|
ЦЕНА:
50 грн.
|
||
|
ЦЕНА:
114 руб.
|
||
|
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
|
||
| Тема работы: | Дослідження ринку дитячих книг казок (ID работы: 2904) |
| Направление: | Гуманитарные предметы |
| Предмет: | Журналистика |
| Тип работы: | Курсовая работа |
| Число страниц: | 50 |
| Год защиты: | 2011 |
| ВУЗ: | Национальный Транспортный Университет (НТУ) |
| Язык: | Украинский |
Содержание
Вступ
Розділ І. Особливості казки
1.1. Казка як жанр літератури
1.2. Роль казок у формуванні дитячого світогляду
Розділ ІІ. Казки як різновид видавничої продукції
2.1. Характеристика ринку українських видавців, що
мають в асортименті казки
2.2. Способи просування дитячої книги на видавничому ринку
Розділ ІІІ. Якість книжок-казок
3.1. Особливості художнього оформлення казок
(ілюстрації, колористика, архітектоніка)
3.2. Особливості змістового наповнення видань
Висновки
Список використаної літератури
Розділ І. Особливості казки
1.1. Казка як жанр літератури
1.2. Роль казок у формуванні дитячого світогляду
Розділ ІІ. Казки як різновид видавничої продукції
2.1. Характеристика ринку українських видавців, що
мають в асортименті казки
2.2. Способи просування дитячої книги на видавничому ринку
Розділ ІІІ. Якість книжок-казок
3.1. Особливості художнього оформлення казок
(ілюстрації, колористика, архітектоніка)
3.2. Особливості змістового наповнення видань
Висновки
Список використаної літератури
Введение
Усна народна творчість є важливим елементом духовного розвитку людини, бо в її творах акумульовано досвіт багатьох поколінь. Одним з провідних жанрів народної творчості є казка, яка існує у двох видах – фольклорна та літературна казка. Фольклорна казка – це джерело розваги та отримання знань про уявлення пращурів, вона виконує значну роль у формуванні морально-етичних норм. Перші казкові сюжети зафіксовані в літописній літературі Київської Русі Х-ХІІ століть.
На сучасному видавничому ринку казка стала вагомим сегментом дитячої літератури. Вона навчає дітей, пояснює їм особливості світу і дозволяє оцінити категорії добра і зла. Проте на видавничому ринку існує важлива проблема – вільна обробка сюжетів казки, коли відбувається пряме втручання в текст з комунікативною метою.
Стан дослідження теми. Розвиток і видання дитячої книги в Україні неодноразово ставали об’єктом наукових досліджень. Так, проблеми видавничої підготовки розглядала Е. Огар, питання типології видань для дітей піднімала С. Антонова. Певну інформацію про стан видання дитячої книги можна знайти у статтях Т. Броніцької, Л. Бурдонос, С. Буряк, Т. Галамаги, І. Копистинської, Н. Марченко, С. Стаднійчук. Організацію видання дитячої періодики розглядали О. Бояринова та Л. Євсеєнко. До проблем якості дитячої книг зверталися А. Костецький та І. Недогибченко.
Таким чином, окремі аспекти випуску дитячої літератури вивчалися науковцями, проте книжки-казки як різновид видавничої продукції для дітей не ставав результатом окремого дослідження.
Наукова новизна дослідження зумовлена відсутністю аналітичних і статистичних матеріалів щодо функціонування ринку жанру казки в Україні.
Мета курсової роботи проаналізувати ринок казок в Україні. Для виконання поставленої мети необхідно здійснити низку завдань:
• визначити ознаки казки як жанру літератури;
• проаналізувати роль казок у формуванні дитячого світогляду;
• подати характеристику ринку українських видавців, що мають в асортименті Казки;
• з’ясувати способи просування дитячої книги на видавничому ринку;
• охарактеризувати особливості художнього оформлення казок: ілюстрації, колористика, архітектоніка видання;
• проаналізувати якість казок провідних українських видавництв.
Об’єктом дослідження виступає видавничий ринок дитячої літератури.
Предмет дослідження – книжки-казки українських видавництв.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано такі методи: проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, статистичний, аналітико-синтетичний, порівняльний, системно-структурний, структурно-типологічний, моніторинг.
