ЦЕНА:
45 грн.
|
|
|
ЦЕНА:
104 руб.
|
|
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
Тема работы: | Представництво у цивільному процесі (ID работы: 535) |
Направление: | Право |
Предмет: | Гражданское право |
Тип работы: | Реферат |
Число страниц: | 26 |
Год защиты: | 2009 |
Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
1. Поняття та значення процесуального представництва
2. Види процесуального представництва
3. Повноваження процесуального представника
4. Процесуально-правове становище представника в провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання
Висновок
Список використаної літератури
1. Поняття та значення процесуального представництва
2. Види процесуального представництва
3. Повноваження процесуального представника
4. Процесуально-правове становище представника в провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання
Висновок
Список використаної літератури
Введение
Реалізація громадянами і юридичними особами права на судовий захист в іноземних державах забезпечується наданою законом можливістю ведення ними справи в цивільному процесі особисто або через представника.
Представництво – врегульована законом діяльність однієї особи від імені й в інтересах іншої особи в цивільному судочинстві. Правове регулювання представництва в цивільному процесі країн СНД, в яких прийняті нові ЦПК, характеризується спільними положеннями, властивими для ЦПК України, за окремими винятками.
Конституція України закріплює право громадян і юридичних осіб на отримання правової допомоги при реалізації Конституційного права на судовий захист (ст. 59).
У цивільному судочинстві правова допомога при здійсненні захисту прав і інтересів громадян, що охороняються законом і юридичних осіб реалізовується,
Представництво – врегульована законом діяльність однієї особи від імені й в інтересах іншої особи в цивільному судочинстві. Правове регулювання представництва в цивільному процесі країн СНД, в яких прийняті нові ЦПК, характеризується спільними положеннями, властивими для ЦПК України, за окремими винятками.
Конституція України закріплює право громадян і юридичних осіб на отримання правової допомоги при реалізації Конституційного права на судовий захист (ст. 59).
У цивільному судочинстві правова допомога при здійсненні захисту прав і інтересів громадян, що охороняються законом і юридичних осіб реалізовується,
Заключение
Отже, представництво в цивільному процесі є процесуальним засобом реалізації громадянами права на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя та здоров'я, на особисту свободу і майно, гарантований Конституцією (ст. 55) та іншими законами України. Воно забезпечує участь у цивільному процесі громадян і організацій, надає їй можливість використовувати юридично грамотних осіб для ведення цивільних справ у суді та захисту суб'єктивних прав й інтересів.
Таким чином, представництво в цивільному процесі – це процесуальна діяльність особи (представника, повіреного), спрямована на захист суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, державних і громадських інтересів, а також сприяння судові у всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні обставин справи, в постановленні законного і обгрунтованого рішення.
Судовими представниками можуть бути громадяни, що досягли повноліття. Особи, визнані у встановленому законом порядку повністю або обмежено недієздатними, а також неповнолітні правом на виконання представницьких функцій не володіють.
В навчальній і науковій цивільно-процесуальній літературі процесуальне представництво поділяється на такі види: добровільне, законне, представництво на підставі статутів, положень й на інших спеціальних підставах; законне, статутне і добровільне; добровільне і обов'язкове (добровільне поділяється на договірне і громадське); законне, договірне, громадське і офіційне; законне, добровільне,
Таким чином, представництво в цивільному процесі – це процесуальна діяльність особи (представника, повіреного), спрямована на захист суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, державних і громадських інтересів, а також сприяння судові у всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні обставин справи, в постановленні законного і обгрунтованого рішення.
Судовими представниками можуть бути громадяни, що досягли повноліття. Особи, визнані у встановленому законом порядку повністю або обмежено недієздатними, а також неповнолітні правом на виконання представницьких функцій не володіють.
В навчальній і науковій цивільно-процесуальній літературі процесуальне представництво поділяється на такі види: добровільне, законне, представництво на підставі статутів, положень й на інших спеціальних підставах; законне, статутне і добровільне; добровільне і обов'язкове (добровільне поділяється на договірне і громадське); законне, договірне, громадське і офіційне; законне, добровільне,
Литература
1. Алексеев С. С. Проблемы теории права. – Т. 1. – Свердловск, 1972. – С. 139.
2. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 438 с.
3. Гражданский процесс: учебник / Под ред. проф. Комарова В.В. – X.: ООО «Одиссей», 2001. – 704 с.
4. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: ЮРІНКРМ, 1997. – 264 с.
5. Керівні роз’яснення Верховного суду України по цивільному процесу / Упорядники В.В. Комаров, В.А. Бігун, 1992.
6. Конституція України.
7. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навчальний посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 238 с.
8. Общая теория права: Учеб для вузов / Под общ. Ред. А.С.Пиголкина. – М: МГТУ, 1995. – 436 с.
9. Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – Харьков: Консум, 2000. – 687 с.
10. Цивільне процесуальне право України: Підручник / За ред. В.В. Комарова. – Х.: Право, 1999. – 256 с.
11. Цивільний кодекс України.
12. Цивільний процесуальний кодекс України.
13. Шерстюк В.М. Система советского гражданского процессуального права (вопросы теории). – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 133 с.
14. Штефан М. Цивільний процес. – К.: Ін Юре, 2001. – 684 с.
15. Штефан М., Дріжчана О.Г. Цивільне процесуальне право України: Підручник. – К.: Либідь, 1994. – 356 с.
2. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 438 с.
3. Гражданский процесс: учебник / Под ред. проф. Комарова В.В. – X.: ООО «Одиссей», 2001. – 704 с.
4. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: ЮРІНКРМ, 1997. – 264 с.
5. Керівні роз’яснення Верховного суду України по цивільному процесу / Упорядники В.В. Комаров, В.А. Бігун, 1992.
6. Конституція України.
7. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навчальний посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 238 с.
8. Общая теория права: Учеб для вузов / Под общ. Ред. А.С.Пиголкина. – М: МГТУ, 1995. – 436 с.
9. Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – Харьков: Консум, 2000. – 687 с.
10. Цивільне процесуальне право України: Підручник / За ред. В.В. Комарова. – Х.: Право, 1999. – 256 с.
11. Цивільний кодекс України.
12. Цивільний процесуальний кодекс України.
13. Шерстюк В.М. Система советского гражданского процессуального права (вопросы теории). – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 133 с.
14. Штефан М. Цивільний процес. – К.: Ін Юре, 2001. – 684 с.
15. Штефан М., Дріжчана О.Г. Цивільне процесуальне право України: Підручник. – К.: Либідь, 1994. – 356 с.
Другие работы этого направления