ЦЕНА:
60 грн.
|
||
ЦЕНА:
138 руб.
|
||
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
Тема работы: | Державне управління сфери виникнення адміністративо-правових відносин (ID работы: 646) |
Направление: | Право |
Предмет: | Административное право |
Тип работы: | Курсовая работа |
Число страниц: | 37 |
Год защиты: | 2007 |
Язык: | Украинский |
Содержание
Зміст:
Вступ
1. Сутність державного управління
2. Поняття адміністративно – правових відносин
3. Класифікація адміністративно – правових відносин за їх видами
4. Державно – управлінські відносини та їх регулювання
5. Напрямки вдосконалення адміністративно – правового
регулювання державного управління
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
1. Сутність державного управління
2. Поняття адміністративно – правових відносин
3. Класифікація адміністративно – правових відносин за їх видами
4. Державно – управлінські відносини та їх регулювання
5. Напрямки вдосконалення адміністративно – правового
регулювання державного управління
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Введение
Вступ
Тема курсової роботи є актуальною. Складнощі державного будівництва в Україні пов’язані не стільки з перехідним станом суспільства, скільки з загальною кризою державності. В цілому світі йде переоцінка і пере визначення ролі держави. Зокрема, розвиток і стандартизація управлінських технологій веде до збільшення участі громад в управлінні і зменшення адміністративних функцій сучасних держав. В той же час, в новому світовому порядку інститути держави починають відігравати все більше значення в стратегічному розвитку суспільства.
Внаслідок подій кінця 2004 року, в Україні склалася сприятлива ситуація для реалізації кращих напрацювань світової думки щодо розбудови сучасної системи управління державою. Нова українська модель громадсько-державного управління має всі підстави для того, щоби ввібрати в себе кращі взірці західний демократій, а також відповісти на системні виклики сучасності, що постають перед урядами та органами державної влади інших країн. При цьому, важливо не робити чужих помилок і якомога повніше осмислити і використати власний історичний досвід і прояви народної демократії. [20]
Адміністративно-правовими відносини робить державна воля, що вимагає від суб'єктів вступити у правові зв'язки між собою на паритетних засадах. Ця воля завжди виражена у формі адміністративно-правового акта.
Адміністративно-правові відносини є важливою складовою механізму адміністративно-правового регулювання, їм властиві певні особливості, зокрема:
— обов'язковою стороною виступає державний орган або його посадова особа;
— права і обов'язки сторін цих відносин пов'язані з діяльністю органів державного управління;
— як правило, відносини будуються за принципом "влада-підпорядкування";
— у випадку порушення адміністративно-правової норми відповідальність наступає перед державою;
— вони можуть виникати за ініціативою будь-якого суб'єкту адміністративного права і при цьому згоди іншої сторони не треба;
— спори, які виникають між сторонами, в більшості випадків, розглядаються в адміністративному порядку та ін.
Важливо звернути увагу на класифікацію адміністративно-правових відносин, а саме: вертикальні і горизонтальні; матеріальні і процесуальні; регулятивні і охоронні; односторонні і двосторонні та ін.
Структуру адміністративно-правових відносин складають: об'єкт (дія, поведінка людей, матеріальні предмети, речі), суб'єкт (громадяни, особи, державні органи, підприємства, установи, організації та ін.), зміст (сукупність прав і обов'язків сторін).
Добра державна (публічна) політика вимагає не тільки доброї інформації та спеціальних знань, але й вміння обирати адекватні методи та підходи в тій чи іншій ситуації. Втрати суспільства в результаті невдалих урядових проектів і програм, побудованих на слабкій аналітичній базі та неадекватних технологіях і процедурах підготовки і прийняття рішень в декілька разів перевищують кошти, потрібні для вдосконалення інститутів стратегічних аналітичних розробок та консультативного обслуговування голови держави.
Мета курсової роботи полягає у вивченні теоретичних та практичних аспектів теми.
Завдання:
1. Визначи сутність державного управління.
2. Вивчити поняття адміністративно – правових відносин.
3. Дослідити класифікацію адміністративно – правових відносин за їх видами.
4. Проаналізувати державно – управлінські відносини та їх регулювання.
5. Запропонувати напрямки вдосконалення адміністративно – правового регулювання державного управління.
Тема курсової роботи є актуальною. Складнощі державного будівництва в Україні пов’язані не стільки з перехідним станом суспільства, скільки з загальною кризою державності. В цілому світі йде переоцінка і пере визначення ролі держави. Зокрема, розвиток і стандартизація управлінських технологій веде до збільшення участі громад в управлінні і зменшення адміністративних функцій сучасних держав. В той же час, в новому світовому порядку інститути держави починають відігравати все більше значення в стратегічному розвитку суспільства.
Внаслідок подій кінця 2004 року, в Україні склалася сприятлива ситуація для реалізації кращих напрацювань світової думки щодо розбудови сучасної системи управління державою. Нова українська модель громадсько-державного управління має всі підстави для того, щоби ввібрати в себе кращі взірці західний демократій, а також відповісти на системні виклики сучасності, що постають перед урядами та органами державної влади інших країн. При цьому, важливо не робити чужих помилок і якомога повніше осмислити і використати власний історичний досвід і прояви народної демократії. [20]
Адміністративно-правовими відносини робить державна воля, що вимагає від суб'єктів вступити у правові зв'язки між собою на паритетних засадах. Ця воля завжди виражена у формі адміністративно-правового акта.
