № 3. – с. 65-72.
20. Бурлаков С. Практичні аспекти виключення учасника зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю / С. Бурлаков // Юридичний радник. – 2009 р. – № 4 (30). – с. 13-19.
21. Дзюбенко С. Визначення моменту виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю / С. Дзюбенко // Юридичний радник. – 2009 р. – № 3 (29). – с. 13-19.
22. Кібенко О. Вихідучасника із товариства з обмеженою відповідальністю: проблемні питання та практичні рекомендації / О. Кібенко, А. Залеська // Українське комерційне право. – 2012 р. – № 12. – с. 21-29.
23. Короташ Я.О. Визначення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю у випадку невнесення учасником товариства свого вкладу до статутного капіталу / Я.О. Короташ // Актуальні проблеми держави і права. – 2014 р. – Виип. 71. – с. 280-288.
24. Кравчук В.М. Підстави виключення учасника товариства з обмеженою відповідальністю / В.М. Кравчук // Вісник прокуратури. – 2006 р. – № 9. – с. 105-111.
25. Кравчук В.М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах: монографія / В.М. Кравчук. – Л.: Край, – 2009 р. – 474 с.
26. Кравчук В.М. Проблема кворуму загальних зборів під час виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю / В.М. Кравчук // Вісник господарського судочинства. – 2014 р. – № 3. – с. 52-57.
27. Кравчук В.М. Проблема судової юриздикції спорів про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю / В.М. Кравчук // Вісник господарського судочинства. – 2014 р. – № 1. – с. 73-78.
28. Кравчук В.М. Процедура виключення учасника з ТОВ / В.М. Кравчук // Вісник прокуратури. – 2006 р. – № 12. – с. 98-101.
29. Крупник Р. Чи подолає Конституційний Суд України правовий колапс у корпоративних справах / Р. Крупник // Правовий тиждень. – 13 листопада 2012 р. – с. 4-5.
30. Лавріненко І. Окремі питання виключення учасника з ТОВ / І. Лавріненко // Юридична Газета. – 2015 р. – № 40 (486). – с. 30-31.
31. Лавріненко І. Правові наслідки виключення учасника з ТОВ / І. Лавріненко // Юридична Газета. – 2015 р. – № 42 (488). – с. 26-27.
32. Мельник О.В. Вихід з господарського товариства як підстава припинення корпоративних правовідносин: цивільно-правовий аспект / О.В. Мельник // Юридичний науковий електронний журнал. – 2015 р. – № 2. – с. 73-76.
33. Подцерковний О.П. Щодо розрахунків із учасником, який вийшов (вибув) із ТОВ / О.П. Подцерковний // Вісник господарського судочинства. – 2015 р. – № 4. – с. 67-75.
34. Просянюк О.В. Окремі проблеми реалізації учасником товариства з обмеженою відповідальністю права на одержання інформації про діяльність товариства / О.В. Просянюк // Часопис Київського університету права. – 2012 р. – № 4. – с. 243-246.
35. Просянюк О.В. Правове регулювання виходу з товариства з обмеженою відповідальністю / О.В. Просянюк // Університетські наукові записки. – 2013 р. – № 1 (45). – с. 148-152.
36. Сазонов В.В. Перспективи розвитку інституту товариства з обмеженою відповідальністю з огляду на законопроект "Про товариства з обмеженою відповідальністю" / В.В. Сазонов // Часопмс Київського унівурситету права. – 2011 р. – № 3. – с. 331-334.
37. Сліпенчук Н.А. Виключення учасника з товариства за рішенням суду: реалії та перспективи / Н.А. Сліпенчук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2014 р. – Випуск 24. – Том 2. – с. 97-101.
38. Спасибо-Фатєєва І. Права учасників товариства з обмеженою відповідальністю / І. Спасибо-Фатєєва // Українське комерційне право. – 2012 р. – № 12. – с. 3-7.
39. Узагальнення практики вирішення корпоративних спорів // Вісник Верховного Суду України. – 2008 р. – № 2. – с. 20-23.
40. Уразова Г.О. Право учасника на вихід із товариства з обмеженою відповідальністю / Г.О. Уразова // Проблеми законності. – 2015 р. – Вип. 129. – с. 129-138.
41. Чернобук Я. Актуальні проблеми виходу учасника із складу товариства з обмеженою відповідальністю / Я. Чернобук // Юридичний журнал. – 2011 р. – № 10. – с. 50-52.
2. Господарський кодекс України. Науково-практичний коментар. / Д.М. Притика, І.В. Булгакова – К.: «Юрисконсульт», «Юстініан», 2010 р. – 1088 с.
3. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1991 р. – № 49. – 682 с.
4. Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин: Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. // Вісник господарського судочинства. – 2008 р. – № 1. – с. 22-42.
5. Про практику розгляду судами корпоративних спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. – № 13. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-08.
6. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. – № 4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16.
7. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ "Ліхтнер Бетон Львів" щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України "Про господарські товариства" (справа№ 1-3/2013) від 05.02.2013 р. // Офіційний вісник України. – 2013 р. – № 14. – 508 с.
8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ "Торговий Дім ""Кампус Коттон клаб щодо офіційного тлумачення проложення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. // Вісник Конституційного Суду України. – 2002 р. – № 4. – 17 с.
9. Андрєєв О.Б. Господарське право України: підручник / О.Б. Андрєєв, Ю.М. Жорнокуй, О.П. Гетманець – Х.: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2014 р. – Ч. 1. – 340 с.
10. Вінник О.М. Господарське право: навчальний посібник / О.М. Вінник – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2009 р. – 274 с.
11. Жук Л.А. Господарське право: навчальний посібник / Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.М. Неживець – К.: Кондор, 2007 р. – 400 с.
