Заробітьня плата: суть, значення і системи   (ID работы: 2897)

Вступ
1. Сутність заробітної плати
2. Значення заробітної плати
3. Системи заробітної плати
3.1. Форми та системи оплати праці
3.2. Тарифна система
3.2. Нормування праці
3.4. Преміювання робітників
4. Державне регулювання заробітної плати
5. Нові форми оплати праці
Висновки
Список використаної літератури

Актуальність теми. Різні економісти заробітну плату розглядали як плату за працю, робочу силу, послуги праці або робочої сили, а також здачу послуг людей в оренду за певну ціну (П.-Б. Самуельсон). Інші американські економісти стверджують, що "заробітна плата, або ставка заробітної плати, — це ціна, що виплачується за використання праці". Намаганням уникнути відповіді на цю дискусійну проблему є твердження окремих українських авторів про те, що "заробітна плата є доходом, який отримує людина від реалізації своїх фізичних та інтелектуальних здібностей створювати блага". Ці погляди відображають істину лише частково, а комплексна характеристика проблеми повинна передбачати, що заробітна плата є одночасно грошовим виразом вартості і ціни робочої сили, з одного боку, і часткової оплати праці — з іншого. Як грошовий вираз вартості і ціни робочої сили зарплата відображає інтереси найманого працівника, а як грошовий вираз часткової оплати результатів праці — інтереси капіталіста-підприємця. У другому разі йдеться не про повну оплату праці (необхідної і додаткової), а лише про оплату необхідної.
Метою даної курсової роботи є вивчення заробітної плати, визначення її сутності та вивчення систем заробітної плати.
Згідно з поставленою метою були вирішені наступні питання:
1. вивчити сутність заробітної плати;
2. розкрити значення заробітної плати;
3. вивчити системи заробітної плати;
4. розглянути державне регулювання заробітної плати;
5. надати нові форми оплати праці.
Предметом даної роботи є тема курсової роботи: Заробітна плата: суть, значення і системи.
Об’єктом даної курсової роботи є заробітна плата.

Сфера дії внутрішнього ринку праці підприємства полягає в установленні взаємозв’язку між фактичними результатами праці і рівнем оплати праці працівника. Різні варіанти такого взаємозв’язку і являють собою системи заробітної плати.
Вони встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Залежно від того, який основний показник застосовується для визначення результатів праці, всі системи підрозділяють на дві групи, що називаються формами заробітної плати.
Найчастіше застосовують дві основні форми заробітної плати — відрядну й почасову. Вони базуються на визначеній ринком праці ціні робочої сили й установленої законодавством тривалості робочого часу і враховують результат праці та необхідний для неї робочий час. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: відрядна — кількості виробленої продукції, почасова — кількості відпрацьованого часу.
Щоб підвищити стимулюючу роль форм оплати праці, використовують їх різновиди — системи заробітної плати. Різниця між ними полягає в способах обчислення заробітку і в рівнях залежності від кількісних і якісних результатів праці не тільки самого працівника, а й організації (фірми) в цілому (або її структурних підрозділів). Серед багатьох систем заробітної плати можна виділити традиційні — прості, преміальні, прямі й непрямі, індивідуальні і колективні, а також нові (сучасні) системи.
Форми оплати праці будуть ефективними лише в тому разі, якщо вони відповідають організаційно-технічним умовам виробництва. Отже, вибираючи форму оплати праці для певної категорії працівників, необхідно враховувати конкретні умови їхньої праці, специфіку виробництва тощо.

1. Кодекс законів про працю в Україні.
2. Закон України „Про оплату праці” від 24.03.1995 р. №108/95-ВР зі змінами і доповненнями.
3. Закон України „Про відпустки” від 15.11.1996 р. №504/96-ВР зі змінами та доповненнями.
4. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник/О.А.Грішнова.-4-те вид., оновлене.-К.: Знання, 2009.-390с.
5. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с.
6. Законодавство України про працю: Збірник нормат.-прав. актів. - К.: Вид-во "Істина", 2005.-344 с.
7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. К.: КНЕУ, 2004. С. 274 - 403.
8. Калина А. В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: МАУП, 2004. — 272 с.
9. Мерзляк А.В., Михайлов Е.П., Карецький М.Х., Михайлова Г.О. Економіка праці і соціально-трудові відносини: Навч. посібник / Під ред. проф. Е.П.Михайлова. - К.: Центр навч. лит-ри, 2005. - 340 с.
10. Мочерний С. В. Політична економія: Навчальний посібник. — К.: «Знання-Прес», 2002. — 687 с.
11. Політична економія: Навч. посіб. / Г. А. Оганян, В. О. Паламарчук, А. П. Румянцев та ін.; За заг. ред. Г. А. Оганяна. — К.: МАУП, 2003. — 520 с.
12. Шегда А. В. Менеджмент: Навчальний посібник. — К.: Знания, 2002. — 583 с.

Прибуток сутність,структура, норма прибутку Акціонерного товариств

Сучасні паперово - грошові системи

Суб'єкти ринкової економіки

Предмет і метод політичної економії

Відмінність кругообігу капіталу від обігу капіталу. Основні стадії кругообігу капіталу

Товарна форма організації суспільного виробництва