Застосування норм іноземного права   (ID работы: 486)

Вступ
1. Застосування іноземного права при здійсненні нотаріальних дій
2. Проблеми застосування норм іноземного права у цивільному і нотаріальному процесах
2.1. Сучасний стан проблеми
2.2. Застосування норм іноземного або міжнародного права за проектом ЦПК
2.3. Суд у застосуванні норм іноземного права
2.4. Права осіб і норми іноземного права
2.5. Участь експерта при застосуванні норм іноземного права
2.6. Нотаріуси та іноземне законодавство
Висновок
Література

В XXІ столітті іноземне право застосовується суб’єктами міжнародного приватного права в Україні все частіше. Суди, як загальної юрисдикції, так і третейські, а також адвокати, юрисконсульти і нотаріуси є професійними учасниками процесу, коли виникає необхідність в застосуванні права іншого, ніж право нашої країни. Це може бути як судовий процес, так і позасудова процедура.
Суди України загальної юрисдикції – загальні і спеціалізовані – застосовують іноземне право ex officio, керуючись принципом iura novit curia, причому так, як його застосовує іноземний суддя у себе на батьківщині. Звичайно, що український суддя не може знати закони та інші нормативні акти всіх країн, право яких може застосуватися в Україні, і тому згаданий процес має багато відкритих питань.
Міжнародний комерційний арбітраж за своєю природою не може не застосовувати іноземне право, оскільки він завжди розглядає суперечності,

При застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.
З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів.
Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.
Якщо зміст норм права іноземної держави в розумні строки не встановлений, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи,

1. Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: [Навч. посібник] / За відп. ред. Л.К. Радзієвської. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — 317 с.
2. Закон України “Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради. – 1993, №39,ст..383.
3. Законодавство України про нотаріат. Організаційно-правові основи діяльності нотаріату: збірник офіційних нормативних актів // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. - №5.
4. Указ Президента України “Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні” від 23 серпня 1998 р. №392/98.
5. Нотариат в СССР. – М.: Юрид. лит., 1985.
6. Організація судових та правоохоронних органів. За ред. І.Є.Марочкіна, Н.В.Сібільової, О.М.Толочка. – Харків: Право, 2000.
7. Радзієвська Л.К., Пасічнік С.Г. Нотаріат в Україні: [Навч. посібник] / За відп. ред. Л.К.Радзієвської. – К.:Юрінком Інтер, 2000.
8. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебник / Под ред. Проф. А.М.Бандурки. – Харьков: Ун-т внутр. Дел, 1999.

Процедура вчинення нотаріальних проваджень

Нотаріальні процесуальні відносини Посвідчення заповітів

Компетенція державних нотаріальних контор

Контрольна нотаріат

Види непідприємницьких організацій

Загальні правила вчинення нотаріальних дій: законодавство і практика застосування

Права і обов’язки нотаріуса

8. Місце вчинення нотаріальних дій. Суб'єкти нотаріальних процесуальних відносин 9. Нотаріальні процесуальні відносини. Строки вчинення нотаріальних дій.

Система нотаріату та його основні завдання