Структура курсової роботи обумовлена внутрішньою логікою розкриття теми дослідження, характером предмета, а також поставленою метою та основними завданнями роботи.
Дослідження складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаної літератури, який становить найменування. Загальний обсяг курсової – 51 сторінка, з них 48 сторінок основного тексту.
На сучасному видавничому ринку казка стала вагомим сегментом дитячої літератури. Вона навчає дітей, пояснює їм особливості світу і дозволяє оцінити категорії добра і зла. Проте на видавничому ринку існує важлива проблема – вільна обробка сюжетів казки, коли відбувається пряме втручання в текст з комунікативною метою.
Стан дослідження теми. Розвиток і видання дитячої книги в Україні неодноразово ставали об’єктом наукових досліджень. Так, проблеми видавничої підготовки розглядала Е. Огар, питання типології видань для дітей піднімала С. Антонова. Певну інформацію про стан видання дитячої книги можна знайти у статтях Т. Броніцької, Л. Бурдонос, С. Буряк, Т. Галамаги, І. Копистинської, Н. Марченко, С. Стаднійчук. Організацію видання дитячої періодики розглядали О. Бояринова та Л. Євсеєнко. До проблем якості дитячої книг зверталися А. Костецький та І. Недогибченко.
Таким чином, окремі аспекти випуску дитячої літератури вивчалися науковцями, проте книжки-казки як різновид видавничої продукції для дітей не ставав результатом окремого дослідження.
Наукова новизна дослідження зумовлена відсутністю аналітичних і статистичних матеріалів щодо функціонування ринку жанру казки в Україні.
Мета курсової роботи проаналізувати ринок казок в Україні. Для виконання поставленої мети необхідно здійснити низку завдань:
• визначити ознаки казки як жанру літератури;
• проаналізувати роль казок у формуванні дитячого світогляду;
• подати характеристику ринку українських видавців, що мають в асортименті Казки;
• з’ясувати способи просування дитячої книги на видавничому ринку;
• охарактеризувати особливості художнього оформлення казок: ілюстрації, колористика, архітектоніка видання;
• проаналізувати якість казок провідних українських видавництв.
Об’єктом дослідження виступає видавничий ринок дитячої літератури.
Предмет дослідження – книжки-казки українських видавництв.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано такі методи: проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, статистичний, аналітико-синтетичний, порівняльний, системно-структурний, структурно-типологічний, моніторинг.
Структура курсової роботи обумовлена внутрішньою логікою розкриття теми дослідження, характером предмета, а також поставленою метою та основними завданнями роботи.
Дослідження складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаної літератури, який становить найменування. Загальний обсяг курсової – 51 сторінка, з них 48 сторінок основного тексту.
Заключение
Сьогодні в Україні дитячою книгою опікуються майже 250 видавництв і видавничих організацій. Кожне видавництво намагається визначити свою позицію на сучасному вітчизняному книжковому ринку: одні вже утвердилися на ньому, інші лише починають роботу. Дитяча книга відзначається жанровою різноманітністю, це сприяє широті дитячого осягнення світу.
Особливим видом видань є книжки у жанрі казки, винятковість яких не у рідкості представлення на ринку дитячої літератури (що, безумовно, є неправдою і, більш того, спостерігається проблема напливу однотипності продукції цього жанру). Справа в незвичайності можливостей позитивного впливу її метафор та образів. У порівнянні зі звичайним спілкуванням, через них дитина отримує значно більше інформації. Ті, хто за певних обставин відмовляє собі в книжках і не культивує інтересу дітей до слова, обмежує розкриття і свого, і їхнього потенціалу.
Зрозуміло, не кожне видання, яке за матеріальною конструкцією та обсягом визначається як книжка, є корисним для дитини. Визначальним чинником у виборі видання має бути якість. Проте часто це стає проблемою для споживачів (особливо у випадку вибору «ціна-якість»).
Казка – переважно епічний твір, з повчальною тематикою, що відзначається спробою прямо або алегорично відтворити світовідчуття людей. Жанр казки не має вікових обмежень для читання і розуміння.
