Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   500 грн.
ЦЕНА:   1150 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Процедура вчинення нотаріальних проваджень   (ID работы: 5576)

Направление: Право
Предмет: Нотариат
Тип работы: Дипломная работа
Число страниц: 86
Год защиты: 2015
ВУЗ: Киевский Национальный Университет им. Шевченко (КНУ им. Шевченко)
Курс: 5
Язык: Украинский
Содержание
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НОТАРІАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ
1.1. Поняття нотаріального провадження
1.2. Класифікація нотаріальних проваджень
1.3. Норми, що регулюють нотаріальне провадження у системі права
2. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ
2.1. Правила вчинення нотаріальних проваджень
2.2. Елементи процедури вчинення нотаріальних проваджень
2.3. Строки вчинення нотаріального провадження
2.4. Визначення місця вчинення нотаріального провадження
2.5. Стадії вчинення нотаріального провадження
2.6. Об’єднання та роз’єднання нотаріальних проваджень
3. ПРАКТИКА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ
3.1. Нотаріальне провадження щодо посвідчення договорів довічного утримання (догляду) відносно рухомого майна
3.2. Нотаріальне провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Введение
ВСТУП
Актуальність теми. Нотаріальне провадження є елементом нотаріального процесу, що характеризує його предметні ознаки. Предметом нотаріальної діяльності є справи, що випливають з цивільних (у широкому розумінні) правовідносин, у яких відсутній спір про право і про факт.
Нотаріальне провадження в цілому можна визначити як сукупність процесуальних дій, що здійснюються нотаріусами й іншими суб’єктами нотаріального процесу у визначеному, закріпленому законом порядку.
Тим самим підкреслюється, що форма і порядок вчинення нотаріальних дій мають визначену правову врегульованість.
Вид же нотаріального провадження (чи окремі нотаріальні провадження) — це порядок вчинення об’єднаних у певні групи нотаріальних дій, подібних за своєю матеріально-правовою природою, що обумовила процесуальні особливості їх вчинення.
Порядок вчинення нотаріальних дій регламентують загальні та спеціальні правила, дотримання яких є загальнообов’язковим, тому що цим забезпечується правильне і швидке вирішення нотаріальної справи, видання законного й обґрунтованого нотаріального акта.
Численні пропозиції по удосконаленню чинного законодавства про нотаріат характеризуються непослідовністю у розробці законопроектів, відсутністю узагальнень зроблених ученими пропозицій.
Істотний вклад у розвиток нотаріату в Україні зробили С.Я. Фурса, В.В. Баранкова, якими були підготовлені відповідно докторська та кандидатська дисертації. Цими вченими було започатковано науковий підхід до вивчення проблем нотаріату, але їх фундаментальні роботи датовані 1997– 2003 роками. У 2008 році кандидатську дисертацію захистила І.С.Мельник, її праця стосувалася дослідження питання опротестування векселів нотаріусами. Ця вагома для науки праця враховує сучасні зміни у законодавстві, але стосується вузького кола питань. Однак комплексного теоретичного дослідження з питань нотаріального процесу, що враховувало б чинне законодавство України, не проводилося.
Теоретичну основу для висновків, зроблених у дипломній роботі, становлять праці таких учених: А.Б. Абилової, М.Г. Авдюкова, В.М. Аргунова, В.В. Баранкової, М.І. Бондарева, П.П. Глущенка, К.В. Гринберга, В.В. Єфимової, Ю.О. Заіки, М.Ф. Злотнікова, В.В. Комарова, І.Г. Медведєва, С.Г. Пасічник, Ж.В. Патращука, Л.К. Радзієвської, Г.С. Семакова, Л.А. Стешенко, Ф. Рико, Ж. Рицфоля, Л.В. Усовича, Г. Г. Черемних, В.М. Черниш, С.Я. Фурси, Є.І. Фурси, Т.М. Шамби, Я.М. Шевченко, К.С. Юдельсона, В.В. Яркова, Ж. Ягра та ін.
Нечітке регламентування, недостатнє дослідження зазначеної проблеми в умовах оновленого законодавства України, яке врегульовує питання нотаріату та процедури вчинення нотаріальних дій, важливість для законотворчої та правозастосовчої діяльності, свідчать про актуальність обраної теми.
Метою даної роботи є вивчення процедури нотаріальних проваджень.
Виходячи з мети у роботі були поставлені наступні завдання:
1. розглянути поняття нотаріального провадження;
2. надати класифікацію нотаріальних проваджень;
3. вивчити норми, що регулюють нотаріальне провадження;
4. дослідити правила вчинення нотаріальних проваджень;
5. описати елементи процедури вчинення нотаріальних проваджень;
6. вивчити строки вчинення нотаріального провадження;
7. розглянути визначення місця вчинення нотаріального провадження;
8. описати стадії вчинення нотаріального провадження;
9. дослідити об’єднання та роз’єднання нотаріальних проваджень;
10. описати нотаріальне провадження щодо посвідчення договорів довічного утримання (догляду) відносно рухомого майна;
11. розглянути нотаріальне провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.
