|
ЦЕНА:
100 грн.
|
||
|
ЦЕНА:
229 руб.
|
||
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Цивільно-правові способи захисту права власності (ID работы: 4455) |
| Направление: | Право |
| Предмет: | Гражданское право |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 51 |
| Год защиты: | 2014 |
| ВУЗ: | Киевский Национальный Университет им. Шевченко (КНУ им. Шевченко) |
| Язык: | Украинский |
Содержание
Зміст
Вступ
1. Загальні положення захисту права власності
1.1. Поняття цивільно-правового захисту права власності
1.2. Основні цивільно-правові способи захисту права власності
2. Речове-правові способи захисту права власності
2.1. Віндикаційний позов
2.2. Негаторний позов
2.3. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з арешту)
2.4. Визнання права власності
2.5. Захист права спільної власності
3. Інші цивільно-правові способи захисту права власності
3.1. Визнання незаконним правового акта, яким порушується право власності
3.2. Захист права власності за позовами про визнання правочинів недійсними
3.3. Зобов'язально-правові засоби захисту права власності
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
1. Загальні положення захисту права власності
1.1. Поняття цивільно-правового захисту права власності
1.2. Основні цивільно-правові способи захисту права власності
2. Речове-правові способи захисту права власності
2.1. Віндикаційний позов
2.2. Негаторний позов
2.3. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з арешту)
2.4. Визнання права власності
2.5. Захист права спільної власності
3. Інші цивільно-правові способи захисту права власності
3.1. Визнання незаконним правового акта, яким порушується право власності
3.2. Захист права власності за позовами про визнання правочинів недійсними
3.3. Зобов'язально-правові засоби захисту права власності
Висновок
Список використаної літератури
Введение
Вступ
Актуальність теми. Існування людини забезпечується головним чином завдяки суспільному виробництву, в процесі якого створюються необхідні для неї матеріальні блага (за винятком благ, безпосередньо створених природою). Звичайно ж, функціонування такого виробництва неможливе без певної взаємодії людей. Тобто заради досягнення тієї чи іншої мети суспільного виробництва і задоволення таким чином своїх потреб вони змушені вступати у відповідні взаємовідносини (суспільні відносини) між собою, які набувають насамперед виробничого забарвлення.
У найбільш узагальненій формі власність можна визначити як відносини між людьми з приводу привласнення матеріальних благ та встановлення влади над ними, належності їх конкретній особі. Саме ці відносини є рушійною силою суспільного виробництва, його сутністю. Для того, щоб було що привласнювати.
Першооснову всіх наведених форм власності становлять економічні відносини привласнення матеріальних благ у процесі виробництва. Тому власність у такому значенні є її економічним розумінням. Між тим, економічні відносини власності, які існують у цілому поза волею і свідомістю людей, можуть бути об'єктом правового регулювання, дістаючи відповідне оформлення у нормах права. У такому разі виявляється юридичний зміст власності. Закріплення відносин власності правовими засобами здійснюється під впливом волі суспільних груп, які прийнято називати класами.
Практика правовідносин у сучасному суспільстві пов'язана з постійним зіткненням його членів з відносинами власності. При цьому поведінка тих чи інших осіб може створювати загрозу для власності, суб'єктами якої вони не є. Це вимагає від держави брати на себе захист права власності, в тому числі й цивільно-правовими засобами.
Дана проблема виглядає особливо актуальною в зв'язку з процесами формування правової держави та багатоманіття форм власності в Україні. У статті 13 Конституції України записано: "Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом".
Певною мірою захист права власності здійснюється за допомогою норм права, що належать до різних галузей законодавства. Скажімо, окремі види протиправної поведінки, що загрожує порушенню права власності, розглядаються кримінальним правом як злочини і передбачають застосування відповідних санкцій з боку правоохоронних органів.
Метою даної курсової роботи є висвітлення питання цивільно-правового захисту особистих і майнових прав громадян, реалізація права захисту в сучасних умовах, проблеми, пов'язані з такою реалізацією, і можливі шляхи їх подолання.
