|
ЦЕНА:
120 грн.
|
|
|
|
ЦЕНА:
275 руб.
|
|
|
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | «Ринок освітніх послуг» (за матеріалами навчальних закладів України) (ID работы: 3422) |
| Направление: | Экономика |
| Предмет: | Коммерческая деятельность |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 61 |
| Год защиты: | 2012 |
| ВУЗ: | Полтавский университет экономики и торговли (ПУЭТ) |
| Специальность (факультет): | товароведно-коммерческий |
| Курс: | 5 |
| Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
1. Теоретичні основи формування конкурентних переваг вищого навчального закладу на ринку освітніх послуг України. Сутність та особливості надання освітніх послуг в умовах конкурентних ринкових відносин
2. Аналіз конкурентного стану ринку освітніх послуг України
3. Діагностика системи чинників конкурентоспроможності вищих навчальних закладів України
4. Оцінка рівня конкурентоспроможності освітнього закладу на основі методик рейтингової оцінки діяльності ВНЗ
5. Формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів України
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
1. Теоретичні основи формування конкурентних переваг вищого навчального закладу на ринку освітніх послуг України. Сутність та особливості надання освітніх послуг в умовах конкурентних ринкових відносин
2. Аналіз конкурентного стану ринку освітніх послуг України
3. Діагностика системи чинників конкурентоспроможності вищих навчальних закладів України
4. Оцінка рівня конкурентоспроможності освітнього закладу на основі методик рейтингової оцінки діяльності ВНЗ
5. Формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів України
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Введение
Однією із значущих сфер життєдіяльності людини є освіта. Рівень розвитку і особливості формування системи вищої освіти в державі визначають економічний, моральний та культурний ступінь розвитку всього суспільства. На даний час освіта безпосередньо впливає на розвиток процесів, які приносять суспільству прибутки, та збільшує його інтелектуальний потенціал. Вища освіта – одна з базових цінностей українського суспільства. Зростання потреби в отриманні вищої освіти, збільшення потреб ринку праці та зайнятості населення призвели до збільшення кількості вищих навчальних закладів (ВНЗ) в Україні, що, в свою чергу, призвело до появи конкуренції між вищими навчальними закладами на ринку освітніх послуг. Освітні послуги є одним з особливих видів послуг, які взагалі не прирівнювалися до товарів і вважалися соціальною сферою діяльності, а тому і стратегії розвитку навчальних закладів на ринку освітніх послуг майже не вивчались.
“Послуга” – це дія, що приносить користь, допомогу іншому або, як створення побутових зручностей, які надаються будь-кому. А. Родніков визначає послугу як особливий вид продукції, що задовольняє суспільні і особисті потреби.
Ф. Котлер пропонує наступні два визначення терміну:
1. Послуги – об’єкти продажу у вигляді дій, вигод або задоволень.
2. Послуга – це будь-який захід або вигода, які одна сторона може запропонувати іншій і які в основному несприйнятні та не призводять до заволодіння будь-чим.
Дані визначення правильно відзначають той факт, що послуги, це будь-яка вигода, яку отримує друга сторона, але, у даному визначенні не враховуються особливості фінансування наданих послуг.
На нашу думку послуга – це дія, або комплекс дій виконавця по задоволенню потреб замовника. Послуги можна розглядати як конкретний результат діяльності виконавця, який має економічний ефект і може бути відображений як товар, безпосередньо діяльність та задоволений попит отримувача послуги, або людини, яка фінансує дану послугу. Дане визначення має велике значення при аналізі освітніх послуг, які у більшості випадків фінансуються батьками отримувачів послуг – абітурієнтів.
Одним з особливих видів послуг на сучасному ринку України є “освітня послуга”. В. Щетінін визначив її як систему знань, інформації, вмінь та навичок, які використовуються з метою задоволення різноманітних потреб людини, суспільства і держави [36]. Дане визначення не визначає того факту, що послуга – це у першу чергу дія, або комплекс дій. Тому, на нашу думку, у даному визначенні не вистачає елементу спрямування на передачу або обмін знаннями, вміннями та навичками.
Більш широко визначають “освітню послугу” О. Федорищев та В. Шуметов – це організаційна, цілеспрямована, стійка діяльність (дії), яка здійснюється одним або декількома суб’єктами (викладачами) за допомогою комунікативних засобів (особистого, безпосередньої взаємодії з іншим суб’єктом – тим хто навчається) по передачі знань, формуванню вмінь, навиків, впливу, що формують особистість людини, громадянина, шляхом організації та управління його навчальною діяльністю, діями.
Пропонуємо наступне визначення освітньої послуги, – це процес передачі знань, вмінь, навичок від “виконавця” (викладача) до “споживача” (того хто вчиться) з паралельним виховним процесом, спрямованим на формування особистості протягом визначеного терміну навчання на умовах замовника.
Проте, необхідно враховувати особливості конкуренції та формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг України.
