ЦЕНА:
30 грн.
|
|
|
ЦЕНА:
69 руб.
|
|
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
Тема работы: | Захисник у кримінальному провадженні (ID работы: 4185) |
Направление: | Право |
Предмет: | Криминальное право |
Тип работы: | Контрольная работа |
Число страниц: | 16 |
Год защиты: | 2014 |
ВУЗ: | Киевский Национальный Университет им. Шевченко (КНУ им. Шевченко) |
Язык: | Украинский |
Содержание
Зміст
Вступ
1. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні
2. Залучення захисника до справи та його відмова від справи
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
1. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні
2. Залучення захисника до справи та його відмова від справи
Висновок
Список використаної літератури
Введение
Вступ
Формування на Україні правової держави, в якому людина є головною соціальною цінністю, а її інтереси і потреби – основним критерієм діяльності держави, закономірно передбачає оновлення національного законодавства, приведення його у відповідність з міжнародно-правовими стандартами в галузі прав людини. Забезпечення громадян кваліфікованою юридичною допомогою в наші дні вважається важливим конституційним положенням. Йому як норми Конституції України так і чимало інших законодавчих розпоряджень, у першу чергу тих, котрі покликані гарантувати право підозрюваного, обвинувачуваного і підсудного на захист по кримінальних справах.
Увага законодавця до того, щоб громадянам давалася кваліфікована юридична допомога, викликана насамперед широким визнанням порівняно простого вихідного положення: реалізація прав і свобод людини і громадянина можлива повною мірою, коли вони відстоюються зі знанням справи, кваліфіковано.
У всіх сферах правового регулювання, в тому числі і в кримінальному судочинстві, повинні отримати послідовний розвиток і конкретизацію основні принципи, на яких базуються взаємовідносини між правовою державою і особистістю, а саме: взаємна, рівнозначна відповідальність держави і особистості; верховенство закону і суворе підпорядкування праву діяльності всіх державних органів і посадових осіб; обмеженість і підзаконність державної влади; невід'ємність, непорушність і недоторканість основоположних прав і свобод особистості.
Реалізація в кримінально-процесуальній діяльності принципів правової держави є необхідною передумовою забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян, що втягуються в сферу кримінально-процесуального регулювання, особливо в якості таких його учасників, як підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений, оскільки здійснення кримінально-процесуальної діяльності пов'язане з вторгненням в особисте життя громадян, обмеженням у передбачених законом випадках їх конституційних прав і свобод, застосуванням заходів кримінально-процесуального примусу.
Прийняття нового КПК України від 20 листопада 2012 р., Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 15 серпня 2012 створили нові організаційно-процесуальні передумови для перегляду усталених уявлень про процесуальне становище захисника в кримінальному судочинстві.
Об'єктом дослідження є кримінально-процесуальний статус захисника.
Предметом дослідження виступають норми кримінально процесуального права, законодавства, що регламентує діяльність захисника, а також науково-практичні і теоретичні розробки участі захисника в судових стадіях кримінального процесу і зв'язані з цим питання забезпечення прав особистості в кримінальному судочинстві.
Мета дослідження полягає в теоретичному аналізі проблем, зв'язаних з участю захисника в кримінальному провадженні.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні задачі:
- розглянути загальні правила участі захисника у кримінальному
провадженні.
- проаналізувати участь захисника у кримінальному провадженні
- визначити порядок залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням.
- розкрити порядок залучення захисника для проведення окремої слідчої дії.
- розглянути відмову від захисника або його заміну.
Формування на Україні правової держави, в якому людина є головною соціальною цінністю, а її інтереси і потреби – основним критерієм діяльності держави, закономірно передбачає оновлення національного законодавства, приведення його у відповідність з міжнародно-правовими стандартами в галузі прав людини. Забезпечення громадян кваліфікованою юридичною допомогою в наші дні вважається важливим конституційним положенням. Йому як норми Конституції України так і чимало інших законодавчих розпоряджень, у першу чергу тих, котрі покликані гарантувати право підозрюваного, обвинувачуваного і підсудного на захист по кримінальних справах.
Увага законодавця до того, щоб громадянам давалася кваліфікована юридична допомога, викликана насамперед широким визнанням порівняно простого вихідного положення: реалізація прав і свобод людини і громадянина можлива повною мірою, коли вони відстоюються зі знанням справи, кваліфіковано.
У всіх сферах правового регулювання, в тому числі і в кримінальному судочинстві, повинні отримати послідовний розвиток і конкретизацію основні принципи, на яких базуються взаємовідносини між правовою державою і особистістю, а саме: взаємна, рівнозначна відповідальність держави і особистості; верховенство закону і суворе підпорядкування праву діяльності всіх державних органів і посадових осіб; обмеженість і підзаконність державної влади; невід'ємність, непорушність і недоторканість основоположних прав і свобод особистості.
Реалізація в кримінально-процесуальній діяльності принципів правової держави є необхідною передумовою забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян, що втягуються в сферу кримінально-процесуального регулювання, особливо в якості таких його учасників, як підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений, оскільки здійснення кримінально-процесуальної діяльності пов'язане з вторгненням в особисте життя громадян, обмеженням у передбачених законом випадках їх конституційних прав і свобод, застосуванням заходів кримінально-процесуального примусу.