Завданнями курсової роботи є:
1. вивчити загальні положення захисту права власності;
2. описати речове-правові способи захисту права власності;
3. розглянути інші цивільно-правові способи захисту права власності.
Об’єктом даної роботи є право власності.
Предметом даної роботи є вивчення цивільно-правових способів захисту права власності.
Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків та списку використаної літератури.
Актуальність теми. Існування людини забезпечується головним чином завдяки суспільному виробництву, в процесі якого створюються необхідні для неї матеріальні блага (за винятком благ, безпосередньо створених природою). Звичайно ж, функціонування такого виробництва неможливе без певної взаємодії людей. Тобто заради досягнення тієї чи іншої мети суспільного виробництва і задоволення таким чином своїх потреб вони змушені вступати у відповідні взаємовідносини (суспільні відносини) між собою, які набувають насамперед виробничого забарвлення.
У найбільш узагальненій формі власність можна визначити як відносини між людьми з приводу привласнення матеріальних благ та встановлення влади над ними, належності їх конкретній особі. Саме ці відносини є рушійною силою суспільного виробництва, його сутністю. Для того, щоб було що привласнювати.
Першооснову всіх наведених форм власності становлять економічні відносини привласнення матеріальних благ у процесі виробництва. Тому власність у такому значенні є її економічним розумінням. Між тим, економічні відносини власності, які існують у цілому поза волею і свідомістю людей, можуть бути об'єктом правового регулювання, дістаючи відповідне оформлення у нормах права. У такому разі виявляється юридичний зміст власності. Закріплення відносин власності правовими засобами здійснюється під впливом волі суспільних груп, які прийнято називати класами.
Практика правовідносин у сучасному суспільстві пов'язана з постійним зіткненням його членів з відносинами власності. При цьому поведінка тих чи інших осіб може створювати загрозу для власності, суб'єктами якої вони не є. Це вимагає від держави брати на себе захист права власності, в тому числі й цивільно-правовими засобами.
Дана проблема виглядає особливо актуальною в зв'язку з процесами формування правової держави та багатоманіття форм власності в Україні. У статті 13 Конституції України записано: "Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом".
Певною мірою захист права власності здійснюється за допомогою норм права, що належать до різних галузей законодавства. Скажімо, окремі види протиправної поведінки, що загрожує порушенню права власності, розглядаються кримінальним правом як злочини і передбачають застосування відповідних санкцій з боку правоохоронних органів.
Метою даної курсової роботи є висвітлення питання цивільно-правового захисту особистих і майнових прав громадян, реалізація права захисту в сучасних умовах, проблеми, пов'язані з такою реалізацією, і можливі шляхи їх подолання.
Завданнями курсової роботи є:
1. вивчити загальні положення захисту права власності;
2. описати речове-правові способи захисту права власності;
3. розглянути інші цивільно-правові способи захисту права власності.
Об’єктом даної роботи є право власності.
Предметом даної роботи є вивчення цивільно-правових способів захисту права власності.
Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків та списку використаної літератури.
Заключение
Висновок
Цивільно-правові засоби захисту цивільних прав досить неоднорідні за своїм змістом та умовами застосування. Одні з них безпосередньо спрямовані на захист права власності, інші — опосередковано. Однак сам закон певної класифікації засобів захисту права власності не дає.
Тому в літературі висловлюються досить різні погляди на класифікацію засобів (способів) захисту права власності. Але найпоширенішим є поділ цивільно-правових засобів захисту права власності на речово-правові і зобов'язально-правові. Цей поділ довів свою доцільність своїм багатовіковим існуванням, адже він був відомий ще римському приватному праву. Речово-правові засоби захисту спрямовані на захист суб'єктивного права власності як абсолютного цивільного права громадян чи організацій, які на момент порушення права не перебувають у договірних чи інших зобов'язальних відносинах з порушником. Зобов'язально-правові способи захисту мають на меті захист інтересів власника як учасника зобов'язальних відносин.
