|
ЦЕНА:
60 грн.
|
||
|
ЦЕНА:
138 руб.
|
||
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Історія охоронної функції кримінального права (ID работы: 614) |
| Направление: | Право |
| Предмет: | Криминальное право |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 31 |
| Год защиты: | 2008 |
| Язык: | Украинский |
Содержание
Зміст
Вступ
Розділ 1. Поняття, значення та історичний розвиток функцій кримінального права
1.1. Історичний розвиток кримінального права та охоронної його функції
1.2. Основні юридичні джерела формування функцій кримінального права у різних народів світу
Розділ 2. Сучасне тлумачення охоронної функції кримінального права України
2.1. Визначення охоронної функції кримінального права згідно КК України
2.2. Зв’язок між охоронною функцією і принципами кримінального права
2.3. Перспективи розвитку охоронної функції кримінального права
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Розділ 1. Поняття, значення та історичний розвиток функцій кримінального права
1.1. Історичний розвиток кримінального права та охоронної його функції
1.2. Основні юридичні джерела формування функцій кримінального права у різних народів світу
Розділ 2. Сучасне тлумачення охоронної функції кримінального права України
2.1. Визначення охоронної функції кримінального права згідно КК України
2.2. Зв’язок між охоронною функцією і принципами кримінального права
2.3. Перспективи розвитку охоронної функції кримінального права
Висновки
Список використаної літератури
Введение
Вступ
Актуальність. Виникнення права, взагалі, та кримінальне право, зокрема, об’єктивно зумовлене потребою соціальної регламентації, регулювання існуючих суспільних відносин та захисту їх від різного роду посягань. Ефективність такої регламентації (регулювання) багато в чому буде залежати від того, які відправні ідеї та начала будуть покладені в його основу. Теоретична думка відповідної епохи завжди виділяє в якості кримінально-правових принципів саме ті положення, які мають в даних соціально-економічних та політичних умовах найбільш важливе, а підчас і визначальне значення. У зв’язку з цим, проблема основних положень, що лежать в основі кримінально-правової охорони суспільних відносин, завжди перебувала в полі зору фахівців науки кримінального права.
В той же час не можна погодитися з думкою, що проблема охоронної функції кримінального права є “чистою теорією” і кримінально-правові функції не мають ніякого практичного значення. По-перше, історія показує, що будь-яка правова теорія, яка має прогресивний характер для конкретної соціальної обстановки, у цій обстановці отримує закріплення у нормативному матеріалі, що відображає об’єктивний процес розвитку суспільства та правової системи. По-друге, важко не погодитися з тим, що на правосвідомість громадян впливають не тільки і не стільки конкретні правові приписи, а найбільш загальні ідеї та положення, адже загальновідомо, що громадяни більше знають функції а ніж конкретні статті Кримінального кодексу.
Ще більш актуальною дана проблема стала після прийняття Конституції України, яка закріпила найбільш загальні засади політичної, соціально-економічної та інших сфер суспільного життя, а також визначила відправні положення для побудови національної системи права. В таких умовах виникає потреба глибокої теоретичної розробки системи функцій кримінального права та її реалізації в процесі реформування діючого кримінального законодавства.
Вирішення цієї проблеми неможливе без використання значного теоретичного доробку вчених-фахівців кримінального права. Проблемою принципів та функцій кримінального права займався Фефелов П.А. У його працях відчувається різке критичне ставлення до розуміння питання про кримінально-правові принципи та функцыъ у фахівців Інституту держави та права АН СРСР. Разом з тим, питання присвячені принципам та функціям кримінального права досить детально розглянуті в роботах Загороднікова М.І, Кригера Г.А, Бєляєва М.А та Ковальова М.І., Вказані наукові розробки лягли в основу, присвяченої охоронній функції кримінального права та її реалізації в українському законодавстві.
