ЦЕНА:
320 грн.
|
||
ЦЕНА:
734 руб.
|
||
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
Тема работы: | Форми і методи здійснення державної влади, її легітимність і легальність (ID работы: 5572) |
Направление: | Право |
Предмет: | Теория государства и права |
Тип работы: | Курсовая работа |
Число страниц: | 36 |
Год защиты: | 2012 |
Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
Розділ 1. Поняття і ознаки державної влади, як особливому різновиду соціальної влад
1.1 Визначення влади. Співвідношення видів влади
1.2 Ознаки та властивості державної влади
Розділ 2. Форми і методи здійснення державної влади, її легітимність і легальність
Розділ 3. Єдність і поділ властей Висновки
Список використанної літератури
Розділ 1. Поняття і ознаки державної влади, як особливому різновиду соціальної влад
1.1 Визначення влади. Співвідношення видів влади
1.2 Ознаки та властивості державної влади
Розділ 2. Форми і методи здійснення державної влади, її легітимність і легальність
Розділ 3. Єдність і поділ властей Висновки
Список використанної літератури
Введение
Тема даною курсовою державна влада є дуже актуальною у наш час узвязку з швидкими темпами розвитку правової держави України.
Влада - це право і можливість розпорядиться ким-небудь або чим-небудь, а також підпорядковувати своїй волі. Влада – це можливість або здатність дії на життєдіяльність, поведінку людей і колективів за допомогою яких-небудь засобів: авторитету, волі, права, насильства. Державна влада виникає одночасно з державою і є його невід'ємним атрибутом. Державна влада – це політичне керівництво суспільством здійснюване за допомогою органів держави і інших державних установ на користь або народу, або класів, або соціальних груп.
Влада з'явилася з виникненням людського суспільства і буде в тій або іншій формі завжди супроводити його розвитку. Ще Арістотель затверджував в своїй роботі “Політика”, що владний механізм необхідний для регулювання “спілкування між людьми”, оскільки “верховна влада всюди пов'язана з ладом державного управління.”
Влада в рамках виконуваних функцій породжує стосунки розпорядження і підпорядкування, направлені, перш за все на підтримку і відтворення ладу, що склався, зафіксованого в конституції, законах і інших нормативних актах, і вимагає обов'язкового виконання без виключень.
У суспільстві владу здійснює політичне керівництво, в той же час вона несе перед ним конституційну і етичну відповідальність, яка настає при невиконанні обов'язків, зловживанні правами.
У сучасних же умовах, коли Україна переживає складний період формування правових, економічних, соціальних основ демократичного суспільства сильна, дієздатна влада є першою умовою успішних перетворень. Без неї не створити передумов економічного зростання, неможливі справжня демократія, висока культура і моральність.
Державна влада є направляючою і організуючою силою, здатною приймати рішення і втілювати їх в життя.
Влада - це право і можливість розпорядиться ким-небудь або чим-небудь, а також підпорядковувати своїй волі. Влада – це можливість або здатність дії на життєдіяльність, поведінку людей і колективів за допомогою яких-небудь засобів: авторитету, волі, права, насильства. Державна влада виникає одночасно з державою і є його невід'ємним атрибутом. Державна влада – це політичне керівництво суспільством здійснюване за допомогою органів держави і інших державних установ на користь або народу, або класів, або соціальних груп.
Влада з'явилася з виникненням людського суспільства і буде в тій або іншій формі завжди супроводити його розвитку. Ще Арістотель затверджував в своїй роботі “Політика”, що владний механізм необхідний для регулювання “спілкування між людьми”, оскільки “верховна влада всюди пов'язана з ладом державного управління.”
Влада в рамках виконуваних функцій породжує стосунки розпорядження і підпорядкування, направлені, перш за все на підтримку і відтворення ладу, що склався, зафіксованого в конституції, законах і інших нормативних актах, і вимагає обов'язкового виконання без виключень.
У суспільстві владу здійснює політичне керівництво, в той же час вона несе перед ним конституційну і етичну відповідальність, яка настає при невиконанні обов'язків, зловживанні правами.
У сучасних же умовах, коли Україна переживає складний період формування правових, економічних, соціальних основ демократичного суспільства сильна, дієздатна влада є першою умовою успішних перетворень. Без неї не створити передумов економічного зростання, неможливі справжня демократія, висока культура і моральність.
Державна влада є направляючою і організуючою силою, здатною приймати рішення і втілювати їх в життя.
