|
ЦЕНА:
219 грн.
|
|
|
|
ЦЕНА:
503 руб.
|
|
|
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Іміджева політика з використанням конфліктних технологій (ID работы: 4312) |
| Направление: | Гуманитарные предметы |
| Предмет: | Политология |
| Тип работы: | Дипломная работа |
| Число страниц: | 93 |
| Год защиты: | 2013 |
| Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
Розділ 1. Імідж політичного лідера як предмет наукових досліджень
1.1 Іміджеве позиціонування як технологія
1.2 Використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політика в міжнародних відносинах.
1.3 Інформаційний аспект використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політика в міжнародних відносинах
Розділ 2.Стратегії інформаційних ресурсів іміджу політичних лідерів в міжнародних відносинах на прикладі Італії та Німеччини
2.1 Використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політичного лідера Італії – Сільвіо Берлусконі
2.2 Використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політичного лідера Німеччини - Ангели Меркель
2.3 Порівняльний аналіз використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політичних лідерів Берлусконі та Меркель
Розділ 3. Математична модель дослідження конфліктних технологій як формування політичного іміджу (метод експертних оцінок)
3.1 Метод експертних оцінок в емпіричних дослідженнях
3.2 Методика, проведення та результати дослідження
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Розділ 1. Імідж політичного лідера як предмет наукових досліджень
1.1 Іміджеве позиціонування як технологія
1.2 Використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політика в міжнародних відносинах.
1.3 Інформаційний аспект використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політика в міжнародних відносинах
Розділ 2.Стратегії інформаційних ресурсів іміджу політичних лідерів в міжнародних відносинах на прикладі Італії та Німеччини
2.1 Використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політичного лідера Італії – Сільвіо Берлусконі
2.2 Використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політичного лідера Німеччини - Ангели Меркель
2.3 Порівняльний аналіз використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політичних лідерів Берлусконі та Меркель
Розділ 3. Математична модель дослідження конфліктних технологій як формування політичного іміджу (метод експертних оцінок)
3.1 Метод експертних оцінок в емпіричних дослідженнях
3.2 Методика, проведення та результати дослідження
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Введение
На сьогоднішній день тема використання конфліктних технологій як ресурс формування іміджу політика в міжнародних відносинах є досить актуальною, як у Європейських країнах так і в цілому світі, бо впливові люди та ті хто при владі розуміють, що найголовніше для політика це не те, хто він є насправді, а його імідж. І особисто для мене дуже цікаво розкрити цю тему, щоб спробувати дійти істини, хто є хто насправді. Особливо цікавим для нас є особистість прем’єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі та канслера Ниметчини Ангеліни Меркель.
Актуальність теми дослідження "Використання конфліктних технологій як формування політичного іміджу" обумовлена ще й тим активним впливом, який фактор інформаційного впливу здійснюють конфліктні технології на формування і функціонування іміджу політичного лідера в свідомості суспільства.
Отже, сьогодні вирішального значення набуває не тільки імідж явищ, але й суб'єктів політичного життя. Через те, що реальні розходження між їхніми програмами зведені до мінімуму, на формально альтернативних виборах склалася практика, коли виборці роблять свій вибір не стільки з опорою на реальні знання про кандидата і його програму, скільки, попросту, орієнтуючись на образ цього політика, який існує в суспільній свідомості. Конфліктні технології, їхня роль та місце у формуванні політичного іміджу видаються одним з найголовніших елементів політичних кампаній.
Людина є політичною в такій же мірі, як і біологічною, фізіологічною, соціальною і т.д. Поза політикою людина розглядається як оператор, член малої групи, колективу, пацієнт, клієнт тощо. Політичною людина стає, коли вона вступає у відносини з владою з приводу контролю своїх доходів і видатків, своїх громадських прав та обов’язків, свободи пересування і свободи совісті, коли її обирають, або ж обирає вона. Кожна людина обов’язково як максимум здійснює владу та як мінімум підпорядковується владі.
Підвищена увага до іміджу кандидатів на шкоду власне політичним дискусіям – ось характерна риса сучасного електорального процесу.
Справа в об’єктивних умовах, що визначають характер виборчих кампаній, які умовно можна розділити на “програмні” та “іміджеві” – в залежності від того, яка сторона комунікативного процесу в них домінує. “Програмними” звичайно є кампанії в країнах, що переживають переломні моменти своєї історії. Тоді підсилюється ідейно-політична поляризація, наростає протиборство класів і соціальних груп, партій і лідерів і т.д. У подібній ситуації імідж політика мало кого хвилює. Але при відсутності гострої соціально-політичної конфронтації імідж політика виходить на передній план виборчих кампаній, а його формування і “розкручування” у ЗМІ стають віссю всієї комунікаційної стратегії.
Шепель В.М. у книзі “Іміджелогія: секрети особистої чарівності” відносить імідж до візуальної привабливості особистості і пише, що “щасливий той, хто володіє від Бога привабливим іміджем. Але, як правило, багато хто знаходить симпатії людей завдяки мистецтву самопрезентації. Без нього не досягти великих успіхів у будь-якій діяльності, не осягнути радості людської уваги”.
Гуревич П.С. вважає, що “поняття “імідж” (синонімічне “персоніфікації”, але більш узагальнене, що включає не тільки природні властивості особистості, але і спеціально вироблені, створені) зв'язано як із зовнішнім виглядом, так і внутрішнім змістом людини, його психологічним типом, риси якого відповідають запитам часу і суспільства”.
Якщо виходити з того, що імідж – це образ, то в перекладі на українську мову “образ” є “присутність відсутнього”. Виходячи з цього, імідж і є той образ, те уявлення про людину, що залишається у свідомості людей, коли її вже немає поблизу. Цей образ може бути феноменальним, приголомшливим, а може бути огидним.
Своїм активним впливом на політичне життя конфліктні політичні технології привертають пильну увагу безлічі дослідників, які прагнуть вивчити їх феномен, сформулювати основні принципи його побудови, виробити ефективну методологію його актуалізації. У 1977 році американське видавництво "Гаррі Абрамс" випустило альбом "Мистецтво реклами", у якому були зібрані кращі роботи Джорджа Луїса - відомого фахівця в цій галузі. Серед інших, у ній є розділ, присвячений політиці. Надалі ця тенденція, коли праця з іміджелогії, присвячена проблемі іміджу в бізнесі, містить лише невеликий політичний розділ або окремі рекомендації, що стосуються інформаційних технологій зокрема та політичної сфери в цілому. Як приклад, можна назвати книги Поллі Берд чи Філіпи Девіс. Інша крайність - зібрання методичних рекомендацій на тему "Як виграти вибори".