Серед українських вчених проблема принципів та функцій кримінального права не отримала такої ґрунтовної розробки. Як правило, підручники із загальної частини кримінального права вітчизняних авторів обмежуються короткою характеристикою основних положень кримінального законодавства, що є свідченням явної недооцінки регулятивних можливостей кримінально-правових функцій. Серед українських фахівців кримінального права, розробкою проблеми кримінально-правових функцій займався Коржанський М.Й. Вбачаючи в них дієвий інструмент державної кримінально-правової політики, він намагається дати свою доволі нетрадиційну оцінку існуючим підходам до розуміння кримінально-правових функцій і виділяє саме ті з них, які як тісніше пов’язані із практичною правозастосовчою діяльністю органів кримінальної юстиції. Разом з тим, науковець занадто захоплюється регулятивними функціями кримінально-правових принципів, забуваючи про їх ідеологічну і виховну роль у суспільстві, а це в свою чергу значно звужує його розуміння проблеми.
Об’єктом дослідження у роботі є керівні начала (ідеї, положення), які характеризують зміст кримінального права і об’єктивуються в нормотворчій та правозастосовчій діяльності органів держави.
Предметом роботи є нормативний матеріал, в якому закріплені або з якого органічно витікають функції кримінального процесу.
Метою дослідження є вивчення історії охоронної функції кримінального права. Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
- ознайомитися з основними підходами до розуміння проблеми;
- розглянути історичний розвиток кримінального права та охоронної його функції;
- дати сучасне тлумачення охоронної функції кримінального права України.
Методологічну основу роботи складають формально-логічні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція). Разом з тим, враховуючи специфіку об’єкта та предмета дослідження, були застосовані наступні методи. Діалектичний метод дослідження від загального до особливого ліг в основу побудови системи функцій кримінального права України. Соціальні детермінанти формування, функціонування та розвитку охоронної функції кримінального права визначались за допомогою використання конкретно-соціологічного методу, який передбачає аналіз соціальних умов і факторів за яким існує і діє кримінальний закон. Історико-правовий метод використовувався у тих випадках, коли для розкриття змісту охоронної функції кримінального права доцільно було простежити історію її виникнення і розвитку у кримінальному законодавстві.
Актуальність. Виникнення права, взагалі, та кримінальне право, зокрема, об’єктивно зумовлене потребою соціальної регламентації, регулювання існуючих суспільних відносин та захисту їх від різного роду посягань. Ефективність такої регламентації (регулювання) багато в чому буде залежати від того, які відправні ідеї та начала будуть покладені в його основу. Теоретична думка відповідної епохи завжди виділяє в якості кримінально-правових принципів саме ті положення, які мають в даних соціально-економічних та політичних умовах найбільш важливе, а підчас і визначальне значення. У зв’язку з цим, проблема основних положень, що лежать в основі кримінально-правової охорони суспільних відносин, завжди перебувала в полі зору фахівців науки кримінального права.
В той же час не можна погодитися з думкою, що проблема охоронної функції кримінального права є “чистою теорією” і кримінально-правові функції не мають ніякого практичного значення. По-перше, історія показує, що будь-яка правова теорія, яка має прогресивний характер для конкретної соціальної обстановки, у цій обстановці отримує закріплення у нормативному матеріалі, що відображає об’єктивний процес розвитку суспільства та правової системи. По-друге, важко не погодитися з тим, що на правосвідомість громадян впливають не тільки і не стільки конкретні правові приписи, а найбільш загальні ідеї та положення, адже загальновідомо, що громадяни більше знають функції а ніж конкретні статті Кримінального кодексу.
Ще більш актуальною дана проблема стала після прийняття Конституції України, яка закріпила найбільш загальні засади політичної, соціально-економічної та інших сфер суспільного життя, а також визначила відправні положення для побудови національної системи права. В таких умовах виникає потреба глибокої теоретичної розробки системи функцій кримінального права та її реалізації в процесі реформування діючого кримінального законодавства.
Вирішення цієї проблеми неможливе без використання значного теоретичного доробку вчених-фахівців кримінального права. Проблемою принципів та функцій кримінального права займався Фефелов П.А. У його працях відчувається різке критичне ставлення до розуміння питання про кримінально-правові принципи та функцыъ у фахівців Інституту держави та права АН СРСР. Разом з тим, питання присвячені принципам та функціям кримінального права досить детально розглянуті в роботах Загороднікова М.І, Кригера Г.А, Бєляєва М.А та Ковальова М.І., Вказані наукові розробки лягли в основу, присвяченої охоронній функції кримінального права та її реалізації в українському законодавстві.
