Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   350 грн.
ЦЕНА:   804 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Ознаки держави   (ID работы: 6977)

Направление: Право
Предмет: Теория государства и права
Тип работы: Курсовая работа
Число страниц: 40
Год защиты: 2016
ВУЗ: Киевский Национальный Университет им. Шевченко (КНУ им. Шевченко)
Язык: Украинский
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
1.1. Погляди мислителів щодо визначення природи держави
1.2. Передумови виникнення держави
1.3. Визначення поняття держави
РОЗДІЛ 2. ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ
2.1. Основні ознаки держави
2.2. Відмінність держави від інших організацій
РОЗДІЛ 3. СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ
3.1. Поняття сутності держави
3.2. Соціальне призначення держави
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Введение
Актуальність теми дослідження. На певному етапі розвитку суспільства виникає потреба у його специфічній, окремій організації. Втрачаючи соціальну однорідність, суспільство розділяється на частини, які відрізняються місцем і роллю в системі суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ, способом життя, духовною культурою, соціальним і майновим станом тощо. У кожної з таких суспільних груп, крім однакових спільних інтересів, постають інтереси специфічні. Отже, виникає потреба в узгодженні, координуванні таких різноманітних інтересів, у регулюванні відносин між різними частинами суспільства. Саме ця потреба і викликає до життя специфічну організацію, основним призначенням якої є забезпечення єдності, цілісності суспільства. Такою організацією є держава.
Питання про державу, її поняття, сутність і роль з давніх часів відносяться до числа основоположних в державознавстві. Це можна пояснити хоча б такими причинами: по-перше, дані питання прямо і безпосередньо зачіпають інтереси різних шарів, класів суспільства, політичних партій і рухів; по-друге, ніяка інша організація не може конкурувати з державою в багатогранності виконуваних задач і функцій, у впливі на долю суспільства; по-третє, держава - дуже складне і внутрішньо-суперечливе суспільно-політичне явище.
Народжена суспільством, його протиріччями, держава сама невпинно стає суперечливою, суперечлива її діяльність і соціальна роль. Як форма організації суспільства, призвана забезпечувати його цілісність і керованість, держава виконує функції, зумовлені потребами суспільства, а відповідно, служить його інтересам.
Держава є політичною організацією всього населення країни, його загальним надбанням і справою. Без держави неможливі суспільний прогрес, існування і розвиток цивілізованого суспільства.
Крім того, історія держави невід’ємна від історії суспільства, елементами якого є кожен з нас. Вона разом з суспільством проходить довгий історичний шлях від нерозвиненого до розвиненого, набирає на цьому шляху нові риси та властивості.
Метою дослідження роботи є дослідження поняття та ознак держави.
Відповідно до мети завданням дослідження при написанні роботи є:
1) висвітлити погляби мислитилів щодо визначення природи держави;
2) проаналізувати передумови виникнення держави;
3) розкрити визначення держави;
4) висвітлити основні ознаки держави;
5) проаналізувати відмінність державивід інших організацій;
6) розкрити поняття сутності держави;
7) проаналізувати соціальне призначення держави.
Об’єктом дослідження є теоретичні аспекти поняття та ознак держави.
Предметом дослідження є загальне поняття і ознаки держави.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальновизнаних методів і прийомів наукового пізнання. Їхнє застосування базується на засадах методологічного плюралізму, комплексності і системності.
Основним методом дослідження, що був застосований при написанні даної роботи є метод порівняльно-правового аналізу, системно-структурний, формально-логічний методи.
Теоретичну основу дослідження становлять праці науковців, такі як Бабкіна О.В., Бостан С.К., Васильєв А.С., Ведєрніков Ю.А., Волинка К.Г., Гіда Є.О., Головко О.М., Зайчук О.В., Калюжний Р.А., Каткова Т.Г., Качур В.О., Кельман М.С., Кельман М.С., Кириченко В.М., Колодій А.М., Коталейчук С.П., Котюк В.О., Крестовська Н.М., Кузьмін С.А., Лисенко С.Л., Лук'янов Д.В., Марчук В.М., Пендюра М.М., Петришин О.В., Рабінович П.М., Ромашов Р.А., Скакун О.Ф., Субботін В.М., Сухонос В.В., Хахуліна К.С., Цвік М.В., Шульга А.М. та інші.