Адміністративно-правові відносини є важливою складовою механізму адміністративно-правового регулювання, їм властиві певні особливості, зокрема:
— обов'язковою стороною виступає державний орган або його посадова особа;
— права і обов'язки сторін цих відносин пов'язані з діяльністю органів державного управління;
— як правило, відносини будуються за принципом "влада-підпорядкування";
— у випадку порушення адміністративно-правової норми відповідальність наступає перед державою;
— вони можуть виникати за ініціативою будь-якого суб'єкту адміністративного права і при цьому згоди іншої сторони не треба;
— спори, які виникають між сторонами, в більшості випадків, розглядаються в адміністративному порядку та ін.
Важливо звернути увагу на класифікацію адміністративно-правових відносин, а саме: вертикальні і горизонтальні; матеріальні і процесуальні; регулятивні і охоронні; односторонні і двосторонні та ін.
Структуру адміністративно-правових відносин складають: об'єкт (дія, поведінка людей, матеріальні предмети, речі), суб'єкт (громадяни, особи, державні органи, підприємства, установи, організації та ін.), зміст (сукупність прав і обов'язків сторін).
Добра державна (публічна) політика вимагає не тільки доброї інформації та спеціальних знань, але й вміння обирати адекватні методи та підходи в тій чи іншій ситуації. Втрати суспільства в результаті невдалих урядових проектів і програм, побудованих на слабкій аналітичній базі та неадекватних технологіях і процедурах підготовки і прийняття рішень в декілька разів перевищують кошти, потрібні для вдосконалення інститутів стратегічних аналітичних розробок та консультативного обслуговування голови держави.
Мета курсової роботи полягає у вивченні теоретичних та практичних аспектів теми.
Завдання:
1. Визначи сутність державного управління.
2. Вивчити поняття адміністративно – правових відносин.
3. Дослідити класифікацію адміністративно – правових відносин за їх видами.
4. Проаналізувати державно – управлінські відносини та їх регулювання.
5. Запропонувати напрямки вдосконалення адміністративно – правового регулювання державного управління.
Заключение
Висновки
Можна зробити наступні висновки стосовно теми курсової роботи.
Адміністративні правовідносини – це частина суспільних відносин, які регулюються нормами адміністративного права шляхом впливу на поведінку суб'єктів у сфері державного управління, що приводить до виникнення між такими суб'єктами правових зв'язків державно-владного характеру. [7]
Основні ознаки адміністративних правовідносин:
1) вони виникають на основі адміністративно-правових норм;
2) характеризуються наявністю сторін, що іменуються суб'єктами адміністративного права;
3) за змістом включають в себе адміністративні права владного характеру і юридичні обов'язки;
4) є видом суспільних відносин державних органів, фізичних або юридичних осіб, організацій і спільностей;
5) здійснення суб'єктивних прав або додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.
Групувати адміністративні правовідносини можна за різними підставами:
а) залежно від кількості суб'єктів — прості та складні;
б) залежно від дії у часі — довготривалі та короткотривалі;
в) за змістом поведінки зобов'язаної сторони — пасивні та активні дії чи бездіяльність;
г) залежно від функціонального призначення — регулятивні й охоронні;
ґ) за галузевою належністю — матеріальні та процесуальні;
д) за сферами управління окремими галузями — соціально-культурною, адміністративно-політичною, економічною та ін.
Об'єктом адміністративних правовідносин є сама управлінська діяльність у сфері державного управління.
Треба підтвердити висновок, що необхідність вдосконалення адміністративно – правового регулювання державного управління цілком назріла і зволікати з цим не має достатніх підстав. Головне ж полягає в тому, що в основу реформування покласти суттєво оновлене, більш демократичне осмислення суспільного призначення адміністративного права та державного управління. Інакше кажучи, має бути доктринально створена і практично запроваджена в життя якісно нова ідеологія адміністративного праворозуміння.
Можна зробити наступні висновки стосовно теми курсової роботи.
Адміністративні правовідносини – це частина суспільних відносин, які регулюються нормами адміністративного права шляхом впливу на поведінку суб'єктів у сфері державного управління, що приводить до виникнення між такими суб'єктами правових зв'язків державно-владного характеру. [7]
Основні ознаки адміністративних правовідносин:
1) вони виникають на основі адміністративно-правових норм;
2) характеризуються наявністю сторін, що іменуються суб'єктами адміністративного права;
3) за змістом включають в себе адміністративні права владного характеру і юридичні обов'язки;
4) є видом суспільних відносин державних органів, фізичних або юридичних осіб, організацій і спільностей;
5) здійснення суб'єктивних прав або додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.