Умовно український казковий епос поділяють на казки про тварин, чарівні, соціально-побутові. Існують також новелістичні, гумористичні казки, казки-легенди, казки-анекдоти, казки-притчі. Провести межу між різними видами казок досить важко. У казках про тварин часто наявний чарівний елемент, одухотворення предметів і явищ навколишнього світу, в багатьох чарівних казках діють тварини, наявна пригода, повчання, мораль. У чарівних казках дія відбувається у вигаданому світі, в соціально-побутових – усе неймовірне відбувається в реальному світі, елемент чарівного поданий у таких казках як своєрідний художній прийом, що допомагає повніше розкрити деякі явища дійсності, розвиток суспільного життя.
Безумовно, в ході свого розвитку казка значно видозмінилась, змінились її функції — якщо первісно вона виконувалася з магічно-заклинальною метою (накликати удачу на полюванні, вберегти від ворогів, забезпечити перемогу в битві тощо), то з часом, втративши ритуальне призначення, казка набуває виключно естетичного, рідше – повчально-дидактичного, розважального характеру. Змінюється і ставлення людини до казкової оповіді – вона вже не сприймається з точки зору її сакральності, віри в магічну силу сказаного слова, замовляння природних явищ та духів.
За своєю природою казка є досить характерним жанром фольклору; вона щільно примикає до інших різновидів народної оповідальної творчості, насамперед до легенди, переказу, оповіді, які, як відомо, особливо тісно пов'язані з конкретною історією, реальним життям і побутом їх творців. Художні образи казок, психологія характерів, ситуації, художні деталі казкового епосу в своїй основі завжди глибоко самобутні й історично конкретні, бо вони у специфічній художній формі відбивають життя, погляди, смаки та сподівання певного народу у певний час його історії.
Лаконічний сюжет і глибокі теми, яскраві образи, допомагають казці бути цікавою і актуальною незважаючи на час її виникнення. У творах присутня установка на вимисел і розважальність у поєднанні з метою дидактичною, повчальною.
Дослідження якості книжок у жанрі казки, на прикладі конкретних видавничих продуктів, є надзвичайно важливим, адже книжка несе в собі стратегічні для суспільства механізми відтворення інтелектуального та морального потенціалу підростаючого покоління.
Залежно від віку читача в дитячих виданнях варіюється співвідношення між текстом та ілюстраціями. Наймолодші читачі насправді є лише слухачами, для яких процес читання є лише опосередкованим і полягає у слуханні кимось читаного тексту, уважному розгляданні малюнків, прискіпливому відшукуванню на них візуального підтвердження почутого.
Основна увага при підготовці видань для цієї категорії читачів має бути зосереджена на процесі їхнього художньо-технічного оформлення. Вагомою складовою є ілюстрація – невід’ємний елемент дитячого видання. Це перше, на що звертають увагу діти і батьки. Ілюстрація, розміщена у дитячому виданні повинна вирізнятися чіткістю, якістю та яскравістю (діти не сприймають темних кольорів). Ілюстративність таких видань повинна бути не менше 75 відсотків.
Проте крім ілюстрацій принципове значення має текст казки, який останнім часом залишається позаувагою редакторів, що призводить до помилок у тексті, до невдалих трансформацій тексту.
Особливим видом видань є книжки у жанрі казки, винятковість яких не у рідкості представлення на ринку дитячої літератури (що, безумовно, є неправдою і, більш того, спостерігається проблема напливу однотипності продукції цього жанру). Справа в незвичайності можливостей позитивного впливу її метафор та образів. У порівнянні зі звичайним спілкуванням, через них дитина отримує значно більше інформації. Ті, хто за певних обставин відмовляє собі в книжках і не культивує інтересу дітей до слова, обмежує розкриття і свого, і їхнього потенціалу.
Зрозуміло, не кожне видання, яке за матеріальною конструкцією та обсягом визначається як книжка, є корисним для дитини. Визначальним чинником у виборі видання має бути якість. Проте часто це стає проблемою для споживачів (особливо у випадку вибору «ціна-якість»).
Казка – переважно епічний твір, з повчальною тематикою, що відзначається спробою прямо або алегорично відтворити світовідчуття людей. Жанр казки не має вікових обмежень для читання і розуміння.