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів та 7 підрозділів, висновків, списку використаної літератури
Заключение
Виконавши курсову роботу з теорії держави і права на тему ознаки держави, хотілося б зробити наступні висновки. Висновки необхідно зробити по розділам курсової роботи, щоб найкраще виразити свої думки щодо того чи іншого питання та роботи загалом.
У першому розділі розглянуто питання про погляди мислителів щодо визнання природи держави, передумови виникнення держави, визнання поняття держави.
У першому підрозділі першого розділу викладено інформацію щодо поглядів мислителів про походження держави. Хотілося б відмітити, що абсолютно всі дослідники поняття держави укладали в це поняття об'єднання людей в тій чи іншій формі. Так, одні вважали державу об'єднанням людей шляхом підкорення одними класами інших, інші – добровільним об'єднанням родин через неспроможність самостійно протистояти насильству. Проте ніхто не заперечує того, що держава є об'єднанням груп індивідумів.
У другому підрозділі першого розділу розглянуто питання про передумови виникнення держави. Необхідно відмітити, що всі дослідники зазначають такі передумови виникнення держави: історичні передумови виникнення держави, соціальні передумови виникнення та формування держави в різних умовах.
Щодо історичних передумов виникнення держави необхідно зазначити, що на певному етапі розвитку у суспільстві виникають проблеми взаємовідносин між новостворюваними прошарками населення, його верствами і між окремими особами. Тим самим виникає потреба у вирішенні цих питань і як наслідок зароджується нова специфічна окрема організація суспільства, яку в подальшому ми назвемо державою. Втрачаючи соціальну неоднорідність, суспільство розділяється на частини, які відрізняються місцем і роллю в системі суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ, способом життя, духовною культурою, соціальним і майновим станом тощо.
Щодо соціальних передумов виникнення держави необхідно зазначити, що сучасна матеріалістична наука пов’язує процес виникнення держави безпосередньо з виникненням права. А, взагалі, зародження державного ладу є одночасним до розвитку виробництва, переходу, як ми назвали вище, від привласнюючої до виробничої економіки.
Щодо виникнення держави в різних умовах необхідно зазначити, що формування держави – тривалий процес, який у різних народів йшов різними шляхами. Сьогодні домінує думка, що одним із основних є східний шлях виникнення держави, “азіатський спосіб виробництва” (спочатку – Древній Схід, потім – Африка, Америка, Океанія). Тут дуже стійкими і традиційними вияснились соціально-економічні відносини і структури родового устрою – земельна община, колективна власність. Управління суспільною власністю ставало важливою функцією родоплемінної знаті, яка поступово перетворювалась в уособлену соціальну групу, а її інтереси все більше відокремлювались від інтересів інших членів суспільства.
Звідси, східний (азіатський) варіант виникнення державності відрізняється від інших головним чином тим, що тут родоплемінна знать, яка виконувала суспільні потреби плавно трансформувалась в державні органи (державно-чиновницький апарат), а суспільна (колективна) власність також поступово перетворюється в державну. Приватна власність тут не мала суттєвого значення.
Отже, узагальнюючи, можна сказати, що виникнення держави обумовлено потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на нерівні за своїм соціальним становищем верстви, в здійснення ефективного соціального управління за умов збільшення населення, зміни безпосередніх родоплемінних зв’язків на опосередковані продуктами виробництва, що є проявом ускладнення суспільного життя.
У третьому підрозділі першого розділу надано визначення поняття держави. Звідси видно, що держава знову ж таки є об'єднанням, як би не трактували поняття ті чи інші джерела. Не залежно від особливостей державу трактують саме як організацію суспільства.
Держава — це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, певних соціальних сил (класів, груп, всього народу), що має апарат управління і примусу, робить свої веління загальнообов'язковими та вирішує як класові, так і загальносоціальні завдання. Держава має ряд ознак, що властиві їй як особливій організації політичної влади.
У другому розділі розглянуто питання про основні ознаки держави, відмінність держави від інших організацій.
У першому підрозділі другого розділу визначено основні ознаки держави. Хотілося б відмітити, що наступні ознаки.
1. Наявність публічної політичної влади, що має у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління і примусу.