Групувати адміністративні правовідносини можна за різними підставами:
а) залежно від кількості суб'єктів — прості та складні;
б) залежно від дії у часі — довготривалі та короткотривалі;
в) за змістом поведінки зобов'язаної сторони — пасивні та активні дії чи бездіяльність;
г) залежно від функціонального призначення — регулятивні й охоронні;
ґ) за галузевою належністю — матеріальні та процесуальні;
д) за сферами управління окремими галузями — соціально-культурною, адміністративно-політичною, економічною та ін.
Об'єктом адміністративних правовідносин є сама управлінська діяльність у сфері державного управління.
Треба підтвердити висновок, що необхідність вдосконалення адміністративно – правового регулювання державного управління цілком назріла і зволікати з цим не має достатніх підстав. Головне ж полягає в тому, що в основу реформування покласти суттєво оновлене, більш демократичне осмислення суспільного призначення адміністративного права та державного управління. Інакше кажучи, має бути доктринально створена і практично запроваджена в життя якісно нова ідеологія адміністративного праворозуміння.
Литература
Список використаної літератури:
1. Конституція (Основний Закон) України. - К.: 1996 р. (із змінами)
2. КодексУкраїни про адміністративні правопорушення вiд 07.12.1984р. №8073-X (зі змінами).
3. Авер’янов В.Б. Актуальні завдання реформування адміністративного права // Право України. — 1998. — № 8.
4. Авер`янов В. Предмет адміністративного права: нова доктринальна оцінка. // Право України. - №10. – 2004. - с.25.
5. Алексеев С.С. Право: азбука - теория - философия: Опыт комплексного исследования. - М.: Статут, 1999. - С. 293.
6. Административное право Украины: Учебник/ Под общей ред. С.В. Кивалова. – Х.: «Одиссей», 2004. –880 с.
7. Адміністративне право України / За ред. Ю.П. Битяка. — Х., 2001. — 528 с.
8. Бахрах Д.Н. Аминистративное право. — М., 1996. — 368 с.
9. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В.Б. Авер'янова. – К.: 1999.
10. Козлов Ю.М. Администритивные правоотношения. — М., 1976. — 272 с.
11. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. — К., 1999.—736 с.
12. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Административне право України: Підручник.- К.: Юрінком Інтер, 2003.-544 с.
13. Основи правознавства: Навч. посіб./ За ред. С.В. Ківалова, М.П. Орзіх.-К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.-358 с.
14. Популярна юридична енциклопедія/ Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Ковальський (кер.) та ін.-К.: Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
15. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник/ Пер. з рос. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
16. Полешко А. Стан і перспективи реформування адміністративного права (з ІІІ Національної науково - теоретичної конференції) // Право України. - №7. – 2003. - с. 124.
17. Юсупов В.А. Теория административного права. — М.,1985. — 160 с.
18. http://www.rada.gov.ua – сайт Верховної Ради України.
19. http://www.vuzlib.net – сайт економіко – правової бібліотеки.
20. http://www.istc.org.ua – сайт Інституту управління суспільними змінами. Аналітична записка на тему: Інституційна організація Секретаріату Президента України (принципові вимоги та пропозиції щодо побудови діяльності).
1. Конституція (Основний Закон) України. - К.: 1996 р. (із змінами)
2. КодексУкраїни про адміністративні правопорушення вiд 07.12.1984р. №8073-X (зі змінами).
3. Авер’янов В.Б. Актуальні завдання реформування адміністративного права // Право України. — 1998. — № 8.
4. Авер`янов В. Предмет адміністративного права: нова доктринальна оцінка. // Право України. - №10. – 2004. - с.25.
5. Алексеев С.С. Право: азбука - теория - философия: Опыт комплексного исследования. - М.: Статут, 1999. - С. 293.
6. Административное право Украины: Учебник/ Под общей ред. С.В. Кивалова. – Х.: «Одиссей», 2004. –880 с.
7. Адміністративне право України / За ред. Ю.П. Битяка. — Х., 2001. — 528 с.
8. Бахрах Д.Н. Аминистративное право. — М., 1996. — 368 с.
9. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В.Б. Авер'янова. – К.: 1999.
10. Козлов Ю.М. Администритивные правоотношения. — М., 1976. — 272 с.
11. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. — К., 1999.—736 с.
12. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Административне право України: Підручник.- К.: Юрінком Інтер, 2003.-544 с.
13. Основи правознавства: Навч. посіб./ За ред. С.В. Ківалова, М.П. Орзіх.-К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.-358 с.
14. Популярна юридична енциклопедія/ Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Ковальський (кер.) та ін.-К.: Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
15. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник/ Пер. з рос. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
16. Полешко А. Стан і перспективи реформування адміністративного права (з ІІІ Національної науково - теоретичної конференції) // Право України. - №7. – 2003. - с. 124.
17. Юсупов В.А. Теория административного права. — М.,1985. — 160 с.
18. http://www.rada.gov.ua – сайт Верховної Ради України.
19. http://www.vuzlib.net – сайт економіко – правової бібліотеки.
20. http://www.istc.org.ua – сайт Інституту управління суспільними змінами. Аналітична записка на тему: Інституційна організація Секретаріату Президента України (принципові вимоги та пропозиції щодо побудови діяльності).
Другие работы этого направления