Умовно український казковий епос поділяють на казки про тварин, чарівні, соціально-побутові. Існують також новелістичні, гумористичні казки, казки-легенди, казки-анекдоти, казки-притчі. Провести межу між різними видами казок досить важко. У казках про тварин часто наявний чарівний елемент, одухотворення предметів і явищ навколишнього світу, в багатьох чарівних казках діють тварини, наявна пригода, повчання, мораль. У чарівних казках дія відбувається у вигаданому світі, в соціально-побутових – усе неймовірне відбувається в реальному світі, елемент чарівного поданий у таких казках як своєрідний художній прийом, що допомагає повніше розкрити деякі явища дійсності, розвиток суспільного життя.
Безумовно, в ході свого розвитку казка значно видозмінилась, змінились її функції — якщо первісно вона виконувалася з магічно-заклинальною метою (накликати удачу на полюванні, вберегти від ворогів, забезпечити перемогу в битві тощо), то з часом, втративши ритуальне призначення, казка набуває виключно естетичного, рідше – повчально-дидактичного, розважального характеру. Змінюється і ставлення людини до казкової оповіді – вона вже не сприймається з точки зору її сакральності, віри в магічну силу сказаного слова, замовляння природних явищ та духів.
За своєю природою казка є досить характерним жанром фольклору; вона щільно примикає до інших різновидів народної оповідальної творчості, насамперед до легенди, переказу, оповіді, які, як відомо, особливо тісно пов'язані з конкретною історією, реальним життям і побутом їх творців. Художні образи казок, психологія характерів, ситуації, художні деталі казкового епосу в своїй основі завжди глибоко самобутні й історично конкретні, бо вони у специфічній художній формі відбивають життя, погляди, смаки та сподівання певного народу у певний час його історії.
Лаконічний сюжет і глибокі теми, яскраві образи, допомагають казці бути цікавою і актуальною незважаючи на час її виникнення. У творах присутня установка на вимисел і розважальність у поєднанні з метою дидактичною, повчальною.
Дослідження якості книжок у жанрі казки, на прикладі конкретних видавничих продуктів, є надзвичайно важливим, адже книжка несе в собі стратегічні для суспільства механізми відтворення інтелектуального та морального потенціалу підростаючого покоління.
Залежно від віку читача в дитячих виданнях варіюється співвідношення між текстом та ілюстраціями. Наймолодші читачі насправді є лише слухачами, для яких процес читання є лише опосередкованим і полягає у слуханні кимось читаного тексту, уважному розгляданні малюнків, прискіпливому відшукуванню на них візуального підтвердження почутого.
Основна увага при підготовці видань для цієї категорії читачів має бути зосереджена на процесі їхнього художньо-технічного оформлення. Вагомою складовою є ілюстрація – невід’ємний елемент дитячого видання. Це перше, на що звертають увагу діти і батьки. Ілюстрація, розміщена у дитячому виданні повинна вирізнятися чіткістю, якістю та яскравістю (діти не сприймають темних кольорів). Ілюстративність таких видань повинна бути не менше 75 відсотків.
Проте крім ілюстрацій принципове значення має текст казки, який останнім часом залишається позаувагою редакторів, що призводить до помилок у тексті, до невдалих трансформацій тексту.
Литература
1. Абраменкова В., Большакова Н. О возможности психологического изучения личности ребенка в социогенезе (на материале сказки) // Психологические проблемы взаимодействия коллектива и личности. – М., 1988.
2. Антонова С. Книга для детей: вопросы типологии и издания. / С.Антонова. – М. : МГАП "Мир книги", 1995. – 96 с.
3. Березовський І. Українські народні казки про тварин // Казки про тварин – К. : Наук. думка, 1979. – С. 9–44.
4. Біліченко О. Виховна роль книги в процесі формування інформаційної культури особистості //Вісн. Харк. держ. акад. культури. – Х., 2000. – Вип.2. – С.8-11.
5. Богуславская З. О некоторых психологических особенностях детей младшего дошкольного возраста // Дошк. воспитание. – 1959. – № 8.-№ 10.
6. Бріцина О. Українська народна соціально-побутова казка: (Специфіка та функціонуваня). / О.Бріцина. – К. : Наук. думка, 1989. – 150 с.
7. Бутенко И. Книги для детей: общественные потребности и их удовлетворение // Книга: Исслед. и м-лы. – М.: книжная палата, 1990. – Сб. 60. – С. 20–29.