Серед українських вчених проблема принципів та функцій кримінального права не отримала такої ґрунтовної розробки. Як правило, підручники із загальної частини кримінального права вітчизняних авторів обмежуються короткою характеристикою основних положень кримінального законодавства, що є свідченням явної недооцінки регулятивних можливостей кримінально-правових функцій. Серед українських фахівців кримінального права, розробкою проблеми кримінально-правових функцій займався Коржанський М.Й. Вбачаючи в них дієвий інструмент державної кримінально-правової політики, він намагається дати свою доволі нетрадиційну оцінку існуючим підходам до розуміння кримінально-правових функцій і виділяє саме ті з них, які як тісніше пов’язані із практичною правозастосовчою діяльністю органів кримінальної юстиції. Разом з тим, науковець занадто захоплюється регулятивними функціями кримінально-правових принципів, забуваючи про їх ідеологічну і виховну роль у суспільстві, а це в свою чергу значно звужує його розуміння проблеми.
Об’єктом дослідження у роботі є керівні начала (ідеї, положення), які характеризують зміст кримінального права і об’єктивуються в нормотворчій та правозастосовчій діяльності органів держави.
Предметом роботи є нормативний матеріал, в якому закріплені або з якого органічно витікають функції кримінального процесу.
Метою дослідження є вивчення історії охоронної функції кримінального права. Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
- ознайомитися з основними підходами до розуміння проблеми;
- розглянути історичний розвиток кримінального права та охоронної його функції;
- дати сучасне тлумачення охоронної функції кримінального права України.
Методологічну основу роботи складають формально-логічні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція). Разом з тим, враховуючи специфіку об’єкта та предмета дослідження, були застосовані наступні методи. Діалектичний метод дослідження від загального до особливого ліг в основу побудови системи функцій кримінального права України. Соціальні детермінанти формування, функціонування та розвитку охоронної функції кримінального права визначались за допомогою використання конкретно-соціологічного методу, який передбачає аналіз соціальних умов і факторів за яким існує і діє кримінальний закон. Історико-правовий метод використовувався у тих випадках, коли для розкриття змісту охоронної функції кримінального права доцільно було простежити історію її виникнення і розвитку у кримінальному законодавстві.
Заключение
Висновки
Отже, узагальнюючи усе вище викладене, слід зазначити наступне. Проблема охоронної функції кримінального права потребує грунтовної розробки як з позицій кримінально-правової теорії, так і у контексті дії конкретних кримінально-правових функцій у суспільстві. Перший момент передбачає розробку такої системи кримінально-правових функцій, яка б відповідала об’єктивним умовам розвитку суспільства, держави і права, втілювала б у собі загальні ідеї, що покладені в основу всієї правової системи, не суперечила моралістичним позиціям, що склалися у суспільстві, та традіціям кримінальної політики тієї чи іншої держави; другий момент, в свою чергу, включає розробку практичних рекомендацій для законодавця щодо втілення тих чи інших функцій у нормативному матеріалі, виявлення проблем і суперечностей у кримінальному законодавстві щодо втілення у ньому конкретних кримінально-правових функцій та недоліків уу роботі правозастосовчих державних органів, які пов’язані з недотриманням або з неналежним дотриманням таких функцій.
Разом з тим, стан розробок за обома вказаними напрямами у вітчизняній науці кримінального права важко назвати навіть задовільним. У сучасній кримінально-правовій літературі проглядується явна недооцінка охоронних можливостей системи кримінально-правових функцій, а теоретичний доробок радянських фахівців вимагає суттєвого переосмислення з сучасних позицій громадянського суспільства та правової держави. У зв’язку з цим, сучасна кримінально-правова доктрина так і не спромоглася виробити єдиного підходу до розуміння даної проблеми, що, звичайно, ускладнює її висвітлення у роботі. І все ж таки система функцій кримінального права України у роботі була представлена наступним чином: історичні умови розвитку охоронної функції кримінального права, характеристика охоронної функції у взаємозв’язку з принципами кримінального права УкраїниЗапропонована модель є своєрідною спробою подолати ті розбіжності, що мають місце у кримінально-правовій літературі, присвяченій принципам кримінального права, шляхом використання позитивних моментів та аналізу недоліків кожного з підходів.
Охоронна функція спрямована на охорону відповідної системи суспільних відносин, на забезпечення їхньої недоторканості з боку правопорушників, зменшення чи усунення їх із повсякденного життя.