Актуальність і об’єктивна необхідність подальшого дослідження вказаних проблем визначили вибір теми, мету і завдання курсової роботи].
Метою курсової роботи є вивчення ринку освітніх послуг України.
Для досягнення визначеної мети в курсовій роботі сформульовано та вирішено наступні завдання:
• дослідити теоретичні основи формування конкурентних переваг вищого навчального закладу на ринку освітніх послуг України, вивчення їх сутності та особливостей надання;
• визначити аналіз конкурентного стану ринку освітніх послуг України;
• провести діагностику системи чинників конкурентоспроможності вищих навчальних закладів України;
• провести оцінку рівня конкурентоспроможності освітнього закладу на основі методик рейтингової оцінки діяльності ВНЗ
• визначити фактори впливу на формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів України.
Об’єктом дослідження є процеси формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг України.
Предметом дослідження є принципи, методи та інструменти формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг України.
“Послуга” – це дія, що приносить користь, допомогу іншому або, як створення побутових зручностей, які надаються будь-кому. А. Родніков визначає послугу як особливий вид продукції, що задовольняє суспільні і особисті потреби.
Ф. Котлер пропонує наступні два визначення терміну:
1. Послуги – об’єкти продажу у вигляді дій, вигод або задоволень.
2. Послуга – це будь-який захід або вигода, які одна сторона може запропонувати іншій і які в основному несприйнятні та не призводять до заволодіння будь-чим.
Дані визначення правильно відзначають той факт, що послуги, це будь-яка вигода, яку отримує друга сторона, але, у даному визначенні не враховуються особливості фінансування наданих послуг.
На нашу думку послуга – це дія, або комплекс дій виконавця по задоволенню потреб замовника. Послуги можна розглядати як конкретний результат діяльності виконавця, який має економічний ефект і може бути відображений як товар, безпосередньо діяльність та задоволений попит отримувача послуги, або людини, яка фінансує дану послугу. Дане визначення має велике значення при аналізі освітніх послуг, які у більшості випадків фінансуються батьками отримувачів послуг – абітурієнтів.
Одним з особливих видів послуг на сучасному ринку України є “освітня послуга”. В. Щетінін визначив її як систему знань, інформації, вмінь та навичок, які використовуються з метою задоволення різноманітних потреб людини, суспільства і держави [36]. Дане визначення не визначає того факту, що послуга – це у першу чергу дія, або комплекс дій. Тому, на нашу думку, у даному визначенні не вистачає елементу спрямування на передачу або обмін знаннями, вміннями та навичками.
Більш широко визначають “освітню послугу” О. Федорищев та В. Шуметов – це організаційна, цілеспрямована, стійка діяльність (дії), яка здійснюється одним або декількома суб’єктами (викладачами) за допомогою комунікативних засобів (особистого, безпосередньої взаємодії з іншим суб’єктом – тим хто навчається) по передачі знань, формуванню вмінь, навиків, впливу, що формують особистість людини, громадянина, шляхом організації та управління його навчальною діяльністю, діями.
Пропонуємо наступне визначення освітньої послуги, – це процес передачі знань, вмінь, навичок від “виконавця” (викладача) до “споживача” (того хто вчиться) з паралельним виховним процесом, спрямованим на формування особистості протягом визначеного терміну навчання на умовах замовника.
Проте, необхідно враховувати особливості конкуренції та формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг України.
Актуальність і об’єктивна необхідність подальшого дослідження вказаних проблем визначили вибір теми, мету і завдання курсової роботи].
Метою курсової роботи є вивчення ринку освітніх послуг України.
Для досягнення визначеної мети в курсовій роботі сформульовано та вирішено наступні завдання:
• дослідити теоретичні основи формування конкурентних переваг вищого навчального закладу на ринку освітніх послуг України, вивчення їх сутності та особливостей надання;
• визначити аналіз конкурентного стану ринку освітніх послуг України;
• провести діагностику системи чинників конкурентоспроможності вищих навчальних закладів України;
• провести оцінку рівня конкурентоспроможності освітнього закладу на основі методик рейтингової оцінки діяльності ВНЗ
• визначити фактори впливу на формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів України.
Об’єктом дослідження є процеси формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг України.
Предметом дослідження є принципи, методи та інструменти формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг України.
