|
ЦЕНА:
100 грн.
|
||
|
ЦЕНА:
229 руб.
|
||
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Реалізація лексико-семантичного поля назв емоційних станів людини в творах Квітки-Основяненка (ID работы: 3693) |
| Направление: | Язык/Литература |
| Предмет: | Украинская литература |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 34 |
| Год защиты: | 2013 |
| ВУЗ: | Национальный Педагогический Университет им. Драгоманова (НПУ им. Драгоманова) |
| Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
Розділ І. Лексична емотивність: теоретичний аспект
1.1. Визначення поняття лексичної емотивності та її сутність
1.2. Різновиди емоцій та способи їх вербалізації
1.3. Емотивна лексика як основа реалізації стилю сентименталізму в літературі
Висновки до розділу 1
Розділ ІІ. Лексеми на позначення емоційних станів людини у творчому доробку Г. Квітки-Основ’яненка
2.1. Структура лексико-семантичного поля на позначення емоцій у творчому доробку письменника
2.2. Стилістична роль емотивної лексики у творах Г. Квітки-Основ’яненка
Висновки до розділу 2
Висновки
Список використаної літератури
Список використаних джерел
Розділ І. Лексична емотивність: теоретичний аспект
1.1. Визначення поняття лексичної емотивності та її сутність
1.2. Різновиди емоцій та способи їх вербалізації
1.3. Емотивна лексика як основа реалізації стилю сентименталізму в літературі
Висновки до розділу 1
Розділ ІІ. Лексеми на позначення емоційних станів людини у творчому доробку Г. Квітки-Основ’яненка
2.1. Структура лексико-семантичного поля на позначення емоцій у творчому доробку письменника
2.2. Стилістична роль емотивної лексики у творах Г. Квітки-Основ’яненка
Висновки до розділу 2
Висновки
Список використаної літератури
Список використаних джерел
Введение
Протягом останнього десятиліття з боку лінгвістів спостерігається посилена увага до емоційного стану людини, мовна реалізація якого ще не повністю досліджена як в теорії комунікації, так і в теорії тексту. Проте, сьогодні в лінгвістиці в рамках особливої гуманістичної парадигми з’явився особливий напрямок, в якому активно розробляється проблематика «емоцій в мові». В результаті в «лінгвістиці емоцій» одним з пріоритетних напрямків є вивчення текстів, які виражають «світ емоцій», зокрема тих засобів за допомогою яких мовець (письменник) виражає своє ставлення до тих чи інших людей, явищ, фактів, передає свої почуття, емоції.
Письменницькі здобутки Г.Квітки-Основ’яненка сьогодні можна назвати «не поцінованими». Це відбувається тому, що його ім’я звично, проте упереджено, асоціюється з сентименталізмом, літературним напрямом, який не мав на українському ґрунті чітко окресленого національного обличчя, теоретичної аргументації та першорядних талантів. Однак, деякі наукові розвідки усе ж існують. Так, відомі роботи Л. Ушкалова, В. Попика, О. Бороня про життя та творчість письменника; Я. Вільна та С. Бибик досліджували мовні особливості творчості письменника; О. Ятищук – відображення народних звичаях у творах автора і т. д.
Однак, мова творів, зокрема її емоційність залишається практично не вивченою. Сьогодні не існує жодного ґрунтовного дослідження, присвяченого цій проблемі. У цьому полягає актуальність нашої роботи.
Мета курсової роботи: з’ясувати можливі шляхи реалізації лексем на позначення емоцій та переживань людини у творчості Г. Квітки-Основ’яненка (на прикладі сентиментальних повістей «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана»).
Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:
1) Проаналізувати наукову літературу, присвячену емоціям як психологічному явищу, лінгвістичній реалізації емоцій, їх класифікації.
2) Розглянути теоретичні основи лексико-семантичного поля емоцій.
3) З’ясувати особливості побутування емотивної лексики у художніх творах, що є зразками сентиментальної літератури.
4) Дослідити лексику повістей Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана» з тим, щоб виявити емоційні лексеми у названих творах.
5) Проаналізувати структурно-семантичні та стилістичні особливості лексико семантичного поля емоцій у сентиментальних повістях Г. Квітки-Основ’яненка.
Об’єктом дослідження є пласт емотивної лексики у творчості Г. Квітки-Основ’яненка.
Предметом дослідження стали структурно-семантичні та стилістичні особливості лексем на позначення емоцій у повістях «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана».