Слід також зауважити, що кримінальний закон виконує охоронну функцію. кримінальний закон України – це сукупність систематизованих та окремих законодавчих актів ВР України, що визначають загальні положення, підстави і межі кримінальної відповідальності, види злочинних діянь і передбачених за них покарань, підстави призначення покарання, звільнення від покарання чи відповідальності; а також це – сукупність положень міжнародних договорів, імплементованих у кримінальне законодавство України як його невід‘ємна частина.
Значення кримінального закону:
Кримінальний закон є одним із важливих засобів охорони життя, здоров’я, честі, гідності, недоторканності і безпеки людини як найвищої цінності, суспільного ладу України, її політичної та економічної систем, власності й усього правопорядку від злочинних посягань і засобом боротьби з ними.
Лише кримінальний закон містить кримінально-правові норми, які визначають загальні положення кримінального права, злочинність та караність діянь, види цих діянь та покарань за їх вчинення, підстави, обсяг та межі кримінальної відповідальності, підстави звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання.
Кримінальний закон є певним засобом виховного та превентивного впливу на осіб, засуджених за вчинення злочину, а також на інших громадян.
Охоронна функція тісно пов’язана з принципами кримінального права. Принципи кримінального права - це основні, провідні засади, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права, окремих її інститутів, правотворчу і правозастосовну діяльність. Ці принципи мають важливе значення у здійсненні кримінальної політики держави.
Охоронна функція кримінального права виконує певні завдання, що тісно пов’язані з іншими функціями не тільки кримінального характеру, але і інших суміжних галузей права. Ці галузі права, регулюючи певні суспільні відносини, сприяють їх розвиткові і реалізації. Кримінальне ж право охороняє ці відносини від злочинних посягань. Так, норми цивільного права регулюють відносини, що складаються у сфері власності. В кримінальному ж праві внаслідок його охоронної функції встановлюються каральні санкції за злочини проти власності.
Отже, узагальнюючи усе вище викладене, слід зазначити наступне. Проблема охоронної функції кримінального права потребує грунтовної розробки як з позицій кримінально-правової теорії, так і у контексті дії конкретних кримінально-правових функцій у суспільстві. Перший момент передбачає розробку такої системи кримінально-правових функцій, яка б відповідала об’єктивним умовам розвитку суспільства, держави і права, втілювала б у собі загальні ідеї, що покладені в основу всієї правової системи, не суперечила моралістичним позиціям, що склалися у суспільстві, та традіціям кримінальної політики тієї чи іншої держави; другий момент, в свою чергу, включає розробку практичних рекомендацій для законодавця щодо втілення тих чи інших функцій у нормативному матеріалі, виявлення проблем і суперечностей у кримінальному законодавстві щодо втілення у ньому конкретних кримінально-правових функцій та недоліків уу роботі правозастосовчих державних органів, які пов’язані з недотриманням або з неналежним дотриманням таких функцій.
Разом з тим, стан розробок за обома вказаними напрямами у вітчизняній науці кримінального права важко назвати навіть задовільним. У сучасній кримінально-правовій літературі проглядується явна недооцінка охоронних можливостей системи кримінально-правових функцій, а теоретичний доробок радянських фахівців вимагає суттєвого переосмислення з сучасних позицій громадянського суспільства та правової держави. У зв’язку з цим, сучасна кримінально-правова доктрина так і не спромоглася виробити єдиного підходу до розуміння даної проблеми, що, звичайно, ускладнює її висвітлення у роботі. І все ж таки система функцій кримінального права України у роботі була представлена наступним чином: історичні умови розвитку охоронної функції кримінального права, характеристика охоронної функції у взаємозв’язку з принципами кримінального права УкраїниЗапропонована модель є своєрідною спробою подолати ті розбіжності, що мають місце у кримінально-правовій літературі, присвяченій принципам кримінального права, шляхом використання позитивних моментів та аналізу недоліків кожного з підходів.
Охоронна функція спрямована на охорону відповідної системи суспільних відносин, на забезпечення їхньої недоторканості з боку правопорушників, зменшення чи усунення їх із повсякденного життя.