Заключение
Розглянувши поняття “послуга” у широкому розумінні, можна дати визначення, що це дії, які мають користь для споживача і можуть надаватися будь-кому. Освітні послуги, у відповідності до загальної класифікації послуг відносяться до групи суспільних послуг. Проаналізовано відмінні особливості послуг у порівнянні з товарами. До таких відмінностей віднесено невідчутність, невід’ємність від джерела, нестабільність якості, неможливість зберігання. Виходячи з вищевикладеного можна сказати, що освітні послуги відносяться до послуг нематеріального характеру, спрямовані на людину і є невідчутними. Проаналізовано визначення поняття “освітня послуга” таких авторів, як О. Федорищева, В. Шуметова, А. Панкрухіна та ін., і запропоновано наступне визначення “освітньої послуги”: це процес передачі знань, вмінь, навичок від “виконавця” (викладача) до “споживача” (того хто вчиться) з паралельним виховним процесом, спрямованим на формування особистості визначеного терміну навчання на умовах замовника. Особливістю даного визначення є те, що вперше запропоновано розглядати освітню послугу, з позиції домовленості між замовником, виконавцем і споживачем. У деяких випадках замовник і споживач виступають як одна особа, але у більшості випадків споживач не є замовником, а тому спрямовувати конкурентні переваги на споживача не має сенсу.
Окрім основних відмінностей послуг від товарів визначено особливі відмінності освітніх послуг від більшості інших, це такі як:
- висока вартість освітніх послуг (так само, як наукових і інших інтелектуальних послуг);
- відносна тривалість їх виконання (надання);
- відстроченість виявлення результативності;
- здібності випускника;
- залежність результатів від умов майбутньої роботи і життя випускника;
- необхідність подальшого супроводу послуг;
- місце надання і місце проживання потенційних споживачів. залежність прийнятності послуг від місця їх надання і місця проживання потенційних споживачів (абітурієнтів);
- неможливість перепродажу й інші.
Конкурентоспроможність освітньої послуги – це властивість послуги закладу вищої освіти, що забезпечує визначену частку у визначений час на відповідному ринку і має відповідні економічні, соціальні, пізнавальні та інші характеристики, які перешкоджатимуть перерозподілу частки цього ринку на користь інших вузів. Також нами запропоновано визначення терміну “конкурентоспроможність ВНЗ”, як оптимальна сукупність факторів і управлінських рішень органів управління вищим навчальним закладом, які формують через економічні та управлінські важелі відносини з зовнішнім середовищем з метою функціонування механізму пошуку та формування конкурентних переваг на ринку освітніх послуг.
Аналізуючи конкурентний стан вищої освіти на ринку освітніх послуг України нами проаналізовано зміни кількості вищих навчальних закладів за 1996 – 2012 рр. за рівнями акредитації та визначено тенденції щодо зменшення загальної кількості ВНЗ, що має безпосередній вплив на конкурентну ситуацію в даній галузі. Більшість змін у кількості закладів вищої освіти та студентів, які у них навчаються, можна пояснити приєднанням України до країн-учасниць Болонського процесу. Саме завдяки цьому було змінено найменування галузей знань, напрямів, спеціальностей. Впроваджено нові вимоги до якості освіти, оцінювання знань студентів та ін.
Досліджуючи показники діяльності вищих навчальних закладів України, ми прийшли до висновку, що конкурентне середовище у сфері вищої освіти має безпосередню залежність від регіонального розвитку ринку освітніх послуг, ринку праці та загального економічного розвитку регіону у цілому, що визначило подальший напрям дослідження.
За результатами аналізу можливих конкурентних переваг, запропоновано розподілити їх на основні і додаткові. Основні конкурентні переваги розглядаються з позиції перевищення аналогічного показника діяльності ВНЗ конкурента (ліцензійний обсяг, перелік спеціальностей, вартість навчання). Додаткові конкурентні переваги розглядаються як переваг, які мають значний вплив на рішення абітурієнтів та їх батьків щодо навчання у визначеному ВНЗ і можуть бути визначені лише в межах конкретного вищого навчального закладу. На основі результатів опитування запропоновано перелік основних та додаткових конкурентних переваг вищих навчальних закладів України.
На основі анкетного опитування визначено перелік нецінових факторів впливу на діяльність ВНЗ та акцентовано увагу на обізнаності студентами та їх батьками щодо наявності даних факторів та їх стану у визначеному вищому навчальному закладі. Це дало можливість довести значення реклами у формуванні конкурентоспроможності ВНЗ.
Проведено порівняльний аналіз методик рейтингової оцінки діяльності вищих навчальних закладів, запропонованих Міністерством освіти і науки України та ЮНЕСКО. Методики були обрані у залежності від зацікавленості замовників та організацій, що проводять рейтинговий аналіз, у кінцевих результатах, які повинні відображати реальну, а не змодельовану рейтингову оцінку. Це зумовлено тим, що у більшості випадків рейтингова оцінка діяльності вищих навчальних закладів є способом спекулювання на ринку освітніх послуг.
Здійснено ранжування шести вищих навчальних закладів різних регіонів України за визначеними методиками та проведено розрахунки щодо відхилень за окремими показниками оцінки. Доведено недосконалість методик та необхідність їх покращення. Оцінки діяльності ВНЗ за досліджуваними методиками, дозволили зробити ґрунтовний висновок щодо їх реальності та значущості у діяльності ВНЗ України у цілому. Встановлено, що методика Міністерства освіти і науки України більш реально оцінює діяльність ВНЗ на ринку освітніх послуг України. Основним недоліком методики ЮНЕСКО визначено приділення надлишкової уваги досягненням вищих навчальних закладів на міжнародному рівні, що не завжди відображає інші досягнення даного ВНЗ на внутрішньому ринку.