На думку багатьох авторів, речово-правовими способами захисту є витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у здійсненні власником права власності (негаторний позов).
Інші автори вважають, що до речево-правових способів захисту права власності можна відносити й інші позови. Так, С. Є. Донцов відносить до них також позови про відшкодування заподіяної шкоди та повернення безпідставно придбаного чи збереженого майна, Є. А. Суханов — і позови про звільнення майна з арешту (виключення майна з опису).
Законодавство передбачає й інші цивільно-правові засоби захисту права власності, які, зокрема, містяться в нормах про наслідки явки громадянина, визнаного безвісно відсутнім чи оголошеного померлим, і позовах до державних органів про оспорювання законності їх індивідуальних чи нормативних рішень, які порушують право власності, та про відшкодування заподіяних цими рішеннями збитків (захист від правомірного чи неправомірного втручання державних органів чи організацій).
Однак, юридична наука ще не запропонувала, до якої класифікаційної групи віднести перелічені засоби захисту права власності.
Спрощену класифікацію способів захисту права власності, запропонував В. П. Ємельянов. На його думку, всі способи захисту поділяються на загальні і спеціальні. До загальних способів належать віндикаційний, негаторний позови та позови про визнання права власності. Спеціальні способи він поділяє на:
1) способи захисту від правомірного чи неправомірного втручання державних органів чи інших організацій;
2) способи захисту у випадку несприятливого збігу об'єктивних обставин;
3) зобов'язально-правові способи;
4) захист права довічно успадковуваного володіння земельною ділянкою.
Така класифікація, на наш погляд, також має вразливі місця, адже, наприклад, віндикаційний і негаторний позови не є універсальними, їх застосовують лише в окремих випадках як речово-правові засоби захисту права власності.
Цивільно-правові засоби захисту цивільних прав досить неоднорідні за своїм змістом та умовами застосування. Одні з них безпосередньо спрямовані на захист права власності, інші — опосередковано. Однак сам закон певної класифікації засобів захисту права власності не дає.
Тому в літературі висловлюються досить різні погляди на класифікацію засобів (способів) захисту права власності. Але найпоширенішим є поділ цивільно-правових засобів захисту права власності на речово-правові і зобов'язально-правові. Цей поділ довів свою доцільність своїм багатовіковим існуванням, адже він був відомий ще римському приватному праву. Речово-правові засоби захисту спрямовані на захист суб'єктивного права власності як абсолютного цивільного права громадян чи організацій, які на момент порушення права не перебувають у договірних чи інших зобов'язальних відносинах з порушником. Зобов'язально-правові способи захисту мають на меті захист інтересів власника як учасника зобов'язальних відносин.
На думку багатьох авторів, речово-правовими способами захисту є витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у здійсненні власником права власності (негаторний позов).
Інші автори вважають, що до речево-правових способів захисту права власності можна відносити й інші позови. Так, С. Є. Донцов відносить до них також позови про відшкодування заподіяної шкоди та повернення безпідставно придбаного чи збереженого майна, Є. А. Суханов — і позови про звільнення майна з арешту (виключення майна з опису).
Законодавство передбачає й інші цивільно-правові засоби захисту права власності, які, зокрема, містяться в нормах про наслідки явки громадянина, визнаного безвісно відсутнім чи оголошеного померлим, і позовах до державних органів про оспорювання законності їх індивідуальних чи нормативних рішень, які порушують право власності, та про відшкодування заподіяних цими рішеннями збитків (захист від правомірного чи неправомірного втручання державних органів чи організацій).
Однак, юридична наука ще не запропонувала, до якої класифікаційної групи віднести перелічені засоби захисту права власності.