Слід також зауважити, що кримінальний закон виконує охоронну функцію. кримінальний закон України – це сукупність систематизованих та окремих законодавчих актів ВР України, що визначають загальні положення, підстави і межі кримінальної відповідальності, види злочинних діянь і передбачених за них покарань, підстави призначення покарання, звільнення від покарання чи відповідальності; а також це – сукупність положень міжнародних договорів, імплементованих у кримінальне законодавство України як його невід‘ємна частина.
Значення кримінального закону:
Кримінальний закон є одним із важливих засобів охорони життя, здоров’я, честі, гідності, недоторканності і безпеки людини як найвищої цінності, суспільного ладу України, її політичної та економічної систем, власності й усього правопорядку від злочинних посягань і засобом боротьби з ними.
Лише кримінальний закон містить кримінально-правові норми, які визначають загальні положення кримінального права, злочинність та караність діянь, види цих діянь та покарань за їх вчинення, підстави, обсяг та межі кримінальної відповідальності, підстави звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання.
Кримінальний закон є певним засобом виховного та превентивного впливу на осіб, засуджених за вчинення злочину, а також на інших громадян.
Охоронна функція тісно пов’язана з принципами кримінального права. Принципи кримінального права - це основні, провідні засади, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права, окремих її інститутів, правотворчу і правозастосовну діяльність. Ці принципи мають важливе значення у здійсненні кримінальної політики держави.
Охоронна функція кримінального права виконує певні завдання, що тісно пов’язані з іншими функціями не тільки кримінального характеру, але і інших суміжних галузей права. Ці галузі права, регулюючи певні суспільні відносини, сприяють їх розвиткові і реалізації. Кримінальне ж право охороняє ці відносини від злочинних посягань. Так, норми цивільного права регулюють відносини, що складаються у сфері власності. В кримінальному ж праві внаслідок його охоронної функції встановлюються каральні санкції за злочини проти власності.
Литература
Список використаної літератури
1. Конституція України із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 8 грудня 2004р. №2222-ІV - К., 1996р.
2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №25 – 26. – С. 131.
3. Кримінально-виконавчий кодекс України. - К., 2005.
4. Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / За відп. ред. Шибіко В.П. – К., 2000. – С. 454.
5. Александров, Антипов. Кримінальне право. Особлива частина. – Правові джерела, 1999.
6. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінальне право України. –Атіка, 2001.
7. Гладун З.С., Федшин М.Г. Основи конституційного права України: Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів усіх форм навчання. –Вид. 2-е, доп. –Тернопіль: Астон, 2001.
8. Історія держави і права України. 4.2: Підручник для юридичних вищих навчальних закладів і факультетів: У 2 ч./ А.И. Рогожин, М.М. Страхов, В.Д. Гончаренко та ін. : За ред. акад. Академії правових наук України А.И. Рогожина. - К., 1996.
9. Історія держави і права України: навчальний посібник для студентів юрид. Вузів та факультетів. За ред. професора В.Г. Гончаренка. - К.: Вентурі., 1996.
10. История государства й права Украинской ССР. К., 1987. — Т. I.
11. Келина С.Г., Кудрявцев В.Н. Принципы советского уголовного права. – М., 1988. – 176с.
12. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. - 1196 с.
13. Кримінальне право України. Загальна частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. П.С. Матишевського та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2001.
14. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. Вищ. Закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В,В. Сташиса, В.Я.Тація. –Київ –Харків: Юрінком Інтер – Право, 2002. –416с.
15. Кримінальне право України: Загальна частина / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Київ—Харків: Юрінком Інтер—Право, 2001.
16. Кримінальне право України: Загальна частина: / Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. та ін.; Відп. ред. Кондратьєв Я. Ю.; Наук. ред. Клименко В. А. та Мельник М. І. - К., Правові джерела, 2002.
17. Кримінальне право України. Загал. частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. П.С.Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 512 с.
18. Конституційне право України, друге видання, виправлене й доповнене, за ред. Проф. В.Ф. Погорілка, К.:Наукова думка, 2000р. –463с.
19. Коржанський М.Й. Кримінальне право України. Загальна частина. –Київ-Харків, 2001.
20. Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина. –К., 2000. – С.168.
21. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. - К.: Атака, 2003.
22. Музиченко П.П. Історія держави і права України: навчальний посібник. - К. 1999.
23. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — К.: Каннон, А.С.К., 2003.
24. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, 2001.
25. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України/ Відп. ред.: В.Ф. Бойко та інші. - К.: А.С.К., 2001.
26. Советское уголовное право: Общая часть. / Под ред. проф. Н.А. Беляева и проф. М.И. Ковалева. – М., 1977. – 542с.
27. Советское уголовное право: Часть Общая. Учебное пособие для юр.вузов / Под ред. Н.И. Загородникова. –М., 1973. – 478 с.
28. Тертишник В.М. Уголовний процес: Підручник. – Харків: Арсіс, 2000.
29. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков, А.М. Колодій, О.Д. Тихомиров, В.С. Ковальський; За ред. С.Л. Лисенкові. –К.: Хрінком Інтер, 2005.
30. Чернишова Н.В. Кримінальне право України (Загальна частина). Навчальний посібник. –К.: Атіка, 2003. 288с.
1. Конституція України із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 8 грудня 2004р. №2222-ІV - К., 1996р.
2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №25 – 26. – С. 131.
3. Кримінально-виконавчий кодекс України. - К., 2005.
4. Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / За відп. ред. Шибіко В.П. – К., 2000. – С. 454.
5. Александров, Антипов. Кримінальне право. Особлива частина. – Правові джерела, 1999.
6. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінальне право України. –Атіка, 2001.
7. Гладун З.С., Федшин М.Г. Основи конституційного права України: Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів усіх форм навчання. –Вид. 2-е, доп. –Тернопіль: Астон, 2001.
8. Історія держави і права України. 4.2: Підручник для юридичних вищих навчальних закладів і факультетів: У 2 ч./ А.И. Рогожин, М.М. Страхов, В.Д. Гончаренко та ін. : За ред. акад. Академії правових наук України А.И. Рогожина. - К., 1996.
9. Історія держави і права України: навчальний посібник для студентів юрид. Вузів та факультетів. За ред. професора В.Г. Гончаренка. - К.: Вентурі., 1996.
10. История государства й права Украинской ССР. К., 1987. — Т. I.
11. Келина С.Г., Кудрявцев В.Н. Принципы советского уголовного права. – М., 1988. – 176с.
12. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. - 1196 с.
13. Кримінальне право України. Загальна частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. П.С. Матишевського та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2001.
14. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. Вищ. Закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В,В. Сташиса, В.Я.Тація. –Київ –Харків: Юрінком Інтер – Право, 2002. –416с.
15. Кримінальне право України: Загальна частина / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Київ—Харків: Юрінком Інтер—Право, 2001.
16. Кримінальне право України: Загальна частина: / Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. та ін.; Відп. ред. Кондратьєв Я. Ю.; Наук. ред. Клименко В. А. та Мельник М. І. - К., Правові джерела, 2002.
17. Кримінальне право України. Загал. частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. П.С.Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 512 с.
18. Конституційне право України, друге видання, виправлене й доповнене, за ред. Проф. В.Ф. Погорілка, К.:Наукова думка, 2000р. –463с.
19. Коржанський М.Й. Кримінальне право України. Загальна частина. –Київ-Харків, 2001.
20. Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина. –К., 2000. – С.168.
21. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. - К.: Атака, 2003.
22. Музиченко П.П. Історія держави і права України: навчальний посібник. - К. 1999.
23. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — К.: Каннон, А.С.К., 2003.
24. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, 2001.
25. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України/ Відп. ред.: В.Ф. Бойко та інші. - К.: А.С.К., 2001.
26. Советское уголовное право: Общая часть. / Под ред. проф. Н.А. Беляева и проф. М.И. Ковалева. – М., 1977. – 542с.
27. Советское уголовное право: Часть Общая. Учебное пособие для юр.вузов / Под ред. Н.И. Загородникова. –М., 1973. – 478 с.
28. Тертишник В.М. Уголовний процес: Підручник. – Харків: Арсіс, 2000.
29. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков, А.М. Колодій, О.Д. Тихомиров, В.С. Ковальський; За ред. С.Л. Лисенкові. –К.: Хрінком Інтер, 2005.
30. Чернишова Н.В. Кримінальне право України (Загальна частина). Навчальний посібник. –К.: Атіка, 2003. 288с.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?