Джерельною базою дослідження було обрано три повісті Г. Квітки-Основ’яненка: «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана». Цими повістями не вичерпується творчий доробок письменника, однак, обсяг курсової роботи спонукає до звуження поля дослідження.
При виконанні роботи використовувалась комплексна методика, яка включає традиційні методи лінгвістичного аналізу (методи спостереження та опису), елементи контекстуального аналізу, методи прагматичного аналізу творів.
Практичне значення отриманих результатів під час роботи полягає у тому, що в ній виявлено структурно-семантичні та стилістичні особливості реалізації лексем на позначення емоційних переживань персонажів на прикладі сентиментальних повістей Г. Квітки-Основ’яненка, які можуть слугувати матеріалом для подальшого дослідження творчості письменника в різних аспектах.
Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, висновків та двох розділів, кожен з яких складається з підрозділів: І розділ – 3 підрозділи, ІІ розділ – 2. Список використаної літератури та список використаних джерел налічують 31 позицію. Загальний обсяг роботи – 34 сторінки.
Письменницькі здобутки Г.Квітки-Основ’яненка сьогодні можна назвати «не поцінованими». Це відбувається тому, що його ім’я звично, проте упереджено, асоціюється з сентименталізмом, літературним напрямом, який не мав на українському ґрунті чітко окресленого національного обличчя, теоретичної аргументації та першорядних талантів. Однак, деякі наукові розвідки усе ж існують. Так, відомі роботи Л. Ушкалова, В. Попика, О. Бороня про життя та творчість письменника; Я. Вільна та С. Бибик досліджували мовні особливості творчості письменника; О. Ятищук – відображення народних звичаях у творах автора і т. д.
Однак, мова творів, зокрема її емоційність залишається практично не вивченою. Сьогодні не існує жодного ґрунтовного дослідження, присвяченого цій проблемі. У цьому полягає актуальність нашої роботи.
Мета курсової роботи: з’ясувати можливі шляхи реалізації лексем на позначення емоцій та переживань людини у творчості Г. Квітки-Основ’яненка (на прикладі сентиментальних повістей «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана»).
Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:
1) Проаналізувати наукову літературу, присвячену емоціям як психологічному явищу, лінгвістичній реалізації емоцій, їх класифікації.
2) Розглянути теоретичні основи лексико-семантичного поля емоцій.
3) З’ясувати особливості побутування емотивної лексики у художніх творах, що є зразками сентиментальної літератури.
4) Дослідити лексику повістей Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана» з тим, щоб виявити емоційні лексеми у названих творах.
5) Проаналізувати структурно-семантичні та стилістичні особливості лексико семантичного поля емоцій у сентиментальних повістях Г. Квітки-Основ’яненка.
Об’єктом дослідження є пласт емотивної лексики у творчості Г. Квітки-Основ’яненка.
Предметом дослідження стали структурно-семантичні та стилістичні особливості лексем на позначення емоцій у повістях «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана».
Джерельною базою дослідження було обрано три повісті Г. Квітки-Основ’яненка: «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана». Цими повістями не вичерпується творчий доробок письменника, однак, обсяг курсової роботи спонукає до звуження поля дослідження.
При виконанні роботи використовувалась комплексна методика, яка включає традиційні методи лінгвістичного аналізу (методи спостереження та опису), елементи контекстуального аналізу, методи прагматичного аналізу творів.
Практичне значення отриманих результатів під час роботи полягає у тому, що в ній виявлено структурно-семантичні та стилістичні особливості реалізації лексем на позначення емоційних переживань персонажів на прикладі сентиментальних повістей Г. Квітки-Основ’яненка, які можуть слугувати матеріалом для подальшого дослідження творчості письменника в різних аспектах.
Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, висновків та двох розділів, кожен з яких складається з підрозділів: І розділ – 3 підрозділи, ІІ розділ – 2. Список використаної літератури та список використаних джерел налічують 31 позицію. Загальний обсяг роботи – 34 сторінки.
Заключение
Проаналізувавши особливості реалізації лексико-семантичної групи на позначення емоційних переживань персонажів у творах Г. Квітки-Основ’яненка, можемо зробити такі висновки:
1. У процесі вивчення емоцій найпершим постає питання про їх класифікацію. Єдиного погляду на класифікацію емоцій сьогодні не існує. Однак, зазвичай виділяють емоції позитивні й негативні. За основу у нашому дослідженні було обрано класифікацію, запропоновану Д. Романовим, яка включає 20 емоційних модальностей, об’єднаних в 6 факторних груп за трьома бінарними ознаками-факторами.