Заключение
У даній курсовій роботі феномен державної влади розглядувався з різної висоти теоретичного вивчення, а саме:
- як особливий політичний інститут, організація, що здійснює публічну політичну владу, або апарат цієї влади;
- як апарат державної влади, сукупність владних органів і посадових осіб і їх відношення, зв'язки між ними;
- як систему державних інститутів, органів законодавчої, старанної і судової влади.
Дослідження природи державної влади показало, що державність повинна залишатися основною цінністю громадянина України. З твердою державною владою він зв'язує надії на захист життя, здоров'я, свободи, гідності, конституційних буд, безпеки кордонів, справедливості у сфері майнових стосунків.
Успішне будівництво економічно розвиненої федеральної держави, досягнення політичної і суспільної стабільності неможливі без погодженої діяльності всіх рівнів влади.
Сенс демократії не в тому, що народ проголошується джерелом влади, не в тому, що органи державної влади оголошують себе органами, через які “народ здійснює свою владу”, а в тому, що всі повноправні громадяни (їх об'єднання, організовані групи) формально в рівній мірі допускаються до формування найвищих органів державної влади і тим самим - до формування державної волі.
Серед важливих передумов серйозного поліпшення функціонування державної влади і підвищення ефективності її органів в нашій країні необхідно виділити наступні:
- підвищення ефективності законодавчого процесу;
- посилення результативності в реалізації ухвалених законів;
- підвищення взаємодії між різними гілками влади;
- вдосконалення законодавчої техніки і планерування;
- всестороннє розширення зв'язків між депутатами і виборцями;
-подальший розвиток і оновлення всієї законодавчої бази Української держави і суспільства.
На закінчення хотілося б виразити надію про те, що законодавчі і показні органи в нашій країні вноситимуть ваговитий вклад до розвитку нашої країни, забезпечення гідного життя наших співгромадян і процвітання України
- як особливий політичний інститут, організація, що здійснює публічну політичну владу, або апарат цієї влади;
- як апарат державної влади, сукупність владних органів і посадових осіб і їх відношення, зв'язки між ними;
- як систему державних інститутів, органів законодавчої, старанної і судової влади.
Дослідження природи державної влади показало, що державність повинна залишатися основною цінністю громадянина України. З твердою державною владою він зв'язує надії на захист життя, здоров'я, свободи, гідності, конституційних буд, безпеки кордонів, справедливості у сфері майнових стосунків.
Успішне будівництво економічно розвиненої федеральної держави, досягнення політичної і суспільної стабільності неможливі без погодженої діяльності всіх рівнів влади.
Сенс демократії не в тому, що народ проголошується джерелом влади, не в тому, що органи державної влади оголошують себе органами, через які “народ здійснює свою владу”, а в тому, що всі повноправні громадяни (їх об'єднання, організовані групи) формально в рівній мірі допускаються до формування найвищих органів державної влади і тим самим - до формування державної волі.
Серед важливих передумов серйозного поліпшення функціонування державної влади і підвищення ефективності її органів в нашій країні необхідно виділити наступні:
- підвищення ефективності законодавчого процесу;
- посилення результативності в реалізації ухвалених законів;
- підвищення взаємодії між різними гілками влади;
- вдосконалення законодавчої техніки і планерування;
- всестороннє розширення зв'язків між депутатами і виборцями;
-подальший розвиток і оновлення всієї законодавчої бази Української держави і суспільства.
На закінчення хотілося б виразити надію про те, що законодавчі і показні органи в нашій країні вноситимуть ваговитий вклад до розвитку нашої країни, забезпечення гідного життя наших співгромадян і процвітання України
Литература
1. Констітуція Україні: прийнята на V сесії Верховної Ради Україні 28 червня 1996 р.// ВВРУ.-1996.-№30.-.
2. Закон Україні "Про внесення змiн до Констітуцiю Україні" вiд 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Вiдомостi Верховної Ради Україні. - 2005. - №2. - Ст.44.
3. Баглай М. Ст, Габрічидзе Б. Н. Конституційне право М.: Інфра, 1996. -210с.
4. Бойцова Ст Ст, Бойцова Л. Ст “Інтерпретація принципу відповідальності держави за збиток, заподіяний громадянам. Держава і право №4, М.: ДТД, 2002. – 23-24 с.
5. Венгеров а.Б., Казьмін і.Ф., Міукевіч А.В.Основи держави і права. Х.:Ґенеза, 2003. – 310 с.