Прийняття нового КПК України від 20 листопада 2012 р., Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 15 серпня 2012 створили нові організаційно-процесуальні передумови для перегляду усталених уявлень про процесуальне становище захисника в кримінальному судочинстві.
Об'єктом дослідження є кримінально-процесуальний статус захисника.
Предметом дослідження виступають норми кримінально процесуального права, законодавства, що регламентує діяльність захисника, а також науково-практичні і теоретичні розробки участі захисника в судових стадіях кримінального процесу і зв'язані з цим питання забезпечення прав особистості в кримінальному судочинстві.
Мета дослідження полягає в теоретичному аналізі проблем, зв'язаних з участю захисника в кримінальному провадженні.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні задачі:
- розглянути загальні правила участі захисника у кримінальному
провадженні.
- проаналізувати участь захисника у кримінальному провадженні
- визначити порядок залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням.
- розкрити порядок залучення захисника для проведення окремої слідчої дії.
- розглянути відмову від захисника або його заміну.
Заключение
Висновок
Здійснювана в Україні судово-правова реформа, проведення значних змін, що відбуваються останнім часом у суспільно-політичному житті України, орієнтуючись на вимоги міжнародних стандартів, передбачають створення суверенної, демократичної й правової держави, у якій мають застосуватися загальновизнані міжнародно-правові норми у галузі захисту прав і свобод людини і громадянина.
Захисником не може бути адвокат, не внесений до Єдиного реєстру адвокатів і адвокатських об’єднань або виключений із нього.
Існує багато різних думок щодо значущості участі захисника у кримінальному процесі, а також щодо особливостей його прав та обов’язків, які виникають у процесі його адвокатської діяльності. Основні з таких думок я намагалась висвітлити та прокоментувати, зробивши висновки, а також визначивши свою думку з приводу вищезазначених мною питань. Як я вже зазначала, не кожен може бути захисником: лише особи, які згідно з норм кримінального процесу, мають право займатися такою діяльністю.
Потрібно звернути увагу на відповідальну роль адвоката, яка йому відведена. Саме від нього залежить майбутнє підзахисного, його доля, адже від його доводів, аргументів, фактів, що він наводить, тобто від його належної діяльності залежить, як саме буде вирішено справу. Тому така людина повинна бути належним чином освічена, мати певний обсяг знань, досвід, навички тощо. Уряди, професійні асоціації адвокатів та навчальні інститути мають забезпечити адвокатам одержання відповідної освіти, підготовку і знання як їх ідеалів та етичних обов'язків, так і прав людини та основних свобод, визнаних національним і міжнародним правом.
Здійснювана в Україні судово-правова реформа, проведення значних змін, що відбуваються останнім часом у суспільно-політичному житті України, орієнтуючись на вимоги міжнародних стандартів, передбачають створення суверенної, демократичної й правової держави, у якій мають застосуватися загальновизнані міжнародно-правові норми у галузі захисту прав і свобод людини і громадянина.
Захисником не може бути адвокат, не внесений до Єдиного реєстру адвокатів і адвокатських об’єднань або виключений із нього.
Існує багато різних думок щодо значущості участі захисника у кримінальному процесі, а також щодо особливостей його прав та обов’язків, які виникають у процесі його адвокатської діяльності. Основні з таких думок я намагалась висвітлити та прокоментувати, зробивши висновки, а також визначивши свою думку з приводу вищезазначених мною питань. Як я вже зазначала, не кожен може бути захисником: лише особи, які згідно з норм кримінального процесу, мають право займатися такою діяльністю.
Потрібно звернути увагу на відповідальну роль адвоката, яка йому відведена. Саме від нього залежить майбутнє підзахисного, його доля, адже від його доводів, аргументів, фактів, що він наводить, тобто від його належної діяльності залежить, як саме буде вирішено справу. Тому така людина повинна бути належним чином освічена, мати певний обсяг знань, досвід, навички тощо. Уряди, професійні асоціації адвокатів та навчальні інститути мають забезпечити адвокатам одержання відповідної освіти, підготовку і знання як їх ідеалів та етичних обов'язків, так і прав людини та основних свобод, визнаних національним і міжнародним правом.
Литература
Список використаної літератури
1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – Х.: Одіссей, 2012. – 360с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. НауковоПраво, 2012. – 768 с.
3. Благодир В.С. Доказування в судових стадіях кримінального процесу усправах про одержання хабара : дис. канд. юрид. наук / В.С, Благодир. - К., 2012. – 231 с.
4. Варфоломєєва Т. В. Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"- фундамент об’єдання професії // Адвокат. – 2012. - № 8. – 6 с.
5. Кримінальний процес України[текст]: Навч. Посіб./А.В. Молдован, С.М. Мельник – К.: Центр учбової літератури, 2013 – 368с.
1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – Х.: Одіссей, 2012. – 360с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. НауковоПраво, 2012. – 768 с.
3. Благодир В.С. Доказування в судових стадіях кримінального процесу усправах про одержання хабара : дис. канд. юрид. наук / В.С, Благодир. - К., 2012. – 231 с.
4. Варфоломєєва Т. В. Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"- фундамент об’єдання професії // Адвокат. – 2012. - № 8. – 6 с.
5. Кримінальний процес України[текст]: Навч. Посіб./А.В. Молдован, С.М. Мельник – К.: Центр учбової літератури, 2013 – 368с.
Другие работы этого направления