Спрощену класифікацію способів захисту права власності, запропонував В. П. Ємельянов. На його думку, всі способи захисту поділяються на загальні і спеціальні. До загальних способів належать віндикаційний, негаторний позови та позови про визнання права власності. Спеціальні способи він поділяє на:
1) способи захисту від правомірного чи неправомірного втручання державних органів чи інших організацій;
2) способи захисту у випадку несприятливого збігу об'єктивних обставин;
3) зобов'язально-правові способи;
4) захист права довічно успадковуваного володіння земельною ділянкою.
Така класифікація, на наш погляд, також має вразливі місця, адже, наприклад, віндикаційний і негаторний позови не є універсальними, їх застосовують лише в окремих випадках як речово-правові засоби захисту права власності.
Литература
Список використаної літератури
1. Аномалії у цивільному праві; навч.практ посіб. / P.A. Майданик, Бервено С.М., Майданик Н.І. та ін.; відп. ред. P.A. Майданик. -К., 2010.-1008 с.
2. Бобрик В. І. Особисте життя як об'єкт цивільно-правової охорони: монографія/ В. І. Бобрик.- К., 2008 - 208 с.
3. Ваіах В. В. Наследственные отношения в Украине, Российской Федерации, Франции, Германии и США (сравнительно-правовое исследование): монография / В. В. Валах.- X., 2012.- 320 с.
4. Венедіктова I. В. Методологічні засади охоронюваних законом інтересів у приватному праві: монографія/ I.B. Венедіктова.- X., 2011.-260 с.
5. Гриня А.Б. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб: монографія / А. Б. Гри-няк.-К.,2008.- 176 с.
6. Заіка Ю. О. Українське цивільне право: навч. посіб. / Ю. О. Заіка.-2008.-367 с.
7. Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти): монографія / за ред. B.B. Луця.- Тернопіль.- 2007.-320 с.
8. Ківалова Т.С. Зобов'язання відшкодування шкоди у цивільному законодавстві України (теоретичні аспекти): монографія/ Т.С. Ківалова.- Одеса, 2008.- 360 с.
9. Лещенко Д. С. Установи як учасники цивільних відносин: монографія /Д.С.Лещенко.-Дніпропетровськ, 2007.- 196 с.
10. Луць В. В. Строки і терміни у цивільному праві: монографія/ В. В. Луць.-К., 2013.-320 с.
11. Майданик Р А. Цивільне право: Загальна частина. Вступ у цивільне право: підручник/ P.A. Майданик.-К., 2011.-472 с.
12. Мічурін С. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб: монографія/ Є.О. Мічурін.- 2008.- 482 с.
13. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т.; за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця.- 5-е вид. перероб і доп.; К., 2013.- 832 с.
14. Особливості захисту суб'єктивних цивільних прав; монографія / За ред. О. Д. Крупчана, В. В. Луця.- К.- 2012.- 400 с.
15. Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т-X.: Право, 2008.- Т. 3: Цивільно-правові науки. Приватне право / за заг. ред. Н.С. Кузнєцової. -640 с.
16. Ромовська З. Українське цивільне право. Загальна частина: Академічний курс: підручник/ 3. Ромовська.- 3-те вид., допов.- К., 2013.-672 с.
17. Ромовська З. В. Українське цивільне право. Спадкове право: підручник/ З. В. Ромовська.- К., 2009.- 264 с.
18. Спасибо-Фатеева І. В. Цивілістика: на шляху формування доктрин: Вибр. наук. пр. /І. В. Спасибо-Фатеева.- X., 2012.- 696 с.
19. Харитонов С. О. Цивільні правовідносини: монографія/Є.О. Харитонов, О. І. Харитонова.- К., 2011.-456 с.
20. Цивільне право України. Загальна частина: підручник / за ред. O.B. Дзери, Н.С. Кузнєцової, P.A. Майданика.-К., 2010.-974 с.
21. Цивільне право України: підручник: у 2 т. / В. І. Борисова (кер. авт. кол.), Л.М. Баранова, Т. 1. Бєгова та ін.; за ред. В. І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького.-Х.: Право 2011 -Т 1 -656 с.