Довгий час соціологи і політологи СРСР не звертали особливу увагу на політичні кампанії. Становище змінилося лише в 1989 році, коли вперше в історії Радянської держави виборець одержав право реального вибору народного депутата СРСР. Активно почали обговорюватися такі питання як типологія виборців, роль ЗМІ, стратегія і тактика партій, політичних об'єднань на виборах. Саме організація демократичних виборів і досвід, який нагромадився в цій сфері, сприяли появі в країнах – колишніх радянських республіках великої кількості видань, присвячених різним аспектам проведення виборчих кампаній. Уже наприкінці 1989 року вийшла перша узагальнююча книга "Час вибору". У ній аналізувалися емпіричні дані й обговорювалися теоретичні проблеми.
За останні роки з'явилася не тільки література методичного характеру (як створити власний імідж, професійно провести успішну виборчу кампанію), але й низка робіт аналітичного узагальнюючого плану. Серед них - праці, написані російськими вченими. Прикладом можуть послужити книги А.Ковлера "Виборчі технології: російський і закордонний досвід", В.Амеліна та С.Устименко "Технології виборчої кампанії" й інші. В Україні значний внесок у розробку проблем впливу інформаційних технологій, політичної реклами та іміджу суб'єкта політики вніс президент української Асоціації паблік рілейшнз Г.Г.Почепцов, а також професор В.М.Бебик. У їхніх роботах найбільш повно розглядаються питання, пов'язані із сутністю політичних технологій взагалі та такому їх аспекту як конфліктні технології та аспекти їх впливу на політичне життя різних країн.
Об'єктом даного дослідження є сучасні конфліктні технології як сукупність засобів, методів та чинників конфліктного впливу суб’єкта політичної дії на об’єкта на прикладі С.Берлусконі та А.Меркель.
Предметом є вплив сучасних конфліктних технологій на перебіг та результати формування політичного іміджу та кампаній з використанням конфліктних методів впливу. У даній роботі об'єкт і предмет розглядаються переважно в контексті формування політичного іміджу, оскільки, у період в сучасній науковій літературі роль та місце конфліктних технологій в політиці проглядаються особливо чітко.
Головна мета даної роботи - це дослідження сучасних конфліктних технологій, можливості їх впливу та аналізу результатів в процесі формування політичного іміджу С.Берлусконі та А.Меркель.
Досягнення мети передбачає розв’язання ряду дослідницьких задач:
1. Вивчення понятя політичних технологій взагалі та конфліктних технологій тощо.
2. Розкриття питання про іміджеве позиціонування в міжнародному інформаційному просторі
3. Дослідження процесуальних особливостей впливу конфліктних технологій на політичні кампаній С.Берлусконі та А.Меркель.
4. Аналіз ефективності впливу особистісних якостей політика на використання в процесі формування іміджу новітніх конфліткних технологій методом експертних оцінок.
Методичною основою роботи стали загальнологічні, соціологічні і політологічні методи. Насамперед, діалектичний, який дозволив досліджувати об'єкт і предмет вивчення в розвитку і нерозривному зв'язку з навколишнім середовищем. Методи індукції і синтезу дозволили вивести визначені закономірності і принципи з фактичного матеріалу, отриманого досвідним шляхом. Виходячи з того, що на меті стоїть вивчення залежності між фактором впливу конфліктних технологій та результатами формування іміджу політика, було визнано за необхідне застосувати функціональний, порівняльно-історичний, статистичний та кореляційний методи.
Виходячи із вказаного об’єкту, предмету, мети та завдань роботи, у її структурі виокремлено вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури та додатки.
Актуальність теми дослідження "Використання конфліктних технологій як формування політичного іміджу" обумовлена ще й тим активним впливом, який фактор інформаційного впливу здійснюють конфліктні технології на формування і функціонування іміджу політичного лідера в свідомості суспільства.
Отже, сьогодні вирішального значення набуває не тільки імідж явищ, але й суб'єктів політичного життя. Через те, що реальні розходження між їхніми програмами зведені до мінімуму, на формально альтернативних виборах склалася практика, коли виборці роблять свій вибір не стільки з опорою на реальні знання про кандидата і його програму, скільки, попросту, орієнтуючись на образ цього політика, який існує в суспільній свідомості. Конфліктні технології, їхня роль та місце у формуванні політичного іміджу видаються одним з найголовніших елементів політичних кампаній.
Людина є політичною в такій же мірі, як і біологічною, фізіологічною, соціальною і т.д. Поза політикою людина розглядається як оператор, член малої групи, колективу, пацієнт, клієнт тощо. Політичною людина стає, коли вона вступає у відносини з владою з приводу контролю своїх доходів і видатків, своїх громадських прав та обов’язків, свободи пересування і свободи совісті, коли її обирають, або ж обирає вона. Кожна людина обов’язково як максимум здійснює владу та як мінімум підпорядковується владі.
Підвищена увага до іміджу кандидатів на шкоду власне політичним дискусіям – ось характерна риса сучасного електорального процесу.
Справа в об’єктивних умовах, що визначають характер виборчих кампаній, які умовно можна розділити на “програмні” та “іміджеві” – в залежності від того, яка сторона комунікативного процесу в них домінує. “Програмними” звичайно є кампанії в країнах, що переживають переломні моменти своєї історії. Тоді підсилюється ідейно-політична поляризація, наростає протиборство класів і соціальних груп, партій і лідерів і т.д. У подібній ситуації імідж політика мало кого хвилює. Але при відсутності гострої соціально-політичної конфронтації імідж політика виходить на передній план виборчих кампаній, а його формування і “розкручування” у ЗМІ стають віссю всієї комунікаційної стратегії.
Шепель В.М. у книзі “Іміджелогія: секрети особистої чарівності” відносить імідж до візуальної привабливості особистості і пише, що “щасливий той, хто володіє від Бога привабливим іміджем. Але, як правило, багато хто знаходить симпатії людей завдяки мистецтву самопрезентації. Без нього не досягти великих успіхів у будь-якій діяльності, не осягнути радості людської уваги”.
Гуревич П.С. вважає, що “поняття “імідж” (синонімічне “персоніфікації”, але більш узагальнене, що включає не тільки природні властивості особистості, але і спеціально вироблені, створені) зв'язано як із зовнішнім виглядом, так і внутрішнім змістом людини, його психологічним типом, риси якого відповідають запитам часу і суспільства”.
Якщо виходити з того, що імідж – це образ, то в перекладі на українську мову “образ” є “присутність відсутнього”. Виходячи з цього, імідж і є той образ, те уявлення про людину, що залишається у свідомості людей, коли її вже немає поблизу. Цей образ може бути феноменальним, приголомшливим, а може бути огидним.