12. Кравчук С.Й. Господарське право України: навчальний посібник / С.Й. Кравчук – К.: Кондор, 2007 р. – 264 с.
13. Мілаш В.С. Господарське право: курс лекцій / В.С. Мілаш – Х.: Право, 2008 р. – Ч. 1. – 640 с.
14. Несинова С.В. Господарське право України: навчальний посібник / С.В. Несинова – К.: Центр учбової літератури, 2012 р. – 564 с.
15. Подцерковний О.П. Господарське право: підручник / О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька, А.В, Смітюх та ін. – Х.: Одісей, 2010 р. – 640 с.
16. Щербина В.С. Господарське право: підручник / В.С. Щербина – К.: Юрінком Інтер, 2009 р. – 640 с.
17. Щербина В.С. Господарське право: підручник / В.С. Щербина – К.: Юрінком Інтер, 2013 р. – 640 с.
18. Беляневич О. Про право учасника на участь в управліннітовариством з обмеженою відповідальністю / О. Беляневич // Юридичний журнал. – 2013 р. – № 9/10. – с. 128-135.
19. Бойчук Р.П. Окремі поблеми законодавчого визначення компетенції та правомочності загальних зборів учасників товариства з обмедженою відповідальністю / Р.П. Бойчук // Актуальні питання інноваційного розвитку. – 2012 р. – № 3. – с. 65-72.
20. Бурлаков С. Практичні аспекти виключення учасника зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю / С. Бурлаков // Юридичний радник. – 2009 р. – № 4 (30). – с. 13-19.
21. Дзюбенко С. Визначення моменту виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю / С. Дзюбенко // Юридичний радник. – 2009 р. – № 3 (29). – с. 13-19.
22. Кібенко О. Вихідучасника із товариства з обмеженою відповідальністю: проблемні питання та практичні рекомендації / О. Кібенко, А. Залеська // Українське комерційне право. – 2012 р. – № 12. – с. 21-29.
23. Короташ Я.О. Визначення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю у випадку невнесення учасником товариства свого вкладу до статутного капіталу / Я.О. Короташ // Актуальні проблеми держави і права. – 2014 р. – Виип. 71. – с. 280-288.
24. Кравчук В.М. Підстави виключення учасника товариства з обмеженою відповідальністю / В.М. Кравчук // Вісник прокуратури. – 2006 р. – № 9. – с. 105-111.
25. Кравчук В.М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах: монографія / В.М. Кравчук. – Л.: Край, – 2009 р. – 474 с.
26. Кравчук В.М. Проблема кворуму загальних зборів під час виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю / В.М. Кравчук // Вісник господарського судочинства. – 2014 р. – № 3. – с. 52-57.
27. Кравчук В.М. Проблема судової юриздикції спорів про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю / В.М. Кравчук // Вісник господарського судочинства. – 2014 р. – № 1. – с. 73-78.
28. Кравчук В.М. Процедура виключення учасника з ТОВ / В.М. Кравчук // Вісник прокуратури. – 2006 р. – № 12. – с. 98-101.
29. Крупник Р. Чи подолає Конституційний Суд України правовий колапс у корпоративних справах / Р. Крупник // Правовий тиждень. – 13 листопада 2012 р. – с. 4-5.
30. Лавріненко І. Окремі питання виключення учасника з ТОВ / І. Лавріненко // Юридична Газета. – 2015 р. – № 40 (486). – с. 30-31.
31. Лавріненко І. Правові наслідки виключення учасника з ТОВ / І. Лавріненко // Юридична Газета. – 2015 р. – № 42 (488). – с. 26-27.
32. Мельник О.В. Вихід з господарського товариства як підстава припинення корпоративних правовідносин: цивільно-правовий аспект / О.В. Мельник // Юридичний науковий електронний журнал. – 2015 р. – № 2. – с. 73-76.
33. Подцерковний О.П. Щодо розрахунків із учасником, який вийшов (вибув) із ТОВ / О.П. Подцерковний // Вісник господарського судочинства. – 2015 р. – № 4. – с. 67-75.
34. Просянюк О.В. Окремі проблеми реалізації учасником товариства з обмеженою відповідальністю права на одержання інформації про діяльність товариства / О.В. Просянюк // Часопис Київського університету права. – 2012 р. – № 4. – с. 243-246.
35. Просянюк О.В. Правове регулювання виходу з товариства з обмеженою відповідальністю / О.В. Просянюк // Університетські наукові записки. – 2013 р. – № 1 (45). – с. 148-152.
36. Сазонов В.В. Перспективи розвитку інституту товариства з обмеженою відповідальністю з огляду на законопроект "Про товариства з обмеженою відповідальністю" / В.В. Сазонов // Часопмс Київського унівурситету права. – 2011 р. – № 3. – с. 331-334.
37. Сліпенчук Н.А. Виключення учасника з товариства за рішенням суду: реалії та перспективи / Н.А. Сліпенчук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2014 р. – Випуск 24. – Том 2. – с. 97-101.
38. Спасибо-Фатєєва І. Права учасників товариства з обмеженою відповідальністю / І. Спасибо-Фатєєва // Українське комерційне право. – 2012 р. – № 12. – с. 3-7.
39. Узагальнення практики вирішення корпоративних спорів // Вісник Верховного Суду України. – 2008 р. – № 2. – с. 20-23.
40. Уразова Г.О. Право учасника на вихід із товариства з обмеженою відповідальністю / Г.О. Уразова // Проблеми законності. – 2015 р. – Вип. 129. – с. 129-138.
41. Чернобук Я. Актуальні проблеми виходу учасника із складу товариства з обмеженою відповідальністю / Я. Чернобук // Юридичний журнал. – 2011 р. – № 10. – с. 50-52.
Другие работы этого направления