У первісному суспільстві влада не мала політичного характеру через те, що родова община не була диференційована за інтересами і потребами її членів: вони були однакові у всіх і зводилися до виживання і репродукування людини. І лише з розподілом суспільства на різні групи і класи у індивідів з’являються різноманітні інтереси. Діяльність щодо регулювання цих інтересів називають політикою.
2. Держава є територіальною організацією населення.
Територіальна організація держави відрізняється від терену, на якому проживала первісна община, насамперед тим, що вона окреслена державними кордонами, які знаменують перехід до осілого способу життя. Державні кордони визначають межі здійснення державної влади і означають територіальну недоторканність держави. Отже, територіальні зв’язки первісної общини трансформуються в міцну територіальну організацію населення, в його розподіл за адміністративно-територіальною ознакою
3. Однією з основних ознак держави є державний суверенітет.
Державний суверенітет - це політико-юридична властивість державної влади, яка характеризує повноту, неподільність і верховенство всередині країни і незалежність у царині міжнародних відносин, у взаєминах я іншими державами.
Розрізняють дві сторони державного суверенітету: зовнішню і внутрішню.
Внутрішній суверенітет виражає верховенство, неподільність і повноту державної влади стосовно решти організацій у політичній системі суспільство, її монопольне право на законодавчу діяльність, управління і юрисдикцію всередині країни в межах всієї державної території.
Зовнішній суверенітет визначає незалежність держави у взаєминах з іншими державами, міжнародними організаціями, неприпустимість втручання у внутрішньодержавні справи ззовні.
4. Всеосяжний загальнообов’язковий характер актів держави визначається винятковими повноваженнями держави здійснювати правотворчість, тобто приймати, змінювати або скасовувати юридичні норми, які поширюють свою дію на все населення країни. Тільки держава за допомогою загальнообов'язкових актів може встановлювати правовий порядок у суспільстві і примушувати його дотримуватися.
5. Державна скарбниця складає одну з ключових ознак держави, оскільки утримання державного апарату, розвиток економіки, культури, підтримка життєдіяльності суспільства неможливі без їх фінансування з державної скарбниці.
У літературі іноді дану ознаку іменують оподаткуванням і стягуванням податків.
Іноді як основні ознаки держави розглядають єдину мову спілкування, наявність армії, а також єдиної системи оборони і зовнішньої політики.
З урахуванням наведених основних ознак держави її можна визначити як владно-політичну організацію суспільства, яка характеризується державним суверенітетом, спеціальним апаратом державного управління та примусу і встановлює правовий, порядок на певній території.
У другому підрозділі другого розділу наведено відмінність держави від інших організацій.
Держава відрізняється від інших організацій за такими ознаками:
 у кожній країні із соціальне неоднорідним суспільством може існувати лише одна держава, а організацій – багато;
 тільки держава виступає офіційним представником усього суспільства, всі інші організації репрезентують лише його частину;
 тільки держава може вирішувати загальносуспільні справи, інші ж організації вирішують справи, що стосуються, як правило, лише частини суспільства;
 держава має у своєму розпорядженні специфічний апарат, який наділений владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень, для виконання своїх завдань та функцій; тільки держава може встановлювати загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки – юридичні норми;
 тільки державна влада характеризується суверенітетом. Його ознаки: верховенство влади, повнота влади, самостійність і формальна незалежність влади від будь-якої іншої організації (або особи) як у певній країні, так і за її межами.
Державна відрізняється від влади первісного суспільства такими ознаками:
 у первісному суспільстві соціальна влада виражає і захищає інтереси всіх членів суспільства; у соціальне неоднорідному – інтереси домінуючої його частини або соціальної групи;
 у первісному суспільстві носії влади не відокремлюються за соціальним статусом чи професійно від інших членів суспільства, а у соціальне неоднорідному суспільстві носії влади в організаційному відношенні відокремлені у певні структури, «загони»;
 у первісному суспільстві населення не оподатковується;
 у соціальне неоднорідному для утримання державної влади встановлюються податки;
 у первісному суспільстві органи влади не поділяються за окремими функціями на певні види, а у соціальне неоднорідному суспільстві функції влади розподіляються між окремими органами, виникає специфічна структура влади;
 у первісному суспільстві влада поширюється на всіх членів роду, племені, на якій території вони б не перебували; а в державі влада поширюється на всіх людей, що перебувають на певній, належній їй території;
у державі складається система особливих загальнообов'язкових правил поведінки – юридичних норм, яких не знало первісне суспільство. Поняття про такі норми стало позначатися з певних причин терміном право.
