Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   50 грн.
ЦЕНА:   114 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Предмет і метод політичної економії   (ID работы: 2901)

Направление: Экономика
Предмет: Политэкономия
Тип работы: Курсовая работа
Число страниц: 31
Год защиты: 2011
ВУЗ: Университет государственной фискальной службы Украины (УГФСУ)
Язык: Украинский
Содержание
Вступ
Розділ 1 Предмет політичної економії та політична економія як складова економічної теорії
1.1 Предмет політичної економії
1.2 Політична економія як складова економічної теорії
Висновки до розділу 1
Розділ 2 Методи політичної економії
2.1 Загальнонаукові методи пізнання політичної економії
2.2 Спеціальні (конкретні) методи пізнання політичної економії
Висновки до розділу 2
Загальні висновки
Список використаних джерел
Додатки
Введение
Актуальність теми. Розвиток і удосконалення системи підготовки фахівців посилює інтерес до економічних знань. Потреба в ґрунтовних економічних знаннях у висококваліфікованих спеціалістів за сучасних умов є дуже актуальною. Економічне становище сьогодні змінюється надто швидко в умовах невизначеності, підвищеного ризику. Отже нам постійно доводиться розв’язувати економічні завдання, що мають непересічне значення для добробуту й соціального самопочуття.
Політична економія вивчає такі суспільні відносини і закони, які належать до базових у житті суспільства, оскільки вони є складовою суспільного виробництва. Саме у процесі виробництва створюються різноманітні матеріали та послуги з метою задоволення різноманітних потреб людей, створення найкращих матеріальних і суспільно-економічних умов для людського життя.
Таким чином, об’єктом політичної економії як науки є економічне життя суспільства, тобто його економіка, а економіка — це суспільне виробництво. Звертаємо увагу на те, що цей об’єкт вивчають понад 50 окремих наук. Проте кожна з цих наук має свій предмет, який вона досліджує, тобто свою певну підсистему су спільної економіки. Політична економія насамперед вивчає соціально-економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства.
Досліджуючи предмет, політекономія робить відповідні висновки, узагальнення, класифікації тощо. У результаті цього формується великий понятійний апарат. У системі понять важливе значення мають такі: економічна категорія, економічний закон, економічний принцип.
Мета курсової роботи. Дослідити предмет та методи політичної економії.
Предмет роботи – предмет та методи політичної економії
Об’єкт роботи – закономірності розвитку економічних процесів.
Відповідно до мети роботи було поставлено наступні завдання:
- Вивчити предмет політекономії
- Визначити місце політекономії в системі економічних наук
- Розглянути загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання в політекономії.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку,списку використаних джерел та додатків.
Заключение
Політична економія поряд із правоведенням, історією, соціологією та іншими науками належить до системи суспільних наук, кожна з яких виділяє з багатогранної сукупності суспільних відносин їх відповідні вид чи групу, котрим властиві певні закономірності. Політична економія вивчає такі суспільні відносини і закони, які належать до базових у житті суспільства, оскільки вони є складовою суспільного виробництва (економіки).
Суспільство — це найзагальніша система зв’язків і відносин між людьми, що складається в процесі їхньої життєдіяльності. Воно створює і розвиває матеріальну і духовну культуру, систему інших соціальних цінностей. Усі сторони суспільного життя пов’язані між собою, але таким чином, що його основою є економічне життя, тобто виробництво матеріальних благ і послуг для задоволення різноманітних потреб людей. Щоб жити, людині потрібна їжа, одяг, житло і безліч інших матеріальних благ та послуг. Необхідні засоби до існування вона повинна виробляти: сіяти зерно, добувати вугілля, плавити сталь, робити машини, випікати хліб, друкувати газети.
Об’єктом політичної економії є економічне життя суспільства, тобто його економіка, а економіка — це суспільне виробництво.
Назва «економіка» виникла з поєднання двох слів грецького походження «ойкос» — будинок, господарство і «номос» — закон. Уперше цей термін застосував Арістотель (ІІІ ст. до н. е.). Багатоаспектність змісту економіки зумовлює різноманітність напрямів і сфер вивчення економічного життя суспільства: домогосподарство, підприємство, галузь, економіка країни в цілому, світове господарство, економічні відносини, економічні відносини у взаємозв’язку з продуктивними силами і т. д. Сьогодні економіку суспільства вивчають понад 50 окремих економічних наук, у тому числі політична економія, економікс, макроекономіка, мікроекономіка, історія економічних учень.

Кожна з нині існуючих економічних дисциплін має свій предмет дослідження, на якому вона спеціалізується. Так, предметом макроекономіки є механізм функціонування економіки, а предметом мікроекономіки є вивчення поведінки окремих економічних одиниць, таких як домогосподарство, підприємство, ціна, доходи підприємства тощо.
Політична економія також має свій предмет. При цьому слід пам’ятати, що слово «політея» в перекладі з грецької означає суспільний устрій. Назву науки «політична економія» запропонував відомий представник теоретичної школи меркантилізму у Франції Антуан Монкретьєн де Ваттевіль у книзі «Закони суспільного господарства (Трактат з політичної економії)». Використаний ним термін «політична економія» згодом став назвою цілої науки.