22. Цивільне право України: курс лекцій / за ред. P.Б. Шишки, В. А. Кройтора.-Т. І.-Х., 2008.-680 с.
23. Шевченко Я. М. Вибрані праці (1964-2012 pp.) / Я. В. Шевченко.-К., 2012.-404 с.
1. Аномалії у цивільному праві; навч.практ посіб. / P.A. Майданик, Бервено С.М., Майданик Н.І. та ін.; відп. ред. P.A. Майданик. -К., 2010.-1008 с.
2. Бобрик В. І. Особисте життя як об'єкт цивільно-правової охорони: монографія/ В. І. Бобрик.- К., 2008 - 208 с.
3. Ваіах В. В. Наследственные отношения в Украине, Российской Федерации, Франции, Германии и США (сравнительно-правовое исследование): монография / В. В. Валах.- X., 2012.- 320 с.
4. Венедіктова I. В. Методологічні засади охоронюваних законом інтересів у приватному праві: монографія/ I.B. Венедіктова.- X., 2011.-260 с.
5. Гриня А.Б. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб: монографія / А. Б. Гри-няк.-К.,2008.- 176 с.
6. Заіка Ю. О. Українське цивільне право: навч. посіб. / Ю. О. Заіка.-2008.-367 с.
7. Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти): монографія / за ред. B.B. Луця.- Тернопіль.- 2007.-320 с.
8. Ківалова Т.С. Зобов'язання відшкодування шкоди у цивільному законодавстві України (теоретичні аспекти): монографія/ Т.С. Ківалова.- Одеса, 2008.- 360 с.
9. Лещенко Д. С. Установи як учасники цивільних відносин: монографія /Д.С.Лещенко.-Дніпропетровськ, 2007.- 196 с.
10. Луць В. В. Строки і терміни у цивільному праві: монографія/ В. В. Луць.-К., 2013.-320 с.
11. Майданик Р А. Цивільне право: Загальна частина. Вступ у цивільне право: підручник/ P.A. Майданик.-К., 2011.-472 с.
12. Мічурін С. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб: монографія/ Є.О. Мічурін.- 2008.- 482 с.
13. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т.; за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця.- 5-е вид. перероб і доп.; К., 2013.- 832 с.
14. Особливості захисту суб'єктивних цивільних прав; монографія / За ред. О. Д. Крупчана, В. В. Луця.- К.- 2012.- 400 с.
15. Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т-X.: Право, 2008.- Т. 3: Цивільно-правові науки. Приватне право / за заг. ред. Н.С. Кузнєцової. -640 с.
16. Ромовська З. Українське цивільне право. Загальна частина: Академічний курс: підручник/ 3. Ромовська.- 3-те вид., допов.- К., 2013.-672 с.
17. Ромовська З. В. Українське цивільне право. Спадкове право: підручник/ З. В. Ромовська.- К., 2009.- 264 с.
18. Спасибо-Фатеева І. В. Цивілістика: на шляху формування доктрин: Вибр. наук. пр. /І. В. Спасибо-Фатеева.- X., 2012.- 696 с.
19. Харитонов С. О. Цивільні правовідносини: монографія/Є.О. Харитонов, О. І. Харитонова.- К., 2011.-456 с.
20. Цивільне право України. Загальна частина: підручник / за ред. O.B. Дзери, Н.С. Кузнєцової, P.A. Майданика.-К., 2010.-974 с.
21. Цивільне право України: підручник: у 2 т. / В. І. Борисова (кер. авт. кол.), Л.М. Баранова, Т. 1. Бєгова та ін.; за ред. В. І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького.-Х.: Право 2011 -Т 1 -656 с.
22. Цивільне право України: курс лекцій / за ред. P.Б. Шишки, В. А. Кройтора.-Т. І.-Х., 2008.-680 с.
23. Шевченко Я. М. Вибрані праці (1964-2012 pp.) / Я. В. Шевченко.-К., 2012.-404 с.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?