Розглядаючи деякі можливі конкурентні переваги ми визначили, що основним фактором, який впливає на прийняття рішення абітурієнтами та їх батьками щодо навчання у визначеному вищому навчальному закладі є майбутня спеціальність. Виходячи з цього, у третьому розділі дисертаційної роботи ми вперше пропонуємо використати кількісну оцінку конкурентоспроможності вищого навчального закладу на основі конкурентоспроможності кожного окремого напряму та спеціальності, за якими проводиться підготовка фахівців у визначеному ВНЗ.
Для проведення розрахунків і формування управлінських рішень в нашій роботі наведено схему та характеристику необхідних дій. Для можливості використання запропонованої методики, як приклад, проведено розрахунки конкурентоспроможності Полтавського університету споживчої кооперації України та Львівської комерційної академії і проаналізовано отримані результати.
Розглядаючи конкурентні переваги було приділено увагу їх життєвому циклу, який має велике значення для вищого навчального закладу на всіх стадіях його життєдіяльності. Визначено, що життєвий цикл конкурентних переваг виступає індикатором попередження керівництва вищого навчального закладу щодо переходу ВНЗ до наступного циклу. Саме це дає змогу вчасно прийняти необхідні рішення та забезпечити ефективне управління. Запропоновано схему діяльності ВНЗ на ринку освітніх послуг та визначено місце конкурентних переваг.
Визначено основні цілі формування конкурентних переваг та розроблено інтегральний комплексно-поетапний метод їх формування. Дана методика дозволяє розробити та підтримувати на належному рівні комплекс конкурентних переваг та забезпечити стійкі конкурентні позиції на ринку освітніх послуг.
Відзначено деякі принципові (статусні) особливості функціонування університетів, які слід враховувати при формуванні конкурентних переваг. Використання особливостей дає змогу вищим навчальним закладам розробити індивідуальний комплекс конкурентних переваг, який не можу бути використаний іншим ВНЗ, що забезпечить їх довготривалу дію.
Враховуючи відсутність наукових досліджень в галузі формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів запропоновано використання бенчмаркінгу у сфері освітніх послуг при формуванні конкурентних переваг. Дана методика дозволяє визначити найбільш успішні вищі навчальні заклади та проаналізувати їх конкурентні переваги. На основі отриманих даних стає можливим розгляд найбільш ефективних конкурентних переваг, які в процесі адаптації можуть бути використані при формування індивідуального комплексу конкурентних переваг для конкретного ВНЗ.
Запропоновано створення бізнес-центру освіти та визначено його задачі і функції. Даний центр розглядається як одна зі складових комплексу конкурентних переваг, спрямованих на потреби споживачів освітніх послуг щодо працевлаштування і потреби керівництва ВНЗ у даних стосовно кон’юнктури ринку праці та ринку освітніх послуг України і окремого регіону зокрема.
Окрім основних відмінностей послуг від товарів визначено особливі відмінності освітніх послуг від більшості інших, це такі як:
- висока вартість освітніх послуг (так само, як наукових і інших інтелектуальних послуг);
- відносна тривалість їх виконання (надання);
- відстроченість виявлення результативності;
- здібності випускника;
- залежність результатів від умов майбутньої роботи і життя випускника;
- необхідність подальшого супроводу послуг;
- місце надання і місце проживання потенційних споживачів. залежність прийнятності послуг від місця їх надання і місця проживання потенційних споживачів (абітурієнтів);
- неможливість перепродажу й інші.
Конкурентоспроможність освітньої послуги – це властивість послуги закладу вищої освіти, що забезпечує визначену частку у визначений час на відповідному ринку і має відповідні економічні, соціальні, пізнавальні та інші характеристики, які перешкоджатимуть перерозподілу частки цього ринку на користь інших вузів. Також нами запропоновано визначення терміну “конкурентоспроможність ВНЗ”, як оптимальна сукупність факторів і управлінських рішень органів управління вищим навчальним закладом, які формують через економічні та управлінські важелі відносини з зовнішнім середовищем з метою функціонування механізму пошуку та формування конкурентних переваг на ринку освітніх послуг.
Аналізуючи конкурентний стан вищої освіти на ринку освітніх послуг України нами проаналізовано зміни кількості вищих навчальних закладів за 1996 – 2012 рр. за рівнями акредитації та визначено тенденції щодо зменшення загальної кількості ВНЗ, що має безпосередній вплив на конкурентну ситуацію в даній галузі. Більшість змін у кількості закладів вищої освіти та студентів, які у них навчаються, можна пояснити приєднанням України до країн-учасниць Болонського процесу. Саме завдяки цьому було змінено найменування галузей знань, напрямів, спеціальностей. Впроваджено нові вимоги до якості освіти, оцінювання знань студентів та ін.