У третьому розділі розглянуто питання про поняття сутності держави та соціальне призначення держави.
У першому підрозділі третього розділу визначено поняття сутності держави. Необхідно зазначити, що сутність держави — це головна, основна властивість держави, що визначає її зміст, мету, функції.
У радянській юридичній науці сутність держави довгий час розглядалася тільки з класових позицій.
Уявлення про державу, як про інститут врегулювання класових протиріч; організації, що задовольняє інтереси всіх чи більшості соціальних сил; наукової організації, інструмента класового компромісу тощо — не припускалося. Винятком була тільки радянська загальнонародна держава, яка вважалась державою всього народу, політичною організацією влади дружніх класів (робітників і колгоспного селянства).
Розглядаючи сутність держави, не можна не зазначити, що інститут держави пройшов великий історичний шлях розвитку. Природно, за цей період він змінювався, удосконалювався, його сутність зазнавала змін, відповідно до змін економічних, політичних, ідеологічних структур суспільства.
У другому підрозділі третього розділу визначено соціальне призначення держави. Необхідно зазначити, що соціальне призначення держави — постійна і досить дискусійна проблема. Багато хто з мислителів намагалися охарактеризувати значення держави для існування і розвитку суспільства. Так, Платон (виходячи із своїх поглядів на суспільство, державу і право) стверджував, що призначення держави полягає у підтримці моралі. Слід зазначити, що у багатьох мислителів античного світу та середніх віків розуміння призначення держави залежало від їх філософських і політичних поглядів. Наприклад, Г. Гроцій — утвердження загального блага, а Ж.-Ж. Руссо вважав, що призначення держави — це забезпечення загальної свободи.
Таким чином, соціальне призначення сучасної держави полягає у її різноманітті, широкій сфері діяльності, спрямованій на нормальне, безконфліктне існування суспільства.
Сучасна держава — соціальний арбітр, орган керівництва загальними справами, організатор багатьох важливих заходів, без здійснення яких неможливе функціонування суспільства. Одне з перших місць у цьому процесі належить закріпленню, забезпеченню прав і свобод людини, екологічній безпеці, технічному прогресу, здоров'ю нації, безконфліктному існуванню суспільства, забезпеченню гідного прожиткового рівня, підтримання науки, культури, освіти. Держава повинна перешкоджати різкій диференціації суспільства, щоб уникати гострих соціальних конфліктів.
Сучасна держава виступає суб'єктом легалізованого примусу, тобто вона повинна впливати на ті прошарки населення, групи, окремих людей, які є суспільно небезпечними. Її компетентні органи зобов'язані стримувати тих, хто характеризується суспільно небезпечною поведінкою, вони здійснюють певний соціальний контроль за дотриманням законів, принципів, правил людського співжиття
Литература
1. Бабкіна О.В. Теорія держави і права у схемах і визначеннях: навчальний посібник / О.В. Бабкіна, К.Г. Волинка – К.: МАУП, 2004 р. – 144 с.
2. Бостан С.К. Теорія держави і права: навчальний посібник / С.К. Бостан – К.: Академія, 2013 р. – 346 с.
3. Васильєв А.С. Теорія держави і права: підручник / А.С. Васильєв, І.В. Борщевський, В.В. Іванов – Х.: "Одіссей", 2007 р. – 448 с.
4. Ведєрніков Ю.А. Теорія держави та: навчальний посібник / Ю.А. Ведєрніков, В.С. Грекул – К.: Центр навчальної літератури, 2005 р. – 224 с.
5. Ведєрніков Ю.А. Теорія держави та: навчальний посібник / Ю.А. Ведєрніков, А.В. Папірна – К.: Знання, 2008 р. – 333 с.
6. Волинка К.Г. Теорія держави та: навчальний посібник / К.Г. Волинка – К.: МАУП, 2003 р. – 240 с.
7. Гіда Є.О. Теорія держави та права: підручник / Є.О. Гіда, Є.В. Білозьоров – К.: ФОП О.С. Ліпкан, 2011 р. – 576 с.
