|
ЦЕНА:
100 грн.
|
||
|
ЦЕНА:
229 руб.
|
||
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Колористика в масмедіа (ID работы: 4233) |
| Направление: | Гуманитарные предметы |
| Предмет: | Лингвистика |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 37 |
| Год защиты: | 2014 |
| ВУЗ: | Киевский Национальный Университет им. Шевченко (КНУ им. Шевченко) |
| Курс: | 3 |
| Язык: | Украинский |
Содержание
РОЗДІЛ 1: Історія дослідження кольору.
РОЗДІЛ 2: Використання кольору в рекламі.
2.1 Практичні аспекти колористики в мас-медіа
2.2 Використання колористичних лексем у рекламних текстах
Висновки
Список використаної літератури
РОЗДІЛ 2: Використання кольору в рекламі.
2.1 Практичні аспекти колористики в мас-медіа
2.2 Використання колористичних лексем у рекламних текстах
Висновки
Список використаної літератури
Заключение
Категорія кольору відіграє виключну роль у рекламі: завдяки колористиці й кольоропозначенням може підкреслюватися рекламна ідея, або ж креативно використаний колір стає стрижнем рекламної концепції, колір постає в рекламі як засіб залучення й активізації пам’яті, уваги, уяви, впливу на емоції реципієнта, створення асоціацій тощо. Тож вивчення рекламної колористики в усіх її виявах залишається актуальним напрямком рекламознавчих студій.
Колір є найдавнішою реальністю людського буття, складним явищем, пізнання якого було тривалим. За класифікацією А. Критенко, кольороназви української мови прийнято поділяти на
- основніі
- другорядні.
Основними є назви давнього походження, генетично споріднені з кольоропозначеннями в інших слов’янських мовах, вони становлять ядро всієї лексико-семантичної групи кольороназв, навколо якого розташовані назви пізнішого походження. Цими основними є сім семантично незалежних назв, які позначають ―колір без відтінків‖: червоний, жовтий, зелений, голубий, синій, білий, чорний. Усі інші є назвами відтінків основного тону, що вказують на міру вияву колірної якості, на інтенсивність колірного тону, змішування кольорів, на колірну ознаку, якої набув предмет у результаті якоїсь дії чи процесу, і на ряд інших ознак. Вони семантично об’єднуються навколо ―основних: це майже всі наявні в мові колірні назви (сіруваті, зелененький, чорнющий, блідий, багристий та ін.).
За відношенням назви кольору до поняття про нього прийнято виділяти два типи назв кольорів: 1) назви, що позначають конкретну колірну ознаку предмета чи явища об’єктивної дійсності. Це численна група, яка охоплює невмотивовані (білий, зелений, синій і ін.) та вмотивовані з погляду носіїв сучасної української мови кольоропозначення (волошковий, срібний, солом’яний тощо); лексеми з колірною семантикою різних граматичних категорій (синій, синь, синьо та ін.); назви, що вказують на ступінь вияву колірної ознаки (найчорніший, темнющий і ін.); 2) назви, що характеризують забарвлення предмета, не вказуючи на конкретний характер кольору. Такі назви посідають окреме місце в семантичній класифікації слів із колірним значенням, оскільки вони чітко не позначають конкретний колір, але дають певну інформацію про забарвлення предмета чи явища, тому їх умовно можна вважати кольороназвами. Серед них виділяються такі групи: а) назви, які визначають ступінь насиченості, інтенсивності кольорів, не називаючи конкретної колірної якості: ясний, світлий, темний, блідий; б) назви, що вказують на спосіб поєднання кількох невизначених кольорів у певній формі: цвітом весен обвито, кольористий, доливати барв у палітру; в) назви для неозначеного кольору, які вказують на загальне забарвлення реалій, не визначаючи його конкретного характеру: кольоровий, барвити, рясніти, барвистий, замурзаний; г) назви, що виражають відтінки певного забарвлення предметів і явищ природи: яскравий, чистий; ґ) назви, які вказують на загальний характер забарвлення реалії, зумовлений дією сонця, вітру тощо: смаглявий. До лексико-семантичної групи назв кольорів належать і загальні назви цієї категорії слів, які позначають сукупну колірну ознаку: колір, фарба, барва, краска.
Колір є найдавнішою реальністю людського буття, складним явищем, пізнання якого було тривалим. За класифікацією А. Критенко, кольороназви української мови прийнято поділяти на
- основніі
- другорядні.
Основними є назви давнього походження, генетично споріднені з кольоропозначеннями в інших слов’янських мовах, вони становлять ядро всієї лексико-семантичної групи кольороназв, навколо якого розташовані назви пізнішого походження. Цими основними є сім семантично незалежних назв, які позначають ―колір без відтінків‖: червоний, жовтий, зелений, голубий, синій, білий, чорний. Усі інші є назвами відтінків основного тону, що вказують на міру вияву колірної якості, на інтенсивність колірного тону, змішування кольорів, на колірну ознаку, якої набув предмет у результаті якоїсь дії чи процесу, і на ряд інших ознак. Вони семантично об’єднуються навколо ―основних: це майже всі наявні в мові колірні назви (сіруваті, зелененький, чорнющий, блідий, багристий та ін.).