Своїм активним впливом на політичне життя конфліктні політичні технології привертають пильну увагу безлічі дослідників, які прагнуть вивчити їх феномен, сформулювати основні принципи його побудови, виробити ефективну методологію його актуалізації. У 1977 році американське видавництво "Гаррі Абрамс" випустило альбом "Мистецтво реклами", у якому були зібрані кращі роботи Джорджа Луїса - відомого фахівця в цій галузі. Серед інших, у ній є розділ, присвячений політиці. Надалі ця тенденція, коли праця з іміджелогії, присвячена проблемі іміджу в бізнесі, містить лише невеликий політичний розділ або окремі рекомендації, що стосуються інформаційних технологій зокрема та політичної сфери в цілому. Як приклад, можна назвати книги Поллі Берд чи Філіпи Девіс. Інша крайність - зібрання методичних рекомендацій на тему "Як виграти вибори".
Довгий час соціологи і політологи СРСР не звертали особливу увагу на політичні кампанії. Становище змінилося лише в 1989 році, коли вперше в історії Радянської держави виборець одержав право реального вибору народного депутата СРСР. Активно почали обговорюватися такі питання як типологія виборців, роль ЗМІ, стратегія і тактика партій, політичних об'єднань на виборах. Саме організація демократичних виборів і досвід, який нагромадився в цій сфері, сприяли появі в країнах – колишніх радянських республіках великої кількості видань, присвячених різним аспектам проведення виборчих кампаній. Уже наприкінці 1989 року вийшла перша узагальнююча книга "Час вибору". У ній аналізувалися емпіричні дані й обговорювалися теоретичні проблеми.
За останні роки з'явилася не тільки література методичного характеру (як створити власний імідж, професійно провести успішну виборчу кампанію), але й низка робіт аналітичного узагальнюючого плану. Серед них - праці, написані російськими вченими. Прикладом можуть послужити книги А.Ковлера "Виборчі технології: російський і закордонний досвід", В.Амеліна та С.Устименко "Технології виборчої кампанії" й інші. В Україні значний внесок у розробку проблем впливу інформаційних технологій, політичної реклами та іміджу суб'єкта політики вніс президент української Асоціації паблік рілейшнз Г.Г.Почепцов, а також професор В.М.Бебик. У їхніх роботах найбільш повно розглядаються питання, пов'язані із сутністю політичних технологій взагалі та такому їх аспекту як конфліктні технології та аспекти їх впливу на політичне життя різних країн.
Об'єктом даного дослідження є сучасні конфліктні технології як сукупність засобів, методів та чинників конфліктного впливу суб’єкта політичної дії на об’єкта на прикладі С.Берлусконі та А.Меркель.
Предметом є вплив сучасних конфліктних технологій на перебіг та результати формування політичного іміджу та кампаній з використанням конфліктних методів впливу. У даній роботі об'єкт і предмет розглядаються переважно в контексті формування політичного іміджу, оскільки, у період в сучасній науковій літературі роль та місце конфліктних технологій в політиці проглядаються особливо чітко.
Головна мета даної роботи - це дослідження сучасних конфліктних технологій, можливості їх впливу та аналізу результатів в процесі формування політичного іміджу С.Берлусконі та А.Меркель.
Досягнення мети передбачає розв’язання ряду дослідницьких задач:
1. Вивчення понятя політичних технологій взагалі та конфліктних технологій тощо.
2. Розкриття питання про іміджеве позиціонування в міжнародному інформаційному просторі
3. Дослідження процесуальних особливостей впливу конфліктних технологій на політичні кампаній С.Берлусконі та А.Меркель.
4. Аналіз ефективності впливу особистісних якостей політика на використання в процесі формування іміджу новітніх конфліткних технологій методом експертних оцінок.
Методичною основою роботи стали загальнологічні, соціологічні і політологічні методи. Насамперед, діалектичний, який дозволив досліджувати об'єкт і предмет вивчення в розвитку і нерозривному зв'язку з навколишнім середовищем. Методи індукції і синтезу дозволили вивести визначені закономірності і принципи з фактичного матеріалу, отриманого досвідним шляхом. Виходячи з того, що на меті стоїть вивчення залежності між фактором впливу конфліктних технологій та результатами формування іміджу політика, було визнано за необхідне застосувати функціональний, порівняльно-історичний, статистичний та кореляційний методи.
Виходячи із вказаного об’єкту, предмету, мети та завдань роботи, у її структурі виокремлено вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури та додатки.
Заключение
Проведене дослідження застосування конфліктних технології під час формування іміджу політика нало змогу виокремити наступне.
1. Кожна людина прагне робити сприятливе враження й одержувати схвалення своїх дій від навколишніх. Схильність людини до створення свого образу і бачення цього образу універсальні.
Політизація всіх сторін життя породила нові вимоги: жити на очах, виставляти себе на показ. Щоб бути при владі, потрібно робити гарне враження про себе. По зовнішньому вигляді людини, по його одязі, ході можна точно сказати, якого рангу він фахівець, скільки заробляє, на що розраховує в майбутньому.
Якщо політик бажає підвищити свій ранг у соціальній ієрархії, то йому необхідно багато чого в собі змінювати, тобто працювати над своїм іміджем.
Крім того, імідж формується не тільки зовнішніми рисами людини, але й особистісними: заповзятливістю, сміливістю, творчим типом характеру, цілеспрямованістю та ін.
Можна сказати, що імідж – образ, що живе в уявленнях людей. Цей образ може мінятися, коректуватися, щоб “відповідати запитам суспільства”.
2. У політиці імідж визначає багато чого і, головним чином, перемогу на виборах, що є одним із найбільш серйозних актів набуття влади. Останнім часом політичні лідери стали звертати увагу на формування свого іміджу, але лише деяким вдається створити його таким, щоб він завоював симпатії виборців.
3. Системи конфліктних технологій під час створення та формування іміджу політика розрізняються по своїй формі. Найбільш важливими відмінностями є ступінь відвертості і ступінь складності системи переконань політичного лідера. Відвертість системи переконань пов'язана із сприйнятливістю політичного лідера до інформації, яка протиречить його переконанням, а також з його здатністю і бажанням змінювати систему відповідно до нової інформації.
Уміння використовувати конфліктні технології дозволяє політичному лідерові не впасти, адекватно реагувати на складність реальності. Чим складніше система переконань політичного лідера, тим більше його розуміння, що реальність знаходиться в постійній динаміці і що необхідна адаптація до змін. Чим простіше система переконань, тим більше її "пояснювальна" влада над політичним лідером, тим сильніше завзятість, з якою він заперечує свідоцтва, що суперечать його поглядам.