8. Владимиров Л. Какие иллюстрации нравятся детям // Книжное обозрение. – 1995. – № 2. – С. 72 – 74.
9. Герчук Ю. История графики и искусства книги: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. / Ю.Герчук – М. : АСПЕКТ ПРЕСС, 2000. – 320 с.
10. ДСТУ 29.6-2002 Видання для дітей. Поліграфічне виконання. – К., 1992. 48 с.
11. ДСТУ 3017–95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К. : Держстандарт України. – 1995. – 47 с.
12. ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. терміни і визначення. – К. : Держстандарт України. – 1995. – 52 с.
13. Дунаєвська Л. Українська народна казка. / Л.Дунаєвська. – К. : Вища школа, 1987. – 126 с.
14. Казки про тварин / Упоряд. І. Березовського. – К. : Наук. думка, 1979. – 574 с.
15. Костецький А. Дещо про дитячу літературу // Українська дитяча література: Хрестоматія: У 2-х ч. / Упор. І. Луценко, А. Подолинний, Б. Чайковський. – К. : Вища школа, 1992. Ч. 2.
16. Кудрявцева Л. Художники детской книги: Пособие для студентов сред. и высш. пед. учеб. заведений. / Л. Кудрявцева. – М. : Издат. центр «Academia», 1998. – 208 с.
17. Лановик М., Лановик З. Казкова проза // Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Підручник. – К. : Знання-Прес, 2001. – С. 403–483.
18. Липовецкий М. Поэтика литературной сказки: На материале русской литературы 1920–1980-х гг. – Свердловск: Изд-во Уральск. ун-та, 1992. – 183 с.
19. Недогибченко І. Книга для дітей в Україні: до проблеми якості // Наукові записки Інституту журналістики. – К.,2005. – Т. 19. – С. 90 – 92.
20. Огар Є. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки. Навч. посіб. для студ. Вузів. / Є Огар. – Львів: Аз-Арт, 2002. - 158с.
21. Огар Є. Особливості семіотики сучасної дитячої книжки / слово – зображення – форма // Книга і преса в контенті культурно-історичного розвитку суспільства: Зб. наук. праць. – Львів., 1998. – № 8. – С. 33- 52.
22. Огар Є. Типологічний аналіз сучасної книги для дітей // Львівська наук. б-ка ім.. В.Стефаника, 1999. – № 6. – С. 371 – 384.
23. Огар Є. Українська дитяча книжка: сучасний стан і перспективи // Діалог культур: Україна у світовому контенті. Мистецтво і освіта: Зб. наук. праць. – Львів, 1998. – № 3. – С. 308 – 313.
24. Пилюгина Э. Сенсорные способности малыша. Развитие восприятия цвета, формы и величины у детей от рождения до 3-х. – М. : СФЕРА, 2003. – 120 с.
25. Кіліченко М. Українська дитяча література. – К. : Вища школа, 1988. – 262 с.
26. Петровский М. Книги нашего детства. / М. Петровський. – Книга, 1986. - 288 c.
27. Потоцкая Л. Отношение к чтению сегодняшнего ребенка-первокласника // Книга и книжное дело на рубеже тысячелетий: Рос. кн. палата, Тез. докл. 8-й научн. конф. по проблемам книговед. – М., 1996. – С. 349–35.
28. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. /В. Пропп. – Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – 368 с.
29. Рошияну Н. Традиционные формулы сказки. / Н. Рошияну– М. : Наука, 1974. – 216 с.
30. Сава В. Художньо-технічне оформлення книги. / В. Сава – Львів: Оріяна-Нова, 2003. – 168 с.
31. Сорокотенко О. Літературна казка: порівняльний та типологічний аспекти: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Одеса, 1996. – 16 с.
32. Соціально-побутова казка / Упоряд. О.Бріциної. – К. : Дніпро, 1987. – 282 с.
33. Сухомлинський В. Формування національної свідомості молодших школярів засобами казок // Час. – 1989. – 264 с.
34. Тараненко Е. Специфика восприятия сказки как диалогического жанра // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Серія літературознавство. – 1998. – Вип. 10 (21). – С. 8–16.