8. Головко О.М. Теорія держави та права: навчальний посібник / О.М. Головко – Х.: ХНУВС, 2010 р. – 277 с.
9. Зайчук О.В. Загальна теорія держави та права: навчальний посібник / О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко – К.: Юрінком Інтер, 2008 р. – 400 с.
10. Зайчук О.В. Теорія держави і права: підручник / О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко – К.: Юрінком Інтер, 2008 р. – 688 с.
11. Калюжний Р.А. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / Р.А. Калюжний, Н.М. Пархоменко, С.М. Легуша – К.: Вид. Паливода А.В., 2007 р. – 296 с.
12. Каткова Т.Г. Теорія держави і права: навчальний посібник у визначеннях і таблицях / Т.Г. Каткова – Х.: Право, 2014 р. – 96 с.
13. Качур В.О. Теорія держави і права: навчальний посібник / В.О. Качур – К.: Компринт, 2014 р. – 327 с.
14. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: підручник / М.С, Кельман, О.Г. Мурашин – К.: Кондор, 2006 р. – 477 с.
15. Кельман М.С. Загальна теорія держави та права: підручник / М.С, Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома – Львів: "Новий світ-2000", 2009 р. – 584 с.
16. Кириченко В.М. Теорія держави і права: модульний курс: навчальний посібник / В.М. Кириченко, О.М. Куракін – К.: Центр учбової літератури, 2010 р. – 264 с.
17. Колодій А.М. Теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков – К.: Юрінком Інтер, 2004 р. – 368 с.
18. Коталейчук С.П. Теорія держави та права: навчальний посібник / С.П. Коталейчук – К.: КНТ, 2009 р. – 320 с.
19. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / В.О. Котюк – К.: Атіка, 2005 р. – 592 с.
20. Крестовська Н.М. Теорія держави і права: елементарний курс: підручник / Н.М. Крестовська, Л.Г. Матвєєва – Х.: "Одісей", 2008 р. – 432 с.
21. Кузьмін С.А. Теорія держави та права в питаннях і відповідях: посібник / С.А. Кузьмін – К.: Вид. Паливода А.В., 2010 р. – 128 с.
22. Лисенко С.Л. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / В.О. Котюк – К.: "Юрисконсульт", 2006 р. – 355 с.
23. Лук'янов Д.В. Теорія держави і права: посібник / Д.В. Лук'янов, С.П. Погребняк, В.С. Смородинський, Г.О. Христова – Х.: Право, 2013 р. – 208 с.
24. Марчук В.М. Теорія держави і права: навчальний посібник / В.М, Марчук, О.В. Корольков – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012 р. – 415 с.
25. Пендюра М.М. Теорія держави і права: навчальний посібник / М.М, Пендюра – К.: О.С. Ліпкан, 2013 р. – 302 с.
26. Петришин О.В. Теорія держави і права: підручник / О.В. Петришин – Х.: Право, 2014 р. – 366 с.
27. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: навчальний посібник / П.М. Рабінович – Львів: Край, 2007 р. – 192 с.
28. Ромашов Р.А. Теорія держави і права: навчальний посібник / Р.А. Ромашов, Н.М. Пархоменко, С.М. Легуша – К.: КНТ, 2007 р. – 216 с.
29. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник/ О.Ф. Скакун – Х.: Консум, 2008 р. – 656 с.
30. Субботін В.М. Теорія держави і права: навчальний посібник / В.М. Субботін – К.: Знання, 2005 р. – 328 с.
31. Сухонос В.В. Теорія держави і права: навчальний посібник / В.В. Сухонос – Суми.: Університетська книга, 2005 р. – 536 с.
32. Хахуліна К.С. Теорія держави і права в схемах та визначеннях: навчальний посібник / К.С. Хахуліна, В.А. Малига, І.В. Стаднік – Донецьк: Донбас, 2011 р. – 340 с.
33. Цвік М.В. Загальна теорія держави і права: підручник / М.В. Цвік, О.В. Петришин – Х.: Право, 2009 р. – 584 с.
34. Шульга А.М. Теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Шульга – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2014 р. – 463 с.