Досліджуючи показники діяльності вищих навчальних закладів України, ми прийшли до висновку, що конкурентне середовище у сфері вищої освіти має безпосередню залежність від регіонального розвитку ринку освітніх послуг, ринку праці та загального економічного розвитку регіону у цілому, що визначило подальший напрям дослідження.
За результатами аналізу можливих конкурентних переваг, запропоновано розподілити їх на основні і додаткові. Основні конкурентні переваги розглядаються з позиції перевищення аналогічного показника діяльності ВНЗ конкурента (ліцензійний обсяг, перелік спеціальностей, вартість навчання). Додаткові конкурентні переваги розглядаються як переваг, які мають значний вплив на рішення абітурієнтів та їх батьків щодо навчання у визначеному ВНЗ і можуть бути визначені лише в межах конкретного вищого навчального закладу. На основі результатів опитування запропоновано перелік основних та додаткових конкурентних переваг вищих навчальних закладів України.
На основі анкетного опитування визначено перелік нецінових факторів впливу на діяльність ВНЗ та акцентовано увагу на обізнаності студентами та їх батьками щодо наявності даних факторів та їх стану у визначеному вищому навчальному закладі. Це дало можливість довести значення реклами у формуванні конкурентоспроможності ВНЗ.
Проведено порівняльний аналіз методик рейтингової оцінки діяльності вищих навчальних закладів, запропонованих Міністерством освіти і науки України та ЮНЕСКО. Методики були обрані у залежності від зацікавленості замовників та організацій, що проводять рейтинговий аналіз, у кінцевих результатах, які повинні відображати реальну, а не змодельовану рейтингову оцінку. Це зумовлено тим, що у більшості випадків рейтингова оцінка діяльності вищих навчальних закладів є способом спекулювання на ринку освітніх послуг.
Здійснено ранжування шести вищих навчальних закладів різних регіонів України за визначеними методиками та проведено розрахунки щодо відхилень за окремими показниками оцінки. Доведено недосконалість методик та необхідність їх покращення. Оцінки діяльності ВНЗ за досліджуваними методиками, дозволили зробити ґрунтовний висновок щодо їх реальності та значущості у діяльності ВНЗ України у цілому. Встановлено, що методика Міністерства освіти і науки України більш реально оцінює діяльність ВНЗ на ринку освітніх послуг України. Основним недоліком методики ЮНЕСКО визначено приділення надлишкової уваги досягненням вищих навчальних закладів на міжнародному рівні, що не завжди відображає інші досягнення даного ВНЗ на внутрішньому ринку.
Розглядаючи деякі можливі конкурентні переваги ми визначили, що основним фактором, який впливає на прийняття рішення абітурієнтами та їх батьками щодо навчання у визначеному вищому навчальному закладі є майбутня спеціальність. Виходячи з цього, у третьому розділі дисертаційної роботи ми вперше пропонуємо використати кількісну оцінку конкурентоспроможності вищого навчального закладу на основі конкурентоспроможності кожного окремого напряму та спеціальності, за якими проводиться підготовка фахівців у визначеному ВНЗ.
Для проведення розрахунків і формування управлінських рішень в нашій роботі наведено схему та характеристику необхідних дій. Для можливості використання запропонованої методики, як приклад, проведено розрахунки конкурентоспроможності Полтавського університету споживчої кооперації України та Львівської комерційної академії і проаналізовано отримані результати.
Розглядаючи конкурентні переваги було приділено увагу їх життєвому циклу, який має велике значення для вищого навчального закладу на всіх стадіях його життєдіяльності. Визначено, що життєвий цикл конкурентних переваг виступає індикатором попередження керівництва вищого навчального закладу щодо переходу ВНЗ до наступного циклу. Саме це дає змогу вчасно прийняти необхідні рішення та забезпечити ефективне управління. Запропоновано схему діяльності ВНЗ на ринку освітніх послуг та визначено місце конкурентних переваг.
Визначено основні цілі формування конкурентних переваг та розроблено інтегральний комплексно-поетапний метод їх формування. Дана методика дозволяє розробити та підтримувати на належному рівні комплекс конкурентних переваг та забезпечити стійкі конкурентні позиції на ринку освітніх послуг.
Відзначено деякі принципові (статусні) особливості функціонування університетів, які слід враховувати при формуванні конкурентних переваг. Використання особливостей дає змогу вищим навчальним закладам розробити індивідуальний комплекс конкурентних переваг, який не можу бути використаний іншим ВНЗ, що забезпечить їх довготривалу дію.