35. Тараненко О. Сприйняття казки дитиною: становлення художньої рецепції // Вісник Донецького університету. Серія Б.: Гуманітарні науки. – 1999. – № 1 – С. 147–150.
36. Таранов Н. Комунікативний статус сучасної дитячої книги // Мова і культура. – К. , 2003. – № 6. – С. 92 – 100.
37. Тимошик М. Видавнича справа та редагування. / М.Тимошик. – К. : Наша культура і наука, 2004. – 224 с.
38. Чумарна М. Мандрівка в українську казку; приказкове коло. / М. Чумарна – Львів: Каменяр, 1994. – 79 с
39. Шевченко В. Художньо-технічне оформлення видань різних видів // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2007. – Т. 27. – С. 97 – 112.
40. Шевченко В. Художньо-технічне редагування: Тексти лекцій для студентів відділення «Видавнича справа та редагування». – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 254 с.
41. Шевченко В. Шрифтове оформлення видань // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2005. – Т. 18. – С. 13 – 21.
42. Шевченко Н. Гендерна концептосфера дитячої книжки: від традицій до сучасності // Наукові записки Інституту журналістики. – К.,2007. – Т. 27. – С. 65 – 70.
43. Шевчук В. Українська класична літературна казка та шляхи її розвитку // Срібна книга казок: Українські літературні казки / Упоряд. та приміт. Ю.Винничука. – Київ: Веселка, 1992. – С. 5–14.
44. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. / І. Франко – К. : Наук. думка, 1976–1986.
45. Ярмиш Ю. У світі казки: Літ.-крит. нарис. – К. : Рад. письменник, 1975. – 143 с.
2. Антонова С. Книга для детей: вопросы типологии и издания. / С.Антонова. – М. : МГАП "Мир книги", 1995. – 96 с.
3. Березовський І. Українські народні казки про тварин // Казки про тварин – К. : Наук. думка, 1979. – С. 9–44.
4. Біліченко О. Виховна роль книги в процесі формування інформаційної культури особистості //Вісн. Харк. держ. акад. культури. – Х., 2000. – Вип.2. – С.8-11.
5. Богуславская З. О некоторых психологических особенностях детей младшего дошкольного возраста // Дошк. воспитание. – 1959. – № 8.-№ 10.
6. Бріцина О. Українська народна соціально-побутова казка: (Специфіка та функціонуваня). / О.Бріцина. – К. : Наук. думка, 1989. – 150 с.
7. Бутенко И. Книги для детей: общественные потребности и их удовлетворение // Книга: Исслед. и м-лы. – М.: книжная палата, 1990. – Сб. 60. – С. 20–29.
8. Владимиров Л. Какие иллюстрации нравятся детям // Книжное обозрение. – 1995. – № 2. – С. 72 – 74.
9. Герчук Ю. История графики и искусства книги: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. / Ю.Герчук – М. : АСПЕКТ ПРЕСС, 2000. – 320 с.
10. ДСТУ 29.6-2002 Видання для дітей. Поліграфічне виконання. – К., 1992. 48 с.
11. ДСТУ 3017–95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К. : Держстандарт України. – 1995. – 47 с.
12. ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. терміни і визначення. – К. : Держстандарт України. – 1995. – 52 с.
13. Дунаєвська Л. Українська народна казка. / Л.Дунаєвська. – К. : Вища школа, 1987. – 126 с.
14. Казки про тварин / Упоряд. І. Березовського. – К. : Наук. думка, 1979. – 574 с.
15. Костецький А. Дещо про дитячу літературу // Українська дитяча література: Хрестоматія: У 2-х ч. / Упор. І. Луценко, А. Подолинний, Б. Чайковський. – К. : Вища школа, 1992. Ч. 2.
16. Кудрявцева Л. Художники детской книги: Пособие для студентов сред. и высш. пед. учеб. заведений. / Л. Кудрявцева. – М. : Издат. центр «Academia», 1998. – 208 с.
17. Лановик М., Лановик З. Казкова проза // Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Підручник. – К. : Знання-Прес, 2001. – С. 403–483.
18. Липовецкий М. Поэтика литературной сказки: На материале русской литературы 1920–1980-х гг. – Свердловск: Изд-во Уральск. ун-та, 1992. – 183 с.