2. Реалізацію лексико-семантичного поля емоцій доцільно досліджувати на основі сентиментальних творів, як от повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана». Доцільність пояснюється тим, що в основі сентименталізму як художнього напрямку лежить власне емоція та людське переживання.
3. Основними лексико-семантичними полями, представленими емоційними лексемами у досліджуваних повістях, є «любов», «страждання», «смуток» і т. д. Цей факт пояснюється ідейно-тематичним спрямуванням творів, основною проблемою яких є кохання та стосунки між хлопцем і дівчиною.
4. Лексеми на позначення емоцій відіграють важливу роль у стилістичному плані. Вони активно використовуються автором у складі художніх тропів, стилістичних фігур. Таким чином досягається високий рівень художньої образності. Окрім того, емотивна лексика «працює» на сюжет: відповідно до сюжетних змін, змінюється й сукупність емотивів. Так, коли у стосунках між героями панує невизначеність, переважає лексика «сумна» (страждати, журитися), але інший лексичний фон супроводжує сюжетні моменти після освідчення закоханих (любо, мило, веселий, моторна).
1. У процесі вивчення емоцій найпершим постає питання про їх класифікацію. Єдиного погляду на класифікацію емоцій сьогодні не існує. Однак, зазвичай виділяють емоції позитивні й негативні. За основу у нашому дослідженні було обрано класифікацію, запропоновану Д. Романовим, яка включає 20 емоційних модальностей, об’єднаних в 6 факторних груп за трьома бінарними ознаками-факторами.
2. Реалізацію лексико-семантичного поля емоцій доцільно досліджувати на основі сентиментальних творів, як от повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана». Доцільність пояснюється тим, що в основі сентименталізму як художнього напрямку лежить власне емоція та людське переживання.
3. Основними лексико-семантичними полями, представленими емоційними лексемами у досліджуваних повістях, є «любов», «страждання», «смуток» і т. д. Цей факт пояснюється ідейно-тематичним спрямуванням творів, основною проблемою яких є кохання та стосунки між хлопцем і дівчиною.
4. Лексеми на позначення емоцій відіграють важливу роль у стилістичному плані. Вони активно використовуються автором у складі художніх тропів, стилістичних фігур. Таким чином досягається високий рівень художньої образності. Окрім того, емотивна лексика «працює» на сюжет: відповідно до сюжетних змін, змінюється й сукупність емотивів. Так, коли у стосунках між героями панує невизначеність, переважає лексика «сумна» (страждати, журитися), але інший лексичний фон супроводжує сюжетні моменти після освідчення закоханих (любо, мило, веселий, моторна).
Литература
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бабенко Л. Г. Лексические средства обозначения эмоций в русском языке / Л. Г. Бабенко. – Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1989. – 184 с.
2. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. – М. : Наука, 1985. – 228 с.
3. Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард. – СПб : Питер, 1999. – 464с.
4. Квітка-Основ’яненко Г. Повісті / Г. Квітка-Основ’яненко. – Х. : Фоліо, 2003. – 215 с.
5. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е. С. Кубрякова. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 560 c.
6. Мягкова Е. Ю. Эмоциональная нагрузка слова: опыт психолингвистического исследования / Е. Ю. Мягкова. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1990. – 109 с.
7. Нушикян Э. А. Типология интонации эмоциональной речи. – К. : Вища школа, 1986. – 159с.
8. Пиотровская Л. А. Эмотивные высказывания в современном русском языке: Учеб-ное пособие к спецкурсу / Л. А. Пиотровская. – СПб.: Образование, 1993. – 72 с.
9. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка , 1973. – 587 с.
10. Чабаненко В. А. Основи мовної експресії / В. А. Чабаненко. – К. : Вища школа, 1984. – 166 с.
11. Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя : ЗДУ, 2002. – 351 с.
12. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В. И. Шаховский. – Воронеж : Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 1987. – 192 с.
13. Щур Г. С. Теории поля в лингвистике / Г. С. Щур. – М. : Наука, 1974. – 255 с.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
14. Аносова Т. В. Проблема лексикографического отображения коннотации / Т. В. Аносова // Нова філологія. – 2002. – № 3 (14). – С. 7–8.