Враховуючи відсутність наукових досліджень в галузі формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів запропоновано використання бенчмаркінгу у сфері освітніх послуг при формуванні конкурентних переваг. Дана методика дозволяє визначити найбільш успішні вищі навчальні заклади та проаналізувати їх конкурентні переваги. На основі отриманих даних стає можливим розгляд найбільш ефективних конкурентних переваг, які в процесі адаптації можуть бути використані при формування індивідуального комплексу конкурентних переваг для конкретного ВНЗ.
Запропоновано створення бізнес-центру освіти та визначено його задачі і функції. Даний центр розглядається як одна зі складових комплексу конкурентних переваг, спрямованих на потреби споживачів освітніх послуг щодо працевлаштування і потреби керівництва ВНЗ у даних стосовно кон’юнктури ринку праці та ринку освітніх послуг України і окремого регіону зокрема.
Литература
1. Абрамов, А. Образование в политике и политика в образовании [Текст] / А. Абрамов // Вестник высшей школы. – 1999. – № 4 . – С. 14.
2. Айсенов, С. А. Ценообразование на рынке образовательных учреждений [Текст] / С. А. Айсенов, Р. С. Айсенов. – М. : ЦНТЭП, 1998. –
С. 68.
3. Акмаев, А. И. Влияние демографических факторов на формирование рынка образовательных услуг [Текст] / А. И. Акмаев, В. Н. Белозерцев, И. В. Дудка // Формування стратегії конкурентоспроможності освіти в регіоні : матеріали регіон. наук.-метод. конф. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2004. – С. 58–60.
4. Акмаев, Б. И. Исследование рынка образовательных услуг [Текст] / Б. И. Акмаев, В. Н. Белозерцев, С. И. Зайцев // Вісник Академії економічних наук. – 2002. – №1. – С.57–59.
5. Актуальные проблемы высшего образования : сб. науч. тр. – М., 1991. – С. 254
6. Алексеева, М. Б. Многоцелевая модель управления высшим образовательным учреждением, учитывающая особенности функционирования рынка образовательных услуг [Текст] / М. Б. Алексеева // Экономика образования. – 2000. – № 3. – С. 51–57.
7. Анчек, В.А. Инновации в области высшего профессионального образования (негосударственные вузы) : проблемы становления и развития [Текст] / В.А. Анчек, Г.Ф. Садрисламов // Магистр. – 1997. – № 6. – С. 162
8. Армстронг, Г. Введение в маркетинг [Текст] : пер. с англ. / Г. Армстронг, Ф. Котлер. – 5-е изд. – М. : Вильямс, 2000. – 640 С.
9. Артамонов, Н. Научно-технический потенциал высшей школы [Текст] / Н. Артамонов, Г. Салимова, В. Качан // Высшее образование в России. – 2000. – № 2. – С. 52.
10. Артюхов, М. В. Гуманистические основы управления образованием [Текст] : монография / М. В. Артюхов. – М., Новокузнецк : Изд-во ИПК, 1998. – 195 С.
11. Арутюнов, В. С. Роль высшей школы в развитии инновационных процессов в России. Становление отечественной системы образования [Текст] / В. С. Арутюнов, Л. Н. Стрекова, С. А. Цыганов // Менеджмент в России и за рубежом. – 2004. – № 4. – С. 60–69.
12. Баранник, Н. А. Маркетинг образовательных услуг: базовые понятия [Электронный ресурс] / Н. А. Баранник. – Режим доступа : http://bank.orenipk.ru/Text/t14_15.htm.
13. Берулава, М. Н. Состояние и перспективы гуманизации образования [Текст] / М. Н. Берулава. – Педагогика. – 1996. – № 3. – С. 9–17.
14. Валицкая, А. П. Современные стратегии образования : варианты выбора [Текст] / А. П. Валицкая // Педагогика. – 1997. – № 2. – С. 3–8.
15. Вачевський, М. В. Маркетинг в сферах послуг [Текст] : навч. посібник / М. В. Вачевський, В. Г. Скотний. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 232 С.
16. Вертячих, А. Рекламист на предприятии : не роскошь, а средство продвижения [Текст] / А. Вертячих // Рекламные технологии. – 2004. – № 2. – С. 8–10.
17. Винокуров, В. А. Организация стратегического управления на предприятии [Текст] / В. А. Винокуров. – М. : Центр экономики и маркетинга, 1996. – 458 С.
18. Вища освіта України : інформаційно–аналітичні матеріали до засідання колегії Міністерства освіти і науки. – К. : М-во освіти і науки України, 2003. – 211 С.
19. Демьянчук А. Управление университетами в условиях демократизации: государственный и частный секторы высшего образования [Текст] / А. Демьянчук // Персонал. – 2001. – № 11. – С. 66–71.
20. Десятков, Д. Б. Вопросы конкурентоспособности открытых образовательных систем [Текст] / Д. Б. Десятков, Т. О. Толстых, Н. Н. Митина, В. В. Ярных // Открытое образование. – 2003. – № 3. – С. 55–64.
21. Жуков, В. Управление качеством в системе непрерывного педагогического образования [Текст] / В. Жуков // Стандарты и качество. – 2002. – №9. – С. 74–77.