6. Віркин Ст Е. Конституційне право зарубіжних стран К.: Юріст', 1997. -321 с.
7. Давид Р. Основниє правові системи сучасності. Донецьк.: Книжка, 2002.- 200 с.
8. Жідкова о.А. і Крашенникової н.А., Історія держави і права зарубіжних країн, під ред. і ін. Під. ред. А.Д.Кашина. Харків: Вища школа, 2001. -459с.
9. Ісаєв І. А., Золотухина М. Н. Історія політичних і правових вчень. М.: Юрист, 1995. -290 с.
10. Ісаєв і.А. Історія держави і права, курс лекцій. М.:БЕК, 1996.-311с
11. Історія політичних і правових учень: Підручник для вузів. Під спільною редакцією члена-кореспондента РАН В.С. Нерсесянца. М.:Юрист, 1998. – 736 с.
12. Корельський і Перевалів Теорія держави і права .М.: Юр.Літ. 2000. - 210 с.
13. Марченко М. Н. Спільна теорія держави і права К.: Зерцало, 1998, у 2-х томах. Т.І.- 246 с
14. Нечитайленко A.А. Основи теорії права. – Х.:Генеза. 1998 .- 324 с.
15. Піголкина Спільна теорія права. М.: Юріст', 2006. -312 с.
16. Політологія. Енциклопедичний словарь До.:Прометей ,2003 . – 840 с.
17. Право і політика в сучасних держав. До.: Прометей, 2001. -368 с.
18. Теорія держави і права. Курс лекцій. У 2-томах, Т.I, М.: Юр.Літ. 2005. 340 с.
19. Хропанюк Ст Н. Теорія держави і права. М.: ДТД, 2001. -208 с.
20. Черніловський З.М Загальна історія держави і права Харків:Юрист, 2004. -459 с.
21. Шершеневіч Г. Ф. Загльна теорія права. До.: Прометей, 2002. -494 с.
2. Закон Україні "Про внесення змiн до Констітуцiю Україні" вiд 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Вiдомостi Верховної Ради Україні. - 2005. - №2. - Ст.44.
3. Баглай М. Ст, Габрічидзе Б. Н. Конституційне право М.: Інфра, 1996. -210с.
4. Бойцова Ст Ст, Бойцова Л. Ст “Інтерпретація принципу відповідальності держави за збиток, заподіяний громадянам. Держава і право №4, М.: ДТД, 2002. – 23-24 с.
5. Венгеров а.Б., Казьмін і.Ф., Міукевіч А.В.Основи держави і права. Х.:Ґенеза, 2003. – 310 с.
6. Віркин Ст Е. Конституційне право зарубіжних стран К.: Юріст', 1997. -321 с.
7. Давид Р. Основниє правові системи сучасності. Донецьк.: Книжка, 2002.- 200 с.
8. Жідкова о.А. і Крашенникової н.А., Історія держави і права зарубіжних країн, під ред. і ін. Під. ред. А.Д.Кашина. Харків: Вища школа, 2001. -459с.
9. Ісаєв І. А., Золотухина М. Н. Історія політичних і правових вчень. М.: Юрист, 1995. -290 с.
10. Ісаєв і.А. Історія держави і права, курс лекцій. М.:БЕК, 1996.-311с
11. Історія політичних і правових учень: Підручник для вузів. Під спільною редакцією члена-кореспондента РАН В.С. Нерсесянца. М.:Юрист, 1998. – 736 с.
12. Корельський і Перевалів Теорія держави і права .М.: Юр.Літ. 2000. - 210 с.
13. Марченко М. Н. Спільна теорія держави і права К.: Зерцало, 1998, у 2-х томах. Т.І.- 246 с
14. Нечитайленко A.А. Основи теорії права. – Х.:Генеза. 1998 .- 324 с.
15. Піголкина Спільна теорія права. М.: Юріст', 2006. -312 с.
16. Політологія. Енциклопедичний словарь До.:Прометей ,2003 . – 840 с.
17. Право і політика в сучасних держав. До.: Прометей, 2001. -368 с.
18. Теорія держави і права. Курс лекцій. У 2-томах, Т.I, М.: Юр.Літ. 2005. 340 с.
19. Хропанюк Ст Н. Теорія держави і права. М.: ДТД, 2001. -208 с.
20. Черніловський З.М Загальна історія держави і права Харків:Юрист, 2004. -459 с.
21. Шершеневіч Г. Ф. Загльна теорія права. До.: Прометей, 2002. -494 с.
Другие работы этого направления