15. Аскерова І. А. Семантичне поле назв емоційно-афективних станів у польській мові : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.03 «Слов’янські мови» / Ірина Аліївна Аскерова. – К., 2006. – 19 с.
16. Баженова И. С. Обозначения эмоций в художественном тексте : прагматический аспект : дисс… д-ра филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / Ирина Сергеевна Баженова. – М., 2004. – 418 с.
17. Бибик С. «Щира любов не приглядається…» (національні стереотипи кохання у повістях Г. Квітки-Основ’яненка) / Світлана Бибик // Культура мови [Електронний ресурс] // Режим доступу до журналу : http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine61-1.pdf
18. Борисов О. О. Мовні засоби вираження емоційного концепту страх: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): дис… канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Олексій Олександрович Борисов. – Донецьк, 2005.
19. Булаховський Л. А. Виникнення і розвиток літературних мов / Л. А. Булаховський // Вибрані праці в п’яти томах. – Т. 1 : Загальне мовознавство. – К. : Наукова думка, 1975. – С. 321–470.
20. Власенко В. Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичному мовленні Ліни Костенко / Володимир Власенко, Сергій Яцик // Волинь – Житомирщина. – 2002. – № 9. – С. 65–71.
21. Гончарова Ю. Л. Слова – названия эмоций в когнитивном аспекте : дисс… канд. филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык» / Юлия Леонидовна Гончарова. – Ростов-на-Дону, 2003. – 162 с.
22. Косицына И. Б. Лексико-семантическое поле «положительные эмоции» в английском языке (текстоцентрический подход) : дисс… канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Ирина Борисовна Косицына. – М., 2004. – 256 с.
23. Клобуков П. Е. Эмоции, сознание, культура (особенности отражения эмоций в языке) / П. Е. Клобуков // Язык, сознание, коммуникация: Сб. статей / Под ред. В. В. Красных, А. И. Изотова. – М. : Филология, 1998. – Вып. 4. – С. 110–123.
24. Кульбацька М. В. Вербалізація емоцій на лексичному мовному рівні / М. В. Кульбацька // Теоретические и практические научные инновации : матер. Междунар. научн.- практ. конф. – Краков, 2013. – С. 72 –75.
25. Літературознавчий словник-довідник/ Р. Громяк, Ю. Ковалів. – К. : Академія, 2006. – 752 с.
26. Мац І. І. Різновиди емоцій та способи їх вербалізації (на матеріалі англійської мови) / І. І. Мац // Вісник Житомирського державного ун-ту ім. І. Франка. – 2003. – № 11. – С. 181–183.
27. Орлова Наталья Николаевна. Языковые средства выражения эмоций: синтаксический аспект : на материале современной английской прозы : автореф. дисс. ... канд. филологических наук : 10.02.19, 10.02.04 / Наталья Николаевна Орлова. – Ростов-на-Дону, 2009. – 25 с.
28. Пичугина Е. В. Когнитивная организация и прагматическая реализация концепта Fear : дисс… канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Елена Вячеславовна Пичугина. – СПб., 2002. – 281 с.
29. Романов Д. А. Языковая репрезентация эмоций : уровни функционирование и системы исследований (на материале русского языка) : дисс… д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык», 10.02.19 «Теория языка» / Дмитрий Анатольевич Романов. – Тула, 2004. – 496 с.
30. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М. : УРСС, 2008. – 208 с.
31. Шаховский В. И. О лингвистике эмоций / В. И. Шаховский // Язык и эмоции. – Волгоград: Перемена. – 1995. – С. 3–15.
1. Бабенко Л. Г. Лексические средства обозначения эмоций в русском языке / Л. Г. Бабенко. – Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1989. – 184 с.
2. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. – М. : Наука, 1985. – 228 с.
3. Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард. – СПб : Питер, 1999. – 464с.
4. Квітка-Основ’яненко Г. Повісті / Г. Квітка-Основ’яненко. – Х. : Фоліо, 2003. – 215 с.
5. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е. С. Кубрякова. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 560 c.
6. Мягкова Е. Ю. Эмоциональная нагрузка слова: опыт психолингвистического исследования / Е. Ю. Мягкова. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1990. – 109 с.
7. Нушикян Э. А. Типология интонации эмоциональной речи. – К. : Вища школа, 1986. – 159с.