22. Журавський, В. С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні [Текст] : монографія / В. С. Журавський. – К. : Ін Юре, 2003. – 416 С.
23. Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства [Текст] : інформаційно-аналітичні матеріали до засідання підсумкової колегії М-ва освіти і науки України. – Харків, 2007.
24. Іванов Ю.В. Ринок освітніх послуг як сфера конкурентної боротьби // Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства: Тези доповідей міжнародної науково-теоретичної конференції, 26 березня 2004 р. – Тернопіль, 2004. – С. 83–84.
25. Коленюк, І. Освіта в ринковому середовищі та неекономічні цінності [Текст] / І. Коленюк // Економіка України. – 2003. – № 7. – С. 67–73.
26. Концептуальные вопросы развития высшего образования [Текст] : сб. науч. тр. – М. : НИИВО. – 1991. – 198 С.
27. Котлер, Ф. Основы маркетинга : Краткий курс [Текст] : пер. с англ. / Ф. Котлер. – СПб. : Вильямс, 2004. – 656 С.
28. Оболенська, Т. Є. Маркетинг освітніх послуг: вітчизняний і зарубіжний досвід [Текст] / Т. Є. Оболенська. – К. : Вид-во КНЕУ, 2001. – 208 С.
29. Панкрухин, А. П. Маркетинг образовательных услуг в высшем и дополнительном образовании [Текст] : учеб. пособие / А. П. Панкрухин. – М. : Интерпракс, 1995. – 160 С.
30. Панкрухін, А.П. Образовательные услуги : точка зрения маркетолога [Текст] / А.П. Панкрухін // Alma mater. – 1997. – № 3. – С. 28.
31. Патора, Р. Ринок освіти в системі кадрового забезпечення стратегічного розвитку країни [Текст] / Р. Патора. – Львів: Вид-во нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2002. – 338 С.
32. Про вищу освіту [Електронний ресурс] : закон України від 17. 01. 2002 р. № 2984-III : за станом на 1 січня 2008 р. / Верховна Рада України. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
33. Табачник, Д. Стан та перспективи розвитку освіти в Україні у контексті євроінтеграції [Текст] / Д. Табачник // Вища школа: науково-практичне видання. – 2004. – № 4. – С. 3–21.
34. Тащиян, А. П. Особливості просування освітніх послуг [Електронний ресурс] / А. П. Тащиян. – Режим доступу : http://www.refstar.ru/data/r/print.file/id.10190_1.htm
35. Тихонов, А. Н. Управление современным образованием : социальные аспекты [Текст] / А. Н. Тихонов. – М. : Вита-Пресс, 1998. – 256 С.
36. Щетинин, В. П. Рынок образовательных услуг в современной России [Текст] / В. П. Щетинин // Школа. – 1997. – № 3. – С. 29.
2. Айсенов, С. А. Ценообразование на рынке образовательных учреждений [Текст] / С. А. Айсенов, Р. С. Айсенов. – М. : ЦНТЭП, 1998. –
С. 68.
3. Акмаев, А. И. Влияние демографических факторов на формирование рынка образовательных услуг [Текст] / А. И. Акмаев, В. Н. Белозерцев, И. В. Дудка // Формування стратегії конкурентоспроможності освіти в регіоні : матеріали регіон. наук.-метод. конф. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2004. – С. 58–60.
4. Акмаев, Б. И. Исследование рынка образовательных услуг [Текст] / Б. И. Акмаев, В. Н. Белозерцев, С. И. Зайцев // Вісник Академії економічних наук. – 2002. – №1. – С.57–59.
5. Актуальные проблемы высшего образования : сб. науч. тр. – М., 1991. – С. 254
6. Алексеева, М. Б. Многоцелевая модель управления высшим образовательным учреждением, учитывающая особенности функционирования рынка образовательных услуг [Текст] / М. Б. Алексеева // Экономика образования. – 2000. – № 3. – С. 51–57.
7. Анчек, В.А. Инновации в области высшего профессионального образования (негосударственные вузы) : проблемы становления и развития [Текст] / В.А. Анчек, Г.Ф. Садрисламов // Магистр. – 1997. – № 6. – С. 162
8. Армстронг, Г. Введение в маркетинг [Текст] : пер. с англ. / Г. Армстронг, Ф. Котлер. – 5-е изд. – М. : Вильямс, 2000. – 640 С.
9. Артамонов, Н. Научно-технический потенциал высшей школы [Текст] / Н. Артамонов, Г. Салимова, В. Качан // Высшее образование в России. – 2000. – № 2. – С. 52.
10. Артюхов, М. В. Гуманистические основы управления образованием [Текст] : монография / М. В. Артюхов. – М., Новокузнецк : Изд-во ИПК, 1998. – 195 С.