Стратегії подолання подвійності інформації різні залежно від відвертості і складності системи переконань. На одному кінці шкали знаходяться політичні лідери з відкритою і витонченою системою переконань, які постійно змінюватимуть і адаптуватимуть переконання i світлі нової інформації. Цей процес буде супроводжуватись природним і відносно легким стресом. На іншому кінці шкали розташовані політичні лідери із закритою і менш складною системою переконань, які боротимуться з суперечливою інформацією, шляхом відсіювання елементів, що дискредитують переконання, які є у них. Якщо ж розбіжності між інформацією і переконаннями продовжуються і свідоцтва проти їх позиції починають переважати, політичні лідери проходять через хворобливий процес переоцінки переконань.
4. В даному дослідженні ми побудували побудова модель іміджевого позиціонування Сільвіо Берлусконі та Анжели Меркель з використанням порівняльного аналізу та когнітивної карти. А також, майже остаточно розібралась ким же є насправді є досліджувані нами політики і який конфліктні технології, зокрема їх активне використання під час формування іміджу, впливають внутрішньодержавному та міжнародному інформаційному полі.
5. В своїй роботі було розкрито особливості іміджевого позиціонування Сільвіо Берлусконі та Анжели Меркель, здійснено порівняльний аналіз когнітивних картобох політичних діячів, проведено емпіричне дослідження впливу конфліктних технологій створення та формування їх іміджу, за допомогою методу експертних оцінок.
6. Проведене емпіричне дослідження за допомогою методу експертних оцінок дало змогу зробити висновки, що аналізуючи та порівнюючи використання конфліктних технологій обома політиками під час политичної діяльності можна припуститися фатальної помилки, хоча й не можна заперечувати, що в них є схожості.
1. Кожна людина прагне робити сприятливе враження й одержувати схвалення своїх дій від навколишніх. Схильність людини до створення свого образу і бачення цього образу універсальні.
Політизація всіх сторін життя породила нові вимоги: жити на очах, виставляти себе на показ. Щоб бути при владі, потрібно робити гарне враження про себе. По зовнішньому вигляді людини, по його одязі, ході можна точно сказати, якого рангу він фахівець, скільки заробляє, на що розраховує в майбутньому.
Якщо політик бажає підвищити свій ранг у соціальній ієрархії, то йому необхідно багато чого в собі змінювати, тобто працювати над своїм іміджем.
Крім того, імідж формується не тільки зовнішніми рисами людини, але й особистісними: заповзятливістю, сміливістю, творчим типом характеру, цілеспрямованістю та ін.
Можна сказати, що імідж – образ, що живе в уявленнях людей. Цей образ може мінятися, коректуватися, щоб “відповідати запитам суспільства”.
2. У політиці імідж визначає багато чого і, головним чином, перемогу на виборах, що є одним із найбільш серйозних актів набуття влади. Останнім часом політичні лідери стали звертати увагу на формування свого іміджу, але лише деяким вдається створити його таким, щоб він завоював симпатії виборців.
3. Системи конфліктних технологій під час створення та формування іміджу політика розрізняються по своїй формі. Найбільш важливими відмінностями є ступінь відвертості і ступінь складності системи переконань політичного лідера. Відвертість системи переконань пов'язана із сприйнятливістю політичного лідера до інформації, яка протиречить його переконанням, а також з його здатністю і бажанням змінювати систему відповідно до нової інформації.
Уміння використовувати конфліктні технології дозволяє політичному лідерові не впасти, адекватно реагувати на складність реальності. Чим складніше система переконань політичного лідера, тим більше його розуміння, що реальність знаходиться в постійній динаміці і що необхідна адаптація до змін. Чим простіше система переконань, тим більше її "пояснювальна" влада над політичним лідером, тим сильніше завзятість, з якою він заперечує свідоцтва, що суперечать його поглядам.
Стратегії подолання подвійності інформації різні залежно від відвертості і складності системи переконань. На одному кінці шкали знаходяться політичні лідери з відкритою і витонченою системою переконань, які постійно змінюватимуть і адаптуватимуть переконання i світлі нової інформації. Цей процес буде супроводжуватись природним і відносно легким стресом. На іншому кінці шкали розташовані політичні лідери із закритою і менш складною системою переконань, які боротимуться з суперечливою інформацією, шляхом відсіювання елементів, що дискредитують переконання, які є у них. Якщо ж розбіжності між інформацією і переконаннями продовжуються і свідоцтва проти їх позиції починають переважати, політичні лідери проходять через хворобливий процес переоцінки переконань.
4. В даному дослідженні ми побудували побудова модель іміджевого позиціонування Сільвіо Берлусконі та Анжели Меркель з використанням порівняльного аналізу та когнітивної карти. А також, майже остаточно розібралась ким же є насправді є досліджувані нами політики і який конфліктні технології, зокрема їх активне використання під час формування іміджу, впливають внутрішньодержавному та міжнародному інформаційному полі.
5. В своїй роботі було розкрито особливості іміджевого позиціонування Сільвіо Берлусконі та Анжели Меркель, здійснено порівняльний аналіз когнітивних картобох політичних діячів, проведено емпіричне дослідження впливу конфліктних технологій створення та формування їх іміджу, за допомогою методу експертних оцінок.
6. Проведене емпіричне дослідження за допомогою методу експертних оцінок дало змогу зробити висновки, що аналізуючи та порівнюючи використання конфліктних технологій обома політиками під час политичної діяльності можна припуститися фатальної помилки, хоча й не можна заперечувати, що в них є схожості.
Литература
1. Амелин В.Н., Левчик Д.А., Устименко С.В. Воюют надписи. Имидж кандидата и способы его актуализации. — М., 1995
2. Андреев С.С. Политическое сознание и политическое поведение // Социально-политический журнал, 1992. № 8.
3. Андрианов М.С. Эмоциональная составляющая политической культуры (На примере анализа цветовосприятия школьниками образов политических деятелей) // Полис, 1997. № 2. С. 106—117.
4. Ануфриев Е.А. Политическая социализация личности как проблема современной политологии // Вестник МГУ. Серия 18. Социология и политология, 1997. №3. С. 34.
5. Багдикян Б. Монополия средств информации. – М., 1987. – 211 с
6. Беpд, Полли. / Пpодай себя!: Тактика совеpшенствования вашего имиджа / [Пеp. с англ. Т.А.Сиваковой].- Минск: Амалфея, 1996.- 207 с.
7. Бебик В. М. Менеджмент вибоpчої кампанії: pесуpси, технології, маpкетинг: Hавч.-метод. посіб. / [Відп. pед. І. В. Хpонюк], Міжpегіон. акад. упp. пеpсоналом. — К., 2001. — 213 с.