Об’єктом даної роботи є нотаріальне провадження.
Предметом даної роботи є вивчення нотаріального провадження.
У процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Методологічною основою дослідження став діалектичний метод, використання якого дозволило скласти цілісну систему уявлень про процедуру вчинення нотаріальних проваджень в Україні, сутність, зміст та послідовність вчинення процесуальних дій нотаріусом та іншими учасниками нотаріального процесу при вчиненні нотаріальної дії. Формально-логічний метод дозволив виявити суперечності у понятійному апараті нотаріально-процесуального права, розробити пропозиції щодо його вдосконалення. Метод синтезу та аналізу допоміг визначити сутність та значення нотаріального провадження, процедуру вчинення нотаріальних дій, зміст вчинюваних процесуальних дій. Порівняльно-правовий метод дозволив виявити позитивний правозастосовчий досвід іноземних держав щодо зазначеної проблематики та можливості його запозичення в Україні. Методи прогнозування, моделювання допомогли сформулювати пропозиції змін та доповнень до законодавства, яке регулює питання процедури вчинення нотаріальних дій, цивільного законодавства України.
Дана робота складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури та додатків.
Заключение
ВИСНОВОК
Нотаріальний процес - це сукупність вчинюваних нотаріальних проваджень або нотаріальних дій, якщо за однією заявою вчиняється одне провадження, та нотаріально-процесуальних правовідносин, які виникають під час вчинення нотаріального провадження.
До компетенції нотаріальних органів належать різні за складністю провадження. Іноді навіть здається, що в окремих нотаріальних провадженнях робота нотаріуса складається лише з механічних, а не правових дій нотаріуса. Але це удавана простота, ціну якої буває важко визначити, вона визначається лише потім, коли постає питання про відповідальність нотаріуса.
Для того, щоб позбавитись можливих помилок, необхідно визначити, до яких стадій потрібно віднести окремі нотаріальні дії, які потім складуть нотаріальне провадження або окремий його етап. Стадії нададуть можливість конкретизувати дії нотаріуса в різні проміжки часу та на різних етапах провадження, створять умови для самоконтролю нотаріусом. Крім наукового значення визначення стадій процесу надасть можливість більш глибоко продумати та законодавче закріпити всі необхідні дії нотаріуса на різних стадіях розвитку нотаріального процесу.
В першу чергу це стосується конкретизації заходів щодо охорони спадкового майна (в гл. 6 Закону ст. 63), де передбачається повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини, що, безумовно, має значення для отримання спадщини, але прямо не відноситься до заходів щодо охорони спадкового майна. При цьому, зовсім не регламентується питання щодо процесуального порядку встановлення кола осіб, які мають право на отримання спадщини. Так само потребують докладного аналізу й інші нотаріальні провадження - вчинення виконавчих написів, прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів та інші.
Крім того, неможливо говорити про єдиний порядок вчинення нотаріальних дій лише за послідовністю їх вчинення, не визначаючи єдиних підстав відмови у вчиненні нотаріальної дії, на якій стадії це можливо, яким чином це має здійснюватись. Це положення можна досить ретельно прослідкувати на такому прикладі: громадянин звернувся до нотаріуса за вчиненням нотаріального провадження щодо укладення угоди про відчуження транспортного засобу, коли в нього немає технічного паспорту на цей автомобіль. Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, але на якій стадії: одразу чи він має право або зобов'язаний витребувати від підприємств, установ організацій документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії?
Отже, як кожний процес, нотаріальний процес у своєму розвитку проходить певні стадії. Якщо нотаріальне провадження складається з кількох етапів, то на кожному етапі нотаріального провадження мають місце стадії нотаріального провадження. Нотаріальний процес проходить такі стадії:
1) стадія виникнення нотаріальних правовідносин, підготовка до вчинення нотаріального провадження і одночасно розгляд заяви по суті;
2) стадія вчинення нотаріального провадження.
Автором під поняттям виникнення нотаріальних правовідносин мається на увазі момент подання письмової або усної заяви особи, або надходження відомостей до нотаріуса, які мають бути визначеними законом та спонукати порушення нотаріального провадження. Так, для більшості нотаріальних проваджень звернення заявника до нотаріуса визначає виникнення нотаріальних процесуальних правовідносин.
З об'єктивної точки зору саме з моменту звернення заявника до нотаріуса або нотаріальних органів слід вважати, що виникли нотаріальні процесуальні правовідносини. Це положення можна підтвердити тим, що саме з цього моменту фактично нотаріус починає вчиняти нотаріальні дії, які мають бути оплачені, і з цього моменту необхідно визначати час, що був витрачений приватним нотаріусом на вчинення нотаріального провадження. З іншого боку, саме з цього моменту у заявника виникає можливість оскаржити дії нотаріуса.