За відношенням назви кольору до поняття про нього прийнято виділяти два типи назв кольорів: 1) назви, що позначають конкретну колірну ознаку предмета чи явища об’єктивної дійсності. Це численна група, яка охоплює невмотивовані (білий, зелений, синій і ін.) та вмотивовані з погляду носіїв сучасної української мови кольоропозначення (волошковий, срібний, солом’яний тощо); лексеми з колірною семантикою різних граматичних категорій (синій, синь, синьо та ін.); назви, що вказують на ступінь вияву колірної ознаки (найчорніший, темнющий і ін.); 2) назви, що характеризують забарвлення предмета, не вказуючи на конкретний характер кольору. Такі назви посідають окреме місце в семантичній класифікації слів із колірним значенням, оскільки вони чітко не позначають конкретний колір, але дають певну інформацію про забарвлення предмета чи явища, тому їх умовно можна вважати кольороназвами. Серед них виділяються такі групи: а) назви, які визначають ступінь насиченості, інтенсивності кольорів, не називаючи конкретної колірної якості: ясний, світлий, темний, блідий; б) назви, що вказують на спосіб поєднання кількох невизначених кольорів у певній формі: цвітом весен обвито, кольористий, доливати барв у палітру; в) назви для неозначеного кольору, які вказують на загальне забарвлення реалій, не визначаючи його конкретного характеру: кольоровий, барвити, рясніти, барвистий, замурзаний; г) назви, що виражають відтінки певного забарвлення предметів і явищ природи: яскравий, чистий; ґ) назви, які вказують на загальний характер забарвлення реалії, зумовлений дією сонця, вітру тощо: смаглявий. До лексико-семантичної групи назв кольорів належать і загальні назви цієї категорії слів, які позначають сукупну колірну ознаку: колір, фарба, барва, краска.
Литература
1. Бахилина Н.Б. История цветообозначений в современном русском языке / Н.Б. Бахилина.– М.: Наука, 1975. – 287 с.
2. Вежбицкая А.В. Обозначение цвета и универсалии зрительного восприятия / А.В. Вежбицкая // Язык. Культура. Познание. – М.: Рус. словари, 1997. – С. 231–290.
3. Выродова А.С. Семантикостилистические особенности цветообозначений в массмедийных текстах // Журналистика и медиаобразование в XXI веке: Сб. науч. трудов Междунар. науч.практ. конф. – Белгород, 2006. – С. 286290.
4. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу / Голубовська І.О. – К.: Логос, 2004. – 284 с.
5. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Эмиль Дюркгейм ; Пер. с фр. А.Б. Гофмана; Ред. кол.: В.М. Бакусев, Ю.В. Божко, А.Б. Гофман и др. – М.: Канон, 1996. – 432 с.
6. Зубов М.І. Лінгвотекстологія середньовічних слов\'янських повчань проти язичництва: монографія / М.І. Зубов. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2004. – 336 c.
7. Иванов Вяч. Вс. О взаимоотношении динамического исследования эволюции языка, текста, культуры / Вяч. Вс. Иванов // Исследования по структуре текста / Отв. ред. Т.В. Цивьян. – М.: Наука, 1987. – С. 5–27.
8. Коваль-Костинська О. Лексика на позначення кольорів у творах Т.Г. Шевченка (проблеми перекладу) / О. Коваль-Костинська // Шевченко і розвиток мов та літератур народів СРСР і країн соціалістичної співдружності. – К., 1989. – С.86–87.
9. Красных В.В. \"Свой\" среди \"чужих\" : миф или реальность / В.В. Красных. – М.: Гнозис, 2003.– 375 с.
10. Кулько О.И. Колоративы и обозначения цвета в рекламе // Русская и сопоставительная физиология: состояние и перспективы: Междунар. научн. конф.: Труды и материалы. – Казань: ИздвоКазан. унта,2004. – С. 224227.
11. Кульпина В.Г. Лингвистика цвета. Термины цвета в польском и русском языках / В.Г. Кульпина. – М.: Московский лицей, 2001 – 470 с.
12. ЛебедевЛюбимов А.Н. Психология рекламы. – СПб.: Питер, 2003. – 386 с.
13. Лисиченко Л.А. Структура мовної картини світу / Л.А. Лисиченко // Мовознавство. – 2004. – № 5–6. – С. 36–41.
14. Москович В.А. Статистика и семантика (опыт статистического анализа семантического поля) / Москович В.А. – М.: Наука, 1969. – 304 с.
15. Ніка О.І. Модус у староукраїнській літературній мові другої половини 16-першої половини 17 ст.: монографія / О.І. Ніка. – К., 2009. – 444 с.
16. Попова Ж.Г. Психология цвета в печатной рекламе // Маркетинг в России и за рубежом. – 2000. – № 4. – С. 394.