При виробництві матеріальних благ люди взаємодіють з природою, використовуючи різноманітні засоби виробництва (машини, споруди, будівлі тощо), які в поєднанні з людьми, що приводять їх у дію, виступають як продуктивні сили суспільства. У процесі виробництва люди створюють блага не ізольовано один від одного, а об’єднуючись певним чином, спілкуючись один з одним і взаємодіючи. Отже, в процесі виробництва люди вступають у відносини не тільки з природою, але й між собою, тобто вступають в економічні відносини.
Люди як носії економічних відносин водночас є носіями системи інших суспільних відносин: політичних, національних, сімейних, ідеологічних, з якими економічні відносини теж пов’язані і взаємодіють. Політична економія досліджує економічні відносини обов’язково в їх зв’язку і взаємодії з іншими суспільними відносинами та інститутами.
Таким чином, предметом політичної економії є економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства. (Нижче це визначення буде нами розширене.)
Щоб політична економія повною мірою могла виконувати свої завдання як наукова дисципліна, вона має застосовувати ті методи досліджень, які дають їй можливість розкривати сутність економічних явищ і процесів, поглиблювати розуміння закономірностей розвитку економіки та їх особливостей на певних етапах, історичних періодах. Головною метою політекономічних узагальнень є розкриття основних напрямів розвитку економічної системи на передбачувану перспективу.
Під методом пізнання розуміють спосіб, шлях дослідження предмета науки.
Для пізнання соціально-економічних процесів використовують загальні (загальнонаукові) та специфічні для політичної економії методи. Серед загальнонаукових методів пізнання чільне місце у вітчизняній політекономії належить діалектичному і структурно-функціональному методам.
Литература
1. Барр Р. Политическая экономия: В 2 т. / Пер. с фр. — М.: Междунар. отношения, 1994.
2. Бастиа Ф. Экономические гармонии / Ж.-Б. Сэй, Ф. Бастиа. Трактат по политической экономии / Ж.-Б. Сэй. Экономические софизмы. Экономические гармонии (Ф. Бастиа). — М.: Дело, 2000.
3. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. — К.: Вища шк., 1999.
4. Економічна теорія: політекономія / За ред. В.Д. Базилевича – К.: Знання-Прес, 2003. – 581 с.
5. Зазимко А.З. Політична економія: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2006. – 358 с.
6. Історія економічних вчень: Підручник / За ред.. В.Д. Базидевича. – К.: Знання, 2004. – 1430 с.
7. Ковальчук В. М., Сарай М. І. Історія світової економічної думки. Тернопіль, 1996. С. 76
8. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика / Пер. з англ. — Львів: Просвіта, 1999. — Ч. II. Мікроекономіка.
9. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т. / Пер. с англ. 2-го изд. — М: Республика, 1992.
10. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. Т.1. – М.: Республика, 1992. – 399 с.
11. Макроекономіка : Підручник / За ред. В.Д. Базилевича . – К.: Знання, 2004. -851 с.
12. Мочерный С. В., Симоненко В. К., Секретарюк В. В., Устенко А. А. Основы экономической теории. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.
13. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень. К., 1998. С. 32.
14. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов. – М.: НОРМА, 2002. – 432 с.
15. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. А.А. Чухна. – К.: Вища школа, 2001. – 364 с.
16. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. С. В. Мочерного. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993.
17. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н.Климко та ін. – К.: Знання-Прес, 2002. – 615 с.
18. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник для студ. екон. спец. вищ. закл. осв. / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Вища шк.: Знання, 1997.
19. Перехідна економіка: Підручник / За ред. В.М.Гейця. – К.: Вища школа, 2003. – 591 с.
20. Політична економія: Навч. посібник / За ред. К.Т. Кривенка. – К.: КНЕУ, 2005. - 508 с.
21. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — 508 с.
22. Сэй Ж.-Б. Трактат по политической экономии // Ж.-Б. Сэй, Ф. Бастиа. Трактат по политической экономии. Экономические софизмы. Экономические гармонии / Ф. Бастиа. — М.: Дело, 2000.
23. Теоретическая экономика. Политэкономия / Под ред. Г. И. Журавлевой, Н. Н. Мильчевой. — М.: ЮНИТИ, 1997.
24. Тивончук І. Про предмет і класифікацію сучасної економічної науки // Економіка України. — 1995. — № 10.
25. Туган-Барановский М. И. Основы политической экономии. — М.: РОССПЭН, 1998.
26. Харрис Л. Денежная теория. — М.: Прогресс, 1990.
27. Хейне П. Экономический образ мышления: Пер. с англ. — М.: Новости, 1991.
28. Хубиев К. А. Собственность в системе производственных отношений. — М.: Изд-во МГУ, 1988.
29. Юхименко П. І., Ільєнко А. А. Історія економічних учень. Київ - Біла Церква, 1999.
30. Ядгаров Я. С. История экономических учений. 2-е изд. М., 1997.
Другие работы этого направления