35. Балаклицький А.І. Поняття та значення основних ознак держави на сучасному етапі розвитку суспільства: загальнотеоретична характеристика / А.І. Балаклицький // Держава і право. — 2011 р. — № 53. — с. 104-109.
36. Бульба О. Деякі аспекти реалізації принципу поділувлади в державах Центральної та Східної Європи // Право України. – 2008 р. – № 4. – с. 151−156.
37. Петришин О. Громадянське суспільство і держава: питання взаємовідносин // Вісник Академії правових наук України. – 2006 р. – № 4(47).– с. 3 – 12.
38. Рабінович П. Громадянське суспільство і правова держава (загальнотеоретичні міркування) // Українське право. – 1996 р. – № 3. – с. 22 – 34.
39. Телятник Л.А. Логіко-методологічне тлумачення ознак загального поняття держави/ Л. Телятник // Право України. – 2002 р. – № 9. – с. 14-18.
40. Яковюк І. Соціальна держава: до визначення зміступоняття // Вісник Академії правових наук України. – 2001 р. – № 3 (26). – с. 37 – 47.
41. Яковюк І. В. Соціальна і правова держава: співвід-ношення понять // держ. буд-во та місцеве самоврядування. – 2001 р. – Вип. 1. – с. 99 – 105.
Другие работы этого направления
Нормативно - правові акти
Ідеї співвідношення держави, права та моралі
Держава в сучасній політичній системі України
Роль преси у правовому інформуванні громадян України
Тлумачення правових норм
ПРИНЦИП ЗАКОННОСТИ ПРАВОПРИМЕНИТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Громадське суспільство: становлення та розвиток
1. Сформулюйте визначення методу теорії держави і права. 2. Визначте відмінності між правами людини і громадянина. 3. Охарактеризуйте ознаки юридичної особи.
Форми (джерела) права
Основні права та свободи людини (поняття, види, принципи, міжнародні права та державний захист)
Президент України - голова держави
Кодифікація законодавства
ЗАКОНЫ В СИСТЕМЕ ИСТОЧНИКОВ (ФОРМ) ПРАВА И ИХ КЛАССИФИКАЦИЯ
Правова система
ЮРИДИКО-ЛІНГВІСТИЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ТЕКСТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
Военные реформы Гая Мария
Юридичні факти
ПРОБЛЕМИ КОЛІЗІЙ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ (ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА)
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ НОРМОТВОРЧОЇ ТЕХНІКИ
Норми права, основні ознаки та класифікації
ПРАВОВА ПРИРОДА НОРМАТИВНИХ АКТІВ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
МІСЦЕВИЙ ДЕРЖАВНИЙ АПАРАТ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ І СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861 р. В УКРАЇНІ (ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
СУДОВИЙ ПРЕЦЕДЕНТ У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ АНГЛІЇ (ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)
Юридичні колізії та прогалини в законодавстві
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ДІЇ ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ
Правова держава
ПРАВО ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ (ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД)
Правова система як ознака Держави. Сучасний стан і перспективи розвитку форми Державного устрою України
ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ
КОНСТИТУЦІЯ І РОЗВИТОК ПРИНЦИПІВ ПРАВА УКРАЇНИ (МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ)
Англосаксонська система права
Теоретико-правові аспекти співідношення форми та типу держави
Религиозное право
Правове становище національних меншин в Україні (1917-2000)
Законодавча ініціатива
Поведінка особи у правовій сфері
Форма державного устрою України: проблеми та перспективи розвитку
ДЕРЖАВА І ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ (ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ ТА ВЗАЄМОДІЇ)
Поняття механізму держави та його суть
СВОБОДА ВІРОСПОВІДАННЯ ЛЮДИНИ: ЮРИДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ (ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Соціальні та технічні норми
Право в системі соціальних норм суспільства
ПРАВОСВІДОМІСТЬ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
Верховенство права и верховенство закона
ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
ПРОФЕСІЙНА ПРАВОСВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬТУРА ДІЛЬНИЧНОГО ІНСПЕКТОРА МІЛІЦІЇ(ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ І УДОСКОНАЛЮВАННЯ)
Стадії правозастосувального процесу
ОФИЦИАЛЬНОЕ ТОЛКОВАНИЕ ЗАКОНА
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ. (ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ)
Прогалини в праві і шляхи їх усунення