17. Серов Н.В. Цвет культуры. Психология, культурология, физиология / Н.В. Серов. – М.: Речь, 2004. – 672 с.
18. Солганик Г.Я. О структуре и важнейших параметрах публицистической речи (языка СМИ) / Г.Я. Солганик // Язык современной публицистики : сб. статей / Сост. проф. Г.Я. Солганик. – М.:Флинта : Наука, 2008. – С. 13–30.
19. Фрумкина Р.М. Цвет, смысл, сходство. Аспекты психолингвистического анализа / Р.М. Фрумкина. – М.: Наука, 1984. – 175 с.
20. Шиманов Д. Психология цвета в рекламе // Маркетинг pro. – 2007. – № 3. – С. 1518.
21. Яворська Г.М. Мовні концепти кольору (до проблеми категоризації) / Г.М. Яворська // Мовознавство. – 1998. – № 2–3. – С. 42–50.
22. Kay P. The Linguistic Significance of the Meanings of Basic Color Terms / P. Kay, C.K. McDaniel // Linguistics, 1978. – V. 54. – № 3. – P. 610–646.
2. Вежбицкая А.В. Обозначение цвета и универсалии зрительного восприятия / А.В. Вежбицкая // Язык. Культура. Познание. – М.: Рус. словари, 1997. – С. 231–290.
3. Выродова А.С. Семантикостилистические особенности цветообозначений в массмедийных текстах // Журналистика и медиаобразование в XXI веке: Сб. науч. трудов Междунар. науч.практ. конф. – Белгород, 2006. – С. 286290.
4. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу / Голубовська І.О. – К.: Логос, 2004. – 284 с.
5. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Эмиль Дюркгейм ; Пер. с фр. А.Б. Гофмана; Ред. кол.: В.М. Бакусев, Ю.В. Божко, А.Б. Гофман и др. – М.: Канон, 1996. – 432 с.
6. Зубов М.І. Лінгвотекстологія середньовічних слов\'янських повчань проти язичництва: монографія / М.І. Зубов. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2004. – 336 c.
7. Иванов Вяч. Вс. О взаимоотношении динамического исследования эволюции языка, текста, культуры / Вяч. Вс. Иванов // Исследования по структуре текста / Отв. ред. Т.В. Цивьян. – М.: Наука, 1987. – С. 5–27.
8. Коваль-Костинська О. Лексика на позначення кольорів у творах Т.Г. Шевченка (проблеми перекладу) / О. Коваль-Костинська // Шевченко і розвиток мов та літератур народів СРСР і країн соціалістичної співдружності. – К., 1989. – С.86–87.
9. Красных В.В. \"Свой\" среди \"чужих\" : миф или реальность / В.В. Красных. – М.: Гнозис, 2003.– 375 с.
10. Кулько О.И. Колоративы и обозначения цвета в рекламе // Русская и сопоставительная физиология: состояние и перспективы: Междунар. научн. конф.: Труды и материалы. – Казань: ИздвоКазан. унта,2004. – С. 224227.
11. Кульпина В.Г. Лингвистика цвета. Термины цвета в польском и русском языках / В.Г. Кульпина. – М.: Московский лицей, 2001 – 470 с.
12. ЛебедевЛюбимов А.Н. Психология рекламы. – СПб.: Питер, 2003. – 386 с.
13. Лисиченко Л.А. Структура мовної картини світу / Л.А. Лисиченко // Мовознавство. – 2004. – № 5–6. – С. 36–41.
14. Москович В.А. Статистика и семантика (опыт статистического анализа семантического поля) / Москович В.А. – М.: Наука, 1969. – 304 с.
15. Ніка О.І. Модус у староукраїнській літературній мові другої половини 16-першої половини 17 ст.: монографія / О.І. Ніка. – К., 2009. – 444 с.
16. Попова Ж.Г. Психология цвета в печатной рекламе // Маркетинг в России и за рубежом. – 2000. – № 4. – С. 394.
17. Серов Н.В. Цвет культуры. Психология, культурология, физиология / Н.В. Серов. – М.: Речь, 2004. – 672 с.
18. Солганик Г.Я. О структуре и важнейших параметрах публицистической речи (языка СМИ) / Г.Я. Солганик // Язык современной публицистики : сб. статей / Сост. проф. Г.Я. Солганик. – М.:Флинта : Наука, 2008. – С. 13–30.
19. Фрумкина Р.М. Цвет, смысл, сходство. Аспекты психолингвистического анализа / Р.М. Фрумкина. – М.: Наука, 1984. – 175 с.
20. Шиманов Д. Психология цвета в рекламе // Маркетинг pro. – 2007. – № 3. – С. 1518.
21. Яворська Г.М. Мовні концепти кольору (до проблеми категоризації) / Г.М. Яворська // Мовознавство. – 1998. – № 2–3. – С. 42–50.
22. Kay P. The Linguistic Significance of the Meanings of Basic Color Terms / P. Kay, C.K. McDaniel // Linguistics, 1978. – V. 54. – № 3. – P. 610–646.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?