19. Недогибченко І. Книга для дітей в Україні: до проблеми якості // Наукові записки Інституту журналістики. – К.,2005. – Т. 19. – С. 90 – 92.
20. Огар Є. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки. Навч. посіб. для студ. Вузів. / Є Огар. – Львів: Аз-Арт, 2002. - 158с.
21. Огар Є. Особливості семіотики сучасної дитячої книжки / слово – зображення – форма // Книга і преса в контенті культурно-історичного розвитку суспільства: Зб. наук. праць. – Львів., 1998. – № 8. – С. 33- 52.
22. Огар Є. Типологічний аналіз сучасної книги для дітей // Львівська наук. б-ка ім.. В.Стефаника, 1999. – № 6. – С. 371 – 384.
23. Огар Є. Українська дитяча книжка: сучасний стан і перспективи // Діалог культур: Україна у світовому контенті. Мистецтво і освіта: Зб. наук. праць. – Львів, 1998. – № 3. – С. 308 – 313.
24. Пилюгина Э. Сенсорные способности малыша. Развитие восприятия цвета, формы и величины у детей от рождения до 3-х. – М. : СФЕРА, 2003. – 120 с.
25. Кіліченко М. Українська дитяча література. – К. : Вища школа, 1988. – 262 с.
26. Петровский М. Книги нашего детства. / М. Петровський. – Книга, 1986. - 288 c.
27. Потоцкая Л. Отношение к чтению сегодняшнего ребенка-первокласника // Книга и книжное дело на рубеже тысячелетий: Рос. кн. палата, Тез. докл. 8-й научн. конф. по проблемам книговед. – М., 1996. – С. 349–35.
28. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. /В. Пропп. – Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – 368 с.
29. Рошияну Н. Традиционные формулы сказки. / Н. Рошияну– М. : Наука, 1974. – 216 с.
30. Сава В. Художньо-технічне оформлення книги. / В. Сава – Львів: Оріяна-Нова, 2003. – 168 с.
31. Сорокотенко О. Літературна казка: порівняльний та типологічний аспекти: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Одеса, 1996. – 16 с.
32. Соціально-побутова казка / Упоряд. О.Бріциної. – К. : Дніпро, 1987. – 282 с.
33. Сухомлинський В. Формування національної свідомості молодших школярів засобами казок // Час. – 1989. – 264 с.
34. Тараненко Е. Специфика восприятия сказки как диалогического жанра // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Серія літературознавство. – 1998. – Вип. 10 (21). – С. 8–16.
35. Тараненко О. Сприйняття казки дитиною: становлення художньої рецепції // Вісник Донецького університету. Серія Б.: Гуманітарні науки. – 1999. – № 1 – С. 147–150.
36. Таранов Н. Комунікативний статус сучасної дитячої книги // Мова і культура. – К. , 2003. – № 6. – С. 92 – 100.
37. Тимошик М. Видавнича справа та редагування. / М.Тимошик. – К. : Наша культура і наука, 2004. – 224 с.
38. Чумарна М. Мандрівка в українську казку; приказкове коло. / М. Чумарна – Львів: Каменяр, 1994. – 79 с
39. Шевченко В. Художньо-технічне оформлення видань різних видів // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2007. – Т. 27. – С. 97 – 112.
40. Шевченко В. Художньо-технічне редагування: Тексти лекцій для студентів відділення «Видавнича справа та редагування». – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 254 с.
41. Шевченко В. Шрифтове оформлення видань // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2005. – Т. 18. – С. 13 – 21.
42. Шевченко Н. Гендерна концептосфера дитячої книжки: від традицій до сучасності // Наукові записки Інституту журналістики. – К.,2007. – Т. 27. – С. 65 – 70.
43. Шевчук В. Українська класична літературна казка та шляхи її розвитку // Срібна книга казок: Українські літературні казки / Упоряд. та приміт. Ю.Винничука. – Київ: Веселка, 1992. – С. 5–14.
44. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. / І. Франко – К. : Наук. думка, 1976–1986.
45. Ярмиш Ю. У світі казки: Літ.-крит. нарис. – К. : Рад. письменник, 1975. – 143 с.
Другие работы этого направления
© 2023 Diplom.kiev.ua
Научные работы на заказ
Нужна научная работа?