Слід зазначити, що у деяких авторів публікацій, які пропонують визначати стадії нотаріального процесу, модель стадій нотаріального процесу в тій чи іншій мірі запозичується з цивільного процесуального права і в цьому випадку не враховуються особливості нотаріального процесу, а робиться спроба користуватись терміном порушення діяльності нотаріуса, визначаються окремі стадії підготовки і розгляду заяви по суті. Таке запозичення термінології та змісту стадій цивільного процесу неможливе, оскільки у цивільному процесі стадія підготовки триває 7-20 днів. Це дає можливість сторонам підготуватись до судового розгляду, викликати в судове засідання всіх заінтересованих осіб та свідків тощо, тобто ця стадія має забезпечувати можливість судового розгляду. Аналогічно й судовий розгляд має значні за обсягом та змістом процесуальні дії всіх суб'єктів процесу. Отже спрямованість судового процесу в порядку цивільного судочинства має метою встановити об'єктивну істину по справі, в той час, як нотаріальний процес має завдання лише, так би мовити зафіксувати права та факти і надати їм такої форми яка буде свідчити про їх безспірність. Це докорінно відрізняє нотаріальний процес від цивільного. Це положення зумовлює необхідність осіб безспірно доводити ті обставини та права, які вони мають намір посвідчити або засвідчити.
Загальним правилом має бути надання всіх необхідних для вчинення нотаріального провадження документів самими особами. Винятком з цього правила є повноваження нотаріуса, які мають сприяти громадянам та юридичним особам у вчиненні нотаріального провадження.
Литература
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Радзієвська Л. К., Пасічник С. Г. Нотаріат в Україні: [навч. посіб]. / Л. К. Радзієвська, С. Г. Пасічник – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 317 с.
2. Панталієнко Я. П. Загальні правила посвідчення правочинів / Я. П. Панталієнко // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2005. – № 12. – С. 5–6.
3. Фурса С. Я., Фурса Є. І. Нотаріат в Україні: Теорія і практика: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.]. – К.: А.С.К., 2001. – 208 с.
4. Фурса С. Я. Нотаріальний процес: Теоретичні основи / С. Я. Фурса. – К.: Істина, 2002. – 976 с.
5. Синеокий О. В. Адвокатура как институт правовой помощи и защиты: [учебное пособие] / О. В. Синеокий. – Х.: Право, 2008. – 496 с.
6. Хотенець П. В. Правовий статус адвоката в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук / П. В. Хотенець. – Х., 2002. – 19 с.
7. Фурса С. Я., Фурса Є. І. Адвокат у цивільному процесі: [наук.-прак. посіб.] / С. Я. Фурса, Є. І. Фурса – К.: Видавець Фурса С. Я.; КНТ, 2006. – 212 с.
8. Фіолевський Д. П. Юридична етика / Д. П. Фіолевський. – К., 2005. – 209 с.
9. Сміх В. В. Правове становище адвоката під час забезпечення права особи на правову допомогу / В. В. Сміх // Право України. – 2005. – № 10. – С. 86–89.
10. Сердюк В. В. Деякі проблемні питання надання безоплатної правової допомоги / В. В. Сердюк // Адвокат. – 2006. – № 11. – С. 8–13.
11. Полуньєв О. С. Правова природа нотаріату та нотаріальної діяльності як об’єкт державного регулювання в Україні: теоретичний та практичний аспект / О. С. Полуньєв // Влада. Людина. Закон. – 2003. – № 12. – С .101–104
12. Рабовська С. Я. Правовий порядок нотаріального оформлення здійснення права на спадкування / Світлана Янівна Рабовська // Часопис Київського університету права – № 3 – 2011 – С. 160–161.
13. Чижмар К. І. Мін’юст визначатиме розмір плати за вчинення нотаріальних дій, обов’язковість яких передбачена законом» / Катерина Іванівна Чижмар // Закон і Бізнес – 02.09.2011 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/36485
14. Byelov D., Bysaga Yu., Lenger Ya., Constitutional Law Science / D.Byelov, Yu.Bysaga, Ya.Lenger // Науковий вісник УжНУ. – Серія «Право». – Вип. № 26. – Т. 1. – 2014. – С. 123–126.
15. Бисага Ю. М., Бєлов Д. М. Права людини: основні напрямки сучасного розвитку / Ю. М. Бисага, Д. М. Бєлов // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». – 2006. – Вип. 5. – С. 89–93.
16. Чижмар К. И. Нормативно-правовые основы взаимоотношений института нотариата и адвокатуры / К. И. Чижмар // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. – 2014. – Т. 27 (66). № 2. – С. 98-103.
17. Комаров В. В. Нотаріат в Україні: підручник / В. В. Комаров, В. В. Баранкова. – Х.: Право, 2011. – 384 с.
Другие работы этого направления