11. Арутюнов, В. С. Роль высшей школы в развитии инновационных процессов в России. Становление отечественной системы образования [Текст] / В. С. Арутюнов, Л. Н. Стрекова, С. А. Цыганов // Менеджмент в России и за рубежом. – 2004. – № 4. – С. 60–69.
12. Баранник, Н. А. Маркетинг образовательных услуг: базовые понятия [Электронный ресурс] / Н. А. Баранник. – Режим доступа : http://bank.orenipk.ru/Text/t14_15.htm.
13. Берулава, М. Н. Состояние и перспективы гуманизации образования [Текст] / М. Н. Берулава. – Педагогика. – 1996. – № 3. – С. 9–17.
14. Валицкая, А. П. Современные стратегии образования : варианты выбора [Текст] / А. П. Валицкая // Педагогика. – 1997. – № 2. – С. 3–8.
15. Вачевський, М. В. Маркетинг в сферах послуг [Текст] : навч. посібник / М. В. Вачевський, В. Г. Скотний. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 232 С.
16. Вертячих, А. Рекламист на предприятии : не роскошь, а средство продвижения [Текст] / А. Вертячих // Рекламные технологии. – 2004. – № 2. – С. 8–10.
17. Винокуров, В. А. Организация стратегического управления на предприятии [Текст] / В. А. Винокуров. – М. : Центр экономики и маркетинга, 1996. – 458 С.
18. Вища освіта України : інформаційно–аналітичні матеріали до засідання колегії Міністерства освіти і науки. – К. : М-во освіти і науки України, 2003. – 211 С.
19. Демьянчук А. Управление университетами в условиях демократизации: государственный и частный секторы высшего образования [Текст] / А. Демьянчук // Персонал. – 2001. – № 11. – С. 66–71.
20. Десятков, Д. Б. Вопросы конкурентоспособности открытых образовательных систем [Текст] / Д. Б. Десятков, Т. О. Толстых, Н. Н. Митина, В. В. Ярных // Открытое образование. – 2003. – № 3. – С. 55–64.
21. Жуков, В. Управление качеством в системе непрерывного педагогического образования [Текст] / В. Жуков // Стандарты и качество. – 2002. – №9. – С. 74–77.
22. Журавський, В. С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні [Текст] : монографія / В. С. Журавський. – К. : Ін Юре, 2003. – 416 С.
23. Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства [Текст] : інформаційно-аналітичні матеріали до засідання підсумкової колегії М-ва освіти і науки України. – Харків, 2007.
24. Іванов Ю.В. Ринок освітніх послуг як сфера конкурентної боротьби // Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства: Тези доповідей міжнародної науково-теоретичної конференції, 26 березня 2004 р. – Тернопіль, 2004. – С. 83–84.
25. Коленюк, І. Освіта в ринковому середовищі та неекономічні цінності [Текст] / І. Коленюк // Економіка України. – 2003. – № 7. – С. 67–73.
26. Концептуальные вопросы развития высшего образования [Текст] : сб. науч. тр. – М. : НИИВО. – 1991. – 198 С.
27. Котлер, Ф. Основы маркетинга : Краткий курс [Текст] : пер. с англ. / Ф. Котлер. – СПб. : Вильямс, 2004. – 656 С.
28. Оболенська, Т. Є. Маркетинг освітніх послуг: вітчизняний і зарубіжний досвід [Текст] / Т. Є. Оболенська. – К. : Вид-во КНЕУ, 2001. – 208 С.
29. Панкрухин, А. П. Маркетинг образовательных услуг в высшем и дополнительном образовании [Текст] : учеб. пособие / А. П. Панкрухин. – М. : Интерпракс, 1995. – 160 С.
30. Панкрухін, А.П. Образовательные услуги : точка зрения маркетолога [Текст] / А.П. Панкрухін // Alma mater. – 1997. – № 3. – С. 28.
31. Патора, Р. Ринок освіти в системі кадрового забезпечення стратегічного розвитку країни [Текст] / Р. Патора. – Львів: Вид-во нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2002. – 338 С.
32. Про вищу освіту [Електронний ресурс] : закон України від 17. 01. 2002 р. № 2984-III : за станом на 1 січня 2008 р. / Верховна Рада України. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
33. Табачник, Д. Стан та перспективи розвитку освіти в Україні у контексті євроінтеграції [Текст] / Д. Табачник // Вища школа: науково-практичне видання. – 2004. – № 4. – С. 3–21.
34. Тащиян, А. П. Особливості просування освітніх послуг [Електронний ресурс] / А. П. Тащиян. – Режим доступу : http://www.refstar.ru/data/r/print.file/id.10190_1.htm
35. Тихонов, А. Н. Управление современным образованием : социальные аспекты [Текст] / А. Н. Тихонов. – М. : Вита-Пресс, 1998. – 256 С.
36. Щетинин, В. П. Рынок образовательных услуг в современной России [Текст] / В. П. Щетинин // Школа. – 1997. – № 3. – С. 29.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?