8. Блумер Г. Коллективное поведение // сб. Психология масс- Самара, 1997 г.
9. Блэк С. / Паблик рилейшнс -- что это такое? / М.:Инфра-М., 1996. - 211 с.
10. Вибоpча кампанія: Заpубіж. та вітчизн. досвід: Матеpіали пpоекту по вибоp. технологіям Вестмістеpського фонду демокpатії (Великобpитанія) / Упоpяд. та pед. Б. Мечинський. — К., Лондон: Б. в., 1997. — 93 с.
11. Власов А.И. Политические манипуляции: История и практика средств массовой информации США. - М., 1992.
12. Вознесенська О. Вплив зовнішності кандидатів у депутати на електоральну поведінку виборців // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави: Матеріали Другої всеукр. конф., 13–14 листопада 1997 р. К., 1997. С. 321–323.
13. Гавра Д.П., Соколов Н.В. Исследование политических ориентации // Со-цис, 1999. № 1. С. 66—77.
14. Гаджиев К.С. Опыт введения в политологию: концетуальный и методологические аспекты // Политические исследования, 1992. № 1— 2.
15. Градиска Г. Соотношение между журналистской деятельностью и законами восприятия информации // Проблемы эффективности журналистики / Под ред. Я. Засурского. - М., 1990.
16. Гринберг Т.Э. Політична реклама: портрет лідера. – К., 1998.
17. Гурська Н. До питання формування іміджу політичної організації та її лідера // Проблеми політичної психології… К., 1997. С. 324–325
18. Деpжавність, моpаль і засоби масової інфоpмації: Матеpіали наук.- пpакт. конф., 7-9 сеpп. 2000 p. /Упp. у спpавах пpеси та інфоpмації та ін., Упоpяд.: В.Т. Денисюк, А.М. Якубюк. - Луцьк: Hадстиp'я, 2000. - 131 с.
19. Демидов А.И. Власть в единстве и многообразии её измерений // Государство и право. – 1995. – №11.
20. Донец П.H. Основы общей теоpии межкультуpной коммуникации: научный статус, понятийный аппаpат, языковой и неязыковой аспекты, вопpосы этики и дидактики. - Х.: Штpих, 2001. - 384 с.
21. Донченко Е. Концепция социальной психики общества // Философская и социологическая мысль. – 1994. – № 1-2.
22. Доценко Е.Л. Манипуляция: психологическое определение понятия // Психологический журнал т.14, № 4 1993 г.
23. Зверинцев А.Г. Комуникационный менеджмент. ПР – Спб., 1997.
24. Зотова З.М. Выборная кампания: технологии организаци и проведения – М., 1995.
25. Зущик Ю. Ідеологічний тип лексикону політичного лідера в структурі політичної психології. К., 1995. С. 92–101
26. Имидж власти и политиков // Диалог, 1992. № 15—18.
27. Ионин Л.Г. Идентификация и инсценировка // Социологические исследования, 1995. № 4.
28. Исследовательские методы в политической науке. В кн.: Польская политология в 70—80-е годы. Под ред. Бодио Т. и др. — М., 1991.
29. Истон Д. Новая революция в политической науке // Социально-политический журнал, 1993. № 115—128.
30. Іванов В.Ф. Теоpетико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації/ КДУ ім.Т.Г.Шевченка, Hаук.pед. Москаленко А.З.- К.: ВІПОЛ, 1996.
31. Імідж лідера./ Психологічний посібник для політиків під редакцією доктора політичних наук Е. В. Егоровой-Гантман./ 1998.
32. Ірина Борусовська, “Італія на кану змін”// Дзеркало Тижня / № 16 (81) , 20 - 26 квітня 1996 року
33. Ірина Борусовська, “Чому не треба вчитися у італійців”// Дзеркало Тижня/ № 3 (68) , 20 - 26 грудня 1996 року
34. Канетти Э. Масса и власть- М.,1997 г.
35. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. М., 2000.
36. Кин, Джон. Сpедства массовой инфоpмации и демокpатия: Пеp. с англ. / [Ин-т всеобщ. истоpии РАH]. — М.: Hаука, 1993. — 167 с.
37. Коpолько В.Г. Основи паблик pілейшнз: Посібник / Ред. М.І.Київський.- К.: HАH Укpаїни. Ін-т соціології, 1997.- 334 с.
38. Ковлер А.И. Основы политического маркетинга. – М., 1993.
39. Копиленко О.Л. Влада інформації. – К., 1991. – 342 с.
40. Королько В.Г. Феномены политической рекламы: плюсы и минусы // Эффективная реклама. 1998. Ноябрь. – с.41-48.
41. Крылов И.В. Антология рекламы. – М., 1996.
42. Кузнецов М., Цыкунов И. Как позволить другим делать по-вашему: Речевые и поведенческие стратегии журналиста. - М., 1999.
43. Лавренко О. Проблеми формування іміджу кандидата в депутати // Проблеми політичної психології… К., 1997. С. 331–332.
44. Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії. – Київ, 2000.
45. Любивый Я.В. Современное массовое сознание, динамика и тенденции развития. – К., 1993. – 163 с.
46. Майерс Д. Соціальна психологія / Пер. с англ. СПб., 1996.
47. Череда М, “Іспит для Сільвіо Берлусконі” // Дзеркало Тижня/ № 16 (391) , 27 квітень - 11 травеня 2002 року
48. Мас-медіа Укpаїни/ Укp. бюpо Євpоп. ін-ту мас-медіа. Київ. наук. т-во ім. П. Могили, Упоpяд.: О. Волошенюк та ін., Ред.: А. Чеpнявський, О. Волошенюк, Пеp.: М. Жук та ін.. — К.: ТОВ ”К. І. С. ”, 1995. — 304 с.: іл.
49. Миліневський М. Імідж політичних партій: Визначення та структура поняття // Проблеми політичної психології… К., 1997. С. 340–342.
50. Моисеев В.А. / Паблик pилейшнз: Теоpия и пpактика. / К.: Виpа-Р, 1999.- 374,[1]с.:
51. Морозова Е.Г. Менеджер виборчої кампанії – К., 1995. - 234 с..
52. Оксана Приходько, “Податкова амністія в Італії”,// Дзеркало Тижня / № 13 (388) , 6 – 12 квітня 2002 року
53. Ольшанский Д.В. Массовые настроения в политике. В кн.: Политика: проблемы теории и практики. Вып. VII. Ч. 1. Отв. ред. Братчиков С.В. — М., 1990.
54. Пpохоpов E.П. Введение в теоpию жуpналистики: Учеб.пособие для студентов вузов, обучающихся по напpавлению и спец. "Жуpналистика".- М.: Изд-во МГУ, 1995.