8. Пиотровская Л. А. Эмотивные высказывания в современном русском языке: Учеб-ное пособие к спецкурсу / Л. А. Пиотровская. – СПб.: Образование, 1993. – 72 с.
9. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка , 1973. – 587 с.
10. Чабаненко В. А. Основи мовної експресії / В. А. Чабаненко. – К. : Вища школа, 1984. – 166 с.
11. Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя : ЗДУ, 2002. – 351 с.
12. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В. И. Шаховский. – Воронеж : Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 1987. – 192 с.
13. Щур Г. С. Теории поля в лингвистике / Г. С. Щур. – М. : Наука, 1974. – 255 с.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
14. Аносова Т. В. Проблема лексикографического отображения коннотации / Т. В. Аносова // Нова філологія. – 2002. – № 3 (14). – С. 7–8.
15. Аскерова І. А. Семантичне поле назв емоційно-афективних станів у польській мові : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.03 «Слов’янські мови» / Ірина Аліївна Аскерова. – К., 2006. – 19 с.
16. Баженова И. С. Обозначения эмоций в художественном тексте : прагматический аспект : дисс… д-ра филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / Ирина Сергеевна Баженова. – М., 2004. – 418 с.
17. Бибик С. «Щира любов не приглядається…» (національні стереотипи кохання у повістях Г. Квітки-Основ’яненка) / Світлана Бибик // Культура мови [Електронний ресурс] // Режим доступу до журналу : http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine61-1.pdf
18. Борисов О. О. Мовні засоби вираження емоційного концепту страх: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): дис… канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Олексій Олександрович Борисов. – Донецьк, 2005.
19. Булаховський Л. А. Виникнення і розвиток літературних мов / Л. А. Булаховський // Вибрані праці в п’яти томах. – Т. 1 : Загальне мовознавство. – К. : Наукова думка, 1975. – С. 321–470.
20. Власенко В. Емоційно-експресивні засоби та їх стилістичні функції у поетичному мовленні Ліни Костенко / Володимир Власенко, Сергій Яцик // Волинь – Житомирщина. – 2002. – № 9. – С. 65–71.
21. Гончарова Ю. Л. Слова – названия эмоций в когнитивном аспекте : дисс… канд. филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык» / Юлия Леонидовна Гончарова. – Ростов-на-Дону, 2003. – 162 с.
22. Косицына И. Б. Лексико-семантическое поле «положительные эмоции» в английском языке (текстоцентрический подход) : дисс… канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Ирина Борисовна Косицына. – М., 2004. – 256 с.
23. Клобуков П. Е. Эмоции, сознание, культура (особенности отражения эмоций в языке) / П. Е. Клобуков // Язык, сознание, коммуникация: Сб. статей / Под ред. В. В. Красных, А. И. Изотова. – М. : Филология, 1998. – Вып. 4. – С. 110–123.
24. Кульбацька М. В. Вербалізація емоцій на лексичному мовному рівні / М. В. Кульбацька // Теоретические и практические научные инновации : матер. Междунар. научн.- практ. конф. – Краков, 2013. – С. 72 –75.
25. Літературознавчий словник-довідник/ Р. Громяк, Ю. Ковалів. – К. : Академія, 2006. – 752 с.
26. Мац І. І. Різновиди емоцій та способи їх вербалізації (на матеріалі англійської мови) / І. І. Мац // Вісник Житомирського державного ун-ту ім. І. Франка. – 2003. – № 11. – С. 181–183.
27. Орлова Наталья Николаевна. Языковые средства выражения эмоций: синтаксический аспект : на материале современной английской прозы : автореф. дисс. ... канд. филологических наук : 10.02.19, 10.02.04 / Наталья Николаевна Орлова. – Ростов-на-Дону, 2009. – 25 с.
28. Пичугина Е. В. Когнитивная организация и прагматическая реализация концепта Fear : дисс… канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Елена Вячеславовна Пичугина. – СПб., 2002. – 281 с.
29. Романов Д. А. Языковая репрезентация эмоций : уровни функционирование и системы исследований (на материале русского языка) : дисс… д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык», 10.02.19 «Теория языка» / Дмитрий Анатольевич Романов. – Тула, 2004. – 496 с.
30. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М. : УРСС, 2008. – 208 с.
31. Шаховский В. И. О лингвистике эмоций / В. И. Шаховский // Язык и эмоции. – Волгоград: Перемена. – 1995. – С. 3–15.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?