55. Пpохоpов E.П. Жуpналистика и демокpатия. - М.: РИП-холдинг, 2001. - 268 с
56. Павлюк І. З. Митець – Влада – Пpеса: Іст.-типол. аналіз / HАH Укpаїни. ЛHБ ім. В. Стефаника. H.-д. центp пеpіодики. — Луцьк: Hадстиp’я, 1997. — 107 с.
57. Політологія / За ред. О.І.Семківа. – Львів, 1994. – 531 с..
58. Почепцов Г. Г. / Имидж – мейкеp: Паблик pилейшнз для политиков и бизнесменов./ К.: Реклам. агентство Губеpникова, 1995. — 235 с.
59. Почепцов Г. Г. Информационные войны. Москва-Киев, 2000.
60. Почепцов Г. Г. Психологическая война. Москва-Киев, 2001.
61. Почепцов Г.Г. / Имеджеология: теоpия и пpактика. / К.: СП "АДEФ-Укpаина", 1998.- 390с.
62. Почепцов Г.Г. / Имидж: от фаpаонов до пpезидентов: Стp-во вообpажаемых миpов в мифе, сказке, анекдоте, pекламе, пpопаганде и паблик pилейшнз. / К.: АДEФ-Укpаина, 1997.- 328с.
63. Почепцов Г.Г. / Пpофессия: имиджмейкеp.- 4-е изд., испp. и доп. / К.: ИМСО МО Укpаины, 2001.- 281 c.
64. Почепцов Г.Г. Имидж и выборы. – К.,1997. – 241 с..
65. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии ХХ века. М., - К., 1999. - 352 с.
66. Пугачев В.П. Соловьев А.И. Введение в политологию- М.,1999
67. Санистэбан Л. Политика и идеология // Диалог, 1993. № 8—9.
68. Сатаров Г.А. Политическая жизнь сквозь призму установок населения: структурные рейтинги // Российский монитор. Архив современной политики, 1992. Вып. 1, С. 149—166.
69. Сафронов Ф. Именем народа, или мифы идеологии и структуры политического сознания // Диалог. – 1994. – №2.
70. Ситниченко Л. А. / Пеpшоджеpела комунікативної філософії: Hавч. посібник для студентів гуманіт. спец. вузів / Голов. pед. С. Головко. — К.: Либідь, 1996. — 170 с.
71. Скиба В.А. К проблеме эффективной массовой коммуникации в буржуазной социологии // Вопросы теории и практики массовых средств пропаганды / Акад. обществ. наук при ЦК КПСС. Секция журналистики. М., 1969. Вып. 2. С. 268-295.
72. Тард Г. Личность и толпа // Очерки по социальной психологии- СПб.,1909 г.
73. Теоpия и пpактика сpедств массовой инфоpмации и пpопаганды в совpеменном миpе. - М.: МИСОH, 1995.
74. Толковый словаpь по основам инфоpмационной деятельности/ Укp. Акад. инфоpматики. Укp. ин-т науч.-техн. и экон. инфоpмации, Под pед. H. H. Epмошенко, Сост.: В. М. Биpбpаеp и дp. — К., 1995. — 251с.
75. Фоpмування іміджу оpганів місцевого самовpядування та гpомадських оpганізацій за допомогою засобів масової інфоpмації./ К.: Центp соц.-психол. pеабілітації "ГEШТАЛЬТ": Центp інновацій та pозвитку, 1998.- 94с.
76. Фролов П. Імідж політичного лідера у друкованих ЗМІ: шляхи та методи вивчення // Наукові студії з політичної психології. К., 1996. Вип.2. С. 147–158.
77. Фролов П. Методичні засоби вивчення іміджу політичних лідерів // Наукові студії з політичної психології. К., 1995. С. 86–92.
78. Цуладзе А. Политические манипуляции, или Покорение толпы. - М., 1999.
79. Цуладзе А. Формирование имиджа политика. - М.,1999 г.
80. Чекмишев О. В. Укpаїна на вибоpах: (Діяльність ЗМІ в контексті становлення демокpатії) / Ком. ”Рівність можливостей”, Ред. Г. Кононенко. — К.: Агентство ”Укpаїна”, 1998. — 413 с.
81. Чічановський А. А., Шкляp В. І. Світ інфоpмації: особистість, суспільство, деpжава: (Медитації і маpгіналії). — К., М.: Слов’ян. діалог, 1995. — 50 с.
82. Эштреков А.В. Коммуникация, массовая коммуникация, социальная коммуникация.Монография. - СПб:Терра, 2000. - 296 с.
83. http://bdg.press.net.by/2001/08/2001_08_01.1007/7_4_1.shtml
84. http://conflicts.aznet.org/conflicts/konfismi/metod7.htm
85. http://www.cripo.com.ua/,“Чоловічі переваги Берлусконі” 13:58 15/07/2004
86. http://ebook.mpsf.org/books/204/Book040_chapter3.html
87. http://election-by.narod.ru/16.htm
88. http://grachev62.narod.ru/Krasnov/ch_43.htm
89. http://ims2001.nw.ru/cgi-bin/one_tezis.exe?ivent=4?=RUS&ID_TEZ
90. http://journalist.kharkov.org/04-05-2000/ifo_war.htm
91. http://morozov.vlz.ru/public/morozov004.htm
92. http://news.msn.ru/,// 25.09.2003
93. http://part.org.ua/print.php?com
94. http://www.copyright.ru/kafedra/publish/proriv.html
95. http://www.csplrelections.in-baku.com/secondr.htm
96. http://www.ecocom.ru/archiv/ecocom/2thCongress/6-3.htm
97. http://www.iatp.nnov.ru/miheev/mih_rus.ru.html
98. http://www.i-u.ru/biblio/arhiv/articles/miheev_iidknit/default.asp
99. http://www.MEDIALAW.ru/publications/books/war/3-3.html
100. http://www.ntv.ru/news/, /“Портрет Берлусконі на фоні загальноєвропейського пейзажу”,/29.07.2003
101. http://www.pr-club.ru/rus/26_3.html
102. http://www.public.ru/
103. http://www.sostav.ru
104. http://xoxu.narod.ru/jir.htm
2. Андреев С.С. Политическое сознание и политическое поведение // Социально-политический журнал, 1992. № 8.
3. Андрианов М.С. Эмоциональная составляющая политической культуры (На примере анализа цветовосприятия школьниками образов политических деятелей) // Полис, 1997. № 2. С. 106—117.
4. Ануфриев Е.А. Политическая социализация личности как проблема современной политологии // Вестник МГУ. Серия 18. Социология и политология, 1997. №3. С. 34.
5. Багдикян Б. Монополия средств информации. – М., 1987. – 211 с
6. Беpд, Полли. / Пpодай себя!: Тактика совеpшенствования вашего имиджа / [Пеp. с англ. Т.А.Сиваковой].- Минск: Амалфея, 1996.- 207 с.
7. Бебик В. М. Менеджмент вибоpчої кампанії: pесуpси, технології, маpкетинг: Hавч.-метод. посіб. / [Відп. pед. І. В. Хpонюк], Міжpегіон. акад. упp. пеpсоналом. — К., 2001. — 213 с.
8. Блумер Г. Коллективное поведение // сб. Психология масс- Самара, 1997 г.
9. Блэк С. / Паблик рилейшнс -- что это такое? / М.:Инфра-М., 1996. - 211 с.
10. Вибоpча кампанія: Заpубіж. та вітчизн. досвід: Матеpіали пpоекту по вибоp. технологіям Вестмістеpського фонду демокpатії (Великобpитанія) / Упоpяд. та pед. Б. Мечинський. — К., Лондон: Б. в., 1997. — 93 с.
11. Власов А.И. Политические манипуляции: История и практика средств массовой информации США. - М., 1992.
12. Вознесенська О. Вплив зовнішності кандидатів у депутати на електоральну поведінку виборців // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави: Матеріали Другої всеукр. конф., 13–14 листопада 1997 р. К., 1997. С. 321–323.
13. Гавра Д.П., Соколов Н.В. Исследование политических ориентации // Со-цис, 1999. № 1. С. 66—77.
14. Гаджиев К.С. Опыт введения в политологию: концетуальный и методологические аспекты // Политические исследования, 1992. № 1— 2.
15. Градиска Г. Соотношение между журналистской деятельностью и законами восприятия информации // Проблемы эффективности журналистики / Под ред. Я. Засурского. - М., 1990.
16. Гринберг Т.Э. Політична реклама: портрет лідера. – К., 1998.
17. Гурська Н. До питання формування іміджу політичної організації та її лідера // Проблеми політичної психології… К., 1997. С. 324–325
18. Деpжавність, моpаль і засоби масової інфоpмації: Матеpіали наук.- пpакт. конф., 7-9 сеpп. 2000 p. /Упp. у спpавах пpеси та інфоpмації та ін., Упоpяд.: В.Т. Денисюк, А.М. Якубюк. - Луцьк: Hадстиp'я, 2000. - 131 с.
19. Демидов А.И. Власть в единстве и многообразии её измерений // Государство и право. – 1995. – №11.
20. Донец П.H. Основы общей теоpии межкультуpной коммуникации: научный статус, понятийный аппаpат, языковой и неязыковой аспекты, вопpосы этики и дидактики. - Х.: Штpих, 2001. - 384 с.
21. Донченко Е. Концепция социальной психики общества // Философская и социологическая мысль. – 1994. – № 1-2.
22. Доценко Е.Л. Манипуляция: психологическое определение понятия // Психологический журнал т.14, № 4 1993 г.
23. Зверинцев А.Г. Комуникационный менеджмент. ПР – Спб., 1997.
24. Зотова З.М. Выборная кампания: технологии организаци и проведения – М., 1995.
25. Зущик Ю. Ідеологічний тип лексикону політичного лідера в структурі політичної психології. К., 1995. С. 92–101
26. Имидж власти и политиков // Диалог, 1992. № 15—18.
27. Ионин Л.Г. Идентификация и инсценировка // Социологические исследования, 1995. № 4.
28. Исследовательские методы в политической науке. В кн.: Польская политология в 70—80-е годы. Под ред. Бодио Т. и др. — М., 1991.
29. Истон Д. Новая революция в политической науке // Социально-политический журнал, 1993. № 115—128.
30. Іванов В.Ф. Теоpетико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації/ КДУ ім.Т.Г.Шевченка, Hаук.pед. Москаленко А.З.- К.: ВІПОЛ, 1996.
31. Імідж лідера./ Психологічний посібник для політиків під редакцією доктора політичних наук Е. В. Егоровой-Гантман./ 1998.
32. Ірина Борусовська, “Італія на кану змін”// Дзеркало Тижня / № 16 (81) , 20 - 26 квітня 1996 року
33. Ірина Борусовська, “Чому не треба вчитися у італійців”// Дзеркало Тижня/ № 3 (68) , 20 - 26 грудня 1996 року
34. Канетти Э. Масса и власть- М.,1997 г.
35. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. М., 2000.
36. Кин, Джон. Сpедства массовой инфоpмации и демокpатия: Пеp. с англ. / [Ин-т всеобщ. истоpии РАH]. — М.: Hаука, 1993. — 167 с.
37. Коpолько В.Г. Основи паблик pілейшнз: Посібник / Ред. М.І.Київський.- К.: HАH Укpаїни. Ін-т соціології, 1997.- 334 с.
38. Ковлер А.И. Основы политического маркетинга. – М., 1993.
39. Копиленко О.Л. Влада інформації. – К., 1991. – 342 с.
40. Королько В.Г. Феномены политической рекламы: плюсы и минусы // Эффективная реклама. 1998. Ноябрь. – с.41-48.
41. Крылов И.В. Антология рекламы. – М., 1996.
42. Кузнецов М., Цыкунов И. Как позволить другим делать по-вашему: Речевые и поведенческие стратегии журналиста. - М., 1999.
43. Лавренко О. Проблеми формування іміджу кандидата в депутати // Проблеми політичної психології… К., 1997. С. 331–332.
44. Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії. – Київ, 2000.
45. Любивый Я.В. Современное массовое сознание, динамика и тенденции развития. – К., 1993. – 163 с.
46. Майерс Д. Соціальна психологія / Пер. с англ. СПб., 1996.
47. Череда М, “Іспит для Сільвіо Берлусконі” // Дзеркало Тижня/ № 16 (391) , 27 квітень - 11 травеня 2002 року
48. Мас-медіа Укpаїни/ Укp. бюpо Євpоп. ін-ту мас-медіа. Київ. наук. т-во ім. П. Могили, Упоpяд.: О. Волошенюк та ін., Ред.: А. Чеpнявський, О. Волошенюк, Пеp.: М. Жук та ін.. — К.: ТОВ ”К. І. С. ”, 1995. — 304 с.: іл.
49. Миліневський М. Імідж політичних партій: Визначення та структура поняття // Проблеми політичної психології… К., 1997. С. 340–342.
50. Моисеев В.А. / Паблик pилейшнз: Теоpия и пpактика. / К.: Виpа-Р, 1999.- 374,[1]с.:
51. Морозова Е.Г. Менеджер виборчої кампанії – К., 1995. - 234 с..
52. Оксана Приходько, “Податкова амністія в Італії”,// Дзеркало Тижня / № 13 (388) , 6 – 12 квітня 2002 року
53. Ольшанский Д.В. Массовые настроения в политике. В кн.: Политика: проблемы теории и практики. Вып. VII. Ч. 1. Отв. ред. Братчиков С.В. — М., 1990.
54. Пpохоpов E.П. Введение в теоpию жуpналистики: Учеб.пособие для студентов вузов, обучающихся по напpавлению и спец. "Жуpналистика".- М.: Изд-во МГУ, 1995.
55. Пpохоpов E.П. Жуpналистика и демокpатия. - М.: РИП-холдинг, 2001. - 268 с
56. Павлюк І. З. Митець – Влада – Пpеса: Іст.-типол. аналіз / HАH Укpаїни. ЛHБ ім. В. Стефаника. H.-д. центp пеpіодики. — Луцьк: Hадстиp’я, 1997. — 107 с.
57. Політологія / За ред. О.І.Семківа. – Львів, 1994. – 531 с..
58. Почепцов Г. Г. / Имидж – мейкеp: Паблик pилейшнз для политиков и бизнесменов./ К.: Реклам. агентство Губеpникова, 1995. — 235 с.
59. Почепцов Г. Г. Информационные войны. Москва-Киев, 2000.
60. Почепцов Г. Г. Психологическая война. Москва-Киев, 2001.
61. Почепцов Г.Г. / Имеджеология: теоpия и пpактика. / К.: СП "АДEФ-Укpаина", 1998.- 390с.
62. Почепцов Г.Г. / Имидж: от фаpаонов до пpезидентов: Стp-во вообpажаемых миpов в мифе, сказке, анекдоте, pекламе, пpопаганде и паблик pилейшнз. / К.: АДEФ-Укpаина, 1997.- 328с.
63. Почепцов Г.Г. / Пpофессия: имиджмейкеp.- 4-е изд., испp. и доп. / К.: ИМСО МО Укpаины, 2001.- 281 c.
64. Почепцов Г.Г. Имидж и выборы. – К.,1997. – 241 с..
65. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии ХХ века. М., - К., 1999. - 352 с.
66. Пугачев В.П. Соловьев А.И. Введение в политологию- М.,1999
67. Санистэбан Л. Политика и идеология // Диалог, 1993. № 8—9.
68. Сатаров Г.А. Политическая жизнь сквозь призму установок населения: структурные рейтинги // Российский монитор. Архив современной политики, 1992. Вып. 1, С. 149—166.
69. Сафронов Ф. Именем народа, или мифы идеологии и структуры политического сознания // Диалог. – 1994. – №2.
70. Ситниченко Л. А. / Пеpшоджеpела комунікативної філософії: Hавч. посібник для студентів гуманіт. спец. вузів / Голов. pед. С. Головко. — К.: Либідь, 1996. — 170 с.
71. Скиба В.А. К проблеме эффективной массовой коммуникации в буржуазной социологии // Вопросы теории и практики массовых средств пропаганды / Акад. обществ. наук при ЦК КПСС. Секция журналистики. М., 1969. Вып. 2. С. 268-295.
72. Тард Г. Личность и толпа // Очерки по социальной психологии- СПб.,1909 г.
73. Теоpия и пpактика сpедств массовой инфоpмации и пpопаганды в совpеменном миpе. - М.: МИСОH, 1995.
74. Толковый словаpь по основам инфоpмационной деятельности/ Укp. Акад. инфоpматики. Укp. ин-т науч.-техн. и экон. инфоpмации, Под pед. H. H. Epмошенко, Сост.: В. М. Биpбpаеp и дp. — К., 1995. — 251с.
75. Фоpмування іміджу оpганів місцевого самовpядування та гpомадських оpганізацій за допомогою засобів масової інфоpмації./ К.: Центp соц.-психол. pеабілітації "ГEШТАЛЬТ": Центp інновацій та pозвитку, 1998.- 94с.
76. Фролов П. Імідж політичного лідера у друкованих ЗМІ: шляхи та методи вивчення // Наукові студії з політичної психології. К., 1996. Вип.2. С. 147–158.
77. Фролов П. Методичні засоби вивчення іміджу політичних лідерів // Наукові студії з політичної психології. К., 1995. С. 86–92.
78. Цуладзе А. Политические манипуляции, или Покорение толпы. - М., 1999.
79. Цуладзе А. Формирование имиджа политика. - М.,1999 г.
80. Чекмишев О. В. Укpаїна на вибоpах: (Діяльність ЗМІ в контексті становлення демокpатії) / Ком. ”Рівність можливостей”, Ред. Г. Кононенко. — К.: Агентство ”Укpаїна”, 1998. — 413 с.
81. Чічановський А. А., Шкляp В. І. Світ інфоpмації: особистість, суспільство, деpжава: (Медитації і маpгіналії). — К., М.: Слов’ян. діалог, 1995. — 50 с.
82. Эштреков А.В. Коммуникация, массовая коммуникация, социальная коммуникация.Монография. - СПб:Терра, 2000. - 296 с.
83. http://bdg.press.net.by/2001/08/2001_08_01.1007/7_4_1.shtml
84. http://conflicts.aznet.org/conflicts/konfismi/metod7.htm
85. http://www.cripo.com.ua/,“Чоловічі переваги Берлусконі” 13:58 15/07/2004
86. http://ebook.mpsf.org/books/204/Book040_chapter3.html
87. http://election-by.narod.ru/16.htm
88. http://grachev62.narod.ru/Krasnov/ch_43.htm
89. http://ims2001.nw.ru/cgi-bin/one_tezis.exe?ivent=4?=RUS&ID_TEZ
90. http://journalist.kharkov.org/04-05-2000/ifo_war.htm
91. http://morozov.vlz.ru/public/morozov004.htm
92. http://news.msn.ru/,// 25.09.2003
93. http://part.org.ua/print.php?com
94. http://www.copyright.ru/kafedra/publish/proriv.html
95. http://www.csplrelections.in-baku.com/secondr.htm
96. http://www.ecocom.ru/archiv/ecocom/2thCongress/6-3.htm
97. http://www.iatp.nnov.ru/miheev/mih_rus.ru.html
98. http://www.i-u.ru/biblio/arhiv/articles/miheev_iidknit/default.asp
99. http://www.MEDIALAW.ru/publications/books/war/3-3.html
100. http://www.ntv.ru/news/, /“Портрет Берлусконі на фоні загальноєвропейського пейзажу”,/29.07.2003
101. http://www.pr-club.ru/rus/26_3.html
102. http://www.public.ru/
103. http://www.sostav.ru
104. http://xoxu.